Рішення

від 24.10.2024 по справі 915/667/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2024 року Справа № 915/667/24

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання за наявними матеріалами, справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Альфатех", вул. Василя Сухомлинського, буд.48Б, смт. Слобожанське, Дніпропетровська область, 52001

електронна пошта: bereza@alfatechtd.com.ua

представник позивача: Гармата Євгеній Іванович

електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вознесенська торгово-промислова компанія", вул. Генерала Подзігуна, 165, смт. Олександрівка, Вознесенський район, Миколаївська область, 56530

про: стягнення 34 474,91 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Альфатех" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № б/н від 03.06.2024 (вх. № 6592/24 від 03.06.2024) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вознесенська торгово-промислова компанія" оплати за ремонт форсунок екскаватора Hyundai ROBEX 380NLC-9, серійний номер НОМЕР_1 у сумі 34 337,00 грн. та 3% річних у розмірі 137,91 грн.

В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язання по сплаті коштів за надані позивачем послуги з ремонту екскаватора.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 05.06.2024, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання за наявними матеріалами. Викладено вимоги до відповідача, встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

Копія вказаної ухвали в електронному вигляді була направлена учасникам справи до електронних кабінетів, та отримана останніми 05.06.2024, що підтверджується довідками про доставку електронного листа, наявними в матеріалах справи.

Так, копію ухвали було надіслано позивачу, представнику позивача та відповідачу в їх електронні кабінети. Документ доставлено до електронного кабінету позивача та представника позивача 05.06.2024 о 19:40, до електронного кабінету відповідача 05.06.2024 о 19:40, що підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними довідками. За змістом ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Враховуючи наведене, слід вважати, що копію ухвали Господарського суду Миколаївської області від 05.06.2024 у справі № 915/667/24 позивач, представник позивача та відповідач отримали 06.06.2024.

Відповідач своїм правом у визначений судом строк на подання відзиву на позов оформлений згідно вимог ст. 165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розгляд справи здійснено поза межами встановленого ГПК України строку у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, воєнного стану через військову агресію Російської Федерації проти України.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в судовому засіданні в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

08.12.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Альфатех" був складений рахунок № С-79532 підприємство ТОВ «Вознесенська торгово-промислова компанія», Україна, 56530, Миколаївська область, Вознесенський район, селище міського типу Олександрівка, вулиця Генерала Подзігуна, будинок 165; найменування техніки Hyindai ROBEX 380NLC-9, # НОМЕР_1; без договора; найменування робіт: ремонт форсунок (послуга) ціна без ПДВ - 6 500, 00 грн., сума без ПДВ - 39 000, 00 грн.; установка форсунок ціна без ПДВ - 995, 00 грн.,сума без ПДВ 5 970, 00 грн.; заміна сальника ціна без ПДВ - 995, 00 грн., сума без ПДВ 3 980, 00 грн. Встановлені запасні частини сальник 1 шт., ціна без ПДВ - 6 500, 00 грн., сума без ПДВ 6 500, 00 грн.; фільтр топливний 1 шт. - ціна без ПДВ - 1 125, 00 грн., сума без ПДВ 1 125, 00 грн.; фільтр топливний 1 шт. - ціна без ПДВ 790, 00 грн., сума без ПДВ 790, 00 грн.; олива трансмісійна 10 л - ціна без ПДВ 153, 00 грн., сума без ПДВ 1 530, 00 грн. Кількість 7, загальна сума з ПДВ - 70 674, 00 грн.

Згідно доводів позивача, ним надавалися відповідачу послуги з ремонту форсунок екскаватора Hyindai ROBEX 380NLC-9, серійний номер НОМЕР_1, що згідно Акту виконаних робіт від 20.12.2023 склали 70 674, 00 грн. (з ПДВ).

Судом встановлено, що вказаний Акт виконаних робіт підписаний представниками сторін без зауважень та претензій, що відповідно підтверджує надання позивачем послуг та виконання робіт належної якості та виникнення у відповідача обов`язку з їх оплати.

Згідно доводів позивача відповідачем здійснювалися оплати за вказаним вище актом 08.12.2023 в розмірі 35 337, 00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 2380 від 08.12.2023 та 06.03.2024 в розмірі 1 000, 00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 1 від 06.03.2024, що відповідно свідчить про існування заборгованості в розмірі 34 337, 00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що Позивач з метою досудового врегулювання спору звертався до відповідача із вимогою № 03/04-24-2 від 03.04.2024 в якій на підставі ст. 530 ЦК України вимагає у семиденний строк з дня отримання вимоги здійснити погашення заборгованості, що виникла в сумі 34 337, 00 грн.

Докази направлення вимоги № 03/04-24-2 від 03.04.2024 додані позивачем до матеріалів справи.

Відповідно до витягу з сайту «Укрпошти» зі штрих-кодовим ідентифікатором 4907410527340 відправлення вручено відправнику 30.04.2024.

Згідно доводів позивача, у відповідача виникла заборгованість у розмірі 34 337, 00 грн. згідно акту виконаних робіт № 79532 від 20.12.2023 - 15.04.2024 (08.04.2024 + 7 днів).

Суд вказує, що матеріали справи не містять доказів на спростування заявлених позивачем вимог.

Відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України) господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Враховуючи встановлені вище судом обставини, суд дійшов висновку, що правовідносини, які склалися між сторонами за своєю правовою природою є змішаними договірними правовідносинами підряду та послуг, які виникли у спрощеному порядку шляхом виконання Позивачем робіт та часткової їх оплати Відповідачем.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з частиною 1 статті 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Частиною 1 статті 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із частиною 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

З огляду на викладене вище, суд вказує, що позивачем виконано роботи з ремонту форсунок екскаватора та тим самим надано відповідачу послуги на суму 70 674, 00 грн.

Факт надання послуги на вказану суму відповідачем визнано шляхом підписання Акту виконаних робіт № 79532 від 20.12.2023 та здійснення часткових оплат в розмірі 36 337, 00 грн.

Частинами 1 та 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Так, відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до частини 2 статті 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено виконання грошового зобов`язання, що відповідно свідчить про неналежне виконання господарського зобов`язання, яке існувало між сторонами та відповідно підстав для стягнення з відповідача основного боргу із врахуванням визначених позивачем меж позовних вимог.

Враховуючи відсутність між сторонами письмового укладеного договору, стосовно строків настання у відповідача обов`язку з оплати виконаних позивачем робіт суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості згідно акту виконаних робіт № 79532 від 20.12.2023 в розмірі 34 337, 00 грн. є обґрунтованими відповідно до вимог Закону та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення 3% річних в розмірі 137, 91 грн. за період з 16.04.2024 по 03.06.2024, слід зазначити наступне.

Відповідно ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вказана норма є спеціальним видом цивільно-правової відповідальності за прострочення грошового зобов`язання. Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд зауважує, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Таким чином, базою для нарахування інфляційних є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, що існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, за який розраховуються інфляційні, є час прострочення з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці.

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19.

Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 236 Господарського процесуального кодексу України, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у вимозі № 03/04-24-2 від 03.04.2024, позивач вимагав від відповідача у семиденний строк з дня отримання вимоги здійснити погашення заборгованості у розмірі 34 337, 00 грн. Згідно матеріалів справи, відповідач вимогу № 03/04-24-2 від 03.04.2024 отримав 30.04.2024. Отже, сплату заборгованості мав здійснити до 07.05.2024 включно.

Судом за допомогою програми "IpLex", з урахуванням вірного визначення періоду прострочення виконання грошового зобов`язання (в межах визначеного позивачем періоду нарахування), здійснено перерахунок 3% річних та визначено, що вірний розмір 3% річних, який підлягає стягненню з відповідача - 75, 99 грн. нарахований за період з 08.05.2024 (30.04.2024+ 7) по 03.06.2024 на суму заборгованості 34 337, 00 грн.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 61, 92 грн. (137, 91 грн. - 75, 99 грн.) задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За умовами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Будь - яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі виконав свої зобов`язання щодо оплати поставленого товару, відповідач, у порушення приписів ст.73,74 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують наявність порушених прав позивача, а відтак і обґрунтованість позовних вимог.

Ураховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

На підставі ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 11, 13, 29, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вознесенська торгово-промислова компанія", вул. Генерала Подзігуна, 165, смт. Олександрівка, Вознесенський район, Миколаївська область, 56530, код ЄДРПОУ 32728386) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Альфатех", вул. Василя Сухомлинського, буд.48Б, смт. Слобожанське, Дніпропетровська область, 52001, код ЄДРПОУ 37383046) заборгованості у розмірі 34 337, 00 грн., 3 % річних у розмірі 75, 99 грн. та 2 418, 04 грн. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Суддя Н.О. Семенчук