Постанова

від 16.10.2024 по справі 549/336/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 549/336/23 Номер провадження 22-ц/814/2043/24Головуючий у 1-й інстанції Крєпкий С.І. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючий суддя: Триголов В.М.

Судді: Дорош А.І., Лобов О.А.

Секретар: Старчик Є.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справуза апеляційноюскаргою ОСОБА_1 на рішення Чорнухинського районного суду Полтавської області від 07 лютого 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Чорнухинської селищної ради Лубенського району Полтавської області , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2023 року позивач звернувся до суду із указаним позовом, який мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у с.Луговики Чорнухинського району Полтавської області померла його рідна тітка ОСОБА_4 .

Після її смерті відкрилася спадщина, яку прийняла та належним чином частково оформила її сестра та мати ОСОБА_5 .

До складу спадщини також входило право на житловий будинок, 1958 року побудови, розташований у АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_6 . Позивач є спадкоємцем за законом після смерті матері ОСОБА_6 , отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на інше майно, проте отримати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за законом на будинок не може через відсутність правовстановлюючих документів на нього.

Просив визнати за ним в порядку спадкування за законом права власності на домоволодіння, розташованого АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_6 , яка прийняла спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 ..

Рішенням Чорнухинського районного суду Полтавської області від 07 лютого 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Чорнухинської селищної ради Лубенського району Полтавської області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання права власності в порядку спадкування за законом відмовлено.

В апеляційному порядку рішення оскаржив ОСОБА_1 .Скарга мотивована тим , що висновки викладені в рішенні не відповідають обставинам справи , окрім того рішення прийняте з порушеннями норм матеріального та процесуального права.

Скаржник вказує, що треті особи спадщину після ОСОБА_4 не приймали, земельна ділянка на якій розташоване домоволодіння є комунальною власністю Чорнухинської селищної ради Лубенського району Полтавської області , відтак остання і була визначена відповідачем.

Також апелянт зазначає , що судом першої інстанції не надано належної правової оцінку факту визнання позову відповідачем по справі Чорнухинською селищною радою Лубенського району Полтавської області.

Окрім того , треті особи ОСОБА_3 та ОСОБА_2 Повідомили , що проти задоволення позовних вимог не заперечують та не заявляли про порушення своїх прав у зв`язку із задоволенням позовних вимог ОСОБА_1 .

Позивач ОСОБА_1 просить скасувати рішення Чорнухинського районного суду Полтавської області від 07 лютого 2024 року , та ухвалити нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Судовим розглядом встановлено, що позивач є спадкоємцем за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_6 , після смерті якої відкрилася спадщина.

Крім того, спадкоємцями за законом першої черги, крім позивача, є також діти померлої ОСОБА_6 - донька ОСОБА_3 та син ОСОБА_2 , які отримали свідоцтва про право на частину спадщини, яка залишилася після смерті їх матері (а.с.10, 58, 59, 61, 63, 64).

Відповідно до свідоцтва про смерть № НОМЕР_1 від 24.12.2003 у с.Луговики Чорнухинського району Полтавської області ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 (а.с.4).

Після її смерті була заведена спадкова справа №439 віл 09.12.2004 за заявою сестри ОСОБА_6 - спадкоємця за законом, яка прийняла спадщину, отримала свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку (а.с.137-145).

Відповідно до довідок Чорнухинської селищної ради Лубенського району Полтавської області №75 від 26.02.2021, №01.2-47/181 від 01.02.2021, №1726 від 18.12.2020, записів у погосподарській книзі №3 за 2001-2005 по селу Луговики,особовий рахунок № НОМЕР_2 , житловий будинок, розташований АДРЕСА_1 , належав померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , в якому вона до дня смерті була зареєстрована і проживала одиноко.

Земельна ділянка комунальної власності, площею 0,04 га, на якій розташований будинок, не є наданою у власність та користування (а.с.14).

Статтею 1217 ЦК Українивстановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі статтею1218 ЦК Українидо складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частин першої та другоїстатті 1220 ЦК Україниспадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриттяспадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третястатті 46 цього кодексу).

Згідно зістаттею 1223 ЦК Україниправо на спадкування мають особи, визначені узаповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Звертаючись до суду з указаним позовом, ОСОБА_1 посилався на те, що не може отримати свідоцтво про спадщину після смерті ОСОБА_6 , яка є його мамою , на будинок АДРЕСА_1 , оскільки у нього відсутній правовстановлюючий документ на майно.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що незалучення як відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , який є спадкоємцями, безпосередньо впливає на їх права та обов`язки і є самостійною підставою для відмови у позові.

Відповідно до частини першоїстатті 4 ЦПК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина першастатті 13 ЦПК України).

Для правильного вирішення спору та захисту порушеного права позивача суд повинен визначитися з учасниками справи.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (частина першастатті 48 ЦПК України).

Згідно зістаттею 51 ЦПК Українисуд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї обставини є підставою для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Для визнання відповідача неналежним, крім названої обставини, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Визнати відповідача неналежним суд може тільки в тому випадку, коли можливо вказати на особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Водночас встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в позові.

Вказаний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) та неодноразово підтримано Верховним Судом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четвертастатті 263 ЦПК України).

У справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який (які) прийняв (прийняли) спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування (постанови Верховного Суду: від 18 грудня 2019 року у справі № 265/6868/16-ц, провадження № 61-34234св18; від 19 травня 2020 року у справі № 175/1941/16-ц, провадження № 61-19798св18; від 31 березня 2021 року у справі № 463/4616/18, провадження № 61-20505св19; від 06 жовтня 2021 року у справі № 234/17030/18 провадження № 61-12859св21; від 10 листопада 2021 року у справі № 759/19779/18, провадження № 61-4523св21).

Предметом спору у цій справі є визнання права власності на спадкове майно. Тому відповідачем/відповідачами у справі маютьбути спадкоємці, які прийняли спадщину, а в разі відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від їїприйняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Отже, для вирішення питання щодо необхідності участі у справі спадкоємця як відповідача необхідною умовою є прийняття ним спадщини.

Згідно з частинами першою, третьоюстатті 1268 ЦК Україниспадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Встановлено та не заперечується учасниками справи, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є спадкоємцем після смерті ОСОБА_6 ..

Оскільки для вирішення питання щодо участі у справі спадкоємця як відповідача необхідною умовою є прийняття ним спадщини, а судом першої інстанції було встановлено наявність вказаної обставини, позов ОСОБА_1 підлягає залишенню без задовлення.

Зазначене не позбавляє позивача права звернутися до суду з аналогічним позовом, але до належного відповідача.

Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди апелянта з висновками суду першої інстанції та з їх оцінкою, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції доказів, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог є законними і обгрунтованими, відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.

Наведене свідчить, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст. 375 ЦІК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.1, 375, 382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задовлення.

Рішення Чорнухинського районного суду Полтавської області від 07 лютого 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст постанови складено 25 жовтня 2024 року.

Головуючий суддя: В.М.Триголов

Судді: А.І.Дорош

О.А.Лобов