Ухвала

від 25.10.2024 по справі 752/22225/24

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №752/22225/24

Провадження №2-з/752/275/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2024 року м. Київ

Суддя Голосіївського районного суду міста Києва Кордюкова Ж.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Міньковська Анастасія Володимирівна в інтересах ОСОБА_1 звернулася до Голосіївського районного суду міста Києва з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом накладення арешту до набрання законної сили рішенням у справі на житловий будинок садибного типу, ідентифікатор об`єкта в ЄДЕССБ: 01.3050086.5040697.20240701.94.0000.53, загальною площею (кв.м): 1661.3, житловою площею (кв.м): 1004.2 за адресою: АДРЕСА_1 , що розташований на земельній ділянці за кадастровим номером 8000000000:79:147:0028, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2991172980000 та заборони будь-яким особам, організаціям, підприємствам здійснювати будівельні роботи на об`єкті нерухомого майна - житловому будинку садибного типу, ідентифікатор об`єкта в ЄДЕССБ: 01.3050086.5040697.20240701.94.0000.53, загальною площею (кв.м): 1661.3, житловою площею (кв.м): 1004.2 за адресою: АДРЕСА_1 , що розташований на земельній ділянці за кадастровим номером 8000000000:79:147:0028, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2991172980000) та вживати будь-яких заходів щодо внесення змін до проектної документації, прийняття його в експлуатацію, у т.ч. подавати відповідні документи до органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 має намір звернутися до суду з позовом до ОСОБА_2 про зобов`язання вчинення дій, а саме приведення у відповідність до Будівельної документації та Декларації про готовність об`єкта до експлуатації за власний кошт Об`єкту будівництва, який було зареєстровано як нерухоме майно - житловий будинок садибного типу, ідентифікатор об`єкта в ЄДЕССБ: 01.3050086.5040697.20240701.94.0000.53, загальною площею (кв.м): 1661.3, житловою площею (кв.м): 1004.2 за адресою: АДРЕСА_1 , що розташований на земельній ділянці за кадастровим номером 8000000000:79:147:0028, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2991172980000.

Підставою звернення до суду із відповідною позовною заявою є той факт, що відповідачем на огородженій території земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:79:147:0028 збудовано нежитлову чотирьохповерхову капітальну споруду, на верхньому поверсі якої наявний будівельний матеріал (газоблоки), що свідчить про будівництво 5-го та 6-го поверху та підготовку будівництва 7-го поверху вищезазначеної споруди всупереч містобудівним умовам та обмеженням № 1494 від 09.11.2021, що видані Департаментом містобудування та архітектури КМР на Будівництво садибного (індивідуального) житлового будинку на АДРЕСА_1 , згідно яких гранично допустима висотність будинків, будівель та споруд у метрах 15 у відповідності до намірів замовника. Гранична поверховість об`єкту - не більше 3-х поверхів без урахування мансарди, згідно із п. 6.1.31 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій». При цьому, згідно декларації про готовність об`єкта до експлуатації 01.07.2024 будівництво було завершено.

Тобто, відповідач подав документи на будівництво індивідуального (садибного) 3-х поверхового + мансарда будинку, задекларував готовність такого об`єкта та ввів в експлуатацію, зареєстрував право власності, однак фактично будівництво продовжується, поверховість будівлі, а також її задекларована гранична висота збільшується. Зареєстрував 44 квартири, 8 машиномісць та два нежитлових приміщення, які повинні будуватись у багатоквартирному будинку, проектування, будівництво та введення в експлуатацію яких мають інші обмеження, як містобудівні умови.

Заявник є власником житлового будинку, загальною площею 335 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , розташованого по сусідству із будинком за адресою: АДРЕСА_1 , який побудував відповідач.

Зазначає, що ефективний захист та відновлення прав заявника (позивача) може забезпечуватись знесенням самочинно збудованого об`єкту саме особою, яка його здійснила, або за її рахунок, у разі , якщо позов буде задоволено судом.

Проте відповідач як власник об`єкта нерухомого майна в силу цього факту у будь-який час може розпорядитись цим майном у будь-який спосіб, зокрема, здійснити його відчуження, в тому числі, частинами, після чого можливість знесення відповідачем такого об`єкту за рішенням суду буде втрачена внаслідок набуття права на нього наступним набувачем; тоді як у спірних правовідносинах обов`язок знесення самочинно побудованого об`єкта мав виконати безпосередньо його забудовник.

Забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно не завдасть збитків відповідачу, не позбавить права володіння та користування цим майном, здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплату податків тощо, а лише тимчасово обмежить право розпорядження цим майном.

Просила задовольнити заяву.

Розглянувши заяву, суд встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

З заяви вбачається, що заявник має намір звернутися до суду з позовною заявою про зобов`язання вчинення дій, а саме приведення у відповідність до Будівельної документації та Декларації про готовність об`єкта до експлуатації за власний кошт Об`єкту будівництва, який було зареєстровано як нерухоме майно - житловий будинок садибного типу.

Зазначено осіб, які можуть отримати статус учасника справи - відповідач ОСОБА_2 .

ОСОБА_1 є власником будинку, за адресою АДРЕСА_2 .

ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, з кадастровим номером 8000000000:79:147:0028 та житлового будинку садибного типу загальною площею 1661,3 кв.м по АДРЕСА_1 .

Згідно з інформаційною довідкою від 04.09.2024 №393551804 житловий будинок садибного типу загальною площею 1661,3 кв.м по АДРЕСА_1 , закінчений будівництвом, об`єкт в процесі поділу.

Відповідно до статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Відповідно до вимог ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно ч. 1 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

При цьому ЄСПЛ у рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» ЄСПЛ зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні ЄСПЛ, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 909/835/18 зазначено, що повинен бути наявним зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) дійшла висновку, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Разом з цим судом зазначається те, що заявником не доведено та документально не підтверджено, що на об`єкті нерухомого майна - житловому будинку садибного типу, ідентифікатор об`єкта в ЄДЕССБ: 01.3050086.5040697.20240701.94.0000.53, загальною площею (кв.м): 1661.3, житловою площею (кв.м): 1004.2 за адресою: АДРЕСА_1 , що розташований на земельній ділянці за кадастровим номером 8000000000:79:147:0028, здійснюються будівельні роботи.

Також заявником не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіяння шкоди його правам та інтересам, які б унеможливили захист його прав та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі та те, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову.

Сам по собі факт можливого здійснення ОСОБА_2 будівельних робіт на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 8000000000:79:147:0028, яке може стосуватися прав та інтересів заявника, не може автоматично свідчити про те, що такі будівельні роботи є очевидно протиправними і невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а факт порушення прав та інтересів заявника підлягає доведенню у встановленому законом порядку.

У даному випадку заборона будівництва на земельній ділянці особі, яка є її власником, є непропорційним обмеженням її прав, доки не встановлено, що таке будівництво здійснюється з порушеннями.

Крім цього, суд має брати до уваги інтереси не тільки заявника, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів, оскільки такі обмеження можуть призвести до незворотних наслідків.

Враховуючи викладене вище, предмет майбутнього спору, співмірність вимог заявника з заявленими ним заходами забезпечення позову, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.

Європейський суд з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 153-154, 258-261, 263, 353, 354 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви залишити без задоволення.

Копію ухвали невідкладно направити заявнику.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала складена 25.10.2024.

Суддя Ж. І. Кордюкова