Рішення

від 21.10.2024 по справі 734/1039/24

КОЗЕЛЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/734/451/24 Справа № 734/1039/24

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21 жовтня 2024 року смт Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Іванюка Т.І.,

при секретарі Ієвлевій О.В.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

представника третьої особи Бриль О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , треті особи Орган опіки та піклування Кіптівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області та Служба у справах дітей Кіптівської сільської ради про позбавлення батьківських прав,-

в с т а н о в и в:

у суд із позовом про позбавлення батьківських прав звернувся ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , у кому просить позбавити останню батьківських прав щодо її дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що з Відповідачкою мають спільну дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина була народжена в шлюбі та проживала спільно з ними. Однак, 20.06.2017 Відповідачка залишила сім`ю та пішла жити до своєї матері. З дня народження та по цей час дитина проживає разом з батьком, де і зареєстрована.

З того часу Відповідачка не піклувалась про дитину, не приділяла їй належної материнської турботи та ласки, не приймала участі у її матеріальному забезпеченні і фактично зовсім не спілкувалася із власною донькою, самоусунувшись від виконання своїх батьківських обов`язків. Відповідачкою шлюб розірвано.

Весь тягар батьківського піклування за дитиною, Позивач прийняв на себе особисто. Це підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 29.02.2024 р.

Матір дитини, ОСОБА_4 , залишила її в дворічному віці, вихованням не займається,

матеріально не допомагає. Позивач працює, матеріально повністю забезпечую дитину всім необхідним. Дитина гарно вихована, ходить до школи. Він допомагає їй в навчанні, і до нього немає зауважень з боку фахівця з соціальної роботи. Потреби дитини повністю задовольняю тільки Позивач. Проблема існує з 20.06.2017 р., коли мати без пояснень пішла з дому, залишивши 2-річну дитину на Позивача. Таким чином, поведінка Відповідачки свідчить про нехтування батьківськими обов`язками та про ухилення від їх виконання.

Згідно до рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 07.11.2023 р. місце проживання дитини визначено з батьком.

Позивач вважає, що позбавлення Відповідачки батьківських прав буде сприяти інтересам дитини, оскільки донька постійно проживає з ним, Він повністю піклуюся про неї, виховує та матеріально забезпечує. Мати взагалі не цікавиться життям дитини, а повноцінний догляд за донькою вимагає її участь другого з батьків у вирішенні цілої купи побутових питань щодо лікування, щорічного оздоровлення, навчання тощо. Це ускладнює належний захист прав дитини. Позивач навіть не знає, де своєчасно знайти Відповідачку в разі потреби. За місцем реєстрації вона перебуває дуже рідко.

Окрім того, без позбавлення Відповідачки батьківських прав він не може захистити дитину від негативного впливу з боку родичів. Відповідачка проживає наразі із своєю матір`ю, де в родині проживають двоє неповнолітніх дітей: ОСОБА_6 , 2016 р.н. та ОСОБА_7 , 2014 р.н. онуки матері Відповідачки. Разом з ними також проживає співмешканець матері Відповідачки ( ОСОБА_8 ) ОСОБА_9 , тобто чужа для дитини людина.

В таке середовище Відповідачка може привести доньку. Він вважає, що в такому оточенні інтереси дитини на безпеку, нормальний розвиток, будуть істотно порушені.

Відповідачка ніде не працює, не має ніякої державної соціальної підтримки та захисту, стабільних джерел власного існування. Моральний облік Відповідачки викликає сумніви.

Перебуваючи у постійних матеріальних злиднях, вона набралася кредитів, які не погашає та в якості телефону поручителя зазначила телефон власної доньки, куди тепер телефонують колектори з різних банківських установ та розшукують її. Через це дитина схвильована, налякана, дуже переживає за власну безпеку.

Із його ж боку дитині створені не лише базові необхідні умови для повноцінного життя, навчання та розвитку, а роками побудоване стабільне спокійне родинне середовище, оскільки він проживає разом із матір`ю, тобто рідною бабусею ОСОБА_10 . Вони один одного люблять, пов`язані теплим спілкуванням, спокійним та зваженим сімейним вихованням.

У його помешканні дитина завжди нагодована, чиста, він особисто піклуюся про її навчання, допомагає виконувати складні шкільні домашні завдання. Дитина протягом тривалого часу має друзів за місцем мого помешкання. Одночасно з цим він ретельно слідкую за здоров`ям дитини, у разі необхідності забезпечує належне медичне лікування. Катерину оточують лише спокійні гарні люди та друзі протягом багатьох років. В неї устатковане спокійне щасливе дитинство, яке він постійно забезпечує всілякою батьківською увагою та нормальним матеріальним рівнем життя, зміна якого знищить дуже чутливу психіку дитини. На даний час донці забезпечено максимально сприятливі умови для навчання, лікування, проживання.

Загалом Відповідачка не виконує свої батьківські обов`язки, передбачені законом та моральними засадами суспільства. Вона самоусунулася від будь-якого спілкування з дитиною та її виховання і утримання.

На позовну заяву представником Відповідачки було подано відзив, із змісту якого виходить, що остання повністю не визнає позов та вважає його необґрунтованим в зв`язку з наступним. В позовній заяві ОСОБА_1 не вказує, що рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 27.04.2023 року, залишеним без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 25.07.2024 року, відмовлено в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав.

В цих рішеннях зазначено, що Позивачем не доведено та не надано суду доказів, в чому полягає захист інтересів дитини шляхом позбавлення її матері по відношенню до неї батьківських прав та доказів, які б безспірно свідчили про умисне ухилення відповідачем від виконання батьківських обов`язків відносно дитини. При цьому, на питання представника Відповідача чому звернувся із позовом до суду, відповів, що має на меті покарати колишню дружину. Суд бере до уваги те, що Відповідач заперечує проти позбавлення її батьківських прав відносно її неповнолітньої доньки. У судовому засіданні поясненнями Позивача та показами свідків встановлено, що відповідачка ОСОБА_4 рідко, але приїжджає до дитини, спілкується з нею. Коли приїжджала 19 квітня 2023 року, привезла дитині торт та інші гостинці. Отже, з урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що під час розгляду справи не було достовірно доведено, що Відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків, не встановлено обставин, які є беззаперечними підставами для позбавлення Відповідача батьківських прав, у зв`язку з чим, слід відмовити в задоволенні позову.

Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про свідоме нехтування Відповідачкою своїми батьківськими обов`язками. Також матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_4 застосовувались буд-які заходи впливу, які виявилися безрезультатними, тобто доказів того, що вона систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки, матеріали справи не містять. Позивачем не надано доказів зловживання ОСОБА_4 алкогольними напоями, в той час як Відповідачкою надано довідки про те, що на обліку у лікаря-нарколога і лікаря- психіатра вона не перебуває, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині колегією суддів відхиляються. 16 червня 2023 року. ОСОБА_4 звернулася до Кіптівської сільської ради із письмовою заявою про встановлення їй днів побачень з неповнолітньою донькою ОСОБА_10 за місцем свого проживання. Також 06 липня 2023 року вона звернулася до органу опіки та піклування Кіптівської сільської ради із заявою, в якій просила призначити дні та години побачень з дитиною та винести рішення, яким зобов`язати ОСОБА_1 не чинити їй перешкоди в спілкуванні з донькою.

В повторній позовній заяві, яка подана з тих же підстав, також не зазначені належні та допустимі докази, які б підтверджували ухилення матері дитини від виконання своїх батьківських обов`язків. Зокрема, немає звернень позивача до органів опіки і піклування з заявами про невиконання Відповідачкою батьківських обов`язків. Відсутнє рішення суду про стягнення аліментів з матері дитини.

Позивач не надав доказів застосування до ОСОБА_4 заходів впливу у вигляді попередження з боку органів поліції, притягнення до адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов`язків, попередження з боку органу опіки та піклування, органів місцевого самоврядування.

Твердження Позивача про те, що Відповідачка ніде не працює та не має стабільних джерел власного існування, є голослівними. В спростування такого твердження надаю характеристику з ТОВ «Комфі Трейд», де зазначено, що я працюю в цьому підприємстві з 28.07.2023 року на посаді комірника в підрозділі Склад. За час роботи зарекомендувала себе як відповідальна і дисциплінована працівниця, відповідально виконує свої обов`язки, порушення трудової дисципліни не було.

07.07.2023 року Відповідачка купила та подарувала своїй доньці мобільний телефон, також купую їй іграшки та подарунки, відвідую її. Часто відвідувати дитину Відповідачка не може, оскільки працює не за місцем її проживання.

Звернення Позивача до суду з позовом про визначення місця проживання дитини є безпідставним, оскільки як він сам стверджує, ОСОБА_10 проживає з ним з 2017 року.

Також нічим не підтверджені твердження Позивача, що Відповідачка перебуває у постійних матеріальних злиднях, набралася кредитів, в якості телефону поручителя зазначила телефон власної доньки, куди тепер телефонують колектори.

Позов поданий до суду без отримання висновку Кіптівської сільської ради про доцільність позбавлення відповідачки батьківських прав.

Позивач не обґрунтовує як саме позбавлення матері дитини батьківських прав буде сприяти найкращим інтересам дитини. В позові він зазначає, що він піклується про доньку та матеріально забезпечує її, але вважає, що позбавлення Відповідачки батьківських прав буде сприяти інтересам дитини.

На підставі викладеного, представник Відповідачки просить повністю відмовити в позові ОСОБА_1 та стягнути з нього судові витрати, які складаються з витрат на оплату правової допомоги адвоката в сумі 5000 грн.

На даний відзив представником позивача надано відповідь, із змісту якої вбачається, що сторона позивача вважає застосування доводів суду у попередній справі в якості правової позиції супротив позовних вимог у цій справі некоректними. Позивачем було прямо зазначено, що не дивлячись на попереднє судове рішення, Відповідачка продовжує нехтувати своїми батьківськими обов`язками, ухиляється від їх виконання, що буде доводиться в суді новими доказами. Діючим законодавством не передбачено порядку та обов`язку застосування заходів попередження до Відповідачки про неприпустимість ухилення від виконання батьківських обов`язків. Законом не встановлено обов`язку Позивача щодо здійснення заходів про стягнення аліментів з Відповідачки. Жодних доказів про те, що Відповідачка подарувала дочці мобільний телефон немає і часто її відвідує не надано. Рішення суду про визначення місця проживання дитини саме з батьком набрало законної сили. Висновок органу опіки і піклування про доцільність позбавлення батьківських прав подано у відповідності до вимог ЦПК. Відтак, заперечення Відповідачки, які викладені у відзиві на позовну заяву, є необґрунтованими.

У судовому засіданні Позивач позовні вимоги підтримав, просив задовольнити, при цьому пояснивши, що позбавлення батьківських прав Відповідачки потрібно для захисту прав та інтересів дитини. Відповідачка з 2023 року дитину не відвідує, та навіть не привітала з днем народження. Був вимушений звернутися у службу в справах дітей щодо неналежного виконання Відповідачкою батьківських обов`язків.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, пославшись на доводи, які викладені у позовній заяві та у відповіді на відзив. При цьому зазначив, що Відповідачка понад рік дитину не відвідує. Після рішення апеляційного суду в іншій справі, поведінка останнього щодо дитини не змінилася.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, пославшись на доводи, які викладені у відзиві. Також зазначив, що Відповідачка працює в іншому регіоні, тому не має можливості часто бачитися з дитиною. Всі доводи, зазначені у позовній заяві не підтверджені жодними доказами. Відповідачка відвідувала дитину місяць тому. Крім цього, ОСОБА_4 народила дитину, а у період вагітності не могла відвідувати доньку.

Представник третьої особи Служби у справах дітей Кіптівської сільської ради у судовому засіданні пояснила, що Відповідачка не приділяє належної уваги виховання доньки та не забезпечує її. На весні 2024 року, ОСОБА_1 звернувся до органу опіки і піклування про висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 . Дитина також скаржилася, що мама не хоче з нею спілкуватися. За заявою ОСОБА_4 було надано дозвіл та графік спілкування з дитиною. Зі слів ОСОБА_1 , мати лише одного разу зустрічалася з донькою. ОСОБА_4 викликалася на засідання Служби в справах дітей, але не з`явилася. Після попереднього рішення суду вона своєї поведінки не змінила.

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні показала, що проживає по сусідству з ОСОБА_1 . Відповідачку бачила давно, напевно ще у минулому році. Остання дитину не відвідує і допомоги не надає. Ці обставини вона знає зі слів дитини та батька.

Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні показала, що є матір`ю позивача. Спочатку між ним та Відповідачкою відносини були нормальні, але після того, як остання пішла на роботу все змінилося. 20.06.2017 вона забрала свої речі і пішла з будинку, залишивши дитину. Мали місце випадки, коли ОСОБА_4 приїжджала до подруги по сусідству, а до дитини навіть не6 заходила. З початком війни не телефонувала дитині і про неї взагалі не цікавилася. Дитині нічим не допомагає.

Свідок ОСОБА_13 у судовому засіданні показала, що проживає по сусідству з Позивачем. Відповідачка ніякої участі у вихованні дитини не приймає. Останній рік взагалі не відвідувала дитину.

Суд, заслухавши позивача та його представника, представника відповідача, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , треті особи Орган опіки та піклування Кіптівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області та Служба у справах дітей Кіптівської сільської ради про позбавлення батьківських прав задоволенню не підлягає, зважаючи на наступне.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного Кодексу України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від своїх обов`язків по вихованню дитини.

Судом встановлено, що 23 квітня 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Козелецького районного управління юстиції у Чернігівській області за актовим записом № 34, було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Прізвище після державної реєстрації шлюбу: чоловіка - ОСОБА_15 , жінки - ОСОБА_15 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого повторно 30 березня 2022 року, ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась ОСОБА_5 , актовий запис № 04. Батьки - ОСОБА_1 та ОСОБА_16 .

Рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області від 03 січня 2023 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_17 було розірвано.

06.07.2023 ОСОБА_16 зверталася до голови органу опіки і піклування Кіптівської сільської ради із проханням призначити їй дні та години спілкування з донькою ОСОБА_10 , яка після розірвання шлюбу залишилася проживати з батьком, та зобов`язагти останнього не чинити у цьому перешкоди.

Рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області від 07 листопада 2023 було визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з батьком ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 .

Відповідно до Акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї ОСОБА_1 від 29 лютого 2024 року, складного комісією у складі Начальника служби в справах дітей Кіптівської сільської ради Бриль О.М., директора центру надання соціальних послуг Лось Г.А., фахівця із соціальної роботи ОСОБА_18 , в сім`ї теплі, дружні відносини. Умови приживання відповідають санітарно-гігієнічним нормам. В будинку чисто. Кімнати омебльовані. В наявності побутова техніка. ОСОБА_19 забезпечена одягом, взуттям, засобами гігієни. Сім`я в повній мірі забезпечена продуктами харчування. Для дитини є окреме спальне ліжко, стіл для втягання домашніх завдань. Вихованням та матеріальним забезпеченням дитини займається батько. Мати не приймає участі у вихованні дитини, проживає окремо від сім`ї. ОСОБА_19 любить свого батька. В сім`ї ОСОБА_1 створені всі належні умови для проживання, повноцінного розвитку та виховання дитини.

Відповідно до довідки Кіптівської сільської ради №228 від 04.03.2024 ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом з матір`ю ОСОБА_12 та донькою ОСОБА_5 .

Згідно Висновку оцінки потреб сім`ї ОСОБА_20 , яка проводилася із 01 березня по 04 березня 2024 року складні життєві обставини зумовлені тим, що дитина проживає в неповній сім`ї. Мати, ОСОБА_16 , залишила сім`ю ще в 2017 році. Життям доньки не цікавиться, матеріально не забезпечує. 8 липня 2023 року відбулося засідання органу опіки та піклування за участю батьків, де визначалися дні відвідування дитини матір`ю. Але після засідання матір тільки один раз відвідала дитину. Тобто очевидно, що матір не цікавить донька та її життя. Таке відвідування тільки засмутило дитину. Дитина відчуває себе обманутою та непотрібною мамі. ОСОБА_19 очікувала що мама привітає її з зимовими святами, але вона не з`явилася і навіть не зателефонувала. З 2017 року дитиною опікується, виховує та матеріально забезпечує тільки батько ОСОБА_1 . Батько дитини має постійну роботу. Стабільні заробітки. Дитина дуже любить батька. При зустрічі з фахівцем з соціальної роботи, постійно розповідає те, де вони були з татом, що він їй подарував, як вони разом читають та вчать уроки. З мамою наодинці залишатися не хоче, після того як мама у присутності погрожувала тату, що забере її назавжди і тато її більше не побачить. Матір на контакт з фахівцем не йде, проблеми у дитини не бачить. Рекомендована послуга: консультування. ОСОБА_19 матеріально повністю забезпечена. Емоційну потребу в материнській любові вона отримує від бабусі, яку вона називає мамою. Батько повністю забезпечує потреби дитини. Мати не має бажання турбуватися про дитину. ОСОБА_12 та ОСОБА_21 - бабуся та дідусь ОСОБА_22 , допомагають ОСОБА_23 виховувати доньку.

Відповідно до Висновку, затвердженого рішенням виконавчого комітету Кіптівської ради від 15 квітня 2024 року №290 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , по відношенню до малолітньої дочки, ОСОБА_5 , 12.07.2015 року народженця до Служби у справах дітей Кіптівської сільської ради звернувся громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , із заявою про надання висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , по відношенню до малолітньої дочки, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Службою у справах дітей Кіптівської сільської ради розглянуто та вивчено документи, представлені громадянином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який виховує малолітню дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо позбавлення батьківських прав її мами, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_5 , року народження , серії НОМЕР_2 , виданого виконкомом Кіптівської сільської ради Козелецького району, Чернігівської області від 22.07.2015 року, батьками дитини є ОСОБА_1 та ОСОБА_16 . Однак, сімейне життя у громадян не склалося через відсутність взаєморозуміння між батьками Відповідно до рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 03 січня 2023 року, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_25 розірвано.

Рішенням виконавчого комітету Кіптівської сільської ради «Про участь мами у вихованні малолітньої дитини» від 14 серпня 2023 року N? 100 було надано дозвіл ОСОБА_4 на участь у спілкуванні та вихованні малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : чотири рази на місяць. Мама від 14 серпня 2023 року по березень місяць 2024 року зустрічалася з дитиною лише 1 раз. Спілкуючись з дитиною відомо, що мама з дитиною не спілкується.

Згідно висновку оцінки потреб сім?ї від 04 березня 2024 року відомо, що складні життєві обставини сім?ї зумовлені тим, що дитина проживає в неповній сім?ї. Мати, ОСОБА_16 залишила сім?ю ще в 2017 році. Життям дитини не цікавиться, матеріально не забезпечує.

Зі слів ОСОБА_1 , відомо, що ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_6 не проживає з сім`єю майже 7 (сім) років, мама стала проживати окремо від дочки та чоловіка, займається виключно своїм життям. Мама не виявляє жодного бажання займатися вихованням своєї доньки та матеріальної допомоги на утримання малолітньої доньки не надає.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 один займається вихованням та матеріальним забезпеченням дочки. Мама не піклується про фізичний та духовний розвиток дитини, не забезпечує необхідного харчування та медичного догляду. Не бачиться з дитиною, не здійснює підготовку до дорослого життя та не проявляє інтересу до її внутрішнього світу.

Згідно інформації з Прогресівського 33СО 1-3 ст, який відвідує ОСОБА_5 підтверджує той факт, що за період навчання дитини в закладі, шкільним життям займається батько ОСОБА_1 , який допомагає їй у навчанні, бере участь у батьківських зборах, позакласних заходах. Батько приділяє належну увагу навчанню й вихованню дитини. Мама, ОСОБА_4 участі в освітньому процесі дочки не бере.

Відповідно до характеристики ТОВ «Комфі трейд» №21/03-02 від 21.03.2024, ОСОБА_16 працює на підприємстві з 28.07.2023 на посаді комірника в підрозділі Склад. За час роботи ОСОБА_26 зарекомендувала себе як відповідальна і дисциплінована працівниця, яка проявляє ініціативу і показує себе лише з позитивних сторін. Відповідально виконує свої обов`язки, активно бере участь в усіх заходах підрозділу. Працює старанно. Підходить до виконання завдань з відповідальністю, дотримується термінів виконання. Мотивована до кар`єрного зростання. Взаємовідносини з колективом склалися хороші. Готова допомогти у будь-якій ситуації, ввічлива і чемна. Порушень трудової дисципліни в період роботи на підприємстві не було.

Статтею 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Стаття 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною згідно постанови Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, зобов`язує держави-учасниці забезпечувати, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до частини першої, другої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (частина друга статті 15 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно із частинами другою та четвертою статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона/він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Статтею 165 СК України визначено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Вищезазначена позиція викладена в Постанові Верховного Суду він 13 липня 2022 рок у справі № 705/3040/18.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

У справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейським судом з прав людини наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (пункт 58).

З`ясувавши всі обставини справи, суд прийшов до висновку, що Позивачем не доведено та не надано суду доказів, в чому полягає захист інтересів дитини шляхом позбавлення її матері по відношенню до неї батьківських прав та доказів, які б безспірно свідчили про умисне ухилення відповідачем від виконання батьківських обов`язків відносно дитини.

Суд приймає до уваги той факт, що Відповідачка заперечує проти позбавлення її батьківських прав. Зверталася до Служби в справах дітей Кіптівської сільської ради із заявою, у якій просила призначити їй дні та години побачення з дитиною та можливість забирати її до себе, оскільки проживає в іншому населеному пункті. Також просила винести рішення про зобов`язання колишнього чоловіка, ОСОБА_1 не чинити перешкоди у спілкуванні з дитиною. Судом встановлено, що після прийняття рішення компетентним органом за вказаною заявою, ОСОБА_4 хоч і рідко, але ж відвідувала дитину. Те, що Відповідачка рідко бачиться з дитиною, її представник пов`язує з тим, що остання проживає в іншому населену пункті та постійно працює. Крім цього, представник зазначив, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_8 народила дитину, а вагітність перешкоджала певним чином відвідувати їй доньку.

На переконання суду, викладене свідчить про те, що ОСОБА_4 не втратила інтересу до участі у вихованні дитини.

Щодо особи Відповідачки, то суд враховує те, що вона має постійне місце роботи, де характеризується виключно позитивно.

До висновку, затвердженого виконавчим комітетом Кіптівської сільської ради від 15 квітня 2024 року №40 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 відносно дочки ОСОБА_10 , суд ставиться критично, оскільки його мотиви ґрунтуються на твердженнях позивача ОСОБА_1 , без урахування позиції Відповідачки, яка при складанні даного висновку заслухана не була. Доказів виклику ОСОБА_4 для надання пояснень Службі в справах дітей позивачем та третьою особою суду не надано.

У ч. 6 ст. 19 Сімейного Кодексу України встановлено, що суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Висновок органу опіки та піклування не містить однозначних обставин, які б вказували на наявність підстав для застосування щодо відповідача такого крайнього заходу, як позбавлення батьківських прав. Крім того, вищевказаний висновок має рекомендаційний характер та не є обов`язковим для суду.

Інші подані Позивачем докази, зокрема висновок оцінки потреб сім`ї, показанні свідків, тощо, суд визнає недостатніми для позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав по відношенню до своєї дитини.

Таким чином доведеність необхідності застосування до відповідача такого крайнього заходу, як позбавлення батьківських прав, доцільність вжиття якого ані Позивач він, ані орган опіки та піклування належно не аргументували. Відтак, суд не знаходить законних підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

На підставі ст.141 ЦПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова ВС від 24.01.2019 у справі №910/15944/17).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19 висловлено правову позицію, згідно якої розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

З огляду на вказане суд вважає, що витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн. з урахуванням конкретних обставин справи не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також суперечить принципу розподілу таких витрат, оскільки перевіряючи детальний опис виконаних робіт, наданий представником відповідача, з матеріалами справи вбачається відсутність співмірності з часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та їх необхідністю, обсягом виконаної адвокатом роботи та участю адвоката в судових засіданнях.

Суд дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн. відповідатимуть критеріям реальності таких витрат, розумності їхнього розміру з урахуванням обставин справи, що є співмірним зі складністю справи, а також обсягом наданих адвокатом послуг (складання відзиву на позов, участь у судовому засіданні).

Керуючись ст.ст. 150, 164, 165, 166 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 258, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , треті особи Орган опіки та піклування Кіптівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області та Служба у справах дітей Кіптівської сільської ради про позбавлення батьківських прав відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Повний текст рішення буде виготовлено до 25 жовтня 2024 року.

Відомості про учасників провадження:

Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 ;

Представник позивача - адвокат Морозов Олександр В`ячеславович, РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса: вул. Братиславська, 14-Б, оф. 203 м.Київ, 02156;

Відповідач - ОСОБА_16 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_5 ;

Представник відповідача - адвокат Ковалюх Василь Миколайович, РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_6 .

Треті особи:

Орган опіки та піклування Кіптівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, вул. Слов`янська, 51 А, ЄДРПОУ 04413360, адреса: с. Кіпті, Чернігівський район Чернігівська область, 17050;

Служба у справах дітей Кіптівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, ЄДРПОУ 42349164, адреса: вул. Слов`янська, 51 А, с. Кіпті, Чернігівський район Чернігівська область, 17050.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення через Козелецький районний суд Чернігівської області.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: