Рішення

від 25.10.2024 по справі 344/8864/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/8864/23

Провадження № 2/344/449/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого-судді Антоняка Т.М.,

секретаря Мрічко Н.І.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

представника третьої особи ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Івано-Франківськ цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Станіславміськбуд» про витребування майна,-

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Жарський Тарас Володимирович, який діє в інтересах ОСОБА_4 , звернувся з позовом до ОСОБА_5 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Станіславміськбуд» про витребування майна.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Станіславміськбуд» та ОСОБА_4 13 травня 2012 року було укладено Договір купівлі-продажу № К/М-3 (надалі - Договір). Відповідно до п. 1.1 Договору, продавець, який виконує функції Забудовника, зобов`язується передати у власність покупця (тобто Позивача) об`єкт нерухомого майна, який буде створений (набутий) продавцем у майбутньому, а покупець зобов`язується прийняти цей об`єкт у відповідності до умов Договору та оплатити його. Згідно з п. 1.2 Договору, об`єктом нерухомого майна за цим Договором до завершення будівництва та введення в експлуатацію є майнові права на частину Торговий зал (Приміщення громадського призначення), за проектним № 3, на 1 (першому поверсі), проектною площею 89,92 (вісімдесят дев`ять цілих дев`яносто дві сотих) м.кв., житлового будинку з будівельною адресою: АДРЕСА_1 ). Умови Договору Позивачем було виконано в повному обсязі, що підтверджується доказами, долученими до матеріалів справи.

У квітні 2023 року у приміщення, що є об`єктом Договору, та станом на зараз передано у користування Позивачем третім особам за відповідним договором, прибули невідомі особи, які заявили, що приміщення належить їм та попросили його звільнити. У подальшому Позивачем було отримано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 . Як вбачається із цих відомостей, 16.02.2023 року право власності на приміщення, що є об`єктом Договору, було зареєстровано за ОСОБА_5 , на підставі акту приймання-передачі, серія та номер: б/н, виданий 28.08.2019, видавник: між ТзОВ «Станіславміськбуд» та ОСОБА_5 ; Договору купівлі-продажу майнових прав, серія та номер; К/Т-1, виданий 15.10.2018.

Зазначено, що Позивач володіє майновими правами на частину Торговий зал (Приміщення громадського призначення), за проектним № 3, на 1 (першому поверсі), проектною площею 89,92 (вісімдесят дев`ять цілих дев`яносто дві сотих) м.кв., житлового будинку з будівельною адресою: АДРЕСА_1 ) на підставі Договору купівлі-продажу № К/М-з від 13 травня 2012 року. Однак, з відомостей, які містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Позивачу стало відомо, що Спірне нерухоме майно перебуває у власності Відповідача. При чому, відповідно до п. 2.2 Договору, загальна сума Договору становить 1 602 374,40 грн. (один мільйон шістсот дві тисячі гривень триста сімдесят чотири гривні 40 копійок). Згідно з п. 2.3 Договору, загальна сума Договору може бути змінена продавцем виходячи від індексу споживчих цін, або фактичної загальної площі Об`єкта нерухомого майна за результатами обмірювань, зроблених ОБТІ, і ціни за і м.кв. вказаної у п. 2.1 даного Договору.

Враховуючи те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Станіславміськбуд» ухилялося від здійснення обмірів ОБТІ для визначення фактичної площі спірного нерухомого майна, Позивач самостійно звернулася до фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 для виготовлення технічного паспорту. Відповідно до технічного паспорту, площа спірного нерухомого майна становить 90,9 м.кв. З огляду на різницю між проектною площею спірного нерухомого майна та площею після кінцевих замірів приміщення, Позивачка 12.05.2023 року здійснила доплату за додаткову площу спірного нерухомого майна, що підтверджується квитанцією № 9305-3549-8465-2316 від 12.05.2023 року.

Договором передбачені наступні зобов`язання Покупця: сплатити загальну суму Договору у встановленому ним порядку. Так, Позивачем було належним чином виконано умови Договору стосовно оплати вартості квартири, що підтверджується відповідними квитанціями до прибуткових касових ордерів. Позивачка належним чином виконала свої зобов`язання за Договором, з огляду на що, мала достатні правові підстави для реєстрації права власності на спірне нерухоме майно за нею.

Зазначається, що Позивачка повноцінно використовувала спірне нерухоме майно з листопада 2018 року. Так, між Позивачкою та Товариством з обмеженою відповідальністю «УРБАН-ПРОГРКС» було укладено договір № 1 оренди нежитлового приміщення від 16 листопада 2018 року. Предметом цього договору є право користування спірним нерухомим майном. Більше того, Позивачем здійснювалася оплата комунальних послуг у період з 2019 року, що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів, долучених до цієї позовної заяви.

З огляду на вищевикладене, Відповідачу не може належати спірне нерухоме майно, оскільки Позивачем було належним чином виконані всі умови Договору, а відтак вона мала право на первинне набуття права власності на Спірне нерухоме майно.

Зважаючи на вищенаведене, позивач просить витребувати у ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 торгове приміщення АДРЕСА_2 , загальною площею 128 кв.м.; стягнути з ОСОБА_5 понесені судові витрати.

Згідно заяви про зміну предмету позову від 03.08.2023, позивач просить викласти п. 2 прохальної частини позовної заяви у такій редакції: Витребувати у ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 торгове приміщення АДРЕСА_3 , загальною площею 90,9 кв.м.; стягнути з ОСОБА_5 понесені судові витрати (а.с. 169-171, т. 1).

Представник відповідача ОСОБА_5 подав відзив на позовну заяву, у якому заперечує позовні вимоги.

Зокрема, як вказується у відзиві, 15 жовтня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Станіславміськбуд», як продавцем, та ОСОБА_5 , як покупцем, укладено купівлі-продажу майнових прав № К/Т-1 від 15.10.2018 року. Згідно п. 11. Договору, Продавець, який виконує функції Забудовника, зобов`язується передати у власність покупця Об`єкт нерухомого майна, який буде створено в майбутньому (набутий) Продавцем у майбутньому, а Покупець зобов`язується прийняти цей Об`єкт у відповідності до умов цього Договору та оплатити його. Згідно п. 1.2. Договору, Об`єктом нерухомого майна за цим Договором до завершення будівництва та введення в експлуатацію є майнові права на частину Торговий зал № 1 (надалі - Приміщення), що відображений на плані поверху затверджений Продавцем, на 1 (першому) поверсі будинку загальною площею 536 м.кв. (п`ятсот тридцять шість цілих) м.кв. житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ). Право власності Покупця на Об`єкт нерухомого майна - дане Приміщення за цим Договором виникає з моменту завершення будівництва, виконання Покупцем всіх зобов`язань за даним Договором та прийняття будинку в експлуатацію і підлягає державній реєстрації. Вказаний Об`єкт нерухомого майна не є об`єктом судового розгляду, не є під забороною (арештом) і не є преметом застави, як внесок до статутного фонду не переданий, відсутні права третіх осіб. Згідно п. 3.1.1., п. 3.1.2. Договору, Продавець зобов`язується передати у власність Покупця Об`єкт нерухомого майна і всі необхідні документи для подальшої державної реєстрації не пізніше ніж через три місяці після строку, зазначеного в п. 1.4. цього Договору, за взаємопогодженим двостороннім актом приймання-передачі за даним Договором. Підготувати всі необхідні документи для проведення Покупцем державної реєстрації права власності на Об`єкт нерухомого майна за цим Договором.

У зв`язку із повним виконанням сторонами своїх зобов`язань за договором купівлі-продажу майнових прав № К/Т-1 від 15.10.2018, 28 серпня 2019 року між ТОВ «Станіславміськбуд» та ОСОБА_5 підписано Акт прийому-передачі згідно Договору купівлі-продажу нерухомого майна. Сторони уклали даний Акт про наступне: Сторона-1 передає, а Сторона-2 приймає окреме нерухоме майно - (Торгове приміщення), за № 73, загальною площею 536 м.кв., що знаходиться на 1 (першому) поверсі в будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Сторони підтверджують, що Торгове Приміщення, яке передається за даним Актом, відповідає всім вимогам по якісних і кількісних показникам. Сторона-2 підтверджує той факт, що Сторона-1 належним чином та в повному обсязі виконала взяті на себе зобов`язання згідно Договору купівлі-продажу нерухомого майна. Разом з фактичною передачею Торгового Приміщення після акту Сторона-1 надає Стороні-2 необхідну юридичну допомогу у оформленні права власності на Торгове Приміщення та отриманні документів власності - Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та технічного паспорту.

Зазначено, що 02.10.2019 року за ОСОБА_5 зареєстровано право приватної власності на торгове приміщення № 73 агальною площею 536 м.кв., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 в, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1930430226101, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 183698737 від 05.10.2019.

Згідно технічного паспорту на торгове приміщення АДРЕСА_4 , виготовленого станом на 16.09.2019, нежитлове приміщення, позначене у тех.паспорті літерою «А», загальною площею 536,0 м.кв., складалось із основного приміщення - торгового залу площею 463,5 м.кв. та допоміжних приміщень: умивальні площею 3,2 м.кв., вбиральні площею 2,1 м.кв., паливної площею 6,8 м.кв., паливної площею 6,6 м.кв., кімнати персоналу площею 45,5 м.кв., умивальні площею 5,7 м.кв., вбиральні площею 2,6 м.кв. Тобто, станом на 16.09.2019 у склад торгового приміщення АДРЕСА_5 не входило окремо виділене приміщення ні площею 89,92 м.кв., ні площею 90,9 м.кв. та яке наразі виступає предметом судового спору.

Зазначається, що надалі ОСОБА_5 було прийнято рішення здійснити внутрішнє перепланування приміщення АДРЕСА_4 на окремі менші приміщення. Згідно висновку ТОВ «Західбудексперт» від 13.02.2020 щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна, у зв`язку із внутрішнім переплануванням торгове приміщення АДРЕСА_4 розділено на: Торгове приміщення № 73 загальною площею 48,4 м.кв., Торгове приміщення № 74 загальною площею 128,0 м.кв., Торгове приміщення № 75 загальною площею 90,9 м. кв., Торгове приміщення № 76 загальною площею 87,9 м.кв., Торгове приміщення № 77 загальною площею 172,8 м.кв. Дані приміщення по АДРЕСА_1 обладнані окремими входами. За рахунок внутрішнього перепланування, що не носить характеру реконструкції, загальна площа приміщення зменшилась на 8,0 м.кв (з 536,0 м.кв. до 528,0 м.кв.).

У 2020 році ОСОБА_5 було виготовлено технічні паспорти на виділені торгові приміщення эовано право власності на кожне з них в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується наступними документами: Технічний паспорт на торгове приміщення АДРЕСА_4 від 13.02.2020; Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.02.2023 № 323169182; Технічний паспорт на торгове приміщення АДРЕСА_2 від 13.02.2020; Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.02.2023 № 323171467; Технічний паспорт на торгове приміщення АДРЕСА_3 від 13.02.2020; Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.02.2023 № 323174596; Технічний паспорт на торгове приміщення АДРЕСА_6 від 13.02.2020; Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.02.2023 № 323166069; Технічний паспорт на торгове приміщення АДРЕСА_7 ; Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.02.2023 № 323164574.

У відзиві вказується, що з моменту укладення ОСОБА_5 договору купівлі-продажу майнових прав № К/Т-1 від 15.10.2018 та до часу відкриття провадження у даній цивільній ОСОБА_5 не було відомо ні про наявність договору купівлі-продажу № К/М-3 від 13.05.2012, укладеного між ОСОБА_4 та ТзОВ «Станіславміськбуд», ні про те, що ОСОБА_4 належать майнові права на будь-яке приміщення, розташоване у багатоповерховому житловому будинку АДРЕСА_1 . ОСОБА_5 не знайома із ОСОБА_4 , будь-яких претензій по відношенню одна до стосовно вказаних нежитлових приміщень у період 2018-2023 роки ними не заявлялись. ОСОБА_5 не укладала із ТОВ «Станіславміськбуд» будь-яких договорів, предметом яких виступало нежитлове приміщення за проектним № 3. Після набуття права власності на нежитлове приміщення № НОМЕР_1 загальною площею 536 м.кв. за адресою: АДРЕСА_1 в та після його поділу ОСОБА_5 на підставі договору оренди надала дане приміщення в користування третім особам, які, в свою чергу, здають приміщення ОСОБА_5 в суборенду.

З метою доведення реального існування спірного приміщення та визначення його характеристик, позивачем до позовної заяви долучено технічний паспорт на громадський будинок з господарськими будівлями і спорудами (офіс АДРЕСА_3 ) від 05.05.2023. Також, позивачем подано план першого поверху багатоповерхового житлового будинку поруч будинку АДРЕСА_1 . У позовні заяві відсутня інформація про те, складовою якої проектної/технічної документації є даний план, рік його розроблення, затвердження та джерело наявності у позивача даного документа. Проте, слід зазначити, що згідно даного плану наявне в ньому планування передбачало приміщення, яке позначено на плані № 3, площею 89,92 кв.м. Співставляючи планування приміщення під № НОМЕР_2 , зазначеного на плані першого поверху багатоповерхового житлового будинку поруч будинку АДРЕСА_1 та приміщення № 75 у технічному паспорті, який виготовлено на замовлення позивачки, місце розташування, планування та технічні характеристики цих двох приміщень різні, що можна встановити при візуальному огляді документів. Наданий позивачем технічний паспорт виготовлено вже після поділу ОСОБА_5 торгового залу площею 536 м.кв. Позивач стверджує, що станом на 2018 рік спірне приміщення вже існувало (було індивідуально визначене) та здавалось нею в оренду третім особам, проте позивачем не надано іншої технічної документації, яка б підтверджувала, що станом на 2018, 2019 рік приміщення, яке наразі виступає предметом спору, фактично існувало з тими технічними характеристиками, які зазначені у технічному паспорті від 05.05.2023 року.

На підтвердження виконання обов`язку щодо сплати нежитлового приміщення за договором купівлі-продажу № К/М-3 від 13.05.2012 у повному обсязі стороною позивача додучено до позову квитанції до прибуткового касового ордеру за період 13.09.2012 по 15.06.2018. Загальна сума, яку станом на 2018 рік позивачка сплатила за, з її слів, за спірне нежитлове приміщення, становить 1 480 000,00 гри (один мільйон чотириста вісімдесят гривень). Наступний платіж, який був здійснений від імені позивачки, як плата за спірне нежитлове приміщення на підставі договору купівлі-продажу № К/М-3 від 13.05.2012, було здійснено тільки 12.05.2023 у сумі 140 300,00 грн. Відповідно, ні станом на 2015 рік, коли згідно договору купівлі-продажу № К/М-3 від 13.05.2012 житловий будинок по АДРЕСА_1 в мав бути введений в експлуатацію, ні станом на 15.10.2018, коли було укладено договір купівлі-продажу майнових прав № К/Т-1 від 15.10.2018 між ОСОБА_5 та ТзОВ «Станіславміськбуд», ні 28.08.2019 та 05.10.2019, коли було підписано Акт прийому-передачі згідно договору купівлі-продажу майнових прав № КТ-1 від 15.10.2018, ні станом на 17.02.2023, коли ОСОБА_5 зареєструвала за собою право власності на приміщення, яке наразі виступає предметом спору, ОСОБА_4 не виконала у повному обсязі обов`язок щодо сплати нежитлового приміщення за договором купівлі-продажу № К/М-3 від 13.05.2012. Крім того, виходячи із призначень платежів, які вказані у наданих позивачкою квитанціях до прибуткового касового ордеру, такі різняться між собою.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 21.06.2023 № 336488518, ОСОБА_4 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_8 , право власності на яку було зареєстровано за ОСОБА_4 02.10.2019 на підставі договору купівлі-продажу від 27.12.2012, укладеного із ТОВ «Станіславміськбуд». Наведене дає підстави стверджувати, що ряд платежів, які здійснювала ОСОБА_4 , призначались для оплати житлової чи іншої нерухомості у будинку АДРЕСА_1 , а не спірного приміщення. Щодо тверджень позивачки про оплату нею комунальних платежів за спірне приміщення, то жодна квитанція, подана позивачкою на підтвердження її доводів в цій частині, не містить посилань на спірне приміщення, зокрема відсутня адреса об`єкта. Багатоповерховий житловий будинок АДРЕСА_1 з 2022 року знаходиться на обслуговуванні у ТОВ «Станіславів Комфорт». За утримання будинку та прибудинкової території ТОВ «Станіславів Комфорт» виписує ОСОБА_5 , як власниці приміщень загальною площею 536 кв.м. у будинку АДРЕСА_1 , рахунки-фактури.

План першого поверху торгового залу, який знаходиться на 1 (першому) поверсі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 в не передбачає окремого приміщення площею ні 89,92 м.кв., ні 90,9 м.кв. Тільки у 2020 році ОСОБА_5 , шляхом поділу, було виділено окреме приміщення за № 75 площею 90,9 м.кв. Наведене спростовує доводи позивачки про те, що вона з 2018 року як фізична-підприємець здавала в оренду спірне приміщення площею 89,92 м.кв. ТзОВ «Урбан Прогрес» на підставі договору оренди нежитлового приміщення № 1 від 16.11.2018, оскільки фактично це було неможливим з огляду на відсутність приміщення з такими технічними характеристиками, що, в свою чергу, дає підстави стверджувати про фіктивність даного правочину. ОСОБА_4 не мала жодних правових підстав для укладення з третіми особами будь-яких правочинів, предметом яких могли виступати нежитлові приміщення, які розташовані на 1 (першому) поверсі житлового будинку АДРЕСА_1 , оскільки як станом на 2018 рік, так і наразі у відсутні будь-які речові права на такі приміщення, зокрема на приміщення, яке виступає преметом даного спору.

У відповіді на відзив представник позивача покликається на те, що твердження відповідача про «недоведеність» майнових прав позивача на торгове приміщення не заслуговують на увагу, оскільки позивач є інвестором у будівництво спірного нерухомого майна на підставі договору, який є чинним та у встановленому законом поярдку не був визнаний недійсним і вартість майна повністю оплачено, відтак позивач має право після введення будинку в експлуатацію оформити право власності на спірну квартиру. Переважне право на одержання речі належать тому з кредиторів, який ранше уклав договір з боржником, а якщо цього неможливо встановити, то тому, який першим пред`явить позов до боржника.

Представник третьої особи подала письмові пояснення, у яких вказала, що відповідно до умов Договору купівлі-продажу № К/М-3 від 13.05.2012, укладеного між ТОВ «Станіславміськбуд» та ОСОБА_4 , Продавець, який виконує функції Забудовника, зобов`язується передати у власність Покупця об`єкт нерухомого майна, який буде створений (набутий) Продавцем в майбутньому, а Покупець зобов`язується прийняти цей об`єкт у відповідності до умов цього Договору та оплатити його. Вказаним Договором визначено ціну та порядок оплати товару. Так, відповідно до пункту 2.1. Договору вартість одного квадратного метра загальної площі Об`єкта нерухомого майна на момент укладення Договору складає 17 820,00 грн. Загальна сума договору становить 1 602 374,40 грн. ОСОБА_4 , як Покупець, зобов`язана була сплатити загальну суму Договору у встановленому ним порядку (п. 3.2.1. Договору). Однак, як підтверджується ТОВ «Станіславміськбуд» та копіями квитанцій, що додані до позовної заяви, на виконання своїх зобов`язань по оплаті Договору позивач сплатила 13.09.2012 року лише 40 600,00 грн. із загальної суми 1602374,40 грн. У період з 13.09.2012 по 02.12.2014 (тобто більше 2 років) жодних оплат за товар по Договору не здійснювалось. Часткові оплати за Договором ОСОБА_4 здійснювала часу від часу у період з 02.12.2014 по 11.07.2018 на загальну суму 1 480 000 грн. Стосовно платежу 12.05.2023 року, який позивачем зазначено як доплата за додаткову площу та підтверджується доданою нею копією квитанції № 9305-3549-8465-2316 від 12.05.2023, то зазначає, що сума 140 300,00 грн не може бути зарахована як оплата за Договором, оскільки надійшла від ОСОБА_7 . В подальшому вказана сума була повернута ОСОБА_7 як помилковий платіж, про що свідчить платіжна квитанція № 1 від 18.08.2023.

Представник третьої особи також звертає увагу на те, що станом на травень 2012 року середньозважений готівковий курс (за даними НБУ) становив 8,0436 грн за 1 дол. США. Таким чином, на день укладення Договору вартість одного квадратного метра нежитлового приміщення в доларовому еквіваленті становила 2215,42 дол. США, а загальна сума договору становила 199 210 дол. США. Сторонами Договору не визначено, що платежі по Договору здійснюються в гривневому еквіваленті, саме тому, що Договором не передбачено розстрочки в часі сплати. Продавець при укладенні Договору не погоджувався на розстрочку платежів, а розраховував на здійснення оплати у повному обсязі, що визначено Договором, а саме 1 602 374,40 грн. З метою інформативної демонстрації наслідків порушення зобов`язань та недобросовісності дій позивача ТОВ «Станіславміськбуд» підготувало розрахунок, у якому наведено дати і суми платежів, що здійснювались позивачем за період 13.09.2012 року - 11.07.2018 року у співвідношенні до середньозваженого курсу продажу долара до гривні на готівковому валютному ринку України за даними НБУ на день платежу. За результатом здійсненого розрахунку можна зробити висновок, що позивачка внесла кошти на оплату за Договором, що в еквіваленті становить 63 884,135 доларів США, при загальній сумі Договору, що в еквіваленті становила на час його укладення 199 210 доларів США. Представники ТОВ «Станіславміськбуд» у спілкуванні з позивачкою ОСОБА_4 пропонували їй здійснити доплату до справедливої вартості приміщення, яка була визначена в Договорі, а саме змінити умови оплати та оплатити різницю в гривневому еквіваленті між вартістю до 199 210 доларів США та фактично сплаченими 63 884 дол. США або ж розірвати Договір та повернути їй сплачені кошти. Однак позивачка відмовилась від обидвох пропозицій.

Відповідно до п. 4.1. Договору у випадку систематичного порушення Покупцем умов цього Договору Продавець має право розірвати його достроково зі стягненням штрафу та пені, вказані у п.п. 5.1, 5.2, що виникли з вини Покупця, про що Покупець має бути повідомлений за десять днів до такого розірвання. Продавець має право розірвати цей Договір достроково, якщо Покупець оголошується неплатоспроможним та якщо сплачених Покупцем коштів не вистачає хоча б на один Об`єкт нерухомого майна (п. 4.2). У випадку розірвання цього Договору за ініціативою Продавця через систематичне порушення Покупцем умов Договору або у випадку розірвання Договору за ініціативою Покупця йому повертається сплачена сума без індексації за вирахуванням штрафу у розмірі 1% від внесених коштів (п. 5.1. Договору).

Зважаючи на усі викладені обставини, ТОВ «Станіславміськбуд» не заперечує щодо розірвання Договору з ОСОБА_4 та повернення їй сплачених коштів без вимоги про утримання штрафу, у випадку, якщо ОСОБА_4 надасть свої реквізити для повернення коштів. Однак, позивачка вимоги про повернення коштів не пред`являла та одночасно на пропозицію про повернення коштів відмовляється.

Таким чином, позивачка ОСОБА_4 , яка невчасно та не в повному обсязі оплатила вартість Об`єкту за Договором, не має права претендувати на передачу їй у власність самого Об`єкту. ОСОБА_4 не зверталась до ТОВ «Станіславміськбуд» з позовною вимогою про визнання за нею права власності на нежитлові приміщення на підставі Договору.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував стосовно заявлених позовних вимог. Просить відмовити у позові у повному обсязі.

Представник третьої особи стосовно заявленого позову висловила позицію заперечення з підстав, що наведені у письмових поясненнях на позовну заяву.

Як передбачено ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом ст. 12 та ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 та ч. 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

З представлених суду матеріалів вбачається, що 13.05.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Станіславміськбуд» та ОСОБА_4 було укладено Договір купівлі-продажу № К/М-3 (а.с. 15-17, т. 1).

Відповідно до п. 1.1 Договору, продавець, який виконує функції Забудовника, зобов`язується передати у власність покупця (тобто Позивача) об`єкт нерухомого майна, який буде створений (набутий) продавцем у майбутньому, а покупець зобов`язується прийняти цей об`єкт у відповідності до умов Договору та оплатити його.

Згідно з п. 1.2 Договору, об`єктом нерухомого майна за цим Договором до завершення будівництва та введення в експлуатацію є майнові права на частину Торговий зал (Приміщення громадського призначення), за проектним № 3, на і (першому поверсі), проектною площею 89,92 (вісімдесят дев`ять цілих дев`яносто дві сотих) м. кв., житлового будинку з будівельною адресою: АДРЕСА_1 ).

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що вартість одного квадратного метра загальної площі об`єкта нерухомого майна на момент укладення Договору складає 17820,00 грн.

Пунктом 2.2 Договору зазначено, що загальна сума Договору становить 1 602 374,40 грн.

Позивачем долучено план першого поверху багатоповерхового житлового будинку поруч будинку АДРЕСА_1 (а.с. 18, т. 1).

Також, позивачем надано копію технічного паспорту на громадський будинок з господарськими будівлями і спорудами - офіс АДРЕСА_3 від 05.05.2023 (а.с. 58-63, т. 1).

На підтвердження виконання обов`язку щодо сплати нежитлового приміщення за договором купівлі-продажу № К/М-3 від 13.05.2012 стороною позивача долучено до позову квитанції до прибуткового касового ордеру за період 13.09.2012 по 15.06.2018.

З матеріалів справи слідує, що 15 жовтня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Станіславміськбуд», як Продавцем, та ОСОБА_5 , як Покупцем, укладено купівлі-продажу майнових прав № К/Т-1 від 15.10.2018 року.

Згідно п. 1.1. Договору, Продавець, який виконує функції Забудовника, зобов`язується передати у власність покупця Об`єкт нерухомого майна, який буде створено в майбутньому (набутий) Продавцем у майбутньому, а Покупець зобов`язується прийняти цей Об`єкт у відповідності до умов цього Договору та оплатити його.

Згідно п. 1.2. Договору, Об`єктом нерухомого майна за цим Договором до завершення будівництва та введення в експлуатацію є майнові права на частину Торговий зал № 1 (надалі - Приміщення), що відображений на плані поверху затверджений Продавцем, на 1 (першому) поверсі будинку загальною площею 536 м.кв. (п`ятсот тридцять шість цілих) м.кв. житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ). Право власності Покупця на Об`єкт нерухомого майна - дане Приміщення за цим Договором виникає з моменту завершення будівництва, виконання Покупцем всіх зобов`язань за даним Договором та прийняття будинку в експлуатацію і підлягає державній реєстрації. Вказаний Об`єкт нерухомого майна не є об`єктом судового розгляду, не є під забороною (арештом) і не є преметом застави, як внесок до статутного фонду не переданий, відсутні права третіх осіб.

Згідно п. 3.1.1. Договору, Продавець зобов`язується передати у власність Покупця Об`єкт нерухомого майна і всі необхідні документи для подальшої державної реєстрації не пізніше ніж через три місяці після строку, зазначеного в п. 1.4. цього Договору, за взаємопогодженим двостороннім актом приймання-передачі за даним Договором.

Як передбачено Згідно п. п. 3.1.2. Договору, Продавець зобов`язується підготувати всі необхідні документи для проведення Покупцем державної реєстрації права власності на Об`єкт нерухомого майна за цим Договором.

28 серпня 2019 року між ТОВ «Станіславміськбуд» та ОСОБА_5 підписано Акт прийому-передачі згідно Договору купівлі-продажу нерухомого майна. Сторони уклали даний Акт про наступне: Сторона-1 передає, а Сторона-2 приймає окреме нерухоме майно - (Торгове приміщення), за № 73, загальною площею 536 м.кв., що знаходиться на 1 (першому) поверсі в будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Сторони підтверджують, що Торгове Приміщення, яке передається за даним Актом, відповідає всім вимогам по якісних і кількісних показникам (п. 2 Акту).

Сторона-2 підтверджує той факт, що Сторона-1 належним чином та в повному обсязі виконала взяті на себе зобов`язання згідно Договору купівлі-продажу нерухомого майна (п. 3 Акту).

Разом з фактичною передачею Торгового Приміщення після акту Сторона-1 надає Стороні-2 необхідну юридичну допомогу у оформленні права власності на Торгове Приміщення та отриманні документів власності - Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та технічного паспорту, Сторона-2 сплачуєвартість виготовлення документів власності (п. 4 Акту).

Згідно технічного паспорту на торгове приміщення АДРЕСА_4 , що виготовлений станом на 16.09.2019, нежитлове приміщення, позначене у тех.паспорті літерою «А», загальною площею 536,0 м.кв., складалось із основного приміщення - торгового залу площею 463,5 м.кв. та допоміжних приміщень: умивальні площею 3,2 м.кв., вбиральні площею 2,1 м.кв., паливної площею 6,8 м.кв., паливної площею 6,6 м.кв., кімнати персоналу площею 45,5 м.кв., умивальні площею 5,7 м.кв., вбиральні площею 2,6 м.кв. (а.с. 115-119, т. 1).

Як вбачається з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 183698737 від 05.10.2019, 02.10.2019 року за ОСОБА_5 зареєстровано право приватної власності на торгове приміщення № НОМЕР_1 загальною площею 536 м.кв., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 в, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1930430226101.

У Висновку ТОВ «Західбудексперт» від 13.02.2020 щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна зазначено, що у зв`язку із внутрішнім переплануванням торгове приміщення АДРЕСА_4 розділено на:

торгове приміщення № 73 загальною площею 48,4 м.кв.;

торгове приміщення № 74 загальною площею 128,0 м.кв.;

торгове приміщення № 75 загальною площею 90,9 м. кв.;

торгове приміщення № 76 загальною площею 87,9 м.кв.;

торгове приміщення № 77 загальною площею 172,8 м.кв.

Дані приміщення по АДРЕСА_1 обладнані окремими входами і можуть бути поділеними в натурі. За рахунок внутрішнього перепланування, що не носить характеру реконструкції, загальна площа приміщення зменшилась на 8,0 м.кв (з 536,0 м.кв. до 528,0 м.кв.) (а.с. 121, т. 1).

Також, як слідує з матеріалів справи, у 2020 році ОСОБА_5 було виготовлено технічні паспорти на виділені торгові приміщення та зареєстровано право власності на кожне з них в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується наступними документами:

Технічний паспорт на торгове приміщення № НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 від 13.02.2020 (а.с. 122-123), Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.02.2023 № 323169182 (а.с. 124, т. 1);

Технічний паспорт на торгове приміщення АДРЕСА_2 від 13.02.2020 (а.с. 125-126), Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.02.2023 № 323171467 (а.с. 127, т. 1);

Технічний паспорт на торгове приміщення АДРЕСА_3 від 13.02.2020 (а.с. 128-129); Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.02.2023 № 323174596 (а.с. 130, т. 1).;

Технічний паспорт на торгове приміщення АДРЕСА_6 від 13.02.2020 (а.с. 131-132, т. 1); Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.02.2023 № 323166069 (а.с. 133, т. 1);

Технічний паспорт на торгове приміщення АДРЕСА_9 -Франківськувід 13.02.2020 (а.с. 134-135, т. 1); Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.02.2023 № 323164574 (а.с. 136, т. 1).

Статтею 41 Конституції України закріплено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

Частиною першою статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (стаття 317 ЦК України).

Статтею 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна відсутні договірні відносини і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України (правовий висновок, сформульований у постанові Верховного Суду України від 17 лютого 2016 року в справі № 6-2407цс15).

Відповідно до частини першої статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише в разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

З аналізу змісту наведеного правила випливає, що право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпний перелік підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 16 серпня 2017 року в справі № 6-54цс17).

За змістом статті 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно поза їх волею. Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача. Відповідно до частини 2 статті 388 ЦК України, майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане такому набувачеві на електронному аукціоні у порядку, встановленому для приватизації державного та комунального майна.

Положення статті 388 ЦК України застосовується як правова підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин (правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду України від 21 листопада 2016 року в справі № 1522/25684/12).

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду від 19 листопада 2019 року в справі № 911/3680/17 (провадження № 12-104гс19) власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача.

Так, власник має право витребувати майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України), незалежно від того, чи заволоділа ця особа незаконно спірним майном сама, чи придбала його у особи, яка не мала права відчужувати це майно.

Разом з тим стаття 330 ЦК України передбачає можливість добросовісному набувачеві набути право власності на майно, відчужене особою, яка не мала на це права, як самостійну підставу набуття права власності (та водночас, передбачену законом підставу для припинення права власності попереднього власника відповідно до приписів статті 346 ЦК України). Так, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 ЦК України майно не може бути витребуване в нього.

Тобто можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно). Така позиція була висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 02.11.2021 року у справі № 925/1351/19.

Таким чином, встановлення підстав для наявності/відсутності підстав для задоволення позову перебуває у взаємозв`язку із з`ясуванням волевиявлення власника щодо вибуття майна; оплатності/безоплатності набуття відповідачем майна; добросовісності/недобросовісності відповідача; наявністю/відсутністю обставин, що виключають можливість витребування майна у добросовісного набувача.

Позивачка покликається на те, що на підставі договору купівлі-продажу № К/М-3 від 13.05.2012, укладеного між нею та ТОВ «Станіславміськбуд», їй належать майнові права на нежитлове приміщення (торговий зал) АДРЕСА_3 , яке на даний час на праві власності відповідачці ОСОБА_5 .

Стороною позивача, з метою доведення реального існування спірного приміщення та визначення його характеристик, до позовної заяви долучено технічний паспорт на громадський будинок з господарськими будівлями і спорудами (офіс АДРЕСА_3 ) від 05.05.2023 (а.с. 58-63, т. 1).

Також, позивачем подано план першого поверху багатоповерхового житлового будинку поруч будинку АДРЕСА_1 (а.с. 18, т. 1).

Проте, у матеріалах справи відсутня інформація про те, складовою якої проектної/технічної документації є даний план, рік його розроблення, затвердження та джерело наявності у позивача даного документа.

Суд вважає слушними доводи сторони відповідача про те, що при співставленні планування приміщення під № НОМЕР_2 , зазначеного на плані першого поверху багатоповерхового житлового будинку поруч будинку АДРЕСА_1 та Приміщення № 75 у технічному паспорті, який виготовлено на замовлення позивачки, вбачається, що технічні характеристики та місце розташування цих двох приміщень є різними.

Позивачка стверджує, що станом на 2018 рік спірне приміщення вже існувало (було індивідуально визначене) та здавалось нею в оренду третім особам. При цьому, позивачем не надано відповідної технічної документації, яка б підтверджувала, що станом на 2018, 2019 рік приміщення, яке наразі виступає предметом спору, фактично існувало з тими технічними характеристиками, які зазначені у технічному паспорті від 05.05.2023 року.

Наданий позивачкою технічний паспорт виготовлено 05.05.2023, тобто вже після поділу відповідачкою торгового залу площею 536 м.кв.

Відповідно до умов Договору купівлі-продажу № К/М-3 від 13.05.2012, укладеного між ТОВ «Станіславміськбуд» та ОСОБА_4 , Продавець, який виконує функції Забудовника, зобов`язується передати у власність Покупця об`єкт нерухомого майна, який буде створений (набутий) Продавцем в майбутньому, а Покупець зобов`язується прийняти цей об`єкт у відповідності до умов цього Договору та оплатити його.

Вказаним Договором визначено ціну та порядок оплати товару.

Так, відповідно до пункту 2.1. Договору вартість одного квадратного метра загальної площі Об`єкта нерухомого майна на момент укладення Договору складає 17 820,00 грн.

Загальна сума договору становить 1 602 374,40 грн.

ОСОБА_4 , як Покупець, зобов`язана була сплатити загальну суму Договору у встановленому ним порядку (п. 3.2.1.Договору).

На підтвердження виконання обов`язку щодо сплати нежитлового приміщення за договором купівлі-продажу № К/М-3 від 13.05.2012 у повному обсязі стороною позивача долучено до позову квитанції до прибуткового касового ордеру за період 13.09.2012 по 15.06.2018:

квитанція до прибуткового касового ордера № 117 від 13 вересня 2012 року на 40600,00 грн (а.с. 28, т. 1);

квитанція до прибуткового касового ордера № 1401 від 02 грудня 2014 року на 80000,00 грн; квитанція до прибуткового касового ордера № 1401 від 03 грудня 2014 року на 80000,00 грн; квитанція до прибуткового касового ордера № 1448 від 01 квітня 2015 року на 40000,00 грн (а.с. 27, т. 1);

квитанція до прибуткового касового ордера № 1455 від 02 квітня 2015 року на 150000,00 грн; квитанція до прибуткового касового ордера № 1455 від 03 квітня 2015 року на 65000,00 грн; квитанція до прибуткового касового ордера № 1493 від 15 серпня 2015 року на 100000,00 грн (а.с. 26, т. 1);

квитанція до прибуткового касового ордера № 1676 від 15 квітня 2016 року на 130000,00 грн; квитанція до прибуткового касового ордера № 1781 від 01 липня 2016 року на 50000,00 грн; квитанція до прибуткового касового ордера № 1739 від 23 вересня 2016 року на 30000,00 (а.с. 25, т. 1);

квитанція до прибуткового касового ордера № 1781 від 16 березня 2017 року на 50000,00 грн; квитанція до прибуткового касового ордера № 1827 від 10 жовтня 2017 року на 30000,00 грн; квитанція до прибуткового касового ордера № 1835 від 29 листопада 2017 року на 50000,00 грн (а.с. 24, т. 1);

квитанція до прибуткового касового ордера № 40 від 05 грудня 2017 року на 45000,00 грн; квитанція до прибуткового касового ордера № 41 від 06 грудня 2017 року на 45000,00 грн; квитанція до прибуткового касового ордера № 42 від 07 грудня 2017 року на 45000,00 грн (а.с. 23, т. 1);

квитанція до прибуткового касового ордера № 1837 від 26 січня 2018 року на 49900,00 грн; квитанція до прибуткового касового ордера № 1838 від 29 січня 2018 року на 49900,00 грн; квитанція до прибуткового касового ордера № 1839 від 30 січня 2018 року на 49900,00 грн (а.с. 22, т. 1);

квитанція до прибуткового касового ордера № 1840 від 31 січня 2018 року на 49900,00 грн; квитанція до прибуткового касового ордера № 1841 від 01 лютого 2018 року на 49900,00 грн (а.с. 21, т. 1);

квитанція до прибуткового касового ордера № 1842 від 02 лютого 2018 року на 49900,00 грн (а.с. 20, т. 1);

квитанція до прибуткового касового ордера № 1873 від 15 червня 2018 року на 50000,00 грн (а.с. 21, т. 1);

квитанція до прибуткового касового ордера № 1881 від 11 липня 2018 року на 50000,00 грн (а.с. 20, т. 1);

квитанція до прибуткового касового ордера № 1880 від 10 липня 2018 року на 50000,00 грн (а.с. 20, т. 1).

Як підтверджується наявними копіями квитанцій, на виконання своїх зобов`язань по оплаті Договору позивач сплатила 13.09.2012 року лише 40 600,00 грн із загальної суми 1602374,40 грн.

У період з 13.09.2012 по 02.12.2014 (тобто більше 2 років) жодних оплат за Договором не здійснювалось.

Як слідує з долучених квитанцій, часткові оплати за Договором ОСОБА_4 здійснювала часу від часу у період з 02.12.2014 по 11.07.2018 на загальну суму 1 480 000 грн.

Також позивачкою долучено копію квитанції № 9305-3549-8465-2316 від 12.05.2023, як доплата за додаткову площу (а.с. 19, т. 1). У той же час, такий платіж був здійснений від імені ОСОБА_7 .

У подальшому вказана сума була повернута ОСОБА_7 як помилковий платіж, про що свідчить платіжна квитанція № 1 від 18.08.2023 (а.с. 8, т. 2).

Відтак, як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_4 не проведено повну оплату за договором купівлі-продажу № К/М-3 від 13.05.2012 як станом на 2015 рік, коли згідно договору купівлі-продажу № К/М-3 від 13.05.2012 житловий будинок по АДРЕСА_1 в мав бути введений в експлуатацію, так і станом на 15.10.2018, коли було укладено договір купівлі-продажу майнових прав № К/Т-1 від 15.10.2018 між ОСОБА_5 та ТзОВ «Станіславміськбуд».

Також вбачається, що станом на 28.08.2019 та 05.10.2019, коли було підписано Акт прийому-передачі згідно договору купівлі-продажу майнових прав № КТ-1 від 15.10.2018 та станом на 17.02.2023, коли за ОСОБА_5 було зареєстровано право власності на спірне приміщення, ОСОБА_4 не виконала у повному обсязі обов`язок щодо сплати нежитлового приміщення за договором купівлі-продажу № К/М-3 від 13.05.2012.

Крім того вбачається, що у наданих позивачкою квитанціях до прибуткового касового ордеру зазначені у них призначення платежів різняться між собою.

Стосовно тверджень позивачки про оплату нею комунальних платежів за спірне приміщення, то як вбачається з долучених квитанцій, поданих на підтвердження її доводів у цій частині, такі не містять посилань на спірне приміщення, зокрема відсутня адреса об`єкта, за який вносилась оплата.

Наданий план першого поверху торгового залу, який знаходиться на 1 (першому) поверсі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 в, не передбачає окремого приміщення площею 89,92 м.кв. та приміщення площею 90,9 м.кв.

Як встановлено, тільки у 2020 році ОСОБА_5 , шляхом поділу, було виділено окреме приміщення за № 75 площею 90,9 м.кв.

Наведене спростовує доводи позивачки про те, що вона з 2018 року як фізична-підприємець здавала в оренду спірне приміщення площею 89,92 м.кв. ТзОВ «Урбан Прогрес» на підставі договору оренди нежитлового приміщення № 1 від 16.11.2018, оскільки фактично це було неможливим з огляду на відсутність приміщення з такими технічними характеристиками.

Згідно положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У ч. 1 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За наведених, встановлених у даній справі обставин в їх сукупності судом не встановлено ознак, за яких є можливе витребування від ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 спірного торгового приміщення № НОМЕР_3 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 90,9 кв.м., а відтак у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 2-13, 81, 141, 247, 264, 265, 268 ЦПК України суд , -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Станіславміськбуд» про витребування майна - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Антоняк Т.М.

Повний текст рішення складено та підписано 25.10.2024 року.