Рішення

від 16.10.2024 по справі 910/8181/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.10.2024Справа № 910/8181/24

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Ломаки В.С.,

за участю секретаря судового засідання: Видиш А.В.

розглянувши у порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецторг Трейд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

про зобов`язання вчинити дії,

За участі представників сторін:

від позивача: Мінченко Я.В. за довіреністю від 01.05.2024 року № 01-05/8/24;

від відповідача: Кисіль Т.В. за довіреністю від 30.05.2023 року № 273.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецторг Трейд" (далі - позивач, Товариство) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - відповідач, Оператор ГТС) виконати обов`язки за укладеним між сторонами за результатами відкритих торгів № UA-2023-03-17-004715-а договором про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 29.05.2023 № 4600007595 (далі - Договір), а саме: прийняти відповідно до умов Договору від позивача товар у розмірі не виконаного зобов`язання: рукавички "Expert" (рукавички Ви) у кількості 2 308 пар; рукавички "Unit 200 (рукавички Ми Ми) у кількості 57 594 пар.

Ухвалою від 09.07.2024 року господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі № 910/8181/24, вирішив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 07.08.2024 року.

25.07.2024 року через систему "Електронний суд" надійшов відзив Оператора ГТС на позовну заяву від 24.07.2024 року № ТОВВИХ-24-11211, в якому останній заперечив проти задоволення пред`явлених до нього вимог з огляду на те, що обов`язок позивача поставити на адресу відповідача погоджений у Договорі товар залежить від строку направлення покупцем заявки на поставку цього товару, з урахуванням якої, враховуючи пункт 5.3 Договору, визначається строк для поставки та кількість товару, який має бути поставлений постачальником. Відповідно, неотримання постачальником заявки на поставку товару не зумовлює виникнення в нього обов`язку поставки товару та, відповідно, обов`язку покупця його прийняти. При цьому, специфікація до Договору визначає найменування, ціну та максимальну кількість товару, який може, але не зобов`язаний замовити покупець згідно з відповідною заявкою. Умовами Договору поставки не встановлено обов`язку покупця подати заявки на максимальну суму Договору; тоді як цей правочин визначає лише максимально можливу кількість товару, яку покупець шляхом направлення заявки міг замовити під час дії Договору. Враховуючи, що сама по собі специфікація до Договору не є замовленням товару, який покупець має прийняти та оплатити, відповідач вказав, що він мав приймати та оплачувати лише той товар, який ним було замовлено по відповідній заявці.

29.07.2024 року через систему "Електронний суд" надійшла відповідь Товариства на відзив від 28.07.2024 року, в якій позивач вказав, що укладаючи Договір та погоджуючи його умови, позивач як постачальник (переможець публічних закупівель, з яким укладено Договір) мав "виправдане очікування" стосовно того, що публічна закупівля відбулася, відповідно товар буде прийнятий та оплачений відповідачем як покупцем за Договором. Отже, визнання за покупцем необмеженого у часі права надавати або не надавати заявку на поставку товару за Договором фактично призводить до зміни ним умов Договору в односторонньому порядку або односторонньої відмови від виконання його умов, що є неприпустимим, з урахуванням вимог статті 525 Цивільного кодексу України.

31.07.2024 року через систему "Електронний суд" надійшли заперечення відповідача, в яких останній вказав, що позивачем обрано спосіб захисту, який не відповідає приписам Господарського процесуального кодексу України, оскільки умовами Договору не передбачено обов`язку щодо прийняття товару в натурі без надання відповідних заявок на поставку такого товару.

У підготовчому засіданні 07.08.2024 року суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про продовження строку проведення підготовчого провадження у справі № 910/8181/24 на 30 днів, а також відклав підготовче засідання на 18.09.2024 року.

Ухвалою від 18.09.2024 року господарський суд міста Києва закрив підготовче провадження та призначив справу № 910/8181/24 до судового розгляду по суті на 16.10.2024 року.

Представник позивача у судовому засіданні 16.10.2024 року підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача у цьому судовому засіданні проти задоволення вимог Товариства заперечив з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву від 24.07.2024 року № ТОВВИХ-24-11211 та запереченнях.

У судовому засіданні 16.10.2024 року проголошену вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

29.05.2023 року між Оператором ГТС (покупець) та Товариством (постачальник) укладено Договір, за умовами якого позивач зобов`язався у визначений цим Договором строк передати у власність відповідача аксесуари до робочого одягу (рукавички) (далі - товар), зазначені в специфікації, яка наведена в додатку № 1 до цього Договору (далі - Специфікація), а покупець зобов`язався прийняти і оплатити такі товари.

Означений правочин, а також додатки № 1 (Специфікація) та № 2 (Технічні та якісні характеристики товарів) до нього підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені відбитками печаток наведених контрагентів.

Відповідно до пункту 1.2 Договору найменування (номенклатура, асортимент), кількість товарів, одиниця виміру, ціна за одиницю, строк поставки, місце поставки, інші умови зазначаються у Специфікації.

У додатку № 1 (Специфікації) до Договору сторони погодили поставку позивачем на користь відповідача:

- рукавичок "Expert" (Рукавички Ви) у кількості 3 001 пар за ціною 52,50 грн. за пару (без ПДВ) загальною вартістю 157 552,50 грн. у шестидесятиденний строк з дати отримання постачальником заявки);

- рукавичок "Unit 200" (Рукавички Ми Мп) у кількості 71 917 пар за ціною 112,50 грн. за пару (без ПДВ) загальною вартістю 8 090 662,50 грн. у шестидесятиденний строк з дати отримання постачальником заявки);

- рукавичок "Nord lux" (Рукавички утеплені Тн Нм) у кількості 4 165 пар за ціною 267,50 грн. за пару (без ПДВ) загальною вартістю 1 114 137,50 грн. у шестидесятиденний строк з дати отримання постачальником заявки);

- рукавичок "ACTIFRESH" (Рукавички утеплені Тхп) у кількості 2 075 пар за ціною 312,50 грн. за пару (без ПДВ) загальною вартістю 648 437,50 грн. у шестидесятиденний строк з дати отримання постачальником заявки).

Адресою постачання товару за усіма вищенаведеними позиціями є м. Боярка Київської області, з уточненням про те, що конкретне місце поставки (адреса) у межах зазначеного населеного пункту визначається в Заявці покупця, оформленій відповідно до пункту 5.3 Договору.

Всього без ПДВ - 10 010 790,00 грн., ПДВ - 2 002 158,00 грн.; всього з ПДВ: 12 012 948,00 грн.

Згідно з пунктом 1.4 Договору обсяги закупівлі можуть бути зменшені, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків покупця.

Відповідно до пункту 3.1 Договору його ціна становить 10 010 790,00 грн., крім того ПДВ - 2 002 158,00 грн. Ціна Договору, в тому числі ПДВ, становить 12 012 948,00 грн.

У пункті 3.2 Договору його сторони погодили, що ціна цього Договору може бути змінена за їх взаємною згодою у випадках, встановлених чинним законодавством України, що оформляється додатковою угодою до цього Договору.

Ціна за одиницю товару наведена у Специфікації (пункт 3.3 означеної угоди).

Пунктами 4.1, 4.2 Договору передбачено, що розрахунки здійснюються у безготівковій формі в національній валюті шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений у розділі 15 цього Договору, на умовах, визначених цим Договором. Покупець зобов`язаний оплатити вартість переданих товарів не раніше 20 (двадцяти) та не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з дати поставки.

За умовами пункту 5.1 Договору постачальник зобов`язується передати покупцю товари в кількості, строки та в місці поставки відповідно до Специфікації. Постачальник повідомляє покупця про дату та час поставки не пізніше ніж за 3 (три) робочі дні до дати поставки. Покупець залишає за собою право змінити місце поставки товару, про що сторони складають додаткову угоду. Постачальник зобов`язаний одночасно з товаром передати покупцю документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до цього Договору та чинного законодавства України.

Згідно з пунктом 5.3 наведеного правочину поставка товарів здійснюється на умовах DDP "Поставка зі сплатою мита" (місце поставки згідно Специфікації), ІНКОТЕРМС (Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної Торгової Палати (редакція 2010 року)), з урахуванням умов пункту 5.1 цього Договору.

Поставка товару здійснюється на підставі письмових заявок (далі - Заявка) від покупця, які є невід`ємною частиною цього Договору. Покупець надсилає скан-копію підписаної уповноваженою особою Заявки електронним листом на електронну адресу постачальника, зазначену в пункті 14.12 цього Договору. Датою отримання Заявки постачальником вважається дата надіслання відповідного електронного повідомлення покупцем. Оригінали Заявок надсилаються покупцем поштою на адресу постачальника, вказану в розділі 15 цього Договору, цінним листом (з описом вкладення) з повідомленням про вручення або кур`єром під розписку. До моменту отримання оригіналу Заявки постачальником надіслані електронною поштою Заявки мають повну юридичну силу, породжують права і обов`язки для сторін і можуть бути подані до судових інстанцій як належні докази і не можуть спростовуватися сторонами.

У пункті 5.6 Договору сторони дійшли згоди про те, що право власності на товар переходить від постачальника до покупця в дату прийняття товарів покупцем за видатковою накладною.

Разом із тим, відповідно до пункту 5.7 Договору приймання покупцем товарів за видатковою накладною не є підтвердженням належного виконання постачальником його обов`язку з поставки товарів за цим Договором та відсутності у покупця претензій до постачальника щодо якості та комплектності товарів. Такі претензії можуть бути заявлені покупцем постачальнику в порядку, визначеному цим Договором та чинним законодавством України.

За умовами пункту 5.8 наведеної угоди датою поставки товарів за цим Договором є дата підписання покупцем Акта приймання товарів за кількістю та якістю відповідно до пункту 5.16 цього Договору та передачі постачальником покупцю в повному обсязі наведених нижче документів (в рамках кожної поставки перелічені документи повинні бути надані постачальником одночасно із здійсненням поставки товару):

5.8.1 видаткової накладної;

5.8.2 документу про підтвердження якості товарів на кожну одиницю (або партію) товару: паспорт якості;

5.8.3 документу про підтвердження гарантійних зобов`язань виробника на товар;

5.8.4 товарно-транспортної накладної;

5.8.5 рахунку-фактури;

5.8.6 документу про експлуатацію товарів: Інструкція з експлуатації товарів;

5.8.7 інших необхідних документів, якщо такі зазначені в додатку № 2 до Договору:

- копія протоколу випробувань товару;

- копія сертифікату перевірки/експертизи типу на товар;

- копія Декларації про відповідність засобів індивідуального захисту вимогам Технічного регламенту на товар;

- копія позитивного висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи Центрального органу виконавчої влади.

Пунктом 6.1 Договору на покупця покладений обов`язок прийняти та своєчасно і в повному обсязі оплатити поставлені товари у порядку, визначеному цим Договором.

За змістом пункту 6.4.1 цієї угоди постачальник має право вимагати від покупця належного виконання зобов`язань з оплати товарів лише у разі підписання актів приймання товарів за кількістю та якістю покупцем відповідно до пункту 5.16 Договору.

Умовами пунктів 12.1, 12.2 Договору передбачено, що останній набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 30.06.2024 року (включно), а в частині розрахунків - до їх повного виконання. Закінчення терміну (строку) дії цього Договору не звільняє сторони від виконання обов`язків, взятих на себе за цим Договором, та від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.

Слід зазначити, що у пункті 13.1 Договору сторони домовилися про те, що з метою виконання умов Договору будуть здійснювати обмін документами, як електронними документами у розумінні Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг". Під "обміном електронними документами" сторони розуміють їх створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, підписання, використання тощо за допомогою Системи електронного документообігу, що визначена у пункті 13.6 Договору.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору покупець надіслав позивачу Заявки:

- № 1 від 16.08.2023 року № ТОВВИХ-23-11192 на поставку рукавичок "ACTIFRESH" (Рукавички утеплені Тхп) у кількості 2 075 пар за адресою: 08051, Київська обл., м. Боярка, вул. С. Петлюри, 49;

- № 2 від 31.10.2023 року № ТОВВИХ-23-15462 на поставку рукавичок "Nord lux" (Рукавички утеплені Тн Нм) у кількості 4 165 пар за адресою: 08051, Київська обл., м. Боярка, вул. С. Петлюри, 49;

- № 3 від 26.04.2024 року № ТОВВИХ-24-6393 на поставку рукавичок "Expert" (Рукавички Ви) у кількості 693 пар та рукавичок "Unit 200" (Рукавички Ми Мп) у кількості 14 323 пар за адресою: 08051, Київська обл., м. Боярка, вул. С. Петлюри, 49.

Факт поставки позивачем та прийняття Оператором ГТС товару, замовленого за вищенаведеними Заявками, підтверджується, зокрема, наявними у матеріалах справи копіями підписаних уповноваженими представниками сторін видаткових накладних від 16.10.2023 року № 294 на суму 778 125,00 грн., від 03.11.2023 року № 301 на суму 1 336 965,00 грн., від 24.06.2024 року № 93-3 на суму 1 977 264,00 грн., а також Актів приймання товарів за кількістю та якістю від 25.10.2023 року № 1538, від 09.11.2023 року № 1585, від 25.06.2024 року № 24-169.

Обґрунтовуючи пред`явлені у даній справі вимоги, Товариство посилалося на те, що на виконання умов Договору та відповідно до отриманих від покупця Заявок останнє поставило на користь відповідача рукавички "ACTIFRESH" (Рукавички утеплені Тхп) у кількості 2 075 пар, рукавички "Nord lux" (Рукавички утеплені Тн Нм) у кількості 4 165 пар, рукавички "Expert" (Рукавички Ви) у кількості 693 пар та рукавички "Unit 200" (Рукавички Ми Мп) у кількості 14 323 пар.

Разом із тим, позивач був позбавлений можливості поставити Оператору ГТС передбачені Договором та Специфікацією рукавички "Expert" (рукавички Ви) у кількості 2 308 пар та рукавички "Unit 200 (рукавички Ми Ми) у кількості 57 594 пар, зважаючи на порушення покупцем процедури поставки товару та ненадання останнім відповідних Заявок на поставку цього товару в наведеній кількості із зазначенням часу та місця його поставки.

Враховуючи встановлений Договором термін його дії - до 30.06.2024 року (включно), листом від 28.06.2024 року № 28-06/7/24 Товариство звернулося до Оператора ГТС з повідомленням про готовність поставити решту погодженого сторонами та передбаченого Специфікацією до Договору товару і надання рознарядки на поставку конкретної партії товару - рукавичок "Expert" (рукавички Ви) у кількості 2 308 пар та рукавичок "Unit 200 (рукавички Ми Ми) у кількості 57 594 пар.

Проте, Оператор ГТС відповідної Заявки на адресу позивача не направив.

Зважаючи на неукладення сторонами будь-яких додаткових угод до Договору щодо внесення змін чи доповнень до цього правочину, а також беручи до уваги те, що з 01.07.2024 року сторони позбавлені можливості укласти додаткову угоду про зменшення обсягу закупівлі товарів за Договором та/або розірвати Договір, а об`єм прав та обов`язків сторін щодо асортименту, кількості та ціни за одиницю товару визначені у Специфікації, є не змінними та такими, що підлягають виконанню в повному обсязі, враховуючи, що відмова Оператора ГТС від надання Заявки на поставку решти погодженого контрагентами товару за Договором фактично є односторонньою відмовою від виконання зобов`язання, що прямо порушує норми зобов`язального права, позивач звернувся до господарського суду міста Києва з даним позовом про зобов`язання відповідача виконати обов`язки за укладеним між сторонами Договором шляхом прийняття відповідно до умов цього правочину від позивача товару в розмірі не виконаного зобов`язання, а саме: рукавичок "Expert" (рукавички Ви) у кількості 2 308 пар та рукавичок "Unit 200 (рукавички Ми Ми) у кількості 57 594 пар.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З огляду на правову природу укладеного між сторонами Договору, який у розумінні статей 173, 174 Господарського кодексу України та статей 11, 509 Цивільного кодексу України є належною підставою для виникнення у його сторін кореспондуючих прав і обов`язків, спірні правовідносини за наведеним правочином регламентуються положеннями глави 54 Цивільного кодексу України та § 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до приписів статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За умовами статті 689 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов`язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Заперечуючи проти позову, Оператор ГТС посилався на те, що відповідно до виробничих потреб відповідача він надсилав на адресу Товариства Заявки № 1 на поставку рукавичок "ACTIFRESH" (Рукавички утеплені Тхп) у кількості 2 075 пар, № 2 на поставку рукавичок "Nord lux" (Рукавички утеплені Тн Нм) у кількості 4 165 пар та № 3 на поставку рукавичок "Expert" (Рукавички Ви) у кількості 693 пар і рукавичок "Unit 200" (Рукавички Ми Мп) у кількості 14 323 пар, які були виконані постачальником у повному обсязі.

У відповідь на лист позивача від 28.06.2024 року № 28-06/7/24, Оператор ГТС направив на адресу Товариства лист від 02.07.2024 року № ТОВВИХ-24-9886, яким повідомив останнього про те, що письмові заявки є невід`ємною частиною Договору, а їх направлення можливо здійснювати лише в межах строку дії Договору. У той же час, відповідач зазначив, що на дату написання цього листа строк дії Договору сплив.

Зі змісту означеного листа Оператора ГТС, а також відзиву на позовну заяву вбачається, що останній, зважаючи на подальшу відсутність відповідних виробничих потреб, фактично відмовився від надання постачальнику Заявки на поставку решти погодженого сторонами у Специфікації до Договору товару, а саме: рукавичок "Expert" (рукавички Ви) у кількості 2 308 пар та рукавичок "Unit 200 (рукавички Ми Ми) у кількості 57 594 пар, а також, відповідно, і від прийняття від постачальника цього товару.

У відзиві на позов Оператор ГТС вказував на безпідставність вимог Товариства з огляду на відсутність у покупця передбаченого Договором та нормами чинного законодавства обов`язку щодо направлення на адресу постачальника заявок на поставку товару, а також враховуючи закінчення терміну дії Договору.

Разом із тим, означені заперечення не беруться судом до уваги з огляду на таке.

Так, згідно з умовами Договору направлення Заявок є правом покупця, яке мало бути реалізоване ним у межах строку дії цього правочину, тобто у період з 29.05.2023 року по 30.06.2024 року включно.

Водночас загальна кількість товару, ціна за одиницю та ціна Договору визначені сторонами у самому Договорі та Специфікації до нього. Визнання за покупцем необмеженого у часі права надавати або не надавати Заявки (замовлення) на партію товару за Договором фактично призводить до зміни ним умов Договору в односторонньому порядку або односторонньої відмови від його виконання.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про те, що відсутність заявок на отримання товару не звільняє відповідача від виконання обов`язку прийняти відповідний товар у погодженому сторонами обсязі.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 14.05.2024 року при перегляді судових рішень судів нижчих інстанцій у справі № 914/1757/22 за позовом Приватного підприємства Фірма "Спецреммаш" до Державного підприємства "Львіввугілля" про зобов`язання останнього виконати обов`язки за укладеним між сторонами цієї справи договором про закупівлю товару за результатами відкритих торгів 17.03.2021 року, а саме: прийняти відповідно до умов договору від 07.04.2021 року № 128 від ПП Фірми "Спецреммаш" виготовлений товар.

Крім того, відповідно до частини 4, 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії;

3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;

6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.

Суд також врахував відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження укладення сторонами будь-яких додаткових угод до Договору щодо внесення змін чи доповнень до цього правочину, доказів, які свідчать про виникнення у Оператора ГТС права вимагати заміни товару або права відмовитися від Договору, а також і доказів зменшення обсягів закупівлі, з урахуванням фактичного обсягу видатків покупця тощо.

Твердження відповідача про те, що Специфікація визначає найменування, ціну та максимальну кількість товару, який може, але не зобов`язаний замовити покупець згідно з відповідною заявкою, також не беруться судом до уваги з огляду на таке.

Відповідно до частин 1, 2 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Частиною 1 статті 656 Цивільного кодексу України передбачено, що предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому.

Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (частина 1 статті 662 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 669 та частиною 1 статті 671 Цивільного кодексу України кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов`язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами.

Водночас ні умовами Договору, ні Специфікацією не встановлено можливість одностороннього коригування покупцем ціни Договору та погодженої сторонами кількості і асортименту товару, поставка якого є предметом цього правочину, зважаючи, зокрема, на виробничі потреби Оператора ГТС.

Посилання Оператора ГТС на закінчення строку дії Договору також не свідчить про безпідставність пред`явленого Товариством позову з огляду на таке.

Приписами статті 631 Цивільного кодексу України визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Відповідно до частини 7 статті 180 Господарського кодексу України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов`язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Приписи статті 599 Цивільного кодексу України та статті 202 Господарського кодексу України встановлюють, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Поряд з належним виконанням законодавство передбачає й інші підстави припинення зобов`язань (прощення боргу, неможливість виконання, припинення за домовленістю, передання відступного, зарахування). Однак, чинне законодавство не передбачає таку підставу припинення зобов`язання, як закінчення строку дії договору.

Разом із тим, як вже було зазначено вище, відповідно до статті 689 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов`язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Приписами статті 525 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відтак, припинення строку дії договору не свідчить про припинення зобов`язань за ним, а тому не означає звільнення боржника від виконання обов`язку в натурі, у зв`язку з чим кредитор має право вимагати виконання обов`язку в натурі впродовж того часу, коли існує відповідне зобов`язання, а не лише впродовж строку, встановленого сторонами у договорі для його виконання.

Аналогічний правовий висновок наведено у постанові Верховного Суду від 21.12.2020 року в справі № 910/1144/19.

Відповідно до частини 3 статті 13 Цивільного кодексу України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Аналізуючи вищенаведені норми права, суд дійшов висновку про те, що момент виникнення зобов`язання настає з моменту підписання сторонами договору. Припинення строку дії договору не свідчить про припинення зобов`язань за ним. Зазначене не ставиться у залежність від того, виконувала інша сторона дії, спрямовані на виконання умов договору чи ні.

Наведеним спростовуються доводи відповідача, які зводяться до припинення прав та обов`язків сторін за Договором внаслідок закінчення строку його дії.

Заперечення відповідача проти позову з посиланням на обрання позивачем способу захисту його прав, який не відповідає приписам Господарського процесуального кодексу України, також оцінюються судом критично.

Так, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 Господарського процесуального кодексу України).

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина 1 статті 16 Цивільного кодексу України).

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно- примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Частиною 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені положеннями статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України.

За статтею 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі.

У цій справі Товариство звернулося до суду із позовом, в якому просило зобов`язати відповідача виконати обов`язки за укладеним між сторонами за результатами відкритих торгів № UA-2023-03-17-004715-а Договором, а саме: прийняти відповідно до умов Договору від позивача товар у розмірі не виконаного зобов`язання: рукавички "Expert" (рукавички Ви) у кількості 2 308 пар; рукавички "Unit 200 (рукавички Ми Ми) у кількості 57 594 пар.

Зі змісту позовної заяви Товариства вбачається, що метою звернення з цим позовом є примус відповідача до дій, які він мав здійснити на виконання зобов`язань за Договором, і які, в свою чергу, зроблять можливим отримання позивачем того, на що він розраховував за наслідками належного виконання умов Договору.

Таким чином, право позивача вимагати від свого контрагента виконання конкретних невиконуваних умов договору в натурі (в дійсності), прямо передбачено нормами чинного законодавства.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Враховуючи доведення Товариством належними та допустимими доказами тих обставин, на які воно посилалося як на підставу пред`явлених до Оператора ГТС вимог у даній справі, а також зважаючи на безпідставність висловлених відповідачем заперечень проти позову та відсутність доказів на їх підтвердження, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову Товариства.

При цьому, інші доводи учасників справи не спростовують встановлених судом обставин та не можуть впливати на законність судового рішення.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Приймаючи до уваги все вищевикладене в сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства.

Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, місто Київ, проспект Любомира Гузара, будинок 44; код ЄДРПОУ 42795490) виконати обов`язки за укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецторг Трейд" (76006, Івано-Франківська область, місто Івано-Франківськ, Івано-Франківський район, вулиця Максимовича, будинок 15, кабінет 2; код ЄДРПОУ 40465034) за результатами відкритих торгів № UA-2023-03-17-004715-а договором про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 29.05.2023 року № 4600007595, а саме: прийняти відповідно до умов цього договору від Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецторг Трейд" (76006, Івано-Франківська область, місто Івано-Франківськ, Івано-Франківський район, вулиця Максимовича, будинок 15, кабінет 2; код ЄДРПОУ 40465034) товар у розмірі не виконаного зобов`язання: рукавички "Expert" (рукавички Ви) у кількості 2 308 пар; рукавички "Unit 200 (рукавички Ми Ми) у кількості 57 594 пар.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, місто Київ, проспект Любомира Гузара, будинок 44; код ЄДРПОУ 42795490) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецторг Трейд" (76006, Івано-Франківська область, місто Івано-Франківськ, Івано-Франківський район, вулиця Максимовича, будинок 15, кабінет 2; код ЄДРПОУ 40465034) 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 25.10.2024 року.

Суддя В.С. Ломака