номер провадження справи 26/48/22
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
20.08.2024 Справа № 908/2859/22
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Черкаського Володимира Івановича, при секретарі Подгайній В.О., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/2859/23
Кредитори:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю ЕЛЕКТРОТРЕЙДІНГ ГРУП (вул. Старокиївська, буд. 14, Київ, 04116, код ЄДРПОУ 42190690, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)
2. Державна податкова служба України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107, код за ЄДРПОУ 44118663; e-mail: zp.official@tax.gov.ua, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)
3. Дочірнє підприємство Нептун+ (вул. Поліська, буд. 2, м. Тернопіль, 46010, код ЄДРПОУ 31594234, не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)
4. Товариство з обмеженою відповідальністю Комерційна фірма Сантос (Кодацький узвіз, буд. 4, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 43155683, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)
Боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО (вул. Перемоги, буд. 131-В, м. Запоріжжя, 69005, код ЄДРПОУ 44322584, не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)
Розпорядник майна - ОСОБА_1 (вул. Ковалевича, 3, офіс 2, м. Кам`янське, Дніпропетровська область, 51931, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)
про банкрутство
розгляд заяви щодо притягнення до солідарної відповідальності
Особи, що притягуються до солідарної відповідальності:
1. ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 )
2. ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, представник - адвокат Писаренко М.О., тел.. НОМЕР_1 , має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)
За участю представників сторін:
Розпорядник майна - Маглиш Л.С. (в режимі відеоконференції);
Від кредитора 1 - ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції)
УСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 28.02.2023 (суддя Юлдашев О.О.) зокрема, відкрито провадження у справі № 908/2859/22 про банкрутство ТОВ УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, та процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Маглиш Л.С.
04.04.2023 до суду надійшла заява ТОВ ЕЛЕКТРОТРЕЙДІНГ ГРУП від 20.03.2023 (вх. № 7080/08-08/23 від 04.04.2023) про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника ОСОБА_2 та колишнього керівника боржника ОСОБА_3 .
Ухвалою від 20.04.2024 заяву ТОВ ЕЛЕКТРОТРЕЙДІНГ ГРУП від 20.03.2023 (вх. № 7080/08-08/23 від 04.04.2023) про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника ОСОБА_2 та колишнього керівника боржника ОСОБА_3 прийнято до розгляду. Призначено судове засідання на 18.05.2023, 11 - 00.
Ухвалою від 18.05.2023 (суддя Юлдашев О.О.) заяву ТОВ ЕЛЕКТРОТРЕЙДІНГ ГРУП про розгляд питання про порушення керівником боржника ОСОБА_2 та колишнім керівником боржника ОСОБА_3 строків подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявністю ознак неплатоспроможності боржника задоволено частково. Визнано порушеними ОСОБА_2 та колишнім керівником боржника ОСОБА_3 строки подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявністю ознак неплатоспроможності боржника.
У зв`язку надходженням до Господарського суду Запорізької області апеляційної скарги ЕЛЕКТРОТРЕЙДІНГ ГРУП на ухвалу суду від 18.05.2023 по справі № 908/2859/22, справу було направлено до Центрального апеляційного господарського суду.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 17.10.2023 Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 18.05.2023 у справі № 908/2859/22 задоволено частково.
Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 18.05.2023 у справі № 908/2859/22 скасовано в частині задоволення заяви кредитора ТОВ ЕЛЕКТРОТРЕЙДІНГ ГРУП про розгляд питання про порушення колишнім керівником боржника ОСОБА_3 строків подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство. Прийнято в цій частині нове рішення. Відмовлено у задоволенні заяви кредитора ТОВ ЕЛЕКТРОТРЕЙДІНГ ГРУП в частині визнання порушеним колишнім керівником боржника ОСОБА_3 строку подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Постановою Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 09.04.2024 касаційну скаргу ТОВ ЕЛЕКТРОТРЕЙДІНГ ГРУП задоволено частково. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.10.2023 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 18.05.2023 у справі № 908/2859/22 скасовано. Справу № 908/2859/22 в скасованій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області.
Відповідно до розпорядження № П-164/24 від 15.05.2024 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2024 справу № 908/2859/22 в частині розгляду заяви ТОВ ЕЛЕКТРОТРЕЙДІНГ ГРУП про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника ОСОБА_2 та колишнього керівника боржника ОСОБА_3 передано на новий розгляд судді Черкаському В.І.
Ухвалою від 22.05.2024 суд справу № 908/2859/22 в частині розгляду заяви ТОВ ЕЛЕКТРОТРЕЙДІНГ ГРУП від 20.03.2023 (вх. № 7080/08-08/23 від 04.04.2023) про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника ОСОБА_2 та колишнього керівника боржника ОСОБА_3 прийняв до розгляду. Призначив судове засідання для розгляду заяви ТОВ ЕЛЕКТРОТРЕЙДІНГ ГРУП від 20.03.2023 (вх. № 7080/08-08/23 від 04.04.2023) на 05.06.2024, 10 - 00.
До суду надійшли:
- відзив ОСОБА_3 (вх. № 11657/08-08/24 від 03.06.2024);
- пояснення розпорядника майна (вх. № 11727/08-08/24 від 04.06.2024);
- заява ТОВ ЕЛЕКТРОТРЕЙДІНГ ГРУП (вх. № 11767/08-08/24 від 05.06.2023) щодо уточнення підстав для про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника ОСОБА_2 та колишнього керівника боржника ОСОБА_3 .
У засіданні додаткові докази приєднані до матеріалів справи, заява ТОВ ЕЛЕКТРОТРЕЙДІНГ ГРУП (вх. № 11767/08-08/24 від 05.06.2023) задоволена судом, уточнення до заяви про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника ОСОБА_2 та колишнього керівника боржника ОСОБА_3 прийняті до розгляду.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 05.06.2024 справу № 908/2859/22 в частині розгляду заяви ТОВ ЕЛЕКТРОТРЕЙДІНГ ГРУП від 20.03.2023 (вх. № 7080/08-08/23 від 04.04.2023) про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника ОСОБА_2 та колишнього керівника боржника ОСОБА_3 прийнято до розгляду. Призначено судове засідання для розгляду заяви ТОВ ЕЛЕКТРОТРЕЙДІНГ ГРУП від 20.03.2023 (вх. № 7080/08-08/23 від 04.04.2023) на 17.06.2024, 14 - 00.
До суду надійшли:
- клопотання ОСОБА_3 про долучення доказів (вх. № 12495/08-08/24 від 12.06.2024, вх. № 12501/08-08/24 від 17.06.2024);
- заява ТОВ ЕЛЕКТРОТРЕЙДІНГ ГРУП (вх. № 12461/08-08/24 від 17.06.2023) про долучення доказів.
У засіданні додаткові докази приєднані до матеріалів справи.
Ухвалою від 17.06.2024 відкладене судове засідання для розгляду заяви ТОВ ЕЛЕКТРОТРЕЙДІНГ ГРУП від 20.03.2023 (вх. № 7080/08-08/23 від 04.04.2023) на 01.07.2024, 12 - 00.
До суду надійшли:
- клопотання ОСОБА_3 (вх. № 13140/08-08/24 від 25.06.2024) про приєднання документів до матеріалів справи листа Печерського УП ГУНП у м. Києві від 21.06.2024, витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, номер кримінального провадження 12024105060000377;
- додаткові пояснення розпорядника майна (вх. № 13378/08-08/24 від 01.07.2024).
У засіданні додаткові докази приєднані до матеріалів справи.
У засіданні представник кредитора 1, розпорядник майна та ОСОБА_3 надали додаткові пояснення.
У засіданні 01.07.2024 постановлено ухвалу у протокольній формі про перерву у розгляді справи № 908/2859/22 до 17.07.2024, 12 - 30.
До суду надійшли:
- заява ТОВ ЕЛЕКТРОТРЕЙДІНГ ГРУП (вх. № 14424/08-08/24 від 16.07.2024) про доповнення заяви ТОВ ЕЛЕКТРОТРЕЙДІНГ ГРУП від 20.03.2023 (вх. № 7080/08-08/23 від 04.04.2023).
У засіданні уточнення до заяви ТОВ ЕЛЕКТРОТРЕЙДІНГ ГРУП від 20.03.2023 (вх. № 7080/08-08/23 від 04.04.2023), враховуючи відсутність заперечень учасників провадження, прийняті судом.
Ухвалою від 17.07.2024 суд відклав судове засідання для розгляду заяви ТОВ ЕЛЕКТРОТРЕЙДІНГ ГРУП від 20.03.2023 (вх. № 7080/08-08/23 від 04.04.2023) на 20.08.2024, 12 - 00.
До суду надійшли:
- від ГУ ДПС у Запорізькій області пояснення (вх. № 15392/08-08/24 від 01.08.2024) на виконання ухвали Господарського суду Запорізької області від 17.06.2024 року, просить долучити до матеріалів судової справи № 908/2859/22 копію фінансової звітності ТОВ Укрпостач Енерго за 2022 рік;
- від представника ОСОБА_3 адвоката Писаренко М.О. клопотання (вх. № 16368/08-08/24 від 19.08.2024) про відкладення засідання у зв`язку з участю ОСОБА_5 на слідчих діях в межах гарнізону Києва та заява (вх. № 16392/08-08/24 від 19.08.2024) про отримання процесуальних документів в електронному вигляді.
У засіданні додаткові докази приєднані до матеріалів справи, клопотання прийняте до розгляду.
У засіданні клопотання адвоката Писаренко М.О. (вх. № 16368/08-08/24 від 19.08.2024) про відкладення засідання у зв`язку з участю на слідчих діях в межах гарнізону Києва залишено без задоволення, враховуючи відсутність будь-яких доказів участі в слідчих діях.
У засідання ОСОБА_3 , ОСОБА_2 не з`явились.
Судове засідання 20.08.2024 здійснювалось в режимі відеоконференції із застосування підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІКС.
У судовому засіданні 20.08.2024 оголошено вступну та резолютивну частини ухвали та повідомлено про те, що повний текст ухвали буде виготовлено протягом 5-ти днів.
Розглянувши у засіданні матеріали справи, заяву ТОВ ЕЛЕКТРОТРЕЙДІНГ ГРУП від 20.03.2023 (вх. № 7080/08-08/23 від 04.04.2023) з врахуванням уточнень та доповнень, заслухавши представників учасників у справі, суд установив.
Заявник обґрунтовує заяву тим, що кредитор подав заяву про притягнення (покладення) на керівника Боржника - ОСОБА_2 , та колишнього керівника Боржника - ОСОБА_3 , солідарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника перед кредиторами.
Заява обґрунтована порушенням керівником Боржника - ОСОБА_2 , встановлених законом вимог щодо звернення до суду у місячний строк із заявою відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника, оскільки, перебуваючи на посаді директора Боржника з 04.08.2022, за наявності Дефолту Боржника з 22.08.2022 відповідно до опублікованої НЕК Укренерго на офіційному сайті інформації про перелік підприємств-учасників ринку, яким надано статус Переддефолтний/Дефолтний, за наявності непогашеної заборгованості перед Кредитором за період березень-квітень 2022 року на визнану суму кредиторських вимог, ОСОБА_2 як керівник Боржника всупереч вимогам частини шостої статті 34 КУзПБ, не звернулась в місячний строк (тобто з 22.08.2022 до 22.09.2022) до господарського суду про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника.
Вимоги до колишнього керівника Боржника - ОСОБА_3 , обґрунтовані аналогічними порушеннями, враховуючи існування заборгованості Боржника перед Кредитором з квітня 2022 року, відсутність фінансової спроможності її погасити та статусом Дефолт щодо Боржника з 22.08.2022, причини якого очевидно виникли в період керівництва колишнього керівника до її звільнення також в серпні 2022 року.
Кредитор уточнив, що основною причиною Дефолту є різниця в доходах та витрат учасника енергоринку над його активами, а такий статус учаснику енергоринку надається за обставин, що мають тільки фінансовий характер та підтверджують його неплатоспроможність.
В уточненнях ТОВ ЕЛЕКТРОТРЕЙДІНГ ГРУП (вх. № 11767/08-08/24 від 05.06.2024) зазначено.
З постанови Верховного суду від 09.04.2024 року кредитором встановлено коло питань, які необхідно детально дослідити з урахуванням висновків Вищого суду, що полягає в наступному.
На момент відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО 28.02.2023 року підприємство не мало активів у вигляді рухомого чи не рухомого майна у відповідності до інвентаризації проведеної розпорядником майна та інформації, яка міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, всі докази цьому містяться в матеріалах справи та надаються додатково до доповнень.
За відсутності майна у Боржника за весь час діяльності останнього, єдиним майном яким розпоряджалось підприємство є грошові кошти на його рахунках. Саме: з 31.03.2022 року рахується заборговані перед ТОВ ЕЛЕКТРОТРЕЙДІНГ ГРУП у сумі 1 560 889, 32 грн., що підтверджується актом № ВН-2022/3-44322584 від 31.03.2022 року, сформована за період роботи підприємства березень 2022 року; з 01.08.2022 року рахується заборговані перед Державною податковою службою України в розмірі 701 890, 00грн.; з 02.02.2022 року рахується заборговані перед ДП НЕПТУН+ у розмірі 33 573, 92 грн.; з 31.12.2021 року рахується заборговані перед ТОВ Комерційна фірма Сантос у розмірі 450 032, 85 грн.
Вищезазначена кредиторська заборгованість підтверджується ухвалою Господарського суду Запорізької області від 04.05.2023 року про затвердження реєстру кредиторів у даній справі.
З 18.02.2022 рахується заборговані перед ПАТ Інститут розвитку передових технологій у розмірі 20 650 грн. Вищезазначена кредиторська заборгованість підтверджується рішенням Господарського суду Запорізької області від 11.01.2024 у справі № 908/2859/22 (910/15693/23) - справа яка розглядалась судом в межах справи про банкрутство в порядку ст. 7 КУзПБ.
З лютого 2022 рахується заборговані перед ТОВ ВКП ЮВІС у розмірі 126 948, 14 грн. Вищезазначена кредиторська заборгованість підтверджується рішенням Господарського суду Запорізької області від 18.08.2023 у даній справі 908/2859/22 (908/567/23) - справа яка розглядалась судом в межах справи про банкрутство в порядку ст. 7 КУзПБ.
З 28.03.2022 рахується заборговані перед ТОВ-фірма ДУЕТ ЛТД у сумі 31 023 грн. Вищезазначена кредиторська заборгованість підтверджується рішенням Господарського суду Запорізької області від 01.08.2023 у справі № 908/2859/22 (910/12244/22) - справа яка розглядалась судом в межах справи про банкрутство в порядку ст. 7 КУзПБ.
- серпень 2022 року рахується заборговані перед ПАТ НЕК Укренерго на суму 10 623 004, 04 грн. Вищезазначена кредиторська заборгованість підтверджується рішенням Господарського суду Запорізької області від 06.07.2023 року у справі № 908/2859/22 (908/396/23) - справа, яка розглядалась судом в межах справи про банкрутство в порядку ст. 7 КУзПБ.
З метою аналізування наявної кредиторської заборгованість та встановлення дати чи періоду загрози неплатоспроможності встановлено, що кредиторська заборгованість ТОВ УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО та відсутність можливості Боржника виконувати взяті на себе за договорами зобов`язання почала з`являтися у підприємства з 31 грудня 2021 року заборговані перед ТОВ Комерційна фірма Сантос, що підтверджується ухвалою суду про затвердження реєстру кредиторів у сумі 450 032, 85 грн.
Станом на 02.02.2022 ТОВ УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО має вже два кредитора перед якими не виконано зобов`язання, а саме ДП НЕПТУН+ у розмірі 33 573, 92 грн. та ТОВ Комерційна фірма Сантос у розмірі 450 032, 85 грн. Станом на 18.02.2022 року має вже три кредитора перед якими не виконано зобов`язання ПАТ Інститут розвитку передових технологій у розмірі 20 650 грн., ДП НЕПТУН+ у розмірі 33 573, 92 грн. та ТОВ Комерційна фірма Сантос у розмірі 450 032, 85 грн.
А на дату порушення провадження у даній справі про банкрутство ТОВ УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО - 28.02.2023 року, яка ініційована саме кредитором ТОВ ЕЛЕКТРОТРЕЙДІНГ ГРУП, ТОВ УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО мало вісім кредиторів на загальну суму кредиторським вимог : 14 537 812, 47 грн. (чотирнадцять мільйонів п`ятсот тридцять сім тисяч вісімсот дванадцять гривен 47 копійок). Заборгованість, яка визнана судом та підтверджена судовими рішеннями у справі на даний час та ще не є остаточною у справі.
З аналізу виникнення кредиторської заборгованості встановлено, що вона має триваючий характер де початок її вбачається з 02.02.2022 року та триває з етапами зростання, у зв`язку з продовженням господарської діяльності у лютому, березні, квітні, серпні 2022 року зростанням до порушення у справі про банкрутство 28.02.2023 року.
За відсутності фактичного та зареєстрованого рухомого та нерухомого майна у ТОВ УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО, основним майном останнього є кошти на банківських рахунках.
У зв`язку з тим, що з 02.02.2022 року вже сформовано два кредитора з непогашеними кредиторськими вимогами до ТОВ УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО та заборгованість кожного місяця тільки зростала, що підтверджує відсутність фінансової можливості у ТОВ УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО погасити наявну заборгованість, у зв`язку з відсутністю єдиного майна, це коштів на банківських рахунках.
У зв`язку з чим, загроза неплатоспроможності ТОВ УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО виникла саме з 02.02.2022 року, що підтверджується матеріалами та доказами у справі. Вказівки на необхідність встановлення певних обставин при новому розгляді справи, що містяться у постанові Верховного Суду від 09.04.2024, а саме, у п. 8.11:
- існування у боржника щонайменше перед двома кредиторами грошових зобов`язань, строк виконання яких настав та визначається за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо) - встановлено 02.02.2022 ТОВ УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО має вже два кредитора перед якими не виконано зобов`язання, а саме ДП НЕПТУН+ у розмірі 33 573, 92 грн. та ТОВ Комерційна фірма Сантос у розмірі 450 032, 85 грн.
- розмір всіх активів боржника є меншим, ніж сумарний розмір грошових зобов`язань перед всіма кредиторами боржника, строк виконання яких настав за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо). Тобто такий майновий стан боржника за всіма його показниками (основними фондами, дебіторською заборгованістю, строк виконання зобов`язань щодо якої настав, тощо), який за оцінкою сукупної вартості всіх його активів очевидно не здатний забезпечити задоволення вимог виконання зобов`язань перед всіма кредиторами, строк виконання яких настав, ні у добровільному, ні у передбаченому законом примусовому порядку - встановлено, що матеріали справи не містять доказів які б підтверджували наявність іншого майна у Боржника ніж гроші на банківських рахунках, у зв`язку з тим, що з 02.02.2022 року вже сформовано два кредитора з непогашеними кредиторськими вимогами до ТОВ УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО та заборгованість кожного місяця тільки зростала, що підтверджує відсутність фінансової можливості у ТОВ УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО та грошових коштів на банківських рахунках погасити наявну заборгованість, у зв`язку з відсутністю єдиного майна, а саме коштів, у зв`язку з чим розмір всіх активів боржника є меншим, ніж сумарний розмір грошових зобов`язань перед всіма кредиторами боржника, строк виконання яких настав за правилами закону.
Встановленою датою загрози неплатоспроможності потрібно вважу дату 02.02.2022 року.
Обов`язок керівника щодо звернення до суду із заявою про банкрутство виникає у момент, коли добросовісний та сумлінний керівник, який перебуває у подібних обставинах, у рамках стандартної управлінської практики, враховуючи масштаб діяльності боржника, мав об`єктивно визначити наявність факту загрози неплатоспроможності останнього.
Бездіяльність керівника, який ухиляється від виконання покладеного на нього КУзПБ обов`язку щодо подання заяви боржника про власне банкрутство, є протиправною, винною, спричинює майнові втрати кредиторів і публічно-правових утворень, порушує як приватні інтереси суб`єктів цивільних правовідносин так і публічні інтереси держави. Аналогічні висновки наведені в постановах Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 904/76/21, від 06.10.2022 у справі № 903/988/20.
За змістом наведених норм суб`єкт солідарної відповідальності пов`язується з особою керівника Боржника (як одноосібного органу управління), а з набранням чинності з 15.04.2023 змін, що були внесені Законом України № 2971-IX від 20.03.2023 в положення частини шостої статті 34 КУзПБ, - з органами управління боржника (які можуть бути як одноосібним, так і колективним органом управління).
Крім цього суб`єктом солідарної відповідальності (одноосібним або колективним) також може бути особа (особи), що за законом, статутом, рішенням власників тощо виконує обов`язки керівника (органів управління) та, відповідно, діє від імені Боржника у правовідносинах з третіми особами. При цьому належний суб`єкт солідарної відповідальності у справі про банкрутство за правилами частини шостої статті 34 КУзПБ визначається тією особою (особами), яка була або одноосібним керівником, або які були у складі колегіального органу управління як на момент виникнення обставин загрози неплатоспроможності боржника, так і протягом періоду, коли ці обставини залишались незмінними стосовно боржника, зокрема, до моменту, коли справа про банкрутство була ініційована кредитором (або боржником з порушенням встановленого частиною шостою статті 34 КУзПБ місячного строку).
Наведений висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, сформульованим в постанові від 04.07.2023 у справі № 911/293/21 (911/682/22) (пункт 7.8), згідно з яким у разі, якщо суди, досліджуючи обставини справи по банкрутство, встановлять, що обставини загрози неплатоспроможності юридичної особи тривали певний час (більше одного місяця), протягом цього часу керівника боржника було замінено на іншого, або ці заміни відбувались неодноразово, а повноваження кожного із призначених керівників юридичної особи, що весь цей час перебувала в стані загрози неплатоспроможності, тривали більше одного місяця й жодний із них, після спливу, зокрема місяця перебування на посаді керівника юридичної особи, не подав до суду заяви боржника про банкрутство, то це є підставою для встановлення судом порушення положень абзацу першого частини шостої статті 34 КУзПБ щодо кожного із відповідних керівників як передумови для покладення солідарної відповідальності.
При цьому, тлумачення змісту частини шостої статті 34 КУзПБ свідчить, що суб`єктом солідарної відповідальності є в тому числі колишній керівник, оскільки наведена норма не містить жодних обмежень покладення такої відповідальності на керівника боржника, повноваження якого на час відкриття/здійснення провадження у справі про банкрутство припинились.
У цьому висновку звертаємось до правової позиції Верховного Суду, сформульованої в постанові від 09.06.2022 у справі № 904/76/21 (пункт 60), на висновки в якій послався скаржник (пункт 6.1).
Зазначені позиції також закріплені в постанові Верховного суду у даній справі від 09.04.2024 року.
Відповідно до відомостей, які містяться у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб ,фізичних осіб - підприємців та громадських формувань № 54362012409 від 20.12.2022 року керівником боржника ТОВ УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО Код ЄДРПОУ: 44322584 є ОСОБА_2 з 04.08.2022 року.
Відповідно до обставин викладених вище та викладених в заяві кредитора , щодо фінансової ситуації у боржника, Дефолт-енергопостачальника та загроза неплатоспроможність у боржника настала ще 02.02.2022 року, що підтверджується відповідними доказами у справі.
Справу про банкрутство ТОВ УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО Код ЄДРПОУ: 44322584 було відкрито 28.02.2023 року, а заява про відкриття провадження про банкрутство ТОВ УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО була подана кредитором ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ЕЛЕКТРОТРЕЙДІНГ ГРУП.
Однак, керівник ОСОБА_2 починаючи з 04.09.2022 року в порушення ст. 34 КУзПБ не звернулась з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО Код ЄДРПОУ: 44322584, натомість була обізнана про фінансову ситуацію підприємства, про, що свідчить декларування зобов`язання в Державній податковій інспекції 17.10.2022 року та рішення Господарського суду Запорізької області від 06.07.2023 року у даній справі № 908/2859/22 (908/396/23) - справа, яка розглядалась судом в межах справи про банкрутство в порядку ст. 7 КУзПБ, згідно до якого ТОВ УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО Код ЄДРПОУ: 44322584, за наявної загрози неплатоспроможності з 02.02.2022 року, за фактичної відсутності можливості оплатити свої зобов`язання, збалансувало електричної енергію за керівництвом ОСОБА_2 у другій та третій декаді серпня 2022 року 9 106 651, 17 грн. заборговані перед ПАТ НЕК Укренерго, що підтверджуються судовим рішенням у справі.
Обставини поважності причин не звернення ОСОБА_2 , матеріали справи не містить, при цьому слід зауважити, що обставини відсутності коштів у Боржника на сплату судового збору за заяву на порушення провадження у справі про банкрутство та авансування винагороди арбітражного керуючого не є поважними.
Окрім цього, відповідно до аналізу кредиторської заборгованості Боржника та продовження його діяльності у березні, квітні, серпня, а на сам це балансування електроенергії у ПАТ НЕК Укренерго на суму майже 11 мільйонів, що підтверджується вищенаведеним судовим рішенням не позбавляли можливості керівника та підприємство здійснювати продаж та балансування електричної енергії з нарощуванням заборгованості, в свою чергу не позбавляло можливості керівника звернутись з заявою про порушення провадження з банкрутства підприємства, за наявності добросовісного ведення діяльності керівником та ознак неплатоспроможності підприємства.
Відповідно до відомостей, які містяться у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб ,фізичних осіб - підприємців та громадських формувань № 251166825042 від 07.07.2022 року колишнім керівником боржника ТОВ УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО Код ЄДРПОУ: 44322584 є ОСОБА_3 до 04.08.2022 року.
Справу про банкрутство ТОВ УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО Код ЄДРПОУ: 44322584 було відкрито 28.02.2023 року, а заява про відкриття провадження про банкрутство ТОВ УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО була подана кредитором ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ЕЛЕКТРОТРЕЙДІНГ ГРУП.
Однак, керівник ОСОБА_3 починаючи з 02.02.2022 року в порушення ст. 34 КУзПБ не звернулась з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО Код ЄДРПОУ: 44322584, натомість була обізнана про фінансову ситуацію підприємства, про що свідчить декларування зобов`язання в Державній податковій інспекції 01.08.2022 року та рішення Господарського суду Запорізької області від 06.07.2023 року у даній справі № 908/2859/22 (908/396/23) - справа, яка розглядалась судом в межах справи про банкрутство в порядку ст. 7 КУзПБ, згідно до якого ТОВ УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО Код ЄДРПОУ: 44322584, за наявної загрози неплатоспроможності з 02.02.2022 року, за фактичної відсутності можливості оплатити свої зобов`язання, збалансувало електричної енергію за керівництвом ОСОБА_3 у першій декаді серпня 2022 року 2 063 755, 21 грн. заборговані перед ПАТ НЕК Укренерго, що підтверджуються судовим рішенням у справі та у березні та квітні 2022 року, збалансувала електричної енергії у ТОВ ЕЛЕКТРОТРЕЙДІНГ ГРУП на суму 1 774 325, 35 грн.
Окрім цього, нарощування заборгованості у підприємства відбулось саме за період керівництва Боржником саме ОСОБА_3 перед всіма кредиторами у справі. Обставини поважності причин не звернення ОСОБА_3 , матеріали справи не містить, при цьому слід зауважити, що обставини відсутності коштів у Боржника на сплату судового збору за заяву на порушення провадження у справі про банкрутство та авансування винагороди арбітражного керуючого не є поважними. Окрім цього, відповідно до аналізу кредиторської заборгованості Боржника та продовження його діяльності у березні, квітні, серпня, а на сам це балансування електроенергії у ПАТ НЕК Укренерго на суму майже 2 мільйони та у ТОВ ЕЛЕКТРОТРЕЙДІНГ ГРУП на суму 1,7 мільйони, що підтверджується вищенаведеним судовим рішенням не позбавляли можливості керівника та підприємство здійснювати продаж та балансування електричної енергії з нарощуванням заборгованості, в свою чергу не позбавляло можливості керівника ОСОБА_3 звернутись з заявою про порушення провадження з банкрутства підприємства, за наявності добросовісного ведення діяльності керівником та ознак неплатоспроможності підприємства.
У зв`язку з чим, обставини не звернення керівників ТОВ УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО Код ЄДРПОУ: 44322584, колишнього ОСОБА_3 та теперішнього ОСОБА_2 , про що зазначав Верховний суд у постанові у даній справі від 09.04.2022 року, як такі обов`язкові до встановлення, розкриті кредитором та надані письмові пояснення.
Щодо застосування п. 1 - 6 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ у справі.
Відповідно до позиції Верховного суду у даній справі викладеної у постанові від 09.04.2024 року, суд зазначив про таке: 8.17. Розділ Прикінцеві та перехідні положення КУзПБ було доповнено пунктом 1 - 6 згідно із Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань провадження та застосування процедур банкрутства у період дії воєнного стану № 3249-IX від 13.07.2023, що набрав чинності з 29.07.2023.
Цим пунктом, зокрема, установлено, що тимчасово, під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, а також протягом шести місяців після його припинення чи скасування не застосовується відповідальність, передбачена частиною шостою статті 34 цього Кодексу, до органів управління боржника, якщо боржник не звернувся до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у випадках, передбачених цим Кодексом, внаслідок збройної агресії проти України, у тому числі через перебування єдиного майнового комплексу боржника на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованих територій.
У застосуванні наведених положень пункту 1 - 6 розділу Прикінцеві та перехідні положення КУзПБ суд виходить з того, що попри набрання чинності лише з 29.07.2023 внесених в КУзПБ відповідних змін (пункт 8.17), положення цього пункту мають ретроспективну дію, поширюючись на всі передбачені цією нормою правовідносини та випадки стосовно відкриття провадження у справі про банкрутство.
Вказаною постановою Верховний суд роз`яснив порядок застосування п. 1 - 6 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ у справі, та зазначив на обов`язковість дослідження обставин виливу воєнного стану веденого Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 № 2102-IX, що неодноразово продовжувався, зокрема згідно із Указом Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні від 05.02.2024 № 49/2024 (Указ затверджено Законом № 3564-IX від 06.02.2024) на діяльність Боржника та обставини не звернення керівників з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство в порядку ст. 34 КУзПБ, а саме відповідно до п 8.18 постанови Верховного суду від 09.04.2024 року у даній справи, суд зазначив, що 8.18. У застосуванні наведених положень пункту 1 - 6 розділу Прикінцеві та перехідні положення КУзПБ суд виходить з того, що попри набрання чинності лише з 29.07.2023 внесених в КУзПБ відповідних змін (пункт 8.17), положення цього пункту мають ретроспективну дію, поширюючись на всі передбачені цією нормою правовідносини та випадки стосовно відкриття провадження у справі про банкрутство.
Тобто норми пункту 1 - 6 розділу Прикінцеві та перехідні положення КУзПБ містять окреме застереження стосовно порядку та дії в часі цієї норми.
А тому заборони та обмеження згідно з пунктом 1 - 6 розділу Прикінцеві та перехідні положення КУзПБ поширюється і на ті правовідносини та випадки, що мали місце до набрання чинності з 29.07.2023 відповідною нормою, оскільки передбачені цією нормою обставини/події (початок збройної агресії проти України, перебування єдиного майнового комплексу боржника на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях відповідно до визначеного законом переліку тощо), як причини, за яких боржник не звернувся до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі, настали до моменту врегулювання цих правовідносин відповідним Законом з 29.07.2023.
У наведених висновках Суд звертається до висновків Верховного Суду сформульованих в постановах від 03.10.2023 у справі № 913/101/23, від 06.12.2023 у справі № 923/140/22 та від 13.02.2024 у справі № 911/2237/22.
Слід зазначити, що відповідно до видів господарської діяльності ТОВ УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО, що можливо перевірити у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань № 54362012409 від 20.12.2022 року та за № 220367433636 від 03.02.2022 Боржник здійснює економічну діяльність: 35.23 Торгівля газом через місцеві (локальні) трубопроводи (основний); 35.11 Виробництво електроенергії; 35.13 Розподілення електроенергії; 35.14 Торгівля електроенергією; 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; 46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; 46.76 Оптова торгівля іншими проміжними продуктами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.30 Роздрібна торгівля пальним; 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
З аналізу кредиторської заборгованості Боржника ТОВ УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО вбачається, що ТОВ УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО займалось посередницькою діяльність в перепродажу електроенергії та природного газу.
Для діяльності посередництва та перепродажу не потрібно ніякого майнового комплексу з обладнанням чи перебувати у безпосередній місцевості чи області, таку діяльність можливо виконувати з любої області України без прив`язання до місцевості, з комп`ютером до якого приєднано Інтернет.
У зв`язку з чим, ТОВ УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО і не мало жодного майна, яке використовувало у своїй діяльності чи володіло ним.
Під час провадження воєнного стану України ринок електроенергії продовжував свою роботу так і ринок газу в країні.
Згідно матеріалів справи ТОВ УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО продовжував свою діяльність в період з наявної ознаки загрози неплатоспроможності з початку лютого 2022 року, яка виникла до провадження воєнного стану в Україні на що необхідно звернути увагу, та включно по серпень 2022 року де ТОВ УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО збалансував електроенергію і ПАТ НЕК УКРЕНЕРГО майже на 11 мільйонів заборгованості.
Сформування заборгованості ПАТ НЕК УКРЕНЕРГО та ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ЕЛЕКТРОТРЕЙДІНГ ГРУП у Боржника виникла на підставі Договору балансування енергопостачальна ,що отримано Боржником у зв`язку з врегулюванням його небалансу, у зв`язку з перепродажем електричної енергії своїм споживачам.
Починаючи з 02.02.2022 року ТОВ УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО вже мало заборгованість перед двома кредиторами а саме ДП НЕПТУН+ у розмірі 33 573, 92 грн. та ТОВ Комерційна фірма Сантос у розмірі 450 032, 85 грн., та нарощував боги та продовжував свою діяльності ,що підтверджуються матеріалами справи.
Обставини та причин застосування пункту 1 - 6 розділу Прикінцеві та перехідні положення КУзПБ матеріали справи не містять, адже не має доказів тому, яким саме чином вплинуло введення воєнного стану на Боржника, який здійснює перепродаж електроенергії і газу ,та за наявності балансування електроенергії у серпні 2022 року на 11 мільйонів причини не звернення керівників ТОВ УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО з заявою про порушення провадження у праві про банкрутство в порядку ст.34 КУзПБ не є причинами в розрізі введеного воєнного стану.
Окрім цього, ст. 34 КУзПБ не виключена та дія її не зупинена, а у відповідності до практики застосуванню її в період воєнного стану, викладені у постановах Вищих суддів порубують аналізу та доведенню.
У зв`язку з вищевикладеним з аналізу причинного-наслідкового зв`язку з причинами та обставин не звернення керівників з заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО та введеним воєнним станом Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 № 2102-IX, що неодноразово продовжувався, зокрема згідно із Указом Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні від 05.02.2024 №49/2024 (Указ затверджено Законом № 3564-IX від 06.02.2024) не вбачається, адже введення його не вплинуло на господарську діяльність Боржника.
Отже, відсутній зв`язок між введенням воєнного стану та діяльності ТОВ УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО, що підтверджується матеріалами справи, а заборгованість, яка сформувалась вже станом 02.02.2022 року ніякого відношення до введеного воєнного стану не має, так і ведений воєнний стан не заважав керівникам здійснювати свою діяльність на протязі року так і не заважав звернутись з заявою в порядку ст. 34 КУзПБ.
Загальні правила для солідарної відповідальності виконавчих органів (керівника) юридичної особи за зобов`язаннями юридичної особи випливають з положень частини першої статті 92 Цивільного кодексу України (тут і далі в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин - подання Кредитором 27.03.2023 заяви про покладення солідарної відповідальності у цій справі, пункт 1.3, далі - ЦК України), згідно з якими юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Солідарна відповідальність відповідних органів управління юридичної особи прямо визначена положеннями частини четвертої статті 92 цього Кодексу, згідно з якими, якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов`язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.
Водночас особливі підстави та порядок покладення солідарної відповідальності на органи управління юридичної особи (на одноосібний або колективний орган) визначені спеціальними нормами, до яких належать, зокрема норми КУзПБ.
Відповідно до положень абзацу першого частини шостої статті 34 КУзПБ (Заява про відкриття провадження у справі про банкрутство в її редакції до набрання з 15.04.2023 змін в цей Кодекс - чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин - подання Кредитором 27.03.2023 заяви про покладення солідарної відповідальності у цій справі, пункт 1.3) законодавець встановлює умови, за яких у боржника виникає обов`язок звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі, а саме: боржник зобов`язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
У разі порушення цих вимог, яке допущене керівником боржника, він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення керівником боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначеної особи.
Звідси, солідарна відповідальність керівника боржника - це вид спеціальної цивільно та господарсько-правової відповідальності, відповідно до якої при здійсненні провадження у справі про банкрутство керівник боржника, який не звернувся до господарського суду у місячний термін у разі наявності загрози неплатоспроможності, підлягає притягненню до солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів відповідно до заяви кредитора, після виявлення такого порушення ухвалою господарського суду (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.03.2021 у справі № 910/3191/20, від 15.06.2021 у справі № 910/2971/20, від 14.09.2021 у справі № 902/1023/19).
Враховуючи вищевикладене, у відповідності до частини шостої ст. ст. 2, 4, 7, 34 КУзПБ, ст. ст. 13, 92, 614 ЦК України, просить 1. Визнати порушеними ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ; місце реєстрації: АДРЕСА_3 ) та колишнім керівником боржника ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ; АДРЕСА_4 ) строки подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявністю ознак неплатоспроможності боржника.
У доповненнях (вх. № 14424/08-08/24 від 16.07.2024) зазначив, що станом на 02.02.2022 ТОВ УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО має вже два кредитора перед якими не виконано зобов`язання, а саме ДП НЕПТУН+ у розмірі 33 573, 92 грн. та ТОВ Комерційна фірма Сантос у розмірі 450 032, 85 грн.
Станом на 18.02.2022 року має вже три кредитора перед якими не виконано зобов`язання ПАТ Інститут розвитку передових технологій у розмірі 20 650 грн., ДП НЕПТУН+ у розмірі 33 573, 92 грн. та ТОВ Комерційна фірма Сантос у розмірі 450 032, 85 грн.
А на дату порушення провадження у даній справі про банкрутво ТОВ УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО, 28.02.2023 року, яка ініційована саме кредитором ТОВ ЕЛЕКТРОТРЕЙДІНГ ГРУП, ТОВ УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО мало вісім кредиторів на загальну суму кредиторським вимог: 14 537 812, 47 грн. (чотирнадцять мільйонів п`ятсот тридцять сім тисяч вісімсот дванадцять гривен 47 копійок). Заборгованість, яка визнана судом та підтверджена судовими рішеннями у справі.
З аналізу виникнення кредиторської заборгованості встановлено, що вона має триваючий характер де початок її вбачається з 02.02.2022 року та триває з етапами зростання, у зв`язку з продовженням господарської діяльності у лютому, березні, квітні, серпні 2022 року зростанням до порушення у справі про банкрутство 28.02.2023 року.
За відсутності фактичного та зареєстрованого рухомого та нерухомого майна у ТОВ УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО, основним майном останнього є кошти на банківських рахунках.
З аналізу матеріалів справи та документів наданих розпорядником майна Боржник ТОВ УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО мало відкриті банківські рахунки в АТ Ощадбанк, АТ ОТП БАНК, та закриті рахунки у 2022 році в АТ АБ РАДА БАНК та АТ КБ ПриватБанк, надану таблицю з рахунками долучаю до доповнення.
На дату встановлену ініціюючим кредитором 02.02.2022 року, як дату неплатоспроможності Боржника, на банківських рахунках Боржника перебували кошти у сумі: АТ КБ ПриватБанк за всіма - 0; АТ Ощадбанк рахунок (3831) - 90 грн.; АТ Ощадбанк рахунок (2400) - 385 000 грн.; АТ АБ РАДА БАНК- (- 60 000) грн.; АТ ОТП БАНК - 6 405 316, 40 грн.
Однак, кошти на рахунку АТ ОТП БАНК у розмірі 6 405 316, 40 грн. це кошти поворотної фінансової допомоги Боржнику, які згідно до виписки він і отримав 10.12.2021 року в сумі 10 896 967, 12 грн.
Станом на початок банківського дня 10.12.2021 року у Боржника акумулювалось на банківському рахунку 5 533, 80 грн.
14.12.2021 року Боржник знов отримує поворотну фінансову допомогу у сумі 1 856 000 грн.
15.12.2021 року Боржник знов отримує поворотну фінансову допомогу у сумі 14 928 000 грн.
Де починаючи з 17.12.2021 року починає повертати її назад - платіж у розмірі 9 048 000 грн. та 20.12.2021 року також повертає платіж у розмірі 3 350 000 та 12 815 000, 00 грн., та на кінець банківського дня 20.12.2021 року має баланс рахунку 980 782, 40 грн. і так кожного банківського дня.
Боржник здійснює мінімальні платежі по зобов`язанням з грошей не від своєї господарської діяльності , а з поворотної - фінансової допомоги яку одразу повертає.
Сума перед двома кредиторами становить 483 606, 77 грн., однак коштів для погашення вказаної заборгованості підприємство не мало, адже на рахунку АТ ОТП БАНК акумулювались кошти поворотної - фінансової допомоги Боржнику, що не можливо розглядати як актив, адже в момент отримання поворотної - фінансової допомоги у Боржника є обов`язок її повернути, що ніяким чином не може виправити ситуацію з неплатоспроможністю, а тільки є етап нарощування своїх зобов`язань.
З аналізу банківського рахунку в АТ ОТП БАНК можна встановити, що Боржник почав потребувати фінансової допомоги, ще з грудня 2021 року, яку і отримав, однак за рахунок кредитних коштів.
Адже, станом на 02.02.2022 року, мав на рахунку 6 405 316, 40 грн., які повинен був повернути кредитору, який її надав, а додаткову кредиторську заборгованість, за зобов`язання, які настали станом на 02.02.2022 року у сумі 483 606, 77 грн. погасити не мало змоги, адже сума загальних коштів на рахунку Боржника станом на 02.02.2022 року склала 324 910 грн., які Боржником спрямовувались також на погашення отриманої зворотної фінансової допомоги.
У зв`язку з тим, що Боржник надану поворотну фінансову допомогу переводив на всі свої рахунку, акумулював різними частинами та здійснював дії щодо перекидання коштів з одного рахунку на інший встановити належність коштів саме Боржнику не можна.
З урахуванням періоду грудень 2021 року - лютий 2022 року Боржнику надана поворотна фінансова допомога у обсязі більше 25 мільйонів, з якої він і здійснював свою діяльність, однак отриманні кошти від споживачі спрямовував на повернення фінансової допомоги, залишаючи кредиторів без оплати бо вказаних коштів у Боржника не було.
Вищезазначене, також підтверджується фінансовою звітністю Божника, а саме балансом за перше півріччя 2022 року, де на кінець звітного періоду ТОВ УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО має необоротних та оборотних активів на 15 181, 9 тисяч, з них 6.4 тисячі грошовими коштами, а на кінець звітного періоду пасиви на 16 421, 6 тис.
Про, що свідчить неоплатність Боржника та неспроможність наявним активом погасити свій пасив на 1 239, 7 тисяч.
Згідно звіту про фінансові результати за півріччя 2022 року, підприємство спрацювало в збиток в - 2 209, 9 тисяч.
У зв`язку з чим, за результатами аналізу та вивчення наданих документів, встановлено неможливість самостійно без сторонньої фінансової допомоги здійснювати свою діяльність. Боржник починаючи з грудня 2021 року нарощував свої борги та станом на 02.02.2022 року має наслідки неплатоспроможності, що підтверджується поданою керівником ОСОБА_3 фінансовою звітністю за перше півріччя 2022 року.
Варто відмітити обізнаність керівника про збитковість підприємства ще з грудня 2021 року та з червня 2022 року ОСОБА_3 ; збитковий результат діяльності підприємства за півріччя 2022 року.
Також, варто відмітити, що оборотний актив в 70 % з суми 15 181, 9 тисяч, це зазначена дебіторська заборгованість підприємства в 13 682, 3 тис., за відсутності доказів її ліквідності не може бути доказом активом Боржника.
Окрім цього, дебіторська заборгованість це не завжди грошові кошти, які можливо швидко та в повному обсязі повернути на підприємство.
Згідно матеріалів справи доказів дебіторської заборгованість Боржника, є сума 196 тисяч, яка згідно матеріалів судових справ (долучено кредитором лист № 302/24 від 14.06.2024) відступлена ТОВ Енергетичний спектор, та не належить Боржнику, у зв`язку з чим, наявність ліквідної дебіторської заборгованості Боржника не доведено її обсяг в 13 682, 3 тис.
Однак, і з урахуванням недоведеної дебіторської заборгованості в 13 682, 3 тис., її в активі 15 181, 9 тис., який все одно не покриває пасив 16 421, 6 тис.
Варто відмітити також, та звернути увагу суду, що у даній справі слід також враховувати практику Верховного Суду щодо доведення своєї невинуватості, доброчесності, саме керівником чи колишнім керівником Боржника, що закріплено в постанові суду від 09.06.2022 року у справі № 904/76/21, а саме: 78. Ураховуючи наведене, керівник боржника як особа, яка притягується до солідарної відповідальності, спростовуючи названу презумпцію має право довести добросовісність, розумність своїх дій у недотриманні вимог абзацу першого частини шостої статті 34 КУзПБ, зокрема через доведення відсутності загрози неплатоспроможності боржника у певний період або об`єктивної неможливості її визначити через незалежні від волі керівника обставини. 79. Об`єктом оцінки суду в цьому випадку є надані керівником докази на підтвердження відсутності підстав для звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника в порядку абзацу першого частини шостої статті 34 КУзПБ або доведення відсутності його вини у недотриманні вимог цієї норми. 80. Якщо керівник боржника доведе, що виникнення обставин визначених абзацом першим частини шостої статті 34 КУзПБ не свідчило про стан загрози неплатоспроможності тобто об`єктивне банкрутство (критичний момент з настанням якого боржник через зниження вартості чистих активів став нездатним у повному обсязі задовольнити вимоги кредиторів, у тому числі і щодо сплати обов`язкових платежів), і він, незважаючи на тимчасові фінансові ускладнення, добросовісно розраховував на їх подолання в розумний строк, доклав залежних від себе максимальних зусиль для досягнення такого результату то такий керівник з урахуванням загально-правових принципів юридичної відповідальності може бути звільненим від солідарної відповідальності. 81. За цих умов для цілей вирішення питання покладення солідарної відповідальності на керівника суттєве значення має встановлення моменту з якого виникає в керівника боржника визначений абзацом першим частини шостої статті 34 КУзПБ обов`язок зі звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника з огляду на наявну загрозу неплатоспроможності, враховуючи, що момент виникнення такого обов`язку в кожному конкретному випадку визначається моментом коли керівник мав усвідомити критичність ситуації, що склалася, яка очевидно свідчить про неможливість продовження нормального режиму господарювання без негативних наслідків для боржника та його кредиторів. 88. За загальним правилом абзацу першого частини шостої статті 34 КУзПБ та виходячи з критеріїв добросовісності, сумлінності і компетентності керівника, презюмується, що такий момент усвідомлення керівником загрози неплатоспроможності має відбутися протягом місяця із виникнення об`єктивної ситуації коли задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.
Адже, ні колишні керівник ОСОБА_6 ні теперішній керівник ОСОБА_7 не надають докази на спростування обставин виникнення неплатоспроможності в їх період керування.
З урахуванням пояснень колишнього керівника Боржника ОСОБА_8 , які вона надає в судових засіданням - є пряма її вина, яку вона намагається перекласти на інших осіб, які ніякого відношення до Боржника не мають, без надання доказів тому.
Доказів спростування дати неплатоспроможності не надає, пояснити нічого детально про діяльність Боржника не може, однак підтверджує, що гроші за керівництво отримувала та їй платили, що кредитором розцінюється, як вибраний спосіб захисту, який не спростовує обставин порушення Денісовою ст. 34 КУзПБ.
Відповідно до відомостей, які містяться у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань № 251166825042 від 07.07.2022 року колишнім керівником боржника ТОВ УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО Код ЄДРПОУ: 44322584 є ОСОБА_3 до 04.08.2022 року.
Саме за час керівництва ОСОБА_3 отримувалась фінансова допомога на підприємство з грудня 2021 року, які вона постійно повертала, саме ОСОБА_3 , подавала та підписувала збиткову фінансову звідність за півріччя 2022 року, та мала пів року на звернення з заявою про банкрутство в порядку ст. 34 КУзПБ.
Окрім цього, не можна залишати без уваги також дату 30.06.2022 року зафіксованою неплатоспроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю за перше півріччя 2022 року поданою ОСОБА_3 де: на кінець звітного періоду ТОВ УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО має необоротних та оборотних активів на 15 181, 9 тисяч, з них 6.4 тисячі грошовими коштами, а на кінець звітного періоду пасиви на 16 421, 6 тис.
Про, що свідчить неоплатність Боржника та неспроможність наявним активом погасити свій пасив на 1 239, 7 тисяч., а згідно матеріалів справи та поданої уточненої заяви про покладення солідарної відповідальності на керівників, станом на 30.06.2022 року заборгованість перед 6 кредиторами у справі складала, на суму 2 223 117, 23, а саме: 1 - 31.12.2021 - ТОВ Комерційна фірма Сантос - 450 032, 85; 2. - 02.02.2022 - ДП НЕПТУН+ - 33 573, 92.; 3. - 18.02.2022 - ПАТ Інститут розвитку передових технологій - 20 650; 4. - лютого 2022 - ТОВ ВКП ЮВІС - 126 948, 14; 5. - 28.03.2022 - ТОВ-фірма ДУЕТ ЛТД - 31023; 6. - 31.03.2022 - ТОВ ЕЛЕКТРОТРЕЙДІНГ ГРУП - 1 560 889, 32. Всього: 2 223 117, 23.
При наявності грошових коштів на рахунках підприємства 6.4 тисячі гривен, що підтверджується фінансовою звітністю, додаткових зобов`язань на 16 421, 6 тис., та активу з урахуванням не підтвердженої ліквідності дебіторської заборгованості в 13 682, 3 тис.
У зв`язку з чим, ОСОБА_3 вдруге повинна була в порядку ст. 34 КУзПБ звернутися у місячний строк до 31.07.2022 року з заявою про банкрутство свого підприємства, однак 04.08.2022 року, звільнилась, що не звільняє її від відповідальності, адже строк встановлений КУзПБ сплинув за 5 днів раніше.
Відповідно до відомостей, які містяться у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб ,фізичних осіб - підприємців та громадських формувань № 54362012409 від 20.12.2022 року керівником боржника ТОВ УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО Код ЄДРПОУ: 44322584 є ОСОБА_2 з 04.08.2022 року.
ОСОБА_2 , на думку кредитора є підставним керівником, яка здійснювала керівництво Боржником без коштів на рахунках, наявного майна та активу, була обізнана про фінансову ситуацію підприємства, про що свідчить декларування зобов`язання в Державній податковій інспекції 17.10.2022 року та рішення Господарського суду Запорізької області від 06.07.2023 року у даній справі № 908/2859/22 (908/396/23) - справа, яка розглядалась судом в межах справи про банкрутство в порядку ст. 7 КУзПБ, згідно до якого ТОВ УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО Код ЄДРПОУ: 44322584, за наявної загрози неплатоспроможності з 02.02.2022 року, за фактичної відсутності можливості оплатити свої зобов`язання, збалансувало електричної енергію за керівництвом ОСОБА_2 у другій та третій декаді серпня 2022 року 9 106 651, 17 грн. заборговані перед ПАТ НЕК Укренерго, що підтверджуються судовим рішенням у справі.
Обставини поважності причин не звернення ОСОБА_2 , матеріали справи не містить так і не містять щодо колишнього керівника ОСОБА_3 , нарощування заборгованості у підприємства відбулось саме за її період.
Розпорядник майна заяву кредитора підтримала.
Керівник боржника ОСОБА_2 заперечень на заяву кредитора не надала.
Колишній керівник боржника - ОСОБА_3 у наданому відзиві (вх. № 11637/08-08/24 від 03.06.2024) проти заяви заперечує. Надала докази подання заяви про злочин за фактом скоєння дій, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 205-1, ч. 3 ст. 209 КК України за номером 280-57-89 від 17.06.2024 від Сектора документального забезпечення Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві. Вважає, що всі рішення від боржника приймали два її керівника - ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
24.02.2022 я виїхала із Києва і знаходилась 2 місяці у Львівській області. За цей час і до серпня 2022 (3 серпня була переоформлена компанія на ОСОБА_2 , хоча сама угода була 29.07.2022) зі мною зв`язку не підтримували і я не мала взагалі ніякого відношення до Товариства з обмеженою відповідальністю УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО, що саме коїлось на підприємстві та які дії відбувалися по відношенню до Кредиторів і взагалі фінансовий стан та що виникла неспроможність оплати заборгованості.
Відповідно, ОСОБА_11 і ОСОБА_10 вчиняли шахрайські дії з допомогою наявних у них ЕЦП и печаток Товариства з обмеженою відповідальністю УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО. Ключів ЄЦП та печаток у мене не знаходилось. Я намагалася вийти із ними на зв`язок, але безуспішно і на підприємство мене не допускали.
Повідомляю суд, що відкрито кримінальну справу № 757/1860/23-к відносно ОСОБА_11 і ОСОБА_10 , коли до мене прийшли з обшуком співробітники СБУ (09.02.2023) вони не знайшли у мене ніяких печаток, документів і взагалі відношення до діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО. По справі я проходила виключно як свідок. (документи додаються).
На допиті який тривав більше 5 годин підтвердились шахрайські дії та, що я взагалі не мала відношення до діяльності та дій Товариства з обмеженою відповідальністю УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО на момент повномасштабного вторгнення. В подальшому від органів слідства до мене ніяких питань не виникало, тому що, я, ОСОБА_3 стала жертвою шахрайських дій ОСОБА_11 і ОСОБА_10 , які маючи доступ до моїх ЄЦП та печаток на момент, коли я, була керівником підприємства під час повномасштабного вторгнення здійснили шахрайські дії по відношенню до Кредиторів.
Таким чином, для покладення субсидіарної відповідальності на керівника боржника, перш за все, слід визначитися з питаннями: чи є керівник одноосібним виконавчим органом товариства та які саме дії/бездіяльність керівника або укладені ним правочини призвели до виникнення непогашеної заборгованості перед кредиторами, та чи взагалі були ці дії самі від ОСОБА_3 .?
По-перше, зазначаю, що: Відповідно до листа Торгово Промислової Палати України від 28.02.2022 року за № 2024/02.0-7.1 встановлено: Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) на підставі ст. ст. 14, 141 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні.
Враховуючи це, ТП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Відповідно до Закону № 3057-IX (раніше законопроект № 9259) Про затвердження Указу Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні.
Ним передбачено продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.
Таким чином з 24.02.2022 року по сьогоднішній день триває воєнний стан в Україні.
Відповідно до листа ТТП України від 28.02.2022 року встановлені форс-мажорні обставини на території України.
Відповідно до ст. 14-1 Закону України Про торгові-промислові палати в Україні визначений перелік обставин, то вважаються форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили), а саме: надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
В приклад можна навести позицію стосовно добросовісності і розумності дій осіб, які виступають від імені юридичної особи (тобто і керівників підприємств), викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 911/2129/17, від 26.11.2019 у справі № 910/20261/16.
Крім того, у статті 61 КУзПБ закріплено правову презумпцію субсидіарної відповідальності осіб, що притягуються до неї, складовими якої є недостатність майна ліквідаційної маси для задоволення вимог кредиторів та наявність ознак доведення боржника до банкрутства.
Однак зазначена презумпція є спростовною, оскільки передбачає можливість цих осіб довести відсутність своєї вини у банкрутства боржника.
Спростовуючи названу презумпцію, особа, яка притягується до відповідальності має право довести свою добросовісність (подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.06.2023 у справі № 911/3554/17 (911/401/21).
Особа вправі протиставити будь-які аргументи на користь відсутності умислу або й необережності при покладенні на неї субсидіарної відповідальності. Ненадання контраргументів свідчить про усвідомлення особою статусу та наслідків та відсутність критеріїв, які б могли впливати на оцінку обставин справи.
Велика Палата Верховного Суду також неодноразово звертала увагу на те, що обставини, які підлягають встановленню судом у справі, - це юридичні факти, тобто життєві обставини (дії, події), з якими правом пов`язується виникнення юридичних наслідків, такі, як вчинення чи невчинення певної дії певною особою; настання чи ненастання певних подій; час, місце вчинення дій чи настання подій тощо. Обставини встановлюються судом шляхом оцінки доказів, які були досліджені в судовому засіданні. За наслідками такої оцінки доказів, зокрема щодо їх належності, допустимості, достовірності, достатності суд робить висновок про доведеність чи недоведеність певних обставин. Натомість правова оцінка - це висновок щодо застосування права за певних життєвих обставин. Правова оцінка може полягати, зокрема, у висновках, зроблених у зв`язку з установленими судом життєвими обставинами, про те, чи виникли юридичні наслідки та які саме, чи порушене право особи, чи виконане зобов`язання належним чином відповідно до закону та договору, чи певна поведінка є правомірною або неправомірною, чи додержано стороною вимог закону тощо (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 907/29/19, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц).
Разом з тим, на час дії воєнного стану законодавець передбачив незастосування солідарної відповідальності до органів управління боржника відповідно до ч. 6 ст. 34 Кодексу, якщо боржник не звернувся до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство внаслідок збройної агресії проти України, у тому числі через перебування єдиного майнового комплексу боржника на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях відповідно до переліку, затвердженого Мінінтеграції.
Поміж іншим, питання встановлення порушення абз. 1 ч. 6 ст. 34 Кодексу як підстави для застосування солідарної відповідальності за наявності декількох суб`єктів вирішується індивідуально щодо кожного із цих суб`єктів. Розглядаючи питання притягнення до солідарної відповідальності, суд враховує не лише сам факт перебування особи на посаді керівника (перебування на посаді члена органу управління) у відповідний період, але й на добросовісність поведінки керівника (чи докладав він максимальних зусиль, щоб подолати у розумний строк фінансові труднощі боржника; чи вчиняв незаконні дії щодо боржника, перешкоджав його діяльності чи посилював негативний фінансовий стан боржника тощо) (постанова Верховного Суду від 04.07.2023 у справі № 911/293/21 (911/682/22).
Звертаю увагу на особливості притягнення до солідарної відповідальності в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 № 2102-IX, що неодноразово продовжувався, зокрема згідно із Указом Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні від 05.02.2024 № 49/2024 (Указ затверджено Законом № 3564-IX від 06.02.2024). Розділ Прикінцеві та перехідні положення КУзПБ було доповнено пунктом 1-6 згідно із Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань провадження та застосування процедур банкрутства у період дії воєнного стану № 3249- IX від 13.07.2023, що набрав чинності з 29.07.2023.
Цим пунктом, зокрема, установлено, що тимчасово, під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, а також протягом шести місяців після його припинення чи скасування не застосовується відповідальність, передбачена частиною шостою статті 34 цього Кодексу, до органів управління боржника, якщо боржник не звернувся до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у випадках, передбачених цим Кодексом, внаслідок збройної агресії проти України, у тому числі через перебування єдиного майнового комплексу боржника на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованих територій.
По-друге. Відповідно до переліку підприємств, які перебувають у статусі Дефолті НЕК УКРЕНЕРГО, який публікує інформацію щодо учасників ринку, яким надано статус Переддефолтний/Дефолтний згідно з п. 1.7.1 та п. 1.7.4 Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії. що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг віл 14.03.2018 № 307 в п. 121 вказаного переліку знаходиться боржник у справі - ТОВ УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО, код ЕДРПОУ: 44322584, з датою набуття такого статусу 22.08.2022 року, що підтверджується офіційною опублікованою інформацією НЕК УКРЕНЕРГО на сайті https://ua.energy/perelik-uchasnykiv-rynku-yakym-nadano-status-pereddefoltnyi/.
На думку суду та заяви кредитора в першій інстанції, щодо фінансової ситуації у боржника, Дефолт-енергопостачальника та неплатоспроможність у боржника настала з 22.08.2022 року, що підтверджується відповідними доказами у справі, а саме відомостями з Переліку Дефолтних компаній розмішеному на сайті оператора ринку НЕК УКРЕНЕРГО.
З даним твердженням погодитись не можна враховуючи наступне: відповідно до п. 1.1 Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 307 ці Правила визначають порядок реєстрації учасників ринку, порядок та вимоги до забезпечення виконання зобов`язань за договорами про врегулювання небалансів електричної енергії, правила балансування, правила функціонування ринку допоміжних послуг, порядок проведення розрахунків на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг, порядок виставлення рахунків, порядок внесення змін до цих Правил, положення щодо функціонування ринку при виникненні надзвичайної ситуації в об`єднаній енергетичній системі України.
Відповідно до Наказу міністерства Енергетики України Про врегулювання питань щодо постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану від 13.04.2022 року є господарською санкцією, але не показником в розумінні Кодексу України з процедур банкрутства неплатоспроможності боржника.
Відповідно до Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 307 учасник ринку втрачає статус Дефолтний після припинення дії договору про врегулювання небалансів електричної енергії, що укладений між ним та ОСП.
АР приймає рішення щодо позбавлення учасника ринку статусу Дефолтний після виконання учасником ринку всіх прострочених фінансових зобов`язань та за відсутності обставин, визначених підпунктами 2 та 3 пункту 1.7.4 цієї глави.
Тобто навіть нормативно-правовими актами на які посилається заявник та суд, не вказано, що статус дефолтний та преддефолний є остаточним та не дає можливості учаснику рику провести його зміну.
Таким чином на думку ОСОБА_3 визначення дати 22.08.2022 року, як дати яка встановлює дату неплатоспроможності боржника є невірною.
Зокрема, Верховний Суд у постанові від 06.10.2022 у справі № 903/988/20 вказує на те, що ст. 34 Кодексу закріплює презумпцію вини керівника (органів управління) стосовно бездіяльності щодо подання заяви про банкрутство, яка може бути спростована, зокрема, якщо керівник (член органу управління) боржника доведе, що виникнення обставин визначених абз. 1 ч. 6 ст. 34 Кодексу не свідчило про стан загрози неплатоспроможності, тобто об`єктивне банкрутство, і він, незважаючи на тимчасові фінансові труднощі, добросовісно розраховував на їх подолання в розумний строк, доклав залежних від себе максимальних зусиль для досягнення такого результату, то такий керівник може бути звільненим від солідарної відповідальності.
По-третє. Підставою для заявлення вимог про солідарну відповідальність керівника Боржника стало на думку Кредитора порушення частини шостої статті 34 КУзПБ, а саме - недотримання боржником вимоги щодо обов`язку у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі загрози неплатоспроможності (якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами).
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 15.06.2021 у справі № 910/2971/20 зазначено: Визначаючи порядок доведення заявником, необхідну і достатню сукупність умов для встановлення судом наведеного порушення як підстави для застосування солідарної відповідальності є доведення заявником та встановлення судом двох юридичних фактів: порушення визначеного абзацом другим частини шостою статті 34 КУЗПБ місячного строку та наявності у боржника протягом цього строку та/або більше ознак загрози неплатоспроможності боржника.
Відповідно до положень частини 10 статті 39 КУзПБ (про проведення аудиту боржника за ухвалою суду про відкриття провадження у справі) та положень частини третьої статті 44 КУзПБ (щодо обов`язку розпорядника майна проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника; виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства), зазначає, що з метою дослідження та встановлення обставин загрози неплатоспроможності боржника, як однієї із умов для солідарної відповідальності керівника боржника, суд може зобов`язати боржника або кредитора провести аудит боржника та/або розпорядника майна надати відомості за результатами аналізу фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та перевірки щодо доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності тощо.
Аналогічна позиція викладена у поставі Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 910/2971/20, яка сформульована з посиланням до подібної правової позиції Верховного Суду, викладеної в пункті 36 постанови від 31.03.2021 у справі № 910/3191/20 в питанні доказової бази, що використовується для доведення та дослідження судом з метою встановлення ознак загрози неплатоспроможності боржника.
Окрім того, звернув увагу на те, що момент виникнення обов`язку звернення боржником до господарського суду в кожному конкретному випадку визначається моментом, коли керівник (член органу управління) мав усвідомити критичність ситуації, що склалася, яка б очевидно свідчила про неможливість продовження нормального режиму господарювання без негативних наслідків для боржника та його кредиторів.
Серед інших обставин, які мають бути враховані судом під час вирішення питання покладення на керівника (члена органу управління) боржника солідарної відповідальності є, зокрема: режим, специфіка, характер діяльності боржника, обставини за яких виникли фінансові ускладнення його діяльності (чи мали такі обставини короткочасний характер) тощо, оскільки не будь-які ускладнення в господарській діяльності боржника є безумовною підставою для звернення до суду керівника боржника із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство (постанова Верховного Суду від 30.03.2023 у справі № 910/13909/20).
Варто також наголосити на тому, що розгляд судом питання наявності/відсутності порушення керівником (членом органу управління) боржника імперативних вимог, встановлених абз. 1 ч. 6 ст. 34 Кодексу, є обов`язком суду, а тому суд повинен займати активну процесуальну позицію, зокрема, під час перевірки наявності ознак загрози неплатоспроможності боржника як необхідної умови для застосування до керівника (члена органу управління) боржника солідарної відповідальності, яка має полягати в повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванні обставин, що стосуються таких ознак (постанова Верховний Суд від 09.06.2022 у справі № 904/76/21).
Оскільки положення частини шостої статті 34 КУзПБ пов`язують виникнення обов`язку у керівника (органів управління) звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі з виникненням/настанням обставин загрози неплатоспроможності боржника, то до солідарної відповідальності не може бути притягнений той колишній керівник (органи управління боржника), повноваження якого (яких) припинились до/на момент виникнення/настання обставин загрози неплатоспроможності боржника у розумінні частини шостої статті 34 КУзПБ.
Цей висновок узгоджується із наведеними висновками як в постанові від 09.06.2022 у справі № 904/76/21 (пункт 8.8), так і в постанові від 04.07.2023 у справі № 911/293/21 (911/682/22) (пункти8.6, 8.7 цієї постанови).
В четвертих. Відповідно до Постанови Верховного суду України від 26.04.2023 року по справі № 908/1574/20 ...Оцінюючи будь-які дії/бездіяльність суб`єктів відповідальності щодо покладення на них субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, суд має відмежовувати дії суб`єктів відповідальності, які належать до ризиків підприємницької діяльності, від винних дій таких суб`єктів, що мали наслідком настання неплатоспроможності боржника та відсутність активів на задоволення вимог кредиторів (стаття 42 Господарського кодексу України).
Тлумачення положень частини 2 статті 61 КУзПБ із застосуванням філологічного, системного та телеологічного (цільового) способів її інтерпретації свідчить, що у ній закріплено припис згідно з яким суб`єктами субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства є: 1) засновники (учасники, акціонери); 2) керівники боржника; 3) інші особи, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії.
Установлення причинно-наслідкового зв`язку між винними діями/бездіяльністю суб`єкта відповідальності тa настанням негативних для боржника наслідків (неплатоспроможності боржника та відсутності у нього активів для задоволення вимог кредиторів, визнаних у процедурі банкрутства) належить до об`єктивної сторони цього правопорушення, обов`язок доведення якого покладається на ліквідатора.
Визначення статусу особи як відповідача за субсидіарною відповідальністю за зобов`язаннями боржника суд має проаналізувати, та з`ясувати наявність підстав для покладення на цих осіб такої відповідальності, - дослідити сукупність правочинів та інших операцій, здійснених під впливом осіб, що сприяли виникненню кризової ситуації, її розвитку і переходу в стадію фактичного банкрутства боржника.
Вище вказаних вимог судом першої інстанції не було проведено аналізу взагалі в рамках справи № 908/2859/22.
Визначальним для застосування субсидіарної відповідальності є доведення з урахуванням положень статті 74, 76, 77 ГПК України причинно-наслідкового зв`язку між винними діями/бездіяльністю суб`єкта відповідальності та настанням негативних для боржника наслідків (неплатоспроможності боржника та відсутності у боржника активів для задоволення вимог, визнаних у процедурі банкрутства вимог кредиторів) обов`язок чого покладається на ліквідатора. Встановлення такого причинно-наслідкового зв`язку також належить до об`єктивної сторони цього правопорушення (див. висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/21232/16, від 14.07.2020 у справі № 0904/6379/16, від 10.12.2020 у справі № 922/1067/17).
Підводячи висновки вище вказаного необхідно зазначити, що судом не було належним чином проведення дослідження та аналіз підстав для визнання порушеними строків подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявністю ознак неплатоспроможності боржника.
Дослідження обставин поведінки (дій чи бездіяльності), яка повинна перебувати у причинно-наслідковому зв`язку щодо порушення, передбаченого частиною другою статті 61 КУзПБ, а також встановлення вини суб`єктів субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство здійснюються судом, що вирішує спір про субсидіарну відповідальність у справі про банкрутство.
Водночас при вирішенні питання щодо вини (виду вини) суб`єкта субсидіарної відповідальності слід виходити з обов`язків та повноважень суб`єктів відповідальності стосовно боржника, покладених на них законом та/або статутом, враховуючи при цьому положення частин першої, третьої статті 4 КУзПБ.
Відсутність (ненадання) належних доказів на підтвердження елементів/складових об`єктивної сторони порушення, тобто дій/бездіяльності конкретної особи (суб`єкта) відповідальності, що вказують на доведення до банкрутства або банкрутство, спростовує існування об`єктивної сторони порушення з доведення до банкрутства (банкрутства), і, відповідно, не надає можливості визначити суб`єктів відповідальності, встановити вину в діях/бездіяльності цих осіб та покласти субсидіарну відповідальність на таких суб`єктів.(Постанова Верховного Суду від 25.10.2022 у справі № 911/3513/16.)
Щодо правил покладення солідарної відповідальності на керівника боржника за частиною шостою статті 34 КУзПБ, то Відповідач зазначає про таке.
Обов`язок керівника щодо звернення до суду із заявою про банкрутство виникає у момент, коли добросовісний та сумлінний керівник, який перебуває у подібних обставинах, у рамках стандартної управлінської практики, враховуючи масштаб діяльності боржника, мав об`єктивно визначити наявність факту загрози неплатоспроможності останнього.
Бездіяльність керівника, який ухиляється від виконання покладеного на нього КУзПБ обов`язку щодо подання заяви боржника про власне банкрутство, є протиправною, винною, спричинює майнові втрати кредиторів і публічно-правових утворень, порушує як приватні інтереси суб`єктів цивільних правовідносин так і публічні інтереси держави.
Аналогічні висновки наведені в постановах Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 904/76/21, від 06.10.2022 у справі № 903/988/20.
Звідси, солідарна відповідальність керівника боржника - це вид спеціальної цивільно та господарсько-правової відповідальності, відповідно до якої при здійсненні провадження у справі про банкрутство керівник боржника, який не звернувся до господарського суду у місячний термін у разі наявності загрози неплатоспроможності, підлягає притягненню до солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів відповідно до заяви кредитора, після виявлення такого порушення ухвалою господарського суду (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.03.2021 у справі № 910/3191/20, від 15.06.2021 у справі № 910/2971/20, від 14.09.2021 у справі № 902/1023/19).
Будь-яких інших підстав для притягнення до солідарної відповідальності положення КУзПБ не передбачають.
По-п`яте. Між тим, помилково розглянувши по суті заяву ліквідатора Боржника про солідарну відповідальність за вимогами кредиторів у цій справі саме до ОСОБА_3 , як колишнього керівника Боржника, та не вдавшись до дослідження відповідних обставин у цій справі на предмет доведеності матеріально-правових підстав для покладення солідарної відповідальності на вказану особу.
Тоді як, з огляду на стверджуванні ліквідатором Боржника обставини щодо загрози неплатоспроможності Боржника, які виникли при колишньому керівнику ОСОБА_3 , суди не врахували встановлені у цій справі обставини, як неналежного суб`єкта солідарної відповідальності у цій справі, що зумовлює відмову у задоволенні відповідних вимог ліквідатора Боржника у цій справі, оскільки, враховуючи положення статті 48 ГПК України, позбавлений процесуальної ініціативи щодо заміни первісного відповідача належним (у спірних правовідносинах належною особою - суб`єктом солідарної відповідальності у справі про банкрутство з правилами частини шостої статті 34 КУзПБ).
У цьому висновку Суд звертається до подібних висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, постановах Верховного суду від 26.11.2019 у справі № 905/386/18, від 31.08.2021 у справі № 921/273/20 тощо.
З аналізу статей 55, 129 Конституції України вбачається, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Серед основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція ЄСПЛ) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі Сокуренко і Стригун проти України від 20.07.2006 вказав, що фраза встановленого законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Суд зазначає, що право на доступ до суду є одним із аспектів права на суд згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції ЄСПЛ та повинно бути практичним та ефективним, а не теоретичним чи ілюзорним (Рішення ЄСПЛ від 04.12.95 у справі Белле проти Франції). Це міркування набуває особливої актуальності у контексті гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції ЄСПЛ, з огляду на почесне місце, яке в демократичному суспільстві посідає право на справедливий суд. Водночас, право на доступ до суду, закріплене у статті 6, не є абсолютним, воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак, Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати статті 6 Конвенції ЄСПЛ, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 у справі Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини).
Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
При цьому слід враховувати, що одним із принципів, які характерні для правового інституту неплатоспроможності є принцип судового контролю у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) щодо повноти та належності дій учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), що зобов`язує суд з достатньою повнотою встановити об`єктивні обставини правовідносин сторін по множинних предметах спорів, які виникають у процедурах банкрутства (неплатоспроможності).
Тож на відміну від справ позовного провадження, в яких господарський суд обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, у справах про банкрутство (неплатоспроможність) судовий контроль є невід`ємною складовою цього провадження, який здійснюється з метою дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів (подібний за змістом висновок, викладений у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20).
Судді ВС наголошують, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
У такий спосіб здійснюється право на суд, яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати вирішення спору судом (рішення у справі Кутіч проти Хорватії, заява № 48778/99).
Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має застосовуватися на практиці і бути ефективним (рішення у справі Белле проти Франції від 04 грудня 1995 року). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права (рішення у справі Белле проти Франції від 04 грудня 1995 року та Нун`єш Діаш проти Португалії від 10 квітня 2003 року).
Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ у справі Перес де Рада Каванил`ес проти Іспанії від 28 жовтня 1998 року).
ВС підкреслює, що згідно з частиною першою статті 4 ГПК - право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій.
З огляду на вищенаведене вважає, що заяву Товариства з обмеженою відповідальності Електротрейдінг Груп слід залишити без задоволення.
Судом установлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО зареєстроване 14.04.2021, про що міститься відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 1000701020000091847.
Відповідно до відомостей, які містяться у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань № 54362012409 від 20.12.2022, керівником Боржника з 04.08.2022 є ОСОБА_2 .
Відповідно до відомостей, які містяться у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань № 251166825042 від 07.07.2022, колишнім керівником Боржника була ОСОБА_3 (до 04.08.2022).
Станом на 02.02.2022 ТОВ УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО мало два кредитора перед якими не виконано зобов`язання, а саме ДП НЕПТУН+ у розмірі 33 573, 92 грн. та ТОВ Комерційна фірма Сантос у розмірі 450 032, 85 грн.
Станом на 18.02.2022 мало три кредитора перед якими не виконано зобов`язання ПАТ Інститут розвитку передових технологій у розмірі 20 650 грн., ДП НЕПТУН+ у розмірі 33 573, 92 грн. та ТОВ Комерційна фірма Сантос у розмірі 450 032, 85 грн.
На дату порушення провадження (28.02.2023) у справі про банкрутство ТОВ УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО, яка ініційована кредитором ТОВ ЕЛЕКТРОТРЕЙДІНГ ГРУП, ТОВ УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО мало вісім кредиторів на загальну суму кредиторським вимог 14 537 812, 47 грн. Заборгованість, яка визнана судом та підтверджена судовими рішеннями у справі.
На дату встановлену ініціюючим кредитором 02.02.2022 року, як дату неплатоспроможності Боржника, на банківських рахунках Боржника перебували кошти у сумі: АТ КБ ПриватБанк за всіма - 0; АТ Ощадбанк рахунок (3831) - 90 грн.; АТ Ощадбанк рахунок (2400) - 385 000 грн.; АТ АБ РАДА БАНК- (- 60 000) грн.; АТ ОТП БАНК - 6 405 316, 40 грн.
Кошти на рахунку АТ ОТП БАНК у розмірі 6 405 316, 40 грн. - кошти поворотної фінансової допомоги Боржнику, які згідно до виписки він і отримав 10.12.2021 року в сумі 10 896 967, 12 грн.
Станом на початок банківського дня 10.12.2021 року у Боржника акумулювалось на банківському рахунку 5 533, 80 грн.
14.12.2021 року Боржник отримує поворотну фінансову допомогу у сумі 1 856 000 грн.
15.12.2021 року Боржник отримує поворотну фінансову допомогу у сумі 14 928 000 грн.
Починаючи з 17.12.2021 року він починає повертати її назад - платіж у розмірі 9 048 000 грн. та 20.12.2021 року також повертає платіж у розмірі 3 350 000 та 12 815 000, 00 грн., та на кінець банківського дня 20.12.2021 року має баланс рахунку 980 782, 40 грн. і так кожного банківського дня.
Станом на 02.02.2022 року боржник мав на рахунку 6 405 316, 40 грн., які повинен був повернути кредитору, який її надав, а додаткову кредиторську заборгованість, за зобов`язання, які настали станом на 02.02.2022 року у сумі 483 606, 77 грн. погасити не мало змоги, адже сума загальних коштів на рахунку Боржника станом на 02.02.2022 року склала 324 910 грн., які Боржником спрямовувались також на погашення отриманої зворотної фінансової допомоги.
У зв`язку з тим, що Боржник надану поворотну фінансову допомогу переводив на всі свої рахунку, акумулював різними частинами та здійснював дії щодо перекидання коштів з одного рахунку на інший встановити належність коштів саме Боржнику не можна.
З урахуванням періоду грудень 2021 року - лютий 2022 року Боржнику надана поворотна фінансова допомога у обсязі більше 25 мільйонів, з якої він і здійснював свою діяльність, однак отриманні кошти від споживачі спрямовував на повернення фінансової допомоги, залишаючи кредиторів без оплати бо вказаних коштів у Боржника не було.
Вищезазначене, також підтверджується фінансовою звітністю Божника, а саме балансом за перше півріччя 2022 року, де на кінець звітного періоду ТОВ УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО має необоротних та оборотних активів на 15 181, 9 тисяч, з них 6.4 тисячі грошовими коштами, а на кінець звітного періоду пасиви на 16 421, 6 тис.
Про, що свідчить неоплатність Боржника та неспроможність наявним активом погасити свій пасив на 1 239, 7 тисяч.
Згідно звіту про фінансові результати за півріччя 2022 року, підприємство спрацювало в збиток в - 2 209, 9 тисяч.
У зв`язку з чим, за результатами аналізу та вивчення наданих документів, встановлено неможливість самостійно без сторонньої фінансової допомоги здійснювати свою діяльність. Боржник починаючи з грудня 2021 року нарощував свої борги та станом на 02.02.2022 року має наслідки неплатоспроможності, що підтверджується поданою колишнім керівником ОСОБА_3 фінансовою звітністю за перше півріччя 2022 року.
Керівник був обізнаний про збитковість підприємства ще з грудня 2021 року та з червня 2022 року; збитковий результат діяльності підприємства за півріччя 2022 року.
Оборотний актив в 70 % з суми 15 181, 9 тисяч, це зазначена дебіторська заборгованість підприємства в 13 682, 3 тис., за відсутності доказів її ліквідності не може бути доказом активом Боржника.
Дебіторська заборгованість Боржника є сума 196 тисяч, яка згідно матеріалів судових справ відступлена ТОВ Енергетичний спектор та не належить Боржнику, у зв`язку з чим, наявність ліквідної дебіторської заборгованості Боржника не доведено її обсяг у 13 682, 3 тис.
З урахуванням недоведеної дебіторської заборгованості в 13 682, 3 тис., її в активі 15 181, 9 тис., який все одно не покриває пасив 16 421, 6 тис.
Колишній керівник ОСОБА_3 , починаючи з 02.02.2022 року в порушення ст. 34 КУзПБ не звернулась з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО Код ЄДРПОУ: 44322584, натомість була обізнана про фінансову ситуацію підприємства. Нарощування заборгованості у підприємства відбулось саме за період керівництва Боржником саме ОСОБА_3 перед всіма кредиторами у справі.
Колишнім керівником ОСОБА_3 не надано докази на спростування обставин виникнення неплатоспроможності в період її керування, та належних доказів відсутності у неї зобов`язань звернутись до суду.
Також, доказів спростування дати неплатоспроможності не надає, пояснити нічого детально про діяльність Боржника не може, однак підтверджує, що гроші за керівництво отримувала.
Відповідно до відомостей, які містяться у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань № 251166825042 від 07.07.2022 року колишнім керівником боржника ТОВ УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО Код ЄДРПОУ: 44322584 є ОСОБА_3 до 04.08.2022 року.
Саме за час керівництва ОСОБА_3 отримувалась фінансова допомога на підприємство з грудня 2021 року, які вона постійно повертала, саме ОСОБА_3 , подавала та підписувала збиткову фінансову звідність за півріччя 2022 року, та мала пів року на звернення з заявою про банкрутство в порядку ст. 34 КУзПБ.
Крім того, 30.06.2022 зафіксованою неплатоспроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю за перше півріччя 2022 року поданою ОСОБА_3 де на кінець звітного періоду ТОВ УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО має необоротних та оборотних активів на 15 181, 9 тисяч, з них 6.4 тисячі грошовими коштами, а на кінець звітного періоду пасиви на 16 421, 6 тис.
Про, що свідчить неоплатність Боржника та неспроможність наявним активом погасити свій пасив на 1 239, 7 тисяч., а згідно матеріалів справи та поданої уточненої заяви про покладення солідарної відповідальності на керівників, станом на 30.06.2022 року заборгованість перед 6 кредиторами у справі складала, на суму 2 223 117, 23, а саме: 1 - 31.12.2021 - ТОВ Комерційна фірма Сантос - 450 032, 85; 2. - 02.02.2022 - ДП НЕПТУН+ - 33 573, 92.; 3. - 18.02.2022 - ПАТ Інститут розвитку передових технологій - 20 650; 4. - лютого 2022 - ТОВ ВКП ЮВІС - 126 948, 14; 5. - 28.03.2022 - ТОВ-фірма ДУЕТ ЛТД - 31023; 6. - 31.03.2022 - ТОВ ЕЛЕКТРОТРЕЙДІНГ ГРУП - 1 560 889, 32. Всього: 2 223 117, 23.
При наявності грошових коштів на рахунках підприємства 6.4 тисячі гривен, що підтверджується фінансовою звітністю, додаткових зобов`язань на 16 421, 6 тис., та активу з урахуванням не підтвердженої ліквідності дебіторської заборгованості в 13 682, 3 тис.
У зв`язку з чим, ОСОБА_3 повинна була в порядку ст. 34 КУзПБ звернутися у місячний строк до 31.07.2022 року з заявою про банкрутство свого підприємства, однак 04.08.2022 року, звільнилась, що не звільняє її від відповідальності, адже строк встановлений КУзПБ сплинув за 5 днів раніше.
Нарощування заборгованості у підприємства відбулось саме за період керівництва Боржником саме ОСОБА_3 перед всіма кредиторами у справі. Обставини поважності причин не звернення ОСОБА_3 , матеріали справи не містить, при цьому слід зауважити, що обставини відсутності коштів у Боржника на сплату судового збору за заяву на порушення провадження у справі про банкрутство та авансування винагороди арбітражного керуючого не є поважними. Окрім цього, відповідно до аналізу кредиторської заборгованості Боржника та продовження його діяльності у березні, квітні, серпня, а на сам це балансування електроенергії у ПАТ НЕК Укренерго на суму майже 2 мільйони та у ТОВ ЕЛЕКТРОТРЕЙДІНГ ГРУП на суму 1,7 мільйони не позбавляли можливості керівника та підприємство здійснювати продаж та балансування електричної енергії з нарощуванням заборгованості, в свою чергу не позбавляло можливості керівника ОСОБА_3 звернутись з заявою про порушення провадження з банкрутства підприємства, за наявності добросовісного ведення діяльності керівником та ознак неплатоспроможності підприємства.
Обставини не звернення керівників ТОВ УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО Код ЄДРПОУ: 44322584, колишнього ОСОБА_3 та теперішнього ОСОБА_2 , про що зазначав Верховний суд у постанові у даній справі від 09.04.2022 року, як такі обов`язкові до встановлення, розкриті кредитором та надані письмові пояснення.
Щодо застосування п. 1 - 6 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ у справі.
Відповідно до позиції Верховного суду у даній справі викладеної у постанові від 09.04.2024 року, суд зазначив про таке: 8.17. Розділ Прикінцеві та перехідні положення КУзПБ було доповнено пунктом 1 - 6 згідно із Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань провадження та застосування процедур банкрутства у період дії воєнного стану № 3249-IX від 13.07.2023, що набрав чинності з 29.07.2023.
Цим пунктом, зокрема, установлено, що тимчасово, під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, а також протягом шести місяців після його припинення чи скасування не застосовується відповідальність, передбачена частиною шостою статті 34 цього Кодексу, до органів управління боржника, якщо боржник не звернувся до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у випадках, передбачених цим Кодексом, внаслідок збройної агресії проти України, у тому числі через перебування єдиного майнового комплексу боржника на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованих територій.
У застосуванні наведених положень пункту 1 - 6 розділу Прикінцеві та перехідні положення КУзПБ суд виходить з того, що попри набрання чинності лише з 29.07.2023 внесених в КУзПБ відповідних змін (пункт 8.17), положення цього пункту мають ретроспективну дію, поширюючись на всі передбачені цією нормою правовідносини та випадки стосовно відкриття провадження у справі про банкрутство.
Вказаною постановою Верховний суд роз`яснив порядок застосування п. 1 - 6 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ у справі, та зазначив на обов`язковість дослідження обставин виливу воєнного стану веденого Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 № 2102-IX, що неодноразово продовжувався, зокрема згідно із Указом Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні від 05.02.2024 № 49/2024 (Указ затверджено Законом № 3564-IX від 06.02.2024) на діяльність Боржника та обставини не звернення керівників з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство в порядку ст. 34 КУзПБ, а саме відповідно до п 8.18 постанови Верховного суду від 09.04.2024 року у даній справи, суд зазначив, що 8.18. У застосуванні наведених положень пункту 1 - 6 розділу Прикінцеві та перехідні положення КУзПБ суд виходить з того, що попри набрання чинності лише з 29.07.2023 внесених в КУзПБ відповідних змін (пункт 8.17), положення цього пункту мають ретроспективну дію, поширюючись на всі передбачені цією нормою правовідносини та випадки стосовно відкриття провадження у справі про банкрутство.
Тобто норми пункту 1 - 6 розділу Прикінцеві та перехідні положення КУзПБ містять окреме застереження стосовно порядку та дії в часі цієї норми.
А тому заборони та обмеження згідно з пунктом 1 - 6 розділу Прикінцеві та перехідні положення КУзПБ поширюється і на ті правовідносини та випадки, що мали місце до набрання чинності з 29.07.2023 відповідною нормою, оскільки передбачені цією нормою обставини/події (початок збройної агресії проти України, перебування єдиного майнового комплексу боржника на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях відповідно до визначеного законом переліку тощо), як причини, за яких боржник не звернувся до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі, настали до моменту врегулювання цих правовідносин відповідним Законом з 29.07.2023.
У наведених висновках Суд звертається до висновків Верховного Суду сформульованих в постановах від 03.10.2023 у справі № 913/101/23, від 06.12.2023 у справі № 923/140/22 та від 13.02.2024 у справі № 911/2237/22.
Загальні правила для солідарної відповідальності виконавчих органів (керівника) юридичної особи за зобов`язаннями юридичної особи випливають з положень частини першої статті 92 Цивільного кодексу України (тут і далі в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин - подання Кредитором 27.03.2023 заяви про покладення солідарної відповідальності у цій справі, пункт 1.3, далі - ЦК України), згідно з якими юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Солідарна відповідальність відповідних органів управління юридичної особи прямо визначена положеннями частини четвертої статті 92 цього Кодексу, згідно з якими, якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов`язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.
Водночас особливі підстави та порядок покладення солідарної відповідальності на органи управління юридичної особи (на одноосібний або колективний орган) визначені спеціальними нормами, до яких належать, зокрема норми КУзПБ.
Відповідно до положень абзацу першого частини шостої статті 34 КУзПБ (Заява про відкриття провадження у справі про банкрутство в її редакції до набрання з 15.04.2023 змін в цей Кодекс - чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин - подання Кредитором 27.03.2023 заяви про покладення солідарної відповідальності у цій справі, пункт 1.3) законодавець встановлює умови, за яких у боржника виникає обов`язок звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі, а саме: боржник зобов`язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
У разі порушення цих вимог, яке допущене керівником боржника, він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення керівником боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначеної особи.
Солідарна відповідальність керівника боржника - це вид спеціальної цивільно та господарсько-правової відповідальності, відповідно до якої при здійсненні провадження у справі про банкрутство керівник боржника, який не звернувся до господарського суду у місячний термін у разі наявності загрози неплатоспроможності, підлягає притягненню до солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів відповідно до заяви кредитора, після виявлення такого порушення ухвалою господарського суду (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.03.2021 у справі № 910/3191/20, від 15.06.2021 у справі № 910/2971/20, від 14.09.2021 у справі № 902/1023/19).
Будь-яких інших підстав для притягнення до солідарної відповідальності положення КУзПБ не передбачають.
У цих висновках Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 31.03.2021 у справі № 910/3191/20 (пункт 37).
Щодо правил покладення солідарної відповідальності на керівника боржника за частиною шостою статті 34 КУзПБ, то суд зазначає наступне.
Обов`язок керівника щодо звернення до суду із заявою про банкрутство виникає у момент, коли добросовісний та сумлінний керівник, який перебуває у подібних обставинах, у рамках стандартної управлінської практики, враховуючи масштаб діяльності боржника, мав об`єктивно визначити наявність факту загрози неплатоспроможності останнього.
Бездіяльність керівника, який ухиляється від виконання покладеного на нього КУзПБ обов`язку щодо подання заяви боржника про власне банкрутство, є протиправною, винною, спричинює майнові втрати кредиторів і публічно-правових утворень, порушує як приватні інтереси суб`єктів цивільних правовідносин так і публічні інтереси держави. Аналогічні висновки наведені в постановах Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 904/76/21, від 06.10.2022 у справі № 903/988/20.
За змістом наведених норм суб`єкт солідарної відповідальності пов`язується з особою керівника Боржника (як одноосібного органу управління), а з набранням чинності з 15.04.2023 змін, що були внесені Законом України № 2971-IX від 20.03.2023 в положення частини шостої статті 34 КУзПБ, - з органами управління боржника (які можуть бути як одноосібним, так і колективним органом управління).
Крім цього суб`єктом солідарної відповідальності (одноосібним або колективним) також може бути особа (особи), що за законом, статутом, рішенням власників тощо виконує обов`язки керівника (органів управління) та, відповідно, діє від імені Боржника у правовідносинах з третіми особами. При цьому належний суб`єкт солідарної відповідальності у справі про банкрутство за правилами частини шостої статті 34 КУзПБ визначається тією особою (особами), яка була або одноосібним керівником, або які були у складі колегіального органу управління як на момент виникнення обставин загрози неплатоспроможності боржника, так і протягом періоду, коли ці обставини залишались незмінними стосовно боржника, зокрема, до моменту, коли справа про банкрутство була ініційована кредитором (або боржником з порушенням встановленого частиною шостою статті 34 КУзПБ місячного строку).
Наведений висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, сформульованим в постанові від 04.07.2023 у справі № 911/293/21 (911/682/22) (пункт 7.8), згідно з яким у разі, якщо суди, досліджуючи обставини справи по банкрутство, встановлять, що обставини загрози неплатоспроможності юридичної особи тривали певний час (більше одного місяця), протягом цього часу керівника боржника було замінено на іншого, або ці заміни відбувались неодноразово, а повноваження кожного із призначених керівників юридичної особи, що весь цей час перебувала в стані загрози неплатоспроможності, тривали більше одного місяця й жодний із них, після спливу, зокрема місяця перебування на посаді керівника юридичної особи, не подав до суду заяви боржника про банкрутство, то це є підставою для встановлення судом порушення положень абзацу першого частини шостої статті 34 КУзПБ щодо кожного із відповідних керівників як передумови для покладення солідарної відповідальності.
При цьому, тлумачення змісту частини шостої статті 34 КУзПБ свідчить, що суб`єктом солідарної відповідальності є в тому числі колишній керівник, оскільки наведена норма не містить жодних обмежень покладення такої відповідальності на керівника боржника, повноваження якого на час відкриття/здійснення провадження у справі про банкрутство припинились.
У цьому висновку Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, сформульованої в постанові від 09.06.2022 у справі № 904/76/21 (пункт 60), на висновки в якій послався скаржник (пункт 6.1).
Водночас суд зауважує, що оскільки положення частини шостої статті 34 КУзПБ пов`язують виникнення обов`язку у керівника (органів управління) звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі з виникненням/настанням обставин загрози неплатоспроможності боржника, то до солідарної відповідальності не може бути притягнений той колишній керівник (органи управління боржника), повноваження якого (яких) припинились до/на момент виникнення/настання обставин загрози неплатоспроможності боржника у розумінні частини шостої статті 34 КУзПБ.
Цей висновок узгоджується із наведеними висновками як в постанові від 09.06.2022 у справі № 904/76/21 (пункт 8.8), так і в постанові від 04.07.2023 у справі № 911/293/21 (911/682/22) (пункти 8.6, 8.7 цієї постанови).
Щодо загрози неплатоспроможності боржника, її встановлення, моменту з якого обчислюється строк на звернення керівника боржника до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство суд зазначає про таке.
Поняття неплатоспроможності боржника розкрито в абзаці тринадцятому статті 1 КУзПБ, за яким це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.
За частиною шостою статті 34 КУзПБ загроза неплатоспроможності настає у разі якщо задоволення вимог одного кредитора або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.
Тобто загроза неплатоспроможності виникає з моменту коли задоволення вимог кредитора (-ів) призводить до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.
Тож, умовами для встановлення щодо боржника факту загрози неплатоспроможності є одночасна наявність таких юридичних фактів:
- існування у боржника щонайменше перед двома кредиторами грошових зобов`язань, строк виконання яких настав та визначається за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо);
- розмір всіх активів боржника є меншим, ніж сумарний розмір грошових зобов`язань перед всіма кредиторами боржника, строк виконання яких настав за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо). Тобто такий майновий стан боржника за всіма його показниками (основними фондами, дебіторською заборгованістю, строк виконання зобов`язань щодо якої настав, тощо), який за оцінкою сукупної вартості всіх його активів очевидно не здатний забезпечити задоволення вимог виконання зобов`язань перед всіма кредиторами, строк виконання яких настав, ні у добровільному, ні у передбаченому законом примусовому порядку.
З урахуванням наведеного, обчислення визначеного абзацом першим частини шостої статті 34 КУзПБ місячного строку для реалізації боржником обов`язку звернутись до суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі загрози неплатоспроможності починається з того моменту, коли за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини між кредитором (кредиторами) та боржником (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо), одночасно має місце: факт настання строку виконання боржником грошових зобов`язань щонайменше перед двома його кредиторами разом із фактом перевищення в той самий момент (звітний період) сумарного розміру цих зобов`язань над розміром всіх активів боржника, які в сукупності і свідчать про ознаки загрози неплатоспроможності боржника (висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 910/2971/20 та від 14.09.2021 у справі № 902/1023/19, від 09.06.2022 у справі № 904/76/21).
У висновках суд звертає увагу на особливості притягнення до солідарної відповідальності в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 № 2102-IX, що неодноразово продовжувався, зокрема згідно із Указом Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні від 05.02.2024 № 49/2024 (Указ затверджено Законом № 3564-IX від 06.02.2024).
Розділ Прикінцеві та перехідні положення КУзПБ було доповнено пунктом 1 - 6 згідно із Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань провадження та застосування процедур банкрутства у період дії воєнного стану № 3249-IX від 13.07.2023, що набрав чинності з 29.07.2023.
Цим пунктом, зокрема, установлено, що тимчасово, під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, а також протягом шести місяців після його припинення чи скасування не застосовується відповідальність, передбачена частиною шостою статті 34 цього Кодексу, до органів управління боржника, якщо боржник не звернувся до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у випадках, передбачених цим Кодексом, внаслідок збройної агресії проти України, у тому числі через перебування єдиного майнового комплексу боржника на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованих територій.
У застосуванні наведених положень пункту 1 - 6 розділу Прикінцеві та перехідні положення КУзПБ суд виходить з того, що попри набрання чинності лише з 29.07.2023 внесених в КУзПБ відповідних змін (пункт 8.17), положення цього пункту мають ретроспективну дію, поширюючись на всі передбачені цією нормою правовідносини та випадки стосовно відкриття провадження у справі про банкрутство.
Тобто норми пункту 1 - 6 розділу Прикінцеві та перехідні положення КУзПБ містять окреме застереження стосовно порядку та дії в часі цієї норми.
А тому заборони та обмеження згідно з пунктом 1 - 6 розділу Прикінцеві та перехідні положення КУзПБ поширюється і на ті правовідносини та випадки, що мали місце до набрання чинності з 29.07.2023 відповідною нормою, оскільки передбачені цією нормою обставини/події (початок збройної агресії проти України, перебування єдиного майнового комплексу боржника на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях відповідно до визначеного законом переліку тощо), як причини, за яких боржник не звернувся до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі, настали до моменту врегулювання цих правовідносин відповідним Законом з 29.07.2023.
У наведених висновках суд звертається до висновків Верховного Суду сформульованих в постановах від 03.10.2023 у справі № 913/101/23, від 06.12.2023 у справі № 923/140/22 та від 13.02.2024 у справі № 911/2237/22.
Суд дійшов до висновку, що заява належним чином обґрунтована, в матеріалах справи наявні належні докази.
За таких обставин, заяву ТОВ ЕЛЕКТРОТРЕЙДІНГ ГРУП від 20.03.2023 (вх. № 7080/08-08/23 від 04.04.2023) слід задовольнити. Визнати порушеними керівником боржника ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ; місце реєстрації: АДРЕСА_3 ) та колишнім керівником боржника ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ; АДРЕСА_4 ) строків подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО (вул. Перемоги, буд. 131-В, м. Запоріжжя, 69005, код ЄДРПОУ 44322584) за наявністю ознак неплатоспроможності боржника.
Технічна фіксація здійснювалась за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку: vkz.court.gov.ua.
Керуючись ст. ст. 1, 2, 34 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 3, 12, 197, 232-235, 255 ГПК України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву ТОВ ЕЛЕКТРОТРЕЙДІНГ ГРУП від 20.03.2023 (вх. № 7080/08-08/23 від 04.04.2023) задовольнити.
Визнати порушеними керівником боржника ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ; місце реєстрації: АДРЕСА_3 ) та колишнім керівником боржника ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ; АДРЕСА_4 ) строків подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю УКРПОСТАЧ ЕНЕРГО (вул. Перемоги, буд. 131-В, м. Запоріжжя, 69005, код ЄДРПОУ 44322584) за наявністю ознак неплатоспроможності боржника.
Копію ухвали направити кредиторам, розпоряднику майна, боржнику, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (до електронного кабінету/електронною поштою/поштовим зв`язком).
Розмістити повний текст ухвали на сайті господарського суду Запорізької області (https://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/gromadyanam/advert/).
Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали, відповідно до ст. 233 ГПК України, складено 25.10.2024.
Суддя Володимир ЧЕРКАСЬКИЙ
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 20.08.2024 |
Оприлюднено | 28.10.2024 |
Номер документу | 122568266 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи про банкрутство, з них: інші вимоги до боржника |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Черкаський В.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні