Ухвала

від 24.10.2024 по справі 127/34717/24

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/34717/24

Провадження № 2-о/127/759/24

УХВАЛА

24 жовтня 2024 року м. Вінниця

Вінницький міський суду Вінницької області у складі судді Іщук Т. П., розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення факту батьківства,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області в порядку окремого провадження звернулась ОСОБА_1 із заявою про встановлення факту батьківства.

Звертаючись саме до Вінницького міського суду Вінницької області, заявник вказує, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення і така заява подається за місцем її проживання, а її місце проживання підтверджується актом обстеження (Розділ заяви «Щодо підсудності заяви).

Дослідивши матеріали вказаної вище заяви, суд дійшов висновку, що дана справа не належить до підсудності Вінницького міського суду Вінницької області з огляду на наступне.

Відповідно до положень п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України у порядку окремого провадження розглядаються, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з ч.4 ст.293 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Відповідно до ч. 1ст. 316 ЦПК України, заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Згідно зістаттею 29 ЦК Українимісцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Згідноз ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце проживання- житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об`єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги; вільний вибір місця проживання чи перебування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати.

Відповідно до п.4 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року № 265, (в чинній редакції) особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого /зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Положення абзацупершого цьогопункту непоширюються наосіб,адреса задекларованого/зареєстрованогомісця проживання(перебування)яких знаходитьсяна територіях,на якихведуться бойовідії,або тимчасовоокупованих РосійськоюФедерацією територіях,включених допереліку територій,на якихведуться (велися)бойові діїабо тимчасовоокупованих РосійськоюФедерацією,затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації. Така особа може задекларувати/зареєструвати місце свого проживання без зняття з реєстрації місця свого попереднього проживання.

Тобто особаможе матидекілька місцьпроживання/перебування.Водночас законодавствомвизначено необхідністьпроведення реєстрації(декларування)місця проживання/перебуванняособи,яка можебути здійсненатільки заоднією адресоюза їївласним вибором,в томучислі йна підставідоговору орендижитлового приміщення. Реєстрація (декларування) місця проживання/перебування у встановленому порядку має значення для реалізації окремих прав особи, зокрема, під час вибору суду, якому підсудна справа.

З аналізу нормахЦПК Українислідує, що правове значення для визначення підсудності має значення лише зареєстрованого місця проживання, а не фактичне.

З огляду на викладене, використання для встановлення конкретного суду за визначеною територіальною підсудністю фактичної адреси проживання матиме наслідком невизначеність при вчиненні окремих процесуальних дій, адже фактичне місце проживання може змінюватись чи не щодня. Крім того, особа може мати більше ніж одне фактичне місце проживання, але зареєстроване може бути лише одне місце проживання.

На вказане неодноразово звертав увагу і Верховний Суд.

Як слідує із поданої заяви та додатків до неї, а саме копії довідки Калинівської міської ради №233 від 26 травня 2022 року за відомостями Уладівського старостинського округу Калинівської територіальної громади, заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,на данийчас має зареєстроване місце проживання по АДРЕСА_1 . Про вказане особа вказує і в самій заяві.

Отже за наявних обставин відсутні підстави для визначення територіальної підсудності з розгляду даної заяви саме Вінницькому міському суду Вінницької області, оскільки відсутні будь-які належні докази на підтвердження зареєстрованого місця проживання заявника на території юрисдикції даного суду.

При цьому, зазначення у заяві фактичної адреси проживання заявника та посилання заявником на неї і на акт проживання не може слугувати підставою для визначення підсудності даному суду.

Таким чином, враховуючи відомості про зареєстроване місце проживання заявника а також положення п.3-1 розділу ХІІ «Прикінцеві та Перехідні положення» Закону України «Про судоустрій та статус суддів» (щодо продовження здійснення місцевими судами своїх повноважень у межах їх територіальної юрисдикції), дана справа є територіально підсудною Калинівському районному суду Вінницької області.

Згідно п. 1 ч. 1, ч. 3ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Суд зобов`язаний передати справу на розгляд до суду, якому вона підсудна за законом, оскільки ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).

З огляду на викладене, враховуючи відомості про зареєстроване місце проживання заявника, суд, з метою дотримання гарантій особи, вважає за необхідне передати цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту батьківства, за підсудністю до Калинівського районного суду Вінницької області, до територіальної юрисдикції якого вона належить.

На підставі викладеного, керуючись ст. 31, 260, 261, 294, 353 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту батьківства передати на розгляд за підсудністю до Калинівського районного суду Вінницької області (вул. В. Нестерчука, буд. 70, м. Калинівка, Вінницька область, 22400, код ЄДРПОУ 02894906).

Ухвала набираєзаконної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: