Ухвала

від 24.10.2024 по справі 161/19701/24

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/19701/24

Провадження № 1-кс/161/5350/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про застосування запобіжного заходу

м. Луцьк 24 жовтня 2024 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6 ,

розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 , яке погоджено прокурором Луцької окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця міста Камінь-Каширський, Волинської області, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

про те, що він підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшло клопотання старшого слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 , яке погоджено прокурором Луцької окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_6 .

В клопотанні зазначено, що ОСОБА_6 , у невстановлений досудовим розслідуванням день та час, умисно, усвідомлюючи протиправність та суспільну небезпеку своїх дій, з метою збуту та передачі до ДУ «Луцький слідчий ізолятор», у невстановленої досудовим розслідуванням особи, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, незаконно придбав пакунок із вмістом психотропної речовин обіг якої обмежено - амфетамін.

Після чого, точний день та час досудовим розслідуванням не встановлено, однак не пізніше 15 години 11 хвилини 22 жовтня 2024 року ОСОБА_6 частину раніше придбаної психотропної речовини перекинув на територію ДУ «Луцький слідчий ізолятор» чим передав у місця позбавлення волі, а іншу частину психотропної речовини зберігаючи при собі переніс до прилеглої території заправки «ANP», що за адресою: АДРЕСА_2 , де продовжував зберігати до моменту виявлення та вилучення працівниками поліції під час затримання за підозрою у вчинення злочину, а саме до 16 години 20 хвилини 22 жовтня 2024 року.

Таким чином, ОСОБА_6 , обґрунтовано підозрюється у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту психотропної речовини та передачі цих речовин у місця позбавлення волі, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 ККУкраїни.

По даному факту СВ Луцького РУП здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за №12024030580003545 від 18.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

22.10.2024 о 16 годині 20 хвилин ОСОБА_6 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України.

Причетність ОСОБА_6 до вчинення вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом затримання особи від 22.10.2024, в ході якого вилучено полімерний пакет із порошкоподібною речовиною невідомого походження, яку поміщено до сейф пакету №ICR0151604; мобільний телефон марки «Redmi9C», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , який поміщено до сейф пакету №ICR0151595; дві купюри номіналом 200 гривень та 50 гривень, які поміщено до сейф пакету №ICR0151596; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_6 від 23.10.2024 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 22.10.2024 року; огляд місця події від 22.10.2024 року за адресою АДРЕСА_3 ; висновком експерта №СЕ-19/103-24/14056-НЗПРАП від 24.10.2024, відповідно до якого, надана на дослідження порошкоподібна речовина, містить у своєму складі психотропну речовину амфетамін, вагою 2,0923г.; іншими доказами.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового слідства встановлені ризики, передбачені у п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177КПК України, зокрема це можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.

В обґрунтуванняризику,передбаченому уп.1ч.1ст.177КПК України,слід зазначити,що наданому етапідосудового розслідуваннявстановлено вагомідокази провчинення ОСОБА_6 зазначеного кримінального правопорушення та в разі визнання його винним, останньому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі до 10 років з конфіскацією майна, що свідчить проте те, що підозрюваний у разі не застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Крім того, ОСОБА_6 не є жителем м. Луцьк, а тому зможе ухилятися від органу досудового розслідування та суду.

В обґрунтування ризику, передбаченому у п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слід зазначити, що на даний час не встановлено усіх можливих свідків вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, а тому перебуваючи на свободі підозрюваний матимете можливість незаконно впливати на свідків у провадженні шляхом умовляння, погрози або підкупу надати слідству недостовірні покази, що негативно вплине на результати досудового розслідування. Крім того, із частиною свідків ОСОБА_6 знайомий, а тому матиме можливість впливати на останній для зміни показань в суді.

В обґрунтування ризику, передбаченому у п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слід зазначити, що ОСОБА_8 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, знову вчинив тяжкий злочин у сфері обігу наркотичних засобів, а тому зможе продовжити вчиняти кримінальні правопорушення.

Вищевказане обґрунтовується встановленими слідством обставинами, передбаченими ст. 178 КПК України , а саме тим, що: наявні вагомі докази про вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, яке відносяться до категорії тяжких; молодий вік підозрюваного та задовільний стан здоров`я; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме до 10 років позбавлення волі; у разі визнання ОСОБА_6 винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років з конфіскацією майна.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування від правосуддя може вимірюватись суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контрактами. Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Застосування інших, більш м`яких запобіжних заходів, зокрема особистого зобов`язання відносно підозрюваного ОСОБА_6 не може запобігти вищевказаним у клопотанні ризикам та не може бути застосовано відносно останнього, оскільки останній підозрюється у вчинені тяжкого злочину, що дає підстави вважати, що обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, підозрюваним виконані не будуть. Особиста порука не може бути застосована відносно підозрюваного тому, що особа, яка б заслуговувала на довіру та яка зможе поручитися за виконання останнім обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, відсутня. Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не може бути застосовано, у зв`язку із тим, що підозрюваний, враховуючи санкцію покарання, може переховувався від органів слідства з метою уникнення кримінальної відповідальності, а також вільно проводячи дозвілля в умовах, не пов`язаних з позбавленням волі, підозрюваний буде мати можливість продовжувати займатись незаконним збутом наркотичних засобів у зв`язку із відсутністю постійного джерела прибутку.

На підставі викладеного, враховуючи те, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а також наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний має намір та можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, та з врахуванням того, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам та не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, тому слідчий просить застосувати до останнього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави.

В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали в повному обсязі і просили його задовольнити.

В судовому засіданні захисник та підозрюваний просили обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Суд заслухав учасників судового провадження, дослідив матеріали клопотання, дійшов висновку, що зазначене клопотання не підлягає задоволенню за таких підстав.

Згідно ст.2 КПК Українизавданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В судовому засіданні встановлено, що Луцьким РУП ГУНП у Волинській області проводиться досудове розслідування №12024030580003545 від 18.10.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Відповідно до витягу ЄРДР вбачається, що 18.10.2024 року до чч Луцького РУП ГУНП у Волинській області надійшов рапорт оперативного підрозділу про те, що гр. ОСОБА_9 налагодив систему збуту наркотичних засобів та психотропних речовин в місцях позбавлення волі на території Волинської області.

22.10.2024 року в порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_6

23 жовтня 2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Статтею 183 КПК Українивизначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Відповідно до мотивувальноїчастини Рішення Конституційного Суду України від 8 липня 2003 року №14-рп/2003в справі №1-23/2003, тяжкість злочину законом не визначається, як підстава для застосування будь-якого виду запобіжного заходу, а не тільки взяття під варту, і при цьому, за своєю правовою природою запобіжний захід не є кримінальним покаранням.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу прокурором та слідчим не доведено обставин, передбачених ч.3 ст.194 КПК України, зокрема того, що у даному конкретному випадку є недостатнім застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, згідно зіст.194 ч.4 КПК України, має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені частиною п`ятою ст.194 КПК України, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим обґрунтування клопотання.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, зокрема, справу «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, справу «Комарова проти України» від 16 травня 2013 року, в яких Європейським судом з прав людини викладено принципи, що їх дотримується Суд у вирішенні питань щодо застосування тримання під вартою, а саме:

-тримання під вартою до вирішення питання про винність особи не має бути «загальним правилом», і слід виходити з презумпції залишення обвинуваченого на свободі;

-у кожному випадку, коли вирішується питання щодо тримання під вартою або звільнення, діє презумпція на користь звільнення.

Крім того, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободта практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Частиною 2 ст.29 Конституції Українипередбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Зважаючи на практику Європейського суду, враховуючи, що матеріалами клопотання не доведена реальна можливість підозрюваного перешкоджати будь-яким чином кримінальному провадженню, а тому вважати, що існують обґрунтовані ризики щодо цього у суду немає підстав. Тяжкість покарання не є безумовною підставою для обрання запобіжного заходу, що вказаний у клопотанні. Разом з тим, суд враховує, що ОСОБА_6 має постійне місце проживання, за період проживання на території Камінь-Каширської міської ради на ОСОБА_6 компрометуючих даних не надходило, відомості щодо притягнення до кримінальної чи адміністративної відповідальності відсутні. Виходячи з викладених вище обставини у їх сукупності, приходжу до висновку про доцільність та можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, визначеного ст.176 КПК України, зокрема, у виді домашнього арешту, що достатньою мірою буде гарантувати виконання підозрюваним покладених обов`язків.

Крім того, як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 § 1(с) Конвенції.

Згідно зіст.181КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

З урахуванням викладеного та оцінюючи ступінь порушення загальносуспільних прав та інтересів, з метою забезпечення належного проведення досудового розслідування, явки даної особи для надання показань, тощо, доходжу висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання про застосовування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та вважаю за необхідне застосувати відносно останнього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту в межах строку досудового розслідування, заборонивши останньому залишати житло за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Також, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою ж їх вимогою; не відлучатися з місця свого проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи; здати на зберігання у відповідний орган Управління Державної міграційної служби паспорт України для виїзду за кордон.

Керуючись ст.ст.7, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 , яке погоджено прокурором Луцької окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_6 , відмовити

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши останньому залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , в межах строку досудового розслідування, тобто з 24.10.2024 року до 23.12.2024 року включно, за виключенням оголошення у зазначений період повітряної тривоги у Волинській області для переходу у спеціально обладнане приміщення (укриття).

Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

-прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою ж їх вимогою;

-не відлучатися з місця свого проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи;

-здати на зберігання у відповідний орган Управління Державної міграційної служби паспорт України для виїзду за кордон.

Підозрюваного ОСОБА_6 відповідно до вимог ч.3 п.1 ст.202 КПК України, негайно доставити до місця проживання АДРЕСА_1 , і звільнити з-під варти.

Ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_6 передати для виконання відділу Національної поліції за місцем його проживання - АДРЕСА_1 .

Ухвала про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконання після її проголошення.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту становить по 23.12.2024 року включно, якщо строк домашнього арешту не буде продовжено.

На ухвалу, протягом п`яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду.

Копію ухвали вручити підозрюваному негайно, після її проголошення.

Повний текст ухвали складено та оголошено 25 жовтня 2024 року о 09-20 годині.

Слідчий суддя Луцького

міськрайонного суду ОСОБА_1