Постанова

від 16.10.2024 по справі 917/1443/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 917/1443/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В.А. - головуючого, Багай Н.О., Берднік І.С.

секретаря судового засідання - Дерлі І.І.

за участю представників учасників:

позивача - не з`явився

відповідача - 1 - Хмурчик А.О., Бут С.В.

відповідача - 2 - Дзюбло О.І.

відповідача - 3 - не з`явився

третьої особи - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з Товариства з обмеженою відповідальністю "Знамя ЛМН"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.07.2024 (у складі колегії суддів: Медуниця О.Є. (головуючий), Попков Д.О., Стойка О.В.)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Знамя ЛМН"

до:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажна компанія "Атлант",

2. Полтавської міської ради,

3. Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру

про скасування рішення державного реєстратора, рішення органу місцевого самоврядування та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст та підстави позовних вимог

1.1. 11.08.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Знамя ЛМН" (далі - ТОВ "Знамя ЛМН", Позивач, Скаржник) звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажна компанія "Атлант" (далі - ТОВ БМК "Атлант", Відповідач-1), Полтавської міської ради (далі - Полтавська міськрада, Відповідач-2) та Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (ГУ Держгеокадастру, Відповідач-3), в якому просить:

- скасувати пункти 1-3 рішення Полтавської міської ради 44 сесії 6 скликання від 25.09.2014;

- скасувати державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 5310137000:19:002:0170, яка розташована за адресою: м. Полтава, вул. Європейська, 183;

- скасувати пункт 3 рішення Полтавської міської ради 12 сесії 7 скликання від 15.09.2017;

- скасувати пункти №1 та №38 рішення позачергової 25 сесії 7 скликання Полтавської міської ради від 12.07.2019;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 05.10.2017, укладений Полтавською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажна компанія "Атлант" щодо передачі в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 5310137000:19:002:0170, яка розташована за адресою: м. Полтава, вул. Європейська, 183.

1.2. В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що існування сформованої земельної ділянки, що перебуває в оренді ТОВ "БМК "Атлант", порушує його права та охоронювані законом інтереси як власника нерухомого майна, розташованого на цій земельній ділянці.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 20.03.2024 у справі позов задоволено частково: 1) скасовано пункти 1-3 рішення від 25.09.2014 сорок четвертої сесії шостого скликання Полтавської міської ради; 2) скасовано пункт 3 рішення від 15.09.2017 дванадцятої сесії сьомого скликання Полтавської міської ради; 3) скасовано пункти №1 та №38 рішення позачергової двадцять п`ятої сесії сьомого скликання Полтавської міської ради від 12.07.2019.

2.2. У решті позову відмовлено.

2.3. В частині задоволення позову рішення мотивовано тим, що Полтавською міською радою було порушено порядок формування спірної земельної ділянки. Зокрема кадастровий план земельної ділянки не містить жодних відомостей про те, що будівля КНС не належить ФОП Груніну М.М., якому було передано в оренду вказану земельну ділянку; відомості про погодження меж земельної ділянки у місці розташування будівлі КНС відсутні і відповідного погодження жодною особою не надавалось. За таких обставин суд першої інстанції прийшов до висновку, що у Полтавської міськради були відсутні будь-які правові підстави для затвердження у 2014 році проекту землеустрою, розробленого за замовленням ФОП Груніна М.М.

Місцевий господарський суд також зазначив, що Позивач 16.05.2019 придбав на аукціоні у ДП "ВО "Знамя" цілісний майновий комплекс - будівлю КНС літ. Р-1 площею 123,9 кв.м; питання законності придбання цього майна підтверджено судовими рішеннями у справі № 917/304/21 та не підлягає додатковому доказуванню.

Із посиланням на вказані обставини господарський суд дійшов висновку про порушення прав Позивача на безпосередній доступ до будівлі КНС, літ. Р-1.

2.4. Щодо вимоги про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 05.10.2017, укладеного між Полтавською міськрадою та ТОВ "БМК "Атлант", суд першої інстанції зазначив, що окреме звернення з позовною вимогою про визнання договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, оскільки не призведе до поновлення майнових прав Позивача.

2.5. Відмову в позові у частині скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі місцевий господарський суд обґрунтував тим, що скасування державної реєстрації земельної ділянки та запису у Поземельній книзі щодо земельної ділянки не призведе до припинення речових прав Полтавської міськради на спірну земельну ділянку та скасування державної реєстрації таких речових прав. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

2.6. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 24.07.2024 апеляційні скарги Відповідача-1 та Відповідача-2 задоволено, рішення місцевого господарського суду в частині задоволених позовних вимог скасовано та прийнято нове, яким у позові відмовлено.

2.7. У задоволенні апеляційної скарги Позивача відмовлено.

2.8. Суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що оскаржувані рішення Полтавської міськради вичерпали свою дію виконанням, їх скасування не призведе до поновлення порушених прав Позивача та відмовили у позові в цій частині з огляду на неефективність обраного способу захисту.

2.9. ТОВ "Знамя ЛМН" не погодилося з такою постановою апеляційного господарського суду та скористалося правом на її касаційне оскарження.

3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи

3.1. Касаційне провадження у справі відкрито 16.09.2024 на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

3.2. Позивач у своїй касаційній скарзі просить Суд скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.07.2024 та залишити в силі рішення Господарського суду Полтавської області від 20.03.2024 у частині задоволених позовних вимог.

3.3. Підставами касаційного оскарження Скаржник зазначає прийняття оскаржуваної постанови з неправильним застосування норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, а також без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 05.12.2019 у справі № 914/73/18, від 29.07.2022 у справі № 320/5667/18, від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19, від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18.

3.4. Відповідач-1, Відповідач-2 та Відповідач-3 надали Суду відзиви на касаційну скаргу, у яких просять відмовити у її задоволенні. Полтавською міськрадою у межах встановленого ухвалою Верховного Суду строку надіслано також доповнення до відзива.

Всі вищевказані процесуальні документи обґрунтовують заперечення Відповідачів проти позовних вимог ТОВ "Знамя ЛМН".

3.5. Третя особа своїм правом на надання Суду відзиву на касаційну скаргу не скористалася.

3.6. 16.10.2024, у день судового засідання, від представника ТОВ "Знамя ЛМН" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю його явки у судове засідання з огляду на участь у розгляді справи № 398/1092/23 Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області.

При цьому жодних доказів на підтвердження зазначеного (ухвали чи іншого процесуального документа) до клопотання не додано. Відомості щодо призначення/відкладення розгляду вказаної справи на 16.10.2024 відсутні також і у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

За таких обставин у Суду відсутні докази поважності причин неможливості участі представника Скаржника у судовому засіданні у визначені дату та час, зокрема в режимі відеоконференції.

3.7. Враховуючи те, що Позивач є ініціатором касаційної скарги, а суд касаційної інстанції переглядає справу виключно в межах її доводів та вимог, при цьому не приймає та не розглядає нових доказів, а також беручи до уваги, що явка представників у судове засідання обов`язковою не визнавалася, Верховний Суд вважає за можливе розглянути касаційну скаргу за відсутності представника Позивача.

4. Обставини, встановлені судами попередніх інстанцій

4.1. Рішенням Полтавської міської ради від 25.09.2014 фізичній особі-підприємцю Груніну М.М. передано в оренду строком на 2 роки земельну ділянку у м. Полтава по вул. Фрунзе, 183 площею 1,1283 га для експлуатації і обслуговування нежитлових приміщень.

4.2. 29.07.2017 ТОВ "Будівельно - монтажна компанія "Атлант" набуло права власності на нежитлові будівлі та споруди по вул. Європейська (колишня вул. Фрунзе), 183 у м. Полтаві , що попередньо належали ФОП Груніну М.М.

4.3. У подальшому рішенням Полтавської міськради від 15.09.2017 вказану земельну ділянку передано в оренду ТОВ "Будівельно - монтажна компанія "Атлант" строком на 5 років.

4.4. Пунктом 38 рішення Полтавської міськради від 12.07.2019 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (зі зміною цільового призначення) за адресою: м. Полтава, вул. Європейська, 183 та змінено її цільове призначення з "землі житлової та громадської забудови" на "для будівництва, експлуатації та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами громадського призначення та паркінгом".

4.5. Згідно з рішенням Полтавської міськради від 18.06.2021 Відповідачу-1 продовжено право оренди спірної земельної ділянки з 16.09.2022 строком на 6 років, а рішенням від 23.07.2021 - на 10 років.

4.6. Тобто на час пред`явлення позовної заяви у цій справі власником земельної ділянки площею 1,1283 га по вул. Європейській, 183 у м. Полтава є територіальна громада в особі Полтавської міськради, а орендарем - ТОВ" БМК "Атлант".

4.7. При цьому ТОВ "Знамя ЛMH" є власником цілісного майнового комплексу за адресою: м. Полтава, вул. Автобазівська, 2/9, придбаного за наслідками проведеного в процедурі банкрутства ДП ВО Знамя аукціону та укладення 27.05.2019 договору купівлі-продажу майна. Державну реєстрацію права власності на вказаний цілісний майновий комплекс за Позивачем проведено 28.07.2020.

4.8. У складі придбаного Позивачем нерухомого майна перебуває і будівля КНС літ. Р-1 площею 123,9 м.кв, розміщена, за його доводами, на спірній земельній ділянці з кадастровим номером 5310137000:19:002:0170. Як наслідок, будівлі КНС розміщена на окремій земельній ділянці за окремою адресою, відмінною від адреси земельної ділянки, на якій розташовані інші приміщення цілісного майнового комплексу (м. Полтава, вул. Автобазівська, 2/9). Оскільки право власності на спірну земельну ділянку зареєстровано за Полтавською міськрадою, право оренди - за ТОВ "БМК "Атлант" (на підставі договору оренди), ТОВ "Знамя ЛMH" вважає своє право порушеним та звернулося за його захистом до суду.

4.9. Як вже зазначалося, суд першої інстанції визнав доводи Позивача обґрунтованими та позов (у частині, що переглядається) задовольнив, натомість апеляційний суд не встановив порушення прав Скаржника та вжиття ним будь-яких заходів на реалізацію права користування власним майном у позасудовий спосіб і, як наслідок, у задоволенні позову відмовив.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, присутніх у судовому засіданні представників відповідачів, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

5.2. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

5.3. Причиною звернення з касаційною скаргою стала незгода Позивача з постановою суду апеляційної інстанції в частині скасування рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог.

Отже, предметом касаційного оскарження є постанова Східного апеляційного господарського суду у справі № 917/1443/23 виключно в частині скасування рішення Господарського суду Полтавської області від 20.03.2024 в частині задоволення позовних вимог, а саме (з урахуванням ухвали Господарського суду Полтавської області від 02.05.2024 про виправлення описки в рішенні) про скасування:

1) пунктів 1-3 рішення від 25.09.2014 сорок четвертої сесії шостого скликання Полтавської міської ради стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 5310137000:19:002:0170, яка розташована за адресою: м. Полтава, вул. Європейська, 183 та передана в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажна компанія "Атлант" на підставі договору оренди земельної ділянки від 05.10.2017, укладеного Полтавською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажна компанія "Атлант";

2) пункту 3 рішення від 15.09.2017 дванадцятої сесії сьомого скликання Полтавської міської ради щодо передання в оренду земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажна компанія "Атлант";

3) пункту № 4 рішення позачергової двадцять п'ятої сесії сьомого скликання Полтавської міської ради від 12.07.2019 стосовно земельної ділянки, яка є предметом спору у справі № 917/1443/23, з кадастровим номером 5310137000:19:002:0170, що розташована за адресою: м. Полтава, вул. Європейська, 183 та передана в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажна компанія "Атлант".

5.4. Згідно з частиною першою статті 300 Господарського процесуального кодексу України в іншій частині перегляд в касаційному порядку оскаржуваної постанови не здійснюється.

5.5. Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожен має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право.

5.6. Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника, і такі способи мають бути доступними й ефективними. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Переважно спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини.

5.7. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Такі висновки сформовані у численних постановах Великої Палати Верховного Суду, зокрема від 20.06.2023 у справі № 633/408/18, від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15, від 02.07.2019 у справі № 48/340, від 22.10.2019 у справі № 923/876/16.

5.8. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав. Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Така практика Верховного Суду є усталеною, численні висновки про її правозастосування викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18.

5.9. Отже, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси юридичних осіб у спосіб, визначений законом або договором. Суд, відповідно до викладеної в позові вимоги, може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, який не суперечить закону, але лише за наявності двох умов одночасно: 1) якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, та 2) якщо дійде висновку, що задоволення викладеної у позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17).

5.10. Речові засоби захисту права власності та інших речових прав спрямовані на захист цих прав від безпосереднього неправомірного впливу будь-яких осіб. До речово-правових позовів належать, зокрема, вимоги до незаконного володільця про витребування майна, вимоги власника щодо усунення порушень права власності, які не пов`язані з володінням, вимоги власника про визнання права власності.

5.11. Предметом позову про усунення порушень права власності є вимога власника до третіх осіб про усунення порушень, що перешкоджають йому належним чином користуватися та розпоряджатися своїм майном тим чи іншим способом. Підставою для звернення до суду з таким позовом є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном, а умовою - триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Важливою характерною ознакою для пред`явлення такого (негаторного) позову є протиправне перешкоджання власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

5.12. Позивачем за негаторним позовом може бути власник або титульний володілець, у якого перебуває річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю. Подібний правовий висновок викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 924/1220/17, від 27.10.2021 у справі № 916/1769/20.

5.13. Крім того, умовами для задоволення позову про усунення порушень права власності є сукупність таких обставин: майно знаходиться у власника або титульного володільця; інша особа заважає користуванню, розпорядженню цим майном; для створення таких перешкод немає правомірних підстав (припису закону, умов договору між власником та іншою особою тощо); у позові має бути чітко та конкретно визначено дії, які повинен здійснити відповідач для усунення порушень права власника (володільця). Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 910/1310/19, від 27.10.2021 у справі №916/1769/20, від 07.06.2023 у справі №904/1270/22, від 07.11.2023 у справі № 915/1008/21.

5.14. Як встановили суди попередніх інстанцій, підставою для звернення ТОВ "Знамя ЛМН" до суду з позовом у цій справі стали ті обставини, що при реалізації свого права власності, зокрема, шляхом безпосереднього доступу до будівлі КНС, літ. Р-1 було виявлено наявність огорожі, яка, за доводам товариства, обмежує доступ до неї. Тобто метою позову є фактично усунення перешкод у здійсненні власником (Позивачем) його прав, зокрема права на доступ до належного йому нерухомого майна.

5.15. Водночас апеляційний господарський суд дійшов висновку, що Позивач не надав доказів наявності будь-яких обмежень чи/або перешкоджань у доступі до його майна, а також доказів того, що ним як власником будівлі вживалися заходи з метою оформлення відповідного речового права на земельну ділянку під нею в порядку статті 99 або статті 120 Земельного кодексу України і що Відповідачами чинилися будь-які перешкоди в цьому.

5.16. За таких обставин суд апеляційної інстанції за результатами перегляду справи прийшов до правильного висновку про недоведеність Позивачем будь-яких фактів перешкоджання Відповідачами у здійсненні права користування та/або розпорядження його майном. Крім того, Позивач не надав доказів звернення ні до власника землі (Полтавської міськради), ні до землекористувача (ТОВ БМК "Атлант") з метою вирішення питання землекористування та не спростував доводів відповідачів про зворотне.

5.17. Більше того, суд виснував, що ТОВ "Знамя ЛМН" не обґрунтувало суду, яким чином може поновитися його ніби то порушене право у разі задоволення заявлених позовних вимог, адже зі змісту позовної заяви вбачається мета настання таких наслідків, як припинення існування спірної земельної ділянки як об`єкта цивільного права та припинення права оренди на неї у ТОВ "БК "Атлант".

5.18. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що вимога про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, яке виконано на час звернення з позовом до суду шляхом укладення відповідного договору, є неефективним способом захисту прав особи. Зазначене рішення вичерпало свою дію виконанням. Близькі за змістом висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, від 05.07.2023 у справі № 912/2797/21, від 12.09.2023 у справі № 910/8413/21, від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18.

5.19. Як вбачається з матеріалів справи, станом на день звернення Позивача до суду з позовом у цій справі (11.08.2023) оскаржувані ним рішення Полтавської міськради вичерпали свою дію виконанням, а саме укладенням договорів оренди між Полтавською міськрадою і ФОП Груніним М.М. та між Полтавською міськрадою і Відповідачем-1.

5.20. Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що обраний Позивачем спосіб захисту є неналежним, оскільки задоволення позову (як часткове, так і в повному обсязі) жодним чином не призведе до відновлення прав, які ТОВ "Знамя ЛМН" вважає порушеними, зокрема не забезпечить йому безпосереднього доступу до будівлі КНС без повторного звернення до суду, до власника землі чи до землекористувача.

5.21. У такий спосіб скасування оспорюваних Позивачем рішень Відповідача-2 не відновить зазначених у позовній заяві порушень прав ТОВ "Знамя ЛМН" та водночас може призвести до безпідставного втручання у мирне володіння Відповідачем-1 орендованою ним земельною ділянкою, яка знаходиться під його власними об`єктами нерухомого майна.

5.22. Вищевикладене залишилося поза увагою місцевого господарського суду та призвело до ухвалення ним необґрунтованого рішення про задоволення позовних вимог ТОВ "Знамя ЛМН" та водночас свідчить про правильність висновків суду апеляційної інстанції про неефективність обраного Позивачем способу захисту та, як наслідок, про обґрунтованість прийнятої постанови про відмову в позові.

5.23. Отже висновки суду апеляційної інстанції у даній справі не суперечать, а здебільшого узгоджуються з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у перелічених Скаржником постановах. За таких обставин доводи касаційної скарги, визначені пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не знайшли свого підтвердження у ході касаційного перегляду справи № 917/1443/23.

5.24. Інші доводи касаційної скарги є свідченням незгоди Позивача з оскаржуваним судовим рішенням та спрямовані на спонукання Верховного Суду до переоцінки встановлених ним обставин усупереч імперативним приписам статті 300 Господарського процесуального кодексу України.

5.25. З огляду на викладене та беручи до уваги, що постанова Східного апеляційного господарського суду від 24.07.2024 прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для її зміни чи скасування.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.

6.2. Так відповідно до частин першої-п`ятої статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.3. Згідно з частинами першою, другою статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6.4. За змістом пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.5. Згідно з частиною першою статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

При цьому частина друга вказаної статті забороняє скасовувати правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

6.6. За таких обставин колегія суддів вважає, що касаційну скаргу ТОВ "Знамя ЛМН" необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.

7. Розподіл судових витрат

7.1. Судовий збір за подання касаційної скарги відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на Скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Знамя ЛМН" залишити без задоволення.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.07.2024 у справі № 917/1443/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Зуєв

Судді Н. Багай

І. Берднік