ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
про відмову в забезпеченні позову
25.10.2024м. СумиСправа № 920/901/24
Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А., розглянувши заяву від 22.10.2024 б/н (вх. № 4620 від 22.10.2024) представника Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕД ЕКО» про забезпечення позову та матеріали справи № 920/901/24
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕД ЕКО» (61007, Харківська область, м. Харків, проспект Індустріальний, буд. 22, код 43703044)
про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи,
УСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, у якій просить суд відмінити державну реєстрацію припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕД ОНЛАЙН» (код ЄДРПОУ 37186331, юридична адреса: 40001, м. Суми, вул. Троїцька,17), здійснену державним реєстратором Хотінської селищної ради Сумського району Сумської області Панченко І.В., запис №100632111001300825 від 14.02.2024; судові витрати покласти на відповідача.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи №920/901/24 між суддями від 18.07.2024 визначено склад суду та призначено суддю Джепу Ю.А.
Ухвалою від 23.07.2024 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 920/901/24 за правилами загального позовного провадження.
22.10.2024 представником позивача подано до суду заяву від 22.10.2024 б/н (вх. № 4620 від 22.10.2024) про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову у справі №920/901/24 шляхом заборони державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), приватним та державним нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження здійснювати реєстраційні дії відповідно до законодавства України в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо державної реєстрації змін до відомостей та припинення щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕД-ОНЛАЙН», код за ЄДРПОУ 37186331; місцезнаходження: 40001 м. Суми, вул. Троїцька,17 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, крім реєстраційних дій, що пов`язані із відміною державної реєстрації припинення вказаної юридичної особи.
Вказану заяву обгрунтовує тим, що при звернені до суду із вимогами щодо сплати боргу до ТОВ «Мед-ОНЛАЙН» позивачем було встановлено, що 12.12.2023 у відношенні ТОВ «МЕД-ОНЛАЙН» прийнято рішення засновника ( ОСОБА_1 ) та внесено реєстраційний запис про початок процедури ліквідації юридичної особи та згідно відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було встановлено два місяці для заявлення вимог кредиторів. Ліквідатором призначено засновника ТОВ «МЕД-ОНЛАЙН» ОСОБА_1 .
Однак, вже 14.02.2024 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Хотінською селищною радою Сумського району, а саме державним реєстратором Панченко І.В., було внесено запис № 100632111001300825 про державну реєстрацію припинення Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕД-ОНЛАЙН» (код ЄДРПОУ 37186331) в результаті ліквідації.
В той же, час саме підприємство ТОВ «МЕД-ОНЛАЙН» не виконало вимог законодавства щодо розгляду та погашення боргових зобов`язань кредиторів, про які останньому було відомо, не вчинено необхідних дій згідно рішення самого засновника для проведення державної реєстрації змін та відомостей для припинення юридичної особи, про що б свідчили підтверджуючі документи про розгляд та задоволення/або відхилення кредиторських вимог.
Заявник (позивач) вважає, що внесення відомостей про державну реєстрацію припинення юридичної особи ТОВ «МЕД-ОНЛАЙН» було незаконним, та таким, що порушило права кредиторів.
Як також зазначалось у позові, станом на час скерування позову в цій справі №920/901/24, позивачу стало відомо про щонайменше ще одного кредитора ТОВ «МЕД-ОНЛАЙН», який також вимушений захищати свої права та інтереси у судовому порядку через їх порушення у зв`язку із протиправною ліквідацією ТОВ «МЕД-ОНЛАЙН» і це, Управління комунального майна Сумської міської ради (Код ЄДРПОУ 45068823, 40000, м. Суми, вул. Воскресенська, 8а) у господарській справі №920/211/24 (суддя Жерьобкіна Є.А.)
Крім того, Рішенням Господарського суду Сумської області від 09.09.2024 в справі №920/211/24 позов Управління комунального майна Сумської міської ради до Хотінської селищної ради Сумського району було задоволено та вирішено відмінити державну реєстрацію припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕД-ОНЛАЙН» (40000, м. Суми, вул. Троїцька, 17, код ЄДРПОУ 37186331) реєстраційна дія від 14.02.2024 № 1006321110013007825, державний реєстратор Панченко І.В., Хотінська селищна рада Сумського району.
В той же час, Головою ліквідаційної комісії (ліквідатором) та єдиним засновником Товариства з обмеженою відповідністю «МЕД-ОНЛАЙН» (Код ЄДРПОУ 37186331) ОСОБА_1 було подано апеляційну скаргу на прийняте рішення. Апеляційне провадження станом на час подання даної заяви не відкрито, однак ТОВ «МЕД-ЕКО» вважає, що вказані заходи вчиняються з метою затягування розгляду справи, а крім того є об`єктивні побоювання, що з метою також вчинення ОСОБА_1 , дій, у наслідок яких виконання законного рішення у цій господарській справі буде неможливим.
Як вважає заявник, для відміни державної реєстрації припинення юридичної особи учасники такої юридичної особи можуть прийняти самостійне рішення, що буде підставою для проведення відповідної реєстраційної дії.
Тому ТОВ «МЕД-ЕКО» є об`єктивні підстави для визначення ризиків, що єдиний засновник та ліквідатор ТОВ «МЕД-ОНЛАЙН» Берченко В.М. до набрання законної сили судового рішення у цій справі може прийняти власне рішення як засновника про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕД ОНЛАЙН» (код ЄДРПОУ 37186331, юридична адреса: 40001, м. Суми, вул. Троїцька,17), здійснену державним реєстратором Хотінської селищної ради Сумського району Сумської області Панченко І.В., запис №100632111001300825 від 14.02.2024, яке буде підставою для вчинення реєстраційної дії, а потім знову прийняти рішення про ліквідацію підприємства і подати його до органів чи суб`єктів державної реєстрації, що буде підставою для звернення до суду із новими подібними позовами.
Розглянувши вищезазначену заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для її задоволення, з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачених статтею 137 цього Кодексу, заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Заява про забезпечення позову відповідно до положень частини першої статті 140 Господарського процесуального кодексу України розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на судовий захист.
Відповідно до частини четвертої статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Європейським судом у справі «Горнсбі проти Греції» зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.
У рішенні Європейського суду від 18 травня 2004 року у справі «Продан проти Молдови» суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній зі сторін.
Таким чином, господарський суд, будучи органом правосуддя, повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову.
У силу положень частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення конкретного позову та на які така сторона посилається.
Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, яка бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, що мають значення для справи.
Суд зазначає, що посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до потенційного порушення прав і охоронюваних законом інтересів, не може бути підставою для постановлення ухвали про забезпечення позову.
У той же час у заяві представника позивача міститься посилання саме на потенційне порушення прав.
Самі лише припущення заявника щодо намірів відповідача не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки особа, яка подає заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати та довести необхідність вжиття відповідних заходів забезпечення, надати відповідні докази конкретних дій або бездіяльності відповідача, що може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Господарський суд зазначає, що при розгляді заяви про забезпечення позову не вирішується питання про законність та обґрунтованість позовних вимог.
Посилання заявника на необхідність вжиття заходів забезпечення позову з підстав незаконності дій відповідача фактично тотожні зазначеним у позовній заяві обгрунтуванням необхідності задоволення позовних вимог, а тому встановлення наявності або відсутності таких обставин суд вважає передчасним при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки при цьому спір не вирішується по суті.
На даній стадії судового провадження доведенню заявником підлягає саме необхідність вжиття заходів забезпечення, а не обгрунтованість позовних вимог.
Враховуючи положення частини одинадцятої статті 137 Господарського процесуального кодексу України, суд зобов`язаний з`ясувати, чи тотожні за змістом заявлені заходи забезпечення позову задоволенню заявлених позовних вимог, та не повинен вживати заходів забезпечення позову, якщо здійснення таких заходів забезпечення позову практично є задоволенням заявлених позовних вимог і, при цьому, спір не вирішується по суті.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у справах № 906/824/17 (ухвала від 07.08.2018) та № 902/483/18 (постанова від 21.01.2019).
Доводи заявника щодо можливого невиконання судового рішення в іншій господарській справі № 920/211/24 також не можуть вважатися підставами забезпечення позову в цій справі № 920/901/24 у розумінні чинного господарського процесуального законодавства, яким не передбачено вжитя заходів забезпечення позову в одному провадженні задля забезпечення виконання судового рішення в іншому провадженні.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Крім того, у заяві позивача про вжиття заходів забезпечення позову відсутні посилання на пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, в тому числі, запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Відповідно до частини шостої статті 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання заяви про забезпечення позову покладається на заявника у зв`язку із відмовою у її задоволенні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 129, 136, 137, 138-140, 233, 234, 235 та статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у задоволенні заяви від 22.10.2024 б/н (вх. № 4620 від 22.10.2024) представника Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕД ЕКО» про забезпечення позову в справі № 920/901/24.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 25.10.2024 та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строки та в порядку, встановлені статтями 253-259 Господарського процесуального кодексу України.
3. Надіслати копію ухвали учасникам справи.
СуддяЮ.А. Джепа
Суд | Господарський суд Сумської області |
Дата ухвалення рішення | 25.10.2024 |
Оприлюднено | 28.10.2024 |
Номер документу | 122568913 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань спонукання виконати або припинити певні дії |
Господарське
Господарський суд Сумської області
Джепа Юлія Артурівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні