Постанова

від 22.10.2024 по справі 922/211/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 922/211/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,

секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,

за участю представників:

позивача - Тищенка А. В. (адвокат),

відповідача - Коноплі О. М. (адвокат),

розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства "Харківобленерго"

на рішення Господарського суду Харківської області від 28.03.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.06.2024 у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайфун-2000"

до Акціонерного товариства "Харківобленерго"

про визнання протиправним та скасування рішення.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У січні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Тайфун-2000" (далі - ТОВ "Тайфун-2000") звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Акціонерного товариства "Харківобленерго" (далі - АТ "Харківобленерго"), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення комісії з розгляду актів порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ) АТ "Харківобленерго" Північне РРЕ, яке оформлене протоколом № 122282 засідання комісії з розгляду порушення ПРРЕЕ від 18.12.2023, прийняте на підставі акта про порушення від 29.08.2023 № 122282.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оспорюване рішення комісії Північного РРЕ АТ "Харківобленерго" з розгляду актів про порушення, яке оформлено протоколом від 18.12.2023 № 122282 та прийняте на підставі акта про порушення від 29.08.2023 № 122282, прийняте з порушенням норм чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Зокрема, позивач посилається на таке.

Відповідачем не доведено належними, допустимими та достовірними доказами втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки чи самовільного підключення; акт про порушення № 122282 складений з численними грубими порушеннями, а тому протокол комісії підлягає скасуванню.

Акт про порушення ПРРЕЕ має відповідати вимогам закону та бути встановленої форми, без виправлень й можливості подвійного тлумачення, а при прийнятті оператором системи рішення з розгляду такого акта, оператор системи зобов`язаний діяти обґрунтовано, однозначно мотивувати свої висновки щодо належної кваліфікації дій споживача, що призвели до такого порушення, та визначення конкретного порушення, передбаченого Правилами, зокрема визначених у пункті 8.4.2, так як застосування тієї чи іншої Формули та, відповідно, її показників для визначення, зокрема, величини розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії та, як наслідок, розрахунок вартості необлікованої електричної енергії залежить від виду вчиненого порушення.

Акт про порушення від 29.08.2023 № 122282 не відповідає формі, яка є додатком 9 до ПРРЕЕ, а саме: в пункті 5 відсутній рядок: Дозволена потужність споживання відповідно до умов Договору ___кВт..

Відповідно до пункту 8.2.5 ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до Правил.

Згідно з абзацом 10 пункту 8.2.5 ПРРЕЕ в акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків; виправлення чи підчищення не допускаються; текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення; якщо графи та рядки акта про порушення не стосуються виявленого порушення, у них проставляються прочерки.

В акті про порушення від 29.08.2023 № 122282 наявні виправлення в номері лічильника (пункт 1 сторінки 2), але жодних підписів виправленому вірити немає, що прямо заборонено положеннями ПРРЕЕ.

В тексті акта про пломбування під 05.06.2020, акта про порушення від 29.08.2023, акта про пломбування під 29.08.2023 наявні істотні розбіжності щодо місця встановлення та відсутності пломб № 275098, № 275100, що дає підстави для подвійного його тлумачення щодо місця відсутності пломб.

Згідно з первинним актом пломбування пломба № 275098 встановлена на ШО (Шафі обліку), а згідно з преамбулою акта про порушення - на огорожі шафи обліку, але вже згідно з пунктом 2 цього ж акта про порушення на огорожі ТН. В новому акті пломбування, який складено 29.08.2023, взагалі зафіксовано, що пломба № 275098 на шафі обліку відсутня, а друга пломба № 275100 відсутня на огородженні пром. пристрою (ТС); в акті про порушення відсутня інформація про порушення пломбувального матеріалу і т.п., що могло б свідчити, що споживач якимось чином самостійно перечепив пломбу на інше місце.

Документи, на підставі яких відповідач хоче притягнути позивача до відповідальності, містять суперечні дані, що унеможливлює встановлення суті правопорушення; достеменно не можливо встановити, де саме були відсутні пломби; встановлення конкретного місця відсутності пломби напряму має впливати на кваліфікацію правопорушення та його наслідки; для кваліфікації правопорушення за підпунктом 2 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ обов`язковим є встановлення конкретного місця відсутності пломб.

В акті про порушення мають бути зазначені: зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил, які необхідні для визначення вартості необлікованої електричної енергії; параметри, що характеризують електроустановку споживача; схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням ЕІС код площадки комерційного обліку, за якою виявлено порушення (за наявності); та у разі виявлення порушень, зазначених у пункті 8.4.2 глави 8.4. цього розділу: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення; фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.

У акті про порушення № 122282 відповідач встановив порушення, передбачене пунктом 8.4.2 ПРРЕЕ.

За змістом положень пункту 8.4.2 ПРРЕЕ порушення цього пункту можливо у декількох формах, які визначені в окремих підпунктах пункту 8.4.2: як підпункт 1, так і підпункт 2 зазначеного пункту передбачають пошкодження пломб, тобто вони є схожими за своїм змістом; положеннями пункту 8.4.4 Правил передбачено проведення експертизи, проте у разі виявлення порушень, зазначених у підпунктах 2- 4 пункту 8.4.2, обсяг та вартість необлікованої електричної енергії визначається оператором системи відповідно до положень цієї глави без проведення відповідної експертизи.

Визначення порушення відповідно до підпункту пункту 8.4.2 Правил є вирішальним для того, щоб виснувати про необхідність або відсутність необхідності проведення експертизи в силу приписів пункту 8.4.4 Правил; оскільки відповідачем в акті про порушення не зазначено підпункт пункту 8.4.2 ПРРЕЕ порушення якого було встановлено під час перевірки, у останнього була відсутня можливість встановити необхідність чи відсутність необхідності проведення експертизи для здійснення нарахування обсягу вартості необлікованої електричної енергії.

Враховуючи те, що акт про порушення не містить конкретного підпункту пункту 8.4.2 ПРРЕЕ, тобто кваліфікації порушення, яке було встановлено під час перевірки та його складання, що позбавляло можливості правильно застосувати формулу, за якою проводиться розрахунок величини розрахункового добового обсягу споживання електроенергії; відсутність конкретної кваліфікації правопорушення в акті про порушення суперечить принципам справедливості та законності.

Згідно з абзацом 2 пункту 8.4.5 ПРРЕЕ, у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 2 пункту 8.4.2 цієї глави, положення цієї глави (тобто 8.4 ) застосовуються за умови наявності доступу до струмоведучих частин схеми (вузла) обліку, про що зазначається в акті про порушення, та у частині щодо пошкодження/відсутності пломби, якщо з моменту встановлення пломби до моменту виявлення факту її пошкодження/відсутності минуло не більше шести років.

Комісія своїм рішенням від 18.12.2023 віднесла виявлене порушення до підпункту 2 пункту 8.4.2, хоча всупереч вимогам абзацу 2 пункту 8.4.5 в акті про порушення не було зазначено про наявність доступу до струмоведучих частин схеми (вузла) обліку; в описі порушення лише міститься констатація, що "зірвана пломба з відбитком тавра оператора системи розподілу".

Без встановлення факту доступу до струмоведучих частин схеми (вузла) обліку в акті, неможливо встановити наявність правопорушення, передбаченого підпунктом 2 п. 8.4.2 ПРРЕЕ.

В тексті акта про порушення немає прямої вказівки на можливість споживача здійснювати необліковане споживання електричної енергії і причинно-наслідковий зв`язок між відсутністю пломби і необлікованим споживанням електричної енергії; в порушення пункту 8.4.4 ПРРЕЕ, відповідачем взагалі не були зняті, упаковані та опломбовані засоби вимірювальної техніки та не проведено експертизу на підтвердження чи спростування фактів пошкодження пломб та/або індикаторів, та/або засобів вимірювальної техніки та втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки; оскільки експертним висновком не було встановлено втручання позивача в роботу лічильника, що в свою чергу є порушенням правил ПРРЕЕ, останній не може бути притягнутий до відповідальності за порушення, встановлені в акті від 29.08.2023 № 122282.

Відповідач в акті про порушення не зазначив підпункту пункту 8.4.2 ПРРЕЕ, порушення якого було встановлено під час перевірки, у зв`язку з чим відсутня можливість встановити необхідність проведення експертизи для здійснення нарахування обсягу вартості необлікованої електричної енергії.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Харківської області від 28.03.2024, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 26.06.2024, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення комісії з розгляду актів порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії АТ "Харківобленерго" Північне РРЕ, яке оформлене протоколом № 122282 засідання комісії з розгляду порушення ПРРЕЕ від 18.12.2023, прийняте на підставі акта про порушення від 29.08.2023 № 122282.

4 Судові рішення мотивовано тим, що відповідач не довів належними, допустимими та достовірними доказами втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки чи самовільного підключення; акт про порушення № 122282 складений з численними грубими порушеннями, а тому протокол комісії підлягає скасуванню.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. У касаційній скарзі АТ "Харківобленерго" просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.06.2024 та рішення господарського суду Харківської області від 28.03.2024 у справі № 922/211/24, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. На обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) скаржник посилається на те, що суди попередніх інстанцій застосували положення пункту 8.4.2 ПРРЕЕ, без урахування правових висновків, щодо його застосування, викладених у постановах Верховного Суду:

- від 26.06.2018 № 911/1901/17, від 03.08.2021 № 910/5998/20, від 15.01.2019 у справі № 906/233/17, де між іншим зазначено, що дефекти акта не спростовують факту самого порушення;

- від 16.05.2018 у справі № 920/833/17, від 12.03.2020 у справі № 908/1891/17, від 26.05.2022 у справі № 908/1618/21, від 19.08.2020 у справі № 923/896/19, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2022 у справі № 905/513/18, щодо того, що сам по собі факт пошкодження чи зриву пломби є окремим порушенням незалежно від наявності або відсутності ознак втручання в роботу лічильника і є достатньою правовою підставою для донарахування вартості необлікованої електричної енергії.

На обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме пункту 8.2.5 ПРРЕЕ про визнання протиправним і скасування рішення оператора системи, якщо під час складання акта про порушення, вказано (на виконання пункту 8.2.5 ПРРЕЕ), зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил, але не зазначено підпункти пункту 8.4.2 ПРРЕЕ, в яких перелічено зміст порушення, з урахуванням того, що застосування підпункту п. 8.4.2 ПРРЕЕ є компетенцією комісії, в той час як акт про порушення, складається іншими особами.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

7. ТОВ "Тайфун-2000" у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення з мотивів, викладених в оскаржуваних судових рішеннях.

Розгляд справи Верховним Судом

8. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.09.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АТ "Харківобленерго" на рішення Господарського суду Харківської області від 28.03.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.06.2024 у справі № 922/211/24 та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 22.10.2024.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

9. 01.01.2019 між ТОВ "Тайфун-2000" (споживач) та АТ "Харківобленерго" (оператор системи) укладено договір про надання послуг з розподілу електричної енергії № 2-4357С, відповідно до якого оператор системи надає споживачу послуги з розподілу електричної енергії, а споживач оплачує за розподіл електричної енергії, за умовами якого: у разі виявлення однією із сторін порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень; акт складається у присутності представників обох сторін у двох примірниках; сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження (пункт 8.9); взаємовідносини сторін, не врегульовані цим договором, регламентуються законодавством (пункт 12.4).

10. 29.08.2023 представниками відповідача складено акт про порушення № 122282, відповідно до якого перевіркою ТОВ "Тайфун-2000" встановлено порушення пункту 8.4.2 ПРРЕЕ, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312), а саме, зірвана пломба з відбитком тавра оператора системи розподілу, які були встановлені на огорожі шафи обліку та огорожі трансформатора напруги № 275098, № 275100 та зазначені в акті пломбування.

11. У пункті 2 акта про порушення зафіксований стан усіх 5-ти пломб, які були зазначені в акті пломбування, при цьому встановлено: пл. кришка ПО № 275097 - в наявності, кл. колодка № 275096 - в наявності, шафі обліку № 275099 - в наявності, огорожа ТН № 275100 - зірвана (відсутня), огорожа ТН № 275098 - зірвана (відсутня).

12. Відповідно до таблиці розділу 1 Зняті пломби нового акта про пломбування від 29.08.2023 № 000810, зазначено, що відсутні пломби у місцях встановлення: шафа обліку - ХО275098 АТ ХОЕ; огородження пром. пристрою (ТС) - ХО275100 АТ ХОЕ.

13. Відповідно до пунктів 8 і 9 складеного акт технічної перевірки та заміни засобів комерційного обліку від 29.08.2023 № 007501 лічильник встановлено в шафі обліку - так, оглядове вікно закрите та опломбоване - так. Розрахункові прилади обліку, шафа обліку, встановлені огорожі не мають зовнішніх пошкоджень корпусів та інших елементів; ланцюги обліку - пошкоджень ізоляції, скруток - так. У висновках акта технічної перевірки зазначено, що ПО (прилад обліку) працездатний на момент технічної перевірки.

14. 27.12.2023 позивач отримав протокол засідання комісії Північного РРЕ АТ "Харківобленерго" з розгляду актів про порушення від 18.12.2023 № 122282; рахунок № 4357 на оплату акта про порушення ПРРЕЕ; відомість нарахувань за актом перевірки порушень ПРРЕЕ.

15. Відповідно до протоколу від 18.12.2023 № 122282 комісією прийнято такі рішення: порушення зазначене в акті від 29.08.2023 № 122282 відповідає підпункту 2 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ; розрахунок обсягу та вартості недооблікованої електричної енергії провести згідно з пунктом 84.10 ПРРЕЕ за період з 01.03.2023 до 29.08.2023 (за останні шість місяців) виходячи з: 1) дозволеної потужності 500 кВт.; 2) тривалість роботи обладнання протягом доби: 24 години; 3) добового споживання електроенергії Wдоб: 7200 кВт/год; 3) відповідних коефіцієнтів, та/або часу використання самовільного підключення згідно з ПРРЕЕ зазначених в розрахунку.

16. Обсяг і вартість, необлікованої електричної енергії складає: 1 153 513 кВт*год. на суму 7 767 231,77 грн.

17. Відповідно до протоколу споживач або його уповноважений представник на засіданні був відсутній, причин не повідомляв; про дату, час та місце розгляду акта споживач був повідомлений належним чином.

Позиція Верховного Суду

18. Згідно з положеннями частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

19. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається, з огляду на таке.

Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України

20. За змістом пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України оскарження судових рішень з підстав, зазначених у пункті 1 частини 2 цієї статті, можливе за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, у якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

21. У пункті 39 постанови від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що на предмет подібності слід оцінити саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін у справі та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їх змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність необхідно також визначати за суб`єктним і об`єктним критерієм відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

22. Процесуальний закон у визначених випадках передбачає необхідність оцінювання правовідносин на предмет подібності. З цією метою суд насамперед має визначити, які правовідносини є спірними, після чого застосувати змістовий критерій порівняння, а за необхідності - також суб`єктний і об`єктний критерії. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків сторін спору) є основним, а два інші - додатковими. Суб`єктний і об`єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад цих правовідносин або їх специфічний об`єкт. Самі по собі предмет позову та сторони справи можуть не допомогти встановити подібність правовідносин за жодним із критеріїв. Не завжди обраний позивачем спосіб захисту є належним й ефективним. Тому формулювання предмета позову може не вказати на зміст і об`єкт спірних правовідносин. Крім того, сторонами справи не завжди є сторони спору (наприклад, коли позивач або відповідач неналежний). Тому порівняння сторін справи не обов`язково дозволить оцінити подібність правовідносин за суб`єктами спірних правовідносин. Такий правовий висновок викладений у пунктах 96, 97, 98 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19.

23. Колегія суддів звертає увагу на те, що не можна посилатися на неврахування висновку Верховного Суду як на підставу для касаційного оскарження, якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення (див. зокрема підхід в частині оцінювання спірних правовідносин на предмет подібності, який застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі № 199/8324/19).

24. Водночас суд касаційної інстанції зазначає, що слід виходити також з того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції на обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

25. АТ "Харківобленерго", на обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, посилається на те, що суди попередніх інстанцій застосували положення пункту 8.4.2. ПРРЕЕ, без урахування правових висновків, щодо його застосування, викладених у постановах Верховного Суду:

- від 26.06.2018 № 911/1901/17, від 03.08.2021 № 910/5998/20, від 15.01.2019 у справі № 906/233/17, де між іншим вказано, що дефекти акта не спростовують факту самого порушення;

- від 16.05.2018 у справі № 920/833/17, від 12.03.2020 у справі № 908/1891/17, від 26.05.2022 у справі № 908/1618/21, від 19.08.2020 у справі № 923/896/19, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2022 у справі № 905/513/18, щодо того, що сам по собі факт пошкодження чи зриву пломби є окремим порушенням незалежно від наявності або відсутності ознак втручання в роботу лічильника і є достатньою правовою підставою для донарахування вартості необлікованої електричної енергії.

26. В акті про порушення від 29.08.2023 було встановлено порушення обліку електричної енергії, а саме порушення передбачене пунктом 8.4.2 ПРРЕЕ зірвано пломбу з відбитком тавра, однак не зазначено підпункт, порушення якого було встановлено під час перевірки.

27. Водночас як підпункт 1, так і підпункт 2 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ передбачають відсутність пломб в залежності від устаткування на яких вони установлені, тобто вони є схожими за своїм змістом.

28. Крім того, відповідно до абзацу 10 пункту 8.2.5 ПРРЕЕ в акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків; виправлення чи підчищення не допускаються; текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення; якщо графи та рядки акта про порушення не стосуються виявленого порушення, у них проставляються прочерки.

29. Судами попередніх інстанцій встановлено, що в акті про порушення від 29.08.2023 наявні виправлення в номері лічильника (пункт 1, сторінка 2), втім жодних підписів виправленому вірити немає, що прямо заборонено положеннями ПРРЕЕ та унеможливлює достеменне встановлення змісту правопорушення.

До того ж в тексті акта про пломбування від 05.06.2020, акта про порушення від 29.08.2023, акта про пломбування від 29.08.2023 наявні істотні розбіжності щодо місця встановлення та відсутності пломб № 275098, № 275100, що дає підстави для подвійного його тлумачення щодо місця відсутності пломб.

Так, згідно з первинним актом пломбування пломба № 275098 встановлена на ШО (шафі обліку), а згідно з преамбулою акта про порушення на огорожі шафи обліку, але вже згідно з пункту 2 цього ж акта про порушення на огорожі ТН.

В новому акті пломбування, який був складений 29.08.2023 взагалі зафіксовано, що пломба № 275098 на шафі обліку відсутня, а друга пломба № 275100 відсутня на огородженні пром. пристрою (ТС).

В акті про порушення також відсутня інформація про порушення пломбувального матеріалу, що могло б свідчити про те, що споживач якимось чином самостійно перечепив пломбу на інше місце.

30. При цьому, встановлення конкретного місця відсутності пломби напряму має впливати на кваліфікацію правопорушення та його наслідки.

Так, для кваліфікація правопорушення відповідно до підпункту 1 чи 2 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ обов`язковим є встановлення конкретного місця відсутності пломби.

31. Таким чином, колегія суддів вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій про те, що текст складеного відповідачем акта про порушення від 29.08.2023 є неоднозначним, що дає можливість його подвійного тлумачення в розрізі кваліфікації виявленого порушення, як наслідок такі недоліки акта свідчать про невідповідність його вимогам ПРРЕЕ, як документа установленої форми, який складається для фіксації факту порушення споживачем цих Правил та який є підставою для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії.

32. У правових висновках, викладених у постановах Верховного Суду від 26.06.2018 № 911/1901/17, від 03.08.2021 № 910/5998/20, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, зокрема, зазначено на те, що сам по собі дефект акта про порушення не може спростовувати факт порушення, якщо цей факт відображено у сукупності інших доказів.

Постанова Верховного Суду від 15.01.2019 у справі № 906/233/17 не містить таких правових висновків, як помилково зазначив скаржник.

33. Суди попередніх інстанцій погодилися з тим, що незначні дефекти акта не можуть спростовувати наявність допущеного споживачем порушення, якщо цей факт відображено у сукупності інших доказів (про що зазначено у постановах Верховного Суду, на які посилається відповідач). Отже, у кожному конкретному випадку суд має надавати оцінку тим обставинам - наскільки значними є відповідні дефекти та чи відображено факт порушення у сукупності інших наявних у матеріалах справи доказів.

34. Водночас у цьому випадку, як правильно зазначили суди попередніх інстанцій, йдеться про викладення тексту акта таким чином, що призводить до подвійного тлумачення його змісту, що впливає на визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, а отже не є незначним дефектом оспорюваного акта.

35. Щодо посилання скаржника на правові висновки, викладені у постановах від 16.05.2018 у справі № 920/833/17, від 12.03.2020 у справі № 908/1891/17, від 26.05.2022 у справі № 908/1618/21, від 19.08.2020 у справі № 923/896/19, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2022 у справі № 905/513/18, щодо того, що сам по собі факт пошкодження чи зриву пломби є окремим порушенням незалежно від наявності або відсутності ознак втручання в роботу лічильника і є достатньою правовою підставою для донарахування вартості необлікованої електричної енергії, слід зазначити на таке.

Водночас Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.10.2022 у справі № 906/513/18 частково погодилась з висновками Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеними зокрема у справі № 920/833/17, та уточнила їх таким чином: пошкодження чи зрив пломб, відповідальність за збереження і цілісність яких відповідно до акта про пломбування покладено на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені, є окремими порушеннями ПКЕЕ, які полягають у невиконанні зазначеними суб`єктами передбаченого пунктом 3.3 і підпунктом 26 пункту 10.2 ПКЕЕ обов`язку зі збереження пломб, що відповідно до пунктів 6.40, 6.41 ПКЕЕ та підпунктів 1, 2 пункту 2.1 Методики є підставою для застосування її положень та нарахування вартості необлікованої електричної енергії (плати за поставлену електричну енергію).

При цьому Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що відповідно до підпунктів 1 та 2 пункту 2.1 Методики вона застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ:

1) порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал (далі - порушення пломб), або відсутності на приладах обліку пломб з відбитками тавр про повірку приладів обліку (за умови наявності акта про збереження пломб, складеного в порядку, установленому ПКЕЕ, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб, та за умови втручання споживача в роботу приладів обліку);

2) пошкодження або відсутності пломб з відбитками тавр енергопостачальника чи інших заінтересованих сторін, індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному ПКЕЕ, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб та індикаторів.

36. При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що 11.06.2018 ПКЕЕ втратили чинність на підставі постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії", що свідчить про неподібність правовідносин у справах, на які посилається скаржник до спірних правовідносин між сторонами у справі № 922/211/24, оскільки оскаржуване у цій справі рішення комісії прийнято на підставі ПРРЕЕ, а не ПКЕЕ.

37. Отже, Верховний Суд констатує, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, не підтвердилася під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних судових рішень з цієї підстави.

Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України

38. Відповідно до приписів пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

39. Отже, по-перше, слід з`ясувати відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а по-друге, наявність/відсутність подібності правовідносин та наявність/відсутність неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

40. На обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме пункту 8.2.5 ПРРЕЕ про визнання протиправним і скасування рішення оператора системи, якщо під час складання акта про порушення, вказано (на виконання пункту 8.2.5 ПРРЕЕ), зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил, але не зазначено підпункти пункту 8.4.2 ПРРЕЕ, в яких перелічено зміст порушення, з урахуванням того, що застосування підпункту пункту 8.4.2 ПРРЕЕ є компетенцією комісії, в той час як акт про порушення, складається іншими особами.

41. Відповідно до пункту 8.2.5 ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до Правил.

За змістом абзацу 10 пункту 8.2.5 ПРРЕЕ в акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків; виправлення чи підчищення не допускаються; текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення; якщо графи та рядки акту про порушення не стосуються виявленого порушення, у них проставляються прочерки.

42. Судами попередніх інстанцій встановлено, що акт про порушення від 29.08.2023 № 122282 не відповідає формі, яка є додатком 9 до ПРРЕЕ, а саме: в пункті 5 відсутній рядок: Дозволена потужність споживання відповідно до умов Договору ___кВт..

До того ж в акті про порушення від 29.08.2023 № 122282 наявні виправлення в номері лічильника (пункт 1 сторінка 2), але жодних підписів виправленому вірити немає, що прямо заборонено положеннями ПРРЕЕ.

Господарські суди попередніх інстанцій належним чином дослідили обставини щодо вчинення споживачем порушення ПРРЕЕ, та дійшли правильного висновку про те, що текст складеного відповідачем акта про порушення від 29.08.2023 є неоднозначним, що дає можливість його подвійного тлумачення в розрізі кваліфікації виявленого порушення та як наслідок такі недоліки акта свідчать про невідповідність його вимогам ПРРЕЕ, як документа установленої форми, який складається для фіксації факту порушення споживачем цих Правил та який є підставою для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії.

Судові рішення мотивовано тим, що відповідач не довів належними, допустимими та достовірними доказами втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки чи самовільного підключення; акт про порушення № 122282 складений з численними грубими порушеннями, а тому протокол комісії підлягає скасуванню.

43. Зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що суди попередніх інстанцій при вирішенні цього спору, дослідили та оцінили за правилами статті 86 ГПК України зібрані у справі докази у їх сукупності, застосувавши статті 76- 79 ГПК України, та з урахуванням встановлених конкретних обставин справи дійшли висновку про наявності підстав для задоволення позову.

44. Верховний Суд підкреслює, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційний суд не встановив, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанції, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (див. висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц, Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.09.2020 у справі № 908/1795/19).

45. Загальними вимогами процесуального законодавства, передбаченими у статтях 73, 74, 76, 77, 86, 236-238 ГПК України, визначено обов`язковість всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження судом під час вирішення спору доказів, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову.

46. З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

47. Колегія суддів вважає, що місцевий та апеляційний господарські суди оцінили подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням з урахуванням їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності та взаємного зв`язку у їх сукупності. Суди попередніх інстанцій дали оцінку поданим сторонами доказам у їх сукупності, що відповідає приписам статей 73-80, 86 ГПК України.

48. Верховний Суд виходить з того, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України скаржник повинен обґрунтувати, в чому саме полягає неправильне застосування норми матеріального права чи порушення норми процесуального права, щодо якої відсутній висновок Верховного Суду (у чому саме полягає помилка судів попередніх інстанцій при застосуванні відповідних норм права та як саме ці норми права судами були застосовано неправильно).

49. За результатами касаційного перегляду Судом не встановлено неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права під час ухвалення оскаржуваних судових рішень.

50. Скаржник у касаційній скарзі лише висловлює свою позицію щодо правовідносин, що склалися між учасниками спору, в яких, на його думку, відсутній висновок суду касаційної інстанції. Касаційна скарга в цій частині за своїм змістом фактично зводиться до незгоди з наданою судами попередніх інстанцій оцінкою встановлених обставин справи, до необхідності надання судом касаційної інстанції переоцінки наявних в матеріалах справи доказів, що не є можливим з огляду на визначені в статті 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

51. Враховуючи викладене вище, підстава касаційного оскарження - пункт 3 частини 2 статті 287 ГПК України, наведена скаржником у касаційній скарзі, у цьому випадку, не отримала свого підтвердження, що виключає можливість скасування судових рішень. З урахуванням наведеного, доводи касаційної скарги в цій частині відхиляються Верховним Судом.

Висновки Верховного Суду

52. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

53. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

54. Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

55. Скаржник в межах доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, не спростував наведених висновків судів попередніх інстанцій та не довів неправильного застосування останніми норм матеріального і порушення норм процесуального права як необхідної передумови для скасування оскаржуваних судових рішень.

56. З огляду на викладене касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу АТ "Харківобленерго" залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Харківобленерго" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 28.03.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.06.2024 у справі № 922/211/24 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

Н. О. Багай