Рішення

від 25.10.2024 по справі 905/1019/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.10.2024 Справа №905/1019/23

Господарський суд Донецької області у складі судді Устимової А.М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження

без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альва»,

про стягнення боргу за спожиту електроенергію у розмірі 76563,15 грн, пені у розмірі 19280,47 грн, 3% річних у розмірі 2221,09 грн, інфляційних втрат у розмірі 8339,79 грн

В С Т А Н О В И В:

Стислий зміст і підстави позовних вимог

31.07.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (далі - ТОВ «Донецькі енергетичні послуги») шляхом застосування підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альва» (далі - ТОВ «Альва») про стягнення боргу за спожиту електроенергію у розмірі 76563,15грн, пені у розмірі 19280,47 грн, 3% річних у розмірі 2221,09 грн, інфляційних втрат у розмірі 8339,79 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором про постачання електричної енергії споживачу №104 від 01.01.2021 в частині повної та своєчасної оплати поставленої електричної енергії за розрахунковий період червень - липень 2022 на суму 76563,15грн, що стало підставою для нарахування позивачем інфляційних нарахувань, 3% річних та пені на підставі п. 6 Комерційної пропозиції, ст. 625 Цивільного кодексу України.

Процедура провадження у справі у господарському суді

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.07.2023 для розгляду даної справи визначена суддя Устимова А.М.

Ухвалою від 07.08.2023 Господарським судом Донецької області позовну заяву ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» залишено без руху.

Ухвалою від 15.08.2023 прийнято позовну заяву та відкрито провадження по справі №905/1019/23, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін

Ухвалою від 21.12.2023 зупинено провадження у справі №905/1019/23 до закінчення розгляду Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційної скарги у справі № 911/1359/22 та оприлюднення повного тексту постанови.

Ухвалою від 22.07.2024 поновлено провадження у справі №905/1019/23, запропоновано учасникам справи в строк до 10.08.2024 надати письмові пояснення щодо позовних вимог з урахуванням постанови Об`єднаної Палати Верховного суду у справі №911/1359/22 від 19.04.2024.

Відповідно до частини 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно положень ст. 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відповідно до частин 5 та 7 ст. 6 ГПК України Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Згідно п.17 гл.1 розд. ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Абзацом 5 п.37 гл.2 розд. ІІІ Положення про ЄСІТС передбачено, що особам, які не мають зареєстрованих Електронних кабінетів, документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.

Норми права наведені у редакції, що діяла на момент направлення судом ухвали про відкриття провадження у справі сторонам.

Позивач зареєстрований в підсистемі «Електронний суд» та отримав ухвалу у справі у особистий кабінет 15.08.2023, про що свідчить довідка про доставку електронного листа.

Відповідач не має зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд».

Відповідачу ухвала суду від 15.08.2023 направлялась органами поштового зв?язку рекомендованою кореспонденцією з повідомленням на офіційну адресу реєстрації підприємства: 84307, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Лікарська, буд. 35, однак вказане поштове відправлення повернулося до суду з відміткою: «за закінченням терміну зберігання».

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв?язку та / або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством у зв?язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19 та від 13.01.2020 у справі №910/22873/17, від 01.03.2023 по справі №910/18543/21, від 06.06.2023 по справі №922/3604/21.

Згідно з розпорядженням №1-р від 30.01.2023 «Про відправку вихідної кореспонденції» рекомендовано суддям та працівникам апарату суду здійснювати відправлення через поштового оператора «Укрпошта» за потребою після вичерпання використання альтернативних способів повідомлення сторін та учасників процесу (електронна пошта, телефонограма, факсограма, підсистема «Електронний суд», розміщення відповідних повідомлень на офіційній сторінці суду на веб-порталі «Судова влада України» тощо) та можливістю фактичної доставки поштового відправлення за місцем призначення.

Верховний Суд у постанові від 30.11.2022 у справі № 759/14068/19 сформулював правовий висновок, якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, своєю чергою, покладає на учасника справи обов?язок отримувати повідомлення і відповідати на них.

Позивач повідомлений про факт відкриття провадження у справі шляхом направлення копії ухвали суду від 15.08.2023 на електронні адреси підприємства 42086719@mail.gov.ua,42086719_3252700496@mail.gov.ua, відповідачу - на адресу: rgksapfir@gmail.com, які були зазначені у вступній частині позовної заяви.

Згідно з довідками про доставку електронного листа, що сформована в програмі «Діловодство спеціалізованого суду» документ доставлено сторонам 15.08.2023.

За змістом ч. 1 ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Частиною 2 ст. 252 ГПК України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) від сторін до суду не надходило.

Щодо строку розгляду справи суд зазначає таке.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об?єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

У зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Строк воєнного стану неодноразово продовжувався. Востаннє Указом Президента України № 271/2024 від 06.05.2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 11234 від 08.05.2024, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб.

Розпорядженням №9-р від 15.04.2022 року «Про організацію роботи та комунікацію між працівниками в Господарському суді Донецької області в умовах воєнного стану», наказом №23 від 15.04.2022 «Про впровадження дистанційної роботи працівникам апарату суду та оголошення простою» запроваджено роботу Господарського суду Донецької області у відділеному режимі, встановлено дистанційний режим роботи.

Рішенням зборів суддів Господарського суду №2 від 13.06.2022 року з метою оптимізації знаходження працівників та відвідувачів у приміщенні суду, в залежності від об?єктивних обставин, пов?язаних із збройною агресією, у тому числі інтенсивністю бойових дій у місті Харкові подовжено обмежений доступ учасників судового процесу до приміщення суду та запропоновано дистанційне спілкування шляхом електронного та поштового листування, телефонування, участі в судових засіданнях в режимі відеоконференцій, подання документів в електронному вигляді із застосуванням підсистеми «Електронний суд».

Розпорядженням суду №6-р від 25.05.2023 продовжено особливий режим роботи Господарського суду Донецької області в умовах воєнного стану з урахуванням Рішення зборів суддів від 13.06.2022р. №1, а саме: суддям та працівникам апарату суду виконання посадових обов?язків в змішаному режимі (дистанційно в доступному для них місці в межах Україні або в приміщенні суду (за необхідністю та в умовах безпеки), яке дає можливість упродовж робочого часу забезпечувати отримання, оброблення, реєстрацію, відправлення вхідної та вихідної кореспонденції та відправлення правосуддя; зазначено, що приймаючи до уваги наявність загрози життю, здоров?ю учасників судового провадження при перебуванні у приміщенні Господарського суду Донецької області в місті Харкові, учасникам судових засідань рекомендується утриматись від відвідування приміщення суду, свої процесуальні права та обов?язки реалізовувати з використанням альтернативних способів подачі документів та участі в судових засіданнях.

Приймаючи до уваги введення в Україні воєнного стану, наслідком чого стала дистанційна робота суду у віддаленому режимі, суд розглядає спір в межах розумних строків в контексті положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод поза межами строків, що визначені процесуальним законом.

Згідно з ч.1, 8 ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Позиція учасників процесу

Позиція позивача міститься у позовній заяві, відповідно до якої останній обґрунтовує позовні вимоги тим, що за період з червня 2022 по липень 2022 на підставі публічного Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, до якого ТОВ «Альва» приєднався на умовах Комерційної пропозиції «Надійна-Донецьк» (шляхом споживання та оплати поставленої електричної енергії), позивач передав у власність відповідача електричну енергію на загальну суму 91067,73 грн. Обсяг фактичного постачання відповідачем електричної енергії у період червень - липень 2022 підтверджено даними Оператора системи розподілу - АТ «ДТЕК Донецькі електромережі». Після зарахування здійсненої відповідачем переплати (у розмірі 11404,58 грн у рахунок погашення заборгованості за червень 2022 в розмірі 7232,47 та липень 2022 в розмірі 4172,11 грн) та зарахування платежу від 12.07.2022 року в сумі 3100 грн (14,09 грн в рахунок часткової оплати за спожиту електроенергію у червні 2022 року та 3085,91 грн в рахунок часткової сплати за спожиту електроенергію у липні 2022 року) заборгованість складає 76563,15 грн, на яку позивачем нараховано пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

Підставність заявлених вимог позивач нормативно обґрунтовує посиланням на ст. ст. 2, 4, 5, 20, 123, 129, 151, 162-164 ГПК України, ст. ст. 193, 230, 232 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст. ст. 526, 625, 629, 655 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), п. п. 1.2.15, 4.7, 4.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312 (далі - ПРРЕЕ).

01.08.2024 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшли додаткові пояснення по справі, в яких останній зазначає, що нарахування пені відповідає вимогам чинного цивільного законодавства, умовам договору та фактичним відносинам, що склались між сторонами, а Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) № 332 від 25.02.2022 із відповідними змінами, є підзаконним нормативним актом, який не змінює умови укладених договорів та типового договору, не припиняє їх чинність в певній частині тощо, тобто не має імперативного (обов`язкового) характеру, а носить рекомендаційний характер.

Згідно ч.9 ст.165, ч.2 ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідач під час розгляду справи відзиву суду не надав, ніяким іншим способом своєї правової позиції за заявленим позовом не висловив.

З огляду на необхідність розгляду господарської справи впродовж розумних строків в контексті встановлених п. 1 статті 6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини 1950 року гарантій, враховуючи вжиття судом всіх можливих заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи та достатність часу, наданого учасникам справи для висловлення своєї правової позиції по суті спору та подання доказів на підтвердження власних аргументів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 ГПК України, суд вважає, що є підстави для розгляду справи по суті за наявними матеріалами.

Виклад обставин справи, встановлених судом

З 01.01.2019 на підставі отриманої ліцензії у відповідності до вимог норм Закону України «Про ринок електричної енергії» ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» розпочало діяльність з постачання електричної енергії споживачам (постачальник універсальних послуг), що обумовило укладання договорів із Споживачами про постачання електричної енергії.

ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» розміщено на офіційному вебсайті https://www.dn.yasno.com.ua/contract публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (надалі - Договір постачання).

Умови вказаного Договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312, та є однаковими для всіх споживачів. (п.1.2 Договору постачання)

Відповідно до п.1.1 Договору постачання, він є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам (далі - Споживач) постачальником універсальних послуг (далі - Постачальник) та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Споживача до цього Договору, згідно із заявою-приєднання яка є додатком до цього Договору.

Матеріали справи не містять доказів звернення ТОВ «Альва» до ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» із заявою-приєднання до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Разом з тим, позивач у своїй позовній заяві посилається на приєднання ТОВ «Альва» до умов договору постачання внаслідок фактичного споживання ним електричної енергії та здійснення оплати за неї, зокрема, здійснення оплати першого рахунку за січень 2021 на підтвердження чого надає до матеріалів позовної заяви виписки по рахунку.

Одночасно позивач вказує, що для проведення розрахунків позивачем відкрито Відповідачу особовий рахунок №104.

Згідно положень пункту 2.1. Договору постачання, за цим договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Споживач розраховується з Постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього Договору. (п.5.1. Договору постачання)

Пунктом 2 Комерційної пропозиції «Надійна-Донецьк» закріплено, що постачання електричної енергії за договором про постачання електричної енергії споживачу (далі -Договір» за 1кВт*год на момент публікації для розрахункового періоду грудня 2021 передбачено у таблиці. У наступних розрахункових періодах, Постачальник інформує Споживача про ціну на електричну енергію у порядки і способи, визначені цією Комерційною пропозицією.

Відповідно до п.5.7. Договору постачання ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися Постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни.

Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць. (п.5.8. Договору постачання)

Оплата електричної енергії здійснюється Споживачем у формі попередньої оплати з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку (п.4 Комерційної пропозиції).

Пунктом 5.10 Договору постачання встановлено, що оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання Споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої Споживачем.

Абзацом 1 пункту 5 Комерційної пропозиції унормовано, що 100% попередня оплата здійснюється не пізніше ніж за 6 календарних днів до дати початку розрахункового періоду з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію.

Розрахунок (оплата) за фактично спожиту електричну енергію має здійснюватися Споживачем у строк не більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду, незалежно від отримання рахунку. (абз.5 п. 5 Комерційної пропозиції).

Як зазначено в абзаці 6 пункту 5 Комерційної пропозиції, виставлення рахунків за спожиту електроенергію здійснюється не пізніше 20-го числа місяця наступного за розрахунковим, за умови отримання даних про обсяги споживання від Споживача/оператора системи/адміністратора комерційного обліку. Виставлення рахунку здійснюється шляхом його формування в програмному комплексі Постачальника з можливістю перегляду Споживачем в сервісі «Особистий кабінет». За умовами цієї комерційної пропозиції Споживач має обов?язок зареєструватись в сервісі «Особистий кабінет» та користуватись відповідним сервісом.

Рахунок за фактичне споживання формується Споживачем самостійно в сервісі «Особистий кабінет» на підставі даних, отриманих від оператора системи/адміністратора комерційного обліку або внесених Споживачем. В інших випадках формується Постачальником за даними, отриманими від Споживача/оператора системи/адміністратора комерційного обліку та може бути отриманий Споживачем у відповідному енергоофісі Постачальника. (абз.7 п. 5 Комерційної пропозиції)

Відповідно до абз.5 п.4 Комерційної пропозиції, її прийняттям Споживач, зокрема, надає згоду та доручає Постачальнику здійснювати повернення грошових коштів, що надійшли в рахунок оплати електричної енергії (аванси, переплати тощо), шляхом їх зарахування між відповідними рахунками, в тому числі із спеціальним режимом використання (між договорами в разі повного переходу з постачання електричної енергії на умовах універсальної послуги до постачання за вільними цінами), таким чином, щоб забезпечити їх коректне відображення, зокрема, у випадку помилкового перерахування Споживачем, зарахування переплат в рахунок погашення заборгованості чи споживання майбутніх періодів, у випадку коригування обсягів оператором системи, та в інших випадках, в тому числі при внесенні змін до чинного законодавства.

У разі не отримання Споживачем рахунку, Споживач здійснює оплату за спожиту електричну енергію, в установлені даним розділом строки, за платіжним документом, самостійно оформленим Споживачем. (абз.8 п. 5 Комерційної пропозиції)

За умовами п. 6 Комерційної пропозиції за внесення платежів, передбачених умовами Договору, з порушенням термінів, визначених цією Комерційною пропозицією, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов?язання та 3% річних від суми боргу. Сума боргу сплачується Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення.

У пункті 13.1 Договору постачання Сторони узгодили, що цей Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набуває чинності з дати подання Споживачем заяви-приєднання.

Згідно абзаців 6-7 пункту 10 Комерційної пропозиції договір на умовах цієї комерційної пропозиції укладається на строк до кінця календарного року. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо не пізніше ніж за 21 календарний день до закінчення терміну дії Договору жодна зі Сторін не заявить про припинення його дії. Договір може бути розірвано або припинено і в інший термін за ініціативою будь-якої зі Сторін в односторонньому порядку достроково з підстав, визначеному законодавством України та цим Договором, але в будь - якому випадку Договір діє до повної оплати заборгованості по Договору, включаючи штрафні санкції.

ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» сформовано акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за період червень 2022 - липень 2022, а саме:

- від 29.06.2022 за червень 2022 на суму 70939,82 грн з ПДВ;

- від 03.08.2022 за липень 2022 на суму 20127,91 грн з ПДВ.

Вказані акти підписані тільки представником позивача, підпис останнього скріплений відтиском печатки підприємства.

Дані щодо обсягу фактичного споживання відповідача в акти внесені згідно інформації, що надана Оператором системи розподілу АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» та підтверджена у листі №67/6859-вих від 18.05.2023, що міститься у матеріалах справи. Зокрема, Оператор зазначає, що фактичний (звітній) обсяг споживання ТОВ "Альва" по точках комерційного обліку за період з червня по липень 2022 року у розмірі 18535 кВт*год. Деталізація розрахунків наведена в додатках до листа, які представляють собою витяги з програми Оператора з відповідними показниками помісячно.

В зазначеному в Комерційній пропозиції переліку операторів системи розподілу значиться Оператор системи розподілу - ТОВ «ДТЕК Донецькі електромережі».

Судом не встановлено розбіжностей у відомостях щодо фактичного обсягу споживання та даних, які вказані в актах.

Позивачем виставлено ТОВ «Альва» відповідні рахунки за спожиту електроенергію за період червень 2022 - липень 2022, а саме:

- від 29.06.2022 № 104 за червень 2022 року на суму 70939,82 грн з ПДВ;

- від 03.08.2022 № 104 за липень 2022 року на суму 20127,91 грн з ПДВ.

Рахунки містять інформацію щодо кінцевої дати їх оплати, зокрема, від 29.06.2022 №104 - 12.07.2022 та від 03.08.2022 №104 - 15.08.2022

Суд вказує, що, за свідченням позивача, станом на червень 2022 у відповідача була наявна переплати у розмірі 11404,58 грн, яка була зарахована у рахунок погашення заборгованості за червень 2022 в розмірі 7232,47 та липень 2022 в розмірі 4172,11 грн. Також позивачем враховано платіж споживача від 12.07.2022 року в сумі 3100 грн, який розподіллено наступним чином: 14,09 грн в рахунок часткової оплати за спожиту електроенергію у червні 2022 року та 3085,91 грн в рахунок часткової сплати за спожиту електроенергію у липні 2022 року, залишок заборгованості Споживача становить 76563,15грн своє відображення у рахунках від 29.06.2022 № 104 та від 03.08.2022 № 104.

02.11.2022 ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» супровідним листом направив на електронну адресу ТОВ «Альва» претензію №24/3397 від 25.10.2022 разом з розрахунком суми заборгованості. На підтвердження факту направлення документів позивачем надано скріншот з електронної пошти останнього щодо відправлення на адресу відповідача rgksapfir@gmail.com.

Супровідним листом №1/5059 від 31.05.2023 позивач направив органами поштового зв`язку на адресу відповідача акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за період червень 2022 - липень 2022 та відповідні рахунки та просив підписати акти та один примірник повернути на адресу позивача. Доказів виконання означених дій матеріали справи не містять. Доказами направлення листа органами поштового зв`язку є відповідний фіскальний чек та список рекомендованих відправлень.

Оплата суми 76563,15 грн після направлення акту та рахунків сплачена не була.

Правова оцінка аргументів учасників справи та мотиви рішення суду

Перевіривши доводи, викладені в позовній заяві, дослідивши надані в порядку статті 74 ГПК України письмові докази в їх сукупності та взаємозв?язку, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову зважаючи на таке.

Предметом спору в даній справі є матеріально-правова вимога позивача про стягнення заборгованості з вартості поставленої електричної енергії, нарахованих 3% річних та інфляційних нарахувань за невиконання відповідачем своїх грошових зобов?язань зі своєчасної та повної сплати вказаної суми, та пені.

За змістом частини другої статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов?язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 173 ГК України, яка кореспондується з положеннями статті 509 ЦК України, господарським визнається зобов?язання, що виникає між суб?єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб?єкт (зобов?язана сторона, у тому числі боржник) зобов?язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб?єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб?єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов?язаної сторони виконання її обов?язку.

Основними видами господарських зобов?язань є майново-господарські зобов?язання та організаційно-господарські зобов?язання. Господарські зобов?язання можуть виникати: зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (частина 1 статті 174 ГК України).

Відповідно до ч.ч. 1-2 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов?язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов?язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Взаємовідносини відповідних суб?єктів, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, особливості постачання електричної енергії споживачам регулюються нормами Закону України «Про ринок електричної енергії», а також Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312, а також безпосередньо положеннями договору.

Закон України «Про ринок електричної енергії» визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов?язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Відповідно до ч.4 ст.63 Закон України «Про ринок електричної енергії», постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг. Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті.

Згідно ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов?язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв?язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ст. 634 ЦК України).

Судом встановлено, що ТОВ «Донецькі енергетичні послуги», яким з 01.01.2019 розпочато діяльність з постачання електричної енергії споживачам, публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг з усіма змінами до нього розміщено на офіційному веб-сайті Yasno (https://www.dn.yasno.com.ua/contract).

Згідно 13.1 Договору постачання, він набирає чинності з дати подання Споживачем заяви-приєднання.

Одночасно, абзацом 5 пункту 13 Розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про ринок електричної енергії» (в редакції чинній на 01.01.2019) унормовано, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Матеріали справи не містять заяви-приєднання ТОВ «Альва» до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг. Одночасно Споживачем згідно виписок по рахунку, наданих позивачем здійснено оплату наданих ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» послуг у січень 2021, червні та липні 2022, що в контексті абз. 5 п. 13 Розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про ринок електричної енергії» є вчиненням ним дій, що засвідчують його бажання укласти договір та підтверджує факт приєднання його до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору).

Таким чином, між ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» та ТОВ «Альва» укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України, умови якого приймаються іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому.

Зміст вказаного договору не суперечить актам цивільного законодавства, він сторонами не оспорений, не розірваний та у судовому порядку недійсним не визнаний. Сторонами договору не надано доказів на підтвердження того, що у відповідності до розділу 11 мало місце його припинення, тому суд дійшов висновку, що у спірний період договір діяв.

Позивач в позовній заяві стверджує, що внаслідок укладення означеного договору, ним відкрито відповідачу особовий рахунок №104 для проведення відповідних розрахунків. Одночасно сформовані позивачем акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) та рахунки за спожиту електроенергію містять посилання на договір про постачання електричної енергії як на підставу їх складання.

За приписами частин першої, другої статті 193 ГК України суб?єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов?язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов?язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов?язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов?язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов?язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом пункту 4.13 Правил роздрібного ринку електричної енергії для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

У пункті 4.14 цих Правил визначено, що платіжний документ (рахунок) формується електропостачальником за обсяг електричної енергії згідно з обраною комерційною пропозицією до договору про постачання електричної енергії споживачу. Платіжні документи (рахунки) надаються електропостачальниками споживачам безкоштовно. Платіжні документи (рахунки) на оплату надаються споживачам у відповідних структурних підрозділах електропостачальника, через персональну сторінку споживача на вебсайті електропостачальника або електронною поштою, факсимільним зв`язком, поштовим зв`язком, кур`єром чи іншими способами з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії споживачу. Платіжний документ (рахунок) має надаватися споживачу в терміни та спосіб, визначені відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції або умов договору.

У пункті 8 частини першої статті 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» унормовано, що Оператор системи розподілу забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Оператор системи розподілу зобов`язаний надавати учасникам ринку інформацію, необхідну для виконання ними функцій на ринку в обсягах та порядку, визначених правилами ринку, кодексом системи передачі, кодексом системи розподілу, кодексом комерційного обліку та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії (пункт 9 частини третьої статті 46 цього Закону).

Розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії (пункт 4.12 ПРРЕЕ).

Матеріалами справи встановлено, що АТ«ДТЕК Донецькі електромережі» як Оператором системи розподілу надавались послуги з розподілу/передачі електричної енергії. Обсяг спожитої електричної енергії кожного місяця зазначений у відповідній інформації Оператора системи розподілу АТ «ДТЕК Донецькі електромережі».

Акти від 29.06.2022 за червень 2022 та 03.08.2022 за липень 2022 , що фіксують обсяг та вартість спожитої електричної енергії на підставі даних АТ «ДТЕК Донецькі електромережі», підписані тільки представником позивача з відтиском печатки останнього. Матеріали справи містять докази їх направлення на адресу відповідача, мотивована відмова від їх підписання з його боку на адресу позивача не направлялась.Разом з актами на адресу відповідача направлені відповідні рахунки.

В матеріалах справи відсутні заперечення відповідача щодо об?єму поставленої електричної енергії чи нарахованої позивачем у актах та рахунках її вартості. Докази протилежного суду не надані.

Відповідно до положень статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов?язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов?язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов?язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов?язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов?язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов?язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов?язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов?язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приписами пункту 3 частини першої статті 57 Закону України «Про ринок електричної енергії» електропостачальники мають право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.

Поряд з тим, за пунктом 1 частини третьої статті 58 цього Закону споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

В п. 5.10 Договору постачання вказано альтернативно: оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем або у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання Споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої Споживачем.

За розрахунком суду, враховуючи, що у рахунках вказана кінцева дата їх оплати, відповідач повинен був виконати свої грошові зобов?язання за поставлену електричну енергію у червні 2022 - до 12.07.2022 включно; за поставлену електричну енергію у липні 2022 - до 15.08.2022 включно.

Будь-яких додаткових угод до договору або графіків погашення існуючої заборгованості сторонами у справі не підписувалось, іншим способом не узгоджувалось.

Як зазначає позивач у позовній заяві, станом на червень 2022 у відповідача була наявна переплата у розмірі 11404,58 грн, яка зарахована у рахунок погашення заборгованості за червень 2022 в розмірі 7232,47грн та липень 2022 в розмірі 4172,11грн. Також позивачем враховано платіж споживача від 12.07.2022 року в сумі 3100 грн, який розподіллено наступним чином: 14,09 грн в рахунок часткової оплати за спожиту електроенергію у червні 2022 року та 3085,91 грн в рахунок часткової сплати за спожиту електроенергію у липні 2022 року.

Суд зазначає, що зарахування позивачем переплати в рахунок передоплати не суперечать абз.5 п.4 Комерційної пропозиції, відповідно до якої Споживач, зокрема, надає згоду та доручає Постачальнику здійснювати зарахування переплат в рахунок погашення заборгованості чи споживання майбутніх періодів. Порядок зарахування означених сум відповідачем не оспорюється.

Таким чином, сукупний розмір заборгованості за поставлену електричну енергію за період з липня 2022 по червень 2022 становить 76563,15 грн. Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем матеріали справи не містять.

Зважаючи на викладене, суд вважає доведеним факт порушення відповідачем умов правочину в частині виконання зобов?язань з належної оплати поставленої електричної енергії та встановленим наявність заборгованості відповідача перед позивачем за договором у розмірі 76563,15 грн, як наслідок, позовні вимоги щодо стягнення основної заборгованості підлягають задоволенню у повному обсязі.

Предметом спору в даній справі також є матеріально-правова вимога позивача про стягнення нарахованих ним пені, 3% річних та інфляційних втрат у зв?язку із неналежним виконанням відповідачем грошових зобов?язань з оплати поставленої електричної енергії.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов?язання, на вимогу кредитора зобов?язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов?язання, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов?язання (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 04.02.2020 у справі №912/1120/16 з посиланням на подібну правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постановах від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц).

У випадку відсутності зазначення в договорі розміру процентів цивільно-правова відповідальність за порушення грошового зобов?язання настає на підставі вимог закону, а саме, норми статті 625 ЦК України.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Згідно розрахунку, який наданий в якості додатку до позовної заяви, позивачем заявлено до стягнення 3% річних в розмірі 2221,09 грн, а саме, на суму 63693,26 грн з 08.07.2022 по 30.06.2023, на суму 12869,89грн за період з 06.08.2022 по 30.06.2023.

Контррозрахунок відсутній.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, судом встановлено, що останнім невірно визначені періоди нарахування, оскільки за розрахунком суду прострочнення виконання грошового зобов`язання має місце за зобов`язаннями, які виникли у червні 2022 - з 13.07.2022 та у липні 2022 - з 16.08.2023.

Судом здійснено власний розрахунок за допомогою програми «Калькулятор підрахунку штрафів» Інформаційно-правові системи ЛІГА:ЗАКОН таким чином: на заборгованість в сумі 63 693,26грн за червень 2022 з 13.07.2022 до 30.06.2023, що складає 1 847,98 грн, на заборгованість в сумі 12 869,89 грн за липень 2022 з 16.08.2022 до 30.06.2023, що складає 337,44 грн. Всього сума 3% річних складає 2185,42грн.

Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо стягнення 3% річних підлягають задоволенню в сумі 2185,42грн, у задоволенні решти позовних вимог в цій частині суд відмовляє.

Щодо стягнення інфляційних нарахувань суд зазначає наступне.

Статтею 625 ЦК України передбачено розрахунок індексу інфляції в цілому за весь період прострочення і якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику «дефляція», то це не змінює його правової природи та не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.

При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п.3.2 п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов?язань»).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

При цьому, як визначено в п. 38.2 постанови Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Згідно розрахунку, доданого до позовної заяви, позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати за період серпень 2022 - травень 2023 на заборгованість в сумі 63 693,26грн, що складає 7067,32грн, за період з вересня 2022 по травень 2023 на суму 12 869,89 грн - 1272,47грн. Сукупно заявлено до стягнення суму інфляційні нарахування в розмірі 8339,79грн.

Контррозрахунок відсутній.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат на заборгованість за визначені періоди у спосіб вказаний вище, судом встановлено, що останній здійснено позивачем методологічно та арифметично правильно, розмір інфляційних втрат сукупно становить 8339,79грн.

Внаслідок наведеного позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо позовних вимог щодо стягнення пені суд зазначає наступне.

Приписами частини першої статті 230 ГК України унормовано, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов?язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов?язання.

Як визначено нормою статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов?язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов?язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов?язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (частина шоста статті 231 ГК України).

Статтями 1 та 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов?язань» визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Положенням п.5.7 договору передбачено, що у разі порушення Споживачем строків оплати за цим Договором, Постачальник має право вимагати сплату пені. Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов?язання якщо інше не встановлено в комерційній пропозиції, яка є додатком до цього Договору. Іншого не встановлено.

Позивачем заявлено до стягнення пеню за прострочення виконання грошового зобов?язання в сумі 19280,47 грн, яка нарахована на суму 63693,26 грн за період з 08.07.2022 по 07.01.2023, на суму 12869,89грн за період з 06.08.2022 по 05.02.2023.

Контррозрахунок відсутній.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Позивач при здійсненні розрахунку дотримався приписів ч.6 ст.232 ГК України.

Як зазначалось судом вище, у зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Строк воєнного стану неодноразово продовжувався та діє на даний час.

За приписами ст.1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до частини 2 статті 9 цього Закону Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Правовий статус НКРЕКП, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначає Закон України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг".

Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 6 Закону України "Про ринок електричної енергії", Регулятор має право приймати рішення, що є обов`язковими до виконання учасниками ринку.

Пунктом 3 частини другої статті 14 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" визначено, що Регулятор на своїх засіданнях приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції.

Згідно частини 2 цієї статті рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою. Відповідно до пункту 1 частини першої вказаного Закону для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор приймає обов`язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема у сфері енергетики щодо діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії.

НКРЕКП прийнято Постанову "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" від 25.02.2022 № 332.

26.04.2022 Постанову НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 доповнено підпунктом 16 пункту 1, яким зупинено нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.

Питання щодо обов`язковості застосування учасниками ринку електричної енергії положень пп. 16 п. 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 25.02.2022 № 332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» було предметом розгляду Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду при розгляді справи № 911/1359/22.

За висновком Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного суду в постанові від 19.04.2024 у справи № 911/1359/22 приписи підпункту 16 пункту 1 вищенаведеної Постанови №332 щодо зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії - є обов`язковими, оскільки Регулятор визначив таку модель поведінки у чітко визначений період.

Зроблено наступні висновки:

Об`єднана палата ураховує, що Національна комісія, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в преамбулі Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 зазначила мету та підстави її прийняття.

Зокрема, Регулятор зазначив, що такою метою є забезпечення операційної безпеки функціонування основної частини ОЕС України від 25 лютого 2022 року, ураховуючи Протокол наради щодо обговорення заходів стабілізації учасників ринку електричної енергії під час особливого періоду та діє відповідно до законів України «Про ринок електричної енергії», «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».

Згідно з пунктом 5 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 27.02.2022 №333) рекомендовано учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії".

Згідно з підпунктом 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 26.04.2022 №413) на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надати такі настанови - зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.

Отже, з урахування дії на території України воєнного стану, для учасників ринку електричної енергії, якими укладено типові договори відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та постанов НКРЕКП, пункт 5 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 27.02.2022 №333) - це бажана з точки зору держави модель поведінки, яка має обов`язковий характер для учасників ринку електричної енергії.

Підпункт 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 (у редакції Постанови НКРЕКП від 26.04.2022 № 413) - це імперативна норма, якою держава вказала учасниками ринку електричної енергії, що на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії».

Отже, Об`єднана палата доходить висновку про те, що рішення Регулятора щодо порядку застосування норм про відповідальність учасників на ринку електроенергії не суперечать нормам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України про відповідальність у договірних відносинах з огляду на те, що Регулятор в силу Закону наділений повноваженнями унормовувати договірні відносини суб`єктів господарювання, що проводять свою діяльність у сфері енергетики, у тому числі в частині відповідальності за невиконання (неналежне виконання) договірних зобов`язань на ринку електричної енергії.

При цьому, Об`єднана палата наголошує на тому, що такі рішення Регулятора не скасовують встановлену нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України відповідальність за порушення договірних зобов`язань для учасників ринку електроенергії, та не встановлюють мораторію для застосування цієї відповідальності, позаяк Регулятор, який наділений повноваженнями нормативного регулювання договірних відносин на ринку електроенергії, з метою забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду, в межах наданих йому Законом повноважень тимчасово зупинив нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» між учасниками ринку електричної енергії.

Об`єднана палата звергає увагу, що норми постанови №332 від 25.02.2022 (у редакції від 27.02.2022 №333, у редакції від 26.04.2022) прийняті Регулятором в межах своїх повноважень.

Таким чином, хоча постанова НКРЕКП №332 від 25.02.2022 має нижчу юридичну силу порівняно з Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, втім її норми є обов`язковими до виконання всіма учасниками ринку та мають застосовуватись останніми у своїй господарській діяльності на ринку електроенергії, якщо вони уклали між собою двосторонні договори відповідно до статті 66 Закону України "Про ринок електричної енергії", що також обумовлено положеннями статті 179 Господарського кодексу України, яка встановлює нормативне обмеження вільного розсуду сторін господарського договору при визначенні його умов у разі укладання типового договору.

З огляду на наведене, судом не приймається посилання позивача, що припис визначений в пп.16 п.1 постанови НКРЕКП №332 не має характеру обов`язку та є рекомендаційним.

Приймаючи уваги, що періоди нарахування пені, які визначив позивач, входять в період дії воєнного стану, з урахуванням приписів пп.16 п.1 постанови НКРЕКП №332, підстави для стягнення пені відсутні, тому в задоволенні позовних вимог в цій частині суд відмовляє.

Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв`язку за своїм внутрішнім переконанням, господарський суд, ураховуючи наведені положення цивільного і господарського законодавства, доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог щодо стягнення основного боргу в розмірі , 3% річних у розмірі , інфляційних втрат у розмірі , у задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє.

Розподіл судових витрат

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов?язаних з розглядом справи.

Судовий збір, відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на задоволення позовних вимог частково, судовий збір стягується з відповідача на користь позивача в сумі 1757,33грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76 - 79, 86, 91, 123, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альва» про стягнення боргу за спожиту електроенергію у розмірі 76563,15грн, пені у розмірі 19280,47 грн, 3% річних у розмірі 2221,09 грн, інфляційних втрат у розмірі 8339,79 грн задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альва» (адреса місцезнаходження: 84307, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Лікарська, буд. 35, ідентифікаційний код 30983098) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (адреса місцезнаходження: 49001, Дніпропетровська обл., м.Дніпро, вул.Січових Стрільців, буд. 4 Д; ідентифікаційний код 42086719) заборгованість за спожиту електроенергію у розмірі 76563,15грн, 3% річних у розмірі 2185,42грн, інфляційні втрати у розмірі 8339,79 грн, судовий збір в сумі 1757,33грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду підписано 25.10.2024.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.М. Устимова