Рішення

від 25.10.2024 по справі 369/13878/23

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/13878/23

Провадження № 2/369/2000/24

РІШЕННЯ

Іменем України

25.10.2024 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Янченка А.В.,

при секретарі судового засідання Кубарський Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Управління міським господарством» Вишневої міської ради Бучанського району Київської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Управління міським господарством» Вишневої міської ради Бучанського району Київської області звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення 97631,69 грн заборгованості за житлово-комунальні послуги, яка складається із наступного: за послугу з управління багатоквартирним будинком 17360,66 грн, за вивезення твердих побутових відходів 1070,96 грн, за послугу централізованого постачання холодної води та водовідведення 6811,11 грн, за постачання гарячої води - 12482,28 грн., за послугу з централізованого опалення 59906,68 грн.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що згідно довідки Ф-3, ОСОБА_1 проживає в квартирі АДРЕСА_1 і користується житлово-комунальними послугами, що включають в себе: послуги з управління багатоквартирним будинком, послуги з вивезення побутових відходів, послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення, послухи з централізованого опалення і постачання гарячої води.

Відповідно до статутних повноважень, позивач надає послуги з управління будинком та має договірні відносини з організаціями, які забезпечують споживання комунальними послугами. На підставі викладеного, Комунальне підприємство «Управління міським господарством» Вишневої міської ради Бучанського району Київської області проводить нарахування платежів за житлово-комунальні послуги.

Позивач щомісяця до 10 числа, наступного за розрахунковим, надавав відповідачам рахунки на оплату наданих житлово-комунальних послуг, в яких вказувався розмір заборгованості. Для досудового врегулювання спору відповідачу 07.03.2023 року направлено попередження про примусове стягнення заборгованості, яке не дало позитивного результату.

Відповідач не в повному обсязі здійснювала оплату за спожиті житлово-комунальні послуги, в зв`язку з чим за період з 01.09.2020 року по 01.08.2023 року утворилась заборгованість в сумі 97631,69 грн., в т.ч.: за послугу з управління багатоквартирним будинком 17360,66 грн, за вивезення твердих побутових відходів 1070,96 грн, за послугу централізованого постачання холодної води та водовідведення 6811,11 грн, за постачання гарячої води - 12482,28 грн., за послугу з централізованого опалення 59906,68 грн.

Тому позивач просив стягнути з відповідачів заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 97631,69 грн та судовий збір 2684,00 грн.

Згідно з розпорядженням в.о. керівника апарату Києво-Святошинського районного суду Київської області Дяченка В.В. № 533 від 05.06.2024 року щодо повторного автоматичного розподілу справи № 369/13878/23 та протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 05.06.2024 року вказану справу передано на розгляд судді Янченку А.В.

Враховуючи викладене, суддя вважає за необхідне прийняти справу до свого провадження.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06.06.2024 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Заперечень щодо розгляду справи без виклику сторін не надійшло.

20.11.2023 року відповідач зареєструвала заперечення на позовну заяву.

Копія Ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06.06.2024 року направлялася на адресу відповідача.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно ч. 8 ст.178ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. ч. 1, 6 ст. 81ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що згідно довідки форми № 3, відповідач проживає в квартирі АДРЕСА_1 , і користуються житлово-комунальними послугами, що включають в себе: послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води.

Відповідач користується та споживає всі види комунальних послуг, при цьому не в повному обсязі здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги, в зв`язку з чим за період з 01.09.2020 року по 01.08.2023 року утворилась заборгованість в сумі 97631,69 грн., в т.ч.: за послугу з управління багатоквартирним будинком 17360,66 грн, за вивезення твердих побутових відходів 1070,96 грн, за послугу централізованого постачання холодної води та водовідведення 6811,11 грн, за постачання гарячої води - 12482,28 грн., за послугу з централізованого опалення 59906,68 грн, що підтверджується наданим розрахунком заборгованості.

Відповідно до вимог п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України«Про житлово-комунальніпослуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно вимог ст. 32 Закону України«Про житлово-комунальніпослуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 19 Закону України«Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до п. 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, водовідведення, п. п. 4, 17, 29 Правил надання населенню послуг з газопостачання, споживачі зобов`язані своєчасно оплачувати надані їм житлово-комунальні послуги (опалення, постачання холодної та гарячої води, водовідведення та газопостачання) та витрати на утримання будинку і прибудинкової території пропорційно загальної площі квартири, згідно Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 року № 869.

Згідно п. 7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків», затверджених Постановою КМУ № 45 від 24.01.2006 року «Про внесення змін до постанови Кабміну від 08.10.1992 року № 572», власник та наймач квартири зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Стаття 76ЦПК України визначає що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 81ЦПК України визначає що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачами по справі були порушені обов`язки щодо оплати вартості наданих житлово-комунальних послуг, а тому вимоги позивача по даному позову підлягають до задоволення.

Усі інші пояснення сторін, їх докази і аргументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним «сумнівом». Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 року у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до ст. ст. 15, 16, 525, 625 ЦК України, ст.20Закону України«Про житлово-комунальніпослуги» та керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 76-82, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 274, 279 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця надання послуг: АДРЕСА_2 ) на користь Комунального підприємства «Управління міським господарством» Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області (ідентифікаційний код 34778905, розрахунковий рахунок НОМЕР_2 в АТ КБ «Приватбанк», МФО 305299, місцезнаходження: 08132, Київська область, Бучанський район, м. Вишневе, вул. Зелена, 2) заборгованість за надані житлово-комунальні послуги за період з 01.09.2020 року по 01.08.2023 року в сумі 97631 (дев`яносто сім тисяч шістсот тридцять одна) грн. 69 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Учасник справи,якому повнерішення судуне буловручено удень йогоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Текст судового рішення складено 25.10.2024 року.

Суддя А.В. Янченко