Рішення

від 15.10.2024 по справі 902/764/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" жовтня 2024 р. Cправа №902/764/24

Господарський суд Вінницької області у складі головуючої судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л., за відсутності представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, м. Чорнобиль Київської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертна оцінка майнових прав", с. Вишенька Хмільницького району Вінницької області

про розірвання договору та стягнення збитків

ВСТАНОВИВ:

Процесуальні дії у справі, стислий виклад позицій сторін.

До Господарського суду Вінницької області звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертна оцінка майнових прав" про розірвання договору про надання послуг з незалежної оцінки №5-27.03.2023 від 27.03.2023 та стягнення 12000,00 грн збитків.

Ухвалою суду від 22.07.2024 відкрито провадження у справі №902/764/24, яку вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче судове засідання на 17.09.2024.

За наслідками слухання справи, 17.09.2024, судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи №902/764/24 до судового розгляду по суті на 15.10.2024.

14.10.2024 до суду надійшла заява відповідача б/н від 14.10.2024 (а.с.101) про застосування наслідків спливу строків позовної давності.

Також 14.10.2024 до суду звернувся відповідач із клопотання про поновлення процесуального строку та прийняття до розгляду відзиву на позовну заяву б/н від 14.10.2024 (а.с.105-108). В обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку заявник зауважив, що копію позовної заяви разом із доданими документами від позивача не отримував, а ознайомився з матеріалами справи №902/764/24 лише 11.10.2024.

На визначену судом дату, 15.10.2024, сторони не з`явились, водночас в заяві б/н від 15.10.2024 (вх. канц. суду №01-34/10133/24 від 15.10.2024) позивач просив здійснювати розгляд справи №902/764/24 без участі його представника.

Відповідач про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відтиском штемпелю вихідної кореспонденції суду (а.с.96) про надіслання ухвали від 17.09.2024 на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Відповідно до трекінгу поштових повідомлень АТ "Укрпошта" поштове повідомлення (лист з ухвалою суду від 17.09.2024) отримано відповідачем 28.09.2024.

Враховуючи викладене є достатні підстави вважати, що судом вжито належних заходів до повідомлення учасників справи про дату, час та місце слухання справи. Суд зауважує, що відповідно до положень ч.3 ст.202 ГПК України неявка в судове засідання учасників справи без поважних причин або без повідомлення причин неявки є підставою розгляду справи за відсутності таких учасників справи.

Розглядаючи клопотання відповідача про поновлення процесуального строку та прийняття до розгляду відзиву на позовну заяву б/н від 14.10.2024, суд враховує, що відповідно до частин 1 та 7 ст.119 ГПК України "Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою."

З огляду на поважність повідомлених відповідачем обставин, що стали причиною пропуску процесуального строку для звернення із відзивом на позовну заяву, суд дійшов висновку про поновлення відповідачу процесуального строку та прийняття до розгляду відзиву на позовну заяву б/н від 14.10.2024, в якому заявник проти позову заперечив та суду пояснив, що за результатами наданих послуг ТОВ "Експертна оцінка майнових прав" було складено та підписано між сторонами акт надання послуг №5-27.03-2023 від 27.03.2023, де позивачем претензій по об`єму, якості та строкам виконаних робіт (надання послуг) не висловлено; протягом терміну дії договору з проханням усунути будь-які недоліки позивач не звертався. Додатково відповідач не погодився з зауваженнями, що містяться в п.10 поданого до суду рецензії на звіт про оцінку розміру збитку.

Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин.

27.03.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Експертна оцінка майнових прав" (надалі - Виконавець) та Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (надалі - Замовник) укладено Договір про надання послуг з незалежної оцінки №5-27.03.2023 (а.с.12-14) (надалі - Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, Замовник доручає, а Виконавець виконує оцінку майна та майнових прав, а саме: головний корпус, закрита стоянка автомобілів зі складом на другому поверсі, пожежне депо Частини технічної служби, які належать до сфери ГУ ДСНС України у Київській області та зазнали шкоди/збитків внаслідок збройної агресії Російської Федерації.

Умовами п.2.1, 2.2 Договору визначено, що вартість послуг, зазначених у п.1.1 цього Договору, визначається за узгодженням сторін і становить 12000,00 грн. без ПДВ, відповідно до калькуляції. Замовник зобов`язаний перерахувати суму, зазначену в акті наданих послуг протягом десяти днів з моменту підписання такого акту на розрахунковий рахунок Виконавця.

Згідно з пп.3.1.1 п.3.1 Договору, Виконавець виконує оцінку майна та майнових прав в формі паперового Звіту в період 15 календарних днів з дати підписання Договору.

Відповідно до пп.3.4.2 п.3.4 Договору Замовник має право достроково розірвати цей Договір в односторонньому порядку у разі невиконання обов`язків за цим Договором Виконавцем, шляхом надіслання йому рекомендованою кореспонденцією відповідного листа у строк 20 календарних днів з моменту порушення.

Як вказано в п.4.1, 4.2 Договору після виконання послуг Виконавець оформляє акт наданих послуг та надсилає Замовнику, а згаданий зобов`язаний у термін 10 календарних днів надати Виконавцю підписаний акт наданих послуг або мотивовану відмову його підписання з зазначенням конкретних недоліків наданих послуг. У випадку, якщо Замовник термін 10 календарних днів не підписує отриманий від Виконавця акт наданих послуг чи не надає Виконавцю мотивовану відмову, послуги вважаються прийнятими та підлягають оплаті.

Відповідно до п.7.1 Договору, згаданий може бути розірваний за взаємною згодою Сторін або за ініціативою однієї зі Сторін у порядку, визначеному цим Договором та чинним законодавством України.

Згідно з п.8.1. Договору: цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31.12.2023.

Обопільно підписаним актом надання послуг №5-127.-03.2023 від 27.03.2023 (а.с.18) Замовник прийняв від Виконавця виконані роботи на суму 12000,00 грн з оцінки майна та майнових прав, а саме: головного корпусу, закритої стоянки автомобілів зі складом на другому поверсі, пожежного депо Частини технічної служби, які належать до сфери ГУ ДСНС України у Київській області та зазнали шкоди/збитків внаслідок збройної агресії Російської Федерації.

Платіжною інструкцією №580 від 28.03.2023 (а.с.17) підтверджується сплата Замовником на користь Виконавця 12000,00 грн з призначенням платежу: "...Оплата за оцінку майна та майн. прав об`єктів держ. власн; зг. дог №5-27.03.2024 від 27.03.2023...".

На виконання умов Договору Виконавцем надано Замовнику звіт про оцінку "розміру збитку, завданого будівлям головного корпусу, літера "А", загальною площею 2317,3 кв.м, закрита стоянка автомобілів зі складом на другому поверсі, літера "Б", загальною площею 1788,3 кв.м, пожежне депо, літера "Л", загальною площею 1561,6 кв.м, розташованих за адресою: Київська обл., Бучанський район, м.Вишневе, вул.Київська, б.6, під час проведення бойових дій внаслідок збройної агресії Російської Федерації" (далі - звіт з оцінки майна та майнових прав) (а.с.19-64).

В матеріалах справи наявний лист №5601-10160/56.20 від 11.12.2023 (а.с.64), яким позивач звернувся до Фонду державного майна України з проханням повторно надати рецензію на звіт з оцінки майна та майнових прав.

Листом №10-58-297 від 05.01.2024 (а.с.65) Фонд державного майна України повідомив позивача, що звіт з оцінки майна та майнових прав "...не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та непрофесійним і не може бути використаний." В цьому ж листі Фонд державного майна України повідомив, що зазначений Звіт було передано до екзаменаційної комісії для прийняття відповідного рішення.

В матеріалах справи міститься рецензія на звіт з оцінки майна та майнових прав від 04.01.2024 (а.с.66-67), за висновком якої означений звіт класифікується за ознакою абз.5 п.67 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1440 від 10.09.2003, як такий, що "...не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та непрофесійним і не може бути використаний".

Листом №56 05-22/56.20 від 22.03.2024 (а.с.68-69) позивач просив відповідача розірвати Договір та повернути 12000,00 грн, сплачених на його виконання. В підтвердження надіслання листа №56 05-22/56.20 від 22.03.2024 на адресу "вул.Поліна, с.Вишенька, Вінницька обл." позивачем долучено опис вкладення до цінного листа від 27.03.2024 та поштову накладну АТ "Укрпошта" (а.с.69).

Норми права, які застосував суд, оцінка доказів та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1, 2 ст.837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 18.01.2023 у справі №904/115/22, відповідно до яких: "Визначальною ознакою договору підряду, яка відрізняє його, зокрема, від договору надання послуг, є те, що предметом договору підряду є кінцевий результат виконуваних робіт, тоді як за договором надання послуг предметом є саме дія, що має, як правило, нематеріальний характер і невіддільна від джерела/одержувача."

Відповідно до ч.1, 4 ст.3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" №2658-III від 12.07.2001 оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна.

Оцінка майна проводиться на підставі договору між суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна (ч.1 ст.10 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" №2658-III від 12.07.2001).

Положеннями ч.1 ст.12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" №2658-III від 12.07.2001 визначено, що звіт про оцінку майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Отже, оскільки предметом Договору про надання послуг з незалежної оцінки №5-27.03.2023 від 27.03.2023 є кінцевий результат виконуваних робіт - звіт про оцінку майна, суд доходить висновку, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором підряду, положення якого врегульовано главою 61 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.

Оскільки між сторонами укладено договір підряду, а позивач фактичною підставою позову визначив істотні недоліки у виконаних роботах за Договором, які не можуть бути усунені, до правовідносин сторін підлягають застосуванню положення ч.3 ст.858 ЦК України, за умовами яких: якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Суд враховує висновки стосовно застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №904/7804/16, за якими: "До предмета доказування з підстав, передбачених ч.3 ст.858 ЦК України, входять обставини, зокрема, щодо відповідності виконаних підрядником робіт умовами договору підряду або вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру, при цьому виявлені недоліки є істотними, якщо результат роботи є непридатним для використання."

Отже, вирішуючи питання стосовно того, чи мали місце обставини істотних недоліків у виконаних роботах за Договором, які не можуть бути усунені, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" №2658-III від 12.07.2001 рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) є однією із форм оцінки майна є, яке полягає у їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, у порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" №2658-III від 12.07.2001 рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб`єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

Положення про порядок рецензування звітів про оцінку майна та майнових прав рецензентами, що працюють у штаті Фонду державного майна України, його регіональних відділень та представництв, затверджене наказом Фонду державного майна України №1585/1 від 31.10.2011, визначає процедуру проведення рецензування звітів про оцінку майна та майнових прав рецензентами, що працюють в апараті Фонду державного майна України, його регіональних відділень та представництв, з метою забезпечення процедури рецензування з дотриманням вимог ст.13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", положень пунктів 62-67 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1440 від 10.09.2003.

У пункті 2.2 Положення про порядок рецензування звітів про оцінку майна та майнових прав рецензентами, що працюють у штаті Фонду державного майна України, його регіональних відділень та представництв, затвердженого наказом Фонду державного майна України №1585/1 від 31.10.2011, зазначено, що рецензенти, що працюють в апараті Фонду державного майна України та його регіональних відділеннях, забезпечують рецензування звітів про оцінку майна у випадках прийняття, погодження та затвердження оцінки майна державними органами приватизації або іншим органом державної влади чи органом місцевого самоврядування на підставі письмового запиту.

Як зазначено в п.4.1, 4.2 Положення про порядок рецензування звітів про оцінку майна та майнових прав рецензентами, що працюють у штаті Фонду державного майна України, його регіональних відділень та представництв, затвердженого наказом Фонду державного майна України №1585/1 від 31.10.2011, відповідно до положень статті 4 Закону рецензування звіту про оцінку майна полягає в його критичному розгляді та наданні висновків щодо його повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна в порядку, визначеному Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна. Рецензування звіту про оцінку майна рецензентами Фонду державного майна України та його регіональних відділень забезпечується в межах повноважень, визначених Законом, положеннями пунктів 62-67 Національного стандарту №1, іншими нормативно-правовими актами з оцінки майна та посадовими інструкціями.

В пункті 67 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1440 від 10.09.2003, наведено класифікацію звіту про оцінку майна за результатами його рецензування, згідно з якою рецензія повинна містити висновок про відповідність звіту вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна та про можливість його використання з відповідною метою, у тому числі про достовірність оцінки майна. Звіт класифікується за такими ознаками:

- звіт повністю відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна;

- звіт у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки;

- звіт не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватися з метою, визначеною у звіті, після виправлення зазначених недоліків;

- звіт не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний.

Наявною у справі рецензією на звіт про оцінку розміру збитку, завданого будівлям головного корпусу, літера "А", загальною площею 2317,3 кв.м, закрита стоянка автомобілів зі складом на другому поверсі, літера "Б", загальною площею 1788,3 кв.м, пожежне депо, літера "Л", загальною площею 1561,6 кв.м, розташованих за адресою: Київська обл., Бучанський район, м.Вишневе, вул.Київська, б.6, під час проведення бойових дій внаслідок збройної агресії Російської Федерації підтверджується, що означений звіт класифікується за ознакою абз.5 п.67 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1440 від 10.09.2003, як такий, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та непрофесійним і не може бути використаний.

Стосовно доводів відповідача про прийняття позивачем результатів роботи за Договором без зауважень (підписання акту надання послуг №5-27.03-2023 від 27.03.2023), суд зазначає таке.

За правилами ч.1, 2, 3 ст.853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника.

За правилами ч.2 ст.13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" №2658-III від 12.07.2001 рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) може виконувати оцінювач, який має не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, експертні ради, що спеціально створені саморегулівними організаціями оцінювачів з метою контролю за якістю оцінки майна, яка проводиться оцінювачами - членами саморегулівної організації, оцінювачі, які мають не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна та працюють у Фонді державного майна України, а також інших органах, зазначених у статті 5 цього Закону.

Отже суд доходить висновку, що позивач, який не є суб`єктом оціночної діяльності, при звичайному способі прийняття результатів робіт не міг встановити недоліків у виконаних роботах за договором про надання послуг з незалежної оцінки №5-27.03.2023 від 27.03.2023, оскільки такі недоліки можуть бути встановлені лише внаслідок рецензування звіту з оцінки майна та майнових прав оцінювачем, який має не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна та працює у Фонді державного майна України.

Доводи відповідача стосовно незгоди із п.10 рецензії на звіт з оцінки майна та майнових прав від 04.01.2024 судом сприймаються критично, оскільки за умовами п.4.6 Положення про порядок рецензування звітів про оцінку майна та майнових прав рецензентами, що працюють у штаті Фонду державного майна України, його регіональних відділень та представництв, затвердженого наказом Фонду державного майна України №1585/1 від 31.10.2011 у разі незгоди оцінювача або суб`єкта оціночної діяльності із рецензією на звіт про оцінку майна він має право звернутися із відповідним листом до Фонду державного майна України.

Водночас в матеріалах справи відсутні докази звернення відповідача із листом до Фонду державного майна України щодо незгоди із рецензією на звіт з оцінки майна та майнових прав від 04.01.2024.

Отже, наявними у справі доказами підтверджується обставина істотності недоліків у виконаних роботах відповідачем за Договором та неможливість їх усунення, оскільки названий звіт про оцінку не може бути використаним за своїм призначенням.

За вказаних обставин дії позивача щодо відмови від договору підряду та звернення до суду з вимогою про відшкодування збитків є такими, що вчинені останнім відповідно до положень ч.3 ст.858 ЦК України.

Водночас, лист позивача №56 05-22/56.20 від 22.03.2024 (а.с.68-69) з вимогою розірвати Договір та повернути 12000,00 грн, сплачених на його виконання, надісланий на адресу "вул.Поліна, с.Вишенька, Вінницька обл.", судом до уваги не береться, оскільки за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресою місцезнаходження відповідача є: вул.Поліна, буд.15, с.Вишенька, Хмільницький р-н, Вінницька обл., 22041. За встановлених обставин, до відносин сторін не застосовується положення підп. 3.4.2. Договору.

Відповідно до ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Враховуючи встановлені обставини (допущені відповідачем недоліки у роботі, які є істотними та такими, що не можуть бути усунені), що також кваліфікуються судом як істотне порушення відповідачем договору про надання послуг з незалежної оцінки №5-27.03.2023 від 27.03.2023, вимога позивача про його розірвання є правомірною та обґрунтованою, внаслідок чого підлягає задоволенню.

Розглядаючи вимоги позивача про стягнення 12000,00 грн збитків, суд зазначає, що відповідно до ч.1, 2, абз.1 ч.3 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником (такі висновки наведено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2023 у справі №906/824/21).

Положеннями п.4 ч.1 ст.611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Як було зазначено судом, відповідно до ч.3 ст.858 ЦК України: якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право, зокрема вимагати відшкодування збитків.

Частинами 1-3 ст.623 ЦК України визначено, що боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Оскільки відшкодування збитків є однією з форм цивільно-правової відповідальності, застосування цієї відповідальності можливе лише за наявності чотирьох умов складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки боржника; збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданими збитками, вини боржника (такий висновок наведено в постанові Верховного Суду від 15.02.2024 у справі №910/4777/21).

Матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем своїх зобов`язань за Договором, тобто наявна протиправна поведінка Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертна оцінка майнових прав".

Очевидним також є прямий причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача щодо виконання визначених Договором робіт зі складання звіту про оцінку та, відповідно, витратами, які позивач мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до частин 1 та 2 ст.614 ЦК України: особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Таким чином, суд констатує, що наявність вини відповідача презюмується, тобто не підлягає доведенню позивачем. Поряд з тим, відповідачем не доведено, що ним вжито всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, позаяк матеріали справи таких доказів не містять.

Отже, встановивши наявність усіх елементів складу господарського правопорушення в поведінці відповідача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області в частині стягнення 12000,00 грн збитків є правомірними та обґрунтованими.

Стосовно заяви відповідача про застосування наслідків спливу строків позовної давності б/н від 14.10.2024 (а.с.101), суд зазначає наступне.

За приписами ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Суд зауважує, що до правовідносин сторін підлягають застосуванню положення ст.863 ЦК України, відповідно до яких до вимог щодо неналежної якості роботи, виконаної за договором підряду, застосовується позовна давність в один рік, а щодо будівель і споруд - три роки від дня прийняття роботи замовником.

Вирішуючи питання відносно початку перебігу строку позовної давності, суд зазначає, що за правилами ч.1 ст.261 ЦК України: перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як було зауважено судом: позивач, який не є суб`єктом оціночної діяльності, при звичайному способі прийняття результатів робіт не міг встановити недоліків у виконаних роботах за договором про надання послуг з незалежної оцінки №5-27.03.2023 від 27.03.2023, оскільки такі недоліки можуть бути встановлені лише внаслідок рецензування звіту з оцінки майна та майнових прав оцінювачем, яке було здійснено 04.01.2024.

Позивачем подано позовну заяву б/н від 12.07.2024 до Господарського суду Вінницької області 15.07.2024, про що свідчить відтиск штемпелю вхідної кореспонденції суду (а.с.3).

Враховуючи наведені вище обставини, суд доходить висновку, що позивачем не було пропущено строк позовної давності при зверненні до суду із цим позовом, а тому в задоволені заяви відповідача про застосування наслідків спливу строків позовної давності слід відмовити.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Положення ст.76, 77 ГПК України передбачають, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог.

Щодо судових витрат.

За правилами ст. 129 ГПК України на відповідача покладається судовий збір в сумі 6056,00 грн.

Керуючись ст.5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Розірвати Договір про надання послуг з незалежної оцінки №5-27.03.2023 від 27.03.2023, укладений між Головним управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (вул.Межигірська, буд.8, м.Київ, 04071, ідентифікаційний код: 38537963) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Експертна оцінка майнових прав" (вул.Поліна, буд.15, с.Вишенька, Хмільницький р-н, Вінницька обл., 22041, ідентифікаційний код: 40770249).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертна оцінка майнових прав" (вул.Поліна, буд.15, с.Вишенька, Хмільницький р-н, Вінницька обл., 22041, ідентифікаційний код: 40770249) на користь Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (вул.Межигірська, буд.8, м.Київ, 04071, ідентифікаційний код: 38537963) 12000,00 грн збитків та 6056,00 грн витрат зі сплати судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Повний текст судового рішення направити згідно переліку.

6. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 256, 257 ГПК України).

7. Повне рішення складено 25 жовтня 2024 р.

Суддя Нешик О.С.

кількість прим. рішення:

1 - до справи;

2, 3 - Головному управлінню Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області - в електронній формі до електронного кабінету у підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти (kyivobl@dsns.gov.ua);

4, 5 - представнику позивача Пальчевському А.А. - в електронній формі до електронного кабінету у підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_1 );

6, 7 - Товариству з обмеженою відповідальністю "Експертна оцінка майнових прав" - в електронній формі до електронного кабінету у підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти (agrinchyk@gmail.com)