Ухвала

від 25.10.2024 по справі 709/1836/24

ЧОРНОБАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 709/1836/24

У Х В А Л А

25 жовтня 2024 року селище Чорнобай

Суддя Чорнобаївського районного суду Черкаської області Шарая Л.О., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа Трудовий архів Чорнобаївської селищної ради про встановлення факту належності документів,

В С Т А Н О В И Л А:

24.10.2024 заявниця ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) звернулася до Чорнобаївського районного суду Черкаської області із заявою про встановлення факту належності документів; заінтересована особа - Трудовий архів Чорнобаївської селищної ради (код ЄДРПОУ 35675018, вул. Центральна, с-ще Чорнобай, Золотоніський р-н, Черкаська обл).

На підставі ст.33 (далі ЦПК України) автоматизованою системою документообігу суду, з урахуванням положень ст.ст. 36, 37 ЦПК України, визначено головуючу суддю Шарую Л.О. та передано їй дану справу.

Дослідивши зміст заяви про встановлення факту належності документів заявниці та доданих до неї матеріалів, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження.

При постановленні ухвали суд керувався такими правовими нормами та правовими висновками ВП ВС та ОП ВС щодо застосування правових норм у подібних правовідносинах.

Частиною першою статті 15 ЦПК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Порядок розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в порядку окремого провадження визначений главами 1 і 6 розділу IV ЦПК України.

Окреме провадження є видом непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частиною 1 статті 315 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Цей перелік фактів, які можуть встановлюватися судом, не є вичерпним, оскільки згідно з частиною другою зазначеної статті у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

При цьому суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та іншої мети - ні.

Відповідно до ч. 1 ст. 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт.

При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикційність.

Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу.

Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній.

Скеровуючи заяву до Чорнобаївського районного суду Черкаської області, заявниця ОСОБА_1 просить встановити факт належності їй архівної довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 25.10.2024 № 09, виданої Трудовим архівом Чорнобаївської селищної ради. Зазначає, що помилки у її прізвищі при складанні архівної довідки від 25.10.2024 № 09 виникли, ймовірно, при перекладі прізвища з російської на українську мову. Така помилка позбавляє її пенсійного забезпечення в повному обсязі. До заяви про встановлення факту що має юридичне значення заявницею додано копію паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_1 ; копію картки платника податків на ім`я ОСОБА_1 ; копію свідоцтва про народження, виданого повторно, на ім`я ОСОБА_2 ; копію свідоцтва про укладення шлюбу та копію свідоцтва про шлюб; копію трудової книжки; копію архівної довідки № 09 від 25.01.2024; оригінал квитанції про сплату судового збору в розмірі 635,60 грн.

Умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат регламентується Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Згідно зі ст. 58 цього закону керівництво та управління солідарною системою, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повного обсязі фінансування виплати пенсій покладено на Пенсійний фонд.

Як зазначалося, встановлення юридичного факту належності заявниці ОСОБА_1 архівної довідки № 09 від 25.01.2024, виданої Трудовим архівом Чорнобаївської селищної ради, є потрібним заявниці для отримання пенсійного забезпечення.

Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено право кожної особи звернутися до адміністративного суду, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності (пункт 1 частини першої цієї статті).

Суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Пенсійний фонд України є суб`єктом владних повноважень, наділеним владними управлінськими функціями у сфері соціального захисту населення, здійснюваного державою.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.05.2022 у справі № 539/4118/19 (провадження № 61-10777сво20) викладено висновок про те, що встановити факт належності архівної довідки на підтвердження тих чи інших обставин можливо винятково під час розгляду справи у суді адміністративної юрисдикції у зв`язку з оскарженням рішення суб`єкта владних повноважень. В адміністративній справі встановлення такого факту не є самостійною метою, а є передумовою задоволення адміністративного позову.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20, пункт 39) конкретизувала свої висновки щодо визначення подібності правовідносин, зазначивши таке. На предмет подібності потрібно оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Установивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то в такому разі подібність варто також визначати за суб`єктним й об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

Застосувавши наведені правові висновки суд дійшов висновку, що спірні правовідносини та правовідносини у справах № 287/167/18 (провадження № 14-505цс19) та № 539/4118/19 (провадження № 61-10777сво20) хоча і не є тотожними, проте за своїм змістом є подібними, а тому правові висновки ВП ВС та ОП ВС підлягають застосуванню у справі про встановлення факту належності документа за заявою ОСОБА_1 .

Визначаючи релевантність до спірних правовідносин зазначених правових висновків суддя врахувала, що правовідносини як у справі за заявою ОСОБА_1 , так і у справах, які розглянуті ВП ВС та ОП ВС стосуються соціального захисту осіб, у зв`язку з наявністю невідповідностей у документах, потрібних для підтвердження статусу таких осіб та нарахування соціальної виплати пенсії. Правомірним порядком захисту є саме оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, якими порушуються права цих осіб, що віднесено до юрисдикції адміністративного суду.

Визначаючи, чи пов`язується з встановленням зазначеного факту виникнення у заявника певних цивільних прав та обов`язків, суд застосовує положення статті 1 ЦК України. За змістом частини першої статті 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (цивільні відносини). Тобто цивільними є відносини, які відповідають наведеним критеріям.

Відповідно у порядку цивільного судочинства, за загальним правилом, не підлягають вирішенню спори (розгляду заяви), що виникають не з цивільних, земельних, трудових, сімейних або житлових правовідносин.

Усі інші спори, що виникають у публічно-правових відносинах за участю осіб, підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства виключно у тих випадках, коли безпосередньою нормою процесуального права визначено, що вирішення такого спору належить здійснювати саме в порядку цивільного судочинства.

Вимоги заявниці ОСОБА_1 у цій справі, пов`язані з доведенням наявності підстав для призначення їй пенсії та її розміру, не пов`язані з будь-якими цивільними правами та обов`язками, їх виникненням, існуванням та припиненням. Відповідно, за своїм предметом та можливими правовими наслідками такі вимоги пов`язані з публічно-правовими відносинами заявниці з державою, а отже, не підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства.

Верховний Суд, врахувавши визначені законом завдання цивільного судочинства, визнає недопустимим ініціювання судового провадження у порядку цивільного судочинства з метою оцінки обставин, які становлять предмет доказування у провадженні у порядку адміністративного судочинства, чи з метою створення поза межами останнього передумов для визнання доказу, отриманого у такому провадженні, належним та допустимим.

Крім того, вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту належності документа, суддя вважає неможливим застосування правил п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, відповідно до яких суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Архівна довідка № 09 від 25.01.2024, видана Трудовим архівоч Чорнобаївської селищної ради, не є правовстановлюючим документом, а тому цей факт не може бути встановлений на підставі п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України.

Суд звертає увагу на те, що у порядку окремого провадження підлягає встановленню факт належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеними у свідоцтві про народження або в паспорті, а не у будь-яких документах.

Аналогічні висновки містяться у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.05.2022 у справі № 539/4118/19 (провадження № 61- 0777сво20).

Також суддя врахувала, що заявницею ОСОБА_1 при зверненні до Чорнобаївського районного суду Черкаської області не надано доказів, що вона зверталася до Трудового архіву Чорнобаївської селищної ради з приводу виправлення зазначення її прізвища у довідці № 09 від 25.01.2024, так само не зверталася за видачею їй нової довідки із правильним зазначенням прізвища.

За вказаних обставин, вимоги заявниці про встановлення факту належності їй документа не підлягають розгляду в порядку окремого провадження за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи викладене, наявні підстави для відмови у відкритті провадження у справі за даною заявою.

Керуючись статтями 186, 258-261, 315, 353, 354, 355 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И Л А:

Відмовити у відкритті провадження у справі за ОСОБА_1 , заінтересована особа Трудовий архів Чорнобаївської селищної ради про встановлення факту належності документів.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала суду першої інстанції щодо відмови у відкритті провадження у справі може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Л.О. Шарая