Рішення

від 01.10.2024 по справі 761/17142/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/17142/24

Провадження № 2/761/7267/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2024 року

Шевченківський районний суд м. Києва

в складі:

головуючого - судді: Кондратенко О.О.

при секретарі: Лаврук Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщення Шевченківського районного суду м. Києва в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної спілки художників України про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час вимушеного прогулу

В С Т А Н О В И В :

В травні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду м.Києва з позовом до Національної спілки художників України, в якому просила суд:

- стягнути з Національної спілки художників України на її ( ОСОБА_1 ) користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 72 000, 00 грн.;

- середній заробіток за весь час вимушеного прогулу у розмірі 368 042, 00 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що Наказом №22-К від 01 вересня 2016 року її було прийнято на посаду головного бухгалтера Санаторію імені Р.Г.Судковського Національної Спілки художників України,з 01 вересня 2016 року. Рішення Секретаріату Національної Спілки художників України від 11 червня 2019 року, оформленого у вигляді протоколу № 11, її було призначено на посаду директора санаторію імені Р.Г.Судковського Національної Спілки художників України з 14 червня 2019 року. Наказом №16 від 11 червня 2019 року Голови Національної Спілки художників України її було призначено на посаду директора санаторію імені Р.Г.Судковського Національної Спілки художників України з 14 червня 2019 року. Наказом №9К першого заступника голови Національної Спілки художників України з економічно-майнових питань від 09 липня 2020 року її, як директора санаторію імені Р.Г.Судковського Національної Спілки художників України ОСОБА_1 - тимчасово відсторонено від займаної посади. Наказом №6 від 12 жовтня 2020 року, за підписом голови Національної Спілки художників України з економічно-майнових питань її було звільнено з займаної посади директора санаторію імені Р.Г.Судковського Національної Спілки художників України, з 12 жовтня 2020 року на підставі п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 07 червня 2021 року, Наказ №6 від 12 жовтня 2020 року, за підписом голови Національної Спілки художників України з економічно-майнових питань про її звільнено з займаної посади директора санаторію імені Р.Г.Судковського Національної Спілки художників України було визнано незаконним та скасовано. ОСОБА_1 було поновлено на посаді директора санаторію імені Р.Г.Судковського Національної Спілки художників України з 13 жовтня 2020 року.

Рішення суду про її поновлення на посаді директора санаторію імені Р.Г.Судковського Національної Спілки художників України станом на час звернення до суду з вищезазначеним позовом не виконано.

Крім того, рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 11 вересня 2023 року Наказ №9К від 09 липня 2020 року про відсторонення ОСОБА_1 від роботи було визнано незаконним та скасовано.

Також зазначила, що у відповідача перед нею наявна заборгованість по заробітній платі за період часу з 01 жовтня 2019 року по 01 липня 2020 року, що складає - 72 000, 00 грн. крім заборгованості по заробітній платі, з відповідача на її користь також підлягає стягненню середні заробіток за час вимушеного прогулу за період часу з липня 2020 року по травень 2024 року, що складає 368 042, 00 грн. в добровільному порядку вищезазначені суми боргу з боку відповідача виплачені не були, а тому, вона змушена звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

21 серпня 2024 року через систему ?Електронний суд? від представника відповідача надійшов письмовий відзив на позов. Свої заперечення представник відповідача обгрунтовує тим, що, виходячи з приписів Кодексу законів про працю України, позовні вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації за вимушений прогул після поновлення на роботі заявляються разом з вимогами про поновлення на роботі. Крім того, зазначив, що наведені позивачкою у позовній заяві фактичні підстави позову свідчать, що обрані способи захисту цивільного права не дозволяють ефективно відновити заявлені ОСОБА_1 порушені права. З урахуванням зазначеного, просив суд, відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Відповідь на відзив до суду не надходила.

Позивачка та її представник в судове засідання не з?явилися; про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином; представником позивачки подано заяву про розгляд справи за його відсутності та за відсутності позивачки; на задоволенні позовних вимог наполягали в повному обсязі, з підстав, викладених у позові.

Представники відповідача в судове засідання не з?явився; про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином; направив письмовий відзив на позов; проти задоволення позовних вимог заперечував.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Кожна сторона зобов?язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування покладений на сторони (ч.1 ст.81 ЦПК України).

Відповідно до ст. 43 Конституції України, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Судом встановлено, що Наказом №22К від 01 вересня 2016 року ОСОБА_1 прийнято на посаду головного бухгалтера з 01 вересня 2016 року, з окладом згідно штатного розпису.

Рішення Секретаріату Національної Спілки художників України від 11 вересня 2019 року (оформленого у вигляді протоколу № 11) ОСОБА_1 призначено на посаду директора санаторію імені Р.Г.Судковського Національної Спілки художників України з 14 червня 2019 року з усіма правами та повноваженнями притаманними керівнику цього підприємства за законодавством та його статутом, зі строком випробування 3 місяці.

Наказом №16 від 11 червня 2019 року ОСОБА_1 призначено на посаду директора санаторію імені Р.Г.Судковського Національної Спілки художників України з 14 червня 2019 року.

Наказом №9К від 09 липня 2020 року ОСОБА_1 , тимчасово відсторонено від роботи за посадою директора. Строк відсторонення з дати цього документу до ухвалення компетентним органом управління НСХУ остаточного рішення про можливість або неможливість роботи ОСОБА_1 на посаді директора.

Відповідно до Наказу №6 від 12 жовтня 2020 року, ОСОБА_1 було звільнено з займаної посади директора санаторію імені Р.Г.Судковського Національної Спілки художників України з 12 жовтня 2020 року на підставі п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 07 червня 2021 року позов ОСОБА_1 до Національної Спілки художників України про визнання неправомірним та скасування наказу, поновлення на роботу задоволено, ухвалено: визнати неправомірним наказ Голови Національної Спілки художників України Чепеліка В.А. № 6 від 12 жовтня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Санаторію імені Р.Г.Судковського Національної Спілки художників України, та скасовано його; поновлено ОСОБА_1 на посаді директора Санаторію імені Р.Г.Судковського Національної Спілки художників України з 13 жовтня 2020 року; стягнуто з Національної Спілки художників України на користь держави судовий збору в сумі 1 816, 00 грн.

Рішення суду набрало законної сили.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 11 вересня 2023 року позов ОСОБА_1 до Національної Спілки художників України, Першого заступника голови Національної Спілки художників України з економічно-майнових питань ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування наказу №9К від 09 липня 2020 року про відсторонення від роботи задоволено, ухвалено: визнати незаконним та скасувати Наказ №9К від 09 липня 2020 року про тимчасове відсторонення ОСОБА_1 від роботи за посадою директора санаторію ім.Р.Г. Судковського Національної Спілки художників України.

Рішення суду набрало законної сили.

Під час розгляду судом справи про поновлення ОСОБА_1 на посаді, питання щодо стягнення заборгованості по заробітній платі, а також середнього заробітку за час вимушеного прогулу судом не вирішувалося.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу (ч. 2 ст. 235 КЗпП України).

За правилами статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 2 статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як вбачається із наданих позивачкою доказів, вони не містять відомостей для вирішення справи по суті, а саме:

-не надано інформації щодо встановленого ОСОБА_1 розміру посадового окладу (наказ про прийняття на роботу);

-чи мала місце зміна розміру посадового окладу щодо посади, яку обіймала ОСОБА_1 (директора Санаторію імені Р.Г.Судковського Національної Спілки художників України) в період часу за який вона просить стягнути заборгованість по заробітній платі, а також, відповідно, здійснити нарахування середнього заробітку за час вимушеного прогулу;

-чи виконано рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 07 червня 2021 року ( про поновлення на роботі, якщо ні, підстави невиконання);

-чи наявна у відповідача перед ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період часу з жовтня 2019 року по липень 2020 року;

-наказ про звільнення ОСОБА_1 (в якому було б відображено наявність заборгованості по заробітній платі,сза який період часу та у якому розмір).

Вказані обставини позбавляють суд можливості в повній мірі оцінити усі фактичні обставини по справі.

Крім того, заборгованість по заробітній платі, яку просить стягнути ОСОБА_1 з жовтня 2019 року по липень 2020 року виникла саме в період часу, коли остання обіймала посаду керівника.

Надана позивачкою довідка Пенсійного фонду форми ОК5 не є належним доказом, який свідчить про наявну заборгованість відповідача перед ОСОБА_1 по заробітній платі за зазначений позивачкою у позовній заяві період часу (жовтня 2019 року по липень 2020 року). Інформація, зазначена у довідці форми ОК5 підтверджує проведені нарахування щодо суми заробітку з якого сплачені страхові внески.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також, достатність і взаємний зв?язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , так як останньою не було надано суду належних та допустимих доказів в підтвердження обставин викладених у позовній заяві; не було встановлено таких доказів і під час розгляду справи судом.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 76-82, 141, 258, 259, 263 - 265, 268, 273, 354 ЦПК України, ст.43 Конституції України, ст. 235 КЗпП України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Національної спілки художників України (ЄДРПОУ 00015912, місцезнаходження: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 1-5) про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: