Ухвала

від 21.10.2024 по справі 202/12202/24

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/12202/24

Провадження № 2-о/202/317/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2024 року м. Дніпро

Суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Доценко С.І., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи Служба у справах дітей Дніпропетровської обласної державної адміністрації , ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення,

В с т а н о в и в:

Заявник звернувся до суду в порядку окремого провадження про встановлення факту утримання ним чотирьох неповнолітніх дітей, двоє з яких діти його від шлюбу з ОСОБА_2 , а двоє дітей діти ОСОБА_2 .

Заява не містить обґрунтування для встановлення яких юридичних наслідків необхідно заявнику встановлення зазначеного факту.

Вирішуючи питання про відкриття провадження в справі, суд виходить з того, що статтею 141 Сімейного кодексу України, встановлено, щомати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Частиною першою статті 152 СК України встановлено, що право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 155 СК України відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Заявник просить встановити факт утримання чотирьох дітей, при тому що інший з батьків його дітей, та батьки дітей, які не є дітьми заявника мають прямий обов`язок щодо утримання своїх дітей .

Якщо інший з батьків не виконує своїх обов`язків по утриманню дітей, то вони можуть бути притягнуті до відповідальності, передбаченої законом.

На думку суду ,такий факт утримання дітей одним із батьків не може встановлюватись у безспірному порядку або за домовленістю батьків дитини на підставі судового рішення, ухваленого за правилами окремого провадження, оскільки в такому питанні завжди існуватиме загроза порушення права іншого з батьків та принципу дотримання найкращих інтересів дитини.

Таким чином, встановлення зазначеного факту не підлягає з`ясуванню в порядку окремого провадження, оскільки з поданої заяви вбачається спір про право, який не може розглядатися в судовому порядку безвідносно до дій заінтересованих осіб щодо конкретних прав, свобод та інтересів заявника.

Такі висновки суду узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду (Постанова від 11 вересня 2024 року у справі №201/5972/22.

А саме, Верховний Суд прийшов до висновку , що оскільки сімейним законодавством не передбачено підстав припинення батьківських обов`язків щодо виховання дитини, а визначена частиною першою статті 15 СК України «невідчужуваність» сімейних обов`язків свідчить про неможливість відмови від них, зокрема від обов`язків щодо виховання дитини, то факт одноосібного виховання дитини одним із батьків може бути встановлений судом як одна з обставин, що складає предмет доказування у спорі між батьками дитини щодо виконання ними обов`язків з виховання дитини. А тому справи зазначеної категорії не можуть розглядатись в порядку окремого провадження, тому що існує спір про право.

Відповідно до ч.4 ст.315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Таким чином, слід відмовити у відкритті провадження в справі, тому що є очевидним спір про право,який вирішується в порядку позовного провадження.

Роз`яснити заявнику право на звернення до суду в порядку позовного провадження.

Керуючись ч.4 ст.315 ЦПК України, суддя

п о с т а н о в и в:

Відмовити у відкритті справи окремого провадження за заявою ОСОБА_1 ,заінтересовані особиСлужба усправах дітей Дніпропетровськоїобласної державноїадміністрації , ОСОБА_2 про встановлення фактуутримання дітей.

На ухвалу може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду протягом 15( п`ятнадцяти днів) з дня його проголошення.

Відповідно до ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 21.10.2024 року.

Суддя С. І. Доценко