Рішення

від 21.10.2024 по справі 382/876/24

ЯГОТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/876/24

Провадження № 2/382/494/24

РІШЕННЯ

Іменем України

21 жовтня 2024 року Яготинський районний суд Київської області ускладі:

головуючого суддіКисіль О.А.

за участю секретаря Захарук Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Яготин справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до Яготинської міської ради Київської області, ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Представник заявника звернулася з позовом до Яготинського районного суду Київської області до Яготинської міської ради Київської області, ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, відповідно до вимог якого просила визначити ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатковий строк тривалістю два місяці з моменту набрання судовим рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, що відкрилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 .

Позов обгрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 . На день смерті спадкодавеця проживала та була зареєстрована за адерсою: АДРЕСА_1 .

Спадкове майно після смерті ОСОБА_5 складається, зокрема, із земельної ділянки з кадастровим номером 3225588200:03:002:0003 для ведення товарного сідьськогосподарського виробництва площею 4,58 га на території Фарбованської сільської роли (нині - Яготинської міської ради) Яготинського (нині-Бориспільського) району Кшвської області, що належала померлій ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 02.03.2005.

Спадкоємцем першої черги за законом після її смерті є її син ОСОБА_3 , а спадкоємцем за заповітом - позивачка ОСОБА_1 .

Днем відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5 є день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 . Строк для прийняття спадщини тривав з 02.05.2023 по 02.11.2023.

Однак, ніхто зі спадкоємців до нотаріуса не звернувся, в тому числі і позивачка, а тому спадкова справа після смерті ОСОБА_5 не заводилась.

22 квітня 2024 року позивачка звернулася до приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Мусієнко М.М. щодо подачі заяви про прийняття спадщини та заведення спадкової справи. Однак, нотаріусом їй було відмовлено у прийнятті заяви та заведенні спадкової справи у зв`язку з тим, що вона пропустила шестимісячний строк для прийняття спадщини. Також нотаріусом рекомендовано позивачці звернутись до суду за захистом її прав.

Позивачка не могла у шестимісячний строк звернутись із заявою до нотаріуса про прийняття спадщини з поважних причин, а саме вона не знала про смерть ОСОБА_5 та про те, що вона склала на її користь заповіт.

В січні 2024 року її стало відомо, що жителька села Фарбованого ОСОБА_5 склала на її корить заповіт. Дізналась вона про це від свого батька, ший підтримував та допомагав сім`ї ОСОБА_5 , який у свою чергу також дізнався про її смерть лише в січні.

07 лютого 2024 року з метою зв`язування вказаних обставин позивачка звернулася до адвоката за допомогою та до Фарбованського старостинського округу із заявою про те, чи дійсно на території села Фарбоване мешкає ОСОБА_5 .

22 лютого 2024 року була отримана відповідь старости Фарбованського старостинського округу за № 26, з якої стало відомо, що ОСОБА_5 іерла ІНФОРМАЦІЯ_2 . До дня смерті вона проживала та була зареєстрована за адесою: АДРЕСА_1 . До цього моменту позивачці не було відомо про смерть ОСОБА_5

26 лютого 2024 року від імені позивачки була направлена заява на видачу дублікату заповіту, який був складений ОСОБА_5 на користь позивачки, для ознайомленні з змістом.

Однак, як довгий час відповідь на заяву не надходила, тому 01.04.2024 було надіслано

повторну заяву.

06 квітня 2024 року була отримала завірена копія заповіту ОСОБА_5 і саме з цього часу позивачка ознайомилась з його змістом.

19 квітня 2024 року позивачка на підставі отриманої копії заповіту змогла отримати свідоцтво про смерть ОСОБА_5 і вже після цього вона мала можливість та підстави звернутись до нотаріуса. Однак, строк для прийняття спадщини вже закінчився.

Як вбачається з відповіді Фарбованського старостинського округу від 06.05.2024 № 95 органом місцевого самоврядування не проводились дій щодо розщуку спадкоємців після смерті ОСОБА_5 щляхом здійснення виклику спадкоємців через публічні оголошення або повідомлення у пресі відповідно до ст. 63 Закону України «Про нотаріат» та згідно з пунктами 2.2 та 3.2 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 282/20595.

Нотаріусом вказані дії також не проводились, оскільки спадкова справа не заведена що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру № 76697635 від 22.04.2024.

Отже, враховуючи всі вказані обставини у їх сукупності, позивачка не мала можливості подати заву про прийняття спадщини вчасно, оскільки не знала про наявність заповіту на її користь, а також не знала про смерть спадкодавці. Разом зі спадкодавицею у селі Фарбованому вона не проживала. Тому все вищевказане свідчить про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини.

Ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 05.06.2024 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання в порядку загального провадження.

Ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 17.09.2024 закрито підготовче провадження, справу призначено по суті.

В судове засідання позивачка не з`явилася, до початку судового засідання її адвокат Кравченко І.О. скерувала до суду заяву, в якій просила розгляд справи проводити без її участі. Заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Представник відповідача Яготинської міської ради в судове засідання не з`явився, скерував до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити без її участі , у вирішенні питання покладається на розсуд суду.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, скерував до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити без його участі та зазначив, що вимоги позову визнає в повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1ст.81 ЦПК України).

Зміст статті 89 ЦПК України визначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Так, для прийняття спадщини спадкоємцем, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини, згідност.1269 ЦК України.

При цьому, такі дії повинні бути вчинені у встановлений законом для прийняття спадщини строк.

Пропуск такого строку позбавляє спадкодавця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору, який пропущено з поважних причин і потребує пред`явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Наведені положення у повній мірі відповідають Правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 6 лютого 2013 року в справі № 6-167цс12.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 являється спадкоємицею за заповітом майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 - ОСОБА_5 (а.с. 8-13).

Спадкове майно після смерті ОСОБА_5 складається, зокрема, із земельної ділянки з кадастровим номером 3225588200:03:002:0003 для ведення товарного сідьськогосподарського виробництва площею 4,58 га на території Фарбованської сільської роли (нині - Яготинської міської ради) Яготинського (нині-Бориспільського) району Кшвської області, що належала померлій ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 02.03.2005. (а.с.14-15)

Спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 є її син ОСОБА_3 . Однак, ніхто зі спадкоємців до нотаріуса не звернувся, в тому числі і позивачка, а тому спадкова справа після смерті ОСОБА_5 не заводилась. (а.с.16)

На день смерті спадкодавеця проживала та була зареєстрована за адерсою: АДРЕСА_1 (а.с.17-18).

26 лютого 2024 року від імені позивачки була направлена заява на видачу дублікату заповіту, який був складений ОСОБА_5 на користь позивачки, для ознайомленні з змістом. Однак, як довгий час відповідь на заяву не надходила, тому 01.04.2024 було надіслано

повторну заяву. 06 квітня 2024 року була отримала завірена копія заповіту ОСОБА_5 і саме з цього часу позивачка ознайомилась з його змістом. (а.с.19-21)

19 квітня 2024 року позивачка на підставі отриманої копії заповіту змогла отримати свідоцтво про смерть ОСОБА_5 і вже після цього вона мала можливість та підстави звернутись до нотаріуса. Однак, строк для прийняття спадщини вже закінчився. (а.с.22)

Як вбачається з відповіді Фарбованського старостинського округу від 06.05.2024 № 95 органом місцевого самоврядування не проводились дій щодо розщуку спадкоємців після смерті ОСОБА_5 щляхом здійснення виклику спадкоємців через публічні оголошення або повідомлення у пресі відповідно до ст. 63 Закону України «Про нотаріат» та згідно з пунктами 2.2 та 3.2 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 282/20595. (а.с.23)

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Пунктом 1.2 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України в чинній на час виникнення спірних правовідносин редакції (далі - Порядок) передбачено, що При зверненні спадкоємця у зв`язку з відкриттям спадщини нотаріус з`ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.

Позивачка не мала можливості подати заву про прийняття спадщини вчасно, оскільки не знала про наявність заповіту на її користь, а також не знала про смерть спадкодавці. Разом зі спадкодавицею у селі Фарбованому вона не проживала. Тому все вищевказане свідчить про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини.

Якщо спадкоємець не подав заяву про прийняття спадщини з поважних причин, суд відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України може визначити додатковий строк для її подання.

Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом встановленого строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

В постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування» вказано, зокрема, що спадкоємець є таким, що спадщину не прийняв, якщо свідомо, за відсутності будь-яких перешкод своєчасно не вчиняв дії з прийняття спадщини протягом шести місяців з моменту її відкриття.

Враховуючи викладене, є підстави стверджувати, що від прийняття спадщини позивач свідомо не відмовлявся.

Згідно п. 24 вищевказаної постанови Пленуму Верховного суду України, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку прийняття спадщини спадкоємцем поважними, а позов задовольнити і визначити йому додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини.

Задовольняючи позов суд враховує, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними.

Крім того, суд звертає увагу на те, що визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не вирішує питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

Керуючись ст.ст. 79-81, 83, 89, 263-265, 267 ЦПК України, ст.ст. 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до Яготинської міської ради Київської області, ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , тривалістю два місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, після проголошення повного рішення 25 жовтня 2024 року, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 25.10.2024 року.

Суддя Кисіль О. А.