Рішення

від 24.10.2024 по справі 916/3005/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" жовтня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/3005/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Пінтеліної Т.Г., розглянувши матеріали позовної заяви від 04.07.2024 (вх. №3070/24)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сільпо-Фуд (02152, м.Київ, проспект Павла Тичини, 1 В, каб.188, код ЄДРПОУ 40720198)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Норман Пласт (65481, Одеська область, м. Южне, вул. Хіміків, буд.14, код ЄДРПОУ 41624516)

про стягнення 70 563,65 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Сільпо-Фуд звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Норман Пласт про стягнення заборгованості в розмірі 70 563,65 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.07.2024р. за даним позовом було відкрито провадження у справі № 916/3005/24 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз`яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.

Відповідачу по справі ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, в його електронний кабінет 10.07.2024р., що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою № 916/3005/24/23663/24.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зі змісту ст.165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч.4 ст.165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Щодо строку розгляду справи суд зауважує, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи.

Так, при здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених в ст. 2, 4 Господарського процесуального кодексу України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).

Згідно практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення поняття розумний строк вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один і той самий строк для всіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі Броуган та інші проти Сполученого Королівства).

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому Європейський суд з прав людини в своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (Рішення Бараона проти Португалії, 1987 рік, Хосце проти Нідерландів, 1998 рік; Бухкольц проти Німеччини, 1981 рік; Бочан проти України, 2007 рік).

Конвенція на відміну від національного законодавства України не запроваджує чітких строків розгляду справи, проте посилання на строк містить ст. 6 Конвенції, яка постулює дефініцію розумного строку розгляду справи.

Таким чином, враховуючи обставини справи та введення воєнного стану в Україні згідно Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, суд застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.

Відтак, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, судом здійснено розгляд справи у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав, застосувавши ст. ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст. 2, 11 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "СІЛЬПО-ФУД" (Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НОРМАН ПЛАСТ» (Відповідач) 24.06.2021 року було укладено Договір про технічне обслуговування та ремонт внутрішніх та зовнішніх каналізаційних мереж № 294/6.

Відповідно до п.1.1. Договору, Замовник (Позивач) доручає, а Виконавець (Відповідач) приймає на себе зобов`язання по виконанню послуг з технічного обслуговування та ремонту обладнання, розміщеного на об`єктах нерухомості (надалі по тексту Роботи). Виконавець гарантує наявність у нього всіх ліцензій, дозволів тощо, необхідних згідно з чинним законодавством України для виконання передбачених цим договором Робіт.

Згідно з пунктом 6.2. Договору, Виконавець зобов`язується без окремої письмової вимоги Замовника оформити належним чином та зареєструвати ПН/РК в строки, які передбачені Податковим кодексом України. Виконавець зобов`язується реєструвати ПН/РК за допомогою ПЗ.

Сторони домовилися, що ПН/РК Виконавця вважаються такими, що оформлені належним чином та можуть бути включені Замовником до податкового кредиту, якщо вони: а) складені із дотриманням правила першої події; б) містять усі обов`язкові реквізити та заповнені без помилок; в) зареєстровані в ЄРПН в строк, передбачений законодавством. Сторони визнають, що обов`язок зареєструвати ПН/РК покладено законодавством на Виконавця, а Замовник великою мірою зацікавлений в належному виконанні Виконавцем такого обов`язку, і внаслідок нездійснення Виконавцем реєстрації ПН/РК, Замовник зазнає збитків , які перебувають в прямому причинно-наслідковому зв`язку з діями Виконавця.

Згідно з пунктом 6.3. Договору, Виконавець (Відповідач) у будь-якому із таких випадків: а) Виконавець не склав та/або не зареєстрував ПН/РК, хоча зобов`язаний був це зробити; б) Виконавець склав та зареєстрував ПН/РК неналежним чином та не виправив допущені помилки, зобов`язується відшкодувати Замовнику збитки.

В порушення умов пункту 6.2. Договору, станом на дату подачі цього позову Відповідач на зареєстрував в ЄРПН податкові накладні за актами прийомки виконаних робіт, що були складені та підписані Сторонами відповідно до умов Договору.

Позивачем збитки, розраховані відповідно до умов договору, за нереєстрацію податкових накладних до вказаних вище Актів прийомки виконаних робіт, складають 70 563, 65 грн.

07.06.2024 позивачем була направлена вимогу на адресу відповідача за №ПдР-08/363 про сплату збитків, на підтвердження чого надає копію вимоги та доказів відправки. Відповіді або заперечень від відповідача позивачем не отримано.

Невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором №294/6 від 24.06.2021 року про технічне обслуговування та ремонт внутрішніх та зовнішніх каналізаційних мереж стало підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю Сільпо-Фуд до суду з відповідним позовом для захисту свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи 24.06.2021р. між сторонами було укладено Договір №294/6 від року про технічне обслуговування та ремонт внутрішніх та зовнішніх каналізаційних мереж.

Згідно з пунктом 6.2. Договору, Виконавець зобов`язується без окремої письмової вимоги Замовника оформити належним чином та зареєструвати ПН/РК в строки, які передбачені Податковим кодексом України. Виконавець зобов`язується реєструвати ПН/РК за допомогою ПЗ.

Згідно з п.200.1, ст. 200 Податкового кодексу України (надалі- ПКУ), сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до абз. а) п.198.1 ст.198 ПКУ, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій зокрема з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Вимогами пункту 198.6, ст.198 ПКУ України, передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В порушення умов пункту 6.2. Договору, станом на дату подачі цього позову Відповідач на зареєстрував в ЄРПН податкові накладні за актами прийомки виконаних робіт, що були складені та підписані Сторонами відповідно до умов Договору.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача вартість поставленого товару в сумі 70 563,65 грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Сільпо-Фуд є обґрунтованими, підтверджені належними доказами наявними в матеріалах справи, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Сільпо-Фуд (02152, м.Київ, проспект Павла Тичини,1В, каб.188, код ЄДРПОУ 40720198) до Товариства з обмеженою відповідальністю Норман Пласт (65481, Одеська область, м.Южне, вул.Хіміків, буд.14, код ЄДРПОУ 41624516) - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Норман Пласт (65481, Одеська область, м. Южне, вул.Хіміків, буд.14, код ЄДРПОУ 41624516) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сільпо-Фуд (02152, м.Київ, проспект Павла Тичини, 1 В, каб. 188, код ЄДРПОУ 40720198) збитки в розмірі 70 563 (Сімдесят тисяч п`ятсот шістдесят три) грн. 65 коп. та судовий збір в розмірі 3 028 (Три тисячі двадцять вісім) грн.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 24 жовтня 2024 р.

Суддя Т.Г. Пінтеліна