ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16.10.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/805/24Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Скапровської І. М.
Секретар судового засідання Куцанюк Й. С.
За участю: представника позивача Єгорова В. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116,
до відповідача: Комунального некомерційного підприємства "Брошнів-Осадської міської лікарні " Брошнів-Осадської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області, вул. Незалежності, буд. 11, смт. Брошнів-Осада, Калуський р-н, Івано-Франківська обл., 77611, про стягнення боргу у загальній сумі 57 144, 20 грн, у тому числі: основного боргу у сумі 43 877, 14 грн, пені у сумі 9 383, 70 грн, 3 % річних у сумі 1 426, 32 грн, інфляційних втрат у сумі 2 457, 04 грн та судових витрат,
встановив, що ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Комунального некомерційного підприємства "Брошнів-Осадської міської лікарні " Брошнів-Осадської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області про стягнення боргу в загальній сумі 57 144, 20 грн, у тому числі: основного боргу в сумі 43 877, 14 грн, пені в сумі 9 383, 70 грн, 3 % річних у сумі 1 426, 32 грн, інфляційних втрат у сумі 2 457, 04 грн та судових витрат.
В обґрунтування позову товариство вказало на те, що за результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу. У зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником, оператором газотранспортної системи за участю операторів газотранспортних систем об`єми природного газу, спожитого відповідачем у квітні 2023 автоматично включено до портфеля постачальника "останньої надії" ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" і відповідно, спожитий відповідачем природний газ віднесено до об`ємів поставлених позивачем. Однак відповідач, усупереч умовам типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2501, не оплатив в обумовлений строк в повному обсязі спожитий природний газ.
За несвоєчасне виконання зобов`язання відповідачу нараховано пеню, 3% річних і інфляційні втрати.
В підтвердження вимог позивач надав копії: розрахунку заборгованості, розрахунку штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних нарахувань станом на 30.06.2024, інформації щодо закріплення споживача в Реєстрі споживачів постачальників, форми № 10-Інформація щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" від оператора ГРМ № Ф10-0000168455 від 01.04.2023, акта № 7306 і рахунку № 15176 з доказами направлення, архіву ціни ПОН для непобутових споживачів, адвокатського запиту, відповіді оператора ГТС, додатку 15 до відповіді оператора ГТС, додатку до відповіді оператора ГТС, реєстру пар споживачів на 01.01.2020, витягу ЄДРЮОФОПГФ щодо відповідача, відповіді ЄСІТС № 11511930, докази надсилання.
За наслідками розгляду позову, суд відкрив провадження у справі та призначив розгляд справи по суті на 16.10.2024.
Відповідач щодо стягнення пені, 3% річних і інфляційних втрат заперечив та вказав на те, що жодного акту та рахунку на його адресу не надходило, відповідно, строк виконання зобов`язання не настав і, як наслідок, не настало право позивача нарахувати заявлені до стягнення інфляційні та річні. Також зазначив, що до даних правовідносин в порядку аналогії слід застосувати п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
18.09.2024 представник позивача направ суду відповідь на відзив, у якому зазначив, що матеріали справи містять докази направлення рахунків на оплату за спожитий природний газ Відповідачу. У зв`язку з тим, що Відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання відповідно до умов Договору (п. 4.4.) та не розрахувався за поставлений природний газ, Позивач правомірно нарахував пеню, 3% річних, інфляційні. В обґрунтування послався на ст.ст. 525, 610-612, 625 ЦК України. Щодо п.18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України, на які посилається відповідач, як на підставу, зокрема для віідмови у стягненні нарахованих інфляційних і річних, зазначив, що на відносини, які виникли за умови договору ПОН - договору купівлі-продажу, такі обмеження не розповсюджують свою дію.
18.09.2024 представник позивача надав доповнення до відповіді на відзив, у яких зазначив, що згідно з п.п. 121-124 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, відправник, адресат, або уповноважена ними особа мають право звернутися з заявою до АТ "Укрпошта" для отримання необхідної інформації про реєстроване поштове відправлення протягом 6 місяців з дня прийняття його до пересилання. Позивач зазначає, що у Позивача і Віповідача наявні електронні кабінети в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд вважає, що позов слід задоволити.
При цьому суд врахував наступне.
Предметом позову є стягнення 43 877, 14 грн заборгованості за спожитий природний газ, 9 383,70 грн - пені, 1 426, 32 грн - 3% річних, 2 457, 04 грн - інфляційних втрат, нарахованих у зв`язку з невиконанням зобов`язань по оплаті спожитого газу.
Підставою позову є невиконання умов типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2501, у частині оплати спожитого газу.
ЦК України врегульовано питання виконання договірних зобов`язань.
Так, згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір є обов`язковий для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Із матеріалів справи встановлено те, що між сторонами у справі існували договірні відносини, що виникли на підставі укладеного типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2501 (далі договору).
Згідно з умовами зазначеного договору, Постачальник зобов`язується постачати природний газ Споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а Споживач зобов`язується своєчасно сплачувати Постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим Договором. Обов`язковою умовою для постачання природного газу Споживачу є наявність у Споживача укладеного в установленому порядку з Оператором ГРМ договору розподілу природного газу або Оператором ГТС договору транспортування природного газу (для прямих споживачів) (п. п. 2.1. 2.2 Договору).
П. 2.3 Договору передбачено, що відносини сторін, що є предметом цього Договору, але не врегульовані ним, регулюються згідно із Цивільним кодексом України, Законом України «Про ринок природного газу», Правилами постачання, Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року N 2493 (далі - Кодекс газотранспортної системи), Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року N 2494 (далі - Кодекс газорозподільних систем").
Ціна, порядок обліку та оплати природного газу встановлені в розділі IV Договору.
У зазначеному розділі визначено те, що постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається постачальником відповідно до розділу VI Правил постачання. Нова ціна є обов`язковою для Сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення Постачальником на власному сайті. Об`єм (обсяг) постачання природного газу Споживачу за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ/Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу. (п. п. 4.1, 4.2 Договору).
Пунктом 4.3 Договору встановлено, що Постачальник зобов`язаний надати Споживачу рахунок на оплату природного газу за цим Договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між Постачальником і Споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо Сторонами це окремо обумовлено).
Споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий Постачальником відповідно до пункту 4.3 цього Договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу (п. 4.4. Договору).
За наслідками виконання зобов`язань в частині постачання в квітні 2023 року природного газу на суму 43 877, 14 грн, позивач склав акт №7306, виставив рахунок №15176, який направив відповідачу рекомендованим листом 15.05.2023.
Враховуючи викладене, вимога позивача про стягнення основного боргу за поставлений позивачем в квітні 2023 року природній газ, є обґрунтованою.
Вимоги позивача про стягнення 9 383,70 грн - пені, 1 426, 32 грн - 3% річних, 2 457, 04 грн - інфляційних втрат слід задоволити, з огляду на приписи ст. 625 ЦК України, якими встановлено те, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом та п. 4.5 Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", яким сторони погодили, що у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором, він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
Заперечення відповідача щодо права нарахувати заявлені до стягнення пеню, інфляційні і річні з підстав, встановлених перехідними положеннями ЦК України і того, що відповідач не отримав рахунки на пошту, судом не приймаються, оскільки наведені відповідачем обставини не спростовують обов`язку відповідача як особи, що отримала товар, сплатити вартість товару постачальнику (кредитору) разом з нарахованими пенею, інфляційними і річними.
Посилання на п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України судом не приймаються, оскільки вказаний пункт регулює правовідносини позичальника за договором, а не боржника, який не оплачує поставлений товар.
Відповідно до ст. ст. 74, 77 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Судові витрати, у відповідності до ст. 129 ГПК України, слід покласти на відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 86, 129, 236-238, 240-241 Господарсько процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
позов задоволити.
Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Брошнів-Осадської міської лікарні" Брошнів-Осадської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ 41839285, вул. Незалежності, буд. 11, смт. Брошнів-Осада, Калуський р-н, Івано-Франківська обл., 77611) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"(код ЄДРПОУ 40121452, вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116) - 43 877, 14 грн (сорок три тисячі вісімсот сімдесят сім гривень чотирнадцять копійок) - основного боргу, пені у сумі 9 383, 70 грн (дев`ять тисяч триста вісімдесят три гривні сімдесят копійок), 3 % річних у сумі 1 426, 32 грн (одна тисяча чотириста двадцять шість гривень тридцять дві копійки), інфляційних втрат у сумі 2 457, 04 грн (дві тисячі чотириста п`ятдесят сім гривень чотири копійки) та 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) - судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Апеляційну скаргу може бути подано до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст складено 24.10.2024.
Суддя І. М. Скапровська
Суд | Господарський суд Івано-Франківської області |
Дата ухвалення рішення | 16.10.2024 |
Оприлюднено | 28.10.2024 |
Номер документу | 122568311 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв |
Господарське
Господарський суд Івано-Франківської області
Скапровська І. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні