Ухвала

від 09.10.2024 по справі 2-835/11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №2-835/11 Головуючий у 1 інстанції: Тиханський О.Б.

Провадження №22-з/824/1443/2024 Суддя-доповідач: Гаращенко Д.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(про ухвалення додаткового рішення)

9 жовтня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Гаращенка Д.Р.

суддів Євграфової Є.П., Писаної Т.О.,

при секретарі Ганжалі С.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» про заміну стягувача по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2023 року ТОВ «Кей-Колект» звернулось до суду із заявою про заміну стягувача на його правонаступника по цивільній справі за позовом ПАТ «Укрссиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 15 вересня 2023 року замінено стягувача Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект»

Постановою Київського апеляційного суду від 11 вересня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 15 вересня 2023 року скасовано.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» про заміну сторони у справі залишено без задоволення.

16 вересня 2024 року ОСОБА_1 направила до Київського апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення через підсистему «Електронний суд».

Свою заяву обґрунтовує тим, що оскільки апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено, а ТОВ «КЕЙ КОЛЕКТ», було відмовлено у задоволенні заяви про заміну стягувача, то судові витрати повинні бути покладені на ТОВ "КЕЙ КОЛЕКТ".

Просила стягнути з ТОВ «КЕЙ КОЛЕКТ» на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 6 000,00 грн, витрат на професійну правничу допомогу.

Зазначила, що в суді апеляційної інстанції були понесені судові витрати під час перегляду судового рішення, про що подані відповідні докази.

Заяви про зменшення розміру судових витрат від позивача не надходило.

Сторони, в судове засідання не з`явились, будучи належним чином повідомленим про час і місце судового розгляду, що відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

На підставі положень частини четвертої статті 270 ЦПК України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності її учасників, оскільки їх неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заяву про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно з п. 3 ч.1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ст. 133 ЦПК Україна, правнича допомога є складовою судових витрат.

Частинами 2-4 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Враховуючи положення п. 1 ч. 2 ст. 137, ч. 8 ст. 141 ЦПК України у разі підтвердження обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, обґрунтованості їх вартості, витрати за такі послуги підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Аналогічні висновки були викладені в постановах Верховного Суду від 15 червня 2021 р. у справі № 159/5837/19, від 03 жовтня 2019 р. у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 р. у справі № 925/1137/19, від 02 грудня 2020 р. у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 р. у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 р. у справі № 753/1203/18.

З матеріалів справи вбачається, що правову допомогу ОСОБА_1 було надано Адвокатським об`єднанням «А.Г. Партнерс» на підставі Договору №02/05/24 про надання правової допомоги від 02.05.2024 (далі також - "Договір") та Додатковою угодою №2 від 12.06.2024 до Договору.

Відповідно до п. 1.1. Договору №02/05/24 Об`єднання приймає на себе доручення Клієнта про надання йому правової/професійної правничої допомоги обумовленого ним виду в інтересах Клієнта на умовах, передбачених цим Договором та додатковими угодами до нього, а Клієнт зобов`язується сплатити гонорар за дії Об`єднання, Адвоката Об`єднання по наданню правової/професійної правничої допомоги, а також, у випадку необхідності, відшкодувати фактичні витрати, пов`язані з виконанням завдання Клієнта.

Пунктом 4.1. Договору визначено, що розмір гонорару Об`єднання залежить від фактично наданої правової допомоги, та відповідає вказаному в плані-кошторисі, який післяузгодження сторонами набуває значення в додатку до цього Договору.

Пунктом 1.1. Додаткової угоди №2 до Договору №02/05/24 визначено, що розмір гонорару Об`єднання визначатиметься по факту надання правової допомоги та розраховується згідно Плану-кошторису надання професійної правничої (правової) допомоги у цивільній справі, який є додатком до цієї Додаткової угоди № 2 та на підставі Звіту Адвоката про надання правової допомоги.

Згідно Звіту №2.1. про надання послуг (виконання робіт) за Додатковою угодою №2 від 12.06.2024 до Договору про надання правової/правничої допомоги № 02/05/24 від 02.05.2024 станом на 12.09.2024 Об`єднанням надано правничу допомогу на загальну суму 6000,00 грн (шість тисяч гривень), а саме:

Складання, підготовка до подання, подання до суду першої інстанції апеляційної скарги на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 15.09.2023 у справі 2-835/11 (3000,00 грн);

Представництво інтересів Клієнта в судових засіданнях в апеляційному суді (судове засідання від 11.09.2024) (3000,00 грн).

Факт надання послуг підтверджується Актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 12-09/24-2 від 12.09.2024, Рахунком на оплату № 12-09/24-2 від 12.09.2024, Квитанцією про оплату послуг від 15.09.2024 та Квитанцією на оплату послуг від 16.09.2024.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 141 ЦПК України).

У частинах четвертій - шостій статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Колегія суддів звертає увагу, що у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зроблено висновки, що «розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Проте важливим є те що для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з нормами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 06.03.2019 року у справі №922/1163/18 та від 07.09.2020 року у справі №910/4201/19.

Важливим є те що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі N 904/4507/18.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatismutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/WestAllianceLimited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/WestAllianceLimited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Колегія суддів вважає, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Так, відповідно до статті 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Перевіривши обсяг виконаних робіт та наданих послуг Адвокатським об`єднанням «А.Г. Партнерс», колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення заяви ОСОБА_1 .

Колегія суддів вважає за необхідне стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу понесені під час розгляду справи судом апеляційної інстанції у розмірі 3 000 грн.

Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 270 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (вул. Менделєєва, 12, оф. 94/1, м. Київ, 01103, ЄДРПОУ 3825968) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 17 жовтня 2024 року

Головуючий Д.Р. Гаращенко

Судді Є.П. Євграфова

Т.О. Писана