Рішення

від 22.10.2024 по справі 925/1135/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2024 року

м. Черкаси

Справа № 925/1135/24

за позовом Заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської міської ради, Північного офісу Держаудитслужби, Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Таун 2016"

про стягнення 150756,14 грн.

Представники учасників справи:

Прокурор Пидорич Д.М.;

Позивач: Черкаська міська рада Птуха В.І.;

Позивач: Північний офіс Держаудитслужби не з`явився;

Позивач: Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області не з`явився;

Відповідач не з`явився.

Секретар судового засідання Драченко Т.О.

Суддя Гладун А.І.

1.Позиції учасників справи, процесуальні дії суду та учасників справи.

1.1. 13.09.2024 Заступник керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської міської ради, Північного офісу Держаудитслужби, Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Таун 2016".

1.2.Змістом позову є майнова вимога прокурора стягнути з відповідача на користь Черкаської міської територіальної громади 150756,14 грн, зокрема 139182,96 грн безпідставно сплачених коштів, 6627,54 грн інфляційних втрат та 4945,64 грн 3 % річних.

1.3. Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор стверджує, що у користуванні відповідача перебувають кошти одержані на підставі нікчемного правочину. Відповідач кошти позивачу не повернув. За прострочення виконання грошового зобов`язання прокурор просить стягнути з відповідача на користь Черкаської міської територіальної громади 3% річних та інфляційні втрати.

1.4.13.09.2024 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №925/1135/24, справу ухвалив розглянути у порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив о 12 год. 00 хв. 01.10.2024.

1.5.Ухвалу суду від 13.09.2024 про відкриття провадження у справі суд надіслав прокурору, позивачам та відповідачу, яку 13.09.2024 доставлено до їх електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (а.с. 160-162).

1.6.30.09.2024 Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області подало до суду заяву про розгляд справи без участі його представника (а.с. 171).

1.7. 01.10.2024 у підготовчому засіданні взяли участь прокурор Пидорич Д.М. та представник позивача Черкаської міської ради Прокопчук А.П. Представники позивачів Північного офісу Держаудитслужби, Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області та відповідача у підготовче засідання не з`явилися.

1.8.01.10.2024 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті о 10 год. 00 хв. 22.10.2024.

1.9.Відповідно до частини 1 статті 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.

1.10.Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставляння копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

1.11.Днем вручення ухвал суду від 13.09.2024 та від 01.10.2024 відповідачу є 13.09.2024 та 01.10.2024 - дні отримання судом повідомлення про доставляння копії судового рішення до електронного кабінету відповідача (а.с. 162 на звороті, 185 на звороті).

1.12.Правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався.

1.13.15.10.2024 позивачі Північний офіс Держаудитслужби та Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області подали до суду додаткові пояснення, у яких просили позов Заступника керівника Черкаської окружної прокуратури задовольнити повністю та розглянути справу без участі їх представників (а.с. 187-190, 205-208).

1.14.22.10.2024 у судовому засіданні взяли участь прокурор Пидорич Д.М., представник позивача Черкаської міської ради Птуха В.І. Представники позивачів Північного офісу Держаудитслужби, Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області та відповідача у судове засідання не з`явилися.

1.15.Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

1.16.Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (пункт 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

1.17.Відповідно до частини 1 та 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

1.18.Участь у судовому засіданні є правом учасника судового процесу (пункт 2 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України).

1.19.Учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні.

1.20.Явку учасників судового провадження в судове засідання суд обов`язковою не визнав.

1.21.Оскільки неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов`язковою, суд дійшов висновку розглядати справу за відсутності представників позивачів Північного офісу Держаудитслужби, Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області та відповідача.

1.22.У судовому засіданні прокурор Пидорич Д.М. та представник позивача Черкаської міської ради Птуха В.І. просили позовні вимоги задовольнити повністю.

1.23.22.10.2024 суд завершив розгляд справи по суті та видалився до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.

1.24.Керуючись частиною 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення суду у справі №925/1135/24.

Вислухавши пояснення учасників справи, з`ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази, що містяться у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

2.Перелік обставин, які є предметом доказування у справі.

2.1. Предметом позову прокурора є майнова вимога стягнути з відповідача на користь місцевого бюджеьу Черкаської міської територіальної громади безпідставно сплачені кошти, інфляційні втрати та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання.

2.2.Підставами позову є обставини, якими прокурор доводить, що у користуванні відповідача безпідставно перебувають кошти, отримані на підставі нікчемної додаткової угоди до договору підряду.

2.3.Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

2.4.Предметом доказування у справі є виникнення між сторонами майново-господарського зобов`язання на підставі договору підряду; обставини набуття відповідачем коштів на підставі нікчемної додаткової угоди до договору підряду; розмір невиконаного грошового зобов`язання; строк виконання грошового зобов`язання, розмір та підстави нарахування інфляційних втрат та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання, період прострочення виконання грошового зобов`язання; порушення інтересів держави та суб`єктивного права територіальної громади міста, за захистом яких прокурор звернувся з позовом до суду.

3.Обставини, які не підлягають доказуванню у справі.

3.1. Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

3.2.28.11.2022 Господарський суд Черкаської області ухвалив рішення у справі №925/800/22, яким позов Заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської міської ради, Північного офісу Держаудитслужби до Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Таун 2016" про визнання правочинів недійсними, зобов`язання вчинити дії задовольнив частково; визнав недійсними додаткові угоди від 22.05.2020 №8, від 12.06.2020 №9, від 29.12.2020 №11 та пункти 1, 2 додаткової угоди від 30.12.2021 №13, які укладені внаслідок нікчемної додаткової угоди від 09.04.2020 №7 до договору від 06.07.2018 №18, укладеного між Департаментом житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Грін Таун 2016, в частині збільшення ціни договору від 06.07.2018 №18, розподілу фінансування у 2020-2022 роках та календарного графіку робіт (додаток № 4) на суму 288984,74 грн.

3.3.Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2023 у справі №925/800/22 рішення Господарського суду Черкаської області від 28.11.2022 залишено без змін.

3.4.Рішення суду набрало законної сили 29.06.2023.

3.5.У рішенні суду від 28.11.2022 у справі №925/800/22 суд встановив, що

-Департамент житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради (замовник) та Товариство з обмеженою відповідальність "Грін Таун 2016" (підрядник) за результатами відкритих торгів №ПА- 2018-05-31-000176-с уклали договір від 06.07.2018 №18, предметом якого є роботи з капітального ремонту вулиці Симиренківська (від вул. Чигиринської до вулиці Гетьмана Сагайдачного) в м. Черкаси за переліком, обсягами робіт та використовуючи матеріали, наведені у додатках №№ 1-3 Договору, які є невід`ємними його частинами, а також згідно проектно-кошторисної документації на виконання цих робіт;

-остаточна вартість робіт за договором, визначена за результатами торгів, що відбулися 21.06.2018 у межах закупівлі №ІІА-2018-05-31-000176-с, склала 9303500 грн, які запропонував переможець торгів - ТОВ "Грін Таун 2016" (підрядник);

-додаткова угода №7 від 09.04.2020 до договору від 06.07.2018 №18 є нікчемною в силу статті 37 Закону України Про публічні закупівлі, оскільки укладена з порушенням частини 4 статті 36 Закону України Про публічні закупівлі (в редакції до 19.04.2020) та з порушенням істотної умови договору №18 про можливість лише зменшення ціни договору за згодою сторін (п. 3.2);

-додатковою угодою №7 від 09.04.2020 до договору від 06.07.2018 №18 сторони збільшили ціну договору на 288984,74 грн з 9303500 грн до 9592484,74 грн;

-Департамент житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради оплатив роботи за договором №18 з урахуванням зміненої (збільшеної) вартості договору починаючи з 09.04.2020, зокрема за актами від 12.05.2020 №4, від 12.05.2020 №5, від 09.07.2020 №6, від 21.04.2021 №7 та від 09.06.2021 №8 за виконані роботи за договором на загальну суму 2861127,98 грн, а всього за договором оплачено акти на суму 8233804,72 грн.

3.6.Заступник керівника Черкаської окружної прокуратури, позивачі Черкаська міська рада, Північний офіс Держаудитслужби та відповідач є учасниками справ №925/800/22 та №925/1135/24.

3.7.Враховуючи норми частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу, не підлягають доказуванню під час розгляду справи №925/1135/24 обставини:

- укладення Департаментом житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальність "Грін Таун 2016" (підрядник) за результатами відкритих торгів №ПА- 2018-05-31-000176-с договору від 06.07.2018 №18, предметом якого є роботи з капітального ремонту вулиці Симиренківська (від вул. Чигиринської до вулиці Гетьмана Сагайдачного) в м. Черкаси;

- збільшення сторонами ціни договору на 288984,74 грн з 9303500 грн до 9592484,74 грн;

- нікчемності додаткової угоди від 09.04.2020 №7 до договору від 06.07.2018 №18;

- недійсності додаткових угод від 22.05.2020 №8, від 12.06.2020 №9, від 29.12.2020 №11 та пунктів 1, 2 додаткової угоди від 30.12.2021 №13 до договору від 06.07.2018 №18;

- виконання Департаментом житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради зобов`язання з оплати виконаних робіт у розмірі 8233804,72 грн.

4.Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

4.1.На підтвердження обставин, які є предметом доказування, прокурор подав письмові докази, дослідивши які, суд встановив:

4.1.1.05.01.2023 Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області провело ревізію фінансово-господарської діяльності Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради за період з 01.07.2020 по 30.09.2022, за результатом якої склало акт №06-30/01. У акті встановлено, що у порушення пункту 6.4.3 ДСТУ, п. 1.1 договору від 06.07.2018 №18 Департаментом прийнято і оплачено акт форми №КБ-2в за травень 2021 року із завищеною вартістю робіт на загальну суму 88464,41 грн. (а.с. 79-80 том 1).

4.1.2.19.12.2023 Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області надіслало Черкаській окружній прокуратурі лист №262315-17/4304-2023, у якому повідомило, що під час ревізійного періоду Департамент прийняв за додатковою угодою від 09.04.2020 №7 до договору від 06.07.2018 №18 і оплатив акти форми КБ-2в за червень 2020 року №6, за квітень 2021 року № 7 та за травень 2021 року №8 із завищеною вартістю робіт на загальну суму 146990,80 грн. У ході ревізії ТОВ "Грін Таун 2016" відшкодувало 7807,84 грн, що підтверджується розрахунком Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області (а.с. 124 на звороті 125 том 1).

4.1.3. За розрахунком прокурора у користуванні відповідача перебувають кошти у розмірі 139182,96 грн, які становлять різницю між безпідставно сплаченими коштами за виконані роботи у розмірі 146990,80 грн та відшкодованими відповідачем коштами у розмірі 7807,84 грн (а.с. 142 том 1).

4.1.4.За розрахунком прокурора розмір 3% річних за період з 30.06.2023 до 04.09.2024 становить 4945,64 грн за 433 дні (2116,34 грн за період з 30.06.2023 до 31.12.2023 за 185 днів (139182,96 (сума боргу) х 3% х 185 днів (прострочення) : 365 : 100), 2829,29 грн за період з 01.01.2024 до 04.09.2024 за 248 днів (139182,96 (сума боргу) х 3% х 248 днів (прострочення) : 366 : 100) (а.с. 142) та розмір інфляційних втрат за період з липня 2023 року до липня 2024 року становить 6627,54 грн (139182,96 (сума боргу) х 1,04761747 - 139182,96) (а.с. 142 том 1).

4.2. Відповідач доказів на спростування доводів прокурора не подав.

4.3. Відповідно до частини першої та другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.

4.4.Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

4.5.На підставі поданих прокурором доказів, можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Подані прокурором докази суд визнає належними.

4.6.Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України "Допустимість доказів").

4.7.На підтвердження обставин, якими прокурор обґрунтовує підстави позову, прокурор подав письмові докази, які є належним засобом доказування обставин, що є предметом доказування у справі. Суд не встановив, що докази подані прокурором отримані з порушенням закону. Докази подані прокурором суд визнає допустимими.

4.8.Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи

4.9.Подані прокурором докази, на переконання суду, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Докази, подані прокурором, суд визнає достовірними.

4.10.Відповідно до статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

4.11.Зміст принципу змагальності господарського судочинства наведений у статтях 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно норм яких судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

4.12.Сумніву у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів у суду не виникло.

5.Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

5.1.Відповідно до частин 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

5.2.Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

5.3.З огляду на відсутність у справі доказів, які б водночас доводили та спростовували одні й ті ж обставини, суд не наводить у рішенні суду мотивів визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

5.4.Відповідно до частини 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

5.5.Враховуючи обставини, що не підлягають доказуванню, належність, допустимість та достовірність доказів, поданих прокурором, суд, оцінивши зібрані у справі докази в цілому та кожен доказ окремо, визнає доведеними обставини, на які прокурор посилається як на підставу своїх вимог, та визнає встановленими наступні обставини:

5.5.1.між Департаментом житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради та ТОВ "Грін Таун 2016" виникло майново-господарське зобов`язання на підставі договору підряду від 06.07.2018 №18;

5.5.2.Департамент житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради своє зобов`язання за договором виконав та сплатив відповідачу 8233804,72 грн;

5.5.3.додатковою угодою № 7 до договору сторони збільшили ціну договору на 288984,74 грн з 9303500 грн до 9592484,74 грн;

5.5.4.додаткова угода від 09.04.2020 №7 до договору від 06.07.2018 №18 є недійсною в силу закону (є нікчемною);

5.5.5.додаткові угоди від 22.05.2020 №8, від 12.06.2020 №9, від 29.12.2020 №11 та пункти 1, 2 додаткової угоди від 30.12.2021 №13 до договору від 06.07.2018 №18 визнані судом недійсними;

5.5.6.за виконану відповідачем роботу Департамент житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради сплатив відповідачу на 146990,80 грн більше, ніж передбачено договором;

5.5.7.відповідач повернув позивачу 7807,84 грн;

5.5.8.розмір невиконаного грошового зобов`язання відповідача становить 139182,96 грн;

6. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

6.1. Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

6.2.Згідно з частиною першої статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

6.3.Наведеними вище нормами господарського законодавства врегульовано правові підстави виникнення господарських зобов`язань, до яких, зокрема, належить господарський договір.

6.4.Дослідивши зміст та характер зобов`язань, що виникли між сторонами, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли майново-господарські зобов`язання.

6.5.Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

6.6.Відповідно до частини першої статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

6.7.Зобов`язання, що виникли між сторонами за своїм правовим змістом опосередковують відносини підряду.

6.8.Згідно зі статтею 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

6.9.Відповідно до статті 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов`язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов`язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред`являти один одному вимоги, пов`язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

6.10.Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

6.11.Згідно із частиною 1 статті 1212 Цивільного Кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

6.12.Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (частина 2 статті 1212 Цивільного Кодексу України).

6.13.Відповідно до частини 1 статті 526 зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

6.14.Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки

6.15.Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

6.16.Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

6.17.При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права (статті 625 ЦК України), викладені в постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19, Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29.07.2019 у справі №756/3966/17, Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №643/21744/19, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.

6.18.Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

6.19.Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема примусове виконання обов`язку в натурі.

7.Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок суду про порушення, не визнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку. Висновки суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

7.1. Передумовою спору є виникнення між сторонами майново-господарського зобов`язання на підставі договору підряду.

7.2. Причиною виникнення спору є сплата замовником підряднику за виконану роботу ціну більшу, ніж встановлено договором.

7.3. Звертаючись з позовом, прокурор прагне захистити майнові інтереси держави та стягнути з відповідача на користь Черкаської міської територіальної громади безпідставно отримані кошти.

7.4.Департамент житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради (замовник) та Товариство з обмеженою відповідальність "Грін Таун 2016" (підрядник) за результатами відкритих торгів №ПА- 2018-05-31-000176-с уклали договір підряду від 06.07.2018 №18.

7.5.За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

7.6.На підставі договору підряду у замовника виник обов`язок прийняти та оплатити виконану підрядником роботу.

7.6.1.Замовник своє зобов`язання за договором виконав та сплатив за виконану підрядником роботу 8233804,72 грн.

7.6.2.Додатковою угодою № 7 до договору сторони збільшили ціну договору на 288984,74 грн з 9303500 грн до 9592484,74 грн;

7.6.3.Додаткова угода від 09.04.2020 №7 до договору від 06.07.2018 №18 є недійсною в силу закону (є нікчемною);

7.6.4.Додаткові угоди від 22.05.2020 №8, від 12.06.2020 №9, від 29.12.2020 №11 та пункти 1, 2 додаткової угоди від 30.12.2021 №13 до договору від 06.07.2018 №18 визнані судом недійсними.

6.5.Главою 83 Підрозділу 2 «Недоговірні зобов`язання» Розділу ІІІ «Окремі види зобов`язань» Книги п`ятої «Зобов`язальне право» Цивільного кодексу України врегульовані зобов`язання, що виникають у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.

6.6.Відповідно до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

6.7.Сутність зобов`язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі - потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 201/6498/20, від 08 вересня 2021 року у справі № 206/2212/18, від 28 січня 2020 року у справі № 910/16664/18, від 06 березня 2019 року у справі № 910/1531/18.

6.8.Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18.

6.9.Для виникнення зобов`язання, передбаченого статтею 1212 Цивільного кодексу України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося. Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна.

7.7.Зазначене недоговірне зобов`язання виникає в особи безпосередньо з норми статті 1212 Цивільного кодексу України на підставі факту набуття нею майна (коштів) без достатньої правової підстави або факту відпадіння підстави набуття цього майна (коштів) згодом. Це зобов`язання виникає в особи з моменту безпідставного отримання нею такого майна (коштів) або з моменту, коли підстава їх отримання відпала.

7.8.Відносини щодо повернення безпідставно збережених грошових коштів є кондикційними, в яких вина не має значення, важливим є лише факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Зобов`язання з повернення безпідставно набутого або збереженого майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна.

Такий висновок про застосування норм права наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду 14.12.2021 у справі №643/21744/19.

6.10.Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

7.9.Стаття 1212 Цивільного кодексу України застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту.

Такий висновок наведено у постанові Верховного Суду від 29 липня 2019 року у справі № 756/3966/17.

6.11.У справі, що розглядається, недійсними є додаткові угоди до договору про збільшення ціни робіт. Недійсність цих додаткових угод не означає відсутність між сторонами договірних відносин, адже відносини між ними врегульовані договором, тобто зобов`язання є договірними.

6.12.Визнані судом недійсними додаткові угоди не є підставою виникнення у виконавця зобов`язання з виконання підрядних робіт. Такий обов`язок виник у нього внаслідок укладення договору підряду, який водночас є підставою виникнення у замовника зобов`язання зі сплати за виконану роботу. І така підстава не відпала внаслідок визнання недійсною однієї чи декількох додаткових угод, якою сторони змінили ціну робіт.

6.13.Укладені сторонами додаткові угоди встановлюють лише кількісний грошовий вираз цього обов`язку, збільшуючи ціну робіт, яка підлягає врахуванню сторонами при здійсненні розрахунків.

6.14.Недійсність додаткових угод означає, що зобов`язання сторін регулюються умовами договору з урахуванням тих додаткових угод, які не оспорюються сторонами та не визнанні судом недійсними.

6.15.Наведена правова позиція узгоджується з сталою та послідовною практикою Великої Палати Верховного Суду в постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, Верховного Суду в постановах від 13.04.2023 у справі № 908/653/22, від 16.02.2023 у справі № 903/366/22, від 16.02.2023 у справі № 903/383/22, від 07.02.2023 у справі № 927/188/22.

6.16.Главою 61 «Підряд» Розділу ІІІ «Окремі види зобов`язань» Книги п`ятої «Зобов`язальне право» Цивільного кодексу України не врегульовано порядок та підстави повернення підрядником замовнику надмірно сплачених коштів за виконанні роботи.

6.17.У випадку сплати замовником виконавцеві за виконану роботу плату у розмірі більшому, ніж встановлений договором, такі кошти набуті виконавцем без достатньої правової підстави.

6.18.У цьому випадку застосування до правовідносин сторін норм статті 1212 Цивільного кодексу України є виправданим.

7.10.Внаслідок сплати замовником підряднику за виконану роботу ціну більшу, ніж встановлено договором, у відповідача виник обов`язок повернути позивачу безпідставно набуті кошти в розмірі, на який сторони збільшили ціну робіт.

7.10.1.Розмір безпідставно набутих відповідачем коштів з урахуванням додатково виконаних робіт становить 146990,80 грн;

7.10.2.Відповідач повернув позивачу 7807,84 грн;

7.10.3.Розмір невиконаного грошового зобов`язання відповідача становить 139182,96 грн;

7.11.Неповернення відповідачем до міського бюджету коштів у розмірі, на який сторони неправомірно збільшили ціну робіт, порушує права територіальної громади міста та суперечить інтересам держави.

7.12.Вимогу прокурора про стягнення з відповідача на користь Черкаської міської територіальної громади 139182,96 грн безпідставно отриманих коштів суд визнає обґрунтованою, спосіб захисту обраний прокурором є належним та ефективним та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову у цій частині.

7.13.Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

7.14.У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу укладеного договору та закону (частини другої статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

7.15.У статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення

7.16.Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних на суму боргу відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

7.17.Отже, передбачений частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми виникає виходячи з наявності самого факту прострочення.

7.18.За змістом статей 524, 533-535 і 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.

7.19.Грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

7.20.Зобов`язання повернути майно, отримане за недійснім оспорюваним правочином, виникає в особи з моменту набрання законної сили судовим рішенням про визнання такого правочину недійсним. Враховуючи презумпцію правомірності правочину (стаття 204 ЦК України), можна зробити висновок, що особа отримала майно на підставі укладеного правочину, але ця підстава згодом відпала з визнанням судом цього правочину недійсним.

Такий висновок про застосування норм права наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.02.2024 у справі № 910/3831/22.

7.21.Отже, обов`язок з повернення коштів на підставі оспорюваного правочину виникає з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання правочину недійсним.

7.22.За прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання у прокурора виникло право на стягнення з відповідача на користь Черкаської міської територіальної громади 3% річних та інфляційних втрат за період з 30.06.2023 - з дня набрання рішенням суду про визнання правочину недійсним законної сили (29.05.2023) - по день звернення з позовом до суду - 04.09.2024.

7.23.За розрахунком прокурора розмір 3% річних за період з 30.06.2023 до 04.09.2024 становить 4945,64 грн за 433 дні (2116,34 грн за період з 30.06.2023 до 31.12.2023 за 185 днів (139182,96 (сума боргу) х 3% х 185 днів (прострочення) : 365 : 100), 2829,29 грн за період з 01.01.2024 до 04.09.2024 за 248 днів (139182,96 (сума боргу) х 3% х 248 днів (прострочення) : 366 : 100) (а.с. 142) та розмір інфляційних втрат за період з липня 2023 року до липня 2024 року становить 6627,54 грн (139182,96 (сума боргу) х 1,04761747 - 139182,96) (а.с. 142 том 1).

7.24.Перевіривши розрахунки прокурора, суд дійшов висновку про їх відповідність періоду нарахування та сумі безпідставно збережених коштів, а методика нарахування відповідає висновку щодо застосування статті 625 ЦК України, викладеному у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19.

7.25.Вимоги прокурора про стягнення з відповідача на користь Черкаської міської територіальної громади 6627,54 грн інфляційних втрат за період з 01.07.2023 до 31.07.2024, 4945,64 грн 3% річних за період з 30.06.2023 до 04.09.2024 суд визнає обґрунтованими, спосіб захисту обраний прокурором є належним та ефективним та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову у цій частині.

8.Підстави представництва прокурором інтересів держави у справі.

8.1.В Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом (п.3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України).

8.2.Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді (стаття 23 Закону України "Про прокуратуру").

8.3.Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18 виснувала, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

8.4.Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі №587/430/16-ц зазначила, що системне тлумачення абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

8.5.Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

8.6.Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

8.7.Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

8.8.Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

8.9.Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 червня 2023 року у справі №905/1907/21 зазначила, що для того, щоб інтереси держави не залишились незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

8.10.27.09.2023 Заступник керівника Черкаської окружної прокуратури надіслав Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради лист №54-166-5285вих23, у якому просив у строк до 16.10.2023 надати інформацію щодо вжитих Департаментом заходів, спрямованих на стягнення з ТОВ "Грін Таун 2016" безпідставно утриманих коштів (а.с. 76-77 том 1).

8.11.07.11.2023 Департамент житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради надіслав ТОВ "Грін Таун 2016" лист №219/09/23 з вимогою повернути Департаменту надмірно сплачені 17424,86 грн (а.с. 78 том 1).

8.12.10.11.2023 Департамент житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради надіслав Черкаській окружній прокуратурі лист №15711-01-11, у якому повідомив, що Департамент звернувся до ТОВ "Грін Таун 2016" з претензією, у якій вимагав повернути зайво сплачені кошти. Додатком до вказаного листа Департамент надіслав прокуратурі копії актів виконаних робіт за договором від 06.07.2018 №18 (а.с. 77 на звороті том 1).

8.13.30.11.2023 Заступник керівника Черкаської окружної прокуратури надіслав Управлінню Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області листа №54-6525вих23, у якому повідомив, що рішення Господарського суду Черкаської області від 28.11.2022 у справі №925/800/22 набрало законної сили та підлягає виконанню, просив повідомити яка сума коштів за завищеною вартістю сплачена Департаментом ЖКК на рахунок ТОВ "Грін Таун 2016" на підставі додаткової угоди №7 від 09.04.2020 та яка сума даним суб`єктом господарювання повернута (відшкодована 9а.с. 123-124 том 1).

8.14.19.12.2023 Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області повідомило Черкаську окружну прокуратуру про оплату Департаментом на підставі додаткової угоди від 09.04.2020 №7 до договору від 06.07.2018 №18 актів форми КБ-2в за червень 2020 року №6, за квітень 2021 року №7 та за травень 2021 року №8 із завищеною вартістю робіт на загальну суму 146990,80 грн. Під час проведення ревізії ТОВ "Грін Таун 2016" відшкодувало 7807,84 грн, що підтверджується розрахунком Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області (а.с. 124 на звороті -125 том 1).

8.15.19.12.2023 Заступник керівника Черкаської окружної прокуратури надіслав Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради лист №54/7108вих23, у якому просив у строк до 19.01.2024 надати інформацію щодо вжитих Департаментом заходів, спрямованих на стягнення з відповідача безпідставно утриманих коштів у розмірі 139182,96 грн (а.с. 74 том 1).

8.16.22.01.2024 Департамент житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради надіслав Черкаській окружній прокуратурі лист №1069-24, у якому повідомив, що Департамент звертався до Господарського суду Черкаської області з позовом до ТОВ "Колтекс-транс" про стягнення 372500,51 грн. Рішення суду від 08.08.2023 у справі №925/739/23 Департаменту відмовлено у задоволенні позову. При ухваленні рішення суд у мотивувальній частині зазначив, що акт ревізії не є беззаперечною підставою для стягнення коштів, оскільки акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень. Департамент не заперечує проти подання Черкаською окружною прокуратурою до Господарського суду Черкаської області позову до ТОВ "Грін Таун 2016" про стягнення безпідставно сплачених коштів (а.с. 75 том 1).

8.17.17.07.2024 Заступник керівника Черкаської окружної прокуратури надіслав Черкаській міській раді, Північному офісу Держаудитслужби та Управлінню Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області листи №54-4289вих-24 та №54-4290вих24, у яких просив у строк до 27.07.2024 надати інформацію про вжиті заходи щодо стягнення ТОВ "Грін Таун 2016" безпідставно утриманих коштів у розмірі 139182,96 грн (а.с. 143-147 том 1).

8.18. 02.08.2024 Черкаська міська рада надіслала Черкаській окружній прокуратурі лист №10499/18461-01-11, у якому повідомила, що ТОВ "ГрінТаун 2016" не надало відповіді на претензію Департаменту ЖКК Черкаської міської ради від 10.11.2023 № 15711-11 про необхідність повернення зайво сплачених коштів за договором, а також не заперечила проти пред`явлення Черкаською окружною прокуратурою позову про стягнення безпідставно утриманих коштів з ТОВ "Грін Таун 2016", посилаючись на розмір не передбачених у бюджеті Черкаської територіальної громади коштів на цільові витрати (а.с. 149 том 1).

8.19.16.08.2024 Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області надіслало Черкаській окружній прокуратурі лист №262325-17/2883-2024, у якому повідомило, що ТОВ "Грін Таун 2016" не було підконтрольною установою для органу державного фінансового контролю під час проведення ревізії Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради за період з 01.07.2020 по 30.09.2022, що виключає виникнення між Управлінням та ТОВ "Грін Таун 2016" публічно-правових відносин. Отже, в Управління відсутні правові підстави для звернення з позовом до суду (а.с. 149-150 том 1).

8.20.05.09.2024 Заступник керівника Черкаської окружної прокуратури надіслав Черкаській міській раді, Північному офісу Держаудитслужби та Управлінню Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області листи №54-5152вих-24 та №54-5153вих24, у яких повідомив, що буде вживати заходи представницького характеру на захист державних інтересів шляхом звернення до Господарського суду Черкаської області з позовом про стягнення з ТОВ "Грін Таун 2016" безпідставно отриманих котів (а.с. 148 том 1).

8.21.Суд дійшов висновку, що незалежно від того, чи відповідають дійсності доводи Черкаської міської ради, Північного офісу Держаудитслужби та Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області про неможливість самостійно звернутися до суду з відповідним позовом, сам факт не звернення до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси Черкаської міської територіальної громади свідчить про те, що Черкаська міська рада, Північний офіс Держаудитслужби та Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області неналежно виконують свої повноваження щодо захисту інтересів держави шляхом стягнення безпідставно сплачених коштів за нікчемними та недійсними додатковими угодами та неповернення їх до бюджету, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з цим позовом.

8.22.Аналогічну правову позицію викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 у справі №903/129/18, у постанові Верховного Суду у справі №910/7916/20 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №905/1907/21.

8.23.Бездіяльність Черкаської міської ради, Північного офісу Держаудитслужби та Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області є підставою для звернення прокурора з цим позовом до суду з метою захисту інтересів держави, оскільки Черкаська міська рада, Північний офіс Держаудитслужби та Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області впродовж тривалого часу не вжили заходів щодо стягнення безпідставно сплачених коштів та не повернули їх до бюджету міста.

8.24.Враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, у чому полягає порушення інтересів держави і визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд дійшов висновку, що прокурор у цій справі належним чином обґрунтував та довів підстави для представництва інтересів держави в суді.

8.25.Підстав для залишення позову без розгляду суд не встановив.

9.Розподіл судових витрат.

9.1.Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

9.2.При зверненні до суду Черкаська обласна прокуратура сплатила за подання позовної заяви судовий збір у розмірі 2422,40 грн на підставі платіжної інструкції №1843 від 09.09.2024 (а.с. 13).

9.3.Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, окрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

9.4.Оскільки позов прокурора задоволено повністю, судовий збір у розмірі 2422,40 грн, сплачений Черкаською обласною прокуратурою за подання позовної заяви, суд покладає на відповідача.

Керуючись статтями 14, 129, 130, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Таун 2016" (ідентифікаційний код 40857429, адреса місцезнаходження: 18021, м. Черкаси, вул. Святотроїцька, 73, офіс 309) на користь місцевого бюджету Черкаської міської територіальної громади 139182,96 грн (сто тридцять дев`ять тисяч сто вісімдесят дві гривні 96 копійок) безпідставно сплачених коштів, 6627,54 грн (шість тисяч шістсот двадцять сім гривень 54 копійки) інфляційних втрат, 4945,64 грн (чотири тисячі дев`ятсот сорок п`ять гривень 64 копійки) 3 % річних.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Таун 2016" (ідентифікаційний код 40857429, адреса місцезнаходження: 18021, м. Черкаси, вул. Святотроїцька, 73, офіс 309) на користь Черкаської обласної прокуратури (ідентифікаційний код 02911119, адреса місцезнаходження: 18002, м. Черкаси, бул. Шевченка, 286, р/р UA138201720343160001000003751 в Державній казначейській службі України у м. Київ) 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) судових витрат зі сплати судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення суду складене 25.10.2024.

Суддя А.І. Гладун