Ухвала

від 25.10.2024 по справі 606/2197/24

ТЕРЕБОВЛЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 606/2197/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2024 року м. Теребовля

Суддя Теребовлянського районного суду Тернопільської області Мельник А.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересова особа: Теребовлянський відділ державної виконавчої служби у Тернопільському районі Західного міжрегіонального управління юстиції щодо зняття арешту з майна,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, у якій просив зняти арешт з нерухомого та рухомого майна, що перебуває у його : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , власності, який було накладено Теребовлянським відділом державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Івано-Франківськ ) 07.12.2020 у рамках виконавчого провадження № 59539846.

В обґрунтування заяви зазначив, що Теребовлянським відділом державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Івано-Франківськ) у рамках виконавчого провадження № 59539846, на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 07.12.2020 було накладено обтяження - арешт на все моє нерухоме та рухоме майно. Арешт на його майно накладено на підставі судового наказу, який виданий 02.05.2019 Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області у цивільній справі № 686/11558/19 про стягнення з нього аліментів в користь ОСОБА_2 на утримання синів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

На данийчас нимповністю погашеназаборгованість поаліментах.Обтяження накладені на ОСОБА_1 у вигляді арешту майна, яке йому належить на праві власності, створює перешкоди у здійсненні його права володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном. У зв`язку з наведеними обставинами просить заявні вимоги задовольнити.

До матеріалів заяви додано копію судового наказу Хмельницького міськрайонного суду від 02.05.2019 за №686/11558/19, яким стягнуто з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 26.04.2019 року і до досягнення дітьми повноліття.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 192 грн. 10 коп.

Постановою про арешт майна боржника від 07.12.2020, на підставі судового наказу від 02.05.2019 (справа №686/11558/19), виданого Хмельницьким міськрайонним судом, вирішено накласти арешт на все рухоме і нерухоме майно, яке належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителю АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Як слідує з відповіді Теребовлянського відділу ДВС у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції №32019 від 16.10.2024, на виконанні у відділі знаходиться АСВП №59539846 щодо виконання виконавчого листа Хмельницького міськрайонного суду №686/11558/19 від 02.05.2019 ппро стягнення аліментів з тягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку. Заборгованість по аліментах відсутня.

Таким чином ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою з метою зняти арешт з рухомого та нерухомого майна, яке належить йому на праві власності.

Вважаю, що у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересова особа: Теребовлянський відділ державної виконавчої служби у Тернопільському районі Західного міжрегіонального управління юстиції про зняття арешту з майна, слід відмовити, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, заявник ОСОБА_1 є стороною виконавчого провадження - боржником.

Згідно з статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Підстави зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини визначено статті 59 Закону України "Про виконавче провадження".

За приписами статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Публічно-правовими є спори між особою, на майно якої накладено арешт у виконавчому провадженні і яка не є боржником у цьому провадженні, та органом державної виконавчої служби суб`єктом владних повноважень з приводу рішень, дій чи бездіяльності, прийнятих (вчинених) під час проведення опису та арешту майна, що не пов`язані з визнанням права власності на арештоване майно.

Таким чином, за змістом наведених положень Закону України "Про виконавче провадження", в судовому порядку може бути ухвалено рішення про зняття арешту з майна у випадку незавершеного виконавчого провадження або у випадку, коли особа вважає себе власником майна, на яке накладено арешт, та одночасно звертається з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

За змістом статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" до суду з позовом про зняття арешту з майна може звернутись не сторона виконавчого провадження, а інша особа, яка є власником, чи претендує на таке майно.

Таким чином, арешт майна, який не пов`язаний зі спором про право на це майно, а стосується порушень вимог виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби, слід розглядати за правилами розділу VII ЦПК України.

Такий висновок суду відповідає правовим позиціям Верховного Суду, висловленим у постановах від 26.09.2019 у справі №607/3894/17 та від 19.01.2022 у справі № 577/4541/20.

Аналізуючи наведені норми та роз`яснення, надані Верховним Судом, суд дійшов висновку, що боржник, на майно якого державним виконавцем накладено арешт, не може звертатися до суду з позовною заявою про зняття арешту з майна, оскільки у судовому процесі він є боржником та законом для нього встановлений інший порядок вирішення даного питання (шляхом звернення до суду зі скаргою відповідно до розділу VII ЦПК України).

У наведеній вище справі арешт на спірне майно було накладено державним виконавцем в межах виконавчого провадження, яке перебувало на виконанні у відділі ДВС, відтак заява ОСОБА_1 не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а питання про зняття арешту з майна повинно вирішуватись за скаргою, поданою у порядку, визначеному розділом VII ЦПК України.

Згідно з пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Оскільки заява ОСОБА_1 про зняття арешту з майна підлягає розгляду в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України, у відкритті провадження слід відмовити.

Керуючись статтями 186,260,261,352-354,447 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересова особа: Теребовлянський відділ державної виконавчої служби у Тернопільському районі Західного міжрегіонального управління юстиції щодо зняття арешту з майна.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду.

Суддя А.В.Мельник