Ухвала

від 09.10.2024 по справі 757/45037/24-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/45037/24-к

пр. 1-кс-38803/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора відділу організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення в обласних прокуратурах управління захисту інтересів держави у сфері охорони навколишнього природного середовища Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024000000000537 від 14.03.2024,

ВСТАНОВИВ:

03.10.2024 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора відділу організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення в обласних прокуратурах управління захисту інтересів держави у сфері охорони навколишнього природного середовища Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12024000000000537 від 14.03.2024, а саме, на грошові кошти в сумі 5600 дол. США та 215 000 грн., виявлені і вилучені під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

У судове засідання прокурор не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином, до суду подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги підтримує та просить задовольнити.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що слідчий суддя, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, створив необхідні умови для реалізації особою, яка подала клопотання, її процесуальних прав на участь у розгляді цієї справи в суді, ураховуючи, що підстав для визнання явки сторони обвинувачення обов`язковою не має, вважаю за можливе розглянути клопотання у його відсутність.

Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів клопотання, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12024000000000537, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.03.2024, за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 236 КК України.

Зокрема, до ЄРДР внесено відомості про те, що службові особи суб`єктів господарювання вчиняють порушення правил екологічної безпеки, що призвело до екологічного забруднення значних територій та інших тяжких наслідків.

Під час досудового розслідування встановлено, що на території земельних ділянок у смт. Димер Київської області з кадастровими номерами 3221855300:11:169:0002 (користувач - Комунальне підприємство «Димерський комбінат комунальних підприємств»), 3221855300:11:169:0956 (власник ОСОБА_4 ), 3221855300:11:169:0955 (власник ОСОБА_5 ), 3221855300:11:169:0957 (власник ОСОБА_6 ) розташоване сміттєзвалище твердих побутових відходів.

При цьому, цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером: 3221855300:11:169:0002, яка є державною власністю та перебуває у користуванні Комунального підприємства «Димерський комбінат комунальних підприємств» - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд технічної інфраструктури. Площа: 7,135 га.

Цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером: 3221855300:11:169:0956, яка належить ОСОБА_4 - для ведення особистого селянського господарства. Площа: 2 га.

Цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером: 3221855300:11:169:0955, яка належить ОСОБА_5 - для ведення особистого селянського господарства. Площа: 2 га.

Цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером: 3221855300:11:169:0957, яка належить ОСОБА_6 - для ведення особистого селянського господарства. Площа: 1,36 га.

Поряд з тим, 31.05.2023 на підставі позову Державної екологічної інспекції України Київським окружним Адміністративним судом винесено рішення № 320/17443/21 про призупинення діяльності КП «Димерський комбінат комунальних підприємств» з виконання робіт та надання послуг із видалення та захоронення відходів.

В подальшому, рішенням шостого Апеляційного адміністративного суду № 320/17443/21 від 11.10.2023 апеляційну скаргу КП «Димерський комбінат комунальних підприємств» залишено без задоволення та рішення Київського окружного Адміністративного суду № 320/17443/21 від 31.05.2023 залишено без змін.

Однак, виконуючий обов`язки директора КП «Димерський комбінат комунальних підприємств» (ЄДРПОУ 03803567) ОСОБА_7 , діючи у змові з власниками земельних ділянок ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , здійснює діяльність з вивезення та захоронення побутових відходів без відповідного висновку з оцінки впливу на довкілля або висновку державної екологічної експертизи на діяльність із зберігання, видалення та захоронення побутових відходів. При цьому також вчиняється порушення цільового призначення земельних ділянок.

Крім того, службові особи КП «Димерський комбінат комунальних підприємств» в ході здійснення діяльності винесли сміттєзвалище за межі території сміттєзвалища та не забезпечили захист земель від засмічення, від місця зберігання та захоронення відходів на прилеглій земельній ділянці з кадастровим номером 3221855300:11:169:0001, що належить інституту геофізики імені С.1. Субботіна Національної академії наук України.

В`їзд на територію сміттєзвалища контролюється диспетчерами -охоронцями, які будучи обізнаними про злочинну схему та результати злочинної діяльності, якими є порушення правил екологічної безпеки, що спричинили екологічне забруднення значних територій, незаконно, без оформлення відповідних договорів, отримують готівкові кошти від осіб, які завозять на територію сміттєзвалища відходи сумнівного походження без будь-якого вимірювання, зважування та перевірки відповідності виду відходів, дозволеним для розміщення на території сміттєзвалища.

Враховуючи, що дані земельні ділянки містять на собі матеріальні сліди, що можуть підтвердити або спростувати зазначені відомості, для повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх обставин, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадження у досудового слідства виникла необхідність у проведенні огляду зазначених земельних ділянок з кадастровими номерами: 3221855300:11:169:0002, 3221855300:11:169:0956, 3221855300:11:169:0955, 3221855300:11:169:0957, що розташовані на території смт. Димер Вишгородського району Київської області.

Під час досудового розслідування слідством встановлено, що до вчинення даного кримінального правопорушення причетний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

18.07.2024 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва винесено ухвалу про надання дозволу на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 .

25.07.2024 на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено, у числі іншого, наступне майно:

- кошти в сумі 5600 дол. США;

- кошти в сумі 215 500 грн.

Прокурор зазначив, що вищезазначені грошові кошти відповідають критеріям ст. 98 КПК України, оскільки виступають об`єктом кримінально-протиправних дій, а саме останні отримані службовими особами суб`єктів господарювання під час вчинення порушення правил екологічної безпеки, що призвело до екологічного забруднення значних територій та інших тяжких наслідків, у зв`язку з чим в діях останніх вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ст. 236 КК України.

25.07.2024 слідчий ГСУ НП України ОСОБА_8 своєю постановою визнав вищевказане майно речовим доказом у кримінальному провадженні № 12024000000000537.

З метою всебічного, повного й неупередженого розслідування, встановлення всіх обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, а також з метою припинення злочинної діяльності та збереження речових доказів, в органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на майно, оскільки незастосування арешту на зазначене вище майно перешкоджатиме встановленню істини внаслідок того, що таке майно може бути приховане, відчужене чи пошкоджене.

Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається - «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обгрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series А N 98).

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Крім того, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Статтею 98 КПК України, визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Так, слідчим суддею встановлено, що майно, на арешті якого наполягає сторона обвинувачення, відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, а тому за викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання, що клопотання прокурора про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об`єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні.

Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 117, 131, 132, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на грошові кошти в сумі 5600 дол. США та 215 000 грн., виявлені і вилучені під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Зобов`язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої накладено арешт.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1