Ухвала

від 24.10.2024 по справі 216/4460/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/2909/24 Справа № 216/4460/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2024 року м.Кривий Ріг

колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

присекретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

з участю

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника адвоката ОСОБА_7 ,

обвинуваченої ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривий Ріг в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024046230000257 від 19.06.2024 року, за апеляційною скаргою першого заступника керівника Дніпропетровської окружної прокуратури ОСОБА_9 на вирок Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу від 02 липня 2024 року, яким

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м.Канськ Красноярського краю, РФ, громадянку України, раніше не судиму, працюючу на посаді двірника КЗДО КТ № 306 КМР, маючу на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , неповнолітнього сина ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та неповнолітнього сина ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, та призначено покарання у вигляді обмеження волі строком на один рік.

На підставі ст.75 КК Українизвільнено ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом іспитового строку один рік не вчинить нового злочину та виконає покладені на неї обов`язки,-

в с т а н о в и л а :

вироком суду ОСОБА_8 визнано винною у тому, що вона 10.08.2023 ОСОБА_8 подала до управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті ради, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 заяву про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг. Під час подачі заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, ОСОБА_8 було ознайомлено особисто під підпис із правами та обов`язками, що визначені Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми», а також роз`яснено, що в разі зміни обставин, які можуть вплинути на отримання нею соціальної допомоги, компенсації та пільг, вона зобов`язується повідомити органи праці та соціального захисту населення.

У вересні 2023 року (більш точної дати органом досудового розслідування не встановлено) у ОСОБА_8 виник протиправний умисел, спрямований на заволодіння державними коштами та особистого збагачення, шляхом обману, а саме шляхом неповідомлення відомостей про факт перебуваннясплати аліментів на неповнолітню дочку ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,до управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті ради, з метою отримання тимчасової державної допомоги дітям, батькам яких ухиляються від сплати аліментів, внаслідок чого ОСОБА_8 не було зупинено надання державної соціальної допомоги, яку у період часу з 01.09.2023 по 29.02.2024 було перераховано на її банківську картку по рахунку НОМЕР_1 .

Таким чином, ОСОБА_8 , шляхом обману, у період час з 01.09.2023 по 29.02.2024 заволоділа державними коштами на суму 8862 гривень, якими у подальшому розпорядилась на власний розсуд, чим спричинила збитки державі в особі управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті ради.

Таким чином, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України за ознаками:заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

З таким вироком суду першої інстанції не погодився прокурор та оскаржив в апеляційному порядку, не оспорюючи фактичні обставини, доведеність вини та кваліфікацію, в апеляційній скарзі просить вирок суду скасувати в частині призначеного покарання з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, в іншій частині вирок суду залишити без змін.

На обґрунтування своїх вимог вказує, що місцевий суд, досліджуючи особу обвинуваченої, встановив наявність у неї на утриманні трьох неповнолітніх дітей, двоє з яких є малолітніми, а саме, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Проте, в порушення вимог ч.3 ст.63 КК України, суд першої інстанції призначив обвинуваченій ОСОБА_8 покарання у виді обмеження волі строком на один рік, що є неприпустимим.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора ОСОБА_6 , яка підтримала доводи апеляційної скарги прокурора, просила її задовольнити, вирок місцевого суду скасувати в частині призначеного покарання, обвинувачену ОСОБА_8 та її захисника адвоката ОСОБА_7 , які не заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_8 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, за вказаних у вироку обставин, а також, щодо кримінально-правової кваліфікації, не оскаржуються, а тому колегією суддів не перевіряються. Вирок суду ухвалений в порядку спрощеного провадження без виклику учасників кримінального провадження.

Відповідно до вимог п.п.3,4 ст.409 КПК України підставами для зміни судового рішення є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Відповідно до вимог ст.412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

За змістом ст. 65 КК суд призначає покарання відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ч.3 ст.61 ККобмеження волі не застосовуєтьсядо неповнолітніх, вагітних жінок іжінок, що мають дітей віком до чотирнадцяти років, до осіб, що досягли пенсійного віку, військовослужбовців строкової служби та до осіб з інвалідністю першої і другої групи.

Однак, суд першої інстанції не дотримався вищевказаних вимог закону, які є імперативними та обов`язковими для виконання.

Санкція ч.1 ст.190 КК передбачає покарання у виді штрафу від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від двохсот до двохсот сорока годин, або виправних робіт на строк до двох років, або пробаційного нагляду на строк до трьох років, або обмеження волі на той самий строк.

За матеріалами провадження та як встановлено судом першої інстанції у вироку, обвинувачена ОСОБА_8 має на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , неповнолітнього сина ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та неповнолітнього сина ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у зв`язку з чим покарання у виді обмеження волі до обвинуваченої не може бути застосовано з огляду на вимоги ч.3 ст.61 КК.

Суд першої інстанції залишив вказані обставини поза увагою та не надав їм належної оцінки при призначенні обвинуваченій покарання за ч.1 ст.190 КК у виді обмеження волі, що призвело до неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, а тому доводи прокурора є обґрунтованими та вирок підлягає зміні в частині призначеного покарання, оскільки в даному випадку становище обвинуваченої не погіршується.

Водночас, виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання має бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

Враховуючи всі обставини справи, тяжкість ч.1 ст.190 КК України яке відноситься до кримінальних проступків, особу обвинуваченої, яка офіційно працевлаштована, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-накролога не перебуває, раніше не судима, наявність обставини, що пом`якшують покарання, а саме щире каяття, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, апеляційний суд дійшов висновку, що для виправлення обвинуваченої та попередження нових кримінальних правопорушень, достатнім буде покарання у вигляді апробаційного нагляду строком на один рік, і з покладенням обов`язків, передбачених п.п.1,2,3 ч.2 ст.591 ККУкраїни,а саме:періодично з`являтисядля реєстраціїдо уповноваженогооргану зпитань пробації; повідомлятиуповноважений органз питаньпробації прозміну свогомісця проживання,роботи абонавчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Отже, з урахуванням викладеного, колегія суддів вважає доводи скарги прокурора такими, що підлягають задоволенню, оскільки доводи, на які він зауважує у скарзі, перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення та є, відповідно до положень ст.ст.412, 415 КПК України, безумовною підставою для зміни вироку.

Таким чином, вирок суду першої інстанції підлягає зміні через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.

Керуючись ст.ст.24, 370, 404, 405, 407, 409, 412, 424, 532 КПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а :

апеляційну скаргу першого заступника керівника Дніпропетровської окружної прокуратури ОСОБА_9 задовольнити.

Вирок Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу від 02 липня 2024 року щодо ОСОБА_8 змінити в частині призначеного покарання.

ОСОБА_8 призначити покарання за ч.1 ст.190 КК України у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.

На підставі п.п. 1, 2, 3 ч.2 ст.591 КК України покласти на ОСОБА_8 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

В решті вирок суду залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Судді