Рішення

від 21.10.2024 по справі 915/64/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2024 року Справа № 915/64/24

м. Миколаїв.

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

розглянувши без виклику сторін

справу № 915/64/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансюг",

65007, вул. Мясоєдовська, буд. 34/36, кв. 21, м.Одеса;

e-mail: zhe4314@ukr.net;

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аттис Транс",

54018, вул. Старофортечна, 1, м. Миколаїв;

про стягнення грошових коштів у сумі 5174 грн. 46 коп., -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Укртрансюг" звернулося з позовом, зареєстрованим у Господарському суді Миколаївської області 24.01.2024 за №960/24, до товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Аттис Транс" про стягнення з останнього, на підставі ч. 1,2 ст. 1212 ЦК України, грошових коштів у загальній сумі 5174 грн. 46 коп., із яких: 4950 грн. перераховані без достатніх правових підстав грошові кошти; 125 грн. 70 коп. 3 % річних; 98 грн. 76 коп. - сума, на яку збільшився основний борг з урахуванням індексу інфляції, з посиланням на відмову на відповідний лист повернути помилково перераховані кошти в зазнаній сумі, на яку нараховано відсотки річних та інфляційні витрати у розмірі, передбаченому ч. 2 ст. 625 ЦК України.

У позовній заяві також викладено вимогу про стягнення з ТОВ "Аттис Транс" грошових коштів на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором та витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 12.02.2024 відкрито провадження в даній справі і визначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, цією ж ухвалою, зокрема, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов, оформленого згідно вимог ст. 165 ГПК України ? п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. При цьому, визначено провести розгляд справи №915/64/24 поза межами встановленого ГПК України строку у розумний строк, тривалість якого визначається з урахуванням існування в Україні воєнного стану.

Від відповідача відзив на позовну заяву не надійшов; поштове відправлення з ухвалою про відкриття провадження у справі від 12.02.2024, отримано ТОВ "Аттис Транс" 05.03.2024, що підтверджується поштовим повідомленням від 16.02.2024.

Ураховуючи викладене, та що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ч. 13 ст. 8, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 5 ст. 252 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Сторонами у справі укладено договори про надання послуг від 02.01.2020 № 3 (далі - договір), за яким ТОВ "Укртрансюг" доручає; а ТОВ "Аттис Транс" бере на себе зобов`язання своїми силами та обладнанням виконувати безконтактне миття автомобільного транспорту (1.1. договору).

За твердженнями у позові позивача, при проведенні розрахунків, надмірно були сплачено ТОВ "Аттис Транс" грошових коштів у сумі 4950 грн.

Згідно поданого позивачем актом звірки взаєморозрахунків, станом на 01.01.2024 за ТОВ "Аттис Транс" рахується заборгованість перед ТОВ "Укртрансюг" у розмірі 4950 грн.

Позивач неодноразово надсилав відповідачу на електронну пошту, зазначену в реквізитах додатку №1 до Договору: attistrans@gmai.com, повідомлення про повернення надмірно сплачених грошових коштів від 15.03.2023 № 2/1503 та від 29.03.2023, від 10.04.2023 та від 29.05.2023, направлення яких відповідачу підтверджується відповідними роздруківками з електронної пошти, проте їх ТОВ "Аттис Транс" залишено без реагування та виконання.

Чинним законодавством передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовiдношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших aктiв цивільного законодавства, а за вiдсутноcтi таких умов та вимог цього Кодексу, інших aктiв цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11, ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України).

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч.ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України).

Ураховуючи викладене, а також що грошові кошти в сумі 4950 грн., які утримує ТОВ "Аттис Транс" унаслідок надмірного перерахування їх підприємством, суд визнає, такими, що набуті та зберігаються відповідачем за відсутності на це правової підстави, а тому вимога про стягнення зазначеної суми грошових коштів є обґрунтованою.

Цивільним законодавством передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Указана стаття визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання та поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України). За змістом ст.ст. 524, 533 ЦК України, грошовим є зобов`язання, яке виражається в грошових одиницях України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті).

Отже, грошовим слід вважати будь-яке зобов`язання, що складається, у тому числі, з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Викладене кореспондується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 06.06.2012 у справі № 6-49цс12.

Суд визнає, що обов`язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням процентів річних та інфляційних втрат не виникає у випадку повернення безпідставно отриманих коштів, оскільки відповідні дії учиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов`язань, а з інших підстав.

Ураховуючи викладене, суд визнає що до спірних відносин між сторонами не можуть бути застосовані положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, а тому у задоволені вимоги про стягнення з відповідача суми нарахованих відсотків річних за користування чужими грошовими коштами та інфляційних втрат належить відмовити.

Таким чином позов підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд приходить до наступного.

Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України).

Так як позовні вимоги задоволено частково, то витрати ТОВ "Укртрансюг" на оплату позовної заяви судовим збором належить покласти на сторони. Проте, позивачем, згідно з платіжною інструкцією від 22.01.2024 № 129, сплачено судовий збір у сумі 3028 грн., яка, у відповідності до ч. 1, пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду з даним позовом, та ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", була мінімальною сумою судового збору. Виходячи з такого, оплачену суму судового збору належить відшкодувати за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансюг" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аттис Транс" (54018, вул. Старофортечна, 1, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 41693087) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансюг" (65007, вул. Мясоєдовська, буд. 34/36, кв. 21, м.Одеса, ідентифікаційний код 35218319) грошові кошти в сумі 4950 (чотири тисячі дев`ятсот п`ятдесят) грн. - надмірно перераховані кошти, а також грошові кошти на відшкодування судових витрат у справі зі сплати судового збору в сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн.

3. У задоволені решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Коваль.