Постанова

від 15.10.2024 по справі 910/3763/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2024 р. Справа№ 910/3763/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Агрикової О.В.

Мальченко А.О.

при секретарі Вага В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Чекан В.В.дов.;

від відповідача 1: не з`явився;

від відповідача 2: Івасін О.Р. орд.; за участю прокурора Греськів І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Закарпаттяобленерго"

на рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2024 (повний текст складено 07.08.2024)

у справі №910/3763/24 (суддя Ковтун С.А.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Закарпаттяобленерго"

до 1. Закарпатської обласної державної адміністрації - Закарпатської обласної військової адміністрації

та 2. Державного торговельно-економічного університету

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області

про визнання протиправною та скасування державної реєстрації, визнання нечинними та скасування розпоряджень, припинення прав,

УСТАНОВИВ:

У березні 2024 року Приватне акціонерне товариство "Закарпаттяобленерго" (далі - позивач, Товариство) звернулось у Господарський суд міста Києва з позовом до Закарпатської обласної державної адміністрації - Закарпатської обласної військової адміністрації (далі - відповідач 1, Закарпатська ОДА) та Державного торговельно-економічного університету (далі - відповідач 2, Університет), в якому просив суд:

- визнати протиправною та скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:01:001:0282, площею 1.177 га, цільове призначення - 03.02 Для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти, місце розташування - Закарпатська область, м. Ужгород, Православна наб., будинок 21 з одночасним припиненням усіх речових прав щодо цієї земельної ділянки, скасувати кадастровий номер 2110100000:01:001:0282 та закрити щодо неї Поземельну книгу;

- визнати нечинним та скасувати розпорядження голови обласної державної адміністрації від 17.06.2016 № 309 "Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості)", яким надано Київському національному торговельно-економічному університету дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) загальною площею 1,170 га, розташованих за адресою: Православна набережна, 21, м. Ужгород Закарпатської області, для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти (для обслуговування учбового комплексу);

- визнати нечинним та скасувати розпорядження голови Закарпатської ОДА від 30.06.2017 №342 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)", яким затверджено Київському національному торговельно-економічному університету технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 1,1770 га (кадастровий номер 2110100000:01:001:0282), розташованої за адресою: Православна набережна, 21, м. Ужгород Закарпатської області, для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти та рекомендовано Київському національному торговельно-економічному університету зареєструвати право постійного користування земельною ділянкою площею 1,1770 га;

- припинити право власності Закарпатської ОДА на земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:01:001:0282, що розташована за адресою м.Ужгород, Православна наб., будинок 21 (номер відомостей про речове право: 23020442);

- припинити право постійного користування Київським національним торговельно-економічним університетом, правонаступником якого є Державний торговельно-економічний університет земельною ділянкою з кадастровим номером 2110100000:01:001:0282, що розташована за адресою м. Ужгород, Православна наб., будинок 21 (номер відомостей про речове право: 23020614).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що він є власником закритої трансформаторної підстанції №74 (далі - ЗТП №74), загальною площею 21,6 кв.м., що знаходиться за адресою: Закарпатська обл., м.Ужгород, Православна набережна, будинок 21 "б" і до переданої Університету земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:01:001:0282 включено й земельну ділянку, на якій розташована будівля ЗТП №74, чим порушено право Товариства на користування земельною ділянкою - не дотримано такого принципу земельного права як superficies solo cedit (збудоване на землі слідує за нею).

Закарпатська ОДА, заперечуючи проти позову, посилалась на те, що діяла в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, крім цього, позивач зареєстрував право власності на будівлю ЗТП №74 18.06.2018, тобто після видачі спірних розпоряджень.

Університет, заперечуючи проти позову, посилався на те, що жодним чином не чинив позивачу перешкоди у користуванні ЗТП №74 та не обмежував доступ до ЗТП № 74, а отже право власника (позивача) на користування своїм майном не було порушене. Крім цього, подав заяву про застосування строків позовної давності.

Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області (далі - третя особа) у своїх поясненнях зазначило, що такої підстави припинення права власності на земельну ділянку, як скасування рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого здійснено державну реєстрацію відповідних прав на земельну ділянку, Земельним кодексом України не передбачено.

Київською міською прокуратурою було подано лист про вступ у справу та пояснення щодо спору, в яких вказує, що належним способом захисту прав Товариства є встановлення сервітуту на користування земельною ділянкою під ЗТП №74 і спір стосується майна (земельної ділянки) закладу вищої освіти, який належить до сфери управління Міністерства освіти і науки України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22 липня 2024 відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Приватне акціонерне товариство "Закарпаттяобленерго" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Скарга мотивована тим, що судом порушено норми матеріального права та процесуального права, не надана належна оцінка всіх наявних у справі доказів, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки позивач наголошував, що порушення прав Товариства виявляється не в обмеженні можливості користуватись будівлею ЗТП-74 та/або неможливістю набути права на землю під нею, а в двох обставинах: незаконному формуванні ділянки і неможливості використати Товариством законний спосіб набуття прав на ділянку під будівлею, оскільки внаслідок незаконного формування ділянка набула і незаконного власника, проте вказані доводи судом залишені поза увагою; до площі земельної ділянки, відведеної для постійного користування Університетом, було включено не лише частину земельної ділянки, на якій розміщені належні йому на праві власності будівлі та частину ділянки, необхідні для їх обслуговування, а й ту частину землі, на якій розміщено об`єкт нерухомого майна, що перебуває у власності Товариства, чим порушено земельне законодавство і не дотримано принципу земельного права superficies solo cedit (збудоване на землі слідує за нею); не врахувавши, що розміщений об`єкт нерухомого майна не належить Університету та знехтувавши той факт, що ЗТП являє собою лінійний об`єкт енергетичної інфраструктури, в технічній документації земельну ділянку його місцерозташування незаконно було включено до меж земельної ділянки, наданої у постійне користування Університету, а відомості про земельну ділянку, сформовану з суттєвими порушеннями, внесено до Державного земельного кадастру України та до Державного реєстру речових прав; позивачем обрано належний та ефективний спосіб захисту порушених прав.

Відповідач 1 у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти її задоволення та просить залишити рішення без змін, посилаючись на те, що судом першої інстанції було надано обґрунтовану оцінку всім обставинам та доказам, що їх підтверджують, у результаті чого ухвалено законне й обґрунтоване судове рішення; позивач, посилаючись на формування спірної ділянки з порушенням норм законодавства, так і не зміг чітко вказати, в чому ж саме проявляється це порушення; Закарпатською ОДА було надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі для передачі в постійне користування на підставі клопотання Ужгородського вищого комерційного училища Київського національного торговельно-економічного університету, до якого було додано державного акту на право постійного користування землею від 29.12.2001, а 26.10.2017 було зареєстровано право власності Закарпатської ОДА на спірну земельну ділянку та прав постійного користування Київським національним торговельно-економічним університетом, правонаступником якого є Державний національний торговельно-економічний університет; позивач зареєстрував право власності на будівлю ЗТП №74 18.06.2018, тобто після видачі спірних розпоряджень; згідно чинного законодавства підприємства, які будують чи експлуатують об`єкти енергетики та передачі електричної енергії, мають право використовувати земельні ділянки за договором про встановлення земельного сервітуту з власником чи користувачем земельної ділянки, однак позивач не звертався з пропозиціями щодо укладення договору сервітуту ні до власника земельної ділянки ні до користувача, а відповідачі не перешкоджали позивачу у доступі до будівлі ЗТП №74, яку позивач безперешкодно експлуатує.

Учасники справи належним чином повідомлялись про розгляд апеляційної скарги в порядку, визначеному статтями 6, 120, 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), шляхом направлення ухвал суду за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, що підтверджується довідками про доставку електронного документа до електронних кабінетів сторін і третьої особи.

14.10.2024 від відповідача 1 надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Оскільки явка сторін у судове засідання не була визнана обов`язковою, суд, на підставі ч.12 ст. 270 ГПК України, ухвалив здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників відповідача 1 і третьої особи.

За клопотанням представника позивача судове засідання проводилось в режимі відеоконференції.

Представник позивача (апелянта) у судовому засіданні підтримала доводи, викладені у апеляційній скарзі, просила її задовольнити.

Представник відповідача 2 у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві.

Прокурор у судовому засіданні вважала, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Заслухавши пояснення присутніх учасників процесу, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 29 грудня 2001 року, на підставі рішення ХХХІІ сесії 3-го скликання Ужгородської міської ради від 27.06.2001, Професійно-технічному училищу №6 видано державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ЗК №00297 на право користування 1,2649 гектарів землі під учбовим комплексом по Православній набережній, 21 (том 1 а.с.91-94).

Згідно опису меж вказана земельна ділянка між вулицями Руська, Робоча та Православною набережною (том 1 а.с2).

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України №656 від 15.11.2002 Ужгородське професійно-технічне училище №6 реорганізовано в Ужгородський професійний ліцей сфери послуг.

Згідно з наказом Міністерства освіти і науки України № 926 від 18.10.2007 та наказом Київського національного торговельно-економічного університету №2878 від 24.10.2007 припинено юридичну особу - Ужгородський професійний ліцей сфери послуг шляхом приєднання до Київського національного торговельно-економічного університету і створено у його складі відокремлений структурний підрозділ - Ужгородське вище комерційне училище.

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 18.10.2007 №926 та п. 1.2 положення про Ужгородське вище комерційне училище Київського національного торговельно-економічного університет є правонаступником майнових і немайнових прав та обов`язків Ужгородського ліцею сфери послуг.

Ці обставини встановлені рішенням Господарського суду Закарпатської області від 15.04.2009 у справі №4/2 (том 1 а.с.37-39) та сторонами визнаються, а тому, відповідно до ст. 75 ГПК України, не підлягають доказуванню.

У 2008 році комунальним підприємством "Бюро технічної інвентаризації м. Ужгород" складно технічний паспорт щодо об`єктів нерухомого майна, які належать Київському національному торговельно-економічному університету та знаходяться по Православній набережній, 21 у м. Ужгород, серед яких будівлі літ.А-А', Б-Б', В, Г, Д, З, К (том 1 а.с.50-53).

На генеральному плані (схемі) до вказаного технічного плану також зазначено будівлю під літерою "Ж", а у зведеному акті вказано "Ж - Трансформаторна".

29.09.2008 року Виконавчим комітетом Ужгородської міської ради видано свідоцтво про права власності об`єкт по Православній набережній, 21 у м.Ужгород, відповідно до якого будинок за адресою: м.Ужгород, Православна набережна, 21, є державною власністю, а їх балансоутримувачем є Київський національний торговельно-економічний університет (том 1 а.с.47-49).

Внаслідок інвентаризації земельної ділянки по Православній набережній, 21, у м. Ужгород, на яку видано державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ЗК № 00297, її площа сформована у розмірі 1,1770га, це вбачається з рішення Господарського суду Закарпатської області від 15.04.2009 у справі №4/2 за позовом Київського національного торговельно-економічного університету до Ужгородської міської ради про визнання частково недійсним рішення останньої від 12.12.2008 №924 та визнання права користування земельною ділянкою площею 1,1770 га.

У вказаному рішенні встановлено, що Київський національний торговельно-економічний університет з метою підготовки матеріалів інвентаризації земельної ділянки площею 1,1770 га на Православній набережній, 21 та подальшої заміни бланку державного акту на право постійного користування землею від 29 грудня 2001 року серії ІІ-ЗК № 00297 звертався до Ужгородської міської ради з проханням внести зміни до рішення №140 від 26.12.2006.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 15.04.2009 у справі № 4/2 визнано за Київським національним торговельно-економічним університетом право користування земельною ділянкою площею 1,1770 га на Православній набережній, 21 у м. Ужгород.

Ужгородське вище комерційне училище Київського національного торговельно-економічного університету 20.05.2016 звернулося до Закарпатської обласної державної адміністрації (заява №201) про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для передачі в постійне користування загальною площею 1,1770 га, яка розташована в м. Ужгород, Православна набережна, 21 (том 1 а.с.95).

Голова Закарпатської ОДА своїм розпорядженням від 17.06.2016 №309 "Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості)" надав дозвіл Київському національному торговельно-економічному університету на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) загальною площею 1,1770 га, розташованих за адресою: м. Ужгород, Православна набережна, 21 для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти (для обслуговування учбового комплексу) (том 1 а.с.40).

У 2016 році приватне підприємство "Закарпатгеопроект" розробило технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) в постійне користування Київському національному торговельно-економічному університету, для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти за адресою: м. Ужгород, Православна набережна, 21, площею 1,1770 га (том 1 а.с.41-41).

15.12.2016, на підставі технічної документації із землеустрою, розпорядження Закарпатської ОДА від 17.06.2016 №309 та Державного акту від 29.12.2001 ІІ-ЗК002297, проведена державна реєстрація земельної ділянки площею 1,1770 га на Православній набережній, 21 у м. Ужгород, кадастровий номер 2110100000:01:001:0282, шляхом внесення відомостей до Державного земельного кадастру, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (том 1 а.с.86-89). Земельна ділянка відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови для використання під будівництво та обслуговування будівель закладів освіти. Форма власності - комунальна власність, право постійного користування - Київський національний торговельно-економічний університет. Також визначено зони особливого режиму забудови (0,0036 га і 0062 га) та охоронні зони навколо інженерних комунікацій (0,0233 га і 0,0062 га).

Державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера (ст. 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр").

Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру (ч. 1 ст. 79-1 Земельного кодексу України).

Отже, є вірним висновок суду першої інстанції про те, що земельна ділянка площею 1,1770 га на Православній набережній, 21 у м. Ужгород, кадастровий номер 2110100000:01:001:0282, як об`єкт цивільних прав сформована 15.12.2016.

18.05.2017 Київський національний торговельно-економічний університет звернувся до Закарпатської обласної державної адміністрації (заява № 220) про затвердження розробленої технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 1,1770 га, яка розташована в м. Ужгород, Православна набережна, 21 (том 1 а.с.94).

Голова Закарпатської ОДА своїм розпорядженням від 30.06.2017 №342 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)" затвердив Київському національному торговельно-економічному університету технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 1,1770 га (кадастровий номер 2110100000:01:001:0282), розташованої за адресою: Православна набережна, 21, м. Ужгород Закарпатської області, для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти та рекомендовано Київському національному торговельно-економічному університету зареєструвати право постійного користування земельною ділянкою площею 1,1770 га (том 1 а.с.43).

26.10.2017 було зареєстровано право власності Закарпатської обласної державної адміністрації на земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:01:001:0282, що розташована за адресою м. Ужгород, Православна наб., будинок 21 (номер відомостей про речове право: 23020442), та право постійного користування Київським національним торговельно-економічним університетом правонаступником якого є Державний торговельно-економічний університет земельною ділянкою з кадастровим номером 2110100000:01:001:0282, що розташована за адресою м. Ужгород, Православна наб., будинок 21 (номер відомостей про речове право: 23020614), що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (том 1 а.с.18-20).

Підставою для реєстрації права власності за Закарпатською обласною державною адміністрацією на спірну земельну ділянку є віднесення Земельним кодексом України земельних ділянок, закріплених за державними закладами вищої освіти, до земель державної власності (п. "з" ч. 4 ст. 84), згідно Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо розмежування земель державної та комунальної власності".

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.10.2021 №1298-р було вирішено погодитися з пропозицією Міністерства освіти і науки щодо реорганізації Київського національного торговельно-економічного університету шляхом поділу та утворення Державного торговельно-економічного університету та Одеського торговельно-економічного фахового коледжу з віднесенням їх до сфери управління Міністерства освіти і науки. Установлено, що здобувачі освіти та інші особи, які навчаються: у відокремленому структурному підрозділі "Одеський торговельно-економічний фаховий коледж Київського національного торговельно-економічного університету" продовжують навчання в Одеському торговельно-економічному фаховому коледжі за обраними спеціальностями, рівнями освіти та джерелами фінансування; у Київському національному торговельно-економічному університеті та його інших відокремлених структурних підрозділах продовжують навчання у Державному торговельно-економічному університеті та його відповідних відокремлених структурних підрозділах за обраними спеціальностями, рівнями освіти та джерелами фінансування.

Отже, Державний торговельно-економічний університет є правонаступником Київського національного торговельно-економічного університету у спірних правовідносинах щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:01:001:0282.

04.05.2016 ПАТ "Закарпаттяобленерго", яке є правонаступником Закарпатського обласного підприємства електричних мереж та Державної акціонерної енергопостачальної компанії "Закарпаттяобленерго" (том 1 а.с.23-28), звернулось до Фонду державного майна України з листом "Щодо підтвердження переліку нерухомого майна" від 04.05.2016 №116-25/2732 та просив підтвердити перелік нерухомого майна, який передано до статутного фонду ДАЕК "Закарпаттяобленерго" (правонаступником якого є ПАТ "Закарпаттяобленерго") під час корпоратизації (том 1 а.с.29-30).

Фонд Державного майна України 09.06.2016 затвердив Перелік майна, переданого до статутного фонду ДАЕК "Закарпаттяобленерго" (правонаступником якого є ПАТ "Закарпаттяобленерго") згідно з наказом про створення ДАЕК "Закарпаттяобленерго" від 14.07.1995 №123 Міністерства енергетики та електрифікації України.

Згідно пункту 8943 вказаного Переліку до статутного фонду Товариства була передана "Будівля ТП-74" вул. Робоча, 151 (а.с.31 зворот).

12.06.2018 КП Ужгородської міської ради "Архітектурно-планувальне бюро", на замовлення позивача, виготовило Технічний паспорт на будівлю ЗТП №74 за адресою м.Ужгород, Православна набережна, будинок 21 "б" (том 1 а.с.34-21).

18.06.2018 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведена реєстрація права власності позивача на будівлю ЗТП (будівля трансформатора) № 74, А, загальною площею 21,6 кв.м. за адресою м. Ужгород, Православна наб., будинок 21 "б", що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (том 1 а.с.17).

Згідно довідки від 20.03.2024 №154-25/2408 на балансі Товариства у складі будівель Ужгородської філії обліковується Будівля ЗТП-74, Православна набережна, 21 "б", дата вводу - 01.01.1967 (том 1 а.с.33).

Сторони не заперечують, що "Будівля ТП-74" вул. Робоча, 151" та "ЗТП-74, Православна набережна, 21 "б"" є одним й тим самим об`єктом.

У 2024 році ТОВ "Центр проектів" на замовлення позивача виготовило Технічний звіт про виконання топографо-геодезичних вишукувань земельних ділянок під об`єктами нерухомого майна ПрАТ "Закарпаттяобленерго" для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів передачі електричної енергії на території м.Ужгород, в районі православної набережної, 21 "б", будівля трансформаторної підстанції ЗТП-74 (том 1 а.с.21-22).

Із Ситуаційного плану розташування земельної ділянки (том 1 а.с.21 зворот, 22) вбачається, що належна позивачу ЗТП №74 розміщена на земельній ділянці з кадастровим номером 2110100000:01:001:0282 за адресою Православна набережна, 21, м. Ужгород, а згідно Схематичного плану (том 1 а.с.34 зворот) вказана ЗТП №74 є тим самим об`єктом нерухомого майна, який зазначений як "Ж Трансформаторна" на Генеральному плану (схемі) (том 1 а.с.57) та знаходиться практично у центрі земельної ділянки серед інших будівель і споруд (літ. А-А', Б', В, Г, Г', Д, З, К), право власності на які зареєстровано за державою в особі Міністерства освіти і науки України та передано в користування Університету.

У зв`язку із викладеними обставинами, позивач звернувся до суду із даним позовом та просив суд визнати протиправною та скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:01:001:0282, визнати нечинними та скасувати розпорядження голови Закарпатської ОДА від 17.06.2016 №309 та від 30.06.2017 №342, а також припинити право власності Закарпатської ОДА та право постійного користування Університету на вказану земельну ділянку.

У вказаних вимогах позивач вказує на те, що державна реєстрація земельної ділянки та рішення про державну реєстрацію права власності та права постійного користування на земельну ділянку, на якій знаходиться будівля ЗТП №74, порушує права Товариства, оскільки він не може набути права на земельну ділянку, на якій розташована будівлю ЗТП № 74, загальною площею 21,6 кв.м., та земельною ділянкою, необхідною для її обслуговування.

За наслідком розгляду даного спору суд першої інстанції прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем не наведено, якими діями відповідачі порушили права позивача.

Північний апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, наведена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Статтею 16 ЦК України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, у тому числі, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу місцевого самоврядування.

Згідно з частиною першою статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Отже, підставами для визнання акта недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, і, одночасно, порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до статті 79 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельна ділянка це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій-сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання змелених ділянок (стаття 79-1 Земельного кодексу України).

Статтею 80 ЗК України встановлено, що держава є одним з суб`єктів права власності на землю держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Відповідно до частини 1 статті 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Пунктом "ґ" частини другої цієї ж статті передбачено, що заклади освіти незалежно від форми власності набувають права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності.

Частиною 5 статті 122 ЗК України передбачено, що обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Згідно частини 1 статті 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Частиною 1 статті 80 Закону України "Про освіту" визначено, що до майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо.

Матеріалами справи підтверджується, що 29 грудня 2001 року Професійно-технічному училищу №6 було видано державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ЗК № 00297 на право користування 1,2649 гектарів землі під учбовим комплексом по Православній набережній, 21.

У подальшому, внаслідок ряду перетворень, правонаступником вказаного училища став підрозділ Київського національного торговельно-економічного університет, правонаступником якого наразі є відповідач 2 - Державний торговельно-економічний університет.

Також з матеріалів справи вбачається, що держава в особі Міністерства освіти і науки України є власником будівель і споруд (літ. А-А', Б', В, Г, Г', Д, З, К), які знаходяться за адресою м. Ужгород, Православна набережна, 21 та які передані в користування Університету.

Зазначені будівлі та споруди знаходяться на земельній ділянці державної власності з кадастровим номером 2110100000:01:001:0282, площею 1.177 га.

Крім вказаних будівель та споруд (літ. А-А', Б', В, Г, Г', Д, З, К) на зазначеній земельній ділянці знаходиться також закрита трансформаторна підстанція №74, загальною площею 21,6 кв.м., власником якої став правопопередник позивача (ПрАТ "Закарпаттяобленерго") під час корпоратизації.

Згідно довідки позивача від 20.03.2024 та технічного паспорту від 12.02.2018 вказана будівля ЗТП №74 побудована у 1967 році, однак будь-яких доказів передачі позивачу земельної ділянки у власність чи користування під вказаною будівлею матеріали справи не містять.

У той же час, правові та організаційні засади надання і використання земельних ділянок для розміщення об`єктів енергетики визначає Закону України "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів".

В розумінні цього Закону лінійний об`єкт енергетичної інфраструктури - це комплекс об`єктів енергетичної інфраструктури, включаючи наземні, надземні та підземні об`єкти, пов`язані повітряними та кабельними лініями та призначені для передачі та розподілу електричної енергії, а також будівлі та споруди, площею до 200 квадратних метрів, у тому числі електричні підстанції, трансформаторні підстанції, розподільчі пункти та пристрої, споруди опорних конструкцій, допоміжне обладнання, зв`язані з ними єдиним технологічним процесом, які забезпечують безпечну та надійну експлуатацію, виробництво, передачу і розподіл електричної та теплової енергії.

Отже, є вірним висновок суду першої інстанції про те, що будівля ЗТП №74, загальною площею 21,6 кв.м, за адресою м. Ужгород, Православна наб., будинок 21 "б", є лінійним об`єктом енергетичної інфраструктури.

Порядок надання та використання земельних ділянок для розміщення об`єктів енергетики є предметом регулювання статті14 Закону України "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів".

Частинами 2, 3 вказаної статті передбачено, що лінійні об`єкти енергетичної інфраструктури розміщуються на земельних ділянках усіх категорій земель без зміни їх цільового призначення. Для будівництва, розміщення та експлуатації лінійних об`єктів енергетичної інфраструктури земельні ділянки всіх форм власності, за договором з власником чи користувачем земельної ділянки, можуть використовуватися також шляхом встановлення постійних або строкових земельних сервітутів без зміни цільового призначення цих земельних ділянок (ч.3 ст. 14).

Згідно частини 1 статті 16 Закону України "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів" підприємства, які будують чи експлуатують об`єкти енергетики та передачі електричної енергії, мають право використовувати земельні ділянки за договором про встановлення земельного сервітуту з власником чи користувачем земельної ділянки або за рішенням суду для розміщення об`єктів, зазначених у частинах другій та четвертій цієї статті, на праві постійних або строкових земельних сервітутів.

Частиною 2 статті 16 вказаного Закону унормовано, що постійні земельні сервітути можуть встановлюватися для розміщення споруд опорних конструкцій повітряних ліній електропередачі, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів, пристроїв і споруд.

Таким чином, є вірним висновок суду першої інстанції про те, що права позивача, як власника будівлі ЗТП №74, загальною площею 21,6 кв.м., можуть бути порушені діями власника чи користувача земельної ділянки, що обмежують право позивача на користування майном у порядку, визначеному статтями 14, 16 Закону України "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів", та, відповідно, не можуть бути захищенні скасуванням спірних розпоряджень, державної реєстрації земельної ділянки, та припинення прав на неї.

Посилання позивача порушення спірними розпорядженнями та реєстраційними діями принципу земельного права "superficies solo cedit" (збудоване на землі слідує за нею) відхиляються апеляційним судом, оскільки позивачем не враховані наведені норми Закону України "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів", який є спеціальним у спірних правовідносинах та передбачає встановлення постійного земельного сервітуту для розміщення трансформаторних підстанцій.

Установивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист якого подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту його порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог

Однак, як вірно встановив суд першої інстанції, позивачем не наведено, якими діями відповідачі порушили права позивача.

Крім того, за приписами статті 378 ЦК України право власності особи на земельну ділянку може бути припинено за рішенням суду у випадках встановлених законом.

Перелік підстав припинення права власності на земельну ділянку визначений у статті 140 ЗК України, якими є: а) добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; б) смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця; в) відчуження земельної ділянки за рішенням власника; г) звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; ґ) відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; д) конфіскація за рішенням суду; е) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом; є) примусове вилучення земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності.

Підстави припинення права користування земельною ділянкою, за статтею 141 Земельного кодексу України, є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій, крім перетворення державних підприємств у випадках, визначених статтею 120-1 цього Кодексу; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини; ж) передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об`єктом державно-приватного партнерства або об`єктом концесії; з) припинення права користування надрами у разі закінчення встановленого спеціальним дозволом на користування надрами строку користування надрами (у разі передачі земельної ділянки державної, комунальної власності користувачу надр для здійснення діяльності з користування надрами); и) невиконання акціонерним товариством, товариством з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, яке утворилося шляхом перетворення державного підприємства, вимог, визначених статтею 120-1 цього Кодексу.

Вищенаведені перелік підстав є вичерпний і жодна з них не є наявною для задоволенням відповідних вимог позивача, що свідчить про необґрунтованість позову.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінивши подані докази в їх сукупності, враховуючи наведені норми чинного законодавства та встановлені фактичні обставини справи, апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено порушення відповідачами його прав та охоронюваних законом інтересів, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

За таких обставин доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження в судовому засіданні не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення господарського суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив надані сторонами докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому рішення Господарського суду міста Києва законне та обґрунтоване, отже, підстави для його скасування відсутні, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати, пов`язані з розглядом апеляційної скарги, покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Закарпаттяобленерго" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 22 липня 2024 року - без змін.

2. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 24.10.2024.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді О.В. Агрикова

А.О. Мальченко