Рішення

від 25.10.2024 по справі 317/173/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 317/173/24

Провадження № 2/317/350/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2024 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Сакояна Д.І.

за участі:

секретаря судового засідання Сидоренка І.О.

прокурора ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача (у режимі відеоконференції) ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом першого заступника керівника Запорізької окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області до ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінвест-2013», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, ОСОБА_5 про витребування земельної ділянки, визнання договору недійсним,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2024 року до Запорізького районного суду Запорізької області звернувся з позовом перший заступник керівника Запорізької окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області до ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінвест-2013», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, ОСОБА_5 про витребування земельної ділянки, визнання недійсним договору оренди. Позивач просить:

витребувати у ОСОБА_4 на користь Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області земельну ділянку загальною площею 2,0000 га з кадастровим номером 2322182400:04:001:1470 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2250018123221, номер відомостей про речове право: 39986778), для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Новоолександрівської сільської об`єднаної територіальної громади Запорізького району Запорізької області, за межами населеного пункту;

визнати недійсним договір оренди землі без номеру від 25.07.2022, укладений між ОСОБА_4 та ТОВ «Агроінвест-2013» щодо передання у строкове платне користування земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0000 га з кадастровим номером 2322182400:04:001:1470, розташовану на території Новоолександрівської сільської об`єднаної територіальної громади Запорізького району Запорізької області, за межами населеного пункту (номер запису про інше речове право: 47575521);

стягнути з відповідачів на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Запорізької окружної прокуратури Запорізької області кошти, витрачені у 2023 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави в суді.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив наступне.

Запорізькою окружною прокуратурою Запорізької області вивчено питання безоплатної передачі у власність громадянам земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, що розташовані на території Запорізького району Запорізької області та встановлено факт незаконного набуття ОСОБА_5 права власності на земельну ділянку шляхом повторного використання права на безоплатну приватизацію земельної ділянки одного виду цільового призначення, що суперечить вимогам законодавства.

Так, наказом Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області №8-1515/15-20-СГ від 27.02.2020 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» затверджено розроблений ФОП ОСОБА_6 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та передано у власність ОСОБА_5 земельну ділянку загальною площею 2 га (кадастровий номер 2321581000:01:001:0053) для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Григорівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, за межами населеного пункту.

На підставі зазначеного наказу, 01.04.2020 за № 36181604 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_5 зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2066139823215).

Надалі, на підставі договору оренди землі без номеру від 06.09.2021 земельна ділянка з кадастровим номером 2321581000:01:001:0053 передана ОСОБА_5 в оренду ОСОБА_7 .

Також встановлено, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області № 8-9331/15-20-СГ від 30.11.2020 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок у власність» затверджено розроблений ФОП ОСОБА_8 проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства на території Новоолександрівської сільської об`єднаної територіальної громади Запорізького району Запорізької області за межами населеного пункту та передано у власність ОСОБА_5 земельну ділянку загальною площею 2 га (кадастровий номер 2322182400:04:001:1470) для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Новоолександрівської сільської об`єднаної територіальної громади Запорізького району Запорізької області за межами населеного пункту.

На підставі зазначеного наказу 14.12.2020 за № 39729623 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_5 зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2250018123221).

На підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу земельної ділянки від 29.12.2020 вказана земельна ділянка була продана ОСОБА_4 . На підставі вказаного договору 29.12.2020 за № 39986778 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_4 зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку.

На підставі договору оренди землі без номеру від 25.07.2022 земельна ділянка з кадастровим номером 2322182400:04:001:1470 передана ОСОБА_4 в оренду ТОВ«Агроінвест-2013».

Запорізькою окружною прокуратурою Запорізької області встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 2322182400:04:001:1470 підлягає витребуванню від добросовісного набувача ОСОБА_4 на користь територіальної громади в особі Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, а договір оренди землі без номеру від 25.07.2022 підлягає визнанню недійсним з урахуванням наступного.

Реалізація повноважень Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області має здійснюватися з дотриманням вимог законодавства, яке забороняє повторне отримання безоплатно у приватну власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства (понад норми безоплатної приватизації, встановлені Земельним кодексом України).

Земельна ділянка площею 2 га з кадастровим номером 2322182400:04:001:1470, що знаходиться на території Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області за межами населеного пункту вибула з державної власності внаслідок протиправного використання ОСОБА_5 права на безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду цільового призначення понад норму, встановлену законом.

Правовою підставою для державної реєстрації права власності ОСОБА_5 на земельну ділянку з кадастровим номером 2322182400:04:001:1470 площею 2 га, був наказ Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області №8-9331/15-20-СГ від 30.11.2020 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок у власність». Оскільки вказаний наказ виданий з порушенням чинного законодавства, він не може вважатися підставою для набуття права власності особою на спірну земельну ділянку та не породжує відповідних правових наслідків.

У подальшому спірна земельна ділянка була продана на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу земельної ділянки від 29.12.2020 ОСОБА_4 . Таким чином, ОСОБА_4 придбав вказану земельну ділянку в особи, яка не мала права її відчужувати.

Враховуючи викладене, земельна ділянка площею 2 га з кадастровим номером 2322182400:04:001:1470, що знаходиться за межами населеного пункту на території Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, підлягає витребуванню від добросовісного набувача ОСОБА_4 та поверненню у комунальну власність Новоолександрівської територіальної громади в особі Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області.

Крім того, між ОСОБА_4 та ТОВ «Агроінвест-2013» укладено договір оренди землі б/н від 25.07.2022. Предметом даного договору оренди є земельна ділянка площею 2 га з кадастровим номером 2322182400:04:001:1470. Згідно п. 7 договору, договір укладено на 15 років. Вказаний договір 09.08.2022 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право 47575521. У свою чергу, вказаний договір оренди землі підлягає визнанню недійсним, з урахуванням наступного.

Враховуючи невідповідність закону наказу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області № 8-9331/15-20-СГ від 30.11.2020 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок у власність», в частині затвердження проекту землеустрою та передачі у власність ОСОБА_5 земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 2322182400:04:001:1470, фактично ОСОБА_5 не набув необхідного обсягу правомочностей власника щодо реалізації права власності відповідно до вимог ст. 317 ЦК України, зокрема, правомочності щодо продажу іншим особам земельної ділянки. Зважаючи на вказане, правомочностей щодо передачі у користування іншим особам земельної ділянки не набув і покупець зазначеної земельної ділянки ОСОБА_4 . Тобто земельна ділянка з кадастровим номером 2322182400:04:001:1470 на момент укладення договору оренди (25.07.2022) фактично залишалася у комунальній власності Новоолександрівської територіальної громади в особі Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області. Отже, саме вказаний орган був уповноваженим на укладання договорів, зокрема, щодо передачі у користування земельної ділянки.

Крім того, згідно законодавства, чинного на момент укладення договору оренди між ОСОБА_4 та ТОВ «Агроінвест-2013», діяв спеціальний порядок передачі в оренду земельних ділянок комунальної та державної власності.

Договір оренди спірної земельної ділянки укладений, по-перше, особою, яка не мала права нею розпоряджатися, по-друге, з порушенням встановленого законом порядку, а отже, підлягає визнанню недійсним. Крім того, визнання зазначеного договору недійсним дозволить у повному обсязі відновити права та захистити законні інтереси єдиного правомочного власника спірної земельної ділянки, яким на даний час є Новоолександрівська сільська рада Запорізького району Запорізької області.

З урахуванням того, що ОСОБА_5 не набув правомочностей власника, у зв`язку з чим не був уповноваженим продавати земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 2322182400:04:001:1470, договір оренди земельної ділянки суперечить актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, спрямований на незаконне заволодіння майном територіальної громади, що є підставою для визнання його недійсним на підставі ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України.

З огляду на вищевказані обставини, належними та ефективними способами захисту порушеного права держави та територіальної громади є саме витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_4 земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 2322182400:04:001:1470, розташованої на території Новоолександрівської сільської об`єднаної територіальної громади Запорізького району Запорізької області за межами населеного пункту на користь Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, та визнання договору оренди землі б/н від 25.07.2022, укладеного між ОСОБА_4 та ТОВ «Агроінвест-2013» щодо вказаної земельної ділянки, недійсним, оскільки саме такий спосіб захисту, виходячи зі змісту ч. 2 ст. 26, п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» та практики Верховного Суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про припинення права власності ОСОБА_5 та права користування ТОВ «Агроінвест-2013».

В обґрунтування звернення із вказаною позовною заявою прокурор зазначає, що органом місцевого самоврядування, на який покладено обов`язки щодо розпорядження землями вищезазначеної категорії, жодні заходи з метою поновлення порушених інтересів територіальної громади не вживались, позов про витребування спірної земельної ділянки не подавався.

Вказане є підставою для представництва прокурором в суді законних інтересів держави згідно вимог ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 09.01.2024 задоволено заяву про забезпечення позову першого заступника керівника Запорізької окружної прокуратури Запорізької області у даній цивільній справі та накладено арешт на земельну ділянку із кадастровим номером 2322182400:04:001:1470 площею 2 га, яка належить ОСОБА_4 .

Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 16.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Представником відповідача ТОВ «Агроінвест-2013» (далі відповідач-2), адвокатом Гайдуком С.П., подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач вважає позов безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

В обґрунтування своєї позиції представник відповідача зазначає, що 29.12.2020 був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 2322182400:04:001:1470 площею 2га між ОСОБА_5 (продавець) та ОСОБА_4 (покупець), посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Абрамовим М.О. (реєстровий № 1695).

На момент укладання та нотаріального посвідчення договору від 29.12.2020 приватним нотаріусом Абрамовим М.О. був перевірений об`єкт нерухомості щодо належності його продавцю (пункт 1.3 договору), відсутність арештів щодо майна та заборон його відчуження, відсутність факту застосування санкцій, тощо (пункти 3.2-3.3 договору). Вартість продажу майна становить 30220,00 грн. (пункт 2.1 договору). Таким чином, ОСОБА_4 став добросовісним набувачем земельної ділянки з кадастровим номером 2322182400:04:001:1470 за оплачуваним нотаріально посвідченим правочином.

Представник відповідача-2 зазначає, що як вбачається з позовної заяви, обставин справи та доказів поданих прокурором, земельна ділянка з кадастровим номером 2322182400:04:001:1470 площею 2 га ніколи не перебувала у власності Новоолександрівської сільської ради та відповідно не вибула з законного володіння органу місцевого самоврядування на підставі рішення сільської ради. Земельна ділянка з кадастровим номером 2322182400:04:001:1470 була передана з державної власності у приватну власність на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області № 8-9331/15-20-СГ від 30.11.2020. Даний наказ був виданий відповідним державним органом, що здійснював розпорядження земельними ділянками державної власності відповідно до законодавства, чинного на час виникнення спірних правовідносин. Відтак, земельна ділянка з кадастровим номером 2322182400:04:001:1470 не вибула з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦПК України) Таким чином, для застосування ч. 1 ст.388 ЦК України до спірних правовідносин відсутні правові підстави.

У подальшому земельна ділянка з кадастровим номером 2322182400:04:001:1470, на яку було зареєстровано право приватної власності за ОСОБА_5 , введена в цивільний обіг та стала предметом вищезазначеного договору купівлі-продажу від 29.12.2020.

Прокурор у позовній заяві, посилаючись на дефектність наказу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області № 8-9331/15-20-СГ від 30.11.2020 та зазначаючи абстрактні підстави, не наводить жодних доказів притягнення посадових осіб Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, які готували та підписували наказ до кримінальної відповідальності, порушення кримінального провадження, пред`явлені підозри, досудового розслідування, складання обвинувального акту, спрямування його до суду, постановлення судом вироку в справі, набрання вироком законної сили тощо. Наказ від 30.11.2020 не визнаний нечинним та протиправним, не скасований керівником Держгеокадастру України тощо.

На момент виникнення спірних правовідносин (30.11.2020) земельна ділянка з кадастровим номером 2322182400:04:001:1470 була сформована та їй присвоєно кадастровий номер.

Відтак за умови відсутності наказу від 30.11.2020, про дефектність якого зазначає прокурор, земельна ділянка з кадастровим номером 2322182400:04:001:1470 гіпотетично могла б перейти у комунальну власність виключно після державної реєстрації права комунальної власності, тобто активних дій уповноважених осіб органу місцевого самоврядування щодо звернення до суб`єкта державної реєстрації, а не автоматично з дня набрання чинності (27.05.2021) Закону України № 1423-IX від 28.05.2021. Наведене виключає як порушення прав Новоолександрівської сільської ради, так і підстав звернення прокурора з цим позовом в особі органу місцевого самоврядування.

25.07.2022 між ОСОБА_4 (орендодавець) та ТОВ «Агроінвест-2013» (орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2322182400:04:001:1470.

Доданий до позову договір від 25.07.2022 містить всі істотні умови договору оренди землі, визначені Цивільним кодексом України та Законом України «Про оренду землі». Даний договір був укладений ОСОБА_4 (власником спірної земельної ділянки) та повноважним представником ТОВ «Агроінвест-2013». Доказів, що свідчать про інше, прокурором не додано.

Посилання прокурора на положення ст. 16 Закону України «Про оренду землі» щодо обов`язковості торгів права оренди земельними ділянками державної та комунальної власності не можуть братись до уваги, оскільки станом на дату укладання договору оренди землі від 25.07.2022 земельна ділянка з кадастровим номером 2322182400:04:001:1470 не перебувала в державній та/або комунальній власності. Отже, позовна вимога про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки задоволенню не підлягає у зв`язку з безпідставністю, необґрунтованістю та недоведеністю підстав для її задоволення.

Також представник відповідача-2 посилається на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 02.08.2023 у справі № 308/8629/19, як на підставу для відмови у позові.

У відповіді на відзив ТОВ «Агроінвест-2013» керівником Запорізької окружної прокуратури Запорізької області стосовно доводів представника відповідача-2, викладених у відзиві на позовну заяву, зазначено наступне.

Так, у відзиві представник відповідача-2 вказує, що земельна ділянка з кадастровим номером 2322182400:04:001:1470 ніколи не перебувала у власності Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області та вибула з законного володіння органу місцевого самоврядування, а тому не могла вибути з володіння власника не з його волі іншим шляхом. Дійсно, спірна земельна ділянка на момент її передачі у приватну власність ОСОБА_5 на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області № 8-9331/15-20-СГ від 30.11.2020 перебувала у державній власності. У подальшому, 27.05.2021набрав чинностіЗакон України«Про внесеннязмін додеяких законодавчихактів Українищодо вдосконаленнясистеми управліннята дерегуляціїу сферіземельних відносин», яким, зокрема розділ X «Перехідні положення» Земельного кодексу України доповнено п. 24, відповідно до якого з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель: а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук); б) оборони; в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення; г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності; д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності; е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 713-р від 12.06.2020 «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Запорізької області» встановлено, що до складу Новоолександрівської територіальної громади входять наступні території громад: Новоолександрівська, Григорівська.

Отже, на теперішній час належним власником земельної ділянки площею 2 га (кадастровий номер 2322182400:04:001:1470) має бути саме Новоолександрівська сільська рада Запорізького району Запорізької області, оскільки вказана земельна ділянка: 1) належала до земель державної власності; 2) розташована за межами населених пунктів; 3)розташована у межах Новоолександрівської територіальної громади (на території Новоолександрівської сільської ради).

У силу положень п. 24 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України на теперішній час оспорювана земельна ділянка має належати до земель комунальної власності.

Крім того, як було зазначено в позовній заяві, наказ Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області № 8-9331/15-20-СГ від 30.11.2020 прийнятий з порушенням вимог земельного законодавства. Таким чином, земельна ділянка площею 2га з кадастровим номером 2322182400:04:001:1470, яка була передана у приватну власність на підставі вищезазначеного наказу, вибула з володіння держави як власника незаконно та поза її волею, внаслідок прийняття державним органом незаконного рішення. До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд України у постанові від 05.10.2016 у справі №916/2129/15.

Також прокурор посилається на те, що Велика Палата Верховного Суду у своїх рішеннях послідовно зазначає, що власник з дотриманням вимог ст. 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для витребування майна оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, оскарження всього ланцюга договорів та інших правочинів щодо спірного майна не є ефективним способом захисту прав (постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, від 23.11.2021 у справі 359/3373/16-ц, від 14.12.2022 у справі №461/12525/15-ц, від 20.06.2023 у справі № 633/408/18, від 08.11.2023 у справі №206/4841/20).

Прокурор вказує, що право державної власності на спірну земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано не було, що підтверджується інформаційною довідкою № 349906479, яка є додатком до позовної заяви. Отже, за умови відсутності вищевказаного наказу, як про це зазначає представник відповідача-2, спірна земельна ділянка не існувала б як об`єкт цивільних прав, а відтак мала б перейти у комунальну власність як інші земельні ділянки та землі не сформовані у земельні ділянки, з дня набрання чинності п. 24 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України.

Прокурор заперечує стосовно посилань представника відповідача-2 у відзиві на те, що оскільки договір оренди землі містить усі істотні умови договору оренди землі, визначені чинним законодавством, такий договір укладено з ОСОБА_4 , який був власником земельної ділянки на момент його укладення, позовна вимога про визнання недійсним договору оренди землі задоволенню не підлягає.

Враховуючи невідповідність закону наказу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області № 8-9331/15-20-СГ від 30.11.2020 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок у власність», в частині затвердження проекту землеустрою та передачі у власність ОСОБА_5 земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 2322182400:04:001:1470, фактично ОСОБА_5 не набув необхідного обсягу правомочностей власника щодо реалізації права власності відповідно до вимог ст. 317 ЦК України, зокрема правомочності щодо продажу іншим особам земельної ділянки. Зважаючи на вказане, правомочностей щодо передачі у користування іншим особам земельної ділянки не набув і покупець зазначеної земельної ділянки ОСОБА_4 . Таким чином, спірна земельна ділянка на момент укладення договору оренди фактично залишалася у комунальній власності Новоолександрівської територіальної громади в особі Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області. Крім того, згідно законодавства, чинного на момент укладення договору оренди між ОСОБА_4 та ТОВ «Агроінвест-2013», діяв спеціальний порядок передачі в оренду земельних ділянок комунальної та державної власності.

На переконання прокурора право держави витребувати земельну ділянку, належну до земель сільськогосподарського призначення, з огляду на доведену незаконність і безпідставність вибуття цієї земельної ділянки з власності держави, становить пропорційне втручання у право власності з дотриманням рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства) та інтересам особи, яка зазнала такого втручання.

Прокурор Запорізької окружної прокуратури Пархомов Є.В. у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні тим, що у ньому викладені.

Представник Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області Мормуль П.В. у судовому засіданні позов підтримав. Зазначив, що має сумніви щодо обраного прокурором способу захисту, але вони не впливають на остаточну думку про необхідність задоволення позову.

Повідомлений належним чином про дату, час та місце судового засідання відповідач ОСОБА_4 до суду не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не подав.

Представник відповідача ТОВ «Агроінвест-2013», адвокат Гайдук С.П., проти задоволення позову заперечував з підстав, зазначених у відзиві. Пояснив, що витребування спірної земельної ділянки було б доречним, якщо ОСОБА_5 залишався власником, а за даних обставин позов є необґрунтованим. Вимога щодо витребування земельної ділянки у ОСОБА_4 є незаконною, оскільки у його власності перебуває лише одна земельна ділянка. Вважає, що позовна вимога про визнання недійсним договору оренди землі без номеру від 25.07.2022, укладеного між ОСОБА_4 та ТОВ «Агроінвест-2013», не є похідною.

Повідомлений належним чином про дату, час та місце судового засідання представник третьої особи, яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета споруна сторонівідповідача Головного управлінняДержгеокадастру уЗапорізькій області до суду не з`явився.

07.02.2024 до суду через систему «Електронний суд» від представника Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Гурильова А.С. надійшли письмові пояснення, у яких він зазначає, що вирішення спору залишає на розсуд суду та просить здійснювати розгляд справи без участі представника ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області. Представник третьої особи вказує, що повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками наділено саме ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області. Згідно із законодавчими приписами перелік відмов у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є вичерпним. Разом із тим, на час видання Головним управлінням спірного наказу, положення Земельного кодексу України не передбачали підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою.

Повідомлений належним чином про дату, час та місце судового засідання третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_5 до суду не з`явився, про причини неявки не повідомив, письмових пояснень не надав.

Суд, заслухавши учасників судового провадження та дослідивши наявні у справі письмові докази, приходить до наступних висновків.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатись органи та особи, яким законом надано право звертатись до суду в інтересах інших осіб або держави чи суспільних інтересах (ст. 4 ЦПК України).

Статтею 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ст. 13, 14 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Положеннями ст. 2 Земельного кодексу України встановлено, що земельні відносини це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №349905536 від 11.10.2023, власником земельної ділянки з кадастровим номером 2321581000:01:001:0053 площею 2 га, з цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, є ОСОБА_5 . Підстава набуття права власності: наказ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» № 8-1515/15-20-СГ, виданий 27.02.2020 Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2066139523215 (а.с. 62-64 т. 1).

Згідно з наказом Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області №8-1515/15-20-СГ від 27.02.2020, затверджено розроблений ФОП ОСОБА_6 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_5 для ведення особистого селянського господарства на території Гнаровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області за межами населеного пункту. ОСОБА_5 передано у власність земельну ділянку загальною площею 2 га (кадастровий номер 2321581000:01:001:0053), для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Гнаровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області за межами населеного пункту (а.с. 58 т. 1).

06.09.2021 між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 2 га, кадастровий номер 2321581000:01:001:0053, з цільовим призначенням «01.03» для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Петро-Михайлівської (Гнаровської) сільської ради Запорізького (Вільнянського) району Запорізької області. Реєстраційний номер реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 2066139523215 (а.с. 59-61 т. 1).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області №8-9331/15-20-СГ від 30.11.2020, затверджено розроблений ФОП ОСОБА_8 проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Новоолександрівської сільської об`єднаної територіальної громади Запорізького району Запорізької області за межами населеного пункту, передано у власність громадянам земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, розташовані на території Новоолександрівської сільської об`єднаної територіальної громади Запорізького району Запорізької області за межами населеного пункту, зокрема ОСОБА_5 , площею 2 га (кадастровий номер 2322182400:04:001:1470) (а.с. 65 т. 1).

За договором купівлі-продажу земельної ділянки від 29.12.2020, посвідченим приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Абрамовим М.О., зареєстрованим в реєстрі за № 1695, ОСОБА_5 передав, а ОСОБА_4 прийняв належну ОСОБА_5 земельну ділянку загальною площею 2 га, за яку він сплатив визначену за домовленістю сторін грошову суму. Місце розташування земельної ділянки Запорізька область, Запорізький район, Новоолександрівська сільська об`єднана територіальна громада (за межами населених пунктів). Площа 2 гектара; кадастровий номер земельної ділянки 2322182400:04:001:1470; цільове призначення для ведення особистого селянського господарства; експлікація земельних угідь рілля (а.с. 66-67 т. 1).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №349906479 від 11.10.2023, право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2322182400:04:001:1470 зареєстровано 29.12.2020 за ОСОБА_4 . Підстава набуття права власності: договір купівлі-продажу № 1695, виданий 29.12.2020 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Абрамовим М.О. (а.с.72-75 т. 1).

25.07.2022 між ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроінвест-2013» укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для сільськогосподарських потреб з кадастровим номером 2322182400:04:001:1470 (а.с. 68-71 т. 1).

Листом № 06-1-05/1495 від 14.11.2023 Новоолександрівська сільська рада Запорізького району Запорізької області повідомила Запорізьку обласну прокуратуру, що станом на 13.11.2023 Новоолександрівською сільською радою Запорізького району Запорізької області не вживались заходи, спрямовані на поновлення порушених інтересів територіальної громади. Новоолександрівська сільська рада не зверталась до суду з позовом про витребування у ОСОБА_4 земельної ділянки та визнання недійсним договору оренди землі. Новоолександрівська сільська рада не планує звернення до суду з позовом про витребування у ОСОБА_4 земельної ділянки та визнання недійсним договору оренди землі, але не проти того, щоб дане звернення направили органи прокуратури (а.с. 85 т. 1).

Відповідно до ст. 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право власності набувається у порядку, визначеному законом.

Статтею 80 ЗК України встановлено, що самостійними суб`єктами права власності на землю є, зокрема, держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, на землі державної власності.

Згідно зп.б ч.1ст.81ЗК України,громадяни Українинабувають прававласності наземельні ділянкина підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:

а) для ведення фермерського господарства в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району;

б) для ведення особистого селянського господарства не більше 2,0 гектара;

в) для ведення садівництва не більше 0,12 гектара;

г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах не більше 0,25 гектара, в селищах не більше 0,15 гектара, в містах не більше 0,10 гектара;

ґ) для індивідуального дачного будівництва не більше 0,10 гектара;

д) для будівництва індивідуальних гаражів не більше 0,01 гектара.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Положеннями ч.3ст.116ЗК Українивизначено,що безоплатнапередача земельнихділянок увласність громадянпровадиться уразі: приватизаціїземельних ділянок,які перебуваютьу користуваннігромадян; одержанняземельних діляноквнаслідок приватизаціїдержавних ікомунальних сільськогосподарськихпідприємств,установ таорганізацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання (ч. 4 ст.116 ЗК України).

Отже, реалізація повноважень Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області мала здійснюватися з дотриманням вимог законодавства, яке забороняє повторне отримання безоплатно у приватну власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства (понад норми безоплатної приватизації, встановлені Земельним кодексом України).

Судом встановлено, що всупереч приписам ст. 116 ЗК України, ОСОБА_5 , набуваючи у власність спірну земельну ділянку, повторно скористався правом на безоплатне отримання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності, а після набуття права власності на вказану земельну ділянку відчужив її шляхом укладення договору купівлі-продажу з ОСОБА_4 , який у подальшому передав її в оренду ТОВ «Агроінвест-2013».

Приписами ч. 2 ст. 328 ЦК України встановлено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлена судом.

Згідно із ч. 1 ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно доп.3ч.1ст.388ЦК України,якщо майноза відплатнимдоговором придбанев особи,яка немала правайого відчужувати,про щонабувач незнав іне мігзнати (добросовіснийнабувач),власник маєправо витребуватице майновід набувачалише уразі,якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Власник з дотриманням вимог ст. 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

Аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18) та від 29.05.2019 у справі №367/2022/15-ц (провадження № 14-376цс18).

Матеріалами справи підтверджено, що 29.12.2020 ОСОБА_4 на підставі відплатного договору купівлі-продажу придбав у ОСОБА_5 земельну ділянку з кадастровим номером 2322182400:04:001:1470.

Однак враховуючи ту обставину, що ОСОБА_5 отримав спірну земельну ділянку з порушенням вимог закону, суд доходить висновку, що задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна з володіння особи, за якою воно зареєстровано на праві власності, відповідає правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника.

Захист порушеного права особи має бути ефективним, тобто повинен здійснюватися з використанням такого способу захисту, який може відновити, наскільки це можливо, відповідні права, свободи й інтереси позивача.

Статтею 16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, а також можливість їх захистити іншим способом, встановленим договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Крім того, главою 29 ЦК України визначено такі способи захисту права власності як витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов) та усунення перешкод у реалізації власником права користування та розпорядження його майном (негаторний позов).

Цивільним кодексом України передбачені засади захисту права власності, зокрема право на витребування власником свого майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст. 387 ЦК України) та від добросовісного набувача (ст.388 ЦК України).

Віндикація застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених ч. 1 ст. 388 ЦК України

Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю).

Відповідні правові висновки викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц (провадження № 14-452цс18).

Предметом безпосереднього регулювання ст. 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) є втручання держави в право на мирне володіння майном, зокрема й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ (серед багатьох інших, рішення у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23.09.1982, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986, «Щокін проти України» від 14.10.2010, «Сєрков проти України» від 07.07.2011, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23.11.2000, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22.01.2009, «Трегубенко проти України» від 02.11.2004, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014) напрацьовано три критерії (принципи), які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинне здійснюватися на підставі закону нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм. Сам лише факт, що правова норма передбачає більш як одне тлумачення, не означає, що закон непередбачуваний. Сумніви щодо тлумачення закону, що залишаються, враховуючи зміни в повсякденній практиці, усувають суди в процесі здійснення правосуддя.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду». Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Критерій пропорційності передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення ст. 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» це наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар». Одним із елементів дотримання критерію пропорційності при втручанні в право особи на мирне володіння майном є надання їй справедливої та обґрунтованої компенсації.

Суд доходить висновку, що позовні вимоги про витребування земельної ділянки з володіння ОСОБА_4 є обґрунтованими, а втручання держави у його право власності є виправданим, оскільки порушення загальновідомого, чітко визначеного законодавством порядку надання земельних ділянок порушує суспільний інтерес на законний обіг землі, як національного багатства та положення законодавства України про зобов`язання органів влади діяти в межах своїх повноважень та у порядку передбаченому законом. Недотримання такого порядку тягне за собою свавілля державних органів та знищення правового порядку у державі. При цьому суд враховує доведеність незаконного набуття ОСОБА_5 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, який у подальшому не мав права на її відчуження.

Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постанові від 26.05.2021 у справі № 282/1874/18.

Суд бере до уваги, що під час судового розгляду відповідач ОСОБА_4 не висловлював заперечень щодо позову, не посилався на непропорційність втручання в його право власності, не уповноважував представника ТОВ «Агроінвест-2013» діяти в його інтересах. У матеріалах справи відсутні відомості, які б вказували на те, що витребування спірної земельної ділянки для ОСОБА_4 буде для нього індивідуальним і надмірним тягарем.

Посилання представника відповідача-2 на постанову Верховного Суду від 02.08.2023 у справі № 308/8629/29 суд вважає необґрунтованим, оскільки вона не є релевантною до спірних правовідносин.

Не заслуговують на увагу й доводи представника відповідача-2 про відсутність порушення прав Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області та підстав звернення прокурора з даним позовом в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування.

Щодо цього питання обґрунтованою є позиція прокурора, висловлена у відповіді на відзив. Дійсно, розпорядженням Кабінету Міністрів України № 713-р від 12.06.2020 «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Запорізької області» встановлено, що до складу Новоолександрівської територіальної громади входять наступні території громад: Новоолександрівська, Григорівська. Отже, у силу положень п. 24 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України, оспорювана земельна ділянка має належати до земель комунальної власності, оскільки вона: 1) належала до земель державної власності; 2) розташована за межами населеного пункту; 3)розташована у межах Новоолександрівської територіальної громади (на території Новоолександрівської сільської ради).

Таким чином, Новоолександрівська сільська рада Запорізького району Запорізької області є належним позивачем у даній справі.

Стосовно позовної вимоги про визнання недійсним договору оренди землі б/н від 25.07.2022, укладеного між ОСОБА_4 та ТОВ «Агроінвест-2013» щодо передання у строкове платне користування земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2 га з кадастровим номером 2322182400:04:001:1470, суд виходить з наступного.

Згідно з приписами ст. 6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Приписами ст. 125 ЗК України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст. 126 ЗК України).

Згідно з ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1-5 ст. 203 ЦК України зміст правочинуне можесуперечити цьомуКодексу,іншим актамцивільного законодавства,а такожінтересам державиі суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Положеннями ч. 1 ст. 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст.215 ЦК України).

Частиною першоюстатті 216ЦК Українивизначено,що недійснийправочин нестворює юридичнихнаслідків,крім тих,що пов`язаніз йогонедійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Суд констатує, що оскільки ОСОБА_5 не мав права на набуття спірної земельної ділянки у власність, тобто усупереч закону реалізував право, якого за законом не мав. За вказаних обставин він не міг набути необхідного обсягу правомочностей власникащодо реалізаціїправа власностіна спірнуземельну ділянкувідповідно довимог ст.317ЦК України,зокрема,правомочності щодопродажу їїіншим особам.У зв`язкуз цимне набувправомочностей щодо передачі у користування іншим особам земельної ділянки і покупець зазначеної земельної ділянки ОСОБА_4 .

Розпорядитись земельною ділянкою з кадастровим номером 2322182400:04:001:1470 (передати у власність певній особи чи в оренду) після набрання чинності п. 24 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України могла лише Новоолександрівська сільська рада Запорізького району Запорізької області з огляду на висновки суду щодо незаконного її вилучення із земель державної власності.

Матеріали справи не містять доказового підтвердження наявності волевиявлення позивача на виникнення (існування) орендних відносин щодо спірної земельної ділянки з ТОВ «Агроінвест-2013».

Згідно із ч. 2 ст. 4 Закону України «Про оренду землі» орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 вказаного Закону укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами земельних торгів.

Приписами ч. 1 ст. 124 ЗК України встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу (ч. 2 ст. 124 ЗК України).

З урахуваннямвикладеного тавраховуючи,що договіроренди спірноїземельної ділянкиукладений особою, яка не мала права нею розпоряджатися та суперечить актам цивільного законодавства, суд доходить висновку, що доводи прокурора у цій частині позовних вимог є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому суд враховує, що продовження існування орендних відносин із ТОВ «Агроінвест-2013» на підставі договору оренди землі від 25.07.2022 буде суперечити приписам ст. 203 ЦК України.

Оскільки Новоолександрівська сільська рада Запорізького району Запорізької області не вживала жодних заходів до витребування спірної земельної ділянки, у прокурора були підстави для звернення до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 3, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 141, 247, 258-259, 263-265 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов першого заступника керівника Запорізької окружної прокуратури Запорізької області (69061, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, буд. 17) в інтересах держави в особі Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (код у ЄДРПОУ 04352842, 70433, Запорізька область, Запорізький район, с. Новоолександрівка, вул. Центральна, буд. 60) до ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінвест-2013» (код у ЄДРПОУ 40507058, 70432, Запорізька область, Запорізький район, с. Степне, вул. Нагорна, буд. 12), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області (код у ЄДРПОУ 39820689, 69095, м. Запоріжжя, вул. українська, буд. 50), ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) про витребування земельної ділянки, визнання договору недійсним задовольнити у повному обсязі.

Витребувати у ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) земельну ділянку з кадастровим номером 2322182400:04:001:1470 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2250018123221), площею 2 га, на користь Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (код у ЄДРПОУ 04352842, 70433, Запорізька область, Запорізький район, с. Новоолександрівка, вул. Центральна, буд. 60).

Визнати недійсним договір оренди землі б/н від 25.07.2022, укладений між ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроінвест-2013» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2322182400:04:001:1470.

Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Запорізької обласної прокуратури (код у ЄДРПОУ 02909973, м. Запоріжжя, вул. Дмитра Апухтіна, буд. 29-А) судовий збір в сумі 5368 грн. 00 коп. (п`ять тисяч триста шістдесят вісім грн. 00 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінвест-2013» (код у ЄДРПОУ 40507058, 70432, Запорізька область, Запорізький район, с. Степне, вул. Нагорна, буд. 12) на користь Запорізької обласної прокуратури (код у ЄДРПОУ 02909973, м. Запоріжжя, вул. Дмитра Апухтіна, буд. 29-А) судовий збір в сумі 1342 грн. 00 коп. (одна тисяча триста сорок дві грн. 00 коп.).

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено 25.10.2024.

Суддя Д.І. Сакоян