Рішення

від 19.09.2024 по справі 175/2182/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/2182/20

Провадження № 2/175/545/20

РІШЕННЯ

Іменем України

"19" вересня 2024 р. смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Білоусової О.М.,

секретаря судовогозасідання Перепелиці В.С.,

за участю представника позивача адвоката Саване С.М.,

представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Слобожанське в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі», третя особа Новоолександрівська сільська рада Дніпровського району Дніпропетровської області, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про усунення перешкод у здійсненні власником права користування майном,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з позовом, який потім було уточнено, в обґрунтування якого зазначає, що над земельною ділянкою яка їй належить на праві приватної власності розташована повітряна лінія 35 кВ Л-0516, що належить відповідачу. Встановлення зазначених ліній відбувалось на підставі земельного сервітуту площею 0, 0777 га. Як наслідок на земельну ділянку позивача, відповідно до чинного законодавства, поширюється охорона зона, що фактично унеможливлює використання земельної ділянки за її цільовим призначенням, у зв`язку із чим просить визнати незаконним та припинити дію земельного сервітуту встановленого щодо земельної ділянки по АДРЕСА_1 , який надає право на прокладання та експлуатацію ліній електропередач та усунути перешкоди у здійсненні права користування вищезгаданою земельною ділянкою, шляхом зобов`язання відповідача здійснити за власний рахунок демонтаж повітряної лінії електромережі, яка проходить над земельною ділянкою.

Протоколом повторного авторозподілу судової справиміж суддяит від 22.03.2023 головуючим по справі обрано суддю Білоусову О.М.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити. Надав пояснення відповідно до позову з урахуванням уточненоъ заяви.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала, просила відмовити посилаючись на відзив та інші заперечення наявні в матеріалах справи.

Представники третіх осіб - Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області та Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області в судове засідання не з`явилися, повідомлені належним чином, заяв не подавали.

Вислухавши представників сторін по справі, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до положень частини першоїстатті 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зістаттею 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно достатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

За правилами статей12,81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ізстаттею 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групидоказів).

Відповідно достатті 13 Конституції України, держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки.

Відповідно до частини першоїстатті 319ЦК Українивласник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з частиною першоюстатті 321 ЦК Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно достатті 391 ЦК Українивласник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За змістом частини першоїстатті 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема з позовом про усунення перешкод у розпоряджанні власністю (негаторний позов).

Судом встановлено, що згідно рішення Новоолександрівської сільської ради народних депутатів Дніпропетровського району Дніпропетровської області від 29.01.1997 року № 8/10 було передано ОСОБА_2 безкоштовно у власність земельну ділянку розміром 0,1089 га, що розташована по АДРЕСА_1 .

На підставі вищезазначеного рішення було видано державний акт на право приватної власності на землю серії ДН № 041071 від 09.12.1999 року, відповідно до якого землю передано для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд та будівель.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру на земельну ділянку від 07.11.2013 № НВ-1200911372013 було здійснено державну реєстрацію вищезгаданої земельної ділянки, земельній ділянці присвоєно кадастровий номер: 1221486200;09:001:0079.

Право власності позивача на земельну ділянку було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про що було отримано витяг від 11.06.2020 № 212213904.

Над земельною ділянкою розташована спірна повітряна лінія 35 кВ Л-0516.

Відповідно до відомостей Державного земельного кадастру відносно земельної ділянки встановлено земельний сервітут площею 0,0777 га, який є безстроковим, таким, що виник на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 04 березня 1997 № 209 «Про затвердження Правил охорони електричних мереж» та надає право відповідачу на прокладання та експлуатацію ліній електропередачі, зв?язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій, Згідно інформації з Державного реєстру речових драв на нерухоме майно 03.06.2020 на підставі вищезазначеного земельного сервітуту будо зареєстроване інше речове право, номер запису: 36847555.

В ході судового розгляду було встановлено, що повітряна лінія 35 кВ Л-0516 на ПС «Комунальна» була побудована у 1960 році, що підтверджується копією паспорту, оформленого у березні 1989 на основну лінію електропередачі 35 кВ 516, де у графі «6. Отпайки или заходы и их длина» вказано Л-0516 відпайка на «Комунальну».

Згідно копії інвентарної картки, відкритої АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» відповідно до наказу Міністерства фінансів України № 818 від 13.09.2016, як власника ПЛ 35 кВ Л-0516 на ПС «Комунальна». У вказаній інвентарній карті також відображено, що ПЛ 35 кВ Л-0516 на ПС «Комунальна» була побудована у 1960 році.

Спірна повітряна лінія була передана до статутного капіталу Державної акціонерної енергопостачальної компанії «Дніпрообленерго» (правонаступником якої було ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго», а потім АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ») під час корпоратизації державного підприємства «Дніпрообленерго», що була проведена у 1995 році.

З відомостей статуту АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» вбачається, що все майно, що обліковувалося за ДП «Дніпрообленерго», під час корпоратизації, було передано до статутного фонду Державної акціонерної енергопостачальної компанії «Дніпрообленерго», правонаступником якої було ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго», а згодом АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі». Серед майна, переданого до статутного капіталу ДАЕК «Дніпрообленерго» під час корпоратизації, було також передано і спірну повітряну лінію.

Відповідно до відомостей, які містяться в Переліку нерухомого майна, переданого у власність до статутного фонду ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго» під час корпоратизації станом на 01.06.1995, затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України № 779 від 23.12.2003 «Про затвердження переліку майна ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго», за порядковим номером 5735 вказано: «ВЛ 35 кВ п/ст ВНИИК (отп на Всесоюзный научно-исследовательный институт, отп на Коммунальную Днепропетровский район)» (мовою оригіналу).

Зазначений Перелік в силу норм Положення, затвердженого наказом ФДМУ № 2097 від 25.11.2003 року, є правовстановлюючим документом, який підтверджує право власності Відповідача на передані до статутного фонду об`єкти, в тому числі і на ПЛ 35 кВ Л-0516 на ПС «Комунальна»

Статтею 1 Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів»визначено, що охоронними зонами об`єктів енергетики є зона вздовж повітряних кабельних ліній електропередачі, навколо електростанцій, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів та пристроїв і магістральних теплових мереж, споруд альтернативної енергетики тощо для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодженню, а також для зменшення їх негативного впливу на людей, суміжні землі, природні об`єкти та довкілля.

Відповідно до частин першої, п`ятоїстатті 22 Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів»охоронні зони об`єктів енергетики встановлюються вздовж повітряних та кабельних ліній електропередачі та навколо електростанцій, електропідстанцій, струмопроводів і пристроїв, для забезпечення нормальних умов експлуатації об`єктів енергетики, запобігання ушкодженню, а також зменшення їх негативного впливу на людей та довкілля, суміжні землі та інші природні об`єкти. Охоронні зони електричних станцій і підстанцій, струмопроводів та пристроїв встановлюються на певній відстані за периметром земельної ділянки, на якій ці об`єкти розміщені.

Правилами охорони електричних мереж, затвердженимипостановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 1997 року № 209, передбачено, що охоронні зони електричних мереж встановлюютьсяза периметром трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв - на відстані 3 метрів від огорожі або споруди.

Згідно з пунктами 8, 9 Правил забороняється в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв виконувати будь-які дії, що можуть порушити нормальну роботу електричних мереж, спричинити їх пошкодження або нещасні випадки, а саме: перебувати стороннім особам на території і в приміщеннях трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв, відчиняти двері і люки цих споруд, здійснювати самовільне переключення електричних апаратів та підмикання до електричних мереж; будувати житлові, громадські та дачні будинки; влаштовувати будь-які звалища; складати добрива, корми, торф, солому, дрова, інші матеріали; розпалювати вогнища; розташовувати автозаправні станції або інші сховища пально-мастильних матеріалів; накидати на струмопровідні частини об`єктів електричних мереж і наближати до них сторонні предмети, підніматися на опори повітряних ліній електропередачі, електрообладнання трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв, демонтувати їх елементи; саджати дерева та інші багаторічні насадження, крім випадків створення плантацій новорічних ялинок; влаштовувати спортивні майданчики для ігор, стадіони, ринки, зупинки громадського транспорту, проводити будь-які заходи, пов`язані з великим скупченням людей, не зайнятих виконанням дозволених у встановленому порядку робіт; запускати спортивні моделі літальних апаратів, повітряних зміїв; здійснювати зупинки усіх видів транспорту (крім залізничного) в охоронних зонах повітряних ліній електропередачі напругою 330 кВ і вище; виконувати роботи із застосуванням ударних механізмів, скидати вантажі масою понад 5 тонн, скидати і зливати їдкі і ті, що спричиняють корозію, речовини, пально-мастильні матеріали (в охоронних зонах підземних кабельних ліній електропередачі); кидати якорі, проходити із закинутими якорями, ланцюгами, лотами, волокушами і тралами (в охоронних зонах підводних кабельних ліній електропередачі). У межах охоронних зон повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв без письмової згоди енергопідприємств, у віданні яких перебувають ці мережі, а також без присутності їх представника забороняється: будівництво, реконструкція, капітальний ремонт, знесення будівель і споруд; здійснення усіх видів гірничих, вантажно-розвантажувальних, землечерпальних, підривних, меліоративних, днопоглиблювальних робіт, вирубання дерев, розташування польових станів, загонів для худоби, установлення дротяного загородження, шпалер для виноградників і садів, а також поливання сільськогосподарських культур; проїзд в охоронних зонах повітряних ліній електропередачі машин, механізмів загальною висотою з вантажем або без нього від поверхні дороги понад 4,5 метра; виконання земляних робіт на глибині понад 0,3 метра, а на орних землях - на глибині понад 0,45 метра, а також розрівнювання ґрунту (в охоронних зонах підземних кабельних ліній електропередачі); риболовля, збирання рослин, влаштування водопою, заготівля льоду (в охоронних зонах підводних кабельних ліній електропередачі).

Відповідно достатті 19 Закону України «Про електроенергетику»(який був чиннимна час виникнення спірних правовідносин) на об`єктах енергетики встановлюється особливий режим допуску, а в охоронних зонах електромереж діють обмеження.

За ст.18 ЗУ «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів» для забезпечення надійної експлуатації та охорони енергогенеруючих об`єктів і об`єктів передачі електричної та теплової енергії, а також безпеки населення і охорони навколишнього природного середовища встановлюються спеціальні зони об`єктів енергетики, зокрема охоронні зони об`єктів енергетики. Земельні ділянки в межах спеціальних зон об`єктів енергетики не вилучаються (викупляються) у власників чи користувачів земельних ділянок, а використовуються з обмеженнями (крім випадків, коли встановлення спеціальних зон призводить до неможливості використання земельних ділянок за цільовим призначенням). Спеціальні зони об`єктів енергетики встановлюються на землях всіх категорій.

Аналізуючи вищезазначені норми, суд може зробити висновок, що придбання фізичними особами об`єктів нерухомості, через територію яких вже прокладені та експлуатуються об`єкти електроенергетики, не може свідчити про виникнення у нового власника безумовного права на їх перенесення за межі цихоб`єктів.

Право власності позивача на нерухоме майно не оспорюється, як і не спростовано право власності відповідача на обладнання, що розташоване у будівлі електрощитової.

Зазначений висновок також викладений у постанові Верховного Суду від 16.09.2020 по справі № 234/11992/19.

Судом було встановлено, що позивачем було набуто право власності на земельну ділянку 09.12.1999 року, в той час як повітряна лінія 35 кВ Л-0516 на ПС «Комунальна» була побудована у 1960 році.

З огляду на те, що спірна повітряна лінія була побудована до набуття у власність позивачем земельної ділянки, твердження позивача про порушення його прав та законних інтересів з боку відповідача є необґрунтованими та незаконними. Адже будівництво відповідної повітряної лінії не могло порушити права позивача, як власника земельної ділянки, оскільки на момент будівництва повітряної лінії така земельна ділянка не мала власника в особі позивача ОСОБА_2 .

Відповідно до п.2.31 Постанови ПВГСУ від 17.05.2011 № 6 «Про деякі питання практики розгляду справі у спорах, що виникають із земельних відносин» за відсутності протиправного характеру дій відповідача виключається можливість задоволення негаторного позову про усунення перешкод у користуванні майном.

Щодо вимоги позивача про визнання незаконним та припинити дію земельного сервітуту встановленого щодо земельної ділянки по АДРЕСА_1 , який надає право на прокладання та експлуатацію ліній електропередач суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 Земельного кодексу України дія земельного сервітуту зберігається у разі переходу прав на земельну ділянку, щодо якої встановлений земельний сервітут, до іншої особи.

Отже, при набутті позивачем права власності на земельну ділянку, встановлений земельний сервітут на цій земельній ділянці, продовжив свою дію в силу вищезазначених положень законодавства.

При цьому, відповідно до ч.3 ст.98 Земельного кодексу України встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею.

З огляду на зазначене, позивач вправі використовувати належну йому земельну ділянку у своїх цілях, однак, дотримуючись певних обмежень, встановлених на підставі відповідних законодавчих актів.

За ч. 2 ст. 102 Земельного кодексу України на вимогу власника земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут, дія цього сервітуту може бути припинена в судовому порядку у випадках: а) припинення підстав його встановлення; б) коли встановлення земельного сервітуту унеможливлює використання земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут, за її цільовим призначенням.

Таким чином, дія земельного сервітуту у судовому порядку може бути припинена лише в двох випадках, визначених ч. 2 ст. 102 ЗК України.

Таким чином, позивачем не доведено факту неможливості використання ним, за наявності сервітуту, земельної ділянки за цільовим призначенням. При цьому, проходження через земельну ділянку лінії електропередач встановлює лише обмеження на використання такої земельної ділянки, а не повну неможливість її використання.

Крім того, суд зазначає, що позивачем не доведено та матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження того, що спірна ЛЄП не має належних дозвільних документів. За таких обставин у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі», треті особи: Новоолександрівська сільська рада Дніпровського району Дніпропетровської області, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про усунення перешкод у здійсненні власником права користування майном слід відмовити у повному обсязі.

Згідно ст. 214 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

У зв`язку з відмовою позивачу у задоволенні його вимог, судові витрати (судовий збір) не підлягають стягненню з відповідача і підлягають покладенню на позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.10,12,141,258-259,263-265,266 ЦПК України, ст.ст.16,319,321,328,391 ЦК України,

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі», треті особи: Новоолександрівська сільська рада Дніпровського району Дніпропетровської області, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про усунення перешкод у здійсненні власником права користування майном, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Повний текст рішення складено 30.09.2024.

Суддя О. М. Білоусова