Рішення

від 25.10.2024 по справі 910/8197/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.10.2024Справа №910/8197/24

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МБ Груп»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Окбуд Плюс»

про стягнення 97 500,00 грн

Суддя Смирнова Ю.М.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МБ Груп» (далі - позивач, ТОВ «МБ Груп») звернулось до Господарського суду міста Києва (далі - суд) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Окбуд Плюс» (далі - відповідач, ТОВ «Окбуд Плюс») про стягнення 97 500,00 грн основного боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами у спрощений спосіб договору поставки в частині повної та своєчасної оплати поставленого позивачем товару, у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість.

Автоматизованою системою документообігу суду здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справі присвоєно єдиний унікальний номер 910/8197/24 та справу передано на розгляд судді Смирнової Ю.М.

Ухвалою суду від 12.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

06.08.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив суд відмовити у задоволенні позову повністю, посилаючись на те, що станом на дату складання відзиву на позов заборгованість відповідача становить 67 500,00 грн, оскільки ним було здійснено часткову оплату основного боргу на суму 30 000,00 грн згідно платіжних інструкцій № 1695 від 15.07.2024 на суму 10 000,00 грн, № 1703 від 26.07.2024 на суму 10 000,00 грн та № 1711 від 02.08.2024 на суму 10 000,00 грн (призначення платежу: погашення заборгованості по рах № 246 від 22.12.2021), копії яких додані до відзиву на позовну заяву.

Також відповідач зазначав, на момент звернення до суду права позивача порушені не були, оскільки у відповідь на вимогу позивача від 23.05.2024 про погашення заборгованості відповідач 24.05.2024 надав гарантійний лист № 33, яким зобов`язався сплатити заборгованість до 01.10.2024. Листом № 20240527/1 від 27.05.2024 позивач погодився на погашення боргу до 01.10.2024 та запропонував додатково визначити проміжні строки та суми погашення заборгованості, уклавши угоду про погашення боргу, однак, проект угоди про погашення заборгованості до вищезазначеного листа позивачем не давався та в подальшому угода про розстрочення платежів сторонами не була розроблена, погоджена та підписана, а лист позивачем не був відкликаний, у зв`язку з чим, на думку відповідача, відповідно до ст. 642 ЦК України, позивач акцептував пропозицію відповідача оплатити заборгованість в загальній сумі 97 500,00 грн в строк до 01.10.2024, і сторонами шляхом надання оферти та її акцепту погоджений новий строк зобов`язання - до 01.10.2024, а право на звернення до суду за захистом порушених прав щодо не оплати відповідачем боргу виникне у позивача лише з 01.10.2024 за умови, що до цієї дати відповідач повністю не оплатить борг.

26.08.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій позивач зазначав, що направлення відповідачу листа від 27.05.2024 за вих. № 20240527/1 щодо графіку погашення заборгованості не є акцептом у розумінні ст. 642 ЦК України, оскільки відповідач не прийняв умови позивача «повно і безумовно», а змінив умови погашення заборгованості (змінивши терміни здійснення оплати з 01.06.2024 на 15.07.2024 та суми з 20 000,00 грн на 10 000,00 грн), що відповідно до ст. 646 ЦК України є відмовою від одержаної пропозиції і водночас новою пропозицією позивачу.

На думку позивача, жодними належними доказами відповідач не підтвердив факт, що позивач акцептом прийняв оферту про інший порядок виконання умов договору, ніж передбачений у листі від 27.05.2024 № 20240527/1.

Також позивач зазначав, що ним у позовній заяві було наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і очікує понести у зв`язку із розглядом цієї справи - 13 028,00 грн, у тому числі: витрати у вигляді сплати судового збору в розмірі 3 028,00 грн та витрати на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 10 000,00 грн. Однак, у зв`язку із поданням відповіді на відзив, позивачем понесено додаткові витрати на оплату правничої допомоги адвоката у розмірі 2 000,00 грн, тому, станом на 13.08.2024, фактична сума судових витрат, які позивач поніс у зв`язку із розглядом цієї справи, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи, становить 15 028,00 грн, у тому числі: витрати у вигляді сплати судового збору в розмірі 3 028,00 грн та витрати на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 12 000,00 грн (10 000,00 грн + 2 000,00 грн). На підтвердження фактично понесених судових витрат, які позивач поніс у зв`язку із розглядом цієї справи, надано оригінали та копії документів.

Крім того, позивач, у зв`язку із значною територіальною віддаленістю позивача (Київська область, с. Гатне) та його представника (Вінницька область, м. Немирів) просив суд визнати поважними причини не подання разом з відповіддю на відзив оригіналів документів, що підтверджують фактичні судові витрати, які позивач сплатив за надання професійної правничої допомоги адвоката, а саме: оригіналу платіжної інструкції № 161 від 13.08.2024 про оплату правничої допомоги в сумі 2 000,00 грн; оригіналу розрахунку суми гонорару за надану професійну правничу допомогу та Акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) за Договором про надання правничої (правової) допомоги від 04.06.2024 та згідно Додаткової угоди № 2 від 04.06.2024, яка є додатком № 2 до нього, та зазначав, що вищезазначені документи будуть надіслані позивачем до суду додатково.

Також позивач, посилаючись на положення частини другої ст. 178 ГПК України, враховуючи відсутність у відповідача зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЕСІТС, просив суд вирішити даний спір за наявними матеріалами справи.

Так, частиною другою ст. 178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи також у разі, якщо відзив подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов`язку.

Разом з тим, в аспекті зазначеного суд вважає за доцільне звернутись до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що «при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі «Walchli v. France», заява № 35787/03, п. 29, 26.07.2007; «ТОВ «Фріда» проти України», заява № 24003/07, п. 33, 08.12.2016 року).

Також Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992).

В даному випадку, надання відповідачем відзиву на позовну заяву, надання позивачем відповіді на відзив із викладенням заперечень проти наведених аргументів відповідача, враховуючи право суду, передбачене частиною другою ст. 178 ГПК України, задля уникнення в даному випадку надмірного формалізму та обмеження права на доступ до суду, суд вважає за доцільне, для забезпечення сторонами рівних прав під час судового розгляду, розглядати даний спір за наявними матеріалами справи з урахуванням відзиву на позов та наданих заперечень позивача.

16.09.2024 від позивача надійшло клопотання, в якому позивач просив суд визнати поважними причини неподання доказів у встановлений законом або судом строк та долучити до матеріалів справи оригінали документів, що підтверджують додатково понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу, а саме: платіжної інструкції № 161 від 13.08.2024 про оплату позивачем правничої допомоги у справі № 910/8197/24 в сумі 2 000,00 грн; розрахунку суми гонорару за надану професійну правничу допомогу та Акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) адвокатом Усковою С.Е. клієнту ТОВ «МБ Груп» за договором про надання правничої (правової) допомоги від 04.06.2024 та згідно Додаткової угоди № 2 від 12.08.2024, яка є додатком № 2 до Договору.

В обґрунтування неподання оригіналів вказаних документів разом з відповіддю на відзив, позивач послався на перебування представника позивача на амбулаторному лікуванні у період з 15.08.2024 по 29.08.2024, на підтвердження чого надано відповідні документи, а також значно територіальною віддаленістю позивача (Київська область, с. Гатне) та його представника (Вінницька область, м. Немирів).

Згідно з частиною восьмою ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Водночас положення частини восьмої статті 129 ГПК України підлягають застосуванню судом під час дослідження обставин стосовно дотримання стороною порядку та строків подання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, і у разі дотримання стороною цих вимог, суд здійснює розподіл судових витрат. У разі не дотримання стороною порядку та строків на подання таких доказів суд залишає таку заяву без розгляду. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2024 у справі № 910/9714/22.

Відповідно до частини восьмої ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (частина друга ст. 161 ГПК України).

Частиною четвертою ст. 80 ГПК України передбачено, що якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частина восьма ст. 80 ГПК України).

Приймаючи до уваги викладені норми процесуального законодавства, враховуючи зазначення позивачем у позовній заяві попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат на оплату правничої допомоги адвоката; зазначення позивачем у відповіді на відзив про понесення позивачем додаткових витрати на оплату правничої допомоги адвоката та надання у підтвердження відповідних документів в оригіналах та копіях, а також доказів обгартування неможливості надання вказаних документів в оригіналі та зауваження про надання їх додатково, що і було зроблено разом із клопотанням від 04.09.2024, відсутність заперечень відповідача щодо прийняття вказаних документів судом, суд визнає поважними причини неподання позивачем оригіналів документів, долучених до відповіді на відзив, та вважає за можливе долучити їх до матеріалів справи.

Частиною першою ст. 252 ГПК України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі, крім випадків, передбачених статтею 2521 цього Кодексу.

Згідно з частиною восьмою ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (частина друга ст. 161 ГПК України).

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Частиною четвертою ст. 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

22.12.2021 ТОВ «МБ Груп» було виставлено ТОВ «Окбуд Плюс» рахунок на оплату № 246 від 22.12.2021 на суму 297 500,00 грн з ПДВ на оплату товару: панелі з шаруватої деревини з листяних порід ламіновані 20,5х1250Ч2500х мм в кількості 190 шт.

24.12.2021 ТОВ «МБ Груп» було поставлено, а ТОВ «Окбуд Плюс» прийнято товар: панелі з шаруватої деревини з листяних порід ламіновані 20,5х1250Ч2500х мм в кількості 190 шт. на суму 297 500,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 165 від 24.12.2021, підписану електронними підписами сторін.

ТОВ «Окбуд Плюс» було здійснено часткову оплату отриманого від позивача товару на суму 200 000,00 грн, а саме: 23.12.2021 на суму 95 400,00 грн, 28.01.2022 на суму 100 000,00 грн та 17.05.2022 на суму 4 600,00 грн, що підтверджується даними оборотів грошових коштів, зазначеними у Актах звіряння взаємних розрахунків за періоди: 01.01.2021-31.12.2021 та 01.01.2022-31.12.2022, підписаних електронними підписами сторін, згідно з якими заборгованість ТОВ «Окбуд Плюс» перед ТОВ «МБ Груп» станом на 31.12.2022 становить 97 500,00 грн.

23.05.2024 ТОВ «МБ Груп» звернулось до ТОВ «Окбуд Плюс» з вимогою вих. № 20240523/1 від 23.05.2024 про оплату товару, в якій просило оплатити наявну заборгованість у розмірі 97 500,00 грн протягом 7 календарних днів з моменту отримання цієї вимоги.

Вказана вимога було створена та направлена відповідачу в електронному вигляді, на підтвердження чого надано повідомлення про доставку документу ТОВ «Окбуд Плюс» 23.05.2024.

24.05.2024 на вимогу щодо сплати товару (№ 20240523/1 від 23.05.2024) ТОВ «Окбуд Плюс» звернулось до ТОВ «МБ Груп» з гарантійним листом вих. № 33 від 24.05.2024, в якому повідомило, що у зв`язку з воєнним станом, виробнича спроможність підприємства суттєво погіршилась і замовники здійснюють оплату за виконані будівельно-монтажні з великими затримками, у зв`язку з чим гарантувало погасити весь борг до 01.10.2024.

У відповідь на гарантійний лист вих. № 33 від 24.05.2024, ТОВ «МБ Груп» звернулось до ТОВ «Окбуд Плюс» з листом вих. № 20240527/1 від 27.05.2024, в якому пропонувало підписати Угоду про погашення боргу у розмірі 97 500,00 грн наступним чином: оплатити борг 20 000,00 грн до 01.06.2024, оплатити борг 20 000,00 грн до 01.07.2024, оплатити борг 20 000,00 грн до 01.08.2024, оплатити борг 20 000,00 грн до 01.09.2024, оплатити борг 17 500,00 грн до 01.10.2024, та повідомило, що у разі невиконання вимоги у встановлений строк ТОВ «МБ Груп» буде вимушене звернутись до суду.

Вказаний лист був створений та направлений відповідачу в електронному вигляді, на підтвердження чого надано повідомлення про доставку документу ТОВ «Окбуд Плюс» 28.05.2024.

Оскільки лист вих. № 20240527/1 від 27.05.2024 щодо оплати боргу в порядку, запропонованому позивачем, був залишений відповідачем без відповіді та виконання, борг за отриманий товар останнім сплачений у повному обсязі не був, і стало підставою для звернення позивача з даною позовною заявою до суду.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Пунктом 1 частини другої ст. 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Аналогічні положення містяться у ст. 174 ГК України.

Позивач посилається на виникнення господарських відносин з відповідачем на підставі договору поставки, укладеного між сторонами у спрощений спосіб.

Частиною другою ст. 184 ГК України передбачено, що укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого статтею 181 цього Кодексу.

Положеннями ст. 181 ГК України передбачено, що господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. У письмовій формі належить вчиняти, зокрема правочини між юридичними особами (п. 1 частини першої ст. 208 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (частина перша ст. 639 ЦК України).

Згідно з частиною першою ст. 640 ЦК України передбачено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (частина друга ст. 640 ЦК України).

За приписами частини першої ст. 641 ЦК України, Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до частини першої ст. 642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом (частина друга ст. 642 ЦК України).

Якщо зміст правочину, воля сторін зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних, за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, то він також вважається таким, що вчинений у письмовій формі, за умови, якщо він підписаний його стороною. Аналогійний висновок зроблений у постанові Верховного Суду від 21.06.2022 у cправі № 922/1403/21.

Як зазначалось та не заперечується відповідачем, ТОВ «МБ Груп» було поставлено товар ТОВ «Окбуд Плюс» на суму 297 500,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 165 від 24.12.2021, та виставлено рахунок на оплату № 246 від 22.12.2021 на суму 297 500,00 грн, який частково був оплачений ТОВ «Окбуд Плюс» на суму на суму 200 000,00 грн, що підтверджується Актами звіряння взаємних розрахунків за періоди: 01.01.2021-31.12.2021 та 01.01.2022-31.12.2022, підписаними електронними підписами сторін.

Верховний Суд у постанові від 16.05.2018 по справі № 910/1163/17 роз`яснив, що схвалення може відбутися, як і в формі мовчазної згоди, так і у вигляді певних поведінкових актів (так званих конклюдентних дій) особи - сторони правочину.

Виходячи з аналізу наведених норм та встановлених судом обставин, суд приходить висновку, що правовідносини сторін з поставки товару здійснювались на підставі договірних зобов`язань, укладених у спрощений спосіб. Тобто, встановлені обставини підтверджують схвалення відповідачем своїми діями укладення договору купівлі-продажу (поставки) товару.

Відповідно до частини першої ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (частина шоста ст. 265 ГК України).

Частиною першою ст. 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина друга ст. 712 ЦК України).

Положеннями ст. 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами частини першої ст. 691 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

В силу вимог частини першої ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною першою ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами частини першої ст. 193 ГК України.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною першою ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина друга ст. 530 ЦК України).

Видаткова накладна № 165 від 24.12.2021 та рахунок на оплату № 246 від 22.12.2021 не містять погодженого сторонами строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов`язання, а саме здійснення відповідачем оплати за отриманий від позивача товар.

Підпунктом 1.7. п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» передбачено, що якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов`язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов`язку негайного виконання; такий обов`язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред`явив йому кредитор пов`язану з цим вимогу.

Приймаючи до уваги викладені норми законодавства та відсутність погоджених сторонами строків оплати товару, отриманого від позивача згідно видаткової накладної № 165 від 24.12.2021, оплата товару має бути здійснена відповідачем негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред`явив йому позивач пов`язану з цим вимогу.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач посилався на те, що позивач листом № 20240527/1 від 27.05.2024 відповідно до ст. 642 ЦК України акцептував пропозицію відповідача оплатити заборгованість в загальній сумі 97 500,00 грн в строк до 01.10.2024, викладену у гарантійному листі № 33 від 24.05.2024, і сторонами шляхом надання оферти та її акцепту погоджений новий строк зобов`язання - до 01.10.2024, а право на звернення до суду за захистом порушених прав щодо не оплати відповідачем боргу виникне у позивача лише з 01.10.2024 за умови, що до цієї дати відповідач повністю не оплатить борг.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідь на гарантійний лист вих. № 33 від 24.05.2024, ТОВ «Окбуд Плюс» отримало від ТОВ «МБ Груп» лист вих. № 20240527/1 від 27.05.2024, в якому була викладена пропозиція підписати Угоду про погашення боргу у розмірі 97 500,00 грн наступним чином: оплатити борг 20 000,00 грн до 01.06.2024, оплатити борг 20 000,00 грн до 01.07.2024, оплатити борг 20 000,00 грн до 01.08.2024, оплатити борг 20 000,00 грн до 01.09.2024, оплатити борг 17 500,00 грн до 01.10.2024.

Проте, як зазначає сам відповідач, угода про погашення боргу сторонами не була розроблена, погоджена та підписана, а пропозиція позивача щодо погашення боргу з погодженням відповідного графіку відповідачем прийнята не була, доказів протилежного останнім надано не було, як і не надано доказів здійснення оплат у строки і в розмірі, запропонованими позивачем у листі вих. № 20240527/1 від 27.05.2024.

Положеннями ст. 646 ЦК України передбачено, що відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж було запропоновано, умовах є відмовою від одержаної пропозиції і водночас новою пропозицією особі, яка зробила попередню пропозицію.

Оскільки позивач у листі вих. № 20240527/1 від 27.05.2024 запропонував відповідачу інші умови погашення заборгованості (із погодженням сум та термінів здійснення оплат), ніж було запропоновано відповідачем у гарантійному листі вих. № 33 від 24.05.2024, є відмовою позивача від одержаної пропозиції і водночас новою пропозицією відповідачу.

Проте, відповідач не прийняв умови позивача щодо підписання угоди про погашення боргу, терміни та суми погашення заборгованості, запропоновані позивачем, відповідачам не погоджені. Часткові оплати суми заборгованості у сумі 30 000,00 грн, здійснені 15.07.2024 на суму 10 000,00 грн, 26.07.2024 на суму 10 000,00 грн та 02.08.2024 на суму 10 000,00 грн не відповідають ні сумам ні термінам погашення заборгованості, пропонованими позивачем.

Таким чином, заперечення відповідача щодо погодження сторонами нового строку оплати отриманого товару до 01.10.2024 спростовується матеріалами справи.

Крім того, станом на дату винесення рішення, доказів оплати отриманого від позивача товару у повному обсязі відповідачем також надано не було.

Між тим, відповідачем було здійснено лише часткову оплату отуманеного від позивача товару на суму 200 000 грн, що підтверджується Актами звіряння взаємних розрахунків за періоди: 01.01.2021-31.12.2021 та 01.01.2022-31.12.2022, у зв`язку з чим, заборгованість з оплати товару відповідача перед позивачем становить 97 500,00 грн.

Розмір заборгованості ТОВ «Окбуд Плюс» перед ТОВ «МБ Груп» станом на 31.12.2022 у розмірі 97 500,00 грн підтверджується Актами звіряння взаємних розрахунків за періоди: 01.01.2021-31.12.2021 та 01.01.2022-31.12.2022, підписаними електронними підписами сторін.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 10.09.2019 у справі № 916/2403/18, до дій, які свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, з урахуванням конкретних обставин справи, також можуть належати: часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

Отже, періодична часткова сплата отриманого від позивача товару, свідчить про вчинення відповідачем конклюдентних дій, які підтверджують наявність перед позивачем заборгованості та необхідність її сплати в силу погоджених між сторонами умов та наведених положень законодавства.

Крім того, відповідач не заперечує проти наявності заборгованості перед позивачем.

На момент розгляду справи заборгованість відповідача становить 67 500,00 грн, оскільки відповідачем було здійснено часткову оплату основного боргу на суму 30 000,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями № 1695 від 15.07.2024 на суму 10 000,00 грн, № 1703 від 26.07.2024 на суму 10 000,00 грн та № 1711 від 02.08.2024 на суму 10 000,00 грн (призначення платежу: погашення заборгованості по рах № 246 від 22.12.2021), копії яких додано до відзиву на позовну заяву.

У відповідності до п. 2 частини першої ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки на момент розгляду даної справи сума основного боргу з оплати отриманого від позивача товару, що підлягає стягненню з відповідача, була сплачена останнім частково у сумі 30 000,00 грн, то предмет спору в цій частині припинив своє існування, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі в частині стягнення відповідача основного боргу в частині в розмірі 30 000,00 грн згідно із п. 2 частини першої ст. 231 ГПК України.

З урахуванням вищевикладеного, провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 30 000,00 грн підлягає закриттю.

Відповідно до частини першої ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом положень ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Умовами частини першої ст. 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Приймаючи до уваги викладене, факт порушення відповідачем своїх зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати за отриманий товар не спростований, враховуючи закриття провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 30 000,00 грн, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 67 500,00 грн.

Щодо вимог про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 частини третьої ст. 123 ГПК України).

Частиною першою ст. 124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (частина друга ст. 161 ГПК України).

В позовній заяві зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і очікує понести, у зв`язку із розглядом цієї справи - 13 028,00 грн, у тому числі: витрати у вигляді сплати судового збору в розмірі 3 028,00 грн та витрати на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 10 000,00 грн. Інші судові витрати наразі не плануються.

Проте, у відповіді на відзив позивачем зазначено, що станом на 13.08.2024 фактична сума судових витрат, які позивач поніс у зв`язку із розглядом цієї справи, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи, становить 15 028,00 грн, у тому числі: витрати у вигляді сплати судового збору в розмірі 3 028,00 грн та витрати на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 12 000,00 грн (10 000,00 грн + 2 000,00 грн), у зв`язку з чим просив суд стягнути з відповідача витрати, понесені ним за надання професійної правничої допомоги у розмірі 15 028,00 грн, на підтвердження чого були надані відповідні документи.

Частиною третьою ст. 124 ГПК України передбачено, що попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно із частинами першою та другою ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина восьма ст. 129 ГПК України).

Відповідно до п. 4 частини першої ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Частиною першою ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги. Договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права (частина третя ст. 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 ЦК України. Зокрема, ст. 903 ЦК України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 ЦК України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 ЦК України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, позивачем подано, зокрема, Договір про надання правової (правничої) допомоги від 04.06.2024 (далі - Договір про надання правової допомоги), укладений між ТОВ «МБ Груп» (далі - Клієнт) та Усковою С.М. (далі - Адвокат), відповідно до п. 1.1. якого Клієнт доручає, а Адвокат, відповідно до чинного законодавства України, приймає на себе зобов`язання в якості правничої (правової) допомоги здійснювати представницькі повноваження, захищати права і законні інтереси Клієнта з питань/у справі за позовом ТОВ «МБ Груп» до ТОВ «Окбуд Плюс» про стягнення заборгованості, ціна позову 97 500,00 гри (Господарський суд міста Києва), в обсязі і на умовах, встановлених цим Договором та за домовленістю Сторін, а Клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Для можливості виконання адвокатом відповідних доручень Клієнта, Клієнт зобов`язується видати адвокату довіреність.

Обов`язки Адвоката та Клієнта передбачені розділами 2 та 3 Договору про надання правової допомоги.

Умовами п. 4.1. та п. 4.5. Договору про надання правової допомоги передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої (правової) допомоги Клієнту на умовах і в порядку, що визначені Договором. Договору. Гонорар сплачується готівкою або здійснюється у безготівковому порядку на рахунок Адвоката. Розмір гонорару за надання правової допомоги, передбаченої п. 2.1 цього Договору встановлюється в розмірі, що визначається за домовленістю Сторін (п. 4.6. Договору про надання правової допомоги).

Відповідно до п. 4.7. Договору про надання правової допомоги, суми гонорару зазначаються Адвокатом в актах про надання правової допомоги, які формуються ним в міру необхідності.

Згідно з п. 4.12. Договору про надання правової допомоги, підставою для сплати гонорару є виставлений Адвокатом рахунок. Оплата за даним договором здійснюється не пізніше трьох днів з моменту отримання Клієнтом рахунку.

Договір укладений на строк до 04.11.2024 та набирає чинності з моменту його підписання (п. 8.1. Договору про надання правової допомоги).

04.06.2024 між ТОВ «МБ Груп» (Клієнт) та Усковою С.М. (Адвокат) було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору про надання правової (правничої) допомоги від 04.06.2024 (Додаток № 1) (далі - Додаткова угода № 1), до відповідно до п. 1. якої, Клієнт доручає, а Адвокат, відповідно до чинного законодавства України, приймає для виконання доручення про надання правничої (правової) допомоги у Господарському суді міста Києва у справі за позовом ТОВ «МБ Груп» до ТОВ «Окбуд Плюс» про стягнення заборгованості, ціна позову 97 500,00 грн, в обсязі і на умовах, встановлених Договором про надання правничої допомоги від 04.06.2024.

Винагорода за надання правничої допомоги згідно Договору про надання правничої допомоги від 04.06.2024 - далі іменується Гонорар, складає 10 000,00 грн, який сплачує Клієнт Адвокату. До гонорару не включаються фактичні витрати, які необхідно понести для виконання умов Договору про надання правничої допомоги від 04.06.2024. Інші витрати, які необхідно понести у цій справі, Клієнт оплачує окремо (п. 2 Додаткової угоди № 1).

Відповідно до п. 4 Додаткової угоди № 1, вказаний гонорар включає: ознайомлення та правовий аналіз наданих Клієнтом документів. Підготовка та складення вимоги Клієнта на оплату товару ТОВ «Окбуд Плюс». Опрацювання отриманих документів Клієнтом від ТОВ «Окбуд Плюс» та їх правовий аналіз. Опрацювання законодавчої бази, що регулюють спірні правовідносини. Вивчення судової практики. Формування правової позиції. Консультування Клієнта. Складення та подання позовної заяви та процесуальних документів, які подаються разом з позовною заявою до суду першої інстанції. Формування справи та подання позову до суду першої інстанції.

Пунктом 5 Додаткової угоди № 1 передбачено, що сторони також домовились, що представництво інтересів Клієнта в судових засіданнях під час розгляду справи в суді першої інстанції, складення та подання до суду заяв по суті справи та інших необхідних процесуальних документів під час розгляду справи в суді першої інстанції будуть додатково оплачені Клієнтом за домовленістю між Сторонами, шляхом укладення додаткової письмової угоди.

Акт надання Адвокатом послуг про надання професійної правничої допомоги Клієнту підписується сторонами після остаточного вирішення справи (п. 7 Додаткової угоди № 1).

Адвокатом було виставлено рахунок № 1 від 04.06.2024 на надання правничої допомоги згідно договору про надання правової (правничої) допомоги від 04.06.2024 на суму 5 000,00 грн, який був оплачений ТОВ «МБ Груп», що підтверджується наданою копією платіжної інструкції № 52 від 04.06.2024 на суму 5 000,00 грн.

12.08.2024 між ТОВ «МБ Груп» (Клієнт) та Усковою С.М. (Адвокат) було укладено Додаткову угоду № 2 до Договору про надання правової (правничої) допомоги від 04.06.2024 (Додаток № 2) (далі - Додаткова угода № 2), до відповідно до п. 3. якої, винагорода за надання правничої допомоги згідно цієї Додаткової угоди № 2 від 12.08.2024 - далі іменується Гонорар, складає 2 000,00 грн, який сплачує Клієнт Адвокату.

Вказаний гонорар включає: надання професійної правничої (правової) допомоги Клієнту ТОВ «МБ Груп» у справі № 910/8197/24, а саме: ознайомлення та правовий аналіз відзиву ТОВ «Окбуд Плюс» від 05.08.2024 № 23-01/24 на позовну заяву. Консультування Клієнта. Складення та подання відповіді на відзив до Господарського суду м. Києва, як суду першої інстанції.

Адвокатом було виставлено рахунок № 2 від 12.08.2024 на надання правничої допомоги у справі № 910/8197/24 згідно договору про надання правової (правничої) допомоги від 04.06.2024 та додаткової угоди № 2 до цього договору від 12.08.2024 на суму 2 000,00 грн, який було оплачено ТОВ «МБ Груп», що підтверджується наданою копією платіжної інструкції № 161 від 13.08.2024 на суму 2 000,00 грн.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя ст. 126 ГПК України).

Згідно з розрахунком суми гонорару за надану професійну правничу Клієнту від 21.06.2024 за Договором про надання правової (правничої) допомоги від 04.06.2024 та Додаткової угоди № 1 від 04.06.2024, підписаним сторонами, вид виконаних робіт (наданих послуг): ознайомлення та правовий аналіз наданих Клієнтом документів. Опрацювання отриманих Клієнтом документів від ТОВ «Окбуд Плюс» - 1 год./1 000,00 грн; підготовка та складення вимоги Клієнта до ТОВ «Окбуд Плюс» на оплату товару - 1 год./1 000,00 грн; опрацювання законодавчої бази, що регулюють спірні правовідносини. Вивчення судової практики щодо спірних правовідносин. Формування правової позиції. Консультування - 2 год./2 000,00 грн; Підготовка та складення позовної заяви ТОВ «МБ Груп» до ТОВ «Окбуд Плюс» про стягнення заборгованості (ціна позову 97 500,00 грн). Формування справи, надіслання копії позовної заяви відповідачу ТОВ «Окбуд Плюс» та подання позову до суду першої інстанції Господарського суду міста Києва - 6 год./6 000,00 грн. Всього: 10 год. / 10 000,00 грн. Загальна вартість наданих адвокатом послуг складає: 10 000,00 грн.

21.06.2024 між Адвокатом та ТОВ «МБ Груп» було підписано Акт № 1 приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) за Договором про надання правової (правничої) допомоги від 04.06.2024 та Додаткової угоди № 1 від 04.06.2024, згідно з яким, Адвокат надав професійну правничу (правову) допомогу, передбачену у п. 2.1 Договору про надання правничої (правової) допомоги від 04.06.2024, а також Додатковою угодою № 1 від 04.06.2024, а Клієнт, отримав правничу (правову) допомогу наступного характеру: 1. Ознайомлення та правовий аналіз наданих Клієнтом документів. 2. Підготовка та складення вимоги Клієнта на оплату товару ТОВ «Окбуд Плюс». 3. Опрацювання отриманих документів Клієнтом від ТОВ «Окбуд Плюс» та їх правовий аналіз. 4. Опрацювання законодавчої бази, що регулюють спірні відносини. Вивчення судової практики щодо спірних правовідносин. Формування правової позиції. Консультування Клієнта. 5. Підготовка, складення позовної заяви, формування справи, надіслання копії позовної заяви відповідачу ТОВ «Окбуд Плюс» та подання позову до суду першої інстанції Господарського суду міста Києва. Станом на 21.06.2024, сторони зауважень та скарг один до одного стосовно виконання умов Договору про надання правничої (правової) допомоги від 21.06.2024 та Додаткової угоди № l не мають. Претензій матеріального чи морального характеру немає.

Також позивачем надано детальний опис робіт (наданих послуг) від 21.06.2024, який містить в собі підсумкову інформацію, викладену у Договорі про надання правової (правничої) допомоги від 04.06.2024, Додатковій угоді № 1 від 04.06.2024, платіжній інструкції № 52 від 04.06.2024, розрахунку суми гонорару за надану професійну правничу Клієнту від 21.06.2024 та Акті № 1 приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 21.06.2024, із зазначенням норм законодавства України та судової практики.

Згідно з розрахунком суми гонорару за надану професійну правничу Клієнту від 13.08.2024 за Договором про надання правової (правничої) допомоги від 04.06.2024 та Додаткової угоди № 1 від 04.06.2024, підписаним сторонами, вид виконаних робіт (наданих послуг): ознайомлення та правовий аналіз відзиву ТОВ «Окбуд Плюс» від 05.08.2024 № 23-01/24 на позовну заяву; опрацювання законодавчої бази, що регулюють спірні відносини та вивчення судової практики. Формування правової позиції. Консультування Клієнта; складення та подання відповіді на відзив від 05.08.2024 № 23-01/24 до Господарського суду міста Києва, надіслання копії відповіді на відзив відповідачу - 2 год. / 2 000,00 грн. Всього: 2 год. / 2 000,00 грн. Загальна вартість наданих адвокатом послуг складає: 2 000,00 грн.

13.08.2024 між Адвокатом та ТОВ «МБ Груп» було підписано Акт № 2 приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) за Договором про надання правової (правничої) допомоги від 04.06.2024 та Додаткової угоди № 2 від 12.08.2024, згідно з яким, Адвокат надав професійну правничу (правову) допомогу, передбачену у п. 2.1 Договору про надання правничої (правової) допомоги від 04.06.2024, а також Додатковою угодою № 2 від 12.08.2024 у справі № 910/8197/24, а Клієнт, отримав правничу (правову) допомогу наступного характеру: 2. Ознайомлення та правовий аналіз відзиву ТОВ «Окбуд Плюс» від 05.08.2024 № 23-01/24 на позовну заяву. 3. Опрацювання законодавчої бази, що регулюють спірні відносини. Вивчення судової практики. Формування правової позиції. Консультування Клієнта. 4. Складення та подання до Господарського суду міста Києва, як суду першої інстанції, відповіді на відзив від 05.08.2024 № 23-01/24 у справі № 910/8197/24. Станом на 13.08.2024, сторони зауважень та скарг один до одного стосовно виконання умов Договору про надання правничої (правової) допомоги від 21.06.2024 та Додаткових угод № l та № 2 від 12.08.2024 не мають. Претензій матеріального чи морального характеру немає.

Також позивачем надано детальний опис робіт (наданих послуг) від 21.06.2024, який містить в собі підсумково вищезазначену інформацію.

До матеріалів справи також було долучено копію ордера на надання правничої (правової) допомоги від 30.07.2024 та копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ВН № 000611 від 27.11.2019.

Частиною четвертою ст. 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

При вирішенні питання покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 12 000,00 грн судом враховано, що справа № 910/8197/24 є справою незначної складності, ціна позову становить 97 500,00 грн; спірна заборгованість виникла у зв`язку з неповною оплатою отриманого відповідачем товару; зміст позовної заяві на 4 (чотирьох) стор.; відзиву на позовну заяву на 2 (двох) стор.; відповіді на відзив на 5 (п`яти) стор. та доданих до них документів; підтвердження неналежного виконання відповідачем зобов`язань та виникнення заборгованості - рахунком на оплату № 246 від 22.12.2021, видатковою накладною № 165 від 24.12.2021, вимогою вих. № 20240523/1 від 23.05.2024, гарантійним листом вих. № 33 від 24.05.2024, листом вих. № 20240527/1 від 27.05.2024, а також частковими оплатами та Актами звіряння взаємних розрахунків за періоди: 01.01.2021-31.12.2021 та 01.01.2022-31.12.2022, підписаними сторонами; визнання наявності заборгованості та її розміру відповідачем, а також надані документи на підтвердження витрат на професійну правничу (правову) допомогу,

Перевіривши подані позивачем докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, дослідивши співмірність заявленої позивачем суми із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), оцінивши необхідність поданих представником позивача документів в обґрунтування позовних вимог, а також їх зміст, враховуючи специфіку та незначну складність справи, результат її вирішення, обсяг, вид та зміст наданих послуг, суд, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини та Верховного Суду, дійшов висновку, що співмірними із складністю справи є витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката на рівні 8000 грн.

В частині закритого провадження суд керується частиною дев`ятою ст. 129 ГПК України та покладає судові витрати на відповідача, як на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір (оскільки закриття провадження відбулося через задоволення відповідачем вимог позивача в процесі судового розгляду).

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.129, 231, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Окбуд Плюс» (02140, м. Київ, вул. Руденко Лариси, буд. 6А; ідентифікаційний код: 33145365) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МБ Груп» (08160, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Гатне, вул. Інститутська, буд. 2 А; ідентифікаційний код: 42793912) 67500 (шістдесят сім тисяч п`ятсот) грн 00 коп. основного боргу, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 (вісім тисяч) грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.

3. В інший частині позовних вимог - щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Окбуд Плюс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МБ Груп» заборгованості в розмірі 30 000 (тридцять тисяч) грн 00 коп. провадження у справі закрити на підставі п. 2 частини першої ст. 231 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.М. Смирнова