Рішення

від 14.10.2024 по справі 911/2623/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" жовтня 2024 р. Справа № 911/2623/21 (911/1080/24)

за заявою Ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Парком Транс» арбітражного керуючого Мірошника Ігоря Вікторовича

до 1) ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1

про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника

у справі № 911/2623/21

за заявою Головного управління ДПС у Київській області

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Парком транс»

про банкрутство

Суддя Лутак Т.В.

Секретар судового засідання Дідик Є.С.

Представники: згідно протоколу судового засідання

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа № 911/2623/21 за заявою Головного управління ДПС у Київській області до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Парком транс» про банкрутство.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.11.2021 відкрито провадження у даній справі, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства, введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Парком транс» (08702, Київська область, місто Обухів (пн), вулиця Київська, будинок 113А, ідентифікаційний код - 38510873) арбітражного керуючого Мірошника Ігоря Вікторовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 820 від 17.04.2013; адреса: 69005, м. Запоріжжя, проспект Соборний, 133, офіс 205; адреса для листування: 69005, м. Запоріжжя, а/с 1176).

Офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Парком транс» здійснено 02.11.2021, номер публікації якого 67515.

Ухвалою попереднього засідання від 31.01.2022 було визнано вимоги Головного управління ДПС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Парком транс» у розмірі 2 041 091 343, 50 грн. у такій черговості: 76 700, 00 грн. - перша черга задоволення вимог кредиторів, 46 898, 68 грн. друга черга задоволення вимог кредиторів, 994 603 118, 10 грн. третя черга задоволення вимог кредиторів та 1 046 364 626, 72 грн. шоста черга задоволення вимог кредиторів.

Постановою Господарського суду Київської області від 14.07.2022 визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю «Парком транс» (08702, Київська область, місто Обухів (пн), вулиця Київська, будинок 113 А, ідентифікаційний код - 38510873) та відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю «Парком транс» призначено арбітражного керуючого Мірошника Ігоря Вікторовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 820 від 17.04.2013; адреса офісу: 69005, м. Запоріжжя, проспект Соборний, 133, офіс 205; адреса для листування: 69005, м. Запоріжжя, а/с 1176).

Офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Парком транс» банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури здійснено судом 15.07.2022, номер публікації якого 68978.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.12.2022 було визнано вимоги Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Парком транс» у розмірі 464 812,18 грн, з яких: 4 962,00 грн - перша черга задоволення вимог кредиторів та 459 850, 18 грн - друга черга задоволення вимог кредиторів.

До Господарського суду Київської області від ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Парком Транс» арбітражного керуючого Мірошника Ігоря Вікторовича надійшла заява № 1926 від 19.04.2024 (вх. № 593/24 від 25.04.2024) про покладення субсидіарної відповідальності на керівника та учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Парком Транс», у якій він просить суд покласти субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями банкрута у розмірі 2 041 526 696, 68 грн, у зв`язку із доведенням до банкрутства, на Свистуна Романа Миколайовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.04.2024 заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Парком Транс» арбітражного керуючого Мірошника Ігоря Вікторовича № 1926 від 19.04.2024 (вх. № 593/24 від 25.04.2024) залишено без руху.

До Господарського суду Київської області від ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Парком Транс» арбітражного керуючого Мірошника Ігоря Вікторовича надійшла заява від 30.04.2023 № 1927 (вх. № 5626/24 від 06.05.2024) про усунення недоліків заяви про покладення субсидіарної відповідальності керівника та учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Парком Транс», у якій він просить суд покласти субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями банкрута у розмірі 2 041 526 696, 68 грн, у зв`язку із доведенням до банкрутства, на Свистуна Романа Миколайовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ).

Оскільки відповідачем у даній заяві вказана фізична особа ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий Житомирським МВ УМВС України в Житомирській області 30.01.2008; дата народження 01.12.1978; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ), ухвалою Господарського суду Київської області від 16.05.2024 було зобов`язано Департамент з питань реєстрації Управління реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб в АДРЕСА_2 ) у п`ятиденний термін з дня отримання даної ухвали надати Господарському суду Київської області інформацію про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий Житомирським МВ УМВС України в Житомирській області 30.01.2008; дата народження 01.12.1978; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ).

До Господарського суду Київської області від Управління реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб в м. Полтава надійшов лист № 01-12-05-09/634 від 30.05.2024 (вх. № 6564/24 від 04.06.2024) на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.06.2024 зобов`язано Управління реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб в АДРЕСА_2 ) у п`ятиденний термін з дня отримання даної ухвали надати Господарському суду Київської області інформацію про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий Житомирським МВ УМВС України в Житомирській області 30.01.2008; дата народження 01.12.1978; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ). У разі неможливості надання запитуваної інформації зазначити державний орган чи посадову особу, які уповноважені на надання вказаної інформації.

До Господарського суду Київської області від Управління реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб Департаменту з питань реєстрації Полтавської міської ради надійшов лист № 01-12-05-09/677 від 28.06.2024 (вх. № 7441/24 від 03.07.2024) на виконання вимог ухвали суду від 21.06.2024 відповідно до якого, управління повідомило, що за даними, які містяться в реєстрі територіальної громади відомості щодо реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання гр. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 на території Полтавської міської територіальної громади відсутні.

До Господарського суду Київської області від Головного управління ДПС у Київській області надійшло клопотання б/н від 05.07.2024 (вх. № 7222/24 від 05.07.2024) про призначення судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.07.2024 було зобов`язано Державну міграційну службу України у п`ятиденний термін з дня отримання даної ухвали надати Господарському суду Київської області інформацію про зареєстроване місце проживання фізичної особи - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий Житомирським МВ УМВС України в Житомирській області 30.01.2008; дата народження 01.12.1978; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ), попереджено Державну міграційну службу України про те, що невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

До Господарського суду Київської області від Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби України надійшов лист № 6.2-7454/6-24 від 12.07.2024 (вх. № 7984/24 від 24.07.2024) на виконання вимог ухвали суду від 05.07.2024, відповідно до якого, за наявними даними ДМС місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 08.08.2018 значиться за адресою: АДРЕСА_3 .

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.07.2024 було прийнято заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Парком Транс» арбітражного керуючого Мірошника Ігоря Вікторовича № 1926 від 19.04.2024 (вх. № 593/24 від 25.04.2024) про покладення субсидіарної відповідальності на особу, що є учасником та виконувала повноваження керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Парком Транс» до розгляду у межах провадження у справі № 911/2623/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Парком Транс», розгляд заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства було призначено на 22.08.2024, зобов`язано ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Парком Транс» арбітражного керуючого Мірошника Ігоря Вікторовича надати суду: оригінали всіх доданих до заяви документів для огляду в судовому засіданні; реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Парком Транс» станом на серпень 2024 року, зобов`язано ОСОБА_1 надати суду документально підтверджений відзив по суті заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства, а іншим учасникам справи його копію у порядку, передбаченому статтями 165, 178 Господарського процесуального кодексу України, зобов`язано Департамент з питань банкрутства Міністерства юстиції України скласти та надати суду, у строк протягом одного місяця з дати отримання даної ухвали, висновок про наявність/відсутність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неплатоспроможності щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Парком Транс» (08702, Київська область, місто Обухів (пн), вулиця Київська, будинок 113А, ідентифікаційний код - 38510873), здійснено виклик у судове засідання повноважних представників учасників даної справи; у разі неявки в судове засідання, сторони зобов`язані повідомити суд про причини такої неявки.

До господарського суду Київської області від ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Мірошника Ігоря Вікторовича надійшли письмові пояснення та документи на виконання вимог ухвали суду від 25.07.2024 (вх. № 8528/24 від 13.08.2024).

До Господарського суду Київської області від Головного управління ДПС у Київській області надійшло клопотання б/н від 19.08.2024 (вх. № 8953/24 від 19.08.2024) про відмову у задоволенні заяви ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Парком Транс» арбітражного керуючого Мірошника Ігоря Вікторовича про покладення субсидіарної відповідальності на керівника та учасника банкрута ОСОБА_1 у зв`язку із доведенням до банкрутства.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.08.2024 розгляд заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства відкладено на 09.09.2024, повторно зобов`язано ОСОБА_1 надати суду документально підтверджений відзив по суті заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства, а іншим учасникам справи його копію у порядку, передбаченому статтями 165, 178 Господарського процесуального кодексу України, зобов`язано ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Мірошника Ігоря Вікторовича надати суду обґрунтовані письмові пояснення щодо клопотання Головного управління ДПС у Київській області б/н від 19.08.2024 (вх. № 8953/24 від 19.08.2024) про відмову у задоволенні заяви ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Парком Транс» арбітражного керуючого Мірошника Ігоря Вікторовича про покладення субсидіарної відповідальності на керівника та учасника банкрута ОСОБА_1 у зв`язку із доведенням до банкрутства, здійснено виклик в судове засідання повноважних представників учасників даної справи; у разі неявки в судове засідання, сторони зобов`язані повідомити суд про причини такої неявки.

До Господарського суду Київської області від Головного управління ДПС у Київській області надійшло клопотання б/н від 23.08.2024 (вх. № 9114/24 від 23.08.2024) про залишення без розгляду заяви ліквідатора ТОВ «Парком Транс» арбітражного керуючого Мірошника Ігоря Вікторовича про покладення субсидіарної відповідальності на керівника та учасника ТОВ «Парком Транс» ОСОБА_1 у зв`язку із доведенням до банкрутства та зобов`язання ліквідатора ТОВ «Парком Транс» арбітражного керуючого Мірошника Ігоря Вікторовича підготувати та подати до Господарського суду Київської області необхідні документи для закінчення ліквідаційної процедури банкрута та закриття провадження у справі № 911/2623/21 про банкрутство.

До Господарського суду Київської області від Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Київ) надійшов лист № 41716/10.1-24/вх.45713/10-24 від 09.08.2024 (вх. № 8866/24 від 27.08.2024) щодо підготовки висновку про наявність/відсутність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності щодо ТОВ «Парком Транс».

До Господарського суду Київської області від ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Мірошника Ігоря Вікторовича надійшла заява № 164 від 03.08.2024 (вх. № 9009/24 від 04.09.2024) про відкликання заяви № 1926 від 19.04.2024 про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.09.2024 було відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області б/н від 23.08.2024 (вх. № 9114/24 від 23.08.2024) про залишення без розгляду заяви ліквідатора ТОВ «Парком Транс» арбітражного керуючого Мірошника Ігоря Вікторовича про покладення субсидіарної відповідальності на керівника та учасника ТОВ «Парком Транс» ОСОБА_1 у зв`язку із доведенням до банкрутства та зобов`язання ліквідатора ТОВ «Парком Транс» арбітражного керуючого Мірошника Ігоря Вікторовича підготувати та подати до Господарського суду Київської області необхідні документи для закінчення ліквідаційної процедури банкрута та закриття провадження у справі № 911/2623/21 про банкрутство, відмовлено у задоволенні заяви ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Мірошника Ігоря Вікторовича № 164 від 03.08.2024 (вх. № 9009/24 від 04.09.2024) про відкликання заяви № 1926 від 19.04.2024 про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства, розгляд заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства відкладено на 14.10.2024, здійснено виклик у судове засідання повноважних представників сторін.

У судове засідання призначене на 14.10.2024 за допомогою відеоконференцзв`язку з`явився ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Мірошник Ігор Вікторович, який надав пояснення по суті заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутств, а також представник Головного управління ДПС у Київській області, який вирішення питання про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства залишив на розсуд суду.

У судовому засіданні 14.10.2024, відповідно до ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства та ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення ліквідатора банкрута, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства, ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю «Парком Транс» арбітражний керуючий Мірошник Ігор Вікторович посилається на те, що наявні у справі документи та встановлені обставини у сукупності свідчать про те, що господарську діяльність ТОВ «Парком Транс» фактично припинило, також припинило подання обов`язкової звітності, що є протиправним, та при цьому засновниками, керівництвом не було розпочато процедуру припинення юридичної особи шляхом добровільної ліквідації згідно зі ст.ст.110 - 112 Цивільного кодексу України, не прийнято рішення про звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, враховуючи показники балансу та існуючу кредиторську заборгованість, а також не було вжито своєчасних та дієвих заходів, зокрема шляхом проведення реструктуризації заборгованості що виникла по зобов`язаннях боржника.

Також, ліквідатор вказує, що в період коли банкруту було завдано збитків, а саме 28.05.2019 року, його учасник (засновник) та керівник (директор) ТОВ «Парком Транс» в одній особі ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , період виконання повноважень керівника (директора) з 04.10.2018 року по 26.11.2021 року; країна громадянства: Україна; адреса: пров. Шевченка, 5-а, м. Полтава, 36007) учасник ТОВ «Парком Транс» - ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , період виконання повноважень учасника з 04.10.2018 року по теперішній час; країна громадянства: Україна; адреса: пров. Шевченка, 5-а, м. Полтава, 36007) відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: розмір частки засновника (учасника) складає 10 000,00 грн; тип бенефіціарного володіння: прямий вирішальний вплив; відсоток частки статутного капіталу в юридичній особі або відсоток права голосу в юридичній особі: 100%; не виживав жодних заходів щодо контролю за діяльністю товариства.

Отже, ліквідатор вважає, що учасник (засновник) банкрута не здійснював належний контроль за товариством, а усі матеріали та обставини у справі вказують на винну, протиправну поведінку учасника та керівника підприємства в одній особі, до якого заявлено вимогу, яка виражається переважно у його протиправній бездіяльності.

Ліквідатором також встановлено, що саме ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) грубо порушує законодавство про банкрутство та вимоги постанови суду від 14.07.2022 року про визнання боржника банкрутом, а саме ухиляється від передачі майна та документів банкрута ліквідатору, а також саме ОСОБА_1 , як керівник банкрута, припинив подавати звітність до податкового органу.

Згідно проведеного аналізу документів, ліквідатором встановлено, що фінансова звітність Товариства з обмеженою відповідальністю «Парком Транс» не подавалася із 2018 року, що є порушенням ч. 1 ст. 13 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Крім того, ліквідатор зазначає, що у період процедури розпорядження майном колишній керівник будь-яких дій на запити розпорядника майна не вчинив - не надав інформації про активи товариства, правочини, не забезпечив проведення процедури інвентаризації активів та зобов`язань боржника.

Також, ліквідатор вважає, що такі дії як ухилення від вчинення обов`язку із передачі документації, активів банкрута спричиняє негативні наслідки для процедури розпорядження майном, ліквідаційної процедури у вигляді їх затягування, є приховуванням документації і активів боржника, що перешкоджає виконанню повноважень арбітражного керуючого. Розпорядник майна/ліквідатор був позбавлений можливості оперативно проаналізувати господарську діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «Парком Транс» та виявити майно для задоволення вимог кредиторів.

Відповідач за заявою ОСОБА_1 жодних заперечень щодо заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства до суду та до ліквідатора банкрута не подав.

Представник Головного управління ДПС у Київській області у поданому клопотанні б/н від 19.08.2024 (вх. № 8953/24 від 19.08.2024) про відмову у задоволенні заяви ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Парком Транс» арбітражного керуючого Мірошника Ігоря Вікторовича про покладення субсидіарної відповідальності на керівника та учасника банкрута ОСОБА_1 , у клопотанні б/н від 23.08.2024 (вх. № 9114/24 від 23.08.2024) про залишення без розгляду заяви ліквідатора ТОВ «Парком Транс» арбітражного керуючого Мірошника Ігоря Вікторовича про покладення субсидіарної відповідальності на керівника та учасника ТОВ «Парком Транс» ОСОБА_1 у зв`язку із доведенням до банкрутства та у судовому засіданні 09.09.2024 заперечував проти задоволення вищевказаної заяви, проте ніякого нормативного обґрунтування для такої відмови не надав. Водночас, у судовому засіданні 14.10.2024, представник Головного управління ДПС у Київській області вирішення питання про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства залишив на розсуд суду.

Представником Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, як кредитором у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Парком Транс» було подано 14.10.2024 клопотання до Господарського суду Київської області (вх. № 10260/24 від 14.10.2024) у якому представник кредитора підтримав заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Парком Транс» арбітражного керуючого Мірошника Ігоря Вікторовича № 1926 від 19.04.2024 (вх. № 593/24 від 25.04.2024) про покладення субсидіарної відповідальності на керівника та учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Парком Транс» - Свистуна Романа Миколайовича.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що заява ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Парком Транс» арбітражного керуючого Мірошника Ігоря Вікторовича про застосування субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням до банкрутства підлягає задоволенню з наступних підстав.

Загальні умови та підстави для притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство визначені Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Кодексом України з процедур банкрутства.

Згідно з ч. 1 ст. 215 Господарського кодексу України у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва-боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.

При цьому умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб`єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб`єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом (ч. 3 ст. 215 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 619 Цивільного кодексу України договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

Застосування субсидіарної відповідальності як одного з інструментів погашення кредиторських вимог у справах про банкрутство передбачено ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, в якій зазначено, що під час здійснення своїх повноважень ліквідатор, кредитор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

Отже, у диспозиції ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства закріплено складові субсидіарної відповідальності у процедурах банкрутства, до яких входять: недостатність майна ліквідаційної маси для задоволення вимог кредиторів та наявність ознак доведення боржника до банкрутства.

Суд звертає увагу, що державою встановлено режим недопустимості доведення до банкрутства у формі спеціальної відповідальності за ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства. При цьому, для кваліфікації дій за ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства форма вини та мотив мають факультативне значення. Про зазначене свідчить усвідомлений вступ на посаду керівника, власника, засновника підприємства-боржника і обов`язок усвідомлення керівником, власником, засновником та учасниками юридичної особи відповідальності за свої дії чи бездіяльність, а також при прийнятті юридично значущих рішень відносно господарської діяльності підприємства та його майна.

Визначене ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства господарське правопорушення, за вчинення якого засновники (учасники, акціонери), керівник боржника та інші особи, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності поряд з боржником у процедурі банкрутства у разі відсутності майна боржника, яке має обґрунтовуватися судами шляхом встановлення складу такого правопорушення (об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони).

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у певній сфері, зокрема - права кредитора (-ів) на задоволення його (їх) вимог до боржника у справі про банкрутство за рахунок активів боржника, що не можуть бути задоволені внаслідок відсутності майна у боржника.

Об`єктивну сторону такого правопорушення складають дії або бездіяльність певних фізичних осіб та/або юридичних осіб, пов`язаних з боржником, що призвели до відсутності у нього майнових активів для задоволення вимог кредиторів або до відсутності інформації про такі активи, що виключає можливість дослідження активу та його оцінки.

Законодавцем не конкретизовано, які саме дії чи бездіяльність складають об`єктивну сторону такого правопорушення. Тому при вирішенні питання щодо кола обставин, які мають бути доведені суб`єктом звернення (ліквідатором) та, відповідно, підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, мають прийматися до уваги також положення ч. 1 ст. 215 Господарського кодексу України та підстави для порушення справи про банкрутство, з огляду на які такими діями можуть бути, зокрема:

1) вчинення суб`єктами відповідальності будь-яких дій, направлених на набуття майна, за відсутності активів для розрахунку за набуте майно чи збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення;

2) прийняття суб`єктами відповідальності рішення при виведення активів боржника, внаслідок чого настала неплатоспроможність боржника по його інших зобов`язаннях;

3) прийняття суб`єктами відповідальності рішення, вказівок на вчинення майнових дій чи бездіяльності боржника щодо захисту власних майнових інтересів юридичної особи боржника на користь інших юридичних осіб, що мало наслідком настання неплатоспроможності боржника тощо.

Суб`єктами правопорушення є особи, визначені ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства. Так, аналіз положень ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства свідчить, що суб`єктами субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства є: 1) засновники (учасники, акціонери); 2) керівники боржника; 3) інші особи, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії.

Водночас для визначення статусу особи як відповідача за субсидіарною відповідальністю за зобов`язаннями боржника ліквідатор має проаналізувати, а суд, розглядаючи заяву про притягнення до субсидіарної відповідальності та з`ясовуючи наявність підстав для покладення на цих осіб такої відповідальності, - дослідити сукупність правочинів та інших операцій, здійснених під впливом осіб, що сприяли виникненню кризової ситуації, її розвитку і переходу в стадію фактичного банкрутства боржника.

Суб`єктивною стороною правопорушення для застосування субсидіарної відповідальності є ставлення особи до вчинюваних нею дій чи бездіяльності (мотиву, мети, умислу чи необережності суб`єкта правопорушення).

Оцінюючи будь-які дії/бездіяльність суб`єктів відповідальності щодо покладення на них субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, суд має відмежовувати дії суб`єктів відповідальності, які належать до ризиків підприємницької діяльності, від винних дій таких суб`єктів, що мали наслідком настання неплатоспроможності боржника та відсутність активів на задоволення вимог кредиторів (ст. 42 Господарського кодексу України).

Спростовуючи доводи ліквідатора щодо наявності підстав для покладення на особу субсидіарної відповідальності, особа, яка притягується до відповідальності, має право довести свою добросовісність. Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 14.06.2023 у справі № 911/3554/17 (911/401/21).

Особа вправі протиставити будь-які аргументи на користь відсутності умислу або необережності у її діях з метою спростування наявності підстав для покладенні на неї субсидіарної відповідальності. Ненадання контраргументів може свідчити про усвідомлення особою наслідків та про відсутність додаткових критеріїв, які б могли впливати на об`єктивну оцінку обставин справи.

Якщо дії третьої особи, які мали вплив на економічну (юридичну) долю боржника, викликають об`єктивні сумніви в тому, що вона керувалася інтересами боржника, на неї переходить тягар доведення того, що результати зазначених дій стали наслідком звичайного господарського обороту, а не спричинені використанням нею своїх можливостей з метою вчинення діяльності боржника на шкоду кредиторам боржника.

Отже, субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, який за заявою ліквідатора покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника при наявності підтвердження вини вказаних осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності.

Метою субсидіарної відповідальності як інституту є створення для кредиторів в межах справи про банкрутство додаткових гарантій захисту їх прав та законних інтересів та недопущення використання юридичної особи як інструменту безпідставного збагачення за чужий рахунок, відтак забезпечення стабільності функціонування ринку та фінансової дисципліни.

Юридичним механізмом досягнення такої мети та недопущення використання юридичної особи як інструменту безпідставного збагачення за чужий рахунок є притягнення винних осіб у доведенні боржника до банкрутства, які використовували таку особу як прикриття («вуаль») для досягнення своїх цілей (отримання доходів, матеріальної вигоди, зокрема через зловживання правом тощо), до додаткової (субсидіарної) відповідальності і стягнення на користь кредиторів непогашених у ліквідаційній процедурі кредиторських вимог.

Згідно з ст. 5 Господарського кодексу України до конституційних основ правового господарського порядку в Україні віднесено, зокрема забезпечення державою захисту прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, недопущення використання власності на шкоду людині і суспільству.

Притягнення винних у доведені до банкрутства осіб до субсидіарної відповідальності є механізмом відновлення порушених прав кредиторів, а також стимулюванням добросовісної поведінки засновників, керівників та інших осіб пов`язаних з боржником і як наслідок недопущення здійснення права власності на шкоду інших осіб.

Визначальним для застосування субсидіарної відповідальності є доведення причинно-наслідкового зв`язку між винними діями або бездіяльністю суб`єкта відповідальності та настанням негативних для боржника наслідків (неплатоспроможності боржника та відсутності у боржника активів для задоволення вимог, визнаних у процедурі банкрутства вимог кредиторів), обов`язок чого покладається на ліквідатора.

Згідно з цими правилами суб`єктом субсидіарної відповідальності може бути особа, яка отримала істотну (відносно масштабу діяльності боржника) вигоду у вигляді збільшення активів, яка не могла б утворитися у випадку відповідності дій засновників та керівника боржника закону, в т.ч. принципу добросовісності. Тобто до суб`єктів субсидіарної відповідальності слід віднести осіб, які отримали істотний актив боржника на підставі актів, рішень, правочинів тощо прийнятих засновниками чи керівником боржника на шкоду інтересам останнього та його кредиторів, які можуть виражатися, зокрема у:

- прийнятті ключових ділових рішень з порушенням принципів добросовісності та розумності, в тому числі узгодження, укладення або схвалення правочинів на завідомо невигідних умовах або з особами завідомо нездатними виконати свої зобов`язання («фірмами одноденками» тощо);

- наданні вказівок з приводу вчинення явно збиткових операцій;

- призначенні на керівні посади осіб, результат діяльності яких явно не відповідає інтересам юридичної особи;

- створенні і підтриманні такої системи управління боржником, яка націлена на систематичне отримання вигоди третьою особою на шкоду боржнику і його кредиторам;

- використанні документообігу, який не відображає реальних господарських операцій;

- отриманні такими особами істотних переваг з такої системи організації підприємницької діяльності, яка спрямована на перерозподіл (в тому числі за допомогою недостовірного документообігу), сукупного доходу, отримуваного від здійснення даної діяльності особами, об`єднаними спільним інтересом (наприклад, єдиним виробничим циклом), на користь ряду цих осіб з одночасним акумулюванням на стороні боржника основного боргового навантаження;

- використанні і розпорядженні майном боржника, як своїм особистим, нехтуючи інтересами кредиторів;

- вчинення інших юридичних дій, що не відповідають принципу добросовісності в комерційній (діловій) практиці тощо. Наведений перелік прикладів не є вичерпним.

Разом з тим, тлумачення ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства свідчить про відсутність заборони для покладення субсидіарної відповідальності на суб`єктів відповідальності, якщо на час порушення/здійснення провадження у справі про банкрутство їх повноваження припинились. Час, що минув з дати припинення повноважень суб`єктів відповідальності до дати порушення справи про банкрутство боржника, не є вирішальним чинником, що впливає на встановлення складу об`єктивної сторони правопорушення, однак має враховуватися поряд з іншими обставинами справи при встановленні причинно-наслідкового зв`язку між винними діями суб`єкта відповідальності та настанням негативних наслідків у боржника, які є підставою субсидіарної відповідальності.

Під час розгляду даної справи про відкриття провадження у справі про банкрутство, судом було встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Парком Транс» було створено 19.12.2012 року номер запису: 10691020000029590, основними видами діяльності підприємства згідно до Статуту було визначено: 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (основний).

Також під час розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, судом було встановлено, що 06.11.2018 Головним управлінням ДФС у Київській області було виставлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Парком транс» вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-5289-10, а саме боргу з єдиного соціального внеску у розмірі 65 906, 95 грн.

Оскільки вказана вимога в добровільному порядку боржником оплачена не була, Головне управління ДФС у Київській області звернулось до Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою про її примусове виконання.

Постановою Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 15.09.2021 відкрито виконавче провадження № 66839964 з виконання вимоги № Ю-5289-10 від 06.11.2018.

Відповідно до довідки Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) № 72699 від 15.09.2021 на виконанні у вказаного відділу перебувало зведене виконавче провадження щодо боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Парком транс», в тому числі і вищезазначене, та державним виконавцем повернуто виконавчі документи стягувачам, оскільки у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26.04.2019 у справі № 808/2360/18, за позовом Головного управління ДФС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Парком транс» про стягнення податкової заборгованості, адміністративний позов було задоволено у повному обсязі та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Парком транс» 2 040 914 800, 76 грн в рахунок погашення податкового боргу.

На виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.04.2019 у справі № 808/2360/18 Головним управлінням ДФС у Київській області було направлено до банківських установ, де наявні у боржника відкритті рахунки, інкасові доручення (розпорядження) № 380 від 06.05.2021, № 381 від 07.05.2021, № 498 від 21.05.2021, № 499 від 21.05.2021, № 753 від 27.07.2021, № 754 від 27.07.2021 для примусового стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу у розмірі 2 040 914 800, 76 грн. Проте, вищезазначені інкасові доручення (розпорядження) були повернуті Головному управлінню ДФС у Київській області без виконання у зв`язку з тим, що на рахунку платника боржника відсутні кошти.

Крім вищевикладеного, Головним управлінням ДФС у Київській області було вжито інші заходи щодо виявлення майна боржника за процедурою, передбаченою Податковим кодексом України, а саме: здійснено пошук у базі даних МРЕВ ДАІ щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів та отримано відповідь про їх відсутність; надіслано запит до Головного управління Держпродспоживслужби у Київській області щодо зареєстрованої за боржником техніки та отримано відповідь про її відсутність; отримано витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна і інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, згідно яких у вказаних реєстрах відомості щодо майна боржника відсутні; направлено запит щодо дебіторської заборгованості боржника, відповідь на який не отримано.

Також, у боржника була наявна заборгованість з податку на прибуток підприємств у розмірі 24 415, 79 грн., що виникла на підставі податкового повідомлення-рішення № 000482208 від 24.05.2016, податкового повідомлення-рішення № 0004221203 від 29.11.2016 та податкового повідомлення-рішення № 0047295505 від 14.09.2018, заборгованість з акцизного податку на пальне у розмірі 1 360, 00 грн, що виникла на підставі податкового повідомлення-рішення № 00151 84004 від 26.11.2018 і заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 8 160, 00 грн, що виникла на підставі податкового повідомлення-рішення № 0065425505 від 01.11.2018.

Таким чином, станом на дату відкриття провадження у справі про банкрутство загальна сума заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Парком Транс» становила 2 041 014 643, 50 грн, яка станом на час розгляду справи про банкрутство не була стягнута і не була погашена, боржником ніяких доказів можливості виконання своїх зобов`язань перед заявником та погашення заборгованості до суду не надавалось, у судові засідання боржник не з`являвся.

За таких обставин, судом відповідно до ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвалою Господарського суду Київської області від 01.11.2021 було відкрито провадження у справі № 911/2623/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Парком Транс».

В подальшому, ухвалою попереднього засідання Господарського суду Київської області від 31.01.2022 було визнано вимоги Головного управління ДПС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Парком транс» у розмірі 2 041 091 343, 50 грн. у такій черговості: 76 700, 00 грн. - перша черга задоволення вимог кредиторів, 46 898, 68 грн. друга черга задоволення вимог кредиторів, 994 603 118, 10 грн. третя черга задоволення вимог кредиторів та 1 046 364 626, 72 грн. шоста черга задоволення вимог кредиторів.

Постановою Господарського суду Київської області від 14.07.2022 було припинено процедуру розпорядження майном боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Парком Транс», визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю «Парком Транс» та відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.12.2022 було визнано вимоги Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Парком транс» у розмірі 464 812,18 грн, з яких: 4 962,00 грн - перша черга задоволення вимог кредиторів та 459 850, 18 грн - друга черга задоволення вимог кредиторів.

Під час виконання повноважень розпорядника майна боржника у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Парком Транс» арбітражний керуючий звернувся до підприємства боржника з проханням виконати вимоги ухвали та надати необхідні документи для проведення підготовки висновку щодо фінансово-господарської діяльності та висновку про наявність ознак неплатоспроможності підприємства боржника, а також документи, необхідні для проведення інвентаризації.

Розпорядником майна було зазначено, що посадовими особами Товариства з обмеженою відповідальністю «Парком Транс» не було виконано вимоги розпорядника майна боржника, жодного документа щодо фінансово-господарської діяльності підприємства-банкрута надано не було, керівник будь-яких дій на запити розпорядника майна не вчинив - не надав інформації про активи товариства, правочини, не забезпечив проведення процедури інвентаризації активів та зобов`язань боржника.

18.02.2022 розпорядником майна боржника арбітражним керуючим Мірошником І.В. було здійснено аналіз фінансового становища підприємства, інвестиційного положення та положення на товарного ринку, та встановлено, що підприємство не має можливості відновити свою платоспроможність, всі розраховані коефіцієнти, що визначають фінансове становище підприємства, мають надкритичне значення, що говорить про фінансову нестабільність та залежність підприємства від кредиторів, тобто підприємство не спроможне розплачуватися за своїми зобов`язаннями у встановлені терміни за рахунок найбільш ліквідних активів. При цьому, ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства на підприємстві виявлено не було.

За твердженням розпорядника майна боржника дані обставини говорять про тяжкий фінансовий стан підприємства та про його повну неплатоспроможність.

Встановлені розпорядником майна обставини були доведені до відома на зборах комітету кредиторів, що підтверджується Протокольним рішенням № 2 від 21.02.2022.

Також, розпорядник майна боржника повідомив присутнього на зборах комітету кредиторів представника Головного управління ДПС у Київській області, про те, що у зв`язку із відсутністю документів фінансово-господарської діяльності встановити здійснення фінансово-господарської діяльності розпоряднику майна боржника не вдалося, як і не вдалось виявите належне боржнику майно.

З метою розшуку документів фінансово-господарської діяльності підприємства-боржника, бухгалтерської документації, податкової документації, матеріальних та інших цінностей, розпорядник майна боржника звернувся із заявою №30/1228 від 01.12.2021 року до Головного слідчого управління Національної поліції України про встановлення місцезнаходження документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Парком Транс», проте вказане звернення до позитивного результату не призвело, документи та інші матеріальні цінності товариства знайдені не були.

Під час здійснення повноважень ліквідатора у справі про банкрутство № 911/2623/21 Товариства з обмеженою відповідальністю «Парком Транс» арбітражний керуючий Мірошник 10.02.2023 надіслав ОСОБА_1 повідомлення-запит ліквідатора, а саме запит №1394/5 від 10.02.2023 року, номер поштового ідентифікатора 6900513765471 (цінний лист з описом вкладення), який був повернутий ліквідатору 12.04.2023. Відповідно до вказаного запиту ліквідатор банкрута просив надати інформацію щодо своєчасних заходів відносно підприємства-боржника, а також копії наступних документів: засновницьких документи підприємства (статут, засновницький договір, свідоцтво про державну реєстрацію тощо); документів, які підтверджують повноваження керівника та засновника; документи, що підтверджують права на нерухоме майно, земельні ділянки, автотранспортні засоби тощо; ліцензій, сертифікатів тощо; відомостей про фактичну чисельність робітників (працівників), затверджений штатний розклад; відомостей про внутрішню структуру, перелік структурних підрозділів, філій та представництв. Крім того, ліквідатор банкрута просив надати усі протоколи та рішенні засновників (учасників) підприємства, накази керівництва підприємства, або будь-які інші документи стосовно прийняття раціональних рішень, своєчасних та дієвих заходів, зокрема шляхом проведення реструктуризації виниклої заборгованості по зобов`язаннях ТОВ «Парком Транс»; актів про проведену інвентаризацію майна і фінансових зобов`язань, останні інвентаризаційні відомості; щорічних звітів комісії про результати діяльності, висновки аудиторських фірм; інформацію про проведенні експертизи; відомості про основні напрями діяльності (основних видах продукції, робіт, послуг); угоди, контракти, що укладені з метою погашення заборгованості.

Станом на дату подання заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства, дії щодо розшуку документів фінансово - господарської документації, бухгалтерської документації, податкової документації не призвели до позитивного результату, в ході проведення перевірки встановити документи не виявилося можливим.

Під час виконання повноважень ліквідатора банкрута у справі № 911/2623/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Парком Транс» арбітражним керуючим Мірошником Ігорем Вікторовичем було проаналізовано обставини втрати платоспроможності боржника та дії відповідних осіб, які мали наслідком її настання та встановлено ознаки з доведення підприємства до банкрутства, що стало підставою для подання до суду заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням підприємства до банкрутства через протиправну бездіяльність, що підтверджується поточними звітами арбітражного керуючого у ліквідаційній процедурі.

Згідно ч. 1 ст. 2 Цивільного кодексу України встановлено, що: «учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи (надалі «особи)».

Юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині (ч. 1 ст. 91 Цивільного кодексу України).

Відповідно ч. 4 ст. 91 Цивільного кодексу України визначено, що: «Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення».

Юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (ч. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України).

Якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов`язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі (ч. 4 ст. 92 Цивільного кодексу України).

Управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства (ч. 1 ст. 89 Господарського кодексу України).

Правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов`язки їх учасників визначений, зокрема, Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 року № 2275-VІII з усіма змінами та доповненнями.

Відповідно вимогам визначених у статті 6 Закону учасники товариства зобов`язані: 1) дотримуватися статуту; 2) виконувати рішення загальних зборів учасників товариства (ч. 1). Учасники можуть мати обов`язки, встановлені законом та статутом товариства (ч. 2).

Згідно ч. 1 ст. 28 Закону № 2275-VІII встановлено, що: «Органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган».

Загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства (ч. 1 ст. 30 Закону № 2275-VІII).

Річні загальні збори учасників обов`язково скликаються щорічно протягом шести місяців наступного за звітним року, якщо інше не встановлено законом (ч. 2 ст. 31 Закону № 2275-VІII).

Виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства (ч. 1 ст. 39 Закону № 2275-VIII).

Відповідно ч. 2 ст. 39 Закону № 2275-VIII встановлено, що: «до компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства (у разі утворення)».

Виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є "директор", якщо статутом не передбачена інша назва (ч. 4 ст. 39 Закону № 2275-VІІІ).

Посадовими особами товариства є члени виконавчого органу, наглядової ради, а також інші особи, передбачені статутом товариства (ч. 1 ст. 42 Закону № 2275-VІІІ).

На момент створення Товариства з обмеженою відповідальністю «Парком Транс» діяв Закон України «Про господарські товариства» від 19.09.1991 року № 1576-ХІІ з усіма змінами та доповненнями (надалі по тексту - Закон № 1576-ХІІ) в преамбулі, якого було зазначено, що: «Цей Закон визначає поняття і види господарських товариств, правила їх створення, діяльності, а також права і обов`язки їх учасників та засновників».

Господарське товариство, крім повного і командитного товариств, може бути створене однією особою, яка стає його єдиним учасником (ч. 4 ст. З Закону № 1576-ХІІ).

Товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами (ч. 1 ст. 50 Закону № 1576-ХІІ).

Відповідно ч. 1 ст. 58 Закону № 1576-ХІІ було визначено, що: «Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників».

Загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами (ч. 1 ст. 61 Закону № 1576-ХІІ).

Згідно приписам ст. 62 Закону № 1576-ХІІ було визначено, що: «У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекцію очолює генеральний директор. Членами виконавчого органу можуть бути також і особи, які не є учасниками товариства.

Дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників. Загальні збори учасників товариства можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що належать їм, до компетенції дирекції (директора).

Дирекція (директор) підзвітна загальним зборам учасників і організує виконання їх рішень. Дирекція (директор) не вправі приймати рішення, обов`язкові для учасників товариства.

Дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених даним Законом та установчими документами.

Генеральний директор має право без довіреності виконувати дії від імені товариства. Інші члени дирекції також можуть бути наділені цим правом.

Генеральний директор (директор) не може бути одночасно головою загальних зборів учасників товариства».

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 року № 755-ІV з усіма змінами та доповненнями (надалі по тексту - Закон № 755-ІУ) визначено, що: «Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру».

Відповідно частині 1 статті 9 Закону № 755-ІV встановлено, що: «Відомості про юридичну особ: громадське формування, що не має статусу юридичної особи, та фізичну особу - підприємця вносяться до Єдиного державного реєстру на підставі: 1) відповідних заяв про державну реєстрацію; 2) документів, що подаються для проведення інших реєстраційних дій; 3) відомостей, отриманих у результаті інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів».

В Єдиному державному реєстрі серед іншого містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: відомості про органи управління юридичної особи (п. 12 ч. 2 ст. 9 Закону № 755-ІV); відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи (п. 13 ч. 2 ст. 9 Закону № 755-ІV).

Якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою (ч. 1 ст. 10 Закону № 755-ІV).

Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах (ч. 4 ст. 10 Закону № 755-ІV).

Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених цим Законом, за їх надання стягується плата (ч. 1 ст. 11 Закону № 755-ІV).

Статутом Товариства з обмеженою відповідальністю «Парком Транс» в редакції, затвердженої рішенням єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Парком Транс» від 03.10.2018, передбачено, що органами управління товариства є: загальні збори учасників, виконавчий орган директор, контролюючий орган наглядова рада. (ст. 5 Статуту).

Відповідно до п. 1.7 та п.1.8 ст. 7 Статуту, до компетенції загальних зборів учасників належить обрання директора товариства та встановлення розміру його винагороди та визначення форм контролю та нагляду за діяльністю директора товариства.

Згідно положень ст. 11 Статуту, директор призначається та звільняється Зборами. директор підзвітний Зборам. Директор вирішує усі поточні питання діяльності товариства за винятком тих, що входять до виключної компетенції зборів.

Директор починає діяти з моменту прийняття загальними зборами рішення про його обрання. Повноваження директора припиняються в момент прийняття рішення про обрання нового директора, а також в інших випадках, передбачених чинним законодавством, цим статутом та укладеним з ним цивільно-правовим договором або трудовим контрактом.

До повноважень директора належить в тому числі: діяти від імені товариства без довіреності, представляє інтереси товариства у його стосунках з працівниками, контрагентами, фінансовими та банківськими установами, третіми особами, правоохоронними та контролюючими органами; організація виконання рішень зборів та забезпечення ефективної діяльності товариства; розробка та подання на розгляд зборів перспективних планів розвитку товариства; вирішення питання поточної господарської діяльності товариства для чого видає та підписує накази, розпорядження та вказівки обов`язкові для виконання всіма працівниками товариства; укладення та підписання договорів, угод, інших юридичних актів та здійснення всіх видів фінансових операцій в межах своїх повноважень, підписання фінансових документів, у тому числі платіжні доручення, рахунків-фактур, товарних накладних, актів, цінних паперів, чеків, векселів, гарантійних листів, податкових документів тощо; підготовка річного звіту та балансу товариства.

Отже, на підставі фактичних обставин справи отриманих під час процедури банкрутства, враховуючи чинні норми законодавства та положення статуту підприємства, вбачається, що саме ОСОБА_2 , як засновник та керівник підприємства банкрута, який одноособово здійснював керівництво товариством та вирішував фінансові питання, приймав розпорядчі рішення щодо діяльності підприємства а також управлінські рішення, в тому числі й щодо звітування перед податковими органами. Крім того, ОСОБА_2 як особа, яка приймала управлінські рішення щодо діяльності товариства, не виконання покладеного на нього ч. 2 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства обов`язку щодо передачі бухгалтерської та іншої документації, печаток та штампів, матеріальних та інших цінностей підприємства ліквідатору.

Зазначені вище дії ОСОБА_2 призвели до доведення до банкрутства Товариства з обмеженою відповідальністю «Парком Транс» та є підставою для покладення на нього субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями банкрута.

Також, Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції України (м. Київ) у листі № 41716/10.1-24/вх.45713/10-24 від 09.08.2024 повідомило, що на виконання доручення Департаменту з питань банкрутства від 07.08.2024 № 111665/133691-32-24/21.2 стосовно підготовки висновку про наявність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Парком Транс», відповідно до ухвали Господарського суду Київської області від 25.07.2024 по справі № 911/2623/21 (911/1080/24) у відповідності до розділу II Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених наказом Міністерства економіки України 19.01.2006 № 14 (у редакції наказу Міністерства економіки України від 26.10.2010 № 1361) (далі - Методичні рекомендації) звернулось до арбітражного керуючого Мірошника І.В. листом про надання документів згідно з розділом II Методичних рекомендацій щодо діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Парком Транс» за три роки до дати відкриття провадження у справі про банкрутство.

Арбітражний керуючий Мірошник І.В. на запит Управління листом від 08.08.2024 № 2293 надав пояснення та копії документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Парком Транс».

Відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 розділу III Методичних рекомендацій оцінка змін фінансового стану підприємства здійснюється за попередні три календарні роки для формування загального уявлення та загальних тенденцій його розвитку.

Відповідно до підпункту 3.2 пункту 3 розділу III Методичних рекомендацій визначення ознак дій з доведення до банкрутства здійснюється за період, що починається за три роки до дати порушення справи про банкрутство, у разі наявності ознак неправомірних дій відповідальних осіб боржника, що призвели до його стійкої фінансової неспроможності, у зв`язку з чим боржник був не в змозі задовольнити в повному обсязі вимоги кредиторів або сплатити обов`язкові платежі.

Арбітражний керуючий Мірошник І.В. у поясненнях зазначив, що він звертався із заявою від 01.12.2021 №30/1228 до Головного слідчого управління Національної поліції України щодо встановлення місцезнаходження документів підприємства ТОВ «Парком Транс». Також направляв на адресу керівника ТОВ «Парком Транс» запит з вимогою надати необхідну документацію стосовно підприємства. Проте, відповіді арбітражним керуючим не отримано, документи не передано.

При цьому, міністерство у листі зазначило, що наданий арбітражним керуючим Мірошником І.В. аналіз фінансового становища, інвестиційного становища та положення на товарному ринку ТОВ «Парком Транс» від 28.02.2022 не містить показники діяльності підприємства. Арбітражний керуючий зазначив, що під час проведення аналізу фінансово-господарської діяльності банкрута в нього не було первинної бухгалтерської документації, фінансових звітів та інших документів ТОВ «Парком Транс». Відсутність документів за три роки до дати відкриття провадження у справі № 911/2623/21 про банкрутство ТОВ «Парком Транс» (2018, 2019 та 2020 роки) не дає можливості в повній мірі оцінити зміни фінансового стану підприємства для формування загального уявлення та загальних тенденцій його розвитку у відповідності до Методичних рекомендацій.

Враховуючи вищевикладене, у зв`язку з відсутністю документів, які визначені розділом II Методичних рекомендацій та є основними джерелами інформації для проведення аналізу, зокрема визначення ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства, Управління не мало можливості підготувати та надати висновок щодо наявності/відсутності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності Товариства з обмеженою відповідальністю «Парком Транс».

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.4 Кодексу України з процедур банкрутства, зокрема, засновники (учасники, акціонери) боржника, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, в межах своїх повноважень зобов`язані своєчасно вживати заходів для запобігання банкрутству боржника. У разі виникнення ознак банкрутства керівник боржника зобов`язаний надіслати засновникам (учасникам, акціонерам) боржника, власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника відомості щодо наявності ознак банкрутства.

Зобов`язальні особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов`язані діяти не лише в межах своїх повноважень, а й добросовісно і розумно.

Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України). Тож дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Будь-яка господарська операція, дія (бездіяльність) суб`єкта господарювання повинна мати розумне пояснення мети та мотивів її здійснення, які мають відповідати інтересам цієї юридичної особи.

Вищевикладене свідчить про те, що в порушення вимог податкового законодавства з 2018 року було фактично припинено керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Парком Транс» ОСОБА_1 звітування до податкового органу, що підтверджується листом б/н та б/д Головного управління ДПС у Київській області, який міститься в матеріалах справи.

Також, у ліквідаційній процедурі ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю «Парком Транс» арбітражним керуючим Мірошником Ігорем Вікторовичем було здійснено аналіз рахункових рахунків відкритих у банківських установах Товариства з обмеженою відповідальністю «Парком Транс» та зроблено наступні висновки: - необґрунтованої виплати грошових коштів, необґрунтованої передачі третім особам майна боржника не встановлено; - продажу задіяних у виробничо-господарській діяльності основних засобів не встановлено, - продаж товарів (робіт, послуг), які виготовляє підприємство, за ціною, нижчою за собівартість, без належних економічних підстав відсутній; - спрямування отриманих грошових засобів та інвестицій на закупівлю товарів, робіт, послуг, безпосередньо не задіяних у виробничо-господарській діяльності відсутнє; - надання фінансової допомоги іншим підприємствам відсутнє, що підтверджується Аналізом рахункових рахунків відкритих у банківських установах Товариства з обмеженою відповідальністю «Парком Транс», залученого до матеріалів заяви про покладення субсидіарної відповідальності ліквідатором банкрута.

В той же час, наявні у справі документи та встановлені обставини у сукупності свідчать про те, що господарську діяльність Товариство з обмеженою відповідальністю «Парком Транс» фактично припинило з 2018 року, також припинило подання обов`язкової звітності, що є протиправним, при цьому засновником та керівником підприємства в одній особі Свистуном Романом Миколайовичем, який є особою, що приймає управлінські рішення товариства, не було розпочато процедуру припинення юридичної особи шляхом добровільної ліквідації згідно зі ст.ст.110 - 112 Цивільного кодексу України, не прийнято рішення про звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, враховуючи показники балансу та існуючу кредиторську заборгованість, що в подальшому призвело до банкрутства боржника.

Як було зазначено вище, ухвалою Господарського суду Київської області від 31.01.2022 було визнано вимоги Головного управління ДПС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Парком транс» у розмірі 2 041 091 343, 50 грн. у такій черговості: 76 700, 00 грн. - перша черга задоволення вимог кредиторів, 46 898, 68 грн. друга черга задоволення вимог кредиторів, 994 603 118, 10 грн. третя черга задоволення вимог кредиторів та 1 046 364 626, 72 грн. шоста черга задоволення вимог кредиторів.

З матеріалів справи вбачається, що вимоги кредитора обґрунтовані такими документами: вимогою про сплату боргу (недоїмки) № Ю-5289-10 від 06.11.2018; постановою Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 15.09.2021 про відкриття виконавчого провадження № 66839964; довідкою Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) № 72699 від 15.09.2021; рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26.04.2019 у справі № 808/2360/18; інкасовими дорученнями (розпорядженнями) № 380 від 06.05.2021, № 381 від 07.05.2021, № 498 від 21.05.2021, № 499 від 21.05.2021, № 753 від 27.07.2021, № 754 від 27.07.2021; податковими повідомленнями-рішеннями № 000482208 від 24.05.2016, № 0047295505 від 14.09.2018, № 0004221203 від 29.11.2016, № 0000262201 від 16.03.2016, № 0015184004 від 26.11.2018, № 0012622200 від 27.02.2018, № 0065425505 від 01.11.2018, № 000001432201 від 25.09.2015; рішенням про застосування штрафних санкцій № 0094305007 від 24.08.2018; звітами про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів за період з грудня 2015 року по грудень 2017 року.

З матеріалів справи вбачається, що Рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.04.2019 року у адміністративній справі № 808/2360/18 набрало законної сили 28.05.2019 року, а відтак датою виникнення податкового боргу на суму 2 040 914 800,76 грн є 28.05.2019 року.

Враховуючи зазначене вище, суд дійшов до висновку, що основний розмір заборгованості виник у 2019 році, проте керівником та учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Парком Транс» в одній особі ОСОБА_1 не було прийнято раціональних рішень, не вжито своєчасних та дієвих заходів, зокрема шляхом проведення реструктуризації заборгованості по зобов`язаннях боржника.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами як письмові, речові і електронні докази.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Разом з тим, ОСОБА_1 не доведено належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами відсутності його вини у доведені Товариства з обмеженою відповідальністю «Парком Транс» до банкрутства та не спростовано доводи ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Мірошника Ігоря Вікторовича, викладені у заяві про покладення субсидіарної відповідальності.

Оцінюючи доводи учасників справи під час розгляду справи, суд як джерелом права керується також практикою Європейського суду з прав людини.

У Рішенні Європейський суд з прав людини у рішенні від 11.08.2018 у справі «Case of Lekic v. Slovenia» вказав, що директор повинен був знати і передбачати можливі наслідки у вигляді субсидіарної відповідальності. Той факт, що, як директор і засновник, за наявності ознак банкрутства компанії не вжив заходів до визнання компанії банкрута в рамках процедури неспроможності, фактично продовжив її існування як юридичної особи, незважаючи на неможливість виконання зобов`язань, не відповідає принципу добросовісності в комерційній практиці. Відповідно заявник не може отримати з цієї ситуації вигоду у вигляді звільнення від зобов`язань.

Водночас, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що сукупність встановлених обставин щодо бездіяльності керівника та учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Парком Транс» Свистуна Романа Миколайовича, попри його обов`язок як директора та єдиного власника контролювати діяльність товариства, вживати заходи щодо запобігання банкрутству боржника, при цьому припинення подання обов`язкової податкової звітності, не прийняття рішення про звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство або прийняття рішення про припинення юридичної особи шляхом добровільної ліквідації згідно зі ст. 110-112 Цивільного кодексу України, не виконання покладеного на нього ч. 2 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства обов`язку, а також довготривалий характер таких дій (бездіяльності) перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із обставинами неможливості боржником здійснювати господарську діяльність та отримувати прибуток, істотним збільшенням суми зобов`язань, що в подальшому створили умови до стійкої неплатоспроможності боржника та підстави для порушення справи про банкрутство з неможливістю задовольнити вимоги у межах справи про банкрутство за рахунок майна боржника, а отже наявність підстав для застосування субсидіарної відповідальності у даній справі.

Визначення розміру субсидіарної відповідальності урегульовано приписами абзацу 1 частини другої ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, відповідно до якого, під час здійснення своїх повноважень ліквідатор, кредитор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

За змістом наведеної норми розмір вимог ліквідатора до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою, при цьому що вартість майна, яке було виведено з активів боржника не впливає на розмір субсидіарної відповідальності, а визначенню розміру останньої передує формування ліквідаційної маси.

Такі висновки зроблені в Постанові Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 915/1624/16.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи № 911/2623/21 (911/1080/24) реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Парком Транс» від 30.08.2023, станом на дату подання ліквідатором банкрута арбітражним керуючим Мірошником Ігорем Вікторовичем заяви про покладення субсидіарної відповідальності, загальна сума непогашених кредиторських вимог складає 2 041 526 696,68 грн, а отже з огляду на відсутність ліквідаційної маси, розмір субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства складає 2 041 526 696,68 грн грн.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог ліквідатора, задоволення його заяви про застосування субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням до банкрутства та наявність підстав для покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю «Парком Транс» у розмірі 2 041 526 696,68 грн, у зв`язку із доведенням товариства до банкрутства, на Свистуна Романа Миколайовича.

Керуючись статтями 2, 234 Господарського процесуального кодексу України, ст. 215 Господарського кодексу України та статтями 2, 60-61 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Парком Транс» арбітражного керуючого Мірошника Ігоря Вікторовича про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням до банкрутства задовольнити.

2. Покласти субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю «Парком Транс» у зв`язку із доведенням товариства до банкрутства у розмірі 2 041 526 696, 68 грн на ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ).

3. Стягнути з ОСОБА_1 АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) грошові кошти у розмірі 2 041 526 696, 68 грн на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Парком Транс» (ідентифікаційний код: 38510873).

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення підписано 24.10.2024.

Суддя Т.В. Лутак