ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
10.10.2024Справа №910/10081/22
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об`єднання "Проект Монтаж Наладка"доАкціонерного товариства "Укртрансгаз"простягнення заборгованості у розмірі 353 648,80 грн Суддя Бойко Р.В. секретар судового засідання Кучерява О.М.Представники сторін:від позивача:Подольна Т.А. від відповідача:Мотлях О.О.ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
У вересні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об`єднання "Проект Монтаж Наладка" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про стягнення заборгованості у розмірі 353 648,80 грн.
В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об`єднання "Проект Монтаж Наладка" вказує, що Акціонерним товариством "Укртрансгаз" з простроченням виконано своє грошове зобов`язання перед позивачем, підтверджене постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2022 у справі №910/16004/20, у зв`язку з чим наявні правові підстави для стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 50 511,78 грн, нарахованих з 06.09.2020 по 14.09.2022, та інфляційних втрат у розмірі 303 137,02 грн, нарахованих за період з 01.09.2020 по 14.09.2022.
У змісті позовної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об`єднання "Проект Монтаж Наладка" виклало попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, у відповідності до якого позивач вказує, що поніс витрати на оплату судового збору у розмірі 5 312,94 грн та очікує понести витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 25 000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2022 відкрито провадження у справі №910/10081/22; вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; визначено учасникам справи строки для подання заяв по суті спору.
14.10.2022 засобами електронного зв`язку від Акціонерного товариства "Укртрансгаз" надійшов відзив на позов, в якому відповідач зазначає, що заборгованість у розмірі 831 70,23 грн (в частині одного з п`яти договорів підряду), яка є підставою для нарахування 3% річних та інфляційних втрат в даній справі, була врегульована на підставі Угоди про припинення зобов`язання прощенням боргу №1807000316 від 18.07.2022. Крім того, відповідач стверджує, що судом вже було розглянуто вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об`єднання "Проект Монтаж Наладка" до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про стягнення 3% річних та інфляційних втрат в межах справи №910/16004/20. Також відповідач звертає увагу суду, що у справі №910/16004/20 остаточне рішення не прийнято, оскільки Акціонерним товариством "Укртрансгаз" подано касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2022. У змісті відзиву відповідачем викладено заяву про застосування строку позовної давності до вимог позивача про стягнення інфляційних втрат та 3% річних, а також наголошено про заборону притягнення до юридичної відповідальності двічі за одне й те саме правопорушення. До того ж відповідачем викладено клопотання про зменшення на 90% суми нарахованих 3% річних та інфляційних втрат, яке обґрунтоване тим, що нарахована позивачем у межах справ №910/10081/22 та №910/16004/20 сума інфляційних втрат та 3% річних складає 66% від суми боргу, в той час як Акціонерне товариство "Укртрансгаз" у зв`язку з повномасштабною військовою агресією Російської Федерацією проти України позбавлене можливості здійснювати нормальну господарську діяльність, а всі кошти відповідача мають бути спрямовані на забезпечення надійної та безперебійної роботи підземних газових сховищ.
Також разом із відзивом на позов відповідачем було подано клопотання про застосування строків позовної давності до позовних вимог та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
20.10.2022 засобами електронного зв`язку від Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об`єднання "Проект Монтаж Наладка" надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2022 у справі №910/16008/20 Угода про припинення зобов`язання прощенням боргу №1807000316 від 18.07.2022 визнана такою, що є неукладеною. Щодо клопотання Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про зменшення на 90% суми нарахованих 3% річних та інфляційних втрат, то позивач вказує, що останні не є штрафними санкціями. Також позивач, посилаючись на судову практику касаційного суду, стверджує, що законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов`язання та підстав виникнення відповідного боргу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2022 призначено у справі №910/10081/22 судове засідання на 08.11.2022.
21.10.2022 засобами електронного зв`язку від Акціонерного товариства "Укртрансгаз" надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач вказує на те, що факт визнання постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2022 у справі №910/16008/20 Угоди про припинення зобов`язання прощенням боргу №1807000316 від 18.07.2022 неукладеною не свідчить про те, що така угода не відбулась з огляду на те, що свої зобов`язання в частині її виконання (нарахування та сплати ПДВ) відповідач виконав своєчасно та у повному обсязі. Крім того, відповідач послався на постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18, в якій касаційний суд дійшов висновку про можливість зменшення 3% річних та інфляційних втрат, які нараховані на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.
24.10.2022 засобами електронного зв`язку від Акціонерного товариства "Укртрансгаз" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №910/10081/22 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/16004/20 за наслідками касаційного перегляду. Вказане клопотання мотивоване тим, що розгляд даної справи неможливий до розгляду справи №910/16004/20, оскільки в межах справи №910/16004/20 вирішується питання щодо правомірності стягнення з Акціонерного товариства "Укртрансгаз" суми боргу у розмірі 831 970,23 грн, на яку позивач нараховує 3% річних та інфляційні втрати в межах даної справи.
04.11.2022 засобами електронного зв`язку від Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об`єднання "Проект Монтаж Наладка" надійшли пояснення на заперечення відповідача на відповідь на відзив, в яких позивач звертає увагу суду, що відповідач хоч і посилається на Угоду про припинення зобов`язання прощенням боргу №1807000316 від 18.07.2022, яка була визнання апеляційним господарським судом неукладеною, проте не долучає дану угоду в якості доказу. Також, на думку позивача, висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18, є не релевантними до обставин справи №910/10081/22. Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об`єднання "Проект Монтаж Наладка" вважає, що за його вимогами про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних не сплинув строк позовної давності у зв`язку з спливом строку позовної давності за вимогою про стягнення суми боргу, оскільки інфляційні втрати та 3% річних не є додатковими вимогами в розумінні ст. 266 Цивільного кодексу України. Разом із поясненнями Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об`єднання "Проект Монтаж Наладка" було подано клопотання про долучення до матеріалів справи доказів.
Крім того, 04.11.2022 засобами електронного зв`язку від Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об`єднання "Проект Монтаж Наладка" надійшла заява про намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Оскільки, судове засідання, призначене на 08.11.2022, не відбулося б у зв`язку з перебуванням судді Бойка Р.В. у відпустці, ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2022 призначено підготовче засідання у справі №910/10081/22 на 24.11.2022.
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.2022 відкладено судове засідання на 13.12.2022.
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2022 відкладено судове засідання на 19.01.2023.
03.01.2023 засобами електронного зв`язку від Акціонерного товариства "Укртрансгаз" надійшли пояснення, в яких відповідач вказує, що постанова Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2022, якою позивач обґрунтовує свої позовні вимоги у межах справи №910/10081/22, була скасована постановою Верховного Суду від 19.12.2022, а справу №910/16004/20 передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
19.01.2023 засобами електронного зв`язку від Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об`єднання "Проект Монтаж Наладка" надійшла заява, в якій представник позивача повідомила, що позбавлена можливості взяти участь в засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, оскільки у м. Одеса 19.01.2023 введено екстрені відключення електроенергії. У вказаній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об`єднання "Проект Монтаж Наладка" зазначило, що не заперечує проти зупинення провадження у справі №910/10081/22 до розгляду справи №910/16004/20 судом апеляційної інстанції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2023 зупинено провадження у справі №910/10081/22 до вирішення Північним апеляційним господарським судом справи №910/16004/20 та набуття відповідним судовим рішенням статусу остаточного; зобов`язано учасників справи повідомити суд про усунення обставин, що викликали зупинення провадження у справі №910/10081/22.
17.09.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об`єднання "Проект Монтаж Наладка" сформовано в системі "Електронний суд" клопотання про поновлення провадження у справі у зв`язку з усуненням обставини, яка була підставою для зупинення провадження у даній справі (зареєстроване в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" 19.09.2024).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2024 поновлено провадження у справі №910/10081/22; призначено судове засідання на 10.10.2024; запропоновано учасникам справи надати пояснення по справі з урахуванням постанови Верховного Суду від 09.09.2024 у справі №910/16004/20 до початку засідання, яке призначене на 10.10.2024.
03.10.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об`єднання "Проект Монтаж Наладка" сформовано в системі "Електронний суд" додаткові пояснення у справі (зареєстровані в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" 04.10.2024), в яких позивач вказує, що постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.09.2024 у справі №910/16004/20 є остаточною та оскарженню не підлягає, а факт виконання робіт за Договором №1608000596 від 26.08.2016 не потребує повторного доведення, зокрема і не потребує повторного доведення факт допущення відповідачем прострочення виконання грошового зобов`язання за даним договором. Також позивач посилається на висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постановах від 04.07.2018 у справі №310/11534/13-ц (провадження №14-154цс18), від 04.06.2019 у справі №916/190/18 (провадження №12-302гс18), відповідно до якого наявність судового рішення про стягнення суми боргу, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ЦК України за увесь час прострочення. Таким чином, оскільки відповідач здійснив оплату боргу за Договором підряду №1608000596 від 26.08.2016 після винесення Північним апеляційним господарським судом постанови від 07.09.2022 у справі №910/16004/20, а саме сплатив заборгованість лише 15.09.2022, то позивач вважає, що є всі підстави для стягнення 3% річних та інфляційних втрат за ч. 2 ст. 625 ЦК, які не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
05.10.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об`єднання "Проект Монтаж Наладка" сформовано в системі "Електронний суд" клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 48 096,00 грн.
В судове засідання 10.10.2024 з`явились представники сторін, надали пояснення по суті спору, за змістом яких позивач позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, а відповідач проти позову заперечував та просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
В судовому засіданні 10.10.2024 судом завершено розгляд справи №910/10081/22 по суті, оголошено вступну та резолютивну частини рішення, після чого постановлено протокольну ухвалу про призначення судового засідання на 15.10.2024 для вирішення питання розподілу судових витрат.
У засіданнях здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
26.08.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об`єднання "Проект Монтаж Наладка" (підрядник) та Акціонерним товариством "Укртрансгаз" (замовник) укладено Договір №1608000596 (надалі - Договір), у відповідності до п. 2.1 якого виконавець бере на себе зобов`язання на свій ризик виконати власними матеріалами і механізмами та обладнанням замовника, згідно проектно-кошторисної документації, розробленої згідно умов договору, за технічним завданням замовника, наступну роботу:
Ремонт пунктів вимірювання витрат на ГРС УМГ "Львівтрансгаз" (об`єкт) (лот №4), зокрема:
- розробити проектно-кошторисну документацію. Склад і об`єм робіт визначаються згідно "Технічних вимог і якісних характеристик предмета закупівлі" та Технічних умов замовника і дефектних актів, які є невід`ємною частиною Технічного завдання. При цьому, повинні бути враховані всі вимоги нормативних документів в т.ч. відомчих розпорядних документів замовника, які регулюють предмет цього договору;
- погодити готову проектно-кошторисну документацію з замовником, а в разі необхідності - також з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також провести експертизу проектно-кошторисної документації у встановленому вимогами нормативних документів в т.ч. відомчими розпорядчими документами порядку і в строк встановлений цим договором;
- здійснити поставку обладнання за переліком і вимогами, зазначеними в кошторисній частині затвердженої проектно-кошторисної документації;
- виконати монтажні та пуско-налагоджувальні роботи у відповідності до затвердженої проектно-кошторисної документації та провести атестацію (підтвердження відповідності) вузлів обліку територіальними органами Департаменту технічного регулювання Мінекономрозвитку України, та здати в експлуатацію об`єкт, який є предметом цього договору.
Згідно з п. 1 Договору об`єктом є ГРС Вузлове, с. Вузлове, Радехівський р-н, Львівська область.
Пунктом 3.1 Договору передбачена загальна ціна цього договору - 13 059 002,71 грн.
У пункті 3.4 Договору вказано, що розрахунки замовник проводить шляхом перерахування коштів на банківський рахунок підрядника протягом 90 днів після підписання сторонами актів виконаних робіт та актів приймання-передачі обладнання, або іншими, не забороненими чинним законодавством способами.
Відповідно до п. 3.8 Договору остаточний розрахунок за цим договором проводиться замовником не пізніше 90 днів після завершення виконання робіт, визначених у п. 2.1 цього договору, включаючи усунення виявлених під час приймання недоліків, після підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт.
У пункті 5.1 Договору сторони передбачили, що строк здачі робіт за договором складає 240 днів після підписання сторонами цього договору.
Відповідно до п. 14.1 Договору приймання-передача виконаних робіт здійснюється у відповідності з чинним порядком і оформляється актом. Порядок і черговість здачі об`єкта, обов`язки сторін визначаються календарним планом та технічним завданням.
Згідно з п. 21.1 Договір набирає чинності з моменту підписання та діє протягом 240 днів з дати підписання, за умови наявності з 01 січня 2017 року фактичного обсягу видатків замовника на оплату послуг, що є предметом цього договору.
На виконання умов Договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об`єднання "Проект Монтаж Наладка" поставило обладнання та виконало роботи, а Акціонерне товариство "Укртрансгаз" прийняло обладнання та роботи на суму 12 246 456,47 грн, натомість Акціонерне товариство "Укртрансгаз" за виконані позивачем роботи та поставлене обладнання розрахувалось лише частково - в сумі 11 414 486,24 грн.
У жовтні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об`єднання "Проект Монтаж Наладка" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про стягнення грошових коштів в розмірі 1 033 763, 20 грн.
Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що Акціонерне товариство "Укртрансгаз" не виконало свої зобов`язання за Договором №1608000596 від 26.08.2016 в частині повної оплати виконаних робіт, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об`єднання "Проект Монтаж Наладка" за вказаним правочином.
У позові Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об`єднання "Проект Монтаж Наладка" просило стягнути з Акціонерного товариства "Укртрансгаз" основний борг у сумі 831 970,23 грн, інфляційні втрати у сумі 134 221,48 грн, 3% річних у сумі 67 571,49 грн, що разом становить 1 033 763,20 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва (у складі судді Коткова О.В.) від 04.03.2021 у справі №910/16004/20 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об`єднання "Проект Монтаж Наладка" було відмовлено повністю.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2022 рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2021 у справі №910/16004/20 скасовано; прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об`єднання "Проект Монтаж Наладка" 831 970,23 грн основної заборгованості, 127 667,22 грн інфляційних втрат, 67 571,30 грн 3% річних і витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 52 031,00 грн.
Сторонами визнається, що 15.09.2022 Акціонерним товариством "Укртрансгаз" було сплачено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об`єднання "Проект Монтаж Наладка" суму боргу та додаткові нарахування.
У вересні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об`єднання "Проект Монтаж Наладка" звернулось до Господарського суду міста Києва із даним позовом до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про стягнення нарахованих на суму боргу у розмірі 831 970,23 грн за період з 06.09.2020 по 14.09.2022 3% річних у розмірі 50 511,78 грн та нарахованих на суму боргу у розмірі 831 970,23 грн за період з 01.09.2020 по 14.09.2022 інфляційних втрат у розмірі 303 137,02 грн.
Постановою Верховного Суду від 19.12.2022 у справі №910/16004/20 постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2022 скасовано, а справу №910/16004/20 передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
За результатами нового розгляду Північним апеляційним господарським судом ухвалено постанову від 09.03.2023 у справі №910/16004/20, якою рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2021 у справі №910/16004/20 змінено, з викладенням його мотивувальної частини в редакції вказаної постанови, в іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2021 у справі №910/16004/20 - залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 11.07.2023 рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2021 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2023 у справі №910/16004/20 були скасовані, справу №910/16004/20 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Внаслідок проведеного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №910/16004/20 передано на розгляд судді Борисенко І.І.
За результатами нового розгляду справи, рішенням Господарського суду міста Києва (у складі судді Борисенко І.І.) від 21.11.2023 у справі №910/16004/20 позов задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об`єднання "Проект Монтаж Наладка" 831 970,23 грн основної заборгованості, 127 667,22 грн інфляційних втрат, 67 571,30 грн 3% річних, 15 408,14 грн судового збору за подачу позовної заяви та 23 112,21 грн судового збору за подання апеляційної скарги; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об`єднання "Проект Монтаж Наладка" на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" 195,37 грн судового збору за подання касаційної скарги.
У вказаному рішенні суду місцевий господарський суд встановив, що Договором №1608000596 від 26.08.2016 передбачена поетапна оплата робіт на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт; Акціонерне товариство "Укртрансгаз" виконані Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об`єднання "Проект Монтаж Наладка" роботи за договором на суму 12 246 456,47 грн оплатило лише частково, а отже вартість виконаних позивачем та прийнятих відповідачем без зауважень і заперечень за відповідними актами, проте неоплачених ним підрядних робіт становить 831 970,23 грн, що підтверджується також актами звірки розрахунків за період із 01.08.2016 по 30.09.2017 та станом на 01.05.2018. Водночас суд наголосив на тому, що за змістом наявного акта звірки взаєморозрахунків від 01.05.2018 Акціонерне товариство "Укртрансгаз" визнало заборгованість за Договором №1608000596 від 26.08.2016, а отже 01.05.2018 відбулось переривання строку позовної давності у спірних правовідносинах; позивач з вимогою щодо сплати основної заборгованості у сумі 831 970,23 грн звернувся в межах строку позовної давності. Таким чином, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність заборгованості у відповідача, яка підлягає стягненню за спірним договором у заявленій сумі. Водночас, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення сум, суд установив, що здійснений позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат є арифметично неправильним, а тому, за розрахунком місцевого господарського суду, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню, окрім основної заборгованості, 3% річних у сумі 67 571,30 грн за загальний період із 29.12.2017 по 05.09.2020 та 127 667,22 грн інфляційних втрат за період із 29.12.2017 по 31.07.2020. Поза тим, місцевий господарський суд також установив, що угода від 17.07.2018 про припинення зобов`язання прощенням боргу за спірним договором є неукладеною, тобто такою, що не відбулась, а наведені в ній умови не є такими, що регулюють та впливають на спірні відносини.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 рішення Господарського суд міста Києва від 21.11.2023 скасовано та ухвалено нове рішення про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об`єднання "Проект Монтаж Наладка" в задоволенні позовних вимог повністю. Здійснено розподіл судових витрат.
Постановою Верховного Суду від 09.09.2024 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об`єднання "Проект Монтаж Наладка" задоволено; постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 у справі №910/16004/20 скасовано, а рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 у цій справі залишено в силі; стягнуто з Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об`єднання "Проект Монтаж Наладка" 31 012,90 грн витрат зі сплати судового збору за розгляд справи в суді касаційної інстанції.
Спір у справі №910/10081/22 виник у зв`язку з твердженнями Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об`єднання "Проект Монтаж Наладка" про наявність правових підстав для стягнення з Акціонерного товариства "Укртрансгаз" нарахованих на суму боргу у розмірі 831 970,23 грн за період з 06.09.2020 по 14.09.2022 3% річних у розмірі 50 511,78 грн та нарахованих на суму боргу у розмірі 831 970,23 грн за період з 01.09.2020 по 14.09.2022 інфляційних втрат у розмірі 303 137,02 грн.
У відповідності до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.
Частиною 1 статті 129-1 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.
Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.
Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13.06.2007 "Про незалежність судової влади" передбачено, що за змістом частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені.
Частинами 1 та 2 статті 18 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Частиною 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Законодавчі вимоги щодо застосування преюдиції у господарському процесі передбачені частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
Вказаний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №910/9823/17.
Отже, не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому, не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі, в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.
При цьому, суд зазначає, що преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також рішеннями Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 в справі "Совтрансавто-Холдінг" проти України" та від 28.11.1999 в справі "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Христов проти України" від 19.02.2009 та "Пономарьов проти України" від 03.04.2008).
Так, остаточними судовим рішенням - рішенням Господарського суду міста Києва (у складі судді Борисенко І.І.) від 21.11.2023 у справі №910/16004/20 встановлено факт наявності у Акціонерного товариства "Укртрансгаз" обов`язку сплатити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об`єднання "Проект Монтаж Наладка" боргу у розмірі 831 970,23 грн з оплати виконаних за Договором №1608000596 від 26.08.2016 підрядних робіт, факт прострочення відповідачем виконання такого обов`язку та як наслідок стягнуто з Акціонерного товариства "Укртрансгаз" 3% річних у сумі 67 571,30 грн за період із 29.12.2017 по 05.09.2020 та інфляційні втрати у сумі 127 667,22 грн за період із 29.12.2017 по 31.07.2020.
Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
При цьому, остаточними судовим рішенням - рішенням Господарського суду міста Києва (у складі судді Борисенко І.І.) від 21.11.2023 у справі №910/16004/20 встановлено, що строк виконання зобов`язання Акціонерним товариством "Укртрансгаз" закінчився 28.09.2017 та 08.10.2017, а з 29.09.2017 та 09.10.2017 (відповідно) почалося прострочення зобов`язань відповідача та з цього часу розпочався перебіг строку позовної давності.
Сторонами визнається, що 15.09.2022 Акціонерним товариством "Укртрансгаз" було сплачено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об`єднання "Проект Монтаж Наладка", зокрема суму боргу - 831 970,23 грн.
Частиною 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Отже, судовими рішеннями в межах справи №910/16004/20 встановлено, що відповідач є таким, що прострочив виконання свого обов`язку зі сплати позивачу коштів у розмірі 831 970,23 грн та ним було погашено дану суму боргу лише 15.09.2022.
У зв`язку із допущенням відповідачем прострочення виконання свого грошового зобов`язання у розмірі 831 970,23 грн рішенням Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 у справі №910/16004/20 стягнуто даний борг, а також нараховані до 05.09.2020 3% річних у розмірі 67 571,30 грн та нараховані до 31.07.2020 інфляційні втрати у розмірі 127 667,22 грн.
У даній справі позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних, нараховані суму боргу у розмірі 831 970,23 грн за період з 06.09.2020 по 14.09.2022, та інфляційні втрати, нараховані на суму боргу у розмірі 831 970,23 грн за період з 01.09.2020 по 14.09.2022.
Як встановлено остаточними судовим рішенням по справі №910/16004/20 відповідач обов`язку по сплаті грошових коштів у визначений Договором строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат у інформаційно-пошуковій системі "Ліга:Закон" з врахуванням визначеного позивачем періоду їх нарахування, суд приходить до висновку, що правомірним є нарахування Акціонерному товариству "Укртрансгаз" 3% річних у розмірі 50 511,78 грн та інфляційних втрат у розмірі 303 137,02 грн.
Здійснення розрахунків за допомогою інструменту "Калькулятори" системи інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон" є усталеною практикою, з чим погоджується в тому числі Верховний Суд (постанови від 05.06.2024 у справі №921/403/22, від 05.12.2023 у справі №921/481/22, від 19.09.2019 у справі №905/106/19).
Щодо доводів відповідача про те, що з Акціонерного товариства "Укртрансгаз" вже було стягнуто 3% річних та інфляційні втрати за порушення свого обов`язку зі сплати боргу у розмірі 831 970,23 грн в межах справи №910/16004/20, а тому стягнення 3% річних та інфляційних втрат в межах даної справи буде повторним притягненням відповідача до юридичної відповідальності, то суд зазначає наступне.
Стаття 625 Цивільного кодексу України передбачає право кредитора вимагати сплату боргу з нарахованими на нього 3% річних та інфляційними втратами за весь час прострочення.
Використання у вказаній нормі закону формулювання "за весь час прострочення" свідчить про те, що законодавець передбачив право кредитора на відшкодування інфляційних втрат та 3% річних від дати, з якої боржник є таким, що прострочив, до дати припинення обов`язку зі сплати коштів, зокрема внаслідок виконання боржником свого грошового зобов`язання зі сплати суми основного боргу.
В свою чергу, Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об`єднання "Проект Монтаж Наладка" в межах справи №910/16004/20 було нараховано 3% річних за порушення відповідачем свого грошового зобов`язання у період із 29.12.2017 по 05.09.2020 та інфляційні втрати за порушення відповідачем свого грошового зобов`язання у період 29.12.2017 по 31.07.2020. Натомість в даному випадку за порушення Акціонерним товариством "Укртрансгаз" нараховано 3% річних за порушення відповідачем свого грошового зобов`язання у період з 06.09.2020 по 14.09.2022 та інфляційні втрати за порушення відповідачем свого грошового зобов`язання у період з 01.09.2020 по 14.09.2022.
Тобто у справах №910/16004/20 та №910/10081/22 заявлені відмінні періоди нарахування 3% річних та інфляційних втрат, що відповідає приписам ст. 625 Цивільного кодексу України та правомірність чого засвідчена сотнями судових рішень.
Відмінність періодів нарахування 3% річних та інфляційних втрат спростовує також і твердження Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про повторне притягнення його до юридичної відповідальності, оскільки відповідач не притягався до юридичної відповідальності у вигляді нарахування йому 3% річних та інфляційних втрат за порушення ним свого обов`язку зі сплати на коштів у розмірі 831 970,23 грн на користь позивача у період з 06.09.2020 по 14.09.2022 в межах справи №910/16004/20.
Щодо викладеного у відзиві на позов клопотання про зменшення на 90% нарахованих йому 3% річних та інфляційних втрат.
Клопотання відповідача про зменшення на 90% суми нарахованих 3% річних та інфляційних втрат обґрунтоване тим, що нарахована позивачем у межах справ №910/10081/22 та №910/16004/20 сума інфляційних втрат та 3% річних складає 66% від суми боргу, в той час як Акціонерне товариство "Укртрансгаз" у зв`язку з повномасштабною військовою агресією Російської Федерацією проти України позбавлене можливості здійснювати нормальну господарську діяльність, а всі кошти відповідача мають бути спрямовані на забезпечення надійної та безперебійної роботи підземних газових сховищ.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.
Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.02.2021 у справі №520/17342/18, від 19.06.2019 у справі №703/2718/16-ц (провадження №14-241цс19) та від 19.06.2019 у справі №646/14523/15-ц (провадження №14-591цс18), від 13.11.2019 у справі №922/3095/18 (провадження №12-105гс19), від 13.03.2020 у справі №902/417/18 (провадження №12-79гс19).
Статтею 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України).
Із положень статей 230, 233 Господарського кодексу України та статей 549, 551 Цивільного кодексу України вбачається, що ними передбачено право суду на зменшення штрафних санкцій (штрафу, пені), в той час як стягнення 3% річних та інфляційних втрат не є штрафними санкціями, зокрема неустойкою, а є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 31.07.2019 у справі №910/3692/18, від 27.04.2018 у справі №908/1394/17 та від 22.01.2019 у справі №905/305/18. Відтак, у суду відсутні правові підстави для зменшення розміру 3% річних.
При цьому, під час вирішення заяви відповідача про зменшення 3% річних суд не враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18, оскільки, викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18 висновок був сформований у справі, в якій загальна сума правомірно нарахованих штрафу, пені та 3% річних перевищувала в два рази суму простроченої заборгованості.
Натомість, як вказує сам відповідач, загальний розмір загальний розмір нарахованих 3% річних та інфляційних нарахувань складає 66% суми боргу, а відтак обставини справи №910/10081/22 є відмінними від обставин у справі №902/417/18.
До того ж у справі №902/471/18 касаційний суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення 3% річних, оскільки процентна ставка відсотків річних була встановлена на рівні 40% та 96%, і явно не відповідала принципу справедливості, в той час як у даній справі №910/10081/22 відсотки річних розраховані за встановленою у статті 625 Цивільного кодексу України ставкою у розмірі 3% та не встановлено порушення принципів розумності, справедливості та пропорційності під час нарахування позивачем відповідачу 3% річних.
Окремо суд звертає увагу відповідача, що інфляція - це знецінення грошей, зниження їхньої купівельної спроможності, дисбаланс попиту і пропозиції.
Тобто стягнення інфляційних втрат забезпечує одержання кредитором суми боргу в еквівалентному розмірі до розміру боргу станом на перший день прострочення виконання грошових зобов`язань.
Натомість 3% річних є своєрідною мінімальною упущеною вигодою, яку б міг отримати кредитор за належного виконання зобов`язання боржником свого грошового зобов`язання (наприклад, розмістивши дані кошти в якості депозиту).
Встановлення законодавцем права кредитора на одержання коштів з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зумовлене специфічним видом такого як грошові кошти, якому незалежно від факторів природного середовища (форс-мажорним обставинам) притаманна властивість знецінюватись в більшій мірі ніж всім іншим видам майна (нерухомості, дорогоцінним металам, автомобілям тощо).
Положення статті 625 Цивільного кодексу України спрямовані в першу чергу на те, щоб внаслідок неправомірних дій боржника (прострочення) право власності кредитора не було порушене, оскільки внаслідок знецінення національної грошової одиниці купівельна спроможність коштів, які б кредитор міг одержати за належного виконання боржником своїх грошових зобов`язань, буде значно меншою, що має відповідно наслідком зменшення майнового блага кредитора.
У кредитора згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат та 3% річних за період прострочення в оплаті основного боргу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19).
Відтак стягнення інфляційних втрат жодним чином не можна вважати доходом, що є більш вигідним порівняно від належного виконання господарських зобов`язань.
Крім того, невиконання або неналежне виконання боржником свого грошового зобов`язання не може бути залишене без реагування та застосування до нього міри відповідальності, оскільки б це суперечило б загальним засадам цивільного законодавства, якими є справедливість, добросовісність та розумність (ст. 3 Цивільного кодексу України).
Тому, оскільки застосування індексу інфляції до суми боргу фактично має на меті одержання кредитором того, на що він розраховував одержати у разі належного виконання боржником грошового зобов`язання, то стягнення 3% річних є тою мірою відповідальності, яку боржник зобов`язаний понести за неналежне виконання свого грошового зобов`язання.
Отже, сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України №6-49цс12 від 06.06.2012, №6-38цс11 від 24.10.2011, постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 910/19094/17, від 11.05.2018 у справі № 922/3087/17).
Як зазначив Верховний Суд України у постанові від 09.11.2016 у справі №9/5014/969/2012(5/65/2011) за змістом ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
До того ж поза увагою суду не залишилась та обставина, що прострочення відповідача виникло у вересні-жовтні 2017 року, тобто задовго до початку повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України та відповідно тривало 5 років, в контексті чого збільшення суми боргу на 66% за рахунок нарахованих на таку суму 3% річних та інфляційних втрат не є значним.
Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності.
Відповідач стверджує, що за вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об`єднання "Проект Монтаж Наладка" сплинув строк позовної давності, оскільки сплинув строк позовної давності за вимогою про стягнення суми основного боргу.
Статтею 256 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Остаточним судовим рішенням - рішенням Господарського суду міста Києва (у складі судді Борисенко І.І.) від 21.11.2023, залишеним без змін постановою Верховного Суду від 09.09.2024, у справі №910/16004/20 було встановлено, що позивач з вимогою щодо сплати основної заборгованості у сумі 831 970,23 грн звернувся до суду в межах строку позовної давності.
Частиною 2 статті 264 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.
Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (ч. 3 ст. 264 Цивільного кодексу України).
До вимог про стягнення сум відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України застосовується загальна позовна давність, визначена статтею 257 цього Кодексу, про що зазначила Велика Палата Верховного Суду у п. 139 постанови від 10.04.2024 у справі №750/319/18.
У статті 257 Цивільного кодексу України вказано, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки
Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3% річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.08.2024 у справі №914/3080/20).
Отже, оскільки строк позовної давності за вимогою про стягнення суми основного боргу перервався внаслідок звернення позивача із позовом в межах справи №910/16004/20 в межах загального строку позовної давності, в той час як право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3% річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення, а позивач звернувся до суду із позовом про стягнення інфляційних втрат і 3% річних, нарахованих за період з 06.09.2020 по 14.09.2022, у вересні 2022 року, тобто в межах загального строку позовної давності, то відповідно Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об`єднання "Проект Монтаж Наладка" не було порушено строку позовної давності при звернення із позовом в межах справи №910/10081/22.
Окрім того, суд звертає увагу Акціонерного товариства "Укртрансгаз", що 02.04.2020 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", згідно якого Розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, яким передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Тобто строк позовної давності за вимогою про стягнення з відповідача заборгованості в силу пункту 12 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України продовжено на строк дії карантину.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" установлено на всій території України карантин з 12.03.2020, дія якого закінчилась лише 30.06.2023.
При цьому, відповідно п. 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Таким чином, навіть якби Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об`єднання "Проект Монтаж Наладка" звернулось із даним позовом лише у жовтні 2024 року, то строк позовної давності за спірними вимогами не був би пропущений позивачем.
За таких обставин позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об`єднання "Проект Монтаж Наладка" підлягає задоволенню повністю, а з Акціонерного товариства "Укртрансгаз" підлягають стягненню 3% річних у розмірі 50 511,78 грн та інфляційні втрати у розмірі 303 137,02 грн.
Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, у зв`язку із задоволенням позову повністю.
Керуючись ст.ст. 2, 14, 74, 129, 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об`єднання "Проект Монтаж Наладка" задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1; ідентифікаційний код 30019801) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне об`єднання "Проект Монтаж Наладка" (65005, Одеська обл., м. Одеса, вул. Балківська, буд. 84, офіс 205; ідентифікаційний код 36920284) 3% річних у розмірі 50 511 (п`ятдесят тисяч п`ятсот одинадцять) грн 78 коп., інфляційні втрати у розмірі 303 137 (триста три тисячі сто тридцять сім) грн 02 коп. та судовий збір у розмірі 5 312 (п`ять тисяч триста дванадцять) грн 94 коп. Видати наказ.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення складено 24.10.2024.
СуддяР.В. Бойко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 10.10.2024 |
Оприлюднено | 28.10.2024 |
Номер документу | 122568381 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань про відшкодування шкоди |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Бойко Р.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні