Рішення

від 18.09.2024 по справі 761/23568/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/23568/24

Провадження № 2/761/8138/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2024 року

Шевченківський районний суд м. Києва

в складі:

головуючого-судді: Кондратенко О.О.

при секретарі: Лаврук Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ?Фінансова компанія ?Європейська агенція з повернення боргів?</a>, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгено Михайловичо, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган Олексій Анатолійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню

В С Т А Н О В И В :

В червні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідачів: ТОВ ?ФК ?Європейська агенція з повернення боргів?, треті особи: приватний нотаріус КМНО Остапенко Є.М., приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган О.А., в якому просила суд: визнати виконавчий напис №46105, вчинений 19 травня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. таким, що не підлягає виконанню.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що їй стало відомо з Єдиного державного реєстру боржників, що відносно неї приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган О.А. відкрито виконавче провадження НОМЕР_2. В послідуючому, отримавши постанову про відкриття виконавчого провадження, їй стало відомо, що здійснюється виконання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. На її думку, під час вчинення спірного виконавчого напису, приватним нотаріусом було порушено вимоги Закону України ?Про нотаріат? та Постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 ?Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів?, зокрема, не передбачено вчинення виконавчого напису на договорі, який не є нотаріально посвідченим, а також не було перевірено безспірність заборгованості.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 01 липня 2024 року відкрито спрощене провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ ?ФК ?Європейська агенція з повернення боргів?, треті особи: приватний нотаріус КМНО Остапенка Є.М., приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Шагана О.М. про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

17 вересня 2024 року через систему ?Електронний суд? представником відповідача було направлено відзив на заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги, в якому просив суд, відмовити в задоволенні позовних вимог. У своїх запереченнях, відповідач посилався на те, що 30 серпня 2018 року між ТОВ ?Манівео швидка фінансова допомога? та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №399820291. В послідуючому між ТОВ ?Манівео швидка фінансова допомога? та ТОВ ?Таліон Плюс? було укладено договір переуступки грошової вимоги за вищезазначеним кредитним договором. 03 січня 2019 року між ТОВ ?Таліон Плюс? та ТОВ ?ФК ?Європейська агенція з повернення боргів? було укладено договір відступлення права вимоги № 20190103, в тому числі за кредитним договором №399820291 від 30 серпня 2018 року. 19 травня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. вчинено виконавчий напис №46105 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ ?ФК ?Європейська агенція з повернення боргів?, заборгованості у розмірі 11 047, 52 грн. у своєму відзиві на позов, представник відповідача зазначає, що при вчиненні оспорюваного виконавчого напису були дотримані положення діючого законодавства; належним чином підтверджено безспірність заборгованості. Крім того, представником відповідача було зазначено, що вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 15 000, 00 грн. також необхідно відмовити, так як вони є неспівмірними зі складністю справи та не відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру.

Відповідь на відзив до суду не надходила.

Позивачка в судове засідання не з?явилась; про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином; просила суд, провести розгляд справи за її відсутності; на задоволенні позовних вимог наполягала в повному обсязі з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача в судове засідання не з?явився; про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином; направив письмовий відзив на позов та просив суд провести розгляд справи за його відсутності; проти задоволення позовних вимог заперечував.

Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган О.А. в судове засідання не з?явився; про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином; надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Третя особа: приватний нотаріус КМНО Остапенко Є.М. в судове засідання не з?явився; про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку; причину неявки суду не сповістив; пояснень на позов не надіслав, як і не направив свого представника для прийняття участі у розгляді справи.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи і це встановлено судом, що 30 серпня 2018 року між ТОВ ?Манівео швидка фінансова допомога? та ОСОБА_1 було укладено договір №399820291, відповідно до якого ТОВ ?Манівео швидка фінансова допомога? надала ОСОБА_1 кредит у розмірі 8 310, 00 грн.

19 травня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. вчинено виконавчий напис, по якому, з ОСОБА_1 на користьТОВ ?ФК ?Європейська агенція з повернення боргів? стягнуто заборгованість за договором №399820291 від 30 серпня 2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ ? Манівео швидка фінансова допомога?, яке в свою чергу, відповідно до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року відступило право вимоги ТОВ ?Таліон Плюс?, яке в свою чергу, відповідно до договору факторингу № 20190103 від 03 січня 2019 року відступило право вимоги ТОВ ?ФК ?Європейська агенція з повернення боргів? , за період з 13 вересня 2019 року по 30 квітня 2021 року на загальну суму 11 047, 52 грн. ( а.с.15).

16 грудня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган О.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_2 по виконанню виконавчого напису №46105, вчиненого 19 травня 2021 року приватним нотаріусом КМНО Остапенком Є.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ ?Європейська агенція з повернення боргів? заборгованості по договору №399820291 від 30 серпня 2018 року, за період часу з 13 вересня 2019 року по 30 квітня 2021 року включно, на загальну суму 8 661, 58 грн. (а.с.12-14).

Звертаючись до суду з вищезазначеним позовом ОСОБА_1 просила суд, визнати виконавчий напис №46105, вчинений 19 травня 2021 року приватним нотаріусом КМНО Остапенком Є.М. таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси (п.19 ч.1 ст.34 Закону України ?Про нотаріат?).

Згідно ст.87 Закону України ?Про нотаріат?, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Главою 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (надалі по тексту - Порядок), затвердженого Наказом Міністерства Юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 передбачено порядок вчинення виконавчих написів.

Згідно п. 1.1., 1.2, 3.1 Глави 16 Розділу ІІ Порядку, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Відповідно до п.3.2 безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Згідно п. 1 Переліку документів за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, для одержання виконавчого напису надаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов?язання.

Відповідно до ст. 89 Закону України ?Про нотаріат?, у виконавчому написі повинні зазначатися:

-дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис;

-найменування та адреса стягувача;

-найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб);

-строк, за який провадиться стягнення;

-суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення;

-розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника;

-номер, за яким виконавчий напис зареєстровано;

-дата набрання юридичної сили;

-строк пред?явлення виконавчого напису до виконання.

Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Пунктом 3.1 Інструкції визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи:

якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Крім того, пункт 3.3 Інструкції передбачає, що якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку.

Пунктом 3.5 Інструкції передбачено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Відповідно до ст.88 Закону України ?Про нотаріат?, нотаріуси вчиняють виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Під час розгляду справи приватним нотаріусом не було надано суду матеріалів на підставі яких ним вчинено оспорюваний виконавчий напис, а тому, суд позбавлений можливості встановити, що нотаріусу для вчинення виконавчого напису було надано виписку по рахунку позивачки, що надає можливість останньому встановити безспірність заборгованості.

Отже, документами, які підтверджують безспірність заборгованості мають бути не розрахунок заборгованості чи довідка про існування заборгованості складені банком, які є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків банку і не можуть слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог відповідача до позивача, а первинні облікові документи, оформлені у відповідності до Закону України ?Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні? - виписки з рахунку, платіжні доручення, меморіальні ордери та інше.

Відповідно до п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України ?Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні?, при вирішення справ пов?язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею, відповідно до Закону України ?Про нотаріат?, виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.

В інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ ?Про судову практику розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні?, прийнятого на підставі Постанови ВССУ № 2 від 07 лютого 2014 року, вказано, що вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не розглядає спір про право. Виконавчий напис вчиняється виключно за документально оформленими вимогами, які викладені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів тільки за наявності всіх умов, передбачених Законом № 3425-ХII. Безспірність вимог визначається не нотаріусом або стягувачем, а відповідно до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

У п. 10 ?Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні? від 07 лютого 2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз?яснено, що однією з об?єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу. Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред?явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з?ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому, судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі.

З урахуванням вищезазначеного, на підтвердження факту безспірності заборгованості ТОВ ?Європейська агенція з повернення боргів? мало б надати нотаріусу первинні бухгалтерські документи, чеки, квитанції, та інше, які підтверджують факти оплати або неналежної оплати, відповідно до ст. 88 Закону України ?Про нотаріат? та ст.ст. 1, 9 Закону України ?Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні?.

На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред?явлених до нього вимог і визнанні їх.

Зокрема, документом, що може (з врахуванням заяв чи листів боржника) підтверджувати такий факт, є отримання боржником вимоги стягувача з підписом боржника про його отримання.

З урахуванням вищенаведеного, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України ?Про нотаріат? та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Крім того, з вищезазначеного виконавчого напису від 19 травня 2021 року вбачається, що стягнення здійснюється за період часу з 13 вересня 2019 року по 30 квітня 2021 року, однак, доказів того, що стягнення здійснено саме за зазначений період часу нотаріусу надано не було, як і доказів, у якому розмірі має місце погашення отриманого кредиту та у який період часу.

Крім того, пунктами 284, 287 Інструкції ?Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України? передбачено, що виконавчий напис має містити перелік документів, на підставі яких вчинено виконавчий напис, проте в матеріалах справи відсутні документи які б підтвердили суму безспірної заборгованості та факту настання кінцевого терміну виконання зобов?язань.

Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі за № 6-887цс17 суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України ?Про нотаріат? у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Крім того, вказані висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19).

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України ?Про бухгалтерський облік та фінансову звітність?. Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.

Суду не було надано доказів що для вчинення виконавчого напису надавались первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України ?Про бухгалтерський облік та фінансову звітність?.

Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого. Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 310/9293/15 (ЄДРСР № 71825964).

Крім того, Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року ?Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів?, у тому числі, в частині доповнення переліку після розділу ?Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами? новим розділом такого змісту: ?Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин?.

Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості. Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Оскаржений виконавчий напис був вчинений приватним нотаріусом 19 травня 2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі N 826/20084/14.

Під час розгляду справи, з боку відповідача, суду не надано доказів, що договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису був посвідчений нотаріально, а тому суд вважає, що з врахуванням встановлених в судовому засіданні обставин наявні правові підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв?язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису та подання стягувачем неналежних документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Зазначена позиція підтверджується зокрема Постановою ВС КЦС від 15 квітня 2020 року по справі № 158/2157/17.

Таким чином нотаріус, перш ніж вчинити виконавчий напис, нотаріус повинен перевірити чи підпадає заявлена вимога під той вид заборгованості, про який йдеться в Переліку №1172, чи подані всі передбачені Переліком документи, чи оформлені такі документи належним чином, чи підтверджують подані документи безспірність заборгованості боржника перед кредитором та прострочення виконання зобов?язання, чи не виник спір між зацікавленими особами, чи не минув встановлений законодавством строк для вчинення виконавчого напису.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що приватний нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису порушив норми Закону України ?Про нотаріат? та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, а тому, позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані на вимогах закону.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 в частині стягнення понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, то вони підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов?язаних з розглядом справи.

До витрат, пов?язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов?язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов?язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов?язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду ( ч. 3 ст.133 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 зазначено, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі ?Баришевський проти України? від 26 лютого 2015 року, пунктах 34-36 рішення у справі ?Гімайдуліна і інших проти України? від 10 грудня 2009 року, пункті 80 рішення у справі ? Двойних проти України ? від 12 жовтня 2006 року, пункті 88 рішення у справі ?Меріт проти України? від 30 березня 2004 року, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі ?Лавентс проти Латвії? від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження вимог про стягнення судових витрат понесених ОСОБА_1 у зв`язку з розглядом справи, суду було надано: копію договору про надання правової допомоги від 01 червня 2024 року; копію акту надання послуг від 25 червня 2024 року; копію квитанції до прибуткового касового ордера №05 від 25 червня 2024 року (а.с.19-23).

Враховуючи положення статті 28 Правил адвокатської етики (затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017 року) необхідно дотримуватись принципу ?розумного обґрунтування? розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

За умовами ч.ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).

В той же час, необхідно зазначити, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суду необхідно дослідити на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об?єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

При цьому, суд не зобов?язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 160/19098/21 від 01 лютого 2023 року).

Враховуючи викладене, суд вважає, що заявлений позивачкою розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, який підлягає відшкодуванню за рахунок ТОВ ?ФК ?Європейська агенція з повернення боргів?, є неспівмірним із часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, а тому, суд приходить до висновку про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді першої інстанції, який підлягає відшкодуванню в сумі 4 000, 00 грн.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 211, 20 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12, 13, 76-82, 141, 142, 206, 229, 258, 259, 263- 265, 268, 273, 354 ЦПК України, ст.ст.34, 36, 87, 88 Закону України ?Про нотаріат?, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю ?Фінансова компанія ?Європейська агенція з повернення боргів?</a> (ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: вул. Симона Петлюри, буд.30, м. Київ), треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шагана Олексія Анатолійовича про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити частково.

Визнати, виконавчий напис, вчинений 19 травня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, зареєстрованого в реєстрі за №46105 таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ?Фінансова компанія ?Європейська агенція з повернення боргів?</a> на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 211 ( одна тисяча двісті одинадцять ) грн. 20 коп., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 (чотири тисячі) грн. 00 копійок., а всього 5 211 (п?ять тисяч двісті одинадцять ) грн. 20 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: