Ухвала

від 23.10.2024 по справі 133/3144/22

КАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 133/3144/22

Ухвала

про закриття кримінального провадження

23 жовтня 2024 року м. Калинівка

Калинівський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

представника потерпілого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Калинівці клопотання прокурора Козятинського відділу Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 про закриття на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінального провадження,внесеного 12.10.2022до Єдиногореєстру досудовихрозслідувань за№ 12022020230000413, відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Калинівськогорайонного судуВінницької області03.10.2024на підставіухвали Вінницькогоапеляційного судувід 27.09.2024надійшовобвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 12.10.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022020230000413, відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, який згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.10.2024 переданий для розгляду судді ОСОБА_1 .

Ухвалою судді Калинівського районного суду Вінницької області від 07.10.2024 призначено підготовче судове засідання на 23.10.2024 щодо розгляду цього кримінального провадження.

До Калинівського районного суду Вінницької області 23.10.2024 надійшло клопотання прокурора Козятинського відділу Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 про закриття на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінального провадження, внесеного 12.10.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022020230000413, відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Також у клопотанні міститься прохання направити копії матеріалів щодо вчинення ОСОБА_4 таємного викрадення майна начальнику відділення поліції № 2 Хмільницького районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області для забезпечення складання уповноваженою особою протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП).

Це клопотання мотивовано тим, що у провадженні Калинівського районного суду Вінницької області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні у кримінальному провадженні № 12022020230000413 від 12.10.2022 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що він 09.10.2022 близько 19.00 години під час дії воєнного стану, який відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 запроваджено в Україні з 24.02.2022 та відповідно до Указу Президента України від 12.08.2022 № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено до 90 діб, перебуваючи на території СВК «Вівсянецький», ЄДРПОУ 03732028, що по АДРЕСА_1 , де працює різноробочим, діючи з умислом направленим на таємне заволодіння чужим майном, маючи безперешкодний доступ, шляхом вільного доступу зайшов у приміщення молочного блоку №2 ферми господарства.

Перебуваючи всередині приміщення молочного блоку № 2, ОСОБА_4 , продовжуючи виконувати свій злочинний задум, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи протиправність своїх дій та настання негативних наслідків, пересвідчившись в тому, що ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає за його протиправними діями, виконуючи свій злочинний намір, переслідуючи особисті корисливі мотиви, діючи умисно та таємно, віднайшов та таємно викрав 2 мішки з вмістом білкових вітамінно-мінеральних добавок «Неndrix» БМВД для поросят на дорощуванні 25%, вагою по 25 кг кожен, вартістю за один, відповідно до висновку експерта № СЕ-19/102-22/15339-ТВ від 21.10.2022 року 1004,33 гривень.

У подальшому з викраденим майном ОСОБА_4 вийшов за територію господарства та розпорядився ним на власний розсуд.

Своїми умисними діями, ОСОБА_4 завдав СВК «Вівсянецький», ЄДРПОУ 03732028, матеріальної шкоди на загальну суму 2008,66 (дві тисячі вісім гривень 66 коп.) гривень.

Зазначені дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України.

Проте, 18.07.2024 Верховною Радою України прийнято Закон № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», який набув чинності 09.08.2024.

Відповідно до положень Закону України від 18.07.2024 № 3886-IX посилено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна, встановлено, що дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст. 51 КУпАП.

Підпунктом 169.1.1 статті 169 Податкового кодексу визначено, що податкова соціальна пільга (неподатковий мінімум доходу громадян) дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Відповідно до ст. 7 Закону України від 03.11.2022 № 2710-IX «Про Державний бюджет України на 2022 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи на 01.01.2022 становить 2481 гривень, тобто неоподаткований мінімум доходів громадян становить 1240 гривень 50 копійок на 2022 рік, а 2 неоподаткованих мінімумів (ч.2 ст. 51 КУпАП) становить 2481 гривень.

Тобто, з 09.08.2024 сума викраденого майна, яка не перевищує двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян, є дрібною крадіжкою та особа повинна нести відповідальність за відповідною частиною ст. 51 КУпАП.

Розмір збитків, завданих умисними діями ОСОБА_4 є меншим, ніж два неоподатковуваних мінімума доходів громадян.

Отже, після набуття чинності Законом України від 18.07.2024 №3886-IX вчинене ним діяння не є кримінально караним.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Згідно із п. 3 рішення Конституційного Суду України від 19.04.2000 № 6-рп/2000 (справа про зворотну дію кримінального закону в часі), злочинність і караність діяння визначаються законом, який діяв на час його вчинення. Закон, що усуває караність діяння або пом`якшує покарання, має зворотну дію в часі. Приписи цих норм Кодексу кореспондуються з положеннями ст. 58 Конституції України. Зворотна дія кримінального закону означає поширення його на осіб, які вчинили діяння до набрання чинності таким законом. Зіставлення положень статей 8, 58, 92, 152, пункту 1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України та відповідних норм Кримінального кодексу України дає підстави дійти висновку, що виключно кримінальними законами України визначаються діяння, які є злочинами, та встановлюється відповідальність за їх вчинення. Відповідно і зворотна дія в часі реалізується через кримінальні закони у випадках, коли вони скасовують або пом`якшують відповідальність особи.

Відповідно до п. 4-1 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

У судове засідання, фіксування якого здійснювалося технічними засобами, з`явилася прокурор Козятинського відділу Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 , яка заявлене клопотання підтримала та просила задовільнити.

Присутні в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 та представник потерпілого ОСОБА_5 проти задоволення клопотання прокурора щодо закриття кримінального провадження не заперечували.

Вивчивши матеріалів клопотання прокурора та обвинувальний акт суд дійшов такого висновку.

Згідно із обвинувальним актом у кримінальному провадженні, внесеному 12.10.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022020230000413, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні 09.10.2022 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто, таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому в умовах воєнного стану. Вартість викраденого майна на момент вчинення кримінального правопорушення складала 2008,66 грн., що підтверджується висновком товарознавчої експертизи.

Відповідно до положень п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлюється кримінальна протиправність діяння.

Згідно із положеннями ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти, що пом`якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Частиною 1 ст. 2 КК України визначено, що підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

Законодавство України про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. Зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч.ч. 1, 6 ст. 3 КК України).

09.08.2024 року набрав чинності Закон України від «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 №3886-ІХ (далі Закон №3886-ІХ).

Незважаючи на те, що цим Законом України від 18.07.2024 №3886-ІХ внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, фактично ним було внесено зміни і до кримінального закону, яким визначається караність такого діяння, як викрадення чужого майна, оскільки визначивши розмір дрібного викрадення чужого майна, цим Законом змінено визначення розміру такого кримінально караного діяння як крадіжка, відповідальність за вчинення якої передбачена ст.185 КК України.

Наслідком прийняття вищевказаного Закону стало те, що таємне викрадення чужого майна, вартість якого не перевищує розміру двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, перестало бути кримінально караним діянням.

Відповідно до вказаного Закону №3886-ІХ, стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення була викладена у новій редакції, внаслідок чого, дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно із п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Відповідно до пп.169.1.1 пункту 169.1 ст.169 Податкового кодексу України, податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

Згідно зі ст. 7 Закону України від 03.11.2022 № 2710-IX «Про Державний бюджет України на 2022 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи на 01.01.2022 становить 2481 гривень, тобто неоподаткований мінімум доходів громадян становить 1240 грн. 50 коп. на 2022 рік, а 2 неоподаткованих мінімумів (ч. 2 ст. 51 КУпАП) 2481 грн.

Тобто, вартість викраденого ОСОБА_4 в сумі 2008,66 грн майна є меншою, ніж два неоподатковуваних мінімума доходів громадян.

Частиною 7 ст. 42 Закону України «Про правотворчу діяльність» передбачено, що у разі викладення структурного елемента нормативно-правового акта в новій редакції попередня його редакція втрачає чинність з дня набрання чинності новою редакцією цього структурного елемента

Отже, з набранням чинності Законом України від 18.07.2024 №3886-ІХ скасована кримінальна відповідальність за вчинене особою таке діяння, як таємне викрадення чужого майна, вартість якого станом на 09.10.2022 не перевищує розміру 2481 грн.

Цей закон має зворотну дію, тобто поширюється на діяння, які були вчинені до набрання ним чинності 09.08.2024 включно.

Порядок вирішення питання про закриття провадження у зв`язку з його декриміналізацією визначено ст. 284 КПК України.

Відповідно ч. 7 ст. 284 КПК України ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 частини 1 цієї статті, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених ст. 479-2 цього Кодексу.

Статтею 479-2 КПК України визначено, що суд здійснює судове провадження щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок.

Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другої статті 284 цього Кодексу.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 під час підготовчого судового засідання проти закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України не заперечував, наслідки такого закриття йому роз`яснені та зрозумілі.

Таким чином,враховуючи вищевикладене,та тіобставини,що вчиненеобвинуваченим діяннядекриміналізовано напідставі ЗаконуУкраїни «Провнесення зміндо КодексуУкраїни проадміністративні правопорушеннята деякихінших законівУкраїни щодопосилення відповідальностіза дрібневикрадення чужогомайна таврегулювання деякихінших питаньдіяльності правоохороннихорганів» від 18.07.2024 №3886-ІХ, який набув чинності 09.08.2024, та має зворотну дію в часі, із врахуванням наданої обвинуваченим згоди на закриття кримінального провадження, суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття кримінального провадження відповідно до п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку із втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Частиною 8 ст. 38 КУпАП передбачено, що у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.

З урахуванням положень ст. 5 КК України, а також тієї обставини, що вартість викраденого майна на час вчинення кримінального правопорушення не перевищувала 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, дії ОСОБА_4 підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 51 КУпАП дрібна крадіжка.

Тому, суд вважає за необхідне направити матеріали відповідному органу поліції для вирішення питання про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 51 КУпАП.

Щодо розподілу процесуальних витрат. Суд враховує висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 червня 2020 року у провадженні № 13-47кс20 (справа №598/1781/17), відповідно до якого питання розподілу процесуальних витрат може вирішуватись не тільки у формі обвинувального вироку суду, а й ухвали.

Згідно із ч. 1 ст. 126 КПК України суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 118 КПК України встановлено, що процесуальні витрати складаються зокрема, із витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.

Процесуальні витрати виникають та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження.

Кримінальне провадження стосовно обвинуваченого закривається на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, що є нереабілітуючою підставою.

Закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав означає, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, однак, у силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається.

Отже, закриття кримінального провадження стосовно обвинуваченого з нереабілітуючих підставах і застосування до нього більш м`якої форми закінчення кримінального провадження, ніж обвинувальний вирок, не звільняє його від сплати процесуальних витрат, пов`язаних із проведенням судово-товарознавчої експертизи.

Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 29 вересня 2021 року (справа № 342/1560/20, провадження № 51-2331км21).

Згідно з матеріалами у цьому кримінальному провадженні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №СЕ-19/102-22/15339-ТВ від 21.10.2022 складають 755 грн. 12 копійок.

Відомості про заявлення цивільного позову у кримінальному провадженні у матеріалах відсутні.

Ухвалою слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 14.10.2022 накладено арешт на п`ять мішків з вмістом вітамінно-мінеральних добавок для дорощування поросят БМВД «Hendrix», вагою 25 кг кожен, які передано на відповідальне зберігання представнику потерпілого ОСОБА_5 .

Відповідно до ч. 4 ст. 132 КПК України ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Враховуючи наведене, речові докази п`ять мішків з вмістом вітамінно-мінеральних добавок для дорощування поросят БМВД «Hendrix», вагою 25 кг кожен, які передано на відповідальне зберігання представнику потерпілого ОСОБА_5 , необхідно залишити потерпілій особі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 284, 288, 314, 350, 369 372 та 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Козятинського відділу Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 про закриття на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінального провадження, внесеного 12.10.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022020230000413, відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, задовольнити.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022020230000413 від 12.10.2022, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку із втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 на користь держави (ДСА України, Калинівський район/м. Калинівка, отримувач: ГУК у Вінницькій області м. Калинівка/24060300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37979858, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN) UA468999980313080115000002776, код класифікації бюджету 24060300) витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи згідно із висновком № СЕ-19/102-22/15339-ТВ від 21.10.2022 року, в сумі 755 грн. 12 копійок.

Речові докази: п`ять мішків з вмістом вітамінно-мінеральних добавок для дорощування поросят БМВД «Hendrix», вагою 25 кг кожен, які передано на відповідальне зберігання представнику потерпілого ОСОБА_5 , залишити потерпілій особі.

Копію ухвали та матеріалів направити до відділення поліції № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області для вирішення питання про притягнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за статтею 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Калинівський районний суд Вінницької області шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з дня її проголошення.

Ухвала набираєзаконної силипісля закінченнязазначеного строкуподання апеляційноїскарги.У разіподання апеляційноїскарги ухвала,якщо їїне скасовано,набирає законноїсили післяухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

СУДДЯ: