Рішення

від 15.10.2024 по справі 912/1734/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2024 рокуСправа № 912/1734/24

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Коваленко Н.М.

при секретарі судового засідання Пастуховій А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу №912/1734/24 від 24.07.2024

за позовом: Фізичної особи-підприємця Резніченко Тетяни Іванівни (далі - ФОП Резніченко Т.І.), ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська тепло енергетична компанія" (далі - ТОВ "УТЕК"), код ЄДР 44335719, вул. Центральна, 17, смт Новгородка, Кіровоградська обл., 28200

про стягнення 604 721,62 грн,

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача (в режимі відеоконференції) адвокат Бугайченко Т.А., ордер серія ВА №1084453 від 27.06.2024;

від відповідача участі не брали.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява ФОП Резніченко Т.І. до ТОВ "УТЕК" з вимогами:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська теплоенергетична компанія" (вул. Центральна, 17, смт. Новгородка, Кіровоградська область, 28200, ЄДРПОУ: 44335719, НОМЕР_2 , АТ "Ощадбанк", ІПН 443357111116) на користь Фізичної особи-підприємця Резніченко Тетяни Іванівни ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , р/р НОМЕР_3 в АТ КБ "Приватбанк", МФО 305299, адреса: 28001, Кіровоградська обл., м. Олександрія, вул. Світловодська, 74) 895 800 грн основного боргу, 35 858,93 грн пені, 2 199,69 грн 3 % річних та 9 263 грн інфляційних, а також 7 544,97 грн судового збору та 12 000 грн витрат на правничу допомогу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов`язань за Договором поставки №02/23 від 02.01.2023 в частині оплати поставленого товару.

Ухвалою від 17.07.2024 суддя залишила позовну заяву №б/н від 15.07.2024 без руху та надала строк для усунення недоліків.

До господарського суду 19.07.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява №б/н від 19.07.2024, відповідно до якої недоліки позовної заяви усунуто.

Зокрема, подано позовну заяву (уточнену) №б/н від 19.07.2024 про стягнення заборгованості з вимогами:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська тепло енергетична компанія" (вул. Центральна, 17, смт. Новгородка, Кіровоградська область, 28200, ЄДРПОУ: 44335719, НОМЕР_2 , АТ "Ощадбанк", ІПН 443357111116,) на користь Фізичної особи-підприємця Резніченко Тетяни Іванівни ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , р/р НОМЕР_3 в АТ КБ "Приватбанк", МФО 305299, адреса: 28001, Кіровоградська обл., м. Олександрія, вул. Світловодська, 74) 557 400 грн основного боргу, 35 858,93 грн пені, 2 199,69 грн 3 % річних та 9 263 грн інфляційних, а також 7 256,66 грн судового збору та 12 000 грн витрат на правничу допомогу, всього - 623 978 (шістсот двадцять три тисячі дев`ятсот сімдесят вісім) грн 28 коп.

Ухвалою від 24.07.2024 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №912/1734/24, ухвалив справу №912/1734/24 розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 22.08.2024 - 11:30, встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Поштовий конверт із вкладенням - копією ухвали від 24.07.2024, що направлявся судом на адресу відповідача, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернутий органом поштового зв`язку із довідкою ф. 20 з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", дата поштового штемпеля 01.08.2024.

Відповідно до абз. 1 п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, дата невдалої спроби вручити поштовий конверт з ухвалою 24.07.2024 вважається днем вручення судового рішення ТОВ "УТЕК".

За вказаного строк для подання відзиву сплив 16.08.2024.

15.08.2024 господарський суд намагався зв`язатись з відповідачем за телефоном (097) 017 84 77, який зазначений в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в розділі "Інформація для здійснення зв`язку", проте на вказаний в матеріалах справи номер телефону була обмежена можливість прийняти дзвінок, що підтверджується телефонограмою №192 від 15.08.2024, яка міститься в матеріалах справи.

Ухвалою від 22.08.2024 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 17.09.2024 - 16:00 год.

Поштовий конверт із вкладенням - копією ухвали від 22.08.2024, що направлявся судом на адресу відповідача, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернутий органом поштового зв`язку із довідкою ф. 20 з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", дата поштового штемпеля 30.08.2024.

Отже дата невдалої спроби вручити поштовий конверт з ухвалою 22.08.2024 вважається днем вручення судового рішення ТОВ "УТЕК".

Протокольною ухвалою від 17.09.2024 на підставі ст. 216 ГПК України оголошено перерву в судовому засіданні до 15.10.2024 - 11:30 год.

Поштовий конверт із вкладенням - копією ухвали від 17.09.2024, що направлявся судом на адресу відповідача, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернутий органом поштового зв`язку із довідкою ф. 20 з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", дата поштового штемпеля 25.09.2024.

Отже, дата невдалої спроби вручити поштовий конверт з ухвалою 17.09.2024 вважається днем вручення судового рішення ТОВ "УТЕК".

Відповідач у встановлений судом строк не скористався своїм правом на подання до суду відзиву на позов.

Відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на викладене, враховуючи відсутність підстав для відкладення розгляду справи, господарський суд розглядає справу по суті в судовому засіданні 15.10.2024 за відсутності представника відповідача.

У судовому засіданні 15.10.2024 представник позивача підтримала позовні вимоги, наполягала на їх задоволенні.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини сторін.

02.01.2023 ФОП Резніченко Т.І. (Постачальник) та ТОВ "УТЕК" (Покупець) укладено Договір поставки №02/23 (далі - Договір), згідно п. 1.1. якого Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити дрова для опалення твердих порід (в подальшому Товар).

Пунктом 1.2. Договору визначено, що обсяг Товару, що постачається, його вартість, строк поставки вказується у відповідній Специфікації, що є невід`ємною частиною цього Договору.

Загальна сума Договору становить суму всіх Специфікацій, що укладені Сторонами протягом строку дії цього Договору. (п. 1.3. Договору)

Відповідно до п. 1.5. Договору Товар поставляється окремими партіями згідно умов даного Договору. Під партією Товару слід розуміти ту кількість Товару, яка визначена в окремих Специфікаціях.

Пунктом 3.2.1. Договору передбачено, що Покупець зобов`язується проводити оплату відповідно до розділу 5 даного Договору.

Згідно з п. 4.1.-4.2. Договору ціна за одиницю Товару визначається у Специфікаціях, що є невід`ємною частиною даного Договору, рахунках-фактурах та накладних. Вартість доставки включена в ціну Товару. Ціна Товару, погоджена Сторонами у Специфікаціях, що постачається згідно з цим договором зміні не підлягає.

Розрахунки за Товар здійснюються шляхом перерахування Покупцем повної суми вартості Товару, в безготівковій формі на банківський рахунок Постачальника. Покупець здійснює оплату в повному обсязі за фактично поставлений товар. Підставою для оплати Товару є рахунок-фактура та видаткова накладна. Датою оплати Товару Сторони вважають дату надходження грошей на банківський рахунок Постачальника. Сторони можуть передбачити інший порядок розрахунків, про що зазначається у відповідній специфікації (п. 5.1.- 5.4. Договору)

Згідно з п. 6.2.-6.3. Договору Товар вважається прийнятий Покупцем в момент розвантаження на об`єкті Покупця. Датою поставки Товару вважається дата підписання видаткової накладної. Право власності на Товар переходить від Постачальника до Покупця в момент підписання видаткової накладної.

Договір набирає чинності з моменту підписання та скріплення печатками Сторін і діє до 30 квітня 2023 року, але в будь якому разі до повного виконання обов`язків сторонами. Дія цього Договору у будь-якому разі не вважається закінченою до моменту повного розрахунку Покупцем за поставлений Товар. (п. 7.1.-7.2. Договору)

Відповідно до п. 8.6. Договору у випадку прострочення оплати або не повної оплати Товару в строки Покупець зобов`язується на вимогу Постачальника сплатити останньому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення виконання зобов`язань.

Договір підписано сторонами та скріплено печатками.

На виконання умов Договору між сторонами підписано Специфікації, в яких передбачено найменування, кількість, ціну Товару та строки поставки та оплати, а саме:

- №1/1/23 від 12.01.2023 - Товар на загальну суму 50 800,00 грн з ПДВ з його оплатою протягом 10 банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури та видаткової накладної;

- №1/23 від 13.01.2023 - Товар на загальну суму 48 600,00 грн з ПДВ з його оплатою протягом 10 банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури та видаткової накладної;

- №2/23 від 18.01.2023 - Товар на загальну суму 48 600,00 грн з ПДВ з його оплатою протягом 10 банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури та видаткової накладної;

- №3/23 від 20.01.2023 - Товар на загальну суму 48 600,00 грн з ПДВ з його оплатою протягом 10 банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури та видаткової накладної;

- №4/23 від 28.01.2023 - Товар на загальну суму 48 600,00 грн з ПДВ з його оплатою протягом 10 банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури та видаткової накладної;

- №5/23 від 30.01.2023 - Товар на загальну суму 73 000,00 грн з ПДВ з його оплатою протягом 10 банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури та видаткової накладної;

- №5/23 від 02.02.2023 - Товар на загальну суму 48 600,00 грн з ПДВ з його оплатою протягом 10 банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури та видаткової накладної;

- №6/23 від 03.02.2023 - Товар на загальну суму 71 000,00 грн з ПДВ з його оплатою протягом 10 банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури та видаткової накладної;

- №7/23 від 14.02.2023 - Товар на загальну суму 48 600,00 грн з ПДВ з його оплатою протягом 10 банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури та видаткової накладної;

- №19/23 від 15.02.2023 - Товар на загальну суму 66 000,00 грн з ПДВ з його оплатою протягом 10 банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури та видаткової накладної;

- №9/23 від 17.02.2023 - Товар на загальну суму 78 000,00 грн з ПДВ з його оплатою протягом 10 банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури та видаткової накладної;

- №10/23 від 21.02.2023 - Товар на загальну суму 48 600,00 грн з ПДВ з його оплатою протягом 10 банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури та видаткової накладної;

- №11/23 від 28.02.2023 - Товар на загальну суму 48 600,00 грн з ПДВ з його оплатою протягом 10 банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури та видаткової накладної;

- №22/23 від 03.03.2023 - Товар на загальну суму 71 000,00 грн з ПДВ з його оплатою протягом 10 банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури та видаткової накладної;

- №13/23 від 07.03.2023 - Товар на загальну суму 48 600,00 грн з ПДВ з його оплатою протягом 10 банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури та видаткової накладної;

- №14/23 від 14.03.2023 - Товар на загальну суму 48 600,00 грн з ПДВ з його оплатою протягом 10 банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури та видаткової накладної.

12.01.2023, 13.01.2023, 18.01.2023, 20.01.2023, 28.01.2023, 30.01.2023, 02.02.2023, 03.02.2023, 14.02.2023, 15.02.2023, 17.02.2023, 21.02.2023, 28.02.2023, 03.03.2023, 07.03.2023, 14.03.2023 сторонами оформлено видаткові накладні №1/1/23; 1/23; 2/23; 3/23; 4/23; 5/23; 6/23; 7/23; 19/23; 9/23; 10/23; 11/23; 22/23; 13/23;14/23 відповідно до яких ФОП Резніченко Т.І. поставлено, а ТОВ "УТЕК" отримано Товар за Договором на загальну суму 895 800,00 грн з ПДВ.

На виконання умов Договору відповідачем на рахунок позивача 01.02.2023 сплачено 48 600,00 грн, 27.02.2023 - 145 800,00 грн, 15.03.2023 - 73 000,00 грн, 18.04.2023 - 71 000,00 грн.

Отже заборгованість відповідача становить 557 400,00 грн.

Враховуючи, що відповідач не вчасно та не в повному обсязі виконав свої зобов`язання за договором поставки, позивачем нараховано 35 858,93 грн пені, 2 199,69 грн 3% річних та 9 263,00 грн інфляційних втрат.

Відсутність розрахунку стало підставою для звернення з позовом у даній справі.

Розглядаючи спір по суті, господарський суд враховує таке.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 ст. 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому, за правилами ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України) майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами. (ст. 629 ЦК України)

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України)

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. (ч. 1 ст. 530 ЦК України)

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. (ч. 1 ст. 599 ЦК України)

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). (ст. 610 ЦК України)

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. (ч. 1 ст. 611 ЦК України)

Укладений між сторонами Договір у встановленому законом порядку не оспорено та не визнано недійсним, доказів розірвання Договору матеріали справи не містять.

Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином, є підставою для виникнення у сторін за цим Договором господарських зобов`язань відповідно до параграфу 1 глави 54 ЦК України, і згідно ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання його сторонами.

На підставі укладеного Договору між сторонами виникли правовідносини поставки (купівлі-продажу), в силу яких ФОП Резніченко Т.І. зобов`язалась передати у власність товар, а ТОВ "УТЕК" - прийняти та оплатити цей товар на умовах Договору.

12.01.2023, 13.01.2023, 18.01.2023, 20.01.2023, 28.01.2023, 30.01.2023, 02.02.2023, 03.02.2023, 14.02.2023, 15.02.2023, 17.02.2023, 21.02.2023, 28.02.2023, 03.03.2023, 07.03.2023, 14.03.2023, сторонами оформлено видаткові накладні №1/1/23; 1/23; 2/23; 3/23; 4/23; 5/23; 6/23; 7/23; 19/23; 9/23; 10/23; 11/23; 22/23; 13/23;14/23 відповідно до яких ФОП Резніченко Т.І. поставлено, а ТОВ "УТЕК" отримано Товар за Договором на загальну суму 895 800,00 грн з ПДВ.

Відповідно до Специфікацій до Договору оплата товару здійснюється протягом 10 банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури та видаткової накладної.

Обов`язок відповідача, як покупця, оплатити отриманий товар є законодавчо визначеним та документально підтвердженим з огляду на фактичне отримання відповідного товару.

Відповідач частково розрахувався за отриманий товар, а саме: сплатив 01.02.2023 - 48 600,00 грн, 27.02.2023 - 145 800,00 грн, 15.03.2023 - 73 000,00 грн, 18.04.2023 - 71 000,00 грн.

Отже, заборгованість відповідача становить 557 400,00 грн.

Доказів сплати заборгованості у повному обсязі відповідачем до суду не надано.

Відповідач не надав доказів існування об`єктивних причин та обставин, які б вказували на вжиття ним усіх заходів, необхідних для належного (повного та у строк) виконання зобов`язання.

В матеріалах справи міститься Акт звірки взаємних розрахунків за період: 01.01.2023 - 01.10.2023 за Договором Постачання дров паливних, в якому зафіксовано існування заборгованості відповідача перед позивачем за Договором у розмірі 557 400,00 грн, на якому також знаходяться підпис особи та відбиток печатки ТОВ "УТЕК".

Господарський суд враховує, що у постановах Верховного Суду від 19.04.2018 у справі №905/1198/17, від 05.03.2019 у справі №910/1389/18, від 04.12.2019 у справі №916/1727/17, від 21.12.2020 у справі №916/499/20 викладено правову позицію, згідно з якою відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, направлені на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб`єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа, яким суб`єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості. Слід також зазначити, що чинне законодавство не містить вимоги про те, що у акті звірки розрахунків повинно зазначатись формулювання про визнання боргу відповідачем. Підписання акта звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

Враховуючи наведене, а також зважаючи на те, що Акт звірки взаємних розрахунків за договором Постачання дров паливних за період: 01.01.2023-01.10.2023 підписано уповноваженими особами сторін Договору та скріплено їх печатками, вказаний акт містить посилання на видаткові накладні, які, як встановлено судом, є самостійними та достатніми доказами здійснення господарської операції - поставки Товару, суд дійшов висновку, що Акт звірки взаємних розрахунків, як юридичний документ, свідчить про визнання відповідачем боргу.

З урахуванням вищенаведеного, а також тієї обставини, що відповідачем у справі позовні вимоги не заперечено, факти, викладені в позовній заяві, не спростовано, строки виконання зобов`язання за Договором є такими, що настали, господарський суд вважає позовні вимоги про стягнення боргу в розмірі 557 400,00 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 218 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Згідно з п. 8.6. Договору у випадку прострочення оплати або не повної оплати Товару в строки Покупець зобов`язується на вимогу Постачальника сплатити останньому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення виконання зобов`язань.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання.

Водночас, вимогами п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов`язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. (ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України)

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Господарський суд звертає увагу на те, що банківський день це період робочого часу банку, протягом якого проводяться розрахункові операції з клієнтами банку і позначаються (датуються) цим числом.

До банківського дня не включаються вихідні та святкові дні.

Поняття "банківський день" скасовано відповідно до повідомлення Національного банку України від 01.04.2023, згідно з яким з 01.04.2023 запрацювало нове покоління Системи електронних платежів Національного банку України (СЕП), тому система функціонує на базі міжнародного стандарту ISO 20022 та доступна для проведення міжбанківських платежів 24 години на добу 7 днів на тиждень, що передбачає цілодобове виконання міжбанківських платіжних операцій без призупинення роботи системи та миттєвий перехід від поточного до наступного календарного дня.

Проте зобов`язання за Договором виникли до 01.04.2023.

При перевірці розрахунку пені, 3% річних та інфляційних втрат, здійсненого позивачем (в межах строку, встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України), господарський суд встановив, що позивачем не вірно визначено початок періодів прострочення, оскільки відповідно до Специфікацій, оплата Товару здійснюється протягом 10 (десяти банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури та видаткової накладної). Крім того позивачем не враховано оплату 01.02.2023 у розмірі 48 600,00 грн.

За відсутності в матеріалах справи документів на підтвердження здійснених оплат з відповідними призначеннями платежу, господарський суд відносить платежі в погашення заборгованості в хронологічному порядку, починаючи із заборгованості, яка виникла у найдавніші періоди.

За перерахунком суду (в межах періодів, визначених позивачем) розмір пені становить:

за період з 27.01.2023 по 31.01.2023 на суму боргу 50 800,00 грн - 347,95 грн;

за період з 01.02.2023 по 11.02.2023 на суму боргу 2 200,00 грн - 33,15 грн;

за період з 28.01.2023 по 12.02.2023 на суму боргу 48 600,00 грн - 1 065,21 грн;

за період з 02.02.2023 по 17.02.2023 на суму боргу 48 600,00 грн - 1 065,21 грн;

за період з 04.02.2023 по 19.02.2023 на суму боргу 48 600,00 грн - 1 065,21 грн;

за період з 11.02.2023 по 27.02.2023 на суму боргу 48 600,00 грн - 1 131,78 грн;

за період з 14.02.2023 по 28.02.2023 на суму боргу 73 000,00 грн - 1 500,00 грн;

за період з 17.02.2023 по 01.03.2023 на суму боргу 48 600,00 грн - 865,48 грн;

за період з 18.02.2023 по 02.03.2023 на суму боргу 71 000,00 грн - 1 264,38 грн;

за період з 01.03.2023 по 13.03.2023 на суму боргу 48 600,00 грн - 865,48 грн;

за період з 02.03.2023 по 14.03.2023 на суму боргу 66 000,00 грн - 1 175,34 грн;

за період з 04.03.2023 по 16.03.2023 на суму боргу 78 000,00 грн - 1 389,04 грн;

за період з 08.03.2023 по 20.03.2023 на суму боргу 48 600,00 грн - 865,48 грн;

за період з 15.03.2023 по 27.03.2023 на суму боргу 48 600,00 грн - 865,48 грн;

за період з 18.03.2023 по 02.04.2023 на суму боргу 71 000,00 грн - 1 556,16 грн;

за період з 22.03.2023 по 06.04.2023 на суму боргу 48 600,00 грн - 1 065,21 грн;

за період з 29.03.2023 по 13.04.2023 на суму боргу 48 600,00 грн - 1 065,21 грн.

Всього: 17 185,77 грн.

Отже загальний розмір пені становить 17 185,77 грн.

Згідно ст. 625 ЦК України правовими наслідками порушення грошового зобов`язання є нарахування процентів річних від простроченої суми та інфляційних втрат. Так, згідно частини другої наведеної норми боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з положень ст. 524, 533, 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов`язання зі сплати коштів.

Інфляційні нарахування на суму боргу та сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), які передбачені ст. 625 ЦК України, не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування утримуваними ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних як разом зі сплатою суми основного боргу, так і окремо від неї. Період нарахування вказаних платежів законодавством не обмежений та здійснюється протягом всього часу існування прострочки виконання грошового зобов`язання.

Отже, кредитор вправі вимагати стягнення з боржника в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання.

За перерахунком суду (в межах періодів, визначених позивачем) розмір 3% річних становить:

за період з 27.01.2023 по 31.01.2023 на суму боргу 50 800,00 грн - 20,88 грн;

за період з 01.02.2023 по 11.02.2023 на суму боргу 2 200,00 грн - 1,99 грн;

за період з 28.01.2023 по 12.02.2023 на суму боргу 48 600,00 грн - 63,91 грн;

за період з 02.02.2023 по 17.02.2023 на суму боргу 48 600,00 грн - 63,91 грн;

за період з 04.02.2023 по 19.02.2023 на суму боргу 48 600,00 грн - 63,91 грн;

за період з 11.02.2023 по 27.02.2023 на суму боргу 48 600,00 грн - 67,91 грн;

за період з 14.02.2023 по 28.02.2023 на суму боргу 73 000,00 грн - 90,00 грн;

за період з 17.02.2023 по 01.03.2023 на суму боргу 48 600,00 грн - 51,93 грн;

за період з 18.02.2023 по 02.03.2023 на суму боргу 71 000,00 грн - 75,86 грн;

за період з 01.03.2023 по 13.03.2023 на суму боргу 48 600,00 грн - 51,93 грн;

за період з 02.03.2023 по 14.03.2023 на суму боргу 66 000,00 грн - 70,52 грн;

за період з 04.03.2023 по 16.03.2023 на суму боргу 78 000,00 грн - 83,34 грн;

за період з 08.03.2023 по 20.03.2023 на суму боргу 48 600,00 грн - 51,93 грн;

за період з 15.03.2023 по 27.03.2023 на суму боргу 48 600,00 грн - 51,93 грн;

за період з 18.03.2023 по 02.04.2023 на суму боргу 71 000,00 грн - 93,37 грн;

за період з 22.03.2023 по 06.04.2023 на суму боргу 48 600,00 грн - 63,91 грн;

за період з 29.03.2023 по 13.04.2023 на суму боргу 48 600,00 грн - 63,91 грн.

Всього: 1 031,14 грн.

Отже загальний розмір 3% річних становить 1 031,14 грн.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у справі №910/13071/19 сформулювала позицію щодо нарахування та сплати боржником інфляційних втрат за неповний місяць.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду роз`яснила, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). Така ж правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.02.2019 по справі №924/312/18, від 22.11.2018 по справі №903/962/17, від 17.10.2018 по справі №916/1883/16.

За перерахунком суду розмір інфляційних втрат становить:

за період з 27.01.2023 по 31.01.2023 на суму боргу 50 800,00 грн - 0,00 грн;

за період з 01.02.2023 по 11.02.2023 на суму боргу 2 200,00 грн - 0,00 грн;

за період з 28.01.2023 по 12.02.2023 на суму боргу 48 600,00 грн - 0,00 грн;

за період з 02.02.2023 по 17.02.2023 на суму боргу 48 600,00 грн - 340,20 грн;

за період з 04.02.2023 по 19.02.2023 на суму боргу 48 600,00 грн - 340,20 грн;

за період з 11.02.2023 по 27.02.2023 на суму боргу 48 600,00 грн - 340,20 грн;

за період з 14.02.2023 по 28.02.2023 на суму боргу 73 000,00 грн - 511,00 грн;

за період з 17.02.2023 по 01.03.2023 на суму боргу 48 600,00 грн - 0,00 грн;

за період з 18.02.2023 по 02.03.2023 на суму боргу 71 000,00 грн - 0,00 грн;

за період з 01.03.2023 по 13.03.2023 на суму боргу 48 600,00 грн - 0,00 грн;

за період з 02.03.2023 по 14.03.2023 на суму боргу 66 000,00 грн - 0,00 грн;

за період з 04.03.2023 по 16.03.2023 на суму боргу 78 000,00 грн - 0,00 грн;

за період з 08.03.2023 по 20.03.2023 на суму боргу 48 600,00 грн - 0,00 грн;

за період з 15.03.2023 по 27.03.2023 на суму боргу 48 600,00 грн - 0,00 грн;

за період з 18.03.2023 по 02.04.2023 на суму боргу 71 000,00 грн - 0,00 грн;

за період з 22.03.2023 по 06.04.2023 на суму боргу 48 600,00 грн - 0,00 грн;

за період з 29.03.2023 по 13.04.2023 на суму боргу 48 600,00 грн - 0,00 грн.

Всього: 1 531,60 грн.

Отже загальний розмір інфляційних втрат становить 1 531,60 грн.

За вищевикладеного, на підставі повного, всебічного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів, встановивши усі обставини справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню зі стягненням з відповідача 557 400,00 грн основного боргу, 17 185,77 грн пені, 1 031,14 грн 3% річних, 1 531,60 грн інфляційних.

У відповідності до ст. 129 ГПК України сплачений позивачем судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Під час визначення розміру судового збору суд враховує, що за правилами ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи, що позовна заява у даній справі подана в електронній формі через систему "Електронний суд", суд застосовує коефіцієнт 0,8 та стягує з відповідача судовий збір в розмірі 6 925,78 грн (8 657,23 грн (пропорційно задоволеним позовним вимогам) х 0,8 = 6 925,78 грн).

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 7 544,97 грн.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до господарського суду встановлено наступний розмір та порядок сплати судового збору: за позовними заявами майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за позовними заявами немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України "Про державний бюджет України на 2024 рік" - станом на 1 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028,00 грн.

При поданні даної позовної заяви до сплати підлягав судовий збір у розмірі 7 256,66 грн.

Таким чином, розмір зайво сплаченого судового збору становить 288,31 грн.

При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що він має право звернутися до суду з клопотанням про повернення надлишково сплаченого судового збору в розмірі в порядку, передбаченому ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Щодо стягнення витрат позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000,00 грн, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Зі змісту ч. 3 ст. 126 ГПК України випливає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 ст. 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У свою чергу, вимоги ч. 8 ст. 129 ГПК України передбачають, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З матеріалів справи вбачається, що у поданому позові позивач заявив про понесені витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 12 000,00 грн.

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правничої допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивач подав копії Договору №62 від 26.06.2024 про надання правової (правничої) допомоги (Витяг), додаткову угоду №1 до Договору про надання правової (правничої) допомоги від 26 червня 2024 року №62 та детальний опис робіт (наданих послуг).

Так, 26.06.2024 Адвокатським об`єднанням "Вікторія Харута, Тетяна Бугайченко та партнери" та ФОП Резніченко Т.І. укладено Договір №62 від 26.06.2024 про надання правової (правничої) допомоги (Витяг), відповідно до п. 1.1. якого у порядку та на умовах, передбачених даним Договором, Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання зобов`язується здійснювати надання правової (правничої) допомоги Клієнту у справі за позовом ФОП Резніченко Тетяни Іванівни до ТОВ "Українська теплоенергетична компанія" про стягнення заборгованості за договором поставки від 02.01.2023 №02/23, та здійснення представництва Клієнта у цій справі у судах усіх інстанцій, у обсязі, визначеному даним Договором.

Відповідно до п. 1.2. Договору про надання правової (правничої) допомоги Клієнт (інша особа, яка діє в інтересах Клієнта) зобов`язується здійснювати оплату Адвокатському об`єднанню за виконану роботу згідно п. 1.1 Договору на умовах повної передплати у розмірах, що визначені додатковою угодою до цього Договору, та фактичні витрати за цим Договором.

Згідно з п. 4.1.-4.2. Договору про надання правової (правничої) допомоги договір набуває чинності із дати його підписання і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором, але не довше ніж до прийняття у справі, зазначеній у п.1.1. цього Договору рішення судом апеляційної інстанції та може бути пролонгований. Договір може бути розірваний достроково, за взаємною згодою Сторін відповідно до вимог чинного законодавства України або розірваний на вимогу однієї із Сторін на умовах, передбачених Договором.

Договір підписаний сторонами.

26.06.2024 Адвокатським об`єднанням "Вікторія Харута, Тетяна Бугайченко та партнери" та ФОП Резніченко Т.І. підписана додаткова угода №1 до Договору про надання правової (правничої) допомоги від 26 червня 2024 року №62, відповідно до якої Адвокатське об`єднання надало, а Клієнт (інша особа, яка діє в інтересах Клієнта) отримав та сплатив Адвокатському об`єднанню гонорар за наступні послуги з надання правової (правничої) допомоги: 1. юридична консультація по справі - 1000,00 грн; правовий аналіз справи - 2 000,00 грн, розрахунок пені, 3% річних та інфляційних - 3 000,00 грн; 4. складання позовної заяви - 6 000,00 грн. Всього на загальну суму 12 000,00 грн.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 20.05.2020 у справі №904/1169/17 зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Разом з тим, за змістом п. 1 ч. 2 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України).

Відповідний правовий висновок щодо застосування наведеної вище норми процесуального законодавства містить постанова Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року в справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (надалі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч. 5-7, 9 ст. 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

В той же час, суд зазначає, що надані позивачем докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18.

Дослідивши детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Бугайченко Т.А., господарським судом встановлено, що останній містить дублюючі роботи адвоката, зокрема при складанні позовної заяви, адвокат безумовно проводить юридичну консультацію по справі та правовий аналіз справи.

Господарський суд враховує, що дана справа має незначну складність; результат її вирішення не має вплинути на репутацію сторони; справа не викликала суспільного інтересу під час її розгляду; спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, відноситься до категорії спорів, що виникають у зв`язку із неналежним виконанням договору поставки.

Крім того, спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України. Великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

Разом з тим, розрахунок пені, 3% річних та інфляційних містив помилки та господарським судом було здійснено перерахунок вказаних нарахувань.

За вказаного, господарський суд вважає суму гонорару в розмірі 3 000,00 грн за складання розрахунку пені, 3% річних та інфляційних завищеним, тому підлягає зменшенню до 1 000,00 грн.

Отже, оцінивши подані позивачем докази на підтвердження понесених ним витрат, господарський суд зазначає, що витрати позивача на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом цієї справи та які підлягають розподілу становлять 7 000,00 грн.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. За змістом п. 3 ч. 4 наведеної норм, в якій визначені правила розподілу судових витрат, витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог у справі, наявні підстави, передбачені нормою п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, для покладення на сторін судових витрат понесених на правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, враховуючи часткове задоволення позову (95,44% задоволених позовних вимог від загальної суми заявлених), з відповідача підлягають до стягнення на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 680,80 грн.

Решта витрат на правову допомогу позивача покладається на останнього.

Керуючись ст. 74, 76-77, 129, 233, 236-241, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська тепло енергетична компанія" (код ЄДР 44335719, вул. Центральна, 17, смт Новгородка, Кіровоградська обл., 28200) на користь Фізичної особи-підприємця Резніченко Тетяни Іванівни ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , р/р НОМЕР_3 в АТ КБ "Приватбанк", МФО 305299) 557 400,00 грн основного боргу, 17 185,77 грн пені, 1 031,14 грн 3% річних, 1 531,60 грн інфляційних, а також 6 925,78 грн судового збору та 6 680,80 грн витрат на правничу допомогу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити сторонам засобами поштового зв`язку та представнику позивача - адвокату Бугайченко Т.А. через систему "Електронний суд".

Повне рішення складено 25.10.2024.

Суддя Н.М. Коваленко

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud5013.