Рішення

від 17.10.2024 по справі 488/3611/24

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/3611/24

Провадження № 2-о/488/116/24 р.

РІШЕННЯ

Іменем України

17.10.2024 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Щеглової Я.В.,

із секретарем судового засідання Годуновим Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Управління комунального майна Миколаївської міської ради, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,

ВСТАНОВИВ:

19.08.2024 заявник ОСОБА_1 ,через представника адвокатаСемененка ВадимаБорисовича, звернулась в Корабельний районний суд м. Миколаєва із заявою, в якій просить встановити юридичний факт належності їй ОСОБА_1 , правовстановлюючого документу, а саме Свідоцтва про право на житло (без номеру), виданого 25.01.2002 Управлінням майном комунальної власності Миколаївської міської ради на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з розпорядженням від 24.01.2002 № 4012-р та Реєстраційного напису на правовстановлюючому документі.

Заява мотивована тим, що при видачі вказаного вище правовстановлюючого документу допущена помилка в імені одного із співвласників квартири, а саме заявниці ОСОБА_1 . Замість імені « ОСОБА_2 » зазначено « ОСОБА_2 ».

З метою досудового врегулювання питання адвокат, 02.08.2024 направив до Миколаївської міської ради заяву, у якій повідомив про таку помилку та просив внести відповідні зміни до Свідоцтва про право власності на житло.

Натомість отримав відповідь, що Управління комунального майна Миколаївської міської ради не має підстав для виправлення імені одного із співвласників приватизованої квартири, оскільки цей факт має юридичне значення, стосується майнових прав фізичних осіб, і такі факти встановлюються в судовому порядку.

Заявниця вказувала, що розбіжності в написанні її імені позбавляють її можливості реалізовувати свої права як співвласника квартири.

Посилаючись на викладене, просила заяву задовольнити.

Ухвалою судді Корабельного районного суду м. Миколаєва від 19.09.2024 відкрито провадження у справі та повідомлено заінтересовану особу про можливість надання до суду письмових заперечень по суті заяви.

В судове засідання заявниця не з`явилася. Представник заявниці подав письмову заяву, у якій просив розглядати справу без участі заявниці та її представника. Заяву підтримав у повному обсязі, просив задовольнити.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутності. Просила суд ухвалити рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом було встановлено, що 25.01.2002 Управління майном комунальної власності Миколаївської міської ради, на підставі розпорядження від 24.01.2002 № 4012-р, видало Свідоцтво про право власності на житло (без номеру), згідно з яким квартира за адресою: АДРЕСА_2 на праві приватної спільної часткової власності належить « ОСОБА_3 , 1/3, ОСОБА_1 , 1/3, ОСОБА_4 , 1/3».

Згідно з реєстраційним написом до цього свідоцтва Миколаївським міжміським бюро технічної інвентаризації зареєстровано квартиру на праві спільної часткової власності «за ОСОБА_3 , 1/3, ОСОБА_1 , 1/3, ОСОБА_4 , 1/3» та записано в реєстрову книгу № 179 за реєстровим № 5992 26.01.2002.

З наданих суду копій Свідоцтва про право власності на житло від 25.01.2002 з реєстраційним написом на цьому документі та копії паспорту громадянина України НОМЕР_1 , виданого Корабельним РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області 07.05.1996, встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру від 30.09.1998, ОСОБА_1 одержала ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

З огляду на викладене в зазначеному вище Свідоцтві про право власності на житло та Реєстраційному написі до нього допущені помилки в написанні імені одного із співвласників, а саме замість « ОСОБА_1 » зазначено « ОСОБА_1 ».

З огляду на досліджені документи, зокрема паспорт та довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, правильним написанням імені одного із співвласників квартири АДРЕСА_3 було ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 5 ч. 2ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Пунктом 6 ч. 1ст. 315 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

У пункті 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Факти, що мають юридичне значення, встановлюються в судовому порядку, коли ці факти безпосередньо породжують юридичні наслідки для заявника: право на спадщину; право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, одержання компенсації тощо.

Згідно з п. 12 цієї ж Постанови Пленуму при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові надати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Відповідно до листа ВСУ від 01.01.2012 «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 273 ЦПК України громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (стаття 263 ЦПК України).

На підставі наявних матеріалів справи та наданих копій документів, судом встановлено, що наявна розбіжність в написанні імені одного із співвласників квартири АДРЕСА_3 , ОСОБА_1 , в Свідоцтві про право власності на житло (без номеру) від 25.01.2002, виданого Управлінням майном комунальної власності Миколаївської міської ради згідно з розпорядженням від 24.01.2002 № 4012-р та Реєстраційному написі Державного комунального підприємства «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» на цьому правовстановлювальному документі.

Така обставина перешкоджає заявниці ОСОБА_1 реалізовувати свої права як власника нерухомого майна.

Аналізуючи зібрані по справі докази, оцінивши їх в сукупності, враховуючи наведені обставини, приймаючи до уваги необхідність встановлення факту належності правовстановлюючих документів для реалізації заявницею права власності, суд вважає, що заява ОСОБА_1 є обґрунтованою, і такою, що підлягає задоволенню.

Судові витрати у справах цієї категорії не відшкодовуються.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 258-259, 264-265, 268, 334-338, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 ,заінтересована особа:Управління комунальногомайна Миколаївськоїміської ради,про встановленняфакту належностіправовстановлюючого документу задовольнити.

Встановити юридичний факт належності ОСОБА_1 правовстановлюючого документу, а саме: Свідоцтва про право власності на житло (без номеру) від 25січня2002 року, виданого Управлінням майном комунальної власності Миколаївської міської ради, згідно з розпорядженням від 24 січня 2002 року № 4012-р, на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , з Реєстраційним написом Державного комунального підприємства «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» про те, що зазначена в цьому Свідоцтві про право власності на житло квартира записана в реєстрову книгу № 179 за реєстровим №5992 26 січня 2002 року.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Сторони у справі:

Заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Заінтересована особа Управління комунального майна Миколаївської міської ради, ЄДРПОУ: 22440076, адреса: 54001, м. Миколаїв, вул.Адміральська,20.

Повне судове рішення складено 17 жовтня 2024 року.

Суддя Я. В. Щеглова