Ухвала

від 24.10.2024 по справі 358/1707/24

БОГУСЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 358/1707/24 Провадження № 2/358/861/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про відмову у відкритті провадження

24 жовтня 2024 року м. Богуслав

Суддя Богуславського районного суду Київської області Романенко К.С., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Миронівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про зняття арешту з майна,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Богуславського районного суду Київської області з позовом до Миронівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про зняття арешту з майна, у якому просив суд зняти арешт, накладений постановою Богуславського РВ ДВС ГТУ, у Київській області на нерухоме майно: земельну ділянку площею 2,0154 га кадастровий номер 33220681800:01:002:0575, яка знаходиться в с. Іванівка Обухівського району Київської області та належить ОСОБА_1 .

Свої позовні вимоги мотивує тим що, Богуславським районним відділом Державної виконавчої служби ГТУЮ у Київській області (теперішня назва - Миронівський відділ Державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Київ), далі - відповідач, було відкрито виконавче провадження № 11747416 від 10.03.2009 р. За даним виконавчим провадженням боржником був ОСОБА_1 (далі - позивач).

10.03.2009 р. по вказаному виконавчому провадженню було винесено постанову від 10.03.2009 р. про накладення арешту на земельну ділянку площею 2,0154 га кадастровий номер 33220681800:01:002:0575.

11.11.2011 р. вказане виконавче провадження було завершене на підставі п.2 ч.1 ст.47 (відсутність у боржника майна), що підтверджується витягом по виконавчому провадженню №11747416.

Між тим, державний виконавець не вчинив жодних виконавчих дій щодо зняття арешту з вказаної земельної ділянки та не виніс постанову про зняття арешту.

01.10.2024 р. позивачем було подано до Миронівського відділу Державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Київ) заяву про зняття арешту з належного йому майна.

04.10.2024 р. позивачем було отримано лист від відповідача за вих. № 43101, яким відповідач повідомив, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта - станом на 03.10.2024 на все майно ОСОБА_1 11.03.2009 накладено арешт на суму 67909,66 грн. на підставі виконавчого листа Святошинського суду м. Києва № 1-365/07 від 13.03.2007, з метою забезпечення виконання рішення суду. Після моніторингу АСВП неможливо встановити стан виконавчого провадження, оскільки дані щодо виконавчих проваджень до 2009 року не містяться в АСВП, а виконавче провадження знищено відповідно до законодавства.

Отже, наявність арешту всього майна позивача за відсутністю самого виконавчого провадження, яке завершено порушує право позивача на вільне володіння та розпорядження своїм майном.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Згідно із ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів.

Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатись визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Статтею 12 ЦК України передбачено, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.

Судом встановлено, що Богуславським районним відділом Державної виконавчої служби ГТУЮ у Київській області (теперішня назва - Миронівський відділ Державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), далі - відповідач, було відкрито виконавче провадження №11747416 на підставі рішення Святошинського суду м. Києва, виконавчий лист від 13.03.2009 № 1-365. За даним виконавчим провадженням боржником був позивач - ОСОБА_1 , стягувач ВАТ Трест Київміськбуд 3. Сума грошових коштів, яка підлягала стягненню складала 67 909,00 грн. (заборгованість).

10.03.2009 р. по вказаному виконавчому провадженню було винесено постанову від 10.03.2009 р. про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту на майно боржника (позивача).

06.04.2009 по виконавчому провадженню з метою встановлення належності майна боржника та місця його знаходження оголошено розшук майна боржника, зупинено ВП на підставі п.4 ст.38 ЗУ «Про виконавче провадження».

11.11.2011 винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.47 ЗУ «Про виконавче провадження» (відсутність у боржника майна).

Згідно з ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Підстави зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини визначено ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».

За приписами ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Публічно-правовими є спори між особою, на майно якої накладено арешт у виконавчому провадженні і яка не є боржником у цьому провадженні, та органом державної виконавчої служби - суб`єктом владних повноважень з приводу рішень, дій чи бездіяльності, прийнятих (вчинених) під час проведення опису та арешту майна, що не пов`язані з визнанням права власності на арештоване майно.

Таким чином, за змістом наведених положень Закону України «Про виконавче провадження», в судовому порядку може бути ухвалено рішення про зняття арешту з майна у випадку незавершеного виконавчого провадження або у випадку, коли особа вважає себе власником майна, на яке накладено арешт, та одночасно звертається з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Положеннями ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що до суду з позовом про зняття арешту з майна може звернутись не сторона виконавчого провадження, а інша особа, яка є власником, чи претендує на таке майно.

Таким чином, арешт майна, який не пов`язаний зі спором про право на це майно, а стосується порушень вимог виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби, слід розглядати за правилами розділу VII ЦПК України.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 26.09.2019 у справі №607/3894/17.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в своїх постановах від 02.06.2020 р. у справі №201/10187/18, від 20.06.2018 р. у справі №210/1072/15-ц, а також у постанові Верховного Суду №712/12136/18 від 24.05.2021 року.

З огляду на наведені норми та роз`яснення, надані Верховним Судом, суд дійшов висновку, що боржник, на майно якого державним виконавцем накладено арешт, не може звертатися до суду з заявою про зняття арешту з майна, оскільки у судовому процесі він є боржником та законом для нього встановлений інший порядок вирішення даного питання (шляхом звернення до суду зі скаргою відповідно до розділу VII ЦПК України).

Заява про зняття арешту подається стороною справи, якщо арешт накладений судом відповідно до глави 10 ЦПК України.

Як вбачається із змісту позовної заяви, арешт на майно позивача було накладено постановою державного виконавця в межах виконавчого провадження № 11747416 не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а питання про зняття арешту з майна повинно вирішуватись за скаргою, поданою у порядку, визначеному розділом VII ЦПК України.

Оскільки позовна заява ОСОБА_1 про зняття арешту з майна підлягає розгляду в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України, у відкритті провадження слід відмовити.

Керуючись ст. ст.186, 448 ЦПК України, суддя,

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Миронівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про зняття арешту з майна.

Роз`яснити позивачу, що він в праві звернутися до суду зі скаргою на дії державного виконавця в порядку визначеному Розділом VII ЦПК України.

Повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір, сплачений у АТ «Ощадбанк» згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки ТВБВ 10026/0638 РМ 3012 від 24.10.2024 року у сумі 1211,20 грн.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий: суддя К. С. Романенко