Рішення

від 15.10.2024 по справі 136/897/24

ЛИПОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 136/897/24

провадження № 2/136/195/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2024 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Кривенка Д.Т.,

за участю секретаря судового засідання Марчук Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, у загальному позовному провадженні, цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до Липовецької міської ради Вінницької області, Вінницької районної державної адміністрації, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсною приватизацію та визнання частково недійсним свідоцтва про прав на квартиру,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до Липовецької міськоїради,Вінницької РДА, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (далі відповідачі), в якому просив:

- визнати недійсною приватизацію квартири АДРЕСА_1 , в частині надання позивачу у спільну сумісну власність вказаної квартири;

- визнати недійсним свідоцтво про право власності на житло від 31.05.1996, видане Липовецькою РДА на квартиру АДРЕСА_1 , в частині надання позивачу, в спільну сумісну власність вказаної квартири.

Позивач обґрунтовує свій позов тим, що 31.05.1996 Липовецькою РДА було видано свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 квартирі за вказаною адресою позивач проживав разом з батьками до свого повноліття, при цьому позивач не мав бажання приватизувати вказане житло, документи не подавав і нічого не підписував. За позивача заяву на приватизацію подавали його батьки без його згоди, а тому позивач вважає, що прийняте на підставі поданих документів свідоцтво про право власності на квартиру не відображає справжнього його волевиявлення, оскільки оформлене без участі позивача, а його батьки діяли під впливом помилки, оскільки участь в приватизації призвела до негативних наслідків та позбавила позивача права реалізувати його право самостійно отримати житло за місцем проходження служби.

Ухвалою суду від 28.05.2024 відкрито провадженняу справіта призначеноїї розгляд у загальному позовному провадженні з викликом сторін, а відповідачу визначено строк для подання відзиву.

Ухвалою суду від 20.06.2024 замінено неналежного відповідача Липовецьку РДА на належного Липовецьку міську раду, а ухвалою суду від 11.07.2024 залучено до участі у справі в якості співвідповідача Вінницьку РДА.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у визначений судом строк відзиву на позов не подали, натомість у своїх письмових заявах визнали позов та просили про розгляд справи без їх участь, що також просила і представник Вінницької РДА, а представник Липовецької міської ради у своєму відзиві позов не визнав вказавши, що Липовецька міська рада не є належним відповідачем у справі.

Ухвалою суду від 30.09.2024 закрито підготовче провадження в справі та призначено її до судового розгляду по суті.

У судове засідання сторони та їх представники не з`явились, але всі крім представника Липовецької міської ради у своїх заявах просили суд про розгляд справи за їх відсутності.

Суд зауважує, що неявка в судове засідання будь-якого учасника справи, за умови повідомлення його належним чином про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому суд проводить розгляд справи у даному судовому засіданні, за наявних у справі доказів, за відсутності сторін, не здійснюючи фіксацію судового засідання.

Суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19.02.1992, приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків) та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т.ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19.02.1992, приватизація здійснюється шляхом: безоплатної передачі громадянам квартир (будинків) з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім`ї та додатково 10 квадратних метрів на сім`ю.

Нормами ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» визначено, що приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

Передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою усіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, у тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов`язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення в гуртожитку.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути добровільним і відповідати його внутрішній волі.

Суд встановив,що 31.05.1996на виконаннявимог ЗаконуУкраїни «Проприватизацію державногожитлового фонду»на підставірозпорядження ЛиповецькоїРДА №195було виданосвідоцтво проправо власностіна квартиру АДРЕСА_2 ,(післяперейменування - АДРЕСА_3 .Згідно такогосвідоцтва посвідчено,що вказанаквартира дійсноналежить направі приватної,спільної сумісноївласності позивачута відповідачам6/28.Загальна площаквартири становить73,2м.кв.,а відноснавартість намомент приватизації1281000крб.Зазначені усвідоцтві проправо власностіна квартирувідповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 доводяться батьками позивачу, а ОСОБА_5 є рідною сестрою позивача.

Разом зтим,на часприватизації квартирипозивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 ,був неповнолітнімі в квартирі за вказаною адресою він проживав разом з батьками та сестрою до свого повноліття, при цьому позивач не міг подавати від себе документи для приватизації вказаного житла і за нього без його згоди заяву на приватизацію подавали його батьки, чим порушено п. 5 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», відповідно до якого кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз.

Таким чином, судом встановлено, що на момент приватизації було відсутнє волевиявлення позивача на приватизацію квартири АДРЕСА_1 , а про те, що за позивачем вже фактично було використане право на приватизацію житла, він дізнався нещодавно коли намагався стати на квартирний облік СБУ.

Порушення прав позивача, полягає в тому, що на момент приватизації вищевказаної квартири, батьки позивача використали його, унікальне право приватизації житла без його на те згоди, що позбавляє останнього можливості, в майбутньому вільно реалізувати його, оскільки фактично позивач вважається таким, що використав своє право, а його участь в приватизації призвела до негативних наслідків, оскільки позбавила позивача можливості реалізувати його право самостійно отримати житло за місцем проходження військової служби.

Отже, з урахуванням встановлених обставин та норм для їх правового регулювання, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання недійсною приватизацію квартири АДРЕСА_1 , в частині надання позивачу у спільну сумісну власність вказаної квартири та про визнання недійсним свідоцтво про право власності на житло від 31.05.1996, видане Липовецькою РДА на квартиру АДРЕСА_1 , в частині надання позивачу, в спільну сумісну власність вказаної квартири, ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 259, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Липовецької міської ради Вінницької області (місцезнаходження: вул. Героїв Майдану, буд. 4, м. Липовець, Вінницький р-н, Вінницька обл., ЄДРПОУ - 04325957), Вінницької районної державної адміністрації (місцезнаходження: вул. Хмельницьке Шосе, 17, м. Вінниця, ЄДРПОУ - 04050975), ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_4 ), ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП - НОМЕР_2 ), ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП - НОМЕР_3 ) про визнання недійсною приватизацію та визнання частково недійсним свідоцтва про прав на квартиру - задовольнити.

Визнати недійсною приватизацію квартири АДРЕСА_1 , в частині надання ОСОБА_1 у спільну сумісну власність вказаної квартири.

Визнати недійсним свідоцтво про право власності на житло від 31.05.1996, видане Липовецькою районною державною адміністрацією Вінницької області на квартиру АДРЕСА_1 , в частині надання ОСОБА_1 в спільну сумісну власність вказаної квартири.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано учасниками справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів до Вінницького апеляційного суду, а зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено в день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо скарга подана протягом 30-ти днів із дня вручення повного рішення суду.

Суддя Дмитро КРИВЕНКО