Постанова

від 15.10.2024 по справі 910/4741/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/4741/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н.М. - головуючий, Баранець О.М., Кондратова І.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Долгополової Ю.А.,

представників учасників справи:

позивача - не з`явився,

відповідача - Вяльченко Д.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаційна виробнича компанія "Скаетон"

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Іоннікова І.А., Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

від 20.02.2024

за позовом Спеціального авіаційного загону оперативно-рятувальної служби цивільного захисту державної служби України з надзвичайних ситуацій

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаційна виробнича компанія "Скаетон"

про зобов`язання виконати умови договору та стягнення 7 186 434,13 грн.

Розпорядженням Заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду № 32.2-01/2468 від 09.10.2024 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 910/4741/23 у зв`язку із запланованою відпусткою судді Студенця В.І.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.09.2024 для розгляду справи № 910/4741/23 визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у наступному складі: головуючий - Губенко Н.М., судді: Баранець О.М., Кондратова І.Д.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

Спеціальний авіаційний загін оперативно-рятувальної служби цивільного захисту державної служби України з надзвичайних ситуацій звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаційна виробнича компанія "Скаетон" про:

- зобов`язання виконати умови договору № СК-397/22 від 29.10.2022 та поставити безпілотний авіаційний комплекс та допоміжне обладнання у кількості, асортименті та комплектації згідно із специфікаціями (додаток № 1, № 3, № 4 до договору № СК-397/22 від 29.10.2022) і технічного завдання (додаток № 5 до договору № СК-397/22 від 29.10.2022);

- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаційна виробнича компанія "Скаетон" на користь Спеціального авіаційного загону оперативно-рятувальної служби цивільного захисту державної служби України з надзвичайних ситуацій 7 186 434,13 грн, з яких: 4 536 439,73 грн пені, 45 364,40 грн процентів, 2 604 630,00 грн штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням зобов`язань за договором від 29.10.2022 № СК-397/22.

2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

29 жовтня 2022 року між Спеціальним авіаційним загоном оперативно-рятувальної служби цивільного захисту державної служби України з надзвичайних ситуацій (надалі - Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авіаційна виробнича компанія "Скаетон" (надалі - Постачальник) укладено договір № СК-397-22 закупівлі безпілотного авіаційного комплексу (код ДК 021:2015 "35613000-4 Безпілотні літальні апарати") (надалі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого Постачальник зобов`язується виготовити та поставити Покупцю безпілотний авіаційний комплекс та допоміжне обладнання, а Покупець зобов`язується прийняти у власність і оплатити товар на передбачених Договором умовах.

Відповідно до пунктів 5.1, 5.4.1, 5.4.2 Договору ціна Договору складає 37 209 000,00 грн. Якщо інше не погоджено сторонами в додатку № 1 до Договору оплата товару здійснюється Покупцем на наступних умовах: Покупець здійснює попередню оплату у розмірі 50% вартості товару, що становить 18 604 500,00 грн впродовж 5 банківських днів з моменту виставлення Постачальником рахунку-фактури; залишок вартості товару у розмірі 50%, що становить 18 604 500,00 грн сплачується протягом 5 банківських днів з дати поставки товару.

Приймання товару за кількістю здійснюється згідно з даними, які зазначені у товаро-супровідних документах із складанням акта приймання-передачі товару (пункт 6.2.1 Договору).

Згідно з пунктами 7.1-7.4 Договору сторони звільняються від відповідальності за часткове чи повне невиконання зобов`язань за Договором, якщо це невиконання стало наслідком обставин нездоланної сили, що виникли після підписання Договору в результаті подій надзвичайного характеру, що сторони не могли ні передбачити, ні запобігти розумними засобами. До обставин нездоланної сили відносяться події, на які сторони не можуть здійснювати впливу, і за виникнення яких не несуть відповідальності. Такими обставинами можуть бути: пожежі, стихійні лиха, аварії, катастрофи, громадські хвилювання, блокади, страйки, заборона експорту чи імпорту, прийняття органом державної влади рішення, що призвело за собою неможливість виконання даного договору. Сторона для якої створилась неможливість виконання зобов`язання за договором, повинна про настання чи припинення дії форс-мажорних обставин, що перешкоджають виконанню зобов`язань негайно повідомити в письмовій формі іншу сторону. Не повідомлення про настання чи припинення дії форс-мажорних обставин позбавляє сторону права в подальшому посилатись на них. Належними доказами наявності форс-мажорних обставин і тривалості їх дії будуть служити сертифікати, видані відповідно торгово-промисловою палатою, або інші документи, видані іншими компетентними органами.

Сторони в пункті 8.1 Договору обумовили, що у разі порушення строків поставки товару з вини Постачальника, крім форс-мажорних обставин та/або обставин непереборної сили, Постачальник сплачує на користь Покупця неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості не поставленого в строк товару за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від ціни Договору. Сплата неустойки не звільняє Постачальника від зобов`язань з поставки товару. У разі порушення терміну поставки товару, Постачальник додатково сплачує Покупцю 1% від суми попередньої оплати за користування коштами відповідно до вимог статті 536 Цивільного кодексу України.

Договір вступає в дію з дня його підписання сторонами та діє до 23.12.2022, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, згідно з Договором (пункт 10.1 Договору).

Додатковою угодою № 1 від 24.07.2023 сторони обумовили строк дії договору до 31.12.2023 та передбачили, що залишок вартості товару у сумі 18604500,00 грн сплачується протягом 30 календарних днів від дати поставки.

Сторонами підписано додаток № 1 до Договору (Специфікація), яким обумовлено найменування складових товару та передбачено, що строк поставки 1 комплексу до 3 місяців з моменту здійснення попередньої оплати від Покупця відповідно до пункту 5.4.1 Договору, але не пізніше 23.12.2022. Сума специфікації складає 37 209 000,00 грн.

До матеріалів справи долучено додаток № 2 (Гарантійні умови виробника), додаток № 3 (Специфікація комплекту запасних частин, допоміжного обладнання і інструментів), додаток № 4 (Розширена специфікація), додаток № 5 (Технічне завдання).

03 листопада 2022 року Постачальник виставив Покупцю рахунок № 50 на суму 18 604 500,00 грн на сплату попередньої оплати у розмірі 50%. Попередня оплата була здійснена Покупцем 05.11.2022, що підтверджується платіжним дорученням № 1145 від 03.11.2022 на суму 18 604 500,00 грн.

Станом на день звернення до суду з позовом у даній справі, товар Постачальником не був поставлений, тобто з 24.12.2022 Постачальник прострочив свої зобов`язання з поставки товару.

З долученої до матеріалів справи видаткової накладної № 68 від 28.07.2023 вбачається, що товар на суму 37 209 000,00 за Договором був поставлений Постачальником та прийнятий Покупцем 28.07.2023.

Зобов`язання з поставки товару за Договором мало бути виконано Постачальником не пізніше 23.12.2022, тобто з 24.12.2022 настало прострочення Постачальника, яке тривало до 28.07.2023.

У зв`язку з невиконанням Постачальником обов`язку з поставки товару за Договором, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 4 536 439,73 грн, нараховану з 24.12.2022 по 22.03.2023. Крім того, оскільки прострочення тривало більше 30 днів, позивач нарахував штраф на суму 2 604 630,00 грн. Також позивачем заявлено до стягнення відсоток за користування коштами, в зв`язку з простроченням поставки у сумі 45 364,40 грн.

Суди попередніх інстанцій перевірили розрахунок заявлених до стягнення вимог та визнали такий розрахунок арифметично вірним.

Відповідачем долучено до матеріалів справи сертифікат Київської ТПП № 3000-22-1730 від 12.12.2022 № 17/03-4/500, яким засвідчено форс-мажорні обставини: військова агресія російської федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану, заборона/обмеження імпорту з країн, які є виробниками комплектуючих до БпАК, порушення ланок логістики імпорту, тобто призупинення або обмеження діяльності в Україні логістичних компаній - партнерів АВК "Скаетон", постачальників логістичних послуг, а саме "ДХЛ Інтернешнл Україна", Корпорація FedEx International, філія компанії UPS Limited в Україні, порушення нормального виробничого циклу внаслідок аварійних, екстрених та/чи планових відключень електроенергії на підприємствах підрядниках АВК "Скаетон", які постачають комплектуючі українського виробництва. Період дії форс-мажорних обставин: дата настання: 21.11.2022, дата закінчення: тривають станом на 08.12.2022.

Також відповідачем долучено до матеріалів справи сертифікат Київської ТПП № 3000-23-1969 від 24.04.2023 № 17/03-4/348, яким засвідчено форс-мажорні обставини: військова агресія російської федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану, заборона/обмеження імпорту з країн, які є виробниками комплектуючих до БпАК, порушення ланок логістики імпорту, тобто призупинення або обмеження діяльності в Україні логістичних компаній -партнерів АВК "Скаетон", постачальників логістичних послуг, а саме "ДХЛ Інтернешнл Україна", Корпорація FedEx International, філія компанії UPS Limited в Україні, порушення нормального виробничого циклу внаслідок аварійних, екстрених та/чи планових відключень електроенергії на підприємствах підрядниках АВК "Скаетон", які постачають комплектуючі українського виробництва та виникнення пожежі високої небезпеки в будівлі заводу Edge Autonomy Riga, де виконувались замовлення АВК "Скаетон", що відповідно до Сертифікату виданого Латвійською ТПП, підтверджує настання форс-мажорних обставин, які незалежно від намірів і дієздатності Edge Autonomy Riga SIA унеможливлюють швидке виконання замовлень, отриманих до 08.02.2023. Період дії форс-мажорних обставин: дата настання: 30.11.2022, дата закінчення: тривають станом на 24.04.2023.

Відповідач листом від 13.12.2022 № 357 повідомив позивача про настання форс-мажорних обставин.

Листом від 30.12.2022 № 392 відповідач повторно повідомив про форс-мажор та пропонував укласти додаткову угоду щодо продовження термінів поставки.

Про форс-мажорні обставини, вказані в сертифікаті Київської ТПП № 3000-22-1730 від 12.12.2022 № 17/03-4/500, як такі, що настали з 21.11.2022, відповідач повідомив позивача лише 13.12.2022 (майже через місяць), що свідчить про недотримання відповідачем умов Договору щодо повідомлення про настання форс-мажору.

Як і військова агресія російської федерації, так і проблеми з логістикою та відключення електроенергії існували ще до укладення Договору, що, зокрема, підтверджується як сертифікатом так і листами, наданими відповідачем до матеріалів справи.

Пожежа на виробництві іноземного контрагента, яка сталась 07.02.2023, (обставина засвідчена сертифікатом від 24.04.2023) мала місце уже після закінчення строку поставки товару, обумовленого сторонами в Договорі. Тобто прострочення за Договором настало до виникнення форс-мажорної обставини у контрагента відповідача.

До матеріалів справи долучено довідку ТПП України від 21.06.2022 № 755/08.0-7.3 про єдиного вітчизняного виробника/постачальника безпілотного авіаційного комплексу ACS-3 (за власними технічними умовами), в якій повідомлено, що ТОВ "Авіаційна виробнича компанія "Скаетон" є розробником і власником об`єктів інтелектуальної власності, конструкторської і нормативно-технічної документації на безпілотні авіаційні комплекси. ТОВ "Авіаційна виробнича компанія "Скаетон" є єдиним вітчизняним виробником безпілотних авіаційних комплексів.

Також до матеріалів справи долучено висновок експерта за результатами проведення товарознавчого дослідження від 01.05.2023 № 10635/23-53, яким визначено, що очікувана вартість безпілотної системи виробництва ТОВ "Авіаційна виробнича компанія "Скаетон" станом на дату дослідження орієнтовно може складати від 49 140 000,00 грн до 51 660 000,00 грн.

З листування між сторонами вбачається, що відповідач повідомляв позивача про труднощі з виконанням умов Договору та щодо обставин, які їх спричиняють.

Відповідач наразі є стратегічним підприємством, яке виробляє БпЛА саме в Україні, натомість нараховані позивачем штрафні санкції є надмірними і можуть спричинити непрацездатність виробника. З огляду на визначену експертом орієнтовну вартість придбаного за договором від 29.10.2022 № СК-397/22 товару, що значно перевищує ціну договору, позивачу не було завдано збитків, простроченням відповідача. З приводу користування відповідачем сумою авансу, то договором обумовлено стягнення відповідних відсотків за таке користування, які заявлені позивачем до стягнення. Сторонами внесено зміни в Договір, якими продовжено строк його дії до 31.12.2023. Крім того, 50% вартості отриманого позивачем товару підлягають оплаті протягом 30 днів від дати поставки і наразі ще не оплачені позивачем.

3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.08.2023 у справі № 910/4741/23 закрито провадження у справі № 910/4741/23 в частині позову про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаційна виробнича компанія "Скаетон" виконати умови договору № СК-397/22 від 29.10.2022 та поставити у власність Спеціального авіаційного загону оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій безпілотний авіаційний комплекс та допоміжне обладнання у кількості, асортименті та комплектації згідно зі специфікаціями (додаток № 1, № 3, № 4 до договору № СК-397/22 від 29.10.2022) і технічного завдання (додаток № 5 до договору № СК-397/22 від 29.10.2022), в зв`язку з відмовою позивача від позову в цій частині; позов задоволено частково: присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаційна виробнича компанія "Скаетон" на користь Спеціального авіаційного загону оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій пеню у розмірі 453 643,97 грн, проценти у сумі 45 364,40 грн, штраф у розмірі 260 463,00 грн, судовий збір у сумі 110 480,51 грн; відмовлено у задоволенні позову в частині стягнення пені у розмірі 4 082 795,76 грн та штрафу у сумі 2 344 167,00 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:

- відмова позивача від позову в частині позовних вимог про зобов`язання виконати умови Договору не суперечить діючому законодавству України, не порушує чиї-небудь права, свободи чи інтереси та приймається судом;

- заявлені позивачем до стягнення штрафні санкції та відсоток за користування коштами розраховані позивачем вірно та їх стягнення в зв`язку з простроченням з боку відповідача є таким, що передбачено Договором та чинним законодавством;

- суд першої інстанції визнав необґрунтованими доводи відповідача щодо наявності підстав для звільнення від відповідальності за невиконання його зобов`язань за Договором, у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин;

- суд першої інстанції дійшов висновку про можливість зменшити розмір суми пені та штрафу до розміру 10% від заявленої суми для забезпечення балансу інтересів сторін.

Постановою від 20.02.2024 Північний апеляційний господарський суд скасував рішення Господарського суду міста Києва від 14.08.2023 у справі № 910/4741/23 в частині зменшення штрафних санкцій. Прийняв в цій частині нове рішення, яке виклав в новій редакції: "Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаційна виробнича компанія "Скаетон" (03138, м. Київ, вул. Смольна, 9-Б, ідентифікаційний код 34181079) на користь Спеціального авіаційного загону оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій (16603, Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Космонавтів, 90, ідентифікаційний код 33965532) пеню у розмірі 2 268 219,86 (два мільйони двісті шістдесят вісім тисяч двісті дев`ятнадцять грн 86 коп.), штраф у розмірі 1 302 315,00 грн (один мільйон триста дві тисячі триста п`ятнадцять грн 00 коп.). В іншій частині, рішення Господарського суду міста Києва від 14.08.2023 у справі № 910/4741/23 залишити без змін.".

Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції щодо зменшення розміру пені та штрафу до 50%, зазначивши про необґрунтованість в іншій частині зменшення судом першої інстанції штрафних санкцій в розмірі 40%.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2024 та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 14.08.2023 у даній справі.

Підставою касаційного оскарження скаржником зазначено пункти 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме:

- судом апеляційної інстанції не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 04.02.2020 у справі № 918/116/19, від 19.02.2020 у справі № 910/1199/19, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 24.09.2020 у справі № 915/2095/19 щодо застосування статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України;

- суд апеляційної інстанції помилково скасував законне рішення суду першої інстанції у даній справі, при цьому не вказавши у своїй постанові конкретні підстави такого свого рішення (в чому саме полягало порушення норм матеріального права судом першої інстанції, які саме обставини не були з`ясовані та які саме висновки не відповідають обставинам справи) та норми права, на яких воно ґрунтується, що порушує положення статті 277 Господарського процесуального кодексу України;

- суд апеляційної інстанції не дослідив зібрані у справи докази та встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів: збільшуючи розмір штрафних санкцій Північний апеляційний господарський суд залишив поза увагою розмір збитків, понесених Спеціальним авіаційним загоном оперативно-рятувальної служби цивільного захисту державної служби України з надзвичайних ситуацій та не з`ясував чи взагалі мали місце збитки у спірних правовідносинах;

- в матеріалах справи відсутні будь-які дані щодо розміру завданих збитків та посилання на те, в чому саме вони полягали;

- в матеріалах справи наявний висновок експерта за результатами проведення товарознавчого дослідження від 01.05.2023 № 10635/23-53, яким визначено, що очікувана вартість продукції виробництва Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаційна виробнича компанія "Скаетон" станом на дату дослідження орієнтовно може складати від 49 140 000,00 грн до 51 660 000,00 грн. Натомість ціна укладеного між сторонами Договору значно нижче, що означає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіаційна виробнича компанія "Скаетон" поставило Спеціальному авіаційному загону оперативно-рятувальної служби цивільного захисту державної служби України з надзвичайних ситуацій продукцію по значно заниженій ціні, нижче вартості цієї продукції на ринку;

- суд апеляційної інстанції мав враховувати добросовісність Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаційна виробнича компанія "Скаетон", яке виконало своє зобов`язання до вирішення спору по суті;

- поза увагою суду апеляційної інстанції залишилась і обставина укладання між сторонами додаткової угоди № 1 від 24.07.2023, в якій сторони обумовили строк дії договору до 31.12.2023 та передбачили, що залишок вартості товару у сумі 18 604 500,00 грн сплачується протягом 30 календарних днів від дати поставки, що, на думку скаржника, свідчить про те, що сторони погодили затримку поставки за Договором у зв`язку з чим встановили розстрочку оплати за укладеним Договором на вигідних для покупця умовах, що також свідчить про добросовісність Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаційна виробнича компанія "Скаетон", яке готове було піти на поступки, щоб максимально нівелювати наслідки затримки поставки;

- скаржник також акцентує, що він є не просто постачальником продукції, виготовленої третьою особою, а є саме виробником та розробником цієї продукції, тобто не отримує винагороду за "організацію логістики" та поставки продукції, а сам її виготовляє. Таким чином нарахування штрафних санкцій є не стимулюванням найскорішого виконання зобов`язання (яке вже виконане), а є надмірним тягарем, тощо;

Позивач відзив на касаційну скаргу не подав, що відповідно до частини 3 статті 295 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскарженого судового рішення у касаційному порядку.

5. Позиція Верховного Суду

Імперативними приписами частини другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Здійснюючи, в межах доводів та вимог касаційної скарги, перегляд оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, Суд зазначає на таке.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

За змістом зазначеної норми, вирішуючи питання про зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню зі сторони, яка порушила зобов`язання, суд повинен оцінити, чи є такий випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеня виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної суми штрафних санкцій таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Тобто, частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено умови як підстави для зменшення пені і ця норма не передбачає вимог щодо обов`язкової їх наявності у поєднанні, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них, зокрема наявність інших обставин, які мають істотне значення (див. постанову Верховного Суду від 10.05.2023 у справі № 501/2862/15-ц, тощо).

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання за положенням частини 1 статті 550 Цивільного кодексу України.

Однією із функцій неустойки є компенсаторна функція (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у справі № 303/2408/16-ц).

Разом з цим, наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 та послідовно у низці постанов Верховного Суду.

Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства(в) мають значення для вирішення питання про зменшення пені та штрафу.

Приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити з того, що одним із завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань, при цьому вона має обов`язковий для учасників правовідносин характер.

Суд зазначає, що цивільне законодавство поряд із засадою свобода договору (пункт 3 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України) також містить таку засаду як справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6).

Принцип справедливості, добросовісності і розумності є проявом категорій справедливості, добросовісності і розумності як суті права загалом. Принцип добросовісності є одним із засобів утримання сторін від зловживання своїми правами. Основне призначення цього принципу вбачається в наданні суддям більше можливостей з`ясовувати в повному обсязі фактичні обставини справи і, насамкінець, встановити об`єктивну істину. Загалом зміст цих принципів (справедливості, добросовісності і розумності) полягає в тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб`єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту та нормам закону (правова позиція, викладена у постанові об`єднаної плати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 910/353/19).

Зменшення розміру неустойки є правом суду та залежить виключно від встановлених судом конкретних обставин кожної справи за наслідками правової оцінки спірних правовідносин та поданих сторонами доказів, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень. Так, за відсутності в законі як переліку виняткових обставин, так і врегульованого розміру (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 Цивільного кодексу України (справедливість, добросовісність, розумність) та з дотриманням правил статей 86, 210 Господарського процесуального кодексу України на власний розсуд та за внутрішнім переконанням вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення та конкретний розмір зменшення неустойки.

Тобто право суду на зменшення розміру штрафних санкцій у кожному конкретному випадку залежить від встановлених судом обставин, зокрема, але не виключно: розміру неустойки перед розміром збитків; винятковості випадку; ступеню виконання зобов`язань; причин неналежного невиконання зобов`язання; характеру прострочення; поведінки винної особи (вжиття/невжиття заходів до виконання зобов`язання, добровільне усунення порушення) тощо, та від поданих на їх підтвердження/спростування сторонами доказів.

Отже, питання щодо зменшення розміру штрафних санкцій суд вирішує відповідно до статей 86, 210 Господарського процесуального кодексу України за наслідками аналізу, оцінки та дослідження конкретних обставин справи з огляду на фактично-доказову базу; на встановлені судом фактичні обставини, що формують зміст правовідносин; умови конкретних правовідносин; наявність/відсутність наданих сторонами доказів, тобто у сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність/відсутність підстав для вчинення зазначеної дії.

Подібна за змістом правова позиція викладена у низці постанов Верховного Суду, на деякі з яких посилається скаржник, зокрема, але не виключно, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі № 917/791/18, від 26.07.2018 у справі № 924/1089/17, від 22.10.2019 у справі № 904/5830/18, від 12.12.2018 у справі № 921/110/18, від 14.01.2019 у справі № 925/287/18, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, від 27.03.2019 у справі № 912/1703/18, від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18, від 03.06.2019 у справі № 914/1517/18, від 23.10.2019 у справі № 917/101/19, від 06.11.2019 у справі № 917/1638/18, від 17.12.2019 у справі № 916/545/19, від 13.01.2020 у справі № 902/855/18, від 14.01.2020 у справі № 911/873/19, від 27.01.2020 у справі № 916/469/19, від 04.02.2020 у справі № 918/116/19, від 10.02.2020 у справі № 910/1175/19, від 19.02.2020 у справі № 910/1199/19, від 19.02.2020 у справі № 910/1303/19, від 26.02.2020 у справі № 925/605/18, від 17.03.2020 № 925/597/19, від 18.06.2020 у справі № 904/3491/19 тощо.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, суд апеляційної інстанції зазначив, що у даній справі суд першої інстанції, дослідивши обставини справи та реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтею 551 Цивільного кодексу України та статтею 233 Господарського кодексу України, дійшов вірного висновку про можливість зменшення розміру штрафу та пені, виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме, справедливості, добросовісності та розумності, а також дотримавшись принципу розумного балансу між інтересами сторін. Встановивши наявність виняткових обставин, з якими законодавство пов`язує можливість зменшення розміру неустойки, місцевий господарський суд врахував, що це є суб`єктивним правом суду, дотримався принципу розумного балансу між інтересами сторін, та врахував обставини справи.

Також, з огляду на стратегічну важливість розвитку національних виробників виготовлення продукції по договору, яка необхідна під час військової агресії російської федерації, судова колегія суду апеляційної інстанції вважала, що висновки місцевого господарського суду про наявність підстав для зменшення у спірних правовідносинах штрафних санкцій ґрунтуються на правильному застосуванні судом першої інстанції норм чинного законодавства України, зокрема, статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України, та відповідають сформованій та сталій судовій практиці і висновкам суду касаційної інстанції щодо застосування цих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

У той же час, колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, крім того не з`ясував обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у оскаржуваному судовому рішенні, не відповідають обставинам справи, а тому апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню в частині зменшення штрафних санкцій на 90%, та прийняті нового рішення в цій частині про зменшення штрафних санкцій на 50%.

Постанова суду апеляційної інстанції в частині прийняття нового рішення мотивована лише тим, що зменшення судом першої інстанції штрафних санкцій в розмірі 40% колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає необґрунтованими.

Водночас, відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень статті 236 Господарського процесуального кодексу України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з частиною 1 статті 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; 4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 5) як розподілити між сторонами судові витрати; 6) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Згідно з частиною 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з підпунктами "а", "б", "в", "ґ" пункту 3 частини 1 статті 282 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції мають бути зазначені: встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин; доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції; мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу; висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.

Суд зазначає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції в частині часткового скасування рішення суду першої інстанції та прийняття в цій частині нового рішення взагалі не містить будь-яких мотивів такого рішення. Так, суд апеляційної інстанції не зазначив: доводи, за якими суд апеляційної інстанції не погодився з висновками суду першої інстанції в частині зменшення судом першої інстанції штрафних санкцій в розмірі 40%; в чому саме полягає необґрунтованість рішення суду першої інстанції в цій частині; які норми матеріального права і чому невірно застосував суд першої інстанції; які саме обставини, що мають значення для справи не з`ясував суд першої інстанції; які саме висновки, викладені в рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи.

У той же час, як зазначалось вище, у оскаржуваній постанові суд апеляційної інстанції зазначив, що у даній справі суд першої інстанції, дослідивши обставини справи та реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтею 551 Цивільного кодексу України та статтею 233 Господарського кодексу України, дійшов вірного висновку про можливість зменшення розміру штрафу та пені, виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме, справедливості, добросовісності та розумності, а також дотримавшись принципу розумного балансу між інтересами сторін. Встановивши наявність виняткових обставин, з якими законодавство пов`язує можливість зменшення розміру неустойки, місцевий господарський суд врахував, що це є суб`єктивним правом суду, дотримався принципу розумного балансу між інтересами сторін, та врахував обставини справи.

Вказане свідчить про те, що суд апеляційної інстанції встановив обставини правильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, та правомірної реалізації дискреційних повноважень суду першої інстанції щодо зменшення штрафних санкцій.

Вищевикладене, в певній мірі, свідчить про невмотивованість (довільність) оскаржуваної постанови, та те, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано скасував правильне по суті рішення суду першої інстанції.

Таким чином, доводи скаржника про наявність підстави для скасування постанови суду апеляційної інстанцій знайшли своє підтвердження.

Отже, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню в силі.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

Відповідно до статті 312 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Оскільки судом апеляційної інстанції безпідставно скасовано правильне по суті рішення суду першої інстанції, суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції і залишає в силі рішення суду першої інстанції.

7. Судові витрати

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з тим, що касаційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню, а рішення суду першої інстанції - залишенню в силі, витрати зі сплати судового збору в сумі 176 768,82 грн за розгляд справи в суді касаційної інстанції підлягають стягненню з позивача на користь відповідача.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 312, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаційна виробнича компанія "Скаетон" задовольнити.

2. Скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2024 у справі № 910/4741/23.

3. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.08.2023 у справі № 910/4741/23 залишити в силі.

4. Стягнути з Спеціального авіаційного загону оперативно-рятувальної служби цивільного захисту державної служби України з надзвичайних ситуацій (місцезнаходження: 16600, Чернігівська область, місто Ніжин, вулиця Космонавтів, будинок 90; ідентифікаційний код 33965532) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаційна виробнича компанія "Скаетон" (місцезнаходження: 03138, місто Київ, вулиця Смольна, будинок 9-Б; ідентифікаційний код 34181079) 176 768 грн (сто сімдесят шість тисяч сімсот шістдесят вісім гривень) 82 копійки судового збору за розгляд справи в суді касаційної інстанції.

5. Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н.М. Губенко

Судді О.М. Баранець

І.Д. Кондратова