Рішення

від 17.10.2024 по справі 912/1509/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2024 рокуСправа № 912/1509/24

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Керівника Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області (вул. Є. Чикаленка, 11, м. Кропивницький, 25002) в інтересах держави

до: Приватного підприємства "Станрем-250" (вул. Євгена Тельнова, 15-И, м. Кропивницький, 25009)

Кропивницької міської ради (вул. Велика Перспективна, 41, м. Кропивницький, 25022)

про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою шляхом знесення самовільно збудованої будівлі та скасування державної реєстрації земельної ділянки,

секретар судового засідання - Коваленко Т.А.

представники сторін:

від прокуратури - Мороз В.С., прокурор, посвідчення №075368 від 01.03.23;

від відповідача 1 - Пушкарьов Д.Є., адвокат, ордер серія ВА №1085414 від 10.07.24;

від відповідача 2 - Мельніченко Б.В., самопредставництво, виписка з ЄДР.

в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення,

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Керівника Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області до Приватного підприємства "Станрем-250" таКропивницької міської рада про таке:

- усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Кропивницького у користуванні та розпорядженні земельними ділянками, зобов`язати ПП "Станрем-250" (ЄДРПОУ 33372418) звільнити самовільно зайняті землі природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, загальною площею 0,0287 га, що складаються із частини земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:37:309:0030, площею 0,0109 га, та земельної ділянки, площею 0,0178 га, без присвоєння кадастрового номеру, зокрема, шляхом знесення самовільно збудованої будівлі, а саме добудови до ресторану "Арка", що розташована біля земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:37:309:0050;

- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:37:309:0030, площею 1,8548 га, із скасуванням її кадастрового номеру у Державному земельному кадастрі та закриттям відповідної Поземельної книги;

- стягнути за 1 вимогу немайнового характеру щодо звільнення самовільно зайнятих земель з відповідача-1 ПП "Станрем-250" (ЄДРПОУ 33372418) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (25006, м. Кропивницький, вул. Верхня Пермська, 4, ЄДРПОУ 02910025, банк - Державна Казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок ПА 848201720343100001000004600, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір у розмірі 3028 грн;

- стягнути за 1 вимогу немайнового характеру з відповідача-2 Кропивницької міської ради (ЄДРПОУ 26241020) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (25006, м. Кропивницький, вул. Верхня Пермська, 4, ЄДРПОУ 02910025, банк - Державна Казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок UA 848201720343100001000004600, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір у розмірі 3028 грн.

Ухвалою від 24.06.2024 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 11.07.2024.

10.07.2024 до суду від Приватного підприємства "Станрем-250" надійшов відзив на позов.

11.07.2024 господарським судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів з ініціативи суду та оголошено перерву в підготовчому засіданні до 27.08.2024.

12.07.2024 до суду від Кропивницької міської ради надійшов відзив на позов.

19.07.2024 до суду від прокурора надійшла відповідь на відзив на позовну заяву відповідача 1.

24.07.2024 від Приватного підприємства "Станрем-250" до суду надійшло заперечення на відповідь прокурора на відзив.

29.07.2024 до суду від прокурора надійшла позиція щодо заперечень на відповідь на відзив відповідача 1.

27.08.2024 у підготовчому засіданні представником Приватного підприємства "Станрем-250" заявлено клопотання про роз`єднання позовних вимог та клопотання про зупинення провадження у справі. Господарським судом протокольною ухвалою відмовлено в задоволенні клопотань заявлених відповідачем 1.

27.08.2024 господарським судом оголошено перерву в підготовчому засіданні до 17.09.2024.

13.09.2024 до суду від відповідача 1 надійшло клопотання про залучення до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Корпорацію "ХХІ століття" та витребування з Корпорації "ХХІ століття" додаткових доказів.

17.09.2024 від Кропивницької міської ради надійшло клопотання про залучення до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Комунального підприємства "Парк культури і відпочинку "Дендропарк-2018" Фортечної районної у м. Кропивницькому ради".

17.09.2024 господарським судом протокольною ухвалою відмовлено в задоволенні клопотань представників відповідача 1 та 2 щодо залучення третьої особи та клопотання про витребування доказів; оголошено перерву у підготовчому засіданні до 24.09.24 та продовжено за власною ініціативою сторонам строк для подачі доказів до 24.09.24.

23.09.24 від Приватного підприємства "Станрем-250" надійшло клопотання про долучення письмових доказів.

Ухвалою суду від 24.09.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 26.09.2024. Резервна дата - 10.10.2024.

26.09.2024 оголошено перерву в судовому засіданні до 10.10.2024.

10.10.2024 в судовому засіданні досліджено докази у справі та оголошено перерву 17.10.2024

Прокурор у судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Представники відповідачів заперечили позовні вимоги повністю.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення учасників справи, суд встановив таке.

Згідно зі ст. 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 (далі - Рішення Конституційного Суду України) державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У відповідності до ст. 53 Господарського кодексу України (далі - ГПК України) прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" надавши прокурору повноваження представництва, законодавець визначив можливість органів прокуратури захищати державні інтереси, якщо уповноважений орган не здійснює або належним чином здійснює захист законних інтересів держави. Інтереси держави повинні захищати насамперед відповідні компетентні органи, проте аби інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні компетентний орган, який відсутній або всупереч вимогам закону не здійснює захисту чи робить це неналежно. Виконання субсидіарної ролі щодо заміни відповідного органу, який неналежно здійснює захист інтересів держави, є конституційним обов`язком прокурора вживати заходів щоб інтереси держави не залишалися незахищеними.

Прокурор зазначає, що надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 02.10.2018 у справі №4/166 "Б", від 17.10.2018 № 910/11919/17, від 08.02.2019 № 915/20/18, від 19.03.2019 №925/1381/16). Інтерес держави полягає у необхідності неухильного дотримання вимог законодавства в сфері охорони об`єктів природно-заповідного фонду та раціонального використання природних ресурсів.

Відповідно до ст. 13, 14 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу, основним національним багатством і перебуває під особливою охороною держави.

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що природні ресурси України є власністю Українського народу.

Згідно зі ст. 5 Закону державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Законодавством України природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Україна розглядає цей фонд як складову частину світової системи природних територій та об`єктів, що перебувають під особливою охороною (преамбула Закону України "Про природно-заповідний фонд України").

Державна політика у сферах національної безпеки і оборони спрямовується на забезпечення воєнної, зовнішньополітичної, державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, кібербезпеки України тощо (ч. 4 ст. З Закону України "Про національну безпеку").

Законом України "Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року" зазначено, що процеси глобалізації та суспільних трансформацій підвищили пріоритетність збереження довкілля, а отже, потребують від України вжиття термінових заходів. Протягом тривалого часу економічний розвиток держави супроводжувався незбалансованою експлуатацією природних ресурсів, низькою пріоритетністю питань захисту довкілля, що унеможливлювало досягнення збалансованого (сталого) розвитку.

Прокурор зазначає, що твердження про те, що "правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес" висловлене і Європейським судом з прав людини у своєму рішенні у справі "Трегубенко проти України" від 10.11.2004. Вказані висновки знайшли своє відображення у правовій позиції Верховного Суд України по справі № 6-92цс13, в резолютивній частині Рішення Конституційного Суду України зазначено, що прокурори та їх заступники подають до суду позови саме в інтересах держави.

Відповідно до ст. 13, 14, 16 Конституції України, ст. 324 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) землі та її природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Кожен громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності Українського народу відповідно до закону.

Згідно з положеннями ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності. До земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, зокрема, землі під об`єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на приписи вказаної норми права волевиявлення органів місцевого самоврядування при виконанні своїх функцій, у тому числі при відчуженні комунального майна та землі, має відповідати чинному законодавству.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з ч. 2 ст. 5 Конституції України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Частиною 5 ст. 60 цього Закону визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Як закріплено у ст. 13, 14 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до вищевказаних приписів територіальна громада міста Кропивницького, як власник землі, на якій розташований об`єкт природно-заповідного фонду - Парк-пам`ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення "50 років Жовтня" ("Кіровоградський дендропарк") в м. Кропивницькому делегував Кіровоградській міській раді, а в подальшому Кропивницькій міській раді повноваження щодо здійснення права комунальної власності від їх імені як частини Українського народу, в їх інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом. Воля територіальної громади як власника може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та безпосереднім інтересам територіальної громади. Воля Українського народу як власника може виражатися лише в таких діях органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам держави та територіальних громад. Здійснення органом місцевого самоврядування права власності, зокрема розпорядження майном не у спосіб та поза межами повноважень, передбачених законом, не може оцінюватися як вираження волі з боку держави.

Таку правову позицію наведено у постанові Верховного Суду України від 05.10.2016 у справі № 3-604гс16, а також у постановах Верховного Суду України від 02.11.2016 у справі №6-2161 цс 16 (522/10652/15-ц), від 05.10.2016 у справі № 916/2129/15, від 23.11.2016 у справі № 916/2144/15, від 25.01.2017 у справі № 916/2131/15, від 15.03.2017 у справі № 916/2130/15.

Прокурор зазначає, що вказане свідчить про беззаперечну наявність інтересу держави по відношенню до законності користування та розпорядження землями природно-заповідного фонду. Суспільство, Український народ як сукупність окремих суб`єктів, індивідів, людей, також має, з огляду на ст. 1,3, 6-8, 13, 14, 41 Конституції України, конституційне право правомірно очікувати захисту суспільних інтересів у вигляді адекватної реакції держави на випадки порушення законності при вирішені земельних питань, правомірно очікувати і розраховувати на те, що держава вживатиме усіх можливих законних засобів і способів для відновлення становища, яке існувало до порушення права власності Українського народу на землю. Правовідносини, пов`язані з використанням земель комунальної власності, становлять суспільний інтерес, а незаконність рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого виділено та сформовано земельну ділянку, як об`єкт речових прав, такому суспільному інтересу не відповідає.

Закон саме у таких випадках надав право прокурору ініціювати захист інтересів держави шляхом пред`явлення позову до органів державної влади та місцевого самоврядування, які недобросовісно реалізують від імені народу право власності.

Статтею 80 Земельного кодексу України встановлено, що самостійними суб`єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Прокурор зазначає, що звернення прокурора до суду з позовною заявою викликано необхідністю захисту майнових інтересів територіальної громади міста Кропивницького та реалізації конституційного права громадян користуватися об`єктами права власності Українського народу. З часу прийняття Господарським судом Кіровоградської області рішення від 13.02.2014 у справі № 912/1797/13 на території Парку-пам`ятки, всупереч вимог законодавства, розташована земельна ділянка протиправно віднесена до земель житлової та громадської забудови, що порушує законні інтереси територіальної громади міста Кропивницького, яка є первинним суб`єктом місцевого самоврядування та суб`єктом права комунальної власності на території м. Кропивницького. Вказані обставини не відповідають інтересам держави та суспільства щодо охорони навколишнього природного середовища та ефективного і раціонального використання природних ресурсів. Порушення інтересів територіальної громади відбулося внаслідок прийняття органом місцевого самоврядування, який є одним зі співвідповідачів, незаконних рішень, а тому прокурор звернувся до суду як самостійний позивач в інтересах держави, що виражаються в інтересах частини Українського народу - членів територіальної громади міста Кропивницького, яка є власником землі, на якій розташований об`єкт природно-заповідного фонду - Парк-пам`ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення "50 років Жовтня" ("Кіровоградський дендропарк") в м. Кропивницькому. Оскільки місцевого самоврядування допустили порушення інтересів держави у спірних правовідносинах, вони не можуть здійснювати захист цих інтересів у тих самих відносинах, тобто звернутися до суду з відповідним позовом (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2022 у справі № 483/448/20 (п. 7.21); постанова Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2023 у справі № 554/10517/16-ц (п. 7.26).

Звертаючись до суду з цим позовом, прокурор захищає інтереси держави, які полягають у забезпеченні правопорядку в сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, організації, охорони і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду України, заповідної справи, формування, збереження та використання екологічної мереж та недопущенні подальшого порушення екологічних інтересів держави.

Отже, судом встановлено, з огляду на викладене, за наявності беззаперечних порушень інтересів держави та відсутність органу, до компетенції якого віднесено повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, належних та ефективних заходів щодо їх захисту та поновлення, прокуратурою обґрунтовано встановлена наявність передбачених ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" підстави для представництва інтересів держави у спірних правовідносинах.

Фактичні обставини справи.

Кропивницькою окружною прокуратурою під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023122010000216 від 20.06.2023 за ч. 4 ст. 197-1 Кримінального кодексу України (далі - КК України) виявлено факт порушення природоохоронного законодавства, що полягає у фактичній зміні цільового призначення, виділеної із площ земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, земельної ділянки, розташованої на території Парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення "50 років Жовтня" ("Кіровоградський дендропарк"), та зареєстрованої у Державному земельному кадастрі з присвоєнням кадастрового номеру та віднесенням її до категорії земель - землі житлової та громадської забудови.

Прокуратурою, встановлено, що в порушення вимог ст. 78-80, 83, 116, 125, 150 Земельного кодексу України, ст. 3, 37, 38, 44 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", ст. 27-34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", без жодних правовстановлюючих документів на земельну ділянку та дозволів на будівництво здійснено самовільне будівництво будівлі площею 273,6 м2, а саме добудови до ресторану "Арка" на самовільно зайнятій земельній ділянці загальною площею 287 м2, що розташована біля земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:37:309:0050 на території парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення "50 років Жовтня" (Дендропарк), по вул. Євгена Тельнова, 15в у м. Кропивницький, та є об`єктом природно-заповідного фонду.

На території міста Кропивницького розташований Парк-пам`ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення "50 років Жовтня" ("Кіровоградський дендропарк") (далі - Парк-пам`ятка), який входить до складу природно-заповідного фонду Кіровоградської області.

Згідно з карткою первинного обліку територій та об`єктів природно-заповідного фонду України Парк-пам`ятка знаходиться за адресою м. Кіровоград (зараз - м. Кропивницький), просп. Правди (зараз - вул. Євгена Тельнова), 28. Об`єкт ПЗФ створено (оголошено) рішенням Кіровоградського облвиконкому № 213 від 06.06.1972. Загальна площа об`єкта ПЗФ складає 44,2 га та 2,0455 га охоронної зони поза загальною площею. Режим охорони і використання визначено: заказний на площі 44,2 га (100 %); загальна площа об`єкта ПЗФ -44,2 га (100%).

Рішенням виконкому Кіровоградської обласної Ради депутатів трудящих № 233 від 09.06.1971 "Про оголошення пам`ятками природи місцевого значення зелених насаджень та водних джерел" (п. 1) погодився з пропозицією обласної інспекції по охороні природи про оголошення пам`ятками природи місцевого значення, в тому числі, Кіровоградського дендропарку (т.1 а.с. 34). Рішенням Виконавчого комітету Кіровоградської обласної Ради депутатів трудящих № 213 від 06.06.1972 "Про віднесення пам`яток природи республіканського та місцевого значення до категорій відповідно нової класифікації та затвердження нововиявлених заповідних територій і природних об`єктів" відповідно до постанови Ради Міністрів Української РСР № 43 від 28.01.1972 "Про заходи по розширенню мережі державних заповідників і поліпшенню заповідної справи" (т.1 а.с. 36) віднесено до категорії парків-пам`яток садово-паркового мистецтва пам`ятки природи республіканського і місцевого значення, затверджені рішенням облвиконкому № 105 від 29.01.1960, № 577 від 30.12.1968 та № 233 від 09.06.1971, згідно з додатком №1. Вказаним рішенням Кіровоградський дендропарк площею 45 га віднесено до заповідних парків-пам`яток садово-паркового мистецтва.

Рішенням Виконавчого комітету Кіровоградської обласної Ради депутатів трудящих № 490 від 26.10.1984 "Про мережу територій та об`єктів природно-заповідного фонду області" відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР № 311 від 22.07.1983 "Про класифікацію та мережі територій та об`єктів природно-заповідного фонду Української РСР" визнано таким, що втратило силу постанову Ради Міністрів Української РСР № 43 від 28.01.1972 та віднесено Парк "50 років Жовтня", площею 42,7 га, до категорії державних парків-пам`яток садово-паркового мистецтва місцевого значення, затверджений рішенням облвиконкому № 213 від 06.06.1972, згідно з додатком № 2 (т.1 а.с. 42-64).

Прокурор зазначає, що з моменту створення зазначеного об`єкту природно-заповідного фонду він набув особливого, виключного статусу та імперативно віднесений до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, будь-яких рішень щодо скасування такого статусу, зміни цільового призначення або його вилучення уповноваженими органами не приймалось.

Рішенням сімнадцятої сесії Кіровоградської міської ради четвертого скликання № 1592 від 08.12.2005 "Про розгляд звернень юридичних та фізичних осіб з питань регулювання земельних відносин" (п. 138) погоджено місце розташування та надано Корпорації "XXI століття" згоду на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду на 49 років площею 2,5 га (в тому числі по угіддях 2,5 га землі громадського призначення) за рахунок земель, що перебувають у постійному користуванні комунального підприємства "Парк культури і відпочинку ім. 50-річчя Жовтня" (за його згодою) під розширення та обслуговування мережі атракціонів, ігрових майданчиків, господарських будівель і споруд (т.1 а.с. 99).

Згідно з рішенням від 31.01.2006 № 1691 "Про регулювання земельних відносин" (п. 41) Кіровоградська міська рада вирішила затвердити акт визначення збитків, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,10 га та надати корпорації "XXI Століття" в оренду на 49 років земельну ділянку загальною площею 2,525 га, з них 2,10 га земель громадського призначення за рахунок земель, що перебувають у постійному користуванні комунального підприємства "Парк культури і відпочинку ім. 50-річчя Жовтня" (що передбачено проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки), а 0,425 га земель, які використовуються в комерційних цілях і перебувають у користуванні корпорації "XXI Століття" (з метою об`єднання ділянок) під розміщення та обслуговування мережі атракціонів, ігрових майданчиків, господарських будівель і споруд по просп. Правди, 28, з визначенням розміру орендної плати на рівні 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в рік (т.1 а.с. 100).

На підставі вказаного рішення 16.05.2006 між Кіровоградською міською радою (Орендодавець) та корпорацією "XXI Століття" (Орендар) укладено договір оренди землі № 168, за умовами якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 2,525 га, з них: 2,10 га землі громадського призначення та 0,425 га землі, які використовуються в комерційних цілях, для розміщення та обслуговування мережі атракціонів, ігрових майданчиків, господарських будівель і споруд по просп. Правди, 28 в місті Кіровограді (т.1 а.с. 10).

Договір укладено на сорок дев`ять років, починаючи з дати прийняття рішення Кіровоградської міської ради від 31.01.2006 №1691, та зареєстровано у Кіровоградській регіональній філії державного підприємства Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельних ресурсах, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 26.05.2006 № 101.

Відповідно до умов використання земельної ділянки за укладеним договором в оренду передається земельна ділянка для несільськогосподарського використання. Цільове призначення земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови. Умови збереження стану об`єкта оренди - дотримання режиму використання землі житлової та громадської забудови.

Прокурор зазначає, що таким чином, фактично змінено цільове призначення спірної земельної ділянки всупереч вимогам ст. 20 Земельного кодексу України.

Господарським судом Кіровоградської області під час розгляду справи № 912/1797/13 у рішенні від 13.02.2014 встановлено, що рішенням п`ятої сесії двадцять другого скликання Кіровоградської міської ради № 46 від 28.02.1996 "Про визначення земель природоохоронного, рекреаційного та історико-культурного призначення" парк 50-річчя Жовтня віднесено до категорії земель природоохоронного призначення. Однак, пунктом 41 рішення Кіровоградської міської ради № 1691 від 31.01.2006 земельна ділянка під парком площею 2,10 га надана Корпорації "XXI Століття" для розміщення та обслуговування об`єктів (мережі атракціонів, ігрових майданчиків, господарських будівель і споруд), які не відносяться до об`єктів, наведених в ч. 2 ст. 150 Земельного кодексу України (в редакції станом на 31.01.2006) та за відсутності будь-якого погодження з Верховною Радою України (т.1 а.с. 87-93).

26.03.2008 Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області видано паспорт території (об`єкту) природно-заповідного фонду України № МПП 1-564 та видано охоронне зобов`язання № МПП 1-564 на об`єкт - парк-пам`ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення "50 років Жовтня", площею 44,2 га, охоронна зона 2,1 га, створений рішенням Кіровоградського облвиконкому від 06.06.1972 № 213, що знаходиться у віданні Комунального підприємства "Парк культури і відпочинку", та передано зазначений об`єкт під охорону землекористувача - Комунального підприємства "Парк культури і відпочинку". В додатку до охоронного зобов`язання вказано перелік заборон, що розповсюджуються на територію парка-пам`ятки садово-паркового мистецтва. Зокрема: проведення господарської і підприємницької діяльності без попереднього погодження з місцевим природоохоронним органом; будь-яке будівництво, не пов`язане з охороною та благоустроєм території парку; зміна меж відведення і надання земельних ділянок парку для потреб, не пов`язаних з цільовим призначенням; самовільне проведення гідротехнічних, земляних та інших робіт без попереднього погодження з Держуправлінням ОНПС в Кіровоградській області.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 13.02.2014 у справі № 912/1797/13, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.04.2014 (т. 1 а.с. 94-98) задоволено позов Комунального підприємства "Парк культури і відпочинку ім. 50-річчя Жовтня", за участі прокурора м. Кіровограда, до Кіровоградської міської ради та Корпорації "XXI Століття", визнано недійсним та скасовано пункт 41 рішення Кіровоградської міської ради № 1691 від 31.01.2006 "Про регулювання земельних відносин" та визнано недійсним на майбутнє договір оренди землі від 16.05.2006 № 168, укладений між Кіровоградською міською радою (25022, м. Кіровоград, вул. Велика Перспективна, 41, ідентифікаційний код 26241020) та Корпорацією "XXI Століття" (25009, м. Кіровоград, просп. Правди 28, ідентифікаційний код 31919835), зареєстрований у Кіровоградській регіональній філії державного підприємства Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельних ресурсах, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 26.05.2006 за № 101.

Вказане рішення суду є чинним та вступило в законну силу. Встановлені судом факти мають преюдиційне значення при розгляді даної справи.

Згідно з інформацією ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області, відповідно до земельно-облікових даних Відділу, станом на 01.01.2013, встановлено, що між Кіровоградською міською радою, в особі Кухаренка В.І. та Корпорацією "XXI Століття", в особі Онул Л.А. було укладено договір оренди землі терміном на 25 років на земельну ділянку загальною площею 2, 525 га, для розміщення та обслуговування мережі атракціонів, ігрових майданчиків, господарських будівель і споруд, за адресою: м. Кіровоград, просп. Правди, 28, який зареєстрований в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі № 101 від 26.05.2006 з визначеним кадастровим номером 3510100000:37:309:0030. Відповідно до даних Державного земельного кадастру вказана земельна ділянка у 2013 році була перенесена в автоматичному порядку з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру (т.1 а.с. 119-127). В подальшому відбулося внесення змін по земельній ділянці з кадастровим номером 3510100000:37:309:0030, а саме: відомостей про місце розташування земельної ділянки, площа земельної ділянки (адреса), категорію та цільове призначення земельної ділянки, площа земельної ділянки, склад угідь, вид технічної документації та її розробника на підставі розробленої Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) Корпорацією "XXI Століття" для розміщення та обслуговування мережі атракціонів, ігрових майданчиків, господарських будівель і споруд (КОД КВЦПЗ В.03.15) загальною площею 1,8549 га, за адресою: м. Кіровоград, вул. Євгена Тельнова, 28, розробником якої є ТОВ "Тектоареал" у 2017 році. Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розроблена ТОВ "Тектоареал" у 2017 році на підставі рішення Кіровоградської міської ради від 04.06.2005 №4138 "Про надання Корпорації "XXI Століття" дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) по просп. Правди, 28" та укладеного договору на виконання робіт № 338 від 12.07.2016 (т. 1 а.с. 127-178). Даною технічною документацією передбачалося виконання встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для розміщення та обслуговування мережі атракціонів, ігрових майданчиків, господарських будівель і споруд (код КВЦПЗ В.03.15) загальною площею 1.8548 га, у тому числі по угіддях: 1.8548 га - землі під соціально-культурними об`єктами, за адресою: м. Кіровоград, вул. Євгена Тельнова, 28 для державної реєстрації земельної ділянки.

Прокурор наголошує, що замість вжиття заходів щодо припинення державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:37:309:0030 в Державному реєстрі земель та Державному земельному кадастрі, оскільки згідно рішення суду у справі № 912/1797/13 скасовано рішення Кіровоградської міської ради про затвердження проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки, Кіровоградська міська рада всупереч інтересам територіальної громади приймає рішення №4138 від 04.06.2015 "Про надання Корпорації "XXI Століття" дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) по просп. Правди, 28". В результаті виконаних робіт складено кадастровий план земельної ділянки та обчислено її площу і площу угідь.

21.04.2017 о 15 год 06 хв державним реєстратором міської ради міста Кропивницького Адаменком А.В. у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Корпорацією "XXI Століття" (ЄДРПОУ: 31919835) зареєстровано право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:37:309:0030, площею 2,525 га (номер запису про інше речове право 20085784). Цього ж дня о 15 год 30 тим же державним реєстратором зареєстровано припинення іншого речового права (права оренди) на підставі рішення господарського суду Кіровоградської області від 13.02.2014 у справі № 912/1797/13 (т. 1 а.с.196-200).

20.06.2023 прокурором виявлено, що було здійснено самовільне будівництво будівель та споруд аквадендропарку "АЛЬОНА" на самовільно зайнятих земельних ділянках з кадастровими номерами 3510100000:37:309:0033, 3510100000:37:309:0073 на території парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва "Дендропарк" по вул. Євгена Тельнова, 28 у м. Кропивницькому Кіровоградської області, а також будівлі біля ресторану "Арка" на самовільно зайнятій земельній ділянці на території парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва "Дендропарк" по пр. Правди, 15в у м. Кропивницькому Кіровоградської області.

На підставі вищевказаного, прокурором Кропивницької окружної прокуратури 20.06.2023 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023122010000216 з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 197-1 КК України. В ході досудового розслідування встановлено, що 12.04.2017, згідно з договором купівлі-продажу, посвідченого нотаріусом та зареєстрованого в реєстрі за № 134 приватне підприємство "Станрем-250" (ЄДРПОУ 33372418) (далі - ПП "Станрем-250") набуло у власність нежитлову будівлю, загальною площею 203 м2, що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 3510100000:37:309:0050 площею 0,0312 га, за адресою вул. Євгена Тельнова, 15в, у м. Кропивницькому (на території парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення "50 років Жовтня" (Дендропарк).

Прокурор зазначає, що в подальшому ПП "Станрем-250", у власності якого перебуває вищевказана нежитлова будівля, в якій, наразі, розміщено ресторан "Арка", з метою розширення площі ресторану "Арка", за відсутності будь-яких дозвільних документів організувало та забезпечило будівництво добудови до ресторану "Арка" площею 273,6 м2 на суміжній земельній ділянці, яка є частиною земель території об`єкту природно-заповідного фонду та перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Кропивницький та ПП "Станрем-250" ні у власність, ні в користування не передавалась. Для проведення робіт з будівництва добудови між ПП "Станрем-250" та ТОВ "СТОККО" було укладено договір будівельного генерального підряду № 283 від 09.02.2023 на виконання будівельних робіт на будівельному об`єкті "Арка. Літня площадка", що знаходиться по вул. Тельнова, 15в м. Кропивницький Кіровоградської області (т.1 а.с. 210-213). На виконання вказаного договору підрядчик ТОВ "СТОККО" код (ЄДРПОУ 32415827) в період час з 09.02.2023 по 02.06.2023 здійснив в інтересах та за кошти ПП "Станрем-250", обумовлені в договорі, будівельні роботи.

Відповідно до акта приймання виконаних будівельних робіт № 1 від травня 2023 року (т.1 а.с. 215-221), здійснено улаштування бетонного шару, по готовій існуючій основі; виготовлення металоконструкцій каркасу та закладених деталей; монтаж металоконструкцій; електродугове зварювання при монтажі каркасів; ґрунтування металоконструкцій грантом за один раз. Відповідно до акта приймання виконаних будівельних робіт № 2 від червня 2023 року здійснено улаштування цоколя, улаштування теплоізоляції підлог суцільної з плит пінополістирольних; армування стяжки дротяною сіткою; улаштування покриттів підлог бетонних товщиною 30 мм; теплоізоляція плитами з пінополістиролу цоколя, улаштування гідроізоляції обмазувальної бітумною мастикою в один шар; виготовлення додаткових металоконструкцій каркасу; монтаж металоконструкцій, електродугове зварювання при монтажі каркасів; фарбування додаткових металоконструкцій грантом за один раз, фарбування металоконструкцій емаллю, фарбування металоконструкцій покриття емаллю.

21.03.2023 ПП "Станрем-250" з ТОВ "Красень І К", (ЄДРПОУ 34512636) уклало договір підряду № 57 на виготовлення та доставку алюмінієвих конструкцій загальною кількістю 46,67 м2 з монтажем на місці їх безпосередньої експлуатації на об`єкті, розташованому за адресою: вул. Тельнова, 15в, м. Кропивницький (т.1. а.с. 222-227). На виконання вказаного договору підрядчик ТОВ "Красень І К" в період з 21.03.2023 по 22.06.2023 здійснив в інтересах та за кошти ПП "Станрем-250", обумовлені в договорі, роботи.

Відповідно до акта приймання виконаних будівельних робіт № 1 від червня 2023 року, здійснено роботи з заповнення прорізів готовими блоками алюмінію, улаштування примикань конструкцій до підлоги, улаштування підсавочного профілю (т.1 а.с. 235-237).

Між ПП "Станрем-250" з ФОП Кіпчев М.Д. було укладено договір будівельного підряду № 2 від 15.05.2023 на виконання будівельних робіт на будівельному об`єкті замовника "Арка. Літня площадка", що знаходиться по вул. Тельнова, 15в, в м. Кропивницькому Кіровоградської області (т.1 а.с. 245). На виконання вказаного договору підрядник ФОП Кіпчев М.Д. (ІПН НОМЕР_1 ) в період з 15.05.2023 по 20.06.2023 здійснив в інтересах та за кошти ПП "Станрем-250" обумовлені в договорі, будівельні роботи.

Відповідно до акта приймання виконаних будівельних робіт № 1 від червня 2023 року, здійснено мурування зовнішніх стін середньої складності із каменів керамічних або силікатних кладкових, при висоті поверху до 4 м; армування кладки стін та інших конструкцій (т.2 а.с. -3).

Прокурор зазначає, що в період часу з 09.02.2023 по 22.06.2023 ПП "Станрем-250" з метою розширення площі ресторану "Арка", що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 3510100000:37:309:0050, шляхом укладення договорів підряду на виконання будівельних робіт із залученням ТОВ "СТОККО", ФОП Кіпчева Миколи Дмитровича, ТОВ "Красень І К" здійснило самовільне будівництво добудови до кафе "Арка", а саме будівлі площею 273,6 м2, що розташована на території парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення "50 років Жовтня" (Дендропарк), по вул. Євгена Гельнова, 15в у м. Кропивницькому, яка відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № СЕ-19/112-23/6167-БТ від 25.09.2023 є нерухомим майном, будівництво якого не завершено. Приватне підприємство "Станрем-250", не маючи жодних цравовстановлюючих документів на земельну ділянку та дозволів на будівництво здійснило самовільне будівництво будівлі площею 273,6 м2, а саме добудови до ресторану "Арка" на самовільно зайнятій земельній ділянці загальною площею 287 м2, що розташована біля земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:37:309:0050 на території парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення "50 років Жовтня" (Дендропарк), по вул. Євгена Тельнова, 15в у м. Кропивницький, та є об`єктом природно-заповідного фонду. Частина земельної ділянки площею 0,0109 га, на якій розташована капітальна споруда, знаходиться в межах земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:37:309:0030. Вищевикладене свідчить про існування перешкод у можливості розпорядження та користування територіальною громадою земельною ділянкою, на якій ПП "Станрем-250" здійснено самовільне будівництво добудови до кафе "Арка", яка до цього часу не введена в експлуатацію, однак використовується для здійснення підприємницької діяльності, як банкетний зал кафе "Арка".

Прокурором зазначено, що відповідачем 1 порушено вимоги ст. 78-80, 83, 116, 125, 150 Земельного кодексу України, ст. 3, 37, 38, 44 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", ст. 27-34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель". Крім того, незважаючи на те, що рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 13.02.2014 у справі № 912/1797/13, яке набрало законної сили ще 12.03.2014, встановлено незаконність виділення земельної ділянки з площі територій об`єкту природно-заповідного фонду та, як наслідок, визнано недійсним та скасовано п. 41 рішення Кіровоградської міської ради № 1691 від 31.01.2006 "Про регулювання земельних відносин", яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення на території парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення "50 років Жовтня" (Дендропарк), через бездіяльність Кропивницької міської ради до цього часу продовжує існувати як об`єкт цивільних правовідносин земельна ділянка з кадастровим номером 3510100000:37:309:0030 з віднесенням її до категорії земель - землі житлової та громадської забудови, з призначенням 03.15 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови.

Вищезазначене стало підставою звернення прокурора до суду.

Розглядаючи спір по суті суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" території та об`єкти природно-заповідного фонду підлягають особливій державній охороні.

Відповідно до ст. З Закону України "Про природно-заповідний фонд України", до природно-заповідного фонду України належать, зокрема, штучно створені об`єкти - ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, пам`ятки природи, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва. Заказники, пам`ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва залежно від їх екологічної і наукової, історико-культурної цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення.

Згідно з ст. 44 Земельного кодексу України до земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об`єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об`єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва).

Таким чином, розташування спірної земельної ділянки у межах Парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення "50 років Жовтня" ("Кіровоградський дендропарк") свідчить про їх віднесення до земель природно-заповідного фонду, на які поширюється особливий режим територій та об`єктів природно-заповідного фонду. Режим території зазначеного Парку-пам`ятки і встановлені обмеження унеможливлюють використання даних земельних ділянок за іншим цільовим призначенням.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду. Землі природно-заповідного фонду України, а також землі територій та об`єктів, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську цінність і є відповідно до статті 6 цього Закону об`єктами комплексної охорони, належать до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення. На землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням. Межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Статтею 9 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" визначено вичерпний перелік видів використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду, зокрема, передбачено їх використання лише у природоохоронних, науково-дослідних, оздоровчих та інших рекреаційних цілях, в освітньо-виховних цілях, а також для потреб моніторингу навколишнього природного середовища. При цьому використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду можливе лише за умови, що така діяльність не суперечить їх цільовому призначенню, встановленим вимогам щодо охорони, відтворення та використання їх природних комплексів та окремих об`єктів.

Статтею 14 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" визначено, що режим територій та об`єктів природно-заповідного фонду - це сукупність науково- обґрунтованих екологічних вимог, норм і правил, які визначають правовий статус, призначення цих територій та об`єктів, характер допустимої діяльності в них, порядок охорони, використання і відтворення їх природних комплексів. Режим територій та об`єктів природно-заповідного фонду визначається відповідно до цього Закону з урахуванням їх класифікації та цільового призначення.

Відповідно до ст. 37 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" Парками-пам`ятками садово-паркового мистецтва оголошуються найбільш визначні та цінні зразки паркового будівництва з метою охорони їх і використання в естетичних, виховних, наукових, природоохоронних та оздоровчих цілях.

Статтею 38 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" визначено, що на території парків-пам`яток садово-паркового мистецтва забороняється будь-яка діяльність, що не пов`язана з виконанням покладених на них завдань і загрожує їх збереженню. Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів, оголошених парками-пам`ятками садово-паркового мистецтва, беруть на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.

У справі № 912/1797/13 встановлено ряд юридичних фактів, що мають преюдиційне значення при розгляді даної справи. Зокрема, що спірна земельна ділянка знаходиться на території об`єкту природно-заповідного фонду, відноситься до категорії земель - землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Згідно з ч. 4-5 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Загальноприйнято вважати, що преюдиційність - це можливість прийняття судом як беззаперечними обставин (юридичних фактів), що були встановленні іншим судом в іншій справі та містяться у мотивувальній частині рішення, яке набрало законної сили. У такій попередній справі повинні брати участь ті ж самі сторони або їх правонаступники.

Преюдиційність безпосередньо пов`язана з презумпцією істинності судового рішення, конституційною нормою про обов`язковість судового рішення (ч. 2 ст. 129 Основного закону України), а також такими складовими верховенства права як принцип правової визначеності, легітимних очікувань, процесуальної економії, а також заборони зловживати процесуальними правами.

На відміну від прецедентного характеру правових висновків (позицій) Верховного Суду, преюдиція зберігатися як при зміні законодавства, так і зміні судової практики.

Преюдиціальність дає певний привілей стороні у справі не доказувати знову вже встановлені судом обставини (юридичні факти).

Аналогічні висновки зроблені Верховним судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 140/6115/21.

Відповідно до підпункту "г" ч. 1 ст. 150 Земельного кодексу України землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення відносяться до особливо цінних земель.

Нормами ст. 90, 95 Земельного кодексу України визначено, що право на споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди мають власники земельних ділянок, землекористувачі.

Статтями 27-34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" врегульовано порядок здійснення будівництва, який передбачає обов`язкову наявність сформованої земельної ділянки з кадастровим номером, отримання містобудівних умов та обмежень, виготовлення будівельного паспорта, надання повідомлення про початок підготовчих та в подальшому будівельних робіт тощо.

З приписів ч. 4 ст. 373 ЦК України вбачається, що тільки власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

За правилами ст. 375 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Судом з`ясовано, що земельна ділянка розташована в межах парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення "50 років Жовтня" ("Кіровоградський дендропарк"), належала впродовж десятків років до виникнення спірних правовідносин і належить до земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення. ПП "Станрем-250" могли і повинні були знати про те, що земельна ділянка, на якій ними самовільно здійснено добудову до кафе "Арка", впродовж багатьох десятків років перебуває у межах об`єкта природно-заповідного фонду - парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва.

Враховуючи викладене, визначення цільового призначення як земель житлової та громадської забудови, а також будівництво на території парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення "50 років Жовтня" ("Кіровоградський дендропарк") суперечить як статусу відповідного об`єкта природно-заповідного фонду, так і законодавчим обмеженням на здійснення діяльності з такого будівництва на відповідних землях.

Заперечення ПП "Станрем-250" про те, воно не є належним відповідачем за вимогою про знесення самовільно збудованої будівлі спростовуються матеріалами справи, оскільки саме ПП "Станрем-250" укладало та виконувало договору щодо будівництва прибудови без відповідного дозволу.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про задоволення вимоги про усунунення перешкоди власнику - територіальній громаді міста Кропивницького у користуванні та розпорядженні земельними ділянками та зобов`язує ПП "Станрем-250" (ЄДРПОУ 33372418) звільнити самовільно зайняті землі природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, загальною площею 0,0287 га, що складаються із частини земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:37:309:0030, площею 0,0109 га, та земельної ділянки, площею 0,0178 га, без присвоєння кадастрового номеру, зокрема, шляхом знесення самовільно збудованої будівлі, а саме добудови до ресторану "Арка", що розташована біля земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:37:309:0050.

Щодо вимоги про скасування державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

У своєму відзиві відповідач 2, Кропивницька міська рада зазначила, що визнає позовні вимоги Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області в повному об`ємі.

При цьому Кропивницька міська рада не може погодитися з певними обставинами, які викладені в позовній заяві, а саме.

На підставі прийнятого рішення Кіровоградської міської ради від 04.06.2015 року №4138 "Про надання Корпорації "ХХІ-СТОЛІТТЯ" дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості) по просп. Правди, 28" не відбулося формування земельної ділянки і присвоєння їй кадастрового номеру. Земельна ділянка з кадастровим номером 3510100000:37:309:0030 була сформована і присвоєний кадастровий номер у 2006 році підтвердження цього є кадастровий план земельної ділянки який є невід`ємній частині договору оренду землі від 16.05.2006 року №168. Також, наголошуємо, що Кропивницькою міською радою будь-яких рішень стосовно надання дозволів на розроблення документації із землеустрою або передачі в оренду приватному підприємству "Станрем-250" не приймалося.

Слід зазначити, що 21.04.2017 року державним реєстратором міської ради міста Кропивницького Адаменком А.В. у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Корпорацією "ХХІ-СТОЛІТТЯ" зареєстровано право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:37:309:0030, площею 2,525 га, також, цього дня державним реєстратором Адаменко А.В, зареєстровано припинення іншого речового права (право оренди) на підставі рішення господарського суду Кіровоградської області від 13.02.2014 у справі № 912/1797/13. Внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно здійснювалося на підставі заяви уповноваженої особи КОРПОРАЦІЇ "ХХІ-СТОЛІТТЯ". Жодних дій Кропивницькою міською радою щодо реєстрації не здійснювалося і зокрема подачі документів.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами 1-2 ст. 79-1 Земельного кодексу України передбачено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Відповідно до ст. 1 Закону України від 07 липня 2011 року № 3613-УІ "Про Державний земельний кадастр" державний земельний кадастр - це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про Державний земельний кадастр" ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Держателем Державного земельного кадастру є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

За приписами ч. 1, 4 та 9 ст. 9 Закону України "Про Державний земельний кадастр" внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Державний кадастровий реєстратор: здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні; здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі; передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки.

Згідно зі ст. 15 Закону України "Про Державний земельний кадастр" до Державного земельного кадастру включаються відомості щодо цільового призначення земельної ділянки (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель).

Статтями 16, 25 Закону України "Про Державний земельний кадастр" встановлено, що земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України. Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера. Скасований кадастровий номер земельної ділянки не може бути присвоєний іншій земельній ділянці. Інформація про скасовані кадастрові номери земельних ділянок зберігається у Державному земельному кадастрі постійно. Також, у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки закривається і відповідна Поземельна книга. Документи, які є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, зокрема, мають відповідати законодавству.

Згідно з ч. 10 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об`єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявник; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання не чинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

Враховуючи те, що п. 41 рішення від 31.01.2006 № 1691 "Про регулювання земельних відносин", яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,10 га та надання Корпорації "XXI Століття" в оренду на 49 років земельну ділянку загальною площею 2,525 га, з них 2,10 га земель громадського призначення за рахунок земель, що перебувають у постійному користуванні комунального підприємства "Парк культури і відпочинку ім. 50-річчя Жовтня" (що передбачено проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки) скасовано рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 13.02.2014 у справі № 912/1797/13 (яке має преюдиційне значення для даної справи) наявні підстави для скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:37:309:0030 та скасування її кадастрового номеру у Державному земельному кадастрі із закриттям Поземельної книги.

Як встановлено, земельна ділянка з кадастровим номером 3510100000:37:309:0030 відноситься до земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, а отже не може відноситись до земель житлової та громадської забудови та існувати у встановлених межах. Без скасування державної реєстрації вказаної земельної ділянки, землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення будуть безпідставно рахуватися у складі об`єкту ПЗФ як землі житлової та громадської забудови з відповідним режимом використання.

На даний час у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:37:309:0030 відсутні відомості про зареєстроване речове право чи обтяження.

Таким чином, суд приходить до висновку земельна ділянка з кадастровим номером 3510100000:37:309:0030 не може існувати у встановлених межах і її державна реєстрація підлягає скасуванню, а тому вимога про скасування державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі підлягає задоволенню.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21.01.1999 в справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 в справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 в справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 в справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 в справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 в справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 в справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Відповідно до п. 58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, № 303-A, п. 29).

У відповідності до пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Поряд із цим суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на обох відповідачів порівну.

Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 252, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Зобов`язати Приватне підприємство "Станрем-250" (ЄДРПОУ 33372418) звільнити самовільно зайняті землі природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, загальною площею 0,0287 га, що складаються із частини земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:37:309:0030, площею 0,0109 га, та земельної ділянки, площею 0,0178 га, без присвоєння кадастрового номеру, шляхом знесення самовільно збудованої будівлі, а саме добудови до ресторану "Арка", що розташована біля земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:37:309:0050.

Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:37:309:0030, площею 1,8548 га, із скасуванням її кадастрового номеру у Державному земельному кадастрі та закриттям відповідної Поземельної книги.

Стягнути з Приватного підприємства "Станрем-250" (ЄДРПОУ 33372418) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (25006, м. Кропивницький, вул. Верхня Пермська, 4, ЄДРПОУ 02910025, банк - Державна Казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок ПА 848201720343100001000004600, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір у розмірі 3028 грн.

Стягнути з Кропивницької міської ради (ЄДРПОУ 26241020) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (25006, м. Кропивницький, вул. Верхня Пермська, 4, ЄДРПОУ 02910025, банк - Державна Казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок UA 848201720343100001000004600, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір у розмірі 3028 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати Кіровоградській обласній прокуратурі та учасникам справи через систему "Електронний суд".

Повне рішення складено 25.10.2024.

Суддя М.С. Глушков