Ухвала

від 09.10.2024 по справі 757/45917/24-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/45917/24-к

пр. № 1-кс-39658/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024105060000546 від 03.09.2024,

ВСТАНОВИВ:

08.10.2024 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12024105060000546 від 03.09.2024, а саме, на нерухоме майно, а саме земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 8000000000:82:115:0007.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

У судове засідання прокурор не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином, до суду подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги підтримує та просить задовольнити.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що слідчий суддя, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, створив необхідні умови для реалізації особою, яка подала клопотання, її процесуальних прав на участь у розгляді цієї справи в суді, ураховуючи, що підстав для визнання явки сторони обвинувачення обов`язковою не має, вважаю за можливе розглянути клопотання у його відсутність.

Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів клопотання, відділом дізнання Печерського ГУНП у місті Києві здійснюється досудове розслідування у формі дізнання у кримінальному провадженні №12024105060000546 від 03.09.2024 за ознаками вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.

Відділом дізнання встановлено, що до Печерського УП ГУНП у м. Києві надійшла заява від Державної Казначейської служби України, про те, що представники ТОВ "АПАРТБУДГРУП" пред`явили підроблений документ, стосовно оренди земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер: 8000000000:82:115:0007).

Із засобів масової інформації стало відомо про те, що на розгляд до Київської міської ради подано проект рішення про передачу ТОВ «АПАРТБУДГРУП», код ЄДРПОУ 45352562, в оренду земельної ділянки для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури на АДРЕСА_1 площею 0,1479 га.

У ході досудового розслідування здійснено виїзд за адресою: АДРЕСА_1 , де виявлено, що на вказаній ділянці знаходяться два об`єкти нерухомості, а саме будівля схожа на щитову та будівля схожа на пункт прийому сировини.

Також, у безпосередній близькості до земельної ділянки на АДРЕСА_1 розташована будівля Казначейства, яке відповідно до Порядку віднесено до об`єктів критичної інфраструктури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання об?єктів критичної інфраструктури» від 09.10.2020 № 1109, віднесено до фінансового сектору критичної інфраструктури - обслуговування розпорядників та одержувачів бюджетних коштів.

Статтею 5 Закону України «Про критичну інфраструктуру» визначено, що метою державної політики у сфері захисту критичної інфраструктури є забезпечення безпеки об?єктів критичної інфраструктури, запобігання проявам несанкціонованого втручання в їх функціонування, прогнозування та запобігання кризовим ситуаціям на об?єктах критичної інфраструктури.

Земельна ділянка, яку планується передати в оренду, знаходиться біля об?єкту критичної інфраструктури, при цьому забудова в безпосередній близькості до таких об?єктів може порушити функціонування штатного режиму критичної інфраструктури (окремого її об?єкту) та призведе до потенційної загрози національній безпеці та обороні України.

Також, зазначена земельна ділянка розташована по червоній лінії забудови біля комплексу кварталу, побудованого у період з 1949-1954 років за проектом архітектора ОСОБА_4 , в зоні регулювання забудови пам?ятки ландшафту і історії місцевого значення «Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра».

Серед будівель у червоній лінії забудови розташована і будівля Казначейства ( АДРЕСА_1 ), яка є пам?яткою архітектури та містобудування відповідно до Наказу Міністерства культури і туризму України «Про занесення об?єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам?яток архітектури» від 07.11.2008 N? 285/0/16-08.

Пунктом 3 статті 14' Закону України «Про охорону культурної спадщини» передбачено, що межі для пам?яток архітектури встановлюються у розмірі 20 метрів навколо периметра забудови. У зазначеній межі забороняється проведення робіт з нового будівництва, а також будівельних робіт на існуючих об?єктах, якщо наслідком виконання таких робіт стане збільшення висотності такого об?єкта або збільшення більш як на 15 відсотків зовнішніх геометричних розмірів його фундаменту, або зменшення відстані від такого об?єкта до пам?ятки, що охороняється.

Згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у власності ТОВ «АПАРТБУДГРУП», за адресою вулиця Білокур Катерини, 6-Д, перебуває громадський будинок загальною прощею 192,8 кв. м., проте площа земельної ділянки, яку планується передати оренду, становить 0,1479 га, що в 7,7 разів більша за розмір зазначеного нерухомого майна.

Постановою старшого дізнавача відділу дізнання Печерського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 від 04.09.2024 нерухоме майно, а саме: земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 8000000000:82:115:0007 - визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12024105060000546 від 03.09.2024, за ознаками вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.

Так, в ході досудового розслідування кримінального провадження №12024105060000546 від 03.09.2024 за ознаками вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, виникла необхідність у накладенні арешту на нерухоме майно, а саме земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 8000000000:82:115:0007.

З метою всебічного, повного й неупередженого розслідування, встановлення всіх обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, а також з метою припинення злочинної діяльності та збереження речових доказів, в органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на майно, оскільки незастосування арешту на зазначене вище майно перешкоджатиме встановленню істини внаслідок того, що таке майно може бути приховане, відчужене чи пошкоджене.

Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається - «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обгрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series А N 98).

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Крім того, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Статтею 98 КПК України, визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Так, слідчим суддею встановлено, що майно, на арешті якого наполягає сторона обвинувачення, відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, а тому за викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання, що клопотання прокурора про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об`єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні.

Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 117, 131, 132, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на нерухоме майно, а саме земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 8000000000:82:115:0007.

Заборонити будь-яким особам відчужувати, проводити реконструкцію, будь-які будівельні роботи, розпоряджатися нерухомим майном, а саме земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 8000000000:82:115:0007.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Зобов`язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої накладено арешт.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1