Рішення

від 15.10.2024 по справі 229/4619/24

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 229/4619/24

Провадження № 2/229/1636/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2024 р. м.Дружківка,Донецької областіДружківський міський суд Донецької області в складі

головуючого судді Феняка О. Р.,

за участю секретаря судового засідання Солодовник Д. Л.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дружківка в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Званівської сільської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Званівської сільської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області, в якому просить визнати за нею право власності у порядку спадкування на житловий будинок загальною площею 59,5 кв.м, житловою площею 35,6 кв.м з надвірними побудовами та спорудами та земельну ділянку під будинком площею 0,600 га, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після його смерті залишилося спадкове майно у вигляді будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та земельної ділянки площею 0,600 га за вказаною адресою, а також паю. ОСОБА_3 склав заповіт, відповідно до якого земельну ділянку(пай) заповів внучці ОСОБА_4 . Відповідно до складеного заповіту земельна ділянка пай відійшла онуці на що вона отримала свідоцтво на право власності на пай за заповітом. Будинок та земельна ділянка під ним площею 0,600 га заповітом не охвачена, та позивач подала заяву на прийняття спадщини. Таким чином, спадкоємцем після смерті чоловіка на усе майно не охвачене заповітом є ОСОБА_2 , так як є його дружиною. 01.09.2020 року ОСОБА_2 подала до Другої Бахмутської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після померлого чоловіка. Нотаріусом була заведена спадкова справа № 66339211. Позивач проживала у будинку, який залишився після смерті чоловіка та мала намір його оформити в подальшому. 24.02.2024 року росією здійснено напад на територію України. Місто Бахмут знищено та захоплено окупантами. Друга Бахмутська нотаріальна контора не вивезла архівні справи та вони залишились в окупованому місті, нотаріус фактично не здійснює свої повноваження. Відповідно до листа № 17391/К-980/15.1 від 26.03.2024 року Східним міжрегіональним управлінням юстиції позивачу повідомлено, що документи нотаріального діловодства та архіву Другої Бахмутської державної нотаріальної контори не були вивезені, тому позивач не зможе в адміністративному порядку оформити спадщину. Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції також рекомендовано позивачу звернутись з позовом про визнання права власності на майно у порядку спадкування.

На теперішній час немає іншого способу захисту прав позивача в цих умовах, окрім як визнання за нею права власності в судовому порядку.

Ухвалою суду від 09 липня 2024 року відкрито провадження у даній цивільній справі. Визначено розгляд справи проводити в загальному порядку позовного провадження. Призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 18 вересня 2024 року закрито підготовче засідання та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача адвокат Богуш В.Д. в судовому засіданні підтримав позов в повному обсязі.

Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився, надав до суду відзив на позов, в якому просив витребувати у позивача відомості щодо заведеної спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , також зазначив, що не заперечує проти задоволення позовних вимог після надання позивачем відповідних уточнень.

Представник позивача надав відповідь на відзив із відповідними додатками.

Представник відповідача надав додаткові пояснення, просив провести розгляд справи без участі представника Званівської сільської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області за наявними матеріалами, також зазначив, що не заперечує проти задоволення позовних вимог на підставі наявних матеріалів справи.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 41 Конституції України, частини першої статті 319, частини першої статті 321 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Право приватної власності є непорушним.

У статті першій Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованогоЗаконом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст.1222ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно частини першої статті 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Статтею 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

Згідно з ст. 1297 ЦК України спадкоємець, що прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно зіст.66 Закону України«Про нотаріат», на майно, що переходить за правом спадкоємства до спадкоємців або держави, нотаріусом або в сільських населених пунктах - посадовою особою органу місцевого самоврядування, яка вчиняє нотаріальні дії, за місцем відкриття спадщини видається свідоцтво про право на спадщину.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що 03 липня 2020 року виконавчим комітетом Званівської сільської ради Бахмутського району Донецької області складено відповідний актовий запис № 14 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 03 липня 2020 року).

Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається з будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та земельної ділянки площею 0,600 га за вказаною адресою, а також паю.

01 вересня 2020 року державним нотаріусом Другої бахмутської державної нотаріальної контори Балицькою Л.А. відкрито спадкову справу: номер у спадковому реєстрі 66339211, номер у нотаріуса 159/2020.

Згідно свідоцтва про право на спадщину номер у спадковому реєстрі 68775346, номер в реєстрі нотаріальних дій 1264, виданого державним нотаріусом Другої бахмутської державної нотаріальної контори Балицькою Л.А. 03 грудня 2021 року, посвідчено що на підставі заповіту посвідченого Верхньокам`янською сільською радою Артемівського району Донецької області 09 вересня 2014 року, зареєстрованого в реєстрі за №117 після смерті ОСОБА_3 його онука ОСОБА_4 є спадкоємцем за заповітом земельної ділянки площею 0,1800 га, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Верхньокам`янської сільської ради Артемівського району Донецької області, що належить померлому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДН №067181, виданого 07.09.2006 року Артемівським районним відділом земельних ресурсів Донецької області на підставі розпорядження голови Артемівської райдержадміністрації від 23.04.2004 року №354, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010614800044. Кадастровий номер земельної ділянки:1420981500:01:000:0890.

Тобто за складеним спадкодавцем ОСОБА_3 заповітом після його смерті до онуки ОСОБА_4 перейшло право власності на спадщину у вигляді вищевказаної земельної ділянки.

Також після смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно не охоплене заповітом, а саме: житловий будинок загальною площею 59,5 кв.м, житловою площею 35,6 кв.м з надвірними побудовами та спорудами та земельну ділянку під будинком площею 0,600 га, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач ОСОБА_2 є дружиною спадкодавця ОСОБА_3 , що підтверджено свідоцтвом про одруження серія НОМЕР_2 , виданого 16 лютого 1967 року Верхньокам`янською сільською радою Артемівського району Донецької області.

Позивачем на підтвердження права власності у спадкодавця на вказане майно надано: свідоцтво про право особистої власності на жилий будинок; довідка про присвоєння за рішенням виконкому сільської ради №22/2 від 20.01.1988 р. будинку, який належить ОСОБА_3 номера; технічний паспорт оформлений на ім`я ОСОБА_3 ; державний акт на право приватної власності на землю серія ІІІ-ДН №146326, площа земельної ділянки 0,600 га, із цільовим призначенням: для ведення особистого підсобного господарства.

Згідно довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, виданої 03 листопада 2020 року Званівською сільською радою до складу сім`ї ОСОБА_3 на 01.11.2020 р. входять: ОСОБА_5 - уповноважений власник, ОСОБА_2 дружина. Склад сім`ї змінився в липні 2020 року.

За інформацією Вих. №170/02-14 від 12.02.2021 р., наданою Другою бахмутською державною нотаріальною конторою станом на 12 лютого 2021 року спадкоємцем до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , є його дружина ОСОБА_2 , 1948 року народження.

Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції 26.03.2024 року надано відповідь № 17391/К-980/15.1 на запит позивача в якій зазначено, що згідно з наказом Міністерства юстиції України від 08.05.2023р. № 1705/5 «Про реорганізацію деяких державних нотаріальних контор Донецької області» Першу бахмутську державну нотаріальну контору реорганізовано шляхом її приєднання до Другої бахмутської державної нотаріальної контори з перейменуванням в Бахмутську державну нотаріальну контору. Наказом міжрегіонального управління від 18.07.2023 № 6464/04 «Про оголошення простою деяких державних нотаріальних контор Донецької області» з 18.07.2023р. до особливого розпорядження оголошено простій Бахмутської державної нотаріальної контори. Документи нотаріального діловодства та архіву Другої бахмутської державної нотаріальної контори до Донецького обласного нотаріального архіву не передавались та не були вивезені з адреси розташування контори, встановити їх місцезнаходження та стан збереження наразі неможливо. Також Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції роз`яснено право позивача, визначене ст. 392 ЦК України, на звернення до суду з позовом про визнання права власності на майно у порядку спадкування.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Позивач не може оформити своє право на спадщину у зв`язку із тим, що спадкова справа заведена у Другій бахмутській державній нотаріальній конторі залишилась на окупованій території.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України встановлено, що кожна особа час право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. При цьому одним із способів такого захисту може бути і визнання права власності.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною п?ятою статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Частиною третьою статті 1296 ЦК України передбачено, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Якщо спадкоємець не має змоги оформити спадщину відповідно до вимог законодавства, питання визначення належності цього майна має вирішуватись у судовому порядку.

Позивач є спадкоємцем першої черги, звернувся до Другої бахмутської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, проте у зв`язку з окупацією м. Бахмут, не має змоги отримати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , на спадкове майно у вигляді житлового будинку з надвірними побудовами та спорудами та земельної ділянки під будинком.

На підставі викладеного, розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог та підстав позову, наданих позивачем доказів, та оцінивши наявні у справі докази на предмет їх належності, достовірності та достатності, аналізуючи встановлені у справі обставини, беручи до уваги, що у позивача відсутня можливість зареєструвати право власності на спадкове майно, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 слід задовольнити та визнати за нею право власності на житловий будинок загальною площею 59,5 кв.м, житловою площею 35,6 кв.м з надвірними побудовами та спорудами та земельну ділянку під будинком площею 0,600 га, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 10-13, 76-81, 89, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Званівської сільської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області про визнання права власності в порядку спадкування за законом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок загальною площею 59,5 кв.м, житловою площею 35,6 кв.м. з надвірними побудовами та спорудами, та земельну ділянку під будинком площею 0,600 га, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду виготовлено 25 жовтня 2024 року.

Суддя Олександр ФЕНЯК