Рішення

від 02.09.2024 по справі 453/759/24

СКОЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 453/759/24

№ провадження 2/453/386/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2024 року Сколівський районний суд Львівської областів складі:

головуючого судді -Курницької В.Я.;

за участі секретаря судового засідання Бендеш А.І.;

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Сколе Львівської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова група ТАС» за участі третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування,-

в с т а н о в и в:

До Сколівського районного суду Львівської області 08 травня 2024 року в порядку цивільного судочинства звернувся позивач ОСОБА_1 з позовною заявою до відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова група ТАС» за участі третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування, в якій просить стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група ТАС» на користь ОСОБА_1 93579, 55 гривень.

В обґрунтування позовної заяви зазначив, що 30 січня 2024 року в м. Сколе 557 км траси Київ-Чоп з вини ОСОБА_3 , водія транспортного засобу АУДІ А6, д.н.з. НОМЕР_1 внаслідок ДТП завдано пошкоджень транспортному засобу марки АУДІ А4, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 .

Вина ОСОБА_3 у вчиненні вказаного ДТП підтверджується постановою Сколівського районного суду від 05 березня 2024 року в справі № 453/217/24. Цивільно-правова відповідальність водія тз АУДІ А6 нз НОМЕР_1 застрахована в ПАТ «Страхова група ТАС» згідно полісу ОСЦПВ серії АТ № 3556833 з строком дії з 04 лютого 2023 року до 03 лютого 2024 року.

Пошкоджений транспортний засіб АУДІ А4, д.н.з. НОМЕР_2 належить на праві приватної власності ОСОБА_2 та перебуває у правомірному володінні та користуванні ОСОБА_1 , що підтверджується наявним у ОСОБА_1 . оригіналом свідоцтва про реєстрацію вказаного транспортного засобу.

08лютого 2024року ОСОБА_1 письмо звернувсядо ПАТ«Страхова групаТАС» ззаявою провиплату страховоговідшкодування,а листомПАТ «Страховагрупа ТАС»від 23лютого 2024року увиплаті такоговідшкодуванні відмовлено,оскільки ОСОБА_1 не євласником пошкодженоготранспортного засобу.Згідно листаПАТ «Страховагрупа ТАС»від 02квітня 2024року сумастрахового відшкодуванняскладає 84279,55грн.Витрати наевакуацію пошкодженоготз складає9300гривень.

Згідно п. 1.6. ст. 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах. Відмовляючи у здійсненні страхової виплати відповідач виходив з того, що позивачем не надано доказів, якими було б підтверджено на якій відповідній правовій підставі (право власності) він володіє пошкодженим автомобілем, а отже позивач не має права на відшкодування шкоди завданої в наслідок ДТП.

Враховуючи те, що відповідно до статей 386, 395, 396 ЦК України положення щодо захисту права власності поширюються також на осіб, які хоч і не є власниками, але володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором (речове право), такі особи також мають право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17 (провадження № 14-95цс20) зазначено, що «факт правомірності володіння особою транспортним засобом є достатньою підставою для неї, щоб звернутися за захистом права щодо відшкодування шкоди, заподіяної вказаному майну».

Пунктом 2.2. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (в редакції, чинній на час вчинення ДТП) передбачено, що власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб».

З матеріалів справи вбачається, що позивач керував пошкодженим автомобілем та надав суду свідоцтво про реєстрацію такого транспортного засобу, що свідчить про правомірність володіння позивачем вказаним легковим автомобілем.

Отже, позивачу, який правомірно керував транспортним засобом належить право на відшкодування майнової шкоди, заподіяної цьому майну за рахунок Приватного акціонерного товариства «Страхова група ТАС».

Ухвалою судді Сколівського районного суду Львівської області від 09 травня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, судове засідання призначено на 10 липня 2024 року.

Судове засідання відкладалось на 27 серпня 2024 року.

Відповідач Приватне акціонерне товариство «Страхова група ТАС» у поданому відзиві проти позову заперечив, просив у такому відмовити, посилаючись на те, що позивачем не додано документів, які б встановлювали розмір матеріального збитку, а відтак, посилання позивача на висновок ВС, викладені у постановах у справі № 200/21325/15-ц та № 623/290/21 є безпідставними.

08 липня 2024 року третьою особою - ОСОБА_2 на адресусуду скерованозаяву,в якійвона проситьпроводити розглядсправи заїї відсутності,повідомляє,що автомобільмарки АУДІА4,д.н.з. НОМЕР_2 нею булопередано вкористування ОСОБА_1 .

Частиною 1статті 279 ЦПК Українивстановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше (ч. 5ст. 279 ЦПК України).

Вказана вимогаЦПК Українироз`яснена судом учасникам справи в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Сторони у справі не подавали клопотань про розгляд зазначеної справи з повідомленням сторін, а суд не вбачав підстав для розгляду справи з повідомленням сторін з власної ініціативи.

Згідно з ч. 2ст. 247 ЦПКУкраїни у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частиною 4 ст.268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Оскільки текст рішення складено 02 вересня 2024 року, то незважаючи на те, що судове засідання призначене на 27 серпня 2024 року, датою ухвалення рішення є саме 02 вересня 2024 року.

Дослідивши матеріали справи, наявні в них письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30 січня 2024 року в м. Сколе 557 км траси Київ-Чоп з вини ОСОБА_3 , водія транспортного засобу АУДІ А6, д.н.з. НОМЕР_1 внаслідок ДТП завдано пошкоджень транспортному засобу марки АУДІ А4, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 .

Вина ОСОБА_3 у вчиненні вказаного ДТП підтверджується постановою Сколівського районного суду від 05 березня 2024 року в справі № 453/217/24, копія якої міститься в матеріалах справи. Вказана постанова набрала законної сили.

Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Цивільно-правова відповідальність водія тз АУДІ А6 нз НОМЕР_1 застрахована в ПАТ «Страхова група ТАС» згідно полісу ОСЦПВ серії АТ № 3556833 з строком дії з 04 лютого 2023 року до 03 лютого 2024 року. Копію полісу позивачем долучено до позовної заяви.

Як вбачається з копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 пошкоджений транспортний засіб АУДІ А4, д.н.з. НОМЕР_2 належить на праві приватної власності ОСОБА_2 .

Пунктом 2.2. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (в редакції, чинній на час вчинення ДТП) передбачено, що власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.

З матеріалів справи вбачається, що позивач керував пошкодженим автомобілем та надав суду копію свідоцтва про реєстрацію такого транспортного засобу, що свідчить про правомірність володіння позивачем вказаним легковим автомобілем. Правомірність володіння та користування ОСОБА_1 транспортним засобом підтверджується також скерованою на адресу Сколівського районного суду Львівської області заявою ОСОБА_2 .

Як вбачається з листа ПАТ «Страхова група ТАС» від 23 лютого 2024 року, наданого на звернення ОСОБА_1 від 08 лютого 2024 року, останньому у виплаті страхового відшкодування відмовлено, оскільки ОСОБА_1 не є власником пошкодженого транспортного засобу. Згідно листа ПАТ «Страхова група ТАС» від 02 квітня 2024 року, скерованого на адресу ОСОБА_2 , сума страхового відшкодування складає 84 279, 55 грн. Копії вказаних листів містяться в матеріалах справи.

Станом на день звернення до суду з заявою, страхове відшкодування позивачу не сплачено.

Стаття 395 ЦК України визначає види речових прав на чуже майно до яких належить право володіння.

Речове право на чуже майно, як і право власності, носить абсолютний характер. Суб`єкт речового права на чуже майно вступає у відносини з усіма іншими суб`єктами, хто його оточує.

Таким чином, абсолютний характер речового права проявляється в тому, що порушником речового права на чуже майно може бути будь-яка особа із числа тих, з ким він вступає у відносини.

Відповідно до статті 396 ЦК України правила про захист права власності, які встановлені главою 29 ЦК України, поширюються на речові права власності на чуже майно.

Якщо порушення речового права на чуже майно, з вини третіх осіб, завдало певних майнових збитків особі, якій належить це право, то ця особа може звернутися за захистом належних їй прав на підставі статті 396 ЦК України.

Факт правомірності володіння майном є достатньою підставою для особи, яка володіє речовим правом на чуже майно, для звернення за захистом цього права.

Згідно з частиною другою статті 1187 ЦК України під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших правових підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Таким чином, спричинення шкоди користувачу майна випливає з факту його користування цим майном на достатній правовій підставі відповідно до пункту 2.2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 3 грудня 2014 року у справі № 6-183цс14.

За змістомстатті 1187 ЦК Україниджерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана, зокрема з використанням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до ч. 1ст. 1188 ЦК Українишкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Згідно із ч.ч. 1, 2ст. 1166 ЦК Українимайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язковий ліміт відповідальності страховика це грошова сума, в межах якої страховик зобов?язаний провести виплату відповідно до умов договору страхування.

Відповідно до ст. 22.1 вказаного Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно зістаттею 1192 ЦК Україниз урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов?язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України у постанові від 21 грудня 2016 року (справа № 6-2808ц15) та постанові від 31 травня 2017 року (справа № 6-2969цс16) зазначає: За змістом статей 9, 22-28, 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням, транспортного засобу. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування.

3 огляду на зазначене сторонами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу.

Завдання потерпілому внаслідок ДТП шкоди особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов`язання, в якому право потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується з відповідним обов`язком боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас, така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов`язанні ним є страховик.

Разом з тим, зазначені зобов`язання не виключають одне одного. Деліктне зобов`язання - первісне, основне зобов`язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість, страхове відшкодування шкоди, пов`язаної з пошкодженням транспортного засобу, - це виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми, з урахуванням зносу транспортного засобу та в разі якщо подія, внаслідок якої завдано шкоди, буде кваліфікована як страховий випадок.

Тобто, у відповідності до положеньст. 1194 ЦК України, з метою захисту інтересів потерпілого на страхувальника (зокрема, винуватця ДТП) покладається додаткова (субсидіарна) відповідальність.

Щодо посилань відповідача, викладених у відзиві, на те, що позивачем не додано документів, які б встановлювали розмір матеріального збитку, то з огляду на те, що позов ОСОБА_1 заявлено в межах суми страхового відшкодування згідно калькуляції відповідача, про що відображено самим відповідачем в листі від 02 квітня 2024 року, такі посилання суд вважає безпідставними.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про підставність та обгрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача 84279, 55 гривень страхового відшкодування.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Зважаючи на документальну підтвердженість наявними в матеріалах справи доказами понесених витрат на евакуацію пошкодженого транспортного засобу, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 частині стягнення з відповідача 9300, 00 гривень також підлягають задоволенню.

Зважаючи на те, що відповідач звільнений від сплати судового збору, у відповідності дост. 141 ЦПК Українисудовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст. ст.258,259,263-265,279 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова група ТАС» за участі третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група ТАС» на користь ОСОБА_1 93579 (дев`яносто три тисячі п`ятсот сімдесят дев`ять) гривень 55 копійок страхового відшкодування.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група ТАС» на користь держави 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду через Сколівський районний суд Львівської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , дата народження невідома, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_4 ;

Відповідач:Приватне акціонернетовариство «Страховагрупа ТАС» , місцезнаходження: 03117, м. Київ, вул. Берестейська, 65; код ЄДРПОУ: 30115243;

Третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: невідомий.

Головуючий суддя В.Я. Курницька