Рішення

від 17.10.2024 по справі 298/285/24

ВЕЛИКОБЕРЕЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 298/285/24

Номер провадження 2/298/29/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2024 року селище Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі

Головуючого - судді Тарасевич П.П.,

при секретарі судового засідання Келешовчак І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань, в селищі Великий Березний цивільну справу за позовом поданий представником позивача - адвокатом Свида Олександром Георгійовичем, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи без самостійних вимог: служба у справах дітей Великоберезнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області про збільшення розміру аліментів та визначення місця проживання дитини,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача - адвокат Свида О.Г. який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів та визначення місця проживання дитини.

Позов обґрунтовано тим, що 14 червня 2016 року Великоберезнянським районним судом було розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Під час шлюбу у них народилася донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу і до теперішнього часу дитина постійно проживає разом з матір`ю - ОСОБА_1 , всі витрати та вся турбота за дитину лежить повністю на ній.

Рішенням Великоберезнянського районного суду від 14.05.2020 року по справі № 298/1595/19 з відповідача ОСОБА_2 було стягнуто на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі частини з усіх видів його заробітку і до досягнення дитиною повноліття.

Станом на теперішній час ОСОБА_2 має заборгованість по аліментам, вчасно не сплачує аліменти на дочку та взагалі ігнорує свій обов`язок по матеріальному забезпеченню своєї дитини.

Їхня спільна дитина на теперішній час потребує значно більшого догляду та матеріальних коштів, так як навчається у школі, у зв`язку з чим збільшуються потреби дитини на шкільні приладдя, витрати на харчування в школі, одяг та додаткові заняття для її розвитку, зросли ціни на продукти харчування. Крім того, виникають потреби щодо додаткових занять дочки у репетитора для покращення її знань та навичок. Все це збільшує витрати на дитину, але це робиться виключно для її фізичного та духовного розвитку.

Вимушена через суд вирішити питання збільшення суми аліментів з Відповідача, так як він нехтує своїм обов`язком батька по відношенню до їхньої спільної дитини.

Відповідач не забезпечує дитину матеріально, не бере участі в її вихованні, навчанні та розвитку, зовсім не піклується про її фізичний і моральний розвиток. Все робиться позивачем самостійно. Таке відношення до власної дитини її обурює та робиться висновок про те, що іншого способу як зобов`язати Відповідача сплачувати кошти через суд у неї не має.

Вона, як мати, усвідомлюючи свою особисту відповідальність за виховання та піклування про дитину, створення для неї належних соціально - побутових умов проживання, збереження психічного та фізичного здоров`я, духовного та розумового розвитку, вважає за необхідне зобов`язати батька дитини підтримувати її матеріально. Вона любить свою дитину і спроможна забезпечити її всім необхідним, постійно слідкує за її станом здоров`я, розвитком, виховую та піклуюсь про неї, у неї з дочкою психологічний контакт, прив`язаність один до одного. Незважаючи на це, рахує що батько дитини зобов`язаний хоча би допомагати їй матеріально підтримувати їхню спільну доньку.

Проживання дітей з одним із батьків не звільняє обох батьків від права спілкування з ними та обов`язку виховувати їх, піклуватися про них та матеріально їх забезпечувати.

Всупереч таким вимогам закону, відповідач, який тривалий час вже проживає окремо від їхньої неповнолітньої доньки, ухиляється від виконання свого обов`язку щодо її утримання.

При таких обставинах, на утримання неповнолітньої доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач просить суд, стягнути з відповідача аліменти в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття. Також просить вирішити питання, щодо визначення місця проживання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з нею матір`ю дитини за адресою її місця проживання.

Зазначає, що до теперішнього часу дитина проживає з нею, всі питання щодо дитини та її виховання вирішувались виключно нею, вона самостійно забезпечує її матеріально. Цього ж висновку дійшла і комісія з питань захисту прав дитини Великоберезнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області від 12.12.2023 року за № 878/03.1-19, яка констатувала, що за наслідками вивчення питання про визначення місця проживання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважає за доцільне визначити місце проживання дитини разом з матір`ю - ОСОБА_1 .

Фактично з моменту народження доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , її вихованням, утриманням та турботою займаєтьсь виключно вона мати. З моменту народження їхньої спільної доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вона проживає виключно з нею. Однак, станом на сьогодні не врегульоване питання щодо закріплення місця проживання дитини разом з матір`ю. Варто зазначити, що визначення місця проживання дитини є дуже важливим, адже його вирішення значною мірою впливає на дитину, визначення розміру в подальшому аліментів, додаткових витрат на дитину, можливість виїзду з дитиною за кордон для лікування та відпочинку.

Разом з донькою вони проживають у приватному секторі у будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Даний будинок повністю підлаштований під всі потреби їхньої сім`ї з урахуванням інтересів дитини.

Вона працевлаштована, за місцем роботи і проживання характеризується позитивно, адекватна та освічена людина, різнобічно розвинена, що намагається і передати своїй доньці. Спиртними напоями не зловживає, має достатній дохід, який дозволяє їй утримувати свою доньку та забезпечувати всім необхідним. Проживання доньки разом з нею відповідає її інтересам, оскільки має можливість забезпечити їй належні умови проживання, повною мірою займатися вихованням дитини, чого біологічний батько забезпечити не в змозі. За весь час біологічний батько жодного разу не з`являвся до доньки, не цікавився її станом здоров`я, успіхами.

Також звертає увагу, що її донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відвідує 3-В клас Ужгородського ліцею «Лідер» Ужгородської міської ради Закарпатської області, яка за місцем навчання характеризується, старанна, дисциплінована та уважна учениця, сумлінно ставиться до виконання учнівських доручень. Мати, ОСОБА_1 ,- приділяє належну увагу вихованню доньки. Батько дитини - ОСОБА_4 , не був присутній ні на одних батьківських зборах, навчальними успіхами та шкільним життям ОСОБА_5 не цікавиться. До школи та зі школи дівчинку приводить мати.

З самого народження вона постійно піклуюсь про дитину, знаходиться на її утриманні: весь одяг, іграшки повністю купується нею і вона не шкодує на це гроші. На протязі всього часу з моменту розірвання стосунків з біологічним батьком донька постійно вказує на своє бажання жити разом з нею, у зв`язку з тим, що дуже прив`язана до неї, окрім того є можливість культурного розвитку дитини через наявність культурно-масових закладів.

Батько дитини - ОСОБА_4 , не приймає матеріальної участі в утриманні дитини постійно затримує аліменти та взагалі ніколи не перераховує повну суму для дитини. До теперішнього моменту у батька дитини існує непогашена заборгованість по аліментам і звертає увагу, що тільки по рішенню суду дана особа тала сплачувати якісь суми.

Після розірвання стосунків і до даного часу, батько дитини - ОСОБА_4 не виконує повною мірою своїх батьківських обов`язків, не приймає участі у житті дитини, не піклується про її здоров`я, фізичний розвиток, духовний та моральний розвиток. Він не виказує зацікавленості життям дитини, не приділяє жодної уваги дитині, не гуляв з дитиною, не відвідував будь-які цікаві або розвиваючи події, атракціони, зоопарки тощо. Крім того, дитина росте і їй необхідні розвиваючи гуртки, додаткові заняття задля розвитку її здібностей, біологічний батько жодного разу не виявив ініціативи щодо відвідування цих гуртків, розмови з викладачами дитини, вихователями, вчителями, не кажучи про оплату даних послуг. Крім того, біологічний батько жодного разу не цікавився жодного разу успіхами дитини, не цікавився він і як справи у дитини взагалі, не знає навіть який навчальний заклад відвідує донька.

Вважає, що в інтересах її доньки - ОСОБА_3 , проживати саме з нею, її матір`ю, а не з батьком, який навіть не приймає участі в її вихованні та утриманні. Зі свого боку, вона гарантує усе можливе для повноцінного розвитку своєї дитини, хоче щоб донька виросла у сім`ї де її люблять та поважають, а тому просить суд визначити місця проживання дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю, тобто зі нею - ОСОБА_1 .

Позивачка в судове засідання не з`явилася, однак її представник адвокат Свида О.Г. подав в порядку ч.3 ст.211 ЦПК України заяву, в якій просив розглянути справу без їх участі. Також зазначив, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просили такі задовольнити.

Відповідач в судове засідання також не з`явився, хоча повідомлявся про розгляд справи, не повідомивши суд про причини своєї неявки. Жодних клопотань до суду не подав.

Представники третьої особи без самостійних вимог: служба у справах дітей Великоберезнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області, Хохрун О.В. та Шіпош І.І. , подали заявив в яких просили розглянути справу без їх участі, щодо позовної вимоги про визначення місця проживання дитини, підтримують такі.

Зважаючи на наведене, суд розглянув справу без участі сторін на підставі наявних у ній доказів.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів має право звернутись кожна особа.

Відповідно до ст.13 ч.1 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується рішенням Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 14 червня 2016 року, яким шлюб між ОСОБА_1 до ОСОБА_2 розірвано та стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти на утримання дитини: доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 (одна тисяча) грн. щомісяця і до досягнення дитиною повноліття.

Від цього шлюбу у них народилась донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 25 квітня 2015 року.

З рішення Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 14 травня 2020 року, вбачається, що було змінено спосіб стягнення аліментів, визначених рішенням Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 14 червня 2016 року, та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання неповнолітньої дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

З довідки та характеристики Ужгородського ліцею «Лідер» Ужгородської міської ради Закарпатської областю від 25 жовтня 2023 року № 411/01-27, вбачається що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дійсно навчається у 3-В класі, вказаного закладу. ОСОБА_5 навчається у школі з першого класу, зарекомендувала себе як старанна, дисциплінована, уважна учениця. Навчається в повну міру своїх сил. Гарно запам`ятовує учбовий матеріал. Виявляє переважно творче мислення. Мас здібності до вивчення інтегрованого курсу «Я пізнаю світ» На уроках завжди уважна, допомагає товаришам. Має добрий загальний розвиток. До виконання учнівських доручень ставиться сумлінно. Бере активну участь у класних виховних заходах. Правила поведінки завжди свідомо виконує, не має порушень дисципліни. Користується повагою серед учителів, учнів. Має не багато друзів, підгримує дружні стосунки з декількома однокласницями. Зовнішній вигляд учениці завжди охайний, шкільне приладдя в порядку. Мати, ОСОБА_1 , приділяє належну увагу вихованню доньки. Вона систематично відвідує школу, цікавиться не лише успіхами ОСОБА_5 але й справами класу, стосунками учениці з однокласниками, психоемоційним станом дівчинки, її самопочуттям. Бере активну участь в класних батьківських зборах, конференціях, залучається до вирішення організаційних питань класу, є членом батьківського комітету.

Батько - ОСОБА_2 , не був присутній ні на одних батьківських зборах. Навчальними успіхами та шкільним життям ОСОБА_5 не цікавиться. До школи та зі школи дівчинку приводить мати.

З службової характеристики виданої управлінням Служби безпеки України в Закарпатській області від 27 вересня 2023 № б/н, вбачається що капітан ОСОБА_1 проходить військову службу в органах СБ України з жовтня 2017 року. За період проходження служби зарекомендувала себе дисциплінованою, відповідальною, цілеспрямованою та вимогливою до себе співробітницею. До виконання службових обов`язків ставився сумлінно, з почуттям відповідальності за доручену справу. Ефективно виконує покладені на неї функціональні обов`язки. За характером скромна, врівноважена, комунікабельна, ввічлива, працелюбна, доброзичлива, морально та емоційно стійка, вміє будувати відносини з різною категорією осіб. Критичні зауваження Сприймає, невідкладно приймає заходи по їх усуненню. Підтримує рівні ділові стосунки з колегами по службі. За досягнуті показники в службовій діяльності неодноразово заохочувалася керівництвом підрозділу та Управління. Постійно працює над підвищенням свого професійного рівня, прагне до самовдосконалення. У повсякденній службовій діяльності офіцер суворо дотримується вимог Конституції України, відомчих нормативно-правових актів та військових статутів. Патріотично налаштована. Завдяки своєму ставленню до виконання службових обов`язків у колективі підрозділу та Управління користується повагою та авторитетом. У побуті поводиться скромно, поганих звичок не має. Розлучена виховує доньку.

З виданої довідки про доходи виданої управлінням Служби безпеки України в Закарпатській області від 27 вересня 2023 № 58/189, вбачається що ОСОБА_1 її грошове забезпечення за 2022-2023 рр. загальна сума її доходів за цей період становить 619 622, 66 грн.

З повідомлення Новодністровського відділення поліції Кельменецького відділу полії ГУНП в Чернівецької області, вбачається що ОСОБА_2 , в період з квітня 2016 року по теперішній час не виконував рішення Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 14.06.2016 щодо сплати на користь його неповнолітньої доньки ОСОБА_3 аліментів, що призвело до виникнення заборгованості приєднана зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань кримінального провадження, реєстраційний №42020110000000001 за ст.164 ч.1 КК України. На даний час по кримінальному провадженню проводяться слідчі дії з метою оновлення всіх обставин кримінального правопорушення.

З постанов відділу Новодністровського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Скрипчуком В.М. та Новодністровського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Боянжієм Д.І. про відкриття виконавчого провадження від 21 червня 2017 року ВП № НОМЕР_7, та від 03 грудня 2020 року ВП № НОМЕР_8 про стягнення аліментів на утримання дитини доньки ОСОБА_3 .

З висновку комісії з питань захисту прав дитини Великоберезнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області виданого виконавчим комітетом Великоберезнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області про визначення місця проживання дитини від 12 грудня 2023року № 878/03.1-19, вбачається що за наслідком вивчення питання про визначення місця проживання малолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , враховуючи висновок служби у справах дітей Великоберезнянської селищної ради 11.12.2023 року № 01-09/359, керуючись частиною 1 статті 157 та частиною 1 статті 160 Сімейного Кодексу України, частиною 1 статті 15 Закону України «Про охорону дитинства», орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити місце проживання малолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 разом з матір`ю ОСОБА_1 .

Між сторонами по справі виникли правовідносини, які регулюються гл.15 «Обов`язок матері, батька утримувати дитину та його виконання» розділу ІІІ «Права та обов`язки матері, батька і дитини» СК України.

Встановивши вищевикладені обставини, надавши оцінку доказам наданих в їх обґрунтування суд дійшов до наступних правових висновків.

У відповідності до ст.18 та ст.27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, встановлено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Враховуючи зміст ст.ст.181,192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Так, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Згідно із роз`ясненнями, що містяться в пункті 23постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням матеріального становища платника аліментів, є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім`ї. Під зміною сімейного стану розуміється з`явлення у сім`ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов`язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я платника аліментів.

При цьому у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили (абзац 4 пункту 23постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»).

При визначені розміру аліментів враховуються зобов`язання платника аліментів щодо утримання всіх неповнолітніх дітей чи інші аліментні зобов`язання.

Звертаючись до суду з указаним позовом, позивач зазначила, що розмір аліментів на їх дитину, враховуючи її потреби, значно більшого догляду та матеріальних коштів, так як їхня дитина навчається у школі, у зв`язку з чим збільшуються потреби дитини на шкільні приладдя, витрати на харчування в школі, одяг та додаткові заняття для її розвитку, виникають потреби щодо додаткових занять дочки у репетитора для покращення її знань та навичок, має бути не меншим ніж 1/3 частка від заробітку відповідача щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення нею повноліття.

Вказані обставини лише самі по собі не можуть бути підставою для збільшення розміру аліментів, оскільки позивачка просить саме збільшити розмір аліментів, а не стягнути додаткові витрати на утримання дитини.

Відповідно до частин 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того, судом враховано, що згідно ст.141 СК України, як мати, так і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Отже, позивачка також повинна нести витрати по утриманню дітей в рівній долі з їх батьком.

Оскільки позивачем не доведено та не надано належних та допустимих доказів, що за період часу ухвалення судом рішення про стягнення з відповідача аліментів змінився матеріальний або сімейний стан платника (покращився) або одержувача аліментів (погіршився), виникли інші обставини, що відіграють суттєве значення в житті сторін чи їх дитини, і що є підставою для збільшення розміру аліментів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для такого збільшення, у зв`язку з чим, в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Крім того, відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.

Згідно ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на недоведеність позовних вимог, судові витрати/судовий збір/ (за позовну вимогу про збільшення розміру аліментів) слід віднести за рахунок держави.

Вирішуючи позовну вимогу, щодо визначення місце проживання дитини ОСОБА_3 разом з матір`ю ОСОБА_1 , суд приходить до наступних висновків.

Статтею 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно із ч.2 ст.150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до ст.155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Законодавством визначено права та обов`язки батьків щодо виховання дитини, при цьому пріоритетним та принциповим визначенням є інтереси дитини, що вони повинні бути непорушними в незалежності від стосунків батьків між собою.

Згідно із ст.160 СК України місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Відповідно до ст.161 СК України у випадку, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.1 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Згідно із ч.3 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

Місце проживання дитини цього віку визначається за згодою батьків. При цьому не має значення, чи знаходяться батьки у шлюбі між собою, чи проживають вони спільно. Крім того, питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватися не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все з урахуванням прав та законних інтересів дитини - її права на належне батьківське виховання, яке повною мірою може бути забезпечене тільки обома батьками; права на безперешкодне спілкування з кожним з батьків, здійснення обома батьками якого є запорукою нормального психічного розвитку дитини.

Стаття 19 СК України передбачає, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним, обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою (ч. 4).

Відповідно до ст.ст. 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці докладають усіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки, або, у відповідних випадках, законні опікуни, - несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У п.1 ст.9 вказаної Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують право дитини не розлучатися з обома батьками усупереч їх бажанню, за винятком випадків, якщо в разі компетентні органи, згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно ухвалити рішення щодо місця проживання дитини.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що вирішують питання соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини (ч.1 ст.3 Конвенції).

Місце проживання неповнолітньої дитини з одним з батьків визначається або за місцем проживання матері чи батька, або за конкретною адресою.

Із системного тлумачення ч.1 ст.3, ст.9 Конвенції про права дитини, ч.ч. 2 і 3 ст.11 Закону України «Про охорону дитинства», ст.161 СК України вбачається висновок, що при вирішенні спору про визначення місця проживання дитини, суди мають враховувати передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.

З огляду на наведені обставини, зокрема, ставлення обох батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, проживання доньки на даний час разом з матір`ю, яка піклується про її навчання та виховання, виявляє до доньки увагу та турботу, відсутність обставин, які б свідчили, що таке бажання дитини суперечить її інтересам, суд приходить до висновку, що з метою забезпечення умов, необхідних для повноцінного фізичного, психічного і духовного розвитку неповнолітньої дитини, слід визначити їх місце проживання із матір`ю.

Окрім цього, у відповідності до ст.141 ЦПК України, з відповідачки підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Керуючись статтями 13, 81, 89, 263 - 265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов - задовольнити частково.

Визначити місце проживання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з матір`ю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за місцем її проживання.

В позовній вимозі щодо збільшення розміру аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати за позовну вимогу про визначення місця проживання дитини - судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів після його проголошення апеляційної скарги (сторонами, які не були при цьому присутні - в той же строк, з дня отримання ними копії цього рішення) і набере законної сили після закінчення вищезазначеного строку, якщо не буде оскаржене, а в разі оскарження - після апеляційного розгляду справи, якщо не буде скасоване.

Повний текст судового рішення виготовлено 25 жовтня 2024 року.

Відомості про сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , (паспорт серії НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ), телефон НОМЕР_4 ;

Представник позивача - Адвокат Свида Олександр Георгійович, свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю № 21/451 від 16 травня 2005 року, адреса для листування 89000, м. Ужгород, вул. І.Франка,1 В, блог Г, офіс № 7 Ужгородського району Закарпатської області, електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_5;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , (паспорт серії НОМЕР_5 , РНОКПП НОМЕР_6 );

Третя особа без самостійних вимог: Служба у справах дітей Великоберезнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області, місце знаходження: індекс 89000, смт. Великий Березний, вул. Шевченка, 27, Ужгородського району Закарпатської області (код ЄДРПОУ 43920880), електронна пошта: ssd.vbsel.rada@gmail.com, телефон: (099)0323310.

Рішення суду виготовлено в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.

З текстом рішення суду можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Головуючий Тарасевич П.П.