Повістка

від 21.10.2024 по справі 908/2196/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 22/145/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2024 Справа № 908/2196/24

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя господарського суду Запорізької області Зінченко Н.Г., при секретарі судового засідання Батрак М.В., розглянувши матеріали заяви вих. № б/н, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 08.10.2024, (вх. № 19819/08-08/24 від 08.10.2024) Акціонерного товариства «ХАРКІВСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНО-КОНСТРУКТОРСЬКИЙ ІНСТИТУТ «ЕНЕРГОПРОЕКТ», м. Харків про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/2196/24

за позовом: Акціонерного товариства «ХАРКІВСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНО-КОНСТРУКТОРСЬКИЙ ІНСТИТУТ «ЕНЕРГОПРОЕКТ», (61005, м. Харків, проспект Героїв Харкова, буд. 10/12)

до відповідача: Акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ЕНЕРГОАТОМ» в особі Філії ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ «ЗАПОРІЗЬКА АТОМНА ЕЛЕКТРИЧНА СТАНЦІЯ» АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ЕНЕРГОАТОМ», (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3)

про стягнення 27462,02 грн.

За участю представників сторін:

від позивача (заявника) Барчук А.В, на підставі Ордеру на надання правничої допомоги серія АХ № 1207445 від 05.09.2024, (в режимі відеоконференції);

від відповідача Погосян С.Г., на підставі Виписки з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, (в режимі відеоконференції);

УСТАНОВИВ

Господарським судом Запорізької області розглядалася справа № 908/2196/24 за позовом Акціонерного товариства «ХАРКІВСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНО-КОНСТРУКТОРСЬКИЙ ІНСТИТУТ «ЕНЕРГОПРОЕКТ» до Акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ЕНЕРГОАТОМ» в особі Філії ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ «ЗАПОРІЗЬКА АТОМНА ЕЛЕКТРИЧНА СТАНЦІЯ» АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ЕНЕРГОАТОМ» про стягнення 21000 грн. 00 коп. основного боргу, 1398 грн. 71 коп. 3 % річних за період прострочення з 03 березня 2022 року по 19 серпня 2024 року включно, 5063 грн. 31 коп. інфляційні нарахування за період прострочення по липень 2024 року включно.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2196/24, справі присвоєно номер провадження справи 4/145/24, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.09.2024 розгляд справи № 908/2196/24 по суті призначено в судовому засіданні на 03.10.2024.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 03.10.2024 у справі № 908/2196/24 позов задоволено повністю. Стягнуто з Акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ЕНЕРГОАТОМ» в особі Філії «ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ «ЗАПОРІЗЬКА АТОМНА ЕЛЕКТРИЧНА СТАНЦІЯ» АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ЕНЕРГОАТОМ» на користь Акціонерного товариства «ХАРКІВСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНО-КОНСТРУКТОРСЬКИЙ ІНСТИТУТ «ЕНЕРГОПРОЕКТ» 21000 грн. 00 коп. основного боргу, 1398 грн. 71 коп. 3 % річних, 5063 грн. 31 коп. інфляційних втрат, 2422 грн. 40 коп. судового збору.

В судовому засіданні 03.10.2024 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення у справі № 908/2196/24.

Повне судове рішення у справі № 908/2196/24 складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано 08.10.2024.

08.10.2024 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду Запорізької області надійшла заяви вих. № б/н, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 08.10.2024, (вх. № 19819/08-08/24 від 08.10.2024) Акціонерного товариства «ХАРКІВСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНО-КОНСТРУКТОРСЬКИЙ ІНСТИТУТ «ЕНЕРГОПРОЕКТ», м. Харків про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/2196/24, якою заявник просить суд ухвалити у справі № 908/2196/24 додаткове рішення яким стягнути з Акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ЕНЕРГОАТОМ» в особі Філії «ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ «ЗАПОРІЗЬКА АТОМНА ЕЛЕКТРИЧНА СТАНЦІЯ» АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ЕНЕРГОАТОМ» на його користь 4000,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі № 908/2196/24 та 1514,00 грн. судових витрат, пов`язаних із вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи № 908/2196/24.

Згідно з Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.10.2024 у зв`язку із перебуванням головуючого судді у справі Ярешко О.В. з 09.10.204 по 10.10.2024 та з 14.10.2024 по 18.10.2024 на навчанні заяву про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/2196/24 передано на розгляд судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.10.2024 прийнято до розгляду заяву Акціонерного товариства «ХАРКІВСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНО-КОНСТРУКТОРСЬКИЙ ІНСТИТУТ «ЕНЕРГОПРОЕКТ», м. Харків про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/2196/24, судове засідання призначено на 21.10.2024.

В судове засідання 21.10.2024 з`явилися представники позивача (заявника) і відповідача. Судове засідання проводилося в режимі відеоконференції з використанням системи відеоконференцзв`язку vkz.court.gov.ua.

До системи відеоконференцзв`язку 21.10.2024 приєдналися представники позивача (заявника) і відповідача.

З урахуванням викладеного, в судовому засіданні 21.10.2024 заяву про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/2196/24 розглянуто, проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Відповідно до ч. 4 ст. 233 ГПК України дану ухвалу постановлено за результатами оцінки доказів, поданих учасниками справи та долучених судом до матеріалів справи.

14.10.2024 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду від відповідача надійшли Заперечення на заяву позивача щодо ухвалення додаткового рішення у справі № 908/2196/24 (вх. № 20128/08-08/24 від 14.10.2024), в яких відповідач заперечує проти покладення на нього судових витрат на правничу допомогу адвоката у заявленій позивачем сумі (4000,00 грн.), оскільки вважає такі витрати значно завищеними і неспіврозмірними із складністю і фактичними обставинами справи та витраченим адвокатом часом на надання правничої допомоги у цій справі. Мотивуючи свої заперечення, відповідач зазначає, що правовідносини сторін у даній справі врегульовані договором про надання послуг, предметом розгляду у справі були вимоги про стягнення 21000,00 грн. основного боргу, 1398,71 грн. 3 % річних і 5063,31 грн. інфляційних нарахувань, отже спір у справі № 908/2196/24 не є складним для кваліфікованого адвоката. Крім того, адвокатом Барчук А.В. надається правова допомога у інших аналогічних справах між тими ж самими сторонами, що спрощує для адвоката надання правничої допомоги. Також відповідач зазначає, що матеріали справи не містять розрахункових документів, які б підтверджували факт перерахування позивачем адвокату гонорару за надану правничу допомогу. Водночас, витрати на правничу допомогу мають бути фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим. Отже, відповідач вважає, що понесені позивачем витрати на надання правничої допомоги у заявленому позивачем розмірі (4000,00 грн.) не підтверджені належними і достатніми доказами. Стосовно інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, які заявлені позивачем до стягнення у розмірі 1514,00 грн., то відповідач зазначає, що в попередньому орієнтовному розрахунку судових витрат такі витрати позивачем не заявлялися. Крім того, відповідач вважає, що позивачем недоведено необхідності і неминучості понесення таких витрат, оскілки надання суду оригіналів витребуваних документів не обов`язково потребувало направлення у відрядження до господарського суду Запорізької області водія Куліша В.В. Відтак, заявлені позивачем витрати, пов`язані з вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, на думку відповідача, є очевидно необґрунтованими та недоведеними.

Суд, дослідивши заяву Акціонерного товариства «ХАРКІВСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНО-КОНСТРУКТОРСЬКИЙ ІНСТИТУТ «ЕНЕРГОПРОЕКТ» про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/2196/24 щодо стягнення витрат на правничу допомогу та інших витрат, пов`язаних з вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, вважає за можливе її задовольнити повністю, у зв`язку з наступним.

Приписами пункту 3 частини 1 статті 244 ГПК України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 2 статті 244 ГПК України передбачено, що заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Положеннями частини 3 статті 244 ГПК України, зокрема, визначено, що додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частинами 1, 2 ст. 124 ГПК України унормовано, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності.

Як вбачається з матеріалів справи, у позовній заяві позивач зазначив, що попередній (орієнтовний) розмір судових витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції становить 4000,00 грн.

В поданій заяві про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/2196/24 заявник зазначає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 4000,00 грн., а також розмір інших витрат, пов`язаних з вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, становить 1514,00 грн. та просить стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу і інші витрати, пов`язані з вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, в зазначених сумах.

Згідно з ч. 4 ст. 124 ГПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до частини 1, 2 ч. 2 статті 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (п. 4 ст. 126 ГПК України).

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач проти покладення на нього витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 4000,00 грн. заперечив, вважає заявлену позивачем до стягнення суму витрат на оплату правової допомоги адвоката не доведеною, занадто завищеною та не співмірною суті спору та складності справи. Стосовно інших витрат, пов`язаних з вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, в розмірі 1514,00 грн., то відповідач вважає такі витрати необґрунтованими та недоведеними.

Положеннями частини 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Рішення господарського суду Запорізької області у справі № 908/2178/23 ухвалено 03.10.2024.

В судовому засіданні 03.10.2024 в судових дебатах представником позивача усно заявлено суду, що докази понесення судових витрат на правничу допомогу та інших витрат, пов`язаних з вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, будуть надані позивачем суду у відповідності до ч. 8 ст. 129 ГПК України протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

У встановлений ч. 8 ст. 129 ГПК України строк позивач звернувся до господарського суду з заявою про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у справі № 908/2196/24 в розмірі 4000,00 грн. та інших витрат, пов`язаних з вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, в розмірі 1541,00 грн.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Зі змісту ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивач надав суду наступні документи: Договір про надання правової допомоги № 04-22 від 05.08.2022, укладений між позивачем (Клієнт) та адвокатом Барчук Алєсею Вікторівною; Додаткові угоди № 1 від 05.12.2022, № 2 від 21.08.2023 і № 3 від 29.12.2023 до Договору про надання правової допомоги № 04-22 від 05.08.2022; протокол погодження розміру гонорару адвоката за надання правничої допомоги за договором № 014-22 від 05.08.2022 у спорі з Акціонерним товариством «НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ЕНЕРГОАТОМ» за договором про надання послуг № 10708/16/3-121-08-16-03920 від 23.09.2016; Акт № 21 від 04.10.2024 про надання правничої допомоги (виконаних робіт) до Договору про надання правової допомоги № 04-22 від 05.08.2022 на загальну суму 4000,00 грн., в якому викладено детальний опис виконаних робіт та який підписано позивачем в особі Генерального директора Олександра Гречки та адвокатом Алєсею Барчук.

Відповідно до п. 1 Договору про надання правової допомоги № 04-22 від 05.08.2022 Адвокат зобов`язався здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги Клієнту, а Клієнт зобов`язався оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Розмір гонорару за надання правничої допомоги за цим договором за встановлюється в розмірі, що визначається за домовленістю сторін. Суми гонорару зазначаються в актах про надання правничої допомоги. В акті про надання правничої допомоги вказується перелік наданої правничої допомоги з ідентифікацією та її вартість. Оплата підлягає перерахуванню клієнтом у безготівковій формі протягом 20 календарних днів з моменту підписання акту про надання правничої (п., п. 9.1, 9.2, 9.3 договору).

Додатковою угодою № 3 від 29.12.2023 встановлено строк дії цього договору до 31.12.2024.

Сторонами договору підписано Протокол від 19.08.2024 погодження розміру гонорару адвоката за надання правничої допомоги за договором № 04-22 від 05.08.2022. Сторони погодили, що в рамках цього договору, адвокат надає правничу допомогу Клієнту в спорі з Акціонерним товариством «НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ЕНЕРГОАТОМ» про стягнення заборгованості з за договором про надання послуг № 10708/16/3-121-08-16-03920 від 23.09.2016. Гонорар адвоката за правничу допомогу в спорі в суді першої інстанції є фіксованим у розмірі 4000,00 грн.

Повноваження Барчук А.В. як адвоката у даній справі підтверджуються Свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 1083 від 21.10.2011.

На підставі Договору про надання правової допомоги № 04-22 від 05.08.2022 адвокатом виписано Ордер серії АХ № 1207445 від 05.09.2024 на надання правничої допомоги позивачу.

04.10.2024 позивач та адвокат Барчук А.В. підписали Акт № 21 від 04.10.2024 про надання правничої допомоги (виконаних робіт) до Договору про надання правової допомоги № 04-22 від 05.08.2022, згідно якого адвокатом надано Клієнту правничу допомогу, а саме: представництво інтересів Клієнта в господарському судочинстві в справі № 908/2196/24 (підготовка позовної заяви про стягнення коштів із розрахунком стягуваних сум; підготовка та подання відповіді на відзив; участь у судовому засіданні безпосередньо в залі суду 03.10.2024). Гонорар (винагорода) адвоката за надання правничої допомоги складає 4000,00 грн. Претензій щодо обсягу та якості виконаних робіт (наданих послуг) Клієнт до адвоката не має.

Матеріали справи № 908/2196/24 свідчать, що позовна заява подавалася до Господарського суду Запорізької області через систему «Електронний суд» ЄСІТС за підписом директора АТ «ХАРКІВСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНО-КОНСТРУКТОРСЬКИЙ ІНСТИТУТ «ЕНЕРГОПРОЕКТ» Гречки О.М., відповідь на відзив на позовну заяву подавалася через систему «Електронний суд» ЄСІТС за підписом адвоката Барчук А.В., заява про стягнення витрат на правничу допомогу від імені позивача складена та підписана також адвокатом Барчук А.В. та подана до Господарського суду Запорізької області через систему «Електронний суд» ЄСІТС. В судовому засіданні 03.10.2024 приймав участь представник позивача адвокат Барчук А.В.

Докази проведення позивачем (Клієнтом) оплати за надані правничі послуги станом на час винесення судом додаткового рішення матеріали справи не містять.

Разом із тим, відповідно до усталеної практики вирішення господарських спорів, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. (Висновок Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, викладений в абз. 3 п. 6.5. постанови від 03.10.2019 по справі № 922/445/19).

Наведеним спростовуються доводи АТ «НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ЕНЕРГОАТОМ» щодо того, що відсутність фактичного проведення оплати наданої правничої допомогу унеможливлює її стягнення з відповідача на користь позивача.

Суд зазначає, що критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У додатковій постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 916/1777/19 зазначено, що вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі «Баришевський проти України"» від 26.02.2015, п.,п. 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Пунктом 9 частини першої статті 1 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

За змістом частини третьої статті 237 ЦК України однією з підстав виникнення представництва є договір.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» як «форма винагороди адвоката», але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Разом із тим, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Отже, дослідивши зміст наданої адвокатом Барчук А.В. професійної правничої допомоги, про яку зазначено в Акті № 21 від 04.10.2024 про надання правничої допомоги (виконаних робіт) до Договору про надання правової допомоги № 04-22 від 05.08.2022, суд вважає, що такий зміст наданої правничої допомоги в цілому відповідає умовам Договору про надання правової допомоги № 04-22 від 05.08.2022, при цьому суд виходить з того, що враховуючи конкретні обставини справи, адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту.

У додатковій постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 916/1777/19 зазначено, що вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18.

Суд зазначає, що сторонами в Договорі про надання правової допомоги № 04-22 від 05.08.2022 визначено розмір гонорару в фіксованій сумі 4000,00 грн.

Адвокатом надані позивачу послуги, про які зазначено в Акті № 21 від 04.10.2024 про надання правничої допомоги (виконаних робіт). Суд вважає суму гонорару співмірною зі складністю справи та виконаних адвокатом роботам (наданим послугам), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також ціною позову.

Суд враховує, що спір виник саме внаслідок дій відповідача, яким не виконано зобов`язання за договором про надання послуг № 10708/16/3-121-08-16-03920 від 23.09.2016, що стало підставою для звернення до суду. Крім того, відповідач, не визнаючи позов та формально заперечуючи проти його задоволення, позбавив себе можливості на понесення судових витрат у меншому розмірі (50 % сплаченого судового збору).

Надані позивачем докази в їх сукупності підтверджують наявність підстав для відшкодування йому судом витрат на професійну правничу допомогу за рахунок відповідача, оскільки їх розмір відповідно до статті 74 ГПК України доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Таким чином, з відповідача на користь позивача стягується 4000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Стосовно стягнення з відповідача на користь позивача 1514,00 грн. судових витрат, пов`язаних із вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи № 908/2196/24, то з цього приводу суд зазначає наступне.

Статтею 123 ГПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Стаття 128 ГПК України унормовує, що особа, яка надала доказ на вимогу суду, має право вимагати виплати грошової компенсації своїх витрат, пов`язаних із наданням такого доказу. Розмір грошової компенсації визначає суд на підставі поданих такою особою доказів здійснення відповідних витрат. Розмір витрат, пов`язаних з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. У випадках, коли сума витрат пов`язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, повністю не була сплачена учасниками справи попередньо або в порядку забезпечення судових витрат, суд стягує ці суми зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом. Граничний розмір компенсації витрат, пов`язаних з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов`язаних з розглядом цивільних, адміністративних та господарських справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» встановлено, що витрати, пов`язані з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, не можуть перевищувати 50 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за сукупність дій, необхідних для розгляду справи.

Станом на 21.10.2024 50 % розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1514,00 грн.

Таким чином, сплачена позивачем сума витрат, пов`язаних з вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи не може перевищувати зазначеної суми.

Як зазначає позивач, ухвалою суду від 05.09.2024 у справі № 908/2196/24 задоволено частково клопотання АТ «НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ЕНЕРГОАТОМ» про витребування оригіналів письмових доказів та витребувано у АТ «ХАРКІВСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНО-КОНСТРУКТОРСЬКИЙ ІНСТИТУТ «ЕНЕРГОПРОЕКТ» для огляду оригінали доказів, копії яких долучено до позовної заяви, а саме: договір надання послуг № 10708/16/3-121-08-16-03920 від 23.09.2016 з додатками, додаткові угоди №№ 1 - 10 до договору № 10708/16/3-121-08-16-03920 від 23.09.2016 з додатками, акти здачі-приймання наданих послуг № 19 від 31.01.2022, № 20 від 28.07.2022.

Ухвалою суду від 09.09.2024 позивачу роз`яснено, що витребувані ухвалою суду від 05.09.2024 оригінали письмових доказів необхідно надати для огляду в призначеному судовому засіданні 03.10.2024 о/об 11 год. 30 хв. Явка учасників визнана обов`язковою.

Задля організації доставки оригіналів документів позивачем було відряджено водія ОСОБА_1 до міста Запоріжжя, якому дозволено вибуття на службовому автомобілі Hyundai Н-1 держ.номер НОМЕР_1 з 03.10.2024 по 03.10.2024.

Відповідно до Звіту про використання коштів від 04.10.2024 ОСОБА_1 усього витрачено 6228,95 грн., з яких добові 350,00 грн.; 3359,40 грн. та 2519,55 грн. витрати на придбання палива відповідно до наданих чеків.

Згідно відомості паливно-мастильних матеріалів, затвердженої 04.10.2024, при виїзді з гаражу покази спідометру 116329, при поверненні до гаражу 117026, загальний пробіг 697 км. Витрати пального за нормою 83,18 (по трасі 600 км * 11,6 = 69,6 л; по місту 97* 14 = 13,58 л), фактичні витрати пального 83,2 (залишок при виїзді 13,9, видано 105 літрів, залишок при поверненні 35,7).

Відповідно до наданих чеків за 03.10.2024 вартість палива дизельного ДП Євро 5 складає 55,99 грн. за літр, тобто загальна сума фактичних витрат на кількість витраченого палива за нормою 83,18 літрів складає 83,18 * 55,99 грн. = 4657,25 грн.

Таким чином, позивачем були понесені додаткові витрати, пов`язані з витребуванням доказів, та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи у розмірі: 350,00 грн. добові водія; 4657,25 грн. витрати на паливо задля доставки витребуваних доказів до суду відповідно до обсягу пального, витраченого за нормою 83,8 л., що разом становить 5007,25 грн.

У зв`язку із цим, посилаючись на приписи постанови Кабінету Міністрів України № 590 від 27.04.2006 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов`язаних з розглядом цивільних, адміністративних та господарських справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» позивач просить суд компенсувати йому за рахунок відповідача 1514,00 грн. (50 % розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб) судових витрат, пов`язаних із вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи № 908/2196/24.

Приймаючи до уваги, що витрати, пов`язані з доставленням до суду доказів, понесені позивачем у зв`язку із витребуванням судом таких доказів, позивачем дотримані вимоги постанови Кабінету Міністрів України № 590 від 27.04.2006 при визначені розміру таких витрат, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення із відповідача на користь позивача 1514,00 грн. витрат, пов`язаних із вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

Керуючись ст., ст. 123, 126, 129, 232, 233, 235, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1.Заяву Акціонерного товариства «ХАРКІВСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНО-КОНСТРУКТОРСЬКИЙ ІНСТИТУТ «ЕНЕРГОПРОЕКТ», м. Харків про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/2196/24 задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ЕНЕРГОАТОМ», (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі Філії «ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ «ЗАПОРІЗЬКА АТОМНА ЕЛЕКТРИЧНА СТАНЦІЯ» АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ЕНЕРГОАТОМ», (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133, код ЄДРПОУ ВП 19355964) на користь Акціонерного товариства «ХАРКІВСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНО-КОНСТРУКТОРСЬКИЙ ІНСТИТУТ «ЕНЕРГОПРОЕКТ», (61005, Харківська область, м. Харків, проспект Героїв Харкова, буд. 10/12, код ЄДРПОУ 14078902) 4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп. судових витрат на професійну правничу допомогу та 1514 (одну тисячу п`ятсот чотирнадцять) грн. 00 коп. судових витрат, пов`язаних із вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи. Видати наказ.

Учасники по справі можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: http://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/.

Дата складання повного тексту додаткового рішення 25.10.2024.

Суддя Н. Г.Зінченко

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.