Постанова

від 23.10.2024 по справі 902/468/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2024 року Справа № 902/468/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Василишин А.Р. , суддя Маціщук А.В.

секретар судового засідання Першко А.А.

за участю представників сторін:

від позивачів: не з`явились

від відповідачів: не з`явились

прокурор: Мельничук Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу керівника Хмільницької окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 01 серпня 2024 року у справі №902/468/24 (повний текст складено 01 серпня 2024 року, суддя Нешик О.С.)

за позовом Керівника Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області та Калинівської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця"

та до Комунального підприємства "Калинівкаводоканал" Калинівської міської ради

про визнання недійсними додаткових угод до договору про постачання електричної енергії споживачу №КА-200200 від 02 травня 2023 року та стягнення 241368,05 грн сплаченої за товар грошової суми

ВСТАНОВИВ:

Керівник Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області, та Калинівської міської ради, Хмільницького району Вінницької області звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" та до Комунального підприємства "Калинівкаводоканал" Калинівської міської ради про визнання недійсними додаткових угод до договору про постачання електричної енергії споживачу №КА-200200 від 02 травня 2023 року та стягнення 241368,05 грн сплаченої за товар грошової суми.

Підставою позовних вимог прокурором визначено невідповідність додаткових угод №3 від 28 липня 2023 року; №5 від 31 серпня 2023 року; №8 від 12 грудня 2023 року до договору №КА-200200 від 02 травня 2023 року про постачання електричної енергії вимогам частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", якою встановлене обмеження щодо максимального збільшення ціни за одиницю товару після укладення договору на рівні 10%.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 01серпня 2024 року у справі №902/468/24, серед іншого, призначено судову товарознавчу експертизу. Проведення судової товарознавчої експертизи у справі №902/468/24 доручено експертам Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

На розгляд судової товарознавчої експертизи у справі №902/468/24 поставлено такі питання:

1) чи мало місце коливання ціни електричної енергії на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку в сторону збільшення, і якщо мало, то в якому розмірі (в грошовому та відсотковому співвідношенні) за такі періоди:

- з моменту укладення договору про постачання електричної енергії споживачу №КА-200200 від 02 травня 2023 року до моменту укладення додаткової угоди №3 від 28 липня.2023 року;

- з моменту укладення договору про постачання електричної енергії споживачу №КА-200200 від 02 травня 2023 року до моменту укладення додаткової угоди №5 від 31 серпня 2023 року та з моменту укладення додаткової угоди №3 від 28 липня 2023 року до моменту укладення додаткової угоди №5 від 31 серпня 2023 року;

- з моменту укладення договору про постачання електричної енергії споживачу №КА-200200 від 02 травня 2023 року до моменту укладення додаткової угоди №8 від 12 грудня 2023 року та з моменту укладення додаткової угоди №5 від 31 серпня 2023 року до моменту укладення додаткової угоди №8 від 12 грудня 2023 року.

Попереджено експертів, які безпосередньо проводитимуть судову експертизу, про відповідальність, передбачену статтями 384 і 385 Кримінального Кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків.

Витрати за проведення судової товарознавчої експертизи покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця".

Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" здійснити оплату за проведення судової товарознавчої експертизи протягом 3-х днів з дня отримання рахунку, докази про що надати суду (платіжне доручення, квитанція тощо).

Зобов`язано експерта (ів) після проведення дослідження та підготовки письмового висновку направити належним чином засвідчені копії висновку сторонам у справі.

Провадження у справі №902/468/24 зупинено на час проведення у ній судової експертизи.

Вказана ухвала мотивована тим, що при вирішенні даного спору необхідно дослідити відповідність оспорюваних додаткових угод вимогам законодавства, чинного на момент їх укладення. Місцевий господарський суд зазначив, що оскільки існує суперечливість позицій учасників справи щодо коливання цін на ринку та щодо документів, які долучені ними як докази на підтвердження/в спростування такого коливання; а також те, що під час розгляду цієї справи підлягають з`ясуванню обставини щодо ситуації на ринку електричної енергії з моменту укладення договору про постачання електричної енергії споживачу №КА-200200 від 02 травня 2023 року до моменту укладення додаткових угод (чи допустили сторони порушення норм Закону України "Про публічні закупівлі" №922-VIII від 25 грудня 2015 року та пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1178 від 12 жовтня 2022 року, при внесенні змін до договору про закупівлю), суд дійшов висновку, що для вирішення таких питань необхідні спеціальні знання.

Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, Керівник Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Вінницької області від 01 серпня 2024 року у справі №902/468/24, справу направити в суд першої інстанції для продовження її розгляду.

Обґрунтовуючи свої вимоги апелянт зазначає, що за текстом оскаржуваної ухвали ґрунтовних аргументів щодо необхідності призначення у даній справі судової товарознавчої експертизи не наведено.

Прокурор стверджує, що предметом позову у цій справі, зокрема, є визнання недійсними додаткових угод, укладених з порушенням вимог пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі - Особливості), Закону України "Про ринок електричної енергії", Постанови НКРЕКП № 1219 від 26 червня 2020 року, пунктів 13.2, 13.7 Договору про постачання електричної енергії споживачу №КА-200200 від 02 травня 2023 року.

Апелянт також посилається на той факт, що поставлені судом на розгляд товарознавчої експертизи питання, щодо наявності чи відсутності факту коливання цін на електроенергію в сторону збільшення в період укладення договору № КА-200200 від 02 травня 2023 року та додаткових угод до нього не є предметом доказування за даним позовом. Спірним є питання саме документального підтвердження такого коливання ціни та належного обґрунтування та повідомлення електропостачальником споживача про зміну умов договору про постачання електричної енергії, відповідно до вимог діючого законодавства.

Листом №902/468/24/5772/24 від 28 серпня 2024 року матеріали справи витребувано з Господарського суду Вінницької області.

12 вересня 2024 року на адресу суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи №902/468/24.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12 вересня 2024 року у справі №902/468/24 залишено без руху апеляційну скаргу Керівника Хмільницької окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 01 серпня 2024 року у справі №902/468/24. Запропоновано прокурору усунути протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, шляхом подання заяви про усунення недоліків апеляційної скарги до якої долучити докази сплати судового збору в розмірі 3028 грн.

23 вересня 2024 року від Хмільницької окружної прокуратури надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27 вересня 2024 року у справі №902/468/24 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою керівника Хмільницької окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 01 серпня 2024 року у справі №902/468/24. Розгляд апеляційної скарги призначено на 23 жовтня 2024 року об 12:00 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №2.

02 жовтня 2024 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" через "Електронний суд" надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній вважає оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою, прийнятою у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, відтак в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а ухвалу залишити без змін.

22 жовтня 2024 року через "Електронний суд" від ТОВ "Енера Вінниця" надійшла заява про розгляд справи без участі представника.

Позивач 1, позивач 2 та відповідач 2 своїм правом, передбаченим статтею 263 ГПК України, не скористались, відзиву на апеляційну скаргу не подали. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Безпосередньо в судовому засіданні прокурор повністю підтримала вимоги і доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши пояснення прокурора, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши надану судом юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, оскаржувану ухвалу - скасувати.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, керівник Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області та Калинівської міської ради Хмільницького району Вінницької області звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" та до Комунального підприємства "Калинівкаводоканал" Калинівської міської ради про визнання недійсними додаткових угод до договору про постачання електричної енергії споживачу №КА-200200 від 02 травня 2023 року та стягнення 241368,05 грн сплаченої за товар грошової суми.

Підставою позовних вимог прокурором визначено невідповідність додаткових угод №3 від 28 липня 2023 року; №5 від 31 серпня 2023 року; №8 від 12 грудня 2023 року до договору №КА-200200 від 02 травня 2023 року про постачання електричної енергії вимогам частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", якою встановлене обмеження щодо максимального збільшення ціни за одиницю товару після укладення договору на рівні 10%.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 01 серпня 2024 року у справі №902/468/24, серед іншого, призначено судову товарознавчу експертизу. Проведення судової товарознавчої експертизи у справі №902/468/24 доручено експертам Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

На розгляд судової товарознавчої експертизи у справі №902/468/24 поставлено такі питання:

1) чи мало місце коливання ціни електричної енергії на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку в сторону збільшення, і якщо мало, то в якому розмірі (в грошовому та відсотковому співвідношенні) за такі періоди:

- з моменту укладення договору про постачання електричної енергії споживачу №КА-200200 від 02 травня 2023 року до моменту укладення додаткової угоди №3 від 28 липня.2023 року;

- з моменту укладення договору про постачання електричної енергії споживачу №КА-200200 від 02 травня 2023 року до моменту укладення додаткової угоди №5 від 31 серпня 2023 року та з моменту укладення додаткової угоди №3 від 28 липня 2023 року до моменту укладення додаткової угоди №5 від 31 серпня 2023 року;

- з моменту укладення договору про постачання електричної енергії споживачу №КА-200200 від 02 травня 2023 року до моменту укладення додаткової угоди №8 від 12 грудня 2023 року та з моменту укладення додаткової угоди №5 від 31 серпня 2023 року до моменту укладення додаткової угоди №8 від 12 грудня 2023 року.

Місцевий господарський суд призначаючи експертизу вказав, що суперечливість позицій учасників справи щодо коливання цін на ринку та щодо документів, які долучені ними як докази на підтвердження/в спростування такого коливання; а також те, що під час розгляду цієї справи підлягають з`ясуванню обставини щодо ситуації на ринку електричної енергії з моменту укладення договору про постачання електричної енергії споживачу №КА-200200 від 02 травня 2023 року до моменту укладення додаткових угод (чи допустили сторони порушення норм Закону України "Про публічні закупівлі" №922-VIII від 25 грудня 2015 року та пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1178 від 12 жовтня 2022 року, при внесенні змін до договору про закупівлю), суд дійшов висновку, що для вирішення таких питань необхідні спеціальні знання.

Однак, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду не може погодитись з такими висновками, з огляду на наступне.

За приписами частини 2 статті 110 Господарського процесуального кодексу України призначення експертизи у справі є способом забезпечення доказів у справі, що здійснюється судом за заявою учасника справи.

Згідно з частиною 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотання учасникам справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас, експертиза призначається для з`ясування питань, що потребують спеціальних знань.

Аналіз перелічених вище норм Господарського процесуального законодавства дозволяє зробити висновок про те, що судова експертиза є одним із видів доказів.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Системний аналіз частини першої статті 101 ГПК України та частини першої статті 99 ГІІК України дає підстави дійти висновку, що суд призначає експертизу у випадку, коли для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо та якщо жодною стороною не наданий висновок експерта з питань, вирішення яких має значення для справи.

Тобто, Господарським процесуальним кодексом України на учасників процесу покладається обов`язок спочатку самостійно вжити заходи для надання експертного висновку і лише у разі відсутності такої можливості, що також має бути підтверджено відповідними доказами, звертається з клопотанням про призначення експертизи до суду.

При цьому за змістом частини другої статті 99 ГПК України питання про задоволення клопотання про призначення експертизи не залежить від обґрунтованості підстав для проведення експертизи, якщо сторона не обґрунтовує та не доводить обставини, які перешкоджали самостійному наданню висновків експерта.

Аналогічний правовий висновком викладено у постанові Верховного Суду від 25 лютого 2021 року у справі №910/1668/19.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Колегія суддів зауважує, що питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Отже, призначення експертизи є правом, а не обов`язком суду, вона здійснюється у разі встановлення судом недостатності доказів, наявних у матеріалах справи для можливості прийняття рішення за результатами розгляду.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 100 Господарського процесуального кодексу України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

В ухвалі також мають бути зазначені обставини справи, які мають значення для проведення судової експертизи. Недопустимим є порушення перед експертом питань, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі.

Господарські суди зобов`язані надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, які містяться в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

При цьому, факти, які належать до предмета доказування, необхідно відрізняти від інших фактів, які встановлюються при розгляді справи, однак не пов`язані з правильним вирішенням питання про права і обов`язки сторін.

Предметом позовних вимог, є визнання недійсними додаткових угод, укладених з порушенням вимог пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі - Особливості), Закону України "Про ринок електричної енергії", Постанови НКРЕКП №1219 від 26 червня 2020 року, пунктів 13.2, 13.7 Договору про постачання електричної енергії споживачу № КА-200200 від 02 травня 2023 року.

За висновком місцевого суду для вирішення спору необхідно встановити відповідність оспорюваних додаткових угод вимогам законодавства, чинного на момент їх укладення.

Проаналізувавши висновки місцевого суду в сукупності з матеріалами справи, суд апеляційної інстанції встановив, що поставлені судом на вирішення експертизи питання не стосуються предмету спору. Суд на підставі поданих сторонами доказів зобов`язаний самостійно надати правову оцінку кожному доказу щодо його належності і допустимості, на підставі чого зробити висновок щодо обгрунтованості/необгрунтованості, підставності та необхідності укладення додаткових угод. Без правової оцінки доказу експерт не може робити висновок, також експерт самостійно не може надавати правову оцінку доказам, на які покликаються сторони. Суд повинен зазначити, якими документами слід керуватися при проведенні експертизи, тобто надати оцінку доказу до прийняття рішення, що є недопустимим. Належність і допустимість кожного доказу буде з`ясовуватися при дослідженні доказів у процесі розгляду справи, тому на ці питання відповідь має надати суд.

До предмету дослідження в даній справі входять обставини щодо законності укладання спірних додаткових угод, їх оцінки, як документів, на підставі яких можуть виникнути зобов`язальні відносини між сторонами. Оцінка договору та його умов, правова кваліфікація правовідносин, які виникли між сторонами з цього договору є виключно прерогативою суду під час розгляду справи, а тому судом апеляційної інстанції не вбачається необхідність у спеціальних знаннях.

У питанні №1 суд зобов`язує експерта встановити, чи мало місце коливання ціни електричної енергії на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку в сторону збільшення, і якщо такий факт підтвердиться, то в якому розмірі (в грошовому та відсотковому співвідношенні) у спірних додаткових угодах. Водночас, предметом дослідження у цій справі є не факт коливання ціни електричної енергії на ринку, а підстави, які визначені і документально підтверджені постачальником на момент укладення спірних угод для внесення змін до договору. На підтвердження підставності внесення змін до договору до справи долучено відповідні докази, в тому числі експертні висновки Вінницької торгово-промислової палати №В-259 від 10 серпня 2023 року, №В-419 від 01 грудня 2023 року. А тому суд повинен оцінити насамперед докази, надані сторонами на підтвердження своїх вимог і заперечень, докази, якими відповідач обгрунтовував необхідність укладення спірних додаткових угод, та докази, якими прокурор спростовує необхідність внесення змін до договору, тобто докази, які сторони здобули самостійно на момент вчинення пропозиції щодо зміни договору в частині ціни товару.

При цьому суд не може збирати докази з власної ініціативи.

Апеляційний суд зазначає, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Неприпустимо ставити перед судовими експертами питання, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі, а також правові питання, вирішення яких згідно з чинним законодавством віднесено до компетенції суду.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що питання, які поставлено на вирішення експертизи зводяться здобуття нових доказів у справі, яких не могло існувати на момент укладення спірних правочинів.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що прокурор у позовній заяві зазначає, що підставою для укладення додаткової угоди №3 від 28 липня 2023 року до Договору №КА-200200 став лист ТОВ "Енера Вінниця" від 24 травня 2023 року №1.05-3115, в якому зазначено, що постановою НКРЕКП №1788 від 21 грудня 2022 року "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ПРАТ "НЕК "Укренерго" встановлені тарифи на послуги з передачі електричної енергії для користувачів та починаючи з 01 липня 2023 року Товариство при розрахунку вартості електричної енергії для споживачів буде застосовувати тарифи на послуги з передачі та розподілу електричної енергії на рівні, встановленому постановами НКРЕКП.

За приписами пункту 7 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Підставою для внесення змін до договору через зміну тарифів на послуги з передачі та розподілу електричної енергії є постанови НКРЕКП, якими такі тарифи встановлюються. У випадку наявності таких постанов сторони вносять зміни до договору керуючись пунктом 7 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" і для внесення таких змін не потрібне документальне підтвердження коливання ціни, як того вимагає пункт 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Тобто, ставлячи перед судовим експертом питання щодо коливання ціни електричної енергії на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку з моменту укладення договору про постачання електричної енергії споживачу №КА-200200 від 02 травня 2023 року до моменту укладення додаткової угоди №3 від 28 липня 2023 року, суд не з`ясував обставин справи та доводів прокурора саме в частині підстав визнання недійсною додаткової угоди №3.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність обставин, що свідчать про необхідність проведення судової експертизи у даній справі з питань, визначених судом, оскаржувана ухвала є невмотивованою.

Постановляючи оскаржувану ухвалу від 01 серпня 2024 року суд першої інстанції дійшов висновку, що провадження у справі №902/468/24 необхідно зупинити на час проведення експертизи.

З даного приводу суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Дане право кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07 липня 1989 року Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Європейський суд з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродньо встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

У пункті 74 рішення ЕСПЛ від 01 червня 2006 року у справі "Дульський проти України" (Заява №61679/00) Суд нагадав, що "розумний строк" провадження має бути оцінений відповідно до обставин справи та наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявника та компетентних державних органів, а також важливість предмета спору для заявника (див. серед інших "Фридлендер проти Франції" [GC], №30979/96, пункт 43, ECHR 2000-VI).

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02 травня 2013 року, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15 березня 2012 року), "Зяя проти Польщі" (заява N 45751/10).

Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції" від 16 грудня 1992 року).

Аналіз статті 228 ГПК України засвідчує, що зупинення провадження у справі може бути зумовлене об`єктивною необхідністю дотримання процесуальних строків розгляду справи та у випадках призначення судом експертизи також неможливістю проводити відповідні процесуальні дії, оскільки для проведення експертизи матеріали справи направляються до судово-експертної установи, а тому такий захід є цілком виправданим.

Господарським судам необхідно враховувати, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, в частині розумного строку розгляду справи.

Тривале безпідставне зупинення провадження у справі за відсутності підстав для призначення експертизи суперечить принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи, та перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Виходячи з предмету та підстав заявленого позову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції не наведено мотивів щодо дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування та які не можуть бути самостійно з`ясовані судом на підставі наявних матеріалів справи, а також не обґрунтовано підстав, з яких суд першої інстанції вважав, що підтвердити чи спростувати обставини, на які посилаються сторони, можливо лише шляхом залучення особи, яка володіє спеціальними знаннями у певній галузі.

За приписами статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Ухвала Господарського суду Вінницької області від 01 серпня 2024 року у справі №902/468/24 таким вимогам не відповідає, оскільки суд достатньо формально підійшов до призначення експертизи у справі.

При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що оцінка змісту наявних у справі документів, як і їх оцінка як доказів в підтвердження або спростовування певних обставин, здійснюється судом першої інстанції на стадії розгляду справи по суті, і при здійсненні даного апеляційного провадження судом апеляційної інстанції не здійснювалась оцінка саме змісту поданих доказів на предмет наявності або відсутності правових підстав для задоволення або відмови у задоволенні позовних вимог, а межі апеляційного провадження стосувались саме оскаржуваної ухвали суду першої інстанції щодо процесуальних підстав призначення судової експертизи та зупинення провадження у справі.

Таким чином, апеляційний господарський суд не погоджується із висновками місцевого суду щодо призначення у даній справі судової експертизи з питань, що винесені судом на її вирішення, у зв`язку з чим оскаржувану ухвалу вважає такою, що підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

У відповідності до 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Таким чином, апеляційна скарга керівника Хмільницької окружної прокуратури підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Вінницької області від 01 серпня 2024 року у справі №902/468/24- скасуванню, справу слід направити до суду першої інстанції для подальшого розгляду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 2 частини 1 статті 275, статтями 277, 280, 282, 284, Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу керівника Хмільницької окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 01 серпня 2024 року у справі №902/468/24 задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Вінницької області від 01 серпня 2024 року у справі №902/468/24 скасувати. Справу №902/468/24 передати на розгляд Господарському суду Вінницької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Повний текст постанови складений "24" жовтня 2024 р.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Маціщук А.В.