Справа № 171/1133/24
Номер провадження 2/184/993/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2024 рокум. Покров
Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Томаша В.І.,
за участю секретаря судового засідання Попівніч Н.І.,
розглянувши у підготовчому засіданні в м. Покров цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Зеленодольської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування та встановлення фактів, що мають юридичне значення,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Орджонікідзевського міського суду з позовною заявою до відповідача про визнання прававласності впорядку спадкуваннята встановленняфактів,що маютьюридичне значення.Свої позовнівимоги,мотивує тим,що ІНФОРМАЦІЯ_1 померйого батько ОСОБА_2 ,після смертіякого відкриласьспадщина наналежне йомумайно,в томучислі квартиру,розташовану заадресою: АДРЕСА_1 .Спадкоємцем ОСОБА_2 є позивач- ОСОБА_1 03квітня 2024р.позивач звернувсядо приватногонотаріуса Криворізькогорайонного нотаріальногоокругу Дніпропетровськоїобласті БогомоловаВ.І.з заявоюпро видачусвідоцтва проправо наспадщину зазаконом.Разом зтим,постановою провідмову увчиненні нотаріальноїдії від03квітня 2024року,виданої приватнимнотаріусом Криворізькогорайонного нотаріальногоокругу Дніпропетровськоїобласті БогомоловимВ.І.зазначено,що ОСОБА_1 не звернувсядо нотаріальноїконтори/приватногонотаріуса ззаявою проприйняття спадщиниза заповітому встановленийзаконом строк.Крім того,спадкоємець непроживав тане бувзареєстрований разомзі ОСОБА_2 на моментсмерті заадресою: АДРЕСА_1 (доперейменування ОСОБА_3 ).Спадкоємцем такожнадані документина підтвердженняправа власностіспадкодавця навказане вищемайно,в якихмістяться виправленняякі незастереженіналежним чином,а самепрізвище власникамайна вказанеяк -« ОСОБА_4 »,виправлене на-« ОСОБА_5 ». Наведене стало підставою для звернення до суду із даним позовом.
Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, надали заяви про розгляд справи за їхньою відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав заяву про проведення розгляду справи за його відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечує.
У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи і оцінивши їх в сукупності, прийшов до наступного висновку.
Як встановлено в судовому засіданні, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .
Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на належне йому майно, в тому числі квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , свідоцтво про право власності на житло від 04.03.1996 року видане Криворізьким ТЕС ККЛ ЖИЛКОМ, зареєстровано Апостолівським бюро інвентаризації від 20.03.1996 року за №19-44.
Спадкоємцем ОСОБА_2 є його син позивач по справі - ОСОБА_1
03 квітня 2024р. ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Богомолова В.І. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом.
Разом зтим,постановою провідмову увчиненні нотаріальноїдії від03квітня 2024року,виданої приватнимнотаріусом Криворізькогорайонного нотаріальногоокругу Дніпропетровськоїобласті БогомоловимВ.І.зазначено,що ОСОБА_1 не звернувсядо нотаріальноїконтори/приватногонотаріуса ззаявою проприйняття спадщиниза заповітому встановленийзаконом строк.Крім того,спадкоємець непроживав тане бувзареєстрований разомзі ОСОБА_2 на моментсмерті заадресою: АДРЕСА_1 (доперейменування ОСОБА_3 ).Спадкоємцем такожнадані документина підтвердженняправа власностіспадкодавця навказане вищемайно,в якихмістяться виправленняякі незастереженіналежним чином,а самепрізвище власникамайна вказанеяк -« ОСОБА_4 »,виправлене на-« ОСОБА_5 ».
Частиною 3 ст. 47 Закону України «Про нотаріат» встановлено що для вчинення нотаріальних дій не приймаються документи, які не відповідають вимогам законодавства або містять відомості, що принижують честь, гідність, та ділову репутацію фізичної особи або ділову репутацію, які мають підчистки або дописки, закреслені слова чи незастережені виправлення, документи, тексти, яких неможливо прочитати внаслідок пошкодження, а також документи написані олівцем.
Так, як правовстановлюючий документ спадкодавця пошкоджено в зв`язку із наявністю виправлень, які незастережені належним чином та видача дублікату правовстановлюючого документу є неможливою то таким чином в позасудовому порядку позивач позбавлений можливості отримати спадщину.
Визнання права власності на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (до перейменування ОСОБА_3 ), яка належала спадкодавцю за життя підтверджено наступними документами.
Відповідно до паспорту громадянина України НОМЕР_2 виданого 27.05.2002 року Зеленодольським МВМ Апостолівського РВ УМВС України в Дніпропетровській області спадкодавець зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (до перейменування ОСОБА_3 ), що співпадає з адресою знаходження та реєстрацією спадкового майна. Також відповідно до вказаного документу прізвище спадкодавця вказане як - « ОСОБА_5 ».
Відповідно до паспорту громадянина України НОМЕР_3 виданого 31.01.1996 року Зеленодольським МВМ Апостолівського РВ УМВС України в Дніпропетровській області, місце реєстрації проживання дружини спадкодавця співпадає з місцем знаходження та реєстрації спадкового майна за адресою: АДРЕСА_1 (до перейменування ОСОБА_3 ), прізвище дружини спадкодавця вказане як - « ОСОБА_5 ».
Відповідно до заповіту від 03.08.2011 року складеного від імені ОСОБА_2 посвідченого державним нотаріусом Зеленодольської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Продченко Н.Л. та заповітом від 03.08.2011 року складеного від імені ОСОБА_6 посвідченого державним нотаріусом Зеленодольської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Продченко Н.Л. прізвище спадкодавців на належне їм майно, а саме квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , вказане - « ОСОБА_5 ».
Вказані вище заповіти є доказами належності спадкодавцю відповідного нерухомого майна водночас спадкування здійснюється за законом, оскільки спадкоємець вказаний в заповітах із заявою про прийняття спадщини не звертався, перебуває закордоном, в позасудовому порядку домовився із ОСОБА_1 , що саме останній буде приймати спадщину в повному обсязі згідно із законом.
Також до вищевказаних документів, що підтверджують факт належності вищевказаного нерухомого майна спадкодавцю можна віднести розпорядження органу приватизації №35 від 04.03.1996 року, хоча там містяться виправлення в написанні прізвища власника нерухомого майна, але адреса місця знаходження нерухомого майна співпадає з адресою місця знаходження нерухомого майна: АДРЕСА_1 . яка зазначена в свідоцтві про право власності на житло, паспорті спадкодавця та в заповіті на спадкове майно.
Отже виходячи з вищевикладеного можна зробити висновок, що при перекладі прізвища спадкодавця із російської мови - « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 » українською мовою при видачі свідоцтва про право власності на житлову квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 від 04.03.1996 року видане Криворізьким ТЕС ККЛ ЖИЛКОМ, зареєстровано Апостолівським бюро інвентаризації від 20.03.1996 року за №19-44, було допущено помилку.
Відповідно до ст.ст. 1216. 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ч. 2 ст. 328 ЦК України.
Згідно п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до пункту 3 глави 7 розділу 1 порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами. Документи, на підставі яких вчинено нотаріальну дію та документи або копії, витяги з них, необхідні для вчинення нотаріальної дії. обов`язково долучаються до примірника правочину, свідоцтва, тощо, які залишаються у справах нотаріуса. У разі проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно відповідно до закону без видачі документа, що посвідчує таке право, нотаріальна дія щодо такого майна вчиняється на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до нього.
Така інформація долучається до примірника правочину, свідоцтва тощо, які залишаються у справах нотаріуса.
Відповідно до п. 3 Глави 8 Розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій, не приймаються порвані документи та документи, викладені на двох і більше окремих аркушах, якщо аркуші не з`єднані у спосіб, що унеможливлює їх роз`єднання без порушення цілісності, не пронумеровані і не скріплені підписом відповідної посадової особи та печаткою юридичної особи (у разі наявності), яка видала документ.
Статтею 15 ЦК визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини визначає: кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Так, Європейській суд з прав людини вказував, що поняття «майно» в розумінні статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод охоплює поняття «правомірні очікування» тобто законні сподівання вчиняти певні дії відповідно до виданого державними органами дозволу. (Справа "ПайнВеліДевелопменг Лтд. та інші проти Ірландії").
Суд неодноразово підкреслював особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії Онер`їлдіз проти Туреччини", ''Megadat.com S.r.l. проти Молдови" "Москаль проти Польщі").
Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах "Лелас проти Хорватії", "Тошкуце та інші проти Румунії") і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини", "Беєлер проти Італії").
Щодо питання про встановлення факту спільного проживання спадкоємця з померлим, слід вказати наступне.
Спадкоємиць звернувся із заявою про прийняття спадщини після спливу шести місяців з моменту відкриття спадщини.
Відповідно до статті 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218. 1231 ЦК України ).
Згідно з частиною другою статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.
За змістом норми статті 1268 ЦК України порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Так, відповідно до частин третьої і четвертої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.
Місцем проживання фізичної особи згідно з частиною першою статті 29 ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово
Статтями 2, 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Місцем проживання є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.
Таким чином, відсутність реєстрації місця проживання заявника за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які мають бути оцінені судом.
На підставі викладеного, беручи до уваги норми чинного законодавства, суд приходить до переконання про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 12, 95, 141, 280-289, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 доЗеленодольської міськоїради провизнання прававласності впорядку спадкуваннята встановленняфактів,що маютьюридичне значення - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на житло, а саме квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка належала ОСОБА_2 , відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 04.03.1996 року видане Криворізьким ТЕС ККЛ ЖИЛКОМ, зареєстровано Апостолівським бюро інвентаризації від 20.03.1996 року за №19-44.
Встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом із померлим ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, (до перейменування АДРЕСА_1 .
Встановити факт належності ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 правовстановлюючого документу, свідоцтва про право власності на житло від 04 березня 1996 року виданого на ім`я - « ОСОБА_2 ».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Повний текст рішення складено 24.10.2024р.
Суддя Орджонікідзевського міського суду В. І. Томаш
Суд | Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 24.10.2024 |
Оприлюднено | 29.10.2024 |
Номер документу | 122582753 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про спонукання виконати або припинити певні дії |
Цивільне
Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області
Томаш В. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні