Рішення

від 23.10.2024 по справі 925/849/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2024 року м. Черкаси Справа № 925/849/24

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Вовчанській К.Ю., без участі представників сторін, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рутенія Плюс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетично-дорожнє будівництво» про стягнення 776610 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Рутенія Плюс» через систему «Електронний суд» звернувся в Господарський суд Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетично-дорожнє будівництво» (далі відповідач) про стягнення, на підставі договорів про надання послуг № 12-02/24ОД від 12.02.2024 року та №10-11/23ОД від 10.11.2023 року, 646883 грн. 24 коп. боргу, 11828 грн. 85 коп. інфляційних втрат, 8931 грн. 66 коп. 3 % річних, 108966 грн. 25 коп. пені, що разом становить 776610 грн. та відшкодування судових витрат.

Позов мотивовано порушенням відповідачем обов`язку щодо проведення розрахунку за надані позивачем послуги з установлення контейнерів, з`єднання контейнерів між собою в рамках реалізації інженерно-технічного захисту об`єктів АТ «Укртранснафта» за договорами про надання послуг №10-11/23ОД від 10.11.2023 року та № 12-02/24ОД від 12.02.2024 року.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 08.07.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/849/24 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, без виклику, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Ухвалою суду від 04.09.2024 року, у зв`язку із необхідністю повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, з метою сприяння учасникам судового процесу в реалізації їх процесуальних прав, для справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спору, суд призначив судове засідання для розгляду справи №925/849/24 по суті на 22.10.2024 року; запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю «Рутенія Плюс» подати до суду обґрунтований розрахунок суми боргу за кожним окремим договором про надання послуг № 12-02/24ОД від 12.02.2024 року та №10-11/23ОД від 10.11.2023 року, з урахуванням проведених відповідачем оплат за ними.

Представник позивача подав через систему «Електронний суд» 18.10.2024 року клопотання (вх. № 15973/24, а.с. 41), в якому повідомив про сплату відповідачем після відкриття провадження у даній справі суми боргу у розмірі 646883 грн. 24 коп., просив долучити погоджений сторонами акт звірки взаємних розрахунків за період з 24.10.2023 року по 14.10.2024 року, у зв`язку з чим закрити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу, на підставі п.2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, стягнути з відповідача решту вимог: 11828 грн. 85 коп. інфляційних втрат, 8931 грн. 66 коп. 3 % річних, 108966 грн. 25 коп. пені та судові витрати, розгляд справи провести без його участі.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву, заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не подав, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання відповідно до даних довідок суду про доставку електронного листа з ухвалами суду від 08.07.2024 року, 04.09.2024 року до його електронного кабінету (а.с. 36, 39).

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, судом підписано рішення без його проголошення, датою ухвалення рішення є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє частково з таких підстав.

10.11.2023 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Рутенія Плюс», як співвиконавець, та відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергетично-дорожнє будівництво», як виконавець, уклали договір про надання послуг № 10-11/23ОД (далі Договір-1, а.с. 11-14), за умовами п. 1.1. якого співвиконавець зобов`язався за завданням виконавця та у встановлені цим договором строки надати послуги з установлення контейнерів, з`єднання контейнерів між собою в рамках реалізації інженерно-технічного захисту об`єктів АТ «Укртранснафта» (послуги) відповідно до коду ДК 021:2015 45220000-5 Інженерні та будівельні роботи, а виконавець зобов`язався прийняти та оплатити надані співвиконавцем послуги.

Сторони Договору-1 погодили усі істотні умови цього договору, зокрема, домовилися про наступне:

п. 1.2. обсяг, вартість послуг, вимоги до послуг визначаються за взаємною згодою сторін та вказуються у організаційно-технологічній документації інженерно-технічного захисту об`єктів АТ «Укртранснафта»;

п. 1.3. місце надання послуги: 11700. Житомирська обл., Звягельський район, с. Майстрова Воля, вул. Наливна станція, 1а. ЛВДС «Новоград Волинський»;

п. 2.1. ціна договору (договірна ціна) є твердою та становить 1481883 грн. 24 коп. в т.ч. ПДВ 246980 грн. 54 коп.;

п. 2.5. платежі за цим договором здійснюються виконавцем по кожному окремому етапу шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на поточний рахунок співвиконавця протягом 10 календарних днів з дати складення відповідних первинних документів, підписаних сторонами;

п. 2.6. виконавець надає співвиконавцю послуги пов`язані із забезпеченням співвиконавця технічною документацією і фронтом робіт (послуг), координацією виконання робіт (послуг). Здійсненням технічного нагляду, вирішенням питань матеріально-технічного постачання, приймання і здачею виконаних співвиконавцем робіт. Про надання зазначених послуг сторони складають акт про надання послуг, в якому зазначається вартість послуг у розмірі 2% від вартості виконаних робіт згідно з актами приймання-передачі наданих послуг включно з вартістю матеріалів і обладнання;

п. 2.7. співвиконавець оплачує виконавцю вартість послуг (п.2.6. договору) шляхом утримання виконавцем грошових коштів із належних співвиконавцю виплат;

п. 3.1. строк надання послуг: до 31.05.2024 року;

п. 3.2. датою закінчення надання послуг співвиконавцем по кожному окремому етапу вважається дата їхнього прийняття виконавцем в порядку передбаченим розділом 4 даного договору;

п. 4.1. приймання послуг по кожному окремому етапу, наданих співвиконавцем, оформлюється актом приймання-передачі наданих послуг, підписаними уповноваженими представниками сторін;

п. 7.3. за несвоєчасне проведення розрахунків виконавець сплачує співвиконавцю пеню у розмірі 0,1 % за кожен день прострочення від суми боргу, але не більше облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня;

п. 10.1. договір набуває чинності з моменту його укладення і діє до 31.12.2023 року, а в частині розрахунків до повного їх виконання.

Договір-1 підписаний його сторонами та скріплений їхніми печатками.

Невід`ємною частиною Договору-1 є Додаток № 1 вимоги допуску до верхолазних робіт (а.с. 15), в яких визначено перелік вимог для надання послуги, які також підписані представниками сторін, скріплені їхніми печатками.

Із акту надання послуг № 1/22 від 12.01.2024 року (а.с. 16) вбачається, що позивачем надано послуги з монтажу захисної споруди на загальну суму 426883 грн. 24 коп., вказаний акт від виконавця погоджено та підписано сторонами, підписи посвідчено відповідними печатками юридичних осіб.

12.02.2024 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Рутенія Плюс», як співвиконавець, та відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергетично-дорожнє будівництво», як виконавець, уклали договір про надання послуг № 12-02/24ОД (далі Договір-2, а.с. 6-9), за умовами п. 1.1. якого співвиконавець зобов`язався за завданням виконавця та у встановлені цим договором строки надати послуги з установлення контейнерів, з`єднання контейнерів між собою в рамках реалізації інженерно-технічного захисту об`єктів АТ «Укртранснафта» (додаткові послуги) відповідно до коду ДК 021:2015 45220000-5 Інженерні та будівельні роботи, а виконавець зобов`язався прийняти та оплатити надані співвиконавцем послуги.

Сторони Договору-2 погодили усі істотні умови цього договору, зокрема, домовилися про наступне:

п. 1.2. обсяг, вартість послуг, вимоги до послуг визначаються за взаємною згодою сторін та вказуються у організаційно-технологічній документації інженерно-технічного захисту об`єктів АТ «Укртранснафта»;

п. 1.3. місце надання послуги: 11700. Житомирська обл., Звягельський район, с. Майстрова Воля, вул. Наливна станція, 1а. ЛВДС «Новоград Волинський»;

п. 2.1. ціна договору (договірна ціна) є твердою та становить 380000 грн. в т.ч. ПДВ 63333 грн. 33 коп.;

п. 2.5. платежі за цим договором здійснюються виконавцем по кожному окремому етапу шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на поточний рахунок співвиконавця протягом 10 календарних днів з дати складення відповідних первинних документів, підписаних сторонами;

п. 2.6. виконавець надає співвиконавцю послуги пов`язані із забезпеченням співвиконавця технічною документацією і фронтом робіт (послуг), координацією виконання робіт (послуг). Здійсненням технічного нагляду, вирішенням питань матеріально-технічного постачання, приймання і здачею виконаних співвиконавцем робіт. Про надання зазначених послуг сторони складають акт про надання послуг, в якому зазначається вартість послуг у розмірі 2% від вартості виконаних робіт згідно з актами приймання-передачі наданих послуг включно з вартістю матеріалів і обладнання;

п. 2.7. співвиконавець оплачує виконавцю вартість послуг (п.2.6. договору) шляхом утримання виконавцем грошових коштів із належних співвиконавцю виплат;

п. 3.1. строк надання послуг: до 31.05.2024 року;

п. 3.2. датою закінчення надання послуг співвиконавцем по кожному окремому етапу вважається дата їхнього прийняття виконавцем в порядку передбаченим розділом 4 даного договору;

п. 4.1. приймання послуг по кожному окремому етапу, наданих співвиконавцем, оформлюється актом приймання-передачі наданих послуг, підписаними уповноваженими представниками сторін;

п. 7.3. за несвоєчасне проведення розрахунків виконавець сплачує співвиконавцю пеню у розмірі 0,1 % за кожен день прострочення від суми боргу, але не більше облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня;

п. 10.1. договір набуває чинності з моменту його укладення і діє до 31.05.2024 року, а в частині розрахунків до повного їх виконання.

Договір-2 підписаний його сторонами та скріплений їхніми печатками.

Невід`ємною частиною Договору-2 є Додаток № 1 вимоги допуску до верхолазних робіт (а.с. 10), в яких визначено перелік вимог для надання послуги, які також підписані представниками сторін, скріплені їхніми печатками.

Із акту надання послуг №РП-3/29 від 29.03.2024 року (а.с. 17) вбачається, що позивачем за Договором -2 надано послуги з установлення контейнерів, з`єднання контейнерів між собою в рамках реалізації інженерно-технічного захисту об`єктів АТ «Укртранснафта» на загальну суму 380000 грн., вказаний акт від виконавця погоджено та підписано Володимиром Якимчуком, а від замовника (відповідача) - Юрієм Клімовим, підписи посвідчено відповідною печаткою юридичних осіб.

Сторонами підписано акт звірки взаємних розрахунків за період з 24.10.2023 року про 11.04.2024 року, в якому відповідачем, погоджено наявність боргу за Договорами-1,2 на загальну суму 796883 грн. 24 коп. (а.с. 23).

13.05.2024 року позивач звертався до відповідача з претензією щодо розрахунків за Договорами -1,2 (а.с. 18, докази направлення а.с. 19-20), в якій вимагав у 7-денний строк з моменту отримання претензії сплатити заборгованість у розмірі 796883 грн. 24 коп., яка погоджена відповідачем у акті звірки взаємних розрахунків за період з 24.10.2023 року по 11.04.2024 року. У разі несплати, повідомив про намір звернення до суду з відповідним позовом та нарізування додатково 3% річних, інфляційних втрат, пені.

Претензія позивача про необхідність сплати вартості наданих послуг у розмірі 796883 грн. 24 коп. залишена відповідачем без відповіді і виконання, лише 31.05.2024 року відповідачем додатково сплачено 150000 грн., які позивачем зараховано на сплату боргу за Договором-1.

За розрахунком позивача заборгованість відповідача станом на 02.07.2024 року за Договором -1 становить 266883 грн. 24 коп., за Договором -2 380000 грн., що разом становить 646883 грн. 24 коп. про стягнення якої подано даний позов до Господарського суду Черкаської області, також позивач на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу заявив про стягнення з відповідача 11828 грн. 85 коп. інфляційних втрат, 8931 грн. 66 коп. 3 % річних, та підставі п.п. 7.3. Договорів-1,2 - 108966 грн. 25 коп. пені.

Після звернення позивача до суду з даним позовом, відповідачем 30.08.2024 року добровільно сплачено позивачу заборгованість у сумі 646883 грн. 24 коп., про що зазначено у акті звірки взаємних розрахунків за період з 24.10.2023 року по 14.10.2024 року (а.с. 43) та підтверджено позивачем у поданому суду клопотанні.

Отже, спірні правовідносини сторін виникли із договорів про надання послуг №10-11/23ОД від 10.11.2023 року та № 12-02/24ОД від 12.02.2024 року, вимоги позивача витікають із прав та обов`язків сторін за цими договорами.

Спірні правовідносини сторін за правовою природою віднесені до договірних зобов`язань послуг, загальні положення про послуги визначені главою 63, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов`язання і договір розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, главами 19, 20 ГК України, правові наслідки порушення зобов`язання, відповідальність за порушення зобов`язання - главою 51 ЦК України, розділом V ГК України, правові наслідки порушення зобов`язання, відповідальність за порушення зобов`язання - главою 51 ЦК України, розділом V ГК України.

Згідно з ч. 1, ч. 2 п.п. 5, 8 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 20 Господарського кодексу (ГК) України передбачено право кожного суб`єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, присудження до виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов`язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 205 ЦК України визначені вимоги до форми правочину, способів волевиявлення. Згідно з частинами 1, 2 цієї статті ЦК, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Розділ I книги 5 ЦК України врегульовує загальні положення про зобов`язання, зокрема:

зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ст. 509);

сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор. Якщо кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї (ч.ч. 1, 3 ст. 510);

одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525);

зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526);

кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги (ч. 2 ст. 527);

якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530);

зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (ч.ч. 1, 2 ст. 598);

зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599);

порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610);

у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (п. 3 ч. 1 ст. 611);

боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612).

Розділ IІ книги 5 ЦК України врегульовує загальні положення про договір, зокрема:

договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626);

відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627);

зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628);

договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629);

ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається (ч.ч. 1-3 ст. 632);

договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638);

договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 ст. 639);

договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч.ч. 1, 2 ст. 640).

Підрозділом І розділу ІІІ книги 5 ЦК України визначено окремі види договірних зобов`язань.

Главою 63 врегульовано загальні положення про послуги, зокрема:

за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання (ст. 901);

якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 903).

Відповідно до викладених обставин справи та наведених норм законодавства суд вбачає, що 10.11.2023 року та 12.02.2024 року сторонами укладено договори про надання послуг №10-11/23ОД, № 12-02/24ОД щодо надання послуг з установлення контейнерів, з`єднання контейнерів між собою в рамках реалізації інженерно-технічного захисту об`єктів АТ «Укртранснафта» відповідно до коду ДК 021:2015 45220000-5 Інженерні та будівельні роботи, який ними виконувався.

Пунктами 2.4, 2.5., 2.6. Договорів -1,2 сторони погодили, що платежі за цим договором здійснюються виконавцем по кожному окремому етапу шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на поточний рахунок співвиконавця протягом 10 календарних днів з дати складення відповідних первинних документів, підписаних сторонами; виконавець надає співвиконавцю послуги пов`язані із забезпеченням співвиконавця технічною документацією і фронтом робіт (послуг), координацією виконання робіт (послуг). Здійсненням технічного нагляду, вирішенням питань матеріально-технічного постачання, приймання і здачею виконаних співвиконавцем робіт. Про надання зазначених послуг сторони складають акт про надання послуг, в якому зазначається вартість послуг у розмірі 2% від вартості виконаних робіт згідно з актами приймання-передачі наданих послуг включно з вартістю матеріалів і обладнання; співвиконавець оплачує виконавцю вартість послуг (п.2.6. договору) шляхом утримання виконавцем грошових коштів із належних співвиконавцю виплат.

В актах надання послу № 1/22 від 12.01.2024 року та №РП-3/29 від 29.03.2024 року сторони визначили розмір наданих позивачем послуг відповідно 426883 грн. 24 коп. та 380000 грн. на загальну суму 806883 грн. 24 коп., які відповідачем не заперечені та оплачені частково на суму 160000 грн. до звернення позивача до суду та 646883 грн. 24 коп. (266883 грн. 24 коп. за Договором-1 + 380000 грн. за Договором-2) після відкриття провадження у даній справі.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

У зв`язку з простроченням сплати основного грошового зобов`язання позивачем також заявлено до стягнення з відповідача:

за Договором -1 на суму боргу 426883 грн. 24 коп. на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України 3% річних нарахованих за період з 02.02.2024року по 02.07.2024 року в сумі 5318грн. 55 коп., інфляційних втрат за період лютий-травень 2024 року в сумі 6869 грн. 07 коп., на підставі п. 7.3. Договору-1 пені в сумі 64886 грн. 25 коп.;

за Договором -2 на суму боргу 380000 грн. на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України 3% річних нарахованих за період з 09.03.2024року по 02.07.2024 року в сумі 3613грн. 11 коп., інфляційних втрат за період березень-травень 2024 року в сумі 4959 грн. 78 коп., на підставі п. 7.3. Договору-2 пені в сумі 44080 грн.

Пунктами 7.3. Договорів-1,2 сторони погодили, що за несвоєчасне проведення розрахунків виконавець сплачує співвиконавцю пеню у розмірі 0,1 % за кожен день прострочення від суми боргу, але не більше облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України, грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Щодо вимог позивача про стягнення пені, 3% річних, інфляційних втрат нарахованих на суму заборгованості з визначеним ним періодом прострочення з, суд керується приписами статей 549-552, 610-612, 614, 625 ЦК України, статтями 216-218, 229-232, 234 ГК України, роз`ясненнями, викладеними в постанові Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» N 14 від 17.12.2013 року, умовами п.п. 7.3. Договорів-1,2, вимоги позивача у вказаній частині визнає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, однак розрахунки позивача щодо пені, 3% річних, інфляційних втрат проведено неправильно.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Судом враховано, що розрахунки позивача щодо пені, 3% річних, інфляційних втрат за Договором -1 проведено безпідставно на суму заборгованості 426883 грн. 24 коп., оскільки у спірний період обґрунтована сума боргу за вказаним договором є сума 266883 грн. 24 коп. Крім того, нарахування пені за Договорами-1,2 проведено без урахування ст.ст. 1,3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань щодо застосування пені в розмірі 0,1 %, що є більшим подвійної облікової ставки Національного банку України.

При цьому, судом із застосуванням калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій в ІПС LIGA 360, з урахуванням методики розрахунку, доведеної судам листом Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р і рекомендацій викладених в п. 3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» від 07.12.2013 № 14, проведено розрахунки відповідно за Договором-1 3% річних нарахованих на суму боргу 266883 грн. 24 коп. за період з 02.02.2024 року по 02.07.2024 року становить 3325 грн. 10 коп., інфляційні втрати -4294 грн. 48 коп., пеня - 31318 грн. 68 коп.; за Договором -2 розрахунок спірних сум 3% річних, інфляційних втрат відповідає умовам вказаного договору та фактичним обставинам справи, їх розрахунок методологічно і арифметично проведено правильно, тому і ці вимоги позивача суд визнає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у заявлених розмірах, пеня ж становить 33379 грн. 78 коп. і в таких розмірах вказані вимоги позивача підлягають до задоволення, в решті вимог слід відмовити.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь якій стадії судового процесу;

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням викладених обставин справи, умов Договорів-1,2 та наведених норм законодавства суд спірні вимоги позивача вважає обґрунтованими, позов задовольняє в частині вимог про стягнення 9254 грн.26 коп. інфляційних втрат, 6938 грн. 21 коп. 3% річних, 64698 грн. 46 коп. пені, в частині вимог про стягнення 2574 грн. 59 коп. інфляційних втрат, 1993 грн. 45 коп. 3% річних, 44267 грн. 79 коп. пені слід відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат за результатами розгляду справи суд враховує таке.

У позові позивач заявив вимогу про відшкодування понесених судових витрат у виді сплаченого судового збору і витрат на професійну правничу допомогу, позов суд задовольнив частково.

Платіжною інструкцією № 11736 від 02.072024 року позивачем сплачено 11649 грн. 15 коп. судового збору за подання позову.

Обґрунтовуючи розрахунок судових витрат позивача на професійну правничу допомогу, представник позивача адвокат Бужор А.Ю. надала суду копії: договору про надання правової (професійної правничої) допомоги №8 від 02.07.2024 року, укладеного позивачем з адвокатом Бужор А.Ю.; протоколу погодження розміру витрат (вартості послуг) №1 від 02.07.2024 року до договору про надання правової (професійної правничої) допомоги №8 від 02.07.2024 року; ордеру серії АА № 1339513 від 03.07.2024 року; свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №4235 від 30.11.2010 року; платіжної інструкції №11733 від 02.07.2024 року про сплату позивачем на користь адвоката Бужор А.Ю. 7000 грн. з призначенням платежу «за надані юридичні послуги згідно договору про надання правової допомоги №8 від 02.07.2024 року».

Із наданих документів вбачається, що 02.07.2024 року між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Рутенія Плюс», як замовником, та адвокатом Бужор Алісою Юріївною укладено договір про надання правової (професійної правничої) допомоги №8 (а.с.26), п.4.1. якого сторони погодили, що порядок обчислення гонорару /винагороди (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для його зміни, порядок сплати, умови повернення визначаються за взаємною угодою сторін, яка оформлюється протоколом до цього договору. При відсутності такого протоколу, вважається, що правова допомога надається безоплатно.

Протокол погодження розміру витрат (вартості послуг) №1 від 02.07.2024 року (а.с. 27) передбачає погодження сторін, що вартість послуг за супровід справи у суді першої інстанції щодо стягнення боргу з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетично-дорожнє будівництво» (подання позову, заперечень, клопотань, відзивів, участь у судових засіданнях в разі їх призначення тощо) до отримання відповідного рішення суду, з урахуванням рівня складності справи, становить фіксований розмір 7000 грн., в незалежності від кількості витрачених годин адвокатом на підготовку та подання документів, кількості засідань тощо. Вказана сума винагороди не підлягає поверненню в незалежності від результату розгляду справи (п.1).

Платіжною інструкцією №11733 від 02.07.2024 року (а.с. 30) позивачем на користь адвоката Бужор А.Ю. сплачено 7000 грн. з призначенням платежу «за надані юридичні послуги згідно договору про надання правової допомоги №8 від 02.07.2024 року».

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ч. 1 ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За ч.ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При розгляді заяви позивача суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 28.12.2020 року у справі № 640/18402/19, відповідно до якої розмір винагороди за надання правової допомоги, що визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу, якщо інше не зазначене у договорі, а також враховує позицію об`єднаної палати Верховного Суду, викладену у постанові від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, відповідно до якої за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

Відтак, суд приходить до переконання, що наявні в матеріалах справи докази надання позивачу професійної правничої допомоги у даній справі, з урахуванням погоджених розцінок за послуги з надання правничої допомоги, дають суду достатні підстави для покладення витрат позивача на отримання правничої допомоги на сторону відповідача, разом з тим, враховуючи попереднє рішення суду про часткове задоволення позову, необґрунтованість вимог про стягнення 1993 грн. 45 коп. 3% річних, 2574 грн. 59 коп. інфляційних втрат, 44267 грн. 79 коп. пені, тому вирішуючи питання про співмірність заявлених відповідачем до стягнення з позивача судових витрат, суд з урахуванням норм статей 15, 126 ч. 4 ГПК України та, застосувавши критерії пропорційності і розумності, приходить до висновку, що вказаним критеріям відповідає сума, які дорівнює пропорційно задоволеній частині позову від попередньо заявлених представником позивача до стягнення вартості таких судових витрат, що становить 6559 грн. 82 коп.

Пунктами 1, 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом та в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанції.

Враховуючи закриття провадження у справі в частині стягнення 646883 грн. 24 коп. боргу на підставі п.2 ч.1 ст 231 ГПК України позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету України сплачена сума судового збору у вказаній частині, водночас, ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір встановлено, що судовий збір повертається лише за клопотанням особи, відповідне клопотання матеріали справи не містять.

На підставі статті 129 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 1213 грн.36 коп., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6559 грн. 82 коп., а разом 7773 грн. 18 коп.

Керуючись ст.ст. 129, ст. 231, 233, 236-240, 255-256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Закрити провадження в частині вимог про стягнення 646883 грн. 24 коп. боргу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетично-дорожнє будівництво», ідентифікаційний код юридичної особи 33757711, місцезнаходження: 19000, Черкаська обл., м. Канів, вул. Енергетиків, буд. 65, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рутенія Плюс», ідентифікаційний код юридичної особи 34903042, місцезнаходження: 08133, Київська обл., м. Вишневе, вул. Балукова, буд. 23 9254 грн.26 коп. інфляційних втрат, 6938 грн. 21 коп. 3% річних, 64698 грн. 46 коп. пені, 7773 грн. 18 коп. судових витрат.

У задоволенні решти позову в частині вимог про стягнення 2574 грн. 59 коп. інфляційних втрат, 1993 грн. 45 коп. 3% річних, 44267 грн. 79 коп. пені відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту.

Повний текст рішення складено 23.10.2024 року.

СуддяВ.М. Грачов