Постанова

від 03.10.2024 по справі 521/13398/24

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 521/13398/24

Номер провадження 3/521/7783/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е МУ К Р А Ї Н И

03 жовтня 2024 року м. Одеса

Суддя Малиновського районного суду м. Одеси Засядьвовк О.Д., розглянувши матеріали, які надійшли з Головного управління ДПС в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу № 74/15-32-07-01-30 від 16 липня 04.07.2024 року за результатами документальної позапланової перевірки ТОВ «АЛ-ПЛАСТИК», код ЄДРПОУ 37010082, встановлено, що посадова особа директор - ОСОБА_1 вчинив правопорушення: порушення ведення податкового обліку згідно акту перевірки від 17.05.2024 № 21227/15-32-07-01-14, п.44.1., п.44.2 ст.44, п.120.1. ст. 120, пп.134.1.1 п.134.1 ст. 134 пп. 140.4.4, пп. 140.5.4. п. 140.5. ст. 140, п.201.10 ст. 201, ст.51, п.176.2 ст.176 з урахуванням ст.521 та п.69.2 ст.69 підрозділу 10 розділу XX ПК України та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 р. за N 336/22868, Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318. зареєстроване у Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за N27/4248 (зі змінами та доповненнями).

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Його представником, адвокатом Дворніченком О.О. подано заяву про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

З урахуванням того, що вимогами ст. 268 КУпАП, не передбачена обов`язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП у судовому засіданні, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 .

Всебічно і об`єктивно дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об`єктивних і суб`єктивних), що визначають вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення.

Стаття 278 КУпАП регламентує, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст.ст.251,252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 129 Конституції України, розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, а тому суд не може виконувати одночасно функцію дізнання, обвинувачення і правосуддя.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.

Аналогічного роду положення закріплено і уст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Зокрема, у справі «Barbera, Messegu and Jabardov. Spain» від 06.12.1998 (п.146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Як убачається із матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення ґрунтується на акті про результати документальної позапланової виїзної перевірки.

Відповідно до змісту п.86.1.ст.86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

У своїй практиці Верховний Суд уже неодноразово наголошував на тому, що акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, не породжує, не змінює та не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов`язків та не покладає відповідальність. В силу норм Податкового кодексу України акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов`язуючим до вчинення будь-яких дій, він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.

Дана правова позиція викладена в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08.09.2020 у справі №П/811/2893/14.

Судовим розглядом встановлено, що Акт про результати документальної планової виїзної перевірки №2/227/1532-07-01-14 складено «17.05.2024 року», протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - «04.07.2024 року».

Таким чином датою виявлення адміністративного правопорушення є дата «17.05.2024 року», а відтак строк накладення адміністративного стягнення сплив 17.08.2024 року, а отже, на момент надходження справи про адміністративне правопорушення до суду 26.08.2024 року, передбачений ч. 2 ст. 38 КУпАП тримісячний строк притягнення до адміністративної відповідальності з дня виявлення правопорушення минув, у зв`язку з чим, у відповідності до п. 7 ст. 247 КУпАП провадження у цій справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато судом та підлягає закриттю.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Згідно з ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій і четвертій цієї статті.

Беручи до уваги те, що правопорушення було виявлено під час перевірки 17.05.2024, а згідно з ч. 2 ст. 38 КУпАП, стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, наразі вищевказані строки закінчилися.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП підлягає закриттю у зв`язку із закінченням строків для накладення адміністративного стягнення.

З огляду на закриття провадження у справі без накладення на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного стягнення, судовий збір, в порядку ст. 40-1 КУпАП, стягненню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 38, ч. 1 ст. 163-1, 247 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 про притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП закрити, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч. 2 ст. 38 КУпАП.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена упродовж десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду через Малиновський районний суд м. Одеси.

Суддя О.Д. Засядьвовк